2. Обов'язково написати прізвище та ім'я

Особу, яка здійснює кібербулінг часто називають «Булер», вона діє анонімно, таким чином щоб жертва не знала від кого походять агресивні дії.

Існує два поняття, кібербулінг та кібермобінг, дуже схожі за змістом. Однак термін кібермобіг не розповсюджений в англомовному середовищі у порівняні з кібербулінг-ом.

Визначення з'явилося у 2005 рік у Новій Зеландії. Приводом послужив вчинок 13-річної школярки, яка виставила свої відверті знімки на сайті знайомств.

Пітер Каммінг, професор Йоркського університету в Торонто, вважає, що секстинг не несе жодних негативних наслідків для психіки підлітків і є таким же способом пізнання своєї сексуальності, як, наприклад, гра в «пляшечку». Але секстинг може спричинити скандал або стати причиною самогубства, якщо фотографії будуть опубліковані.

У деяких країнах, зокрема в США і Австралії, секстинг є кримінальним злочином, якщо на інтимних фотографіях зображений неповнолітній; це розглядається як дитяча порнографія, причому винними вважаються обоє: як особа, що відправила світлину, так і особа, що її отримала — це класифікується як виробництво та зберігання дитячої порнографії, відповідно. Крім того, особі, що послала свої фотографії в оголеному вигляді, можуть бути пред'явлені звинувачення в сексуальному домаганні.

Слово «sexting» включено в 12-те видання Короткого Оксфордського словника англійської мови

Онлайн-груминг, или кибергруминг – это новый вид сексуального насилия против детей в интернете.
Суть его в том, что мошенники регистрируются в соцсетях под видом подростков, втираются в доверие к их сверстникам с целью получения от них интимных фото или видео, а затем шантажируют, чтобы получить еще более откровенные материалы, деньги или вынудить к личным встречам в оффлайне.

По словам координатора программ в Офисе уполномоченного президента Украины по правам ребенка Анастасии Дьяковой, от кибергруминга страдают тысячи детей во всем мире. При этом большинство из них соглашались на требования преступников, которые после этого не прекращались, а, наоборот, лишь увеличивались.

Как это происходит

Кибергруминг не имеет границ – преступник и жертва могут находиться на разных континентах, быть разных национальностей и прочее.

Часто над такими преступлениями работают целые группировки, в которые входят и мужчины, и женщины.

Обычно они заводят фейковые аккаунты в соцсетях, но могут действовать и через мессенджеры, а также чаты онлайн-игр и других приложений.
Зачастую преступники делают рассылку писем/приглашений дружить сотням детей и ждут, пока кто-то из них ответит, однако иногда их жертвы не случайны. Их могут целенаправленно выбирать по постам и профилю, из которых ясно, что ребенок одинок и ему не хватает внимания или же чересчур доверчив.

При этом их страницы трудно отличить от страниц других реальных подростков. Они пытаются адаптировать свой профиль под жертву – всегда сверстники, указывают похожие интересы, наполняют страницу максимально правдоподобной информацией.

Груминг, обхаживание жертвы может продолжаться от одного вечера до нескольких недель, прежде чем будет получено первое фото, а дальше начинаются требования денег или более приватных материалов от ребенка.

Для детей. Признаки кибергруминга

Главное оружие онлайн-груминга – знание детской психологии, поэтому каждый случай такого сексуального насилия уникален, но специалисты все же выделяют ряд характеристик, по которым ребята могут распознать, пишет им новый друг или вымогатель:
1. Он(а) много пишет. Это происходит очень часто и разными способами — в Facebook, Instagram, Whatsapp и других мессенджерах.

2. Он(а) просит держать общение в секрете. Просит никому не рассказывать о разговорах, чтобы это было их "особенным секретом", говорит о доверии.

3. Он(а) пытается разузнать побольше. Расспрашивает, может ли взять компьютер или телефон ребенка кто-то еще, в какой комнате он находится во время общения. В общем, обо всем, что даст понять, могут ли их разоблачить взрослые.

4. Он(а) начинает отправлять свои сексуальные изображения. Это всегда начинается очень незаметно. Например, может бросить фото и спросить: "Тебя когда-нибудь так целовали?" или "Новый фотосет. Не слишком?"

5. Он(а) пытается шантажировать. Очень настойчиво просит отправить свои откровенные снимки или видео в ответ. Если получает отказ, сильно расстраивается, обижается, грозится навредить себе.

6. В случае, когда ребенок поддается на провокацию, он(а) может пригрозить, что разместит их в интернете, покажет всей школе, родителям и т. д., если тот не пришлет новые более откровенные фото и видео или деньги.

Для захисту від фішингу виробники основних інтернет-браузерів домовилися про застосування однакових способів інформування користувачів про те, що вони відкрили підозрілий сайт, який може належати шахраям. Нові версії браузерів вже володіють такою можливістю, яка відповідно іменується «антифішинг».

За даними компанії PhishMe, станом на березень 2016 року 93 % всіх фішингових листів намагались заразити комп'ютер жертви шкідливими програмами криптографічного здирництва (так зване англ. ransomware) — вони шифрують дані на жорсткому диску та вимагають гроші від жертви за їхнє розшифрування. Також серед стійких тенденцій до підвищення ефективності фішингових атак було назване частіші випадки підлаштування вмісту листів під певну категорію жертв (за їхнім фахом) та із включенням певних елементів особистої інформації (зокрема, звернення до жертви за іменем)

Бувають випадковими або навмисними.

У найзагальнішому випадку загрози проявляються такими шляхами:

Загроза інформаційній безпеці (англ. information security threat) — сукупність умов і факторів, що створюють небезпеку життєво важливим інтересам особистості, суспільства і держави в інформаційній сфері. Основні загрози інформаційній безпеці можна розділити на три групи:

Віртуа́льна реа́льність (англ. Virtual reality) — різновид реальності в формі тотожності матеріального й ідеального, що створюється та існує завдяки іншій реальності. У вужчому розумінні — ілюзія дійсності, створювана за допомогою комп'ютерних систем, які забезпечують зорові, звукові та інші відчуття.

Загроза (англ. threat) — будь-які обставини або події, що можуть бути причиною порушення політики безпеки інформації і/або нанесення збитків автоматизованій системі. Спробу реалізації загрози називають атакою.