(Основні поняття учні записують у зошит)

- Віршована мова (від лат. versus — «вірш». — ритмічно організована мова з метою посилення її виразності й емоційності. Віршована мова в художній літературі і мова художньої прози характеризуються спільною ознакою — образністю. Але, на відміну від прози, віршована мова розмірена, ритмічно організована, часто поділена на строфи. Вона більш емоційна. Віршована мова характеризується своєрідністю інтонації й особливим темпом, пов’язаним з більшою кількістю пауз, ніж це буває у природі.

- Рима (від лат. rythmas — «співмірність». — повтор звуків, які пов’язують закінчення двох або більше рядків (наприклад, «грози — морози»., співзвучність у кінці рядків, композиційно- звуковий повтор у кінці двох або кількох рядків.

- Строфа (від грецьк. strophe — «повтор». — група віршів, пов’язаних за смислом; сполучення двох чи кількох віршованих рядків, об’єднаних системою рим та загальною інтонацією. Залежно від кількості рядків, розрізняють двовірш (дистих), тривірш (терцет), чотиривірш (катрен), п’ятивірш або шестивірш (секстина) та ін.

- Строфа — це найбільша римована одиниця у віршованому творі.

- Ритм — рівномірне чергування повторюваних одиниць