Жителі міста та околиць займалися землеробством, скотарством. Торгували з грецькими містами.

Мріяла, що і нас, доньок, туди повезе. Але, на жаль, зараз це неможливо... Я вірю, що колись там побуваю.

Давній Херсонес, також Страбоновий Херсонес — давньогрецьке місто на південному узбережжі Криму, про яке відомо зі свідчення історика і географа Страбона. Місто розташовувалося неподалік від Херсонесу Таврійського.

Про культуру у Херсонесі знаходили уламки чорна фігурної кераміки

 Воскобойник Вікторія, 6-В

Ольвійський дельфін — дрібна мідно-бронзова монета міста-колонії Ольвія для місцевого обігу.

Місто Ольвія, завдяки вигідному положенню, посідало перше місце в політичному, економічному та культурному житті серед усіх грецьких міст-колоній Північного Причорномор'я.

Виготовлення власних монет в Ольвії розпочалося під впливом грецьких колоній Істрії та Аполонії наприкінці VII ст. до н.е^[1]. Перші монети виготовляли з бронзи у формі стріл — їхня поява пов'язана з поширенням культу давньогрецького бога Аполона Лікаря, атрибутами якого були лук та стріли, і спершу використовувалися як «храмові» гроші, а потім як загальний засіб платежу. Дещо пізніше — на початку VI ст. до н. е. — розпочалося виробництво грошей у формі дельфінів. Саме тому їх називають «дельфінами» або «рибками» — власної назви монети не мали.

Як і монети-стріли, дельфіни спершу мали характер вотивних дарів на честь бога Аполлона Дельфінія, а потім стали загальними грошима.

Тривалий час «стріли» та «дельфіни» паралельно використовувалися на грошовому ринку. Бронзу, з якої вони виготовлялися, завозили з інших грецьких колоній.

Дослідники цих монет у наш час припускають, що 10 «дельфінів» дорівнювали 6 «стрілам». Лише в середині VI ст. до н. е. «дельфіни» стали панівними ольвійськими монетами. Археологічні дослідження засвідчують наявність значної кількості цих грошових знаків у скарбницях храмів та заможних ольвіополітів. Трапляються депозити, що містили по декілька тисяч «дельфінів».

Ці монети використовувались доволі довго — до кінця IV ст. до н. е., коли їх почали витісняти монети мілетської грошової системи. Упродовж 600—540 рр. до н. е. приблизний курс між монетами дорівнював — 2304 «дельфіни» за 1 електровий статер, а у 540—480 рр. до н. е. за статер платили вже 3844 «дельфіни»^[1].

Колегія деміургів охороняла чистоту демократичного ладу. У місті існували народний суд і спеціальні посадові особи — дікасти (судді). Рішення суду приймалися за допомогою голосування остраконами або камінчиками, тобто таємним голосуванням. Державна скарбниця і священні суми перебували у віданні різних осіб, які також обиралися народом, а після закінчення терміну служби звітували перед народними зборами про проведені витрати. Агораноми спостерігали за порядком на ринку, астіноми — за точністю мір ваги та об'єму, імена останніх карбувалися на монетах і ручках амфор.

Як і в інших античних державах, в Херсонесі надавали великого значення фізичному вихованню та навчанню. Тому тут існувала особлива посада гімнасіарха. Всі ці посади були виборними, вибори проводилися або хейротонією (голосування підняттям рук), або за жеребом. До числа найважливіших посадових осіб належали номофілаки — магістрати, характерні виключно для аристократичних та олігархічних держав, де вони мали право накладати покарання, призначати послів тощо. Така риса аристократичного устрою пов'язана із необхідністю бути в постійній військовій готовності, коли представники найзаможніших родин виступають основою збройних сил.

У I столітті до н. е. Херсонес втратив демократичну форму правління, потрапивши в залежність від Римської імперії.

Культура Херсонеса має своєрідні риси, які знаходять своє пояснення в особливостях історичного розвитку цього периферійного району античного світу, де власне антична культура розвивалася в тісній взаємодії з культурою місцевих народів. Жителі міста були досвідченими майстрами у ремеслах, ковальському та ливарному виробництві. Тут працювали майстерні з виробництва різноманітної кераміки (амфори, посуд, теракота, труби, черепиця та ін.), ткацькі та фарбувальні промисли. Високої майстерності досягли херсонеські каменотеси та будівельники. Херсонес був великим культурним центром, в якому жили філософи, математики, астрономи, лікарі. Розквіт античної культури Херсонеса припадає на ІV-III ст. до н.е. Цьому сприяли постійні торгові, політичні та культурні зв'язки з грецькими містами.

Сєрова Анастасія

Власну монету в Ольвії мали вже у 6 ст. до н. е. На відміну від інших давньогрецьких міст — держав, ольвіополіти виготовляли місцеві монети не карбуванням (чеканкою), а виливали в особливих формах-матрицях у вигляді стріл, дельфінів та рибок. Використовували дешеву мідь, а не срібло. Монети Ольвії — досить великі за розмірами, на аверсі — голова Афіни у шоломі (або Медузи-Горгони). Зворотний бік прикрашали орел та дельфін. Зворотний бік цієї монети використано для логотипа Ольвії на сучасній кам'яній стелі при вході до музею-заповідника.

Разом з монетами мав попит і місцевий грошовий еквівалент — «рибка». «Рибки» відливали з бронзи і вони слугували за дрібну монету. На деяких грошах — «рибках» навіть карбували імена місцевих посадовців, за термін керування якого виготовляли цей грошовий еквівалент.

331 року до н.е. монетний магістрат Каллінік Евксенів розпочав карбувати ольвійські монети «борисфени».

Виконала Сагайдачна Софія