<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>Первісні стоянки на території України by Катерина Сахненко</title>
      <link>https://padlet.com/sakhnenkokaterina/q8wkl9pzrfyvweel</link>
      <description></description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2022-09-28 13:56:21 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2023-02-19 17:24:31 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url></url>
      </image>
      <item>
         <title>Мізинська стоянка, Черниговская область, Украина</title>
         <author>sakhnenkokaterina</author>
         <link>https://padlet.com/sakhnenkokaterina/q8wkl9pzrfyvweel/wish/2317978413</link>
         <description><![CDATA[<div>Люди жили в цій стоянці 20 тисяч років тому. Мешкало в ньому до 50 осіб.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://youtu.be/Gqk5Sh0AF_8" />
         <pubDate>2022-09-28 17:37:02 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/sakhnenkokaterina/q8wkl9pzrfyvweel/wish/2317978413</guid>
      </item>
      <item>
         <title>вулиця Кирилівська, Киев, Украина</title>
         <author>sakhnenkokaterina</author>
         <link>https://padlet.com/sakhnenkokaterina/q8wkl9pzrfyvweel/wish/2317994732</link>
         <description><![CDATA[<div>Відкрита у 1893 році. Вік знайдених пам'яток сягає 20 тисяч років. Люди жили в наземних житлах, споруджених із жердин, вкритих шкірами.Зовні споруди укріплювали черепами та бивнями мамонтів.  </div>]]></description>
         <enclosure url="https://youtu.be/4dZ55PflDqc" />
         <pubDate>2022-09-28 17:45:55 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/sakhnenkokaterina/q8wkl9pzrfyvweel/wish/2317994732</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Гінцівська стоянка, Полтавская область, Украина</title>
         <author>sakhnenkokaterina</author>
         <link>https://padlet.com/sakhnenkokaterina/q8wkl9pzrfyvweel/wish/2318002130</link>
         <description><![CDATA[<div>Перша палеоліт. пам'ятка, яка була розкопана в Україні. Археологічна пам'ятка періоду пізнього палеоліту (12–15 тис. р. тому). Серед знахідок – близько 4700 виробів з кременю, проколки і голки з кісток, уламок бивня мамонта з нарізками, який, ймовірно, є одним із зразків календаря первіс. людини. Знайдено також кістки ведмедя, зайця, байбака, вовка.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://youtu.be/gYwjkE3V3qs" />
         <pubDate>2022-09-28 17:50:02 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/sakhnenkokaterina/q8wkl9pzrfyvweel/wish/2318002130</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Трипілля, Киевская область, Украина</title>
         <author>sakhnenkokaterina</author>
         <link>https://padlet.com/sakhnenkokaterina/q8wkl9pzrfyvweel/wish/2318145489</link>
         <description><![CDATA[<div>Під час найбільшого розквіту трипільської культури (наприкінці середнього етапу) населення на всій території її розповсюдження становило близько 410 000—1 000 000 осіб, а зайнята територія — близько 190 000 км².<br>Окремі ж міста населяли до 25 000 чоловік, при цьому вони мали площу до 450 га. Найбільші міста знайдені на території сучасної <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B0%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C">Черкаської області</a>.<br><br></div><div>Свої міста трипільці використовували 50—80 років, після чого їх спалювали і жителі переходили на нове місце.<br><br></div><div><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://www.youtube.com/watch?v=Qs47k80pY3U" />
         <pubDate>2022-09-28 19:18:03 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/sakhnenkokaterina/q8wkl9pzrfyvweel/wish/2318145489</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Королево, Закарпатская область, Украина</title>
         <author>sakhnenkokaterina</author>
         <link>https://padlet.com/sakhnenkokaterina/q8wkl9pzrfyvweel/wish/2318166492</link>
         <description><![CDATA[<div>Королевська стоянка розташована на пагорбі заввишки 120 м над річкою.У 12-метровій товщі суглинків виявлено 16 культурних шарів зі слідами матеріальної культури кількох палеологічних епох. Кількість знахідок сягає близько 100 тис. одиниць. Серед них є знаряддя праці <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%8C%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%86%D1%96">кроманьйонців</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%86%D1%8C">неандертальців</a> та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF">пітекантропів</a>.</div><div><br></div><div><br><br></div><div><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://youtu.be/mwHceR3Jjfw" />
         <pubDate>2022-09-28 19:34:22 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/sakhnenkokaterina/q8wkl9pzrfyvweel/wish/2318166492</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Тіра</title>
         <author>sakhnenkokaterina</author>
         <link>https://padlet.com/sakhnenkokaterina/q8wkl9pzrfyvweel/wish/2487640326</link>
         <description><![CDATA[<div>Тіра — давньогрецьке місто, розташоване на правому березі Дністровського лиману на території сучасного м. Білгорода-Дністровського Одеської області. Стародавнє місто Тіра має площу 11–12 гектарів території. Це пам'ятка археології національного значення, яка має вигляд руїн давньогрецького міста, заснованого в 6 столітті до нашої ери. Знайдене в результаті забудови вже сучасного міста та розташоване на площі, відразу перед входом у Аккерманську фортецю. Це місце є надзвичайно цінним як для історичної, так і для культурної спадщини держави.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://youtu.be/IKeimf6mRI0" />
         <pubDate>2023-02-19 16:34:08 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/sakhnenkokaterina/q8wkl9pzrfyvweel/wish/2487640326</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ольвія</title>
         <author>sakhnenkokaterina</author>
         <link>https://padlet.com/sakhnenkokaterina/q8wkl9pzrfyvweel/wish/2487648226</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Ольвія</strong> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">дав.-гр.</a> Ὀλβία — «Щаслива»)&nbsp; — найважливіша грецька колонія в Нижньому Побужжі, у дельті <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%91%D1%83%D0%B3">Гіпаніса (Бугу)</a> та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BD%D1%96%D0%BF%D1%80%D0%BE_(%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0)">Борисфена (Дніпра)</a>, заснована вихідцями з <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BB%D0%B5%D1%82">Мілета</a> в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/647_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD._%D0%B5.">647</a>—<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/646_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD._%D0%B5.">646 р. до н. е.<br></a><br></div><div>Її політичним та економічним центром було однойменне місто, залишки якого розташовані на правому березі <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BB%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD">Бузького лиману</a> біля с. <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D1%83%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%B5">Парутиного</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%87%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD">Очаківського району</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C">Миколаївської області</a>.</div><div><br>У часи свого розквіту у III ст. до н. е. площа міста становила близько 50 <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B0%D1%80">га</a>.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://youtu.be/my5uJ9eXgjs" />
         <pubDate>2023-02-19 16:50:21 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/sakhnenkokaterina/q8wkl9pzrfyvweel/wish/2487648226</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Феодосія</title>
         <author>sakhnenkokaterina</author>
         <link>https://padlet.com/sakhnenkokaterina/q8wkl9pzrfyvweel/wish/2487659097</link>
         <description><![CDATA[<div>Феодосія (грец. Θεοδοσία — "Богом дана"), античне місто — давньогрецьке місто на південному-східному узбережжі Кримського півострова, на березі єдиної в регіоні бухти, що не замерзає. Рештки антич. міста лежать під щільною забудовою сучасного м. Феодосія в урочищі Карантинна Гірка, що значно затруднює його дослідження. Приблизна площа становить 15—20 га.<br><br>Феодосія — одне з найдавніших міст Криму і світу. Поселення тут було засноване мілетськими греками ще в 6 столітті до н.е. у 4 столітті до н. е. Феодосія входить до складу Боспорського царства. Через 8 століть античне місто було зруйноване гунами та занепало. У 5 столітті н. е. поселення перейшло під контроль Візантійської імперії. Візантійці контролювали Феодосію практично до 13 століття. Потім поселення було підпорядковане Золотою Ордою.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://ukrainaincognita.com/krym/feodosiya/bogom-dana-feodosiya-misto-ch1" />
         <pubDate>2023-02-19 17:12:46 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/sakhnenkokaterina/q8wkl9pzrfyvweel/wish/2487659097</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Пантікапей</title>
         <author>sakhnenkokaterina</author>
         <link>https://padlet.com/sakhnenkokaterina/q8wkl9pzrfyvweel/wish/2487662064</link>
         <description><![CDATA[<div><br>Пантікапей був заснований у 1-й половині 6 століття до н. е. на західному березі <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B5%D1%80%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA%D0%B0">Керченської протоки</a> (на місці сучасної <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B5%D1%80%D1%87">Керчі</a>) переселенцями з <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BB%D0%B5%D1%82">Мілета</a> та інших центрів <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F_%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F">Давньої Греції</a>. З 2-ї половини 6 століття до н. е. карбував власну монету. З утворенням близько <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/480_%D0%B4%D0%BE_%D0%BD._%D0%B5.">480 до н. е.</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%B0">Боспорської держави</a> став її столицею.<br><br></div><div>Розквіт Пантікапея припадає на 5 — початок 3 століття до н. е., коли він був найбільшим ремісничим і торговельним центром Північного Причорномор'я. Площа Пантікапея дорівнювала близько 100 га. Він був розташований на схилах та біля підніжжя сучасної гори <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D1%82_(%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B0)">Мітрідат</a>.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://youtu.be/4HG9WY9iMR0" />
         <pubDate>2023-02-19 17:18:26 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/sakhnenkokaterina/q8wkl9pzrfyvweel/wish/2487662064</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Херсонес</title>
         <author>sakhnenkokaterina</author>
         <link>https://padlet.com/sakhnenkokaterina/q8wkl9pzrfyvweel/wish/2487665075</link>
         <description><![CDATA[<div>Достеменно дата заснування Херсонеса Таврійського не встановлена. Протягом майже всього ХХ ст. загальноприйнятою вважалася дата заснування 422—421 рр. до н. е. греками-дорійцями з <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D1%8F_%D0%9F%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0">Гераклеї Понтійської</a> разом із беотійцями за знаменням Дельфійського оракула як грецький поліс на північному узбережжі <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5">Чорного моря</a> і за античної доби став важливим торговельним, ремісничим і політичним центром південно-західного узбережжя Таврики. Херсонес розміщений між <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%83%D1%85%D1%82%D0%B0">Карантинною і Пісочною бухтами</a> в межах сучасного міста <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%B2%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C">Севастополя</a>. Проте найдавніші <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%82%D0%B5%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82_(%D0%B0%D1%80%D1%85%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F)">археологічні знахідки</a> в Херсонесі — уламки <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%84%D1%96%D0%B3%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81">чорнофігурної кераміки</a> — датуються рубежем третьої і четвертої чверті VI століттям до н. е., що надало дослідникам аргументів для передатування заснування міста, про що досі точаться дискусії.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://youtu.be/rsY20S1Ttb8" />
         <pubDate>2023-02-19 17:24:31 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/sakhnenkokaterina/q8wkl9pzrfyvweel/wish/2487665075</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
