Вважають, що вперше Паскаль взявся за теорію ймовірностей під впливом питань, поставлених перед ним одним з придворних французького двору Шевальє де Мере (1607—1648), що був азартним гравцем, але гра для нього теж була приводом для досить глибоких роздумів. Де Мере запропонував Паскалю два відомі питання, перше з яких він спробував вирішити сам. Питання були такими:

1. Скільки разів треба кинути два гральних кубика, щоб випадків випадання відразу двох шісток було більше половини від загальної кількості кидків?

2. Як справедливо розділити поставлені двома гравцями гроші, якщо вони з якихось причин припинили гру передчасно?

Ці задачі обговорювалися в листуванні Б. Паскаля і П. Ферма (1601—1665) і послужили приводом для запровадження поняття математичного сподівання, і спроб формулювання основних теорем додавання й добутку ймовірностей. Під впливом поставлених і розглянутих питань вирішенням тих же задач зайнявся Християн Гюйгенс. Він не був знайомий із листуванням Паскаля та Ферма, тому методику розв'язку винайшов самостійно. Його працю, в якій запроваджено основні поняття теорії ймовірностей (поняття ймовірності як величини шансу; математичне сподівання для дискретних випадків, у вигляді ціни шансу), а також використані теореми додавання і множення ймовірностей (не сформульовані явно), було надруковано 1657 року, на двадцять років раніше листів Паскаля і Ферма (1679 рік).

"Він міг вибити з рогатки шибку, зруйнувати піщаний будинок, відбирати у когось повітряного змія, побитися з однолітками, тощо."
"У пакеті виявилася карта острова, на якому славнозвісний капітан Флінт закопав свої награбовані скарби."
"Одного вечора, вже готуючись лягати спати, мешканці Гранітного палацу чують дзвінок."

Математик пропонує продати душу дияволу за те, щоб той довів або спростував теорему Ферма.

Фільм «Пі» (США, 1998)
Психологічний трилер. Назва походить від назви константи Пі.

1. «Математика — мова природи»;

2. «Все, що нас оточує можна уявити і зрозуміти за допомогою чисел»;

3. «Якщо числа будь-якої системи поставити в графік, виникає система».

Три постулати, на яких базується світогляд Макса Коена, геніального математика і нумеролога.  Його життя — математична послідовність.

Макс страждає від кластерного головного болю, параної та соціофобії. Єдина людина, з якою він спілкується — колишній вчитель Макса Сол Робсон.

Фільм «Ігри розуму» (англ. A Beautiful Mind, дослівно «Блискучий розум». США, 2001)
Біографічна драма Рона Говарда за однойменною книгою Сильвії Назар. Фільм отримав чотири «Оскари».

Джон Форбс Неш — відомий математик. На його рахунку революційні досягнення в галузі квантової механіки та теорії ігор. Йому належить Нобелівська премія в галузі економіки 1994 року.

Однак фільм не про математику, а про страшну хворобу, яка розмиває межу між ілюзорністю та реальністю — шизофренію.

ПРИГОДНИЦЬКА ПОВІСТЬ – це твір,у якому зображені непередбачені, несподівані події, що трапляються з героями.
Наприклад, пригодницькі повісті:
1. «Таємне Товариство боягузів, або засіб від переляку № 9» (У ній, як і в наших улюблених казках, добро перемагає зло. Але цікаво те, що герої-переможці в ній не відважні богатирі й мужні воїни, а, як не дивно, боягузи.)
2. "Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера" про пригоди Сергія і Митька, які трапилися з ними влітку після п’ятого класу.
3. «Таємниця козацької шаблі» про мандрівку історичними місцями сучасної України

 Передісторія теорії ймовірностей (давні віки - XVI ст.).

 Поява теорії ймовірностей як науки (XVII - XVIII ст.).

 Поява роботи Якоба Бернуллі “Мистецтво припущень” (XIX ст.).

 Створення російської (Петербурзької школи) (XIX – XX ст.).

 Сучасний період розвитку теорії ймовірностей (XX - …).
В цей період, початок якого знаходиться в давніх віках, ставились і примітивно вирішувались елементарні задачі, які пізніше були віднесені до теорії ймовірностей збір статистичних даних, що носив імовірнісний характер. Ніяких спеціальних методів у цей період не виникає. Йде накопичення матеріалу. Цей період закінчується в XVI ст. роботами Кардано, Пачіоллі, Тарталья та інших в яких автори розглядають задачі, розв’язання яких містять елементи комбінаторики.
З’являються перші специфічні поняття, такі як математичне сподівання.

Встановлено перші теореми науки теореми додавання і множення ймовірностей. Початок цього періоду пов’язано з іменами Паскаля, Ферма, Гюйгенса. Цей період подовжується з середини XVII ст. до початку XVIII ст. Теорія ймовірностей знаходить своє застосування в демографії, страховій справі, при оцінюванні похибок спостереження.

Робота Якоба Бернуллі “Мистецтво припущення”

До цього етапу розвитку відносять роботи Муавра, Лапласа, Гаусса, Пуассона та інших. Теорія імовірності починає застосовуватися в різних областях природознавства. Центральне місце займають граничні теореми.

«Двадцять одне», 2008 рік 
Команда з п’яти студентів Массачусетського технологічного інституту під керівництвом колишнього гравця, нині респектабельного викладача вищої математики з елементами теорії ймовірностей, розробляє план. За цим планом ймовірність виграшу при грі в блекджек збільшується в кілька разів. Впродовж 12-и тижнів команда з шістьох чоловік по неділях вилітає з Бостона в Лас-Вегас з єдиною метою — обіграти казино. 
«Гра на пониження», 2015 рік
Фільм присвячений подіям іпотечної фінансової кризи 2007-2008 років.
Кілька фінансових аналітиків і співробітників хедж-фондів на Волл-Стріт змогли передбачити розвиток подій кризи, зіграли на пониження курсу іпотечних облігацій і заробили великі статки.

 Ідеї Бернуллі розвинули на початку XIX ст. П’єр-Симон Лаплас, Карл Фрідріх Гаусс та Сімеон-Дені Пуассон. Поняття ймовірності було розвинуте для неперервних випадкових величин, завдяки чому з’явилася можливість застосування методів математичного аналізу. З’являються перші спроби застосування теорії ймовірностей у фізиці. До кінця XIX ст. з’являються статистична фізика, сувора теорія помилок вимірювання, ймовірнісні методи проникають в різноманітні прикладні науки.

 У XX ст. у фізиці була створена теорія мікросвіту, а в біології — теорія спадковості, обидві вони більшою мірою засновані на ймовірнісних методах. Карл Пірсон розробив алгоритми математичної статистики, які широко застосовуються для аналізу прикладних вимірювань, перевірки гіпотез і прийняття рішень. Андрій Миколайович Колмогоров дав класичну аксіоматику теорії ймовірностей. З інших нових сфер застосувань теорії ймовірностей необхідно пригадати теорію інформації та теорію випадкових процесів.