Не щипай за щічки!

Теплі валянки у нас,

Шубки й рукавички.

Морозець! Морозець!

Плещемо в долоні.

У дівчаток і хлоп’ят

Носики червоні.

  

   Числівник — чи не найменша за кількістю слів частина мови, яка нараховує їх усього кілька десятків.

   На шляхах історії числівники «загубили» категорії роду, числа і виокремились в особливий клас слів. У середині XVIII століття Михайло Ломоносов у своїй граматиці вперше назвав числівники особливою частиною мови. Такими вони є і досі. За частотою вживання серед інших слів числівник займає у нашому мовленні восьме місце.

    Людині часто доводиться щось лічити: години, дні, гроші, роки тощо, тобто встановлювати кількість предметів, позначати її на письмі відповідними цифрами.

 

   Звідки взялися цифри? Як виникла лічба?  Виявляється, потребу у цьому

породило саме життя. Звичайно, первісна людина не користувалася такими словами: «один», «три», «чотири» тощо. Для того, щоб порахувати предмети, досить було показати їх на пальцях. Загнувши всі пальці на одній руці, переходили на другу. А коли пальців не вистачало, продовжували лічбу на тих самих пальцях, але вже по другому колу. У сиву давнину люди рахували десятками. Вчені вважають, що десяткова система числення (якою, до речі, користуємося і ми) пішла від десяти пальців на руках. Пальці були одночасно і лічильною машинкою. Щоб, наприклад, до п'яти додати два, достатньо загнути п'ять пальців на одній руці і два на другій. Загинаєш пальці — додаєш, розгинаєш — віднімаєш. Подекуди чинили інакше: якщо не 

 

вистачало пальців рук — переходили до ніг, тобто лічили двадцятками. Так, наприклад, лічили індійці майя, що жили на території сучасної Мексики та Гватемали. Інші люди рахували дюжинами — по 12. Напевно, тому, що число 12 має багато дільників, тобто його можна подати як дві шістки, три четвірки, чотири трійки і шість двійок.

          Білий ведмідь — найбільший хижак арктичної зони. Поживу шукає, відчуваючи запах за декілька кілометрів. У пошуках їжі білий хижак проходить багато кілометрів. Вони чудово плавають та пірнають. Можуть легко піймати під водою рибу чи непомітно підкрастися до тюленя, що лежить на крижині. Живуть білі ведмеді одинаками, пар не утворюють. Разом можна побачити лише матір з одним-двома малюками. Поживу шукає, відчуваючи запах за декілька кілометрів. У пошуках їжі білий хижак проходить багато кілометрів. Разом можна побачити матір з одним-двома малюками.

— Назвіть числівники, які  зустрічаються в поданому тексті.

— Чи є в записаних реченнях слова, що означають кількість предметів, але не називають точного числа? (Декілька, багато)

-  Прокинувся о сьомій годині ранку. 

-  Чекатиму об одинадцятій годині. 

- На сімнадцяту годину прийду. 

- Чверть на третю розпочнемо. 

-  О пів на д е в ’яту продзвенів дзвінок (пів до дев ’ятої). 

- За чверть хвилин дванадцята година буде (чверть хвилин до дванадцятої).

 - Десять хвилин на п ’ятнадцяту годину розпочнеться нарада. 

-  О чотирнадцятій годині п ’ятнадцять хвилин  пролунав сигнал.