На мою думку, зараз це стосується не лише людей з особливими потребами, а й наших героїв. Вони після тяжких поранень проходять складний шлях реабілітації та протезування, а потім стикаються з численними труднощами в повсякденному житті. Ці перешкоди охоплюють широкий спектр проблем: від відсутності спеціально облаштованих місць у громадському транспорті, аптеках чи магазинах, до браку доступних пандусів, тактильної плитки та інформаційних систем для людей з порушеннями зору чи слуху. Створення справді безбар'єрного середовища для них — це наш обов'язок і запорука сильної та справедливої України.

Бажану і непримітну,

І жадану, і примарну,

І, можливо, так- захмарну!

Мрію!

Бажанна, захмарна.

Бентежить, тривожить, змушує.

Мрії-це людський вогонь, який змушує людину рухатись вперед.

Прагнення

Учениця 7 класу Високопільського ліцею Вікторія Куліш

Учень 7 класу Алябов Олександр, Високопільський ліцей ХОР

Ученя 7 класу

ОЗ "Вадимський ЗПЗСО"

Буліч Ілля

Я мрію про світ, де всі — рівні, і всі — щасливі.

— учениця 5 класу Івченко Ольга, Високопільський ліцей ХОР

Ми різні всі, але однакові серця,

І мрії в кожного летять у небеса.

Хтось бачить світ очима, хтось душею,

Комусь іти нелегко рідною землею.

Та світ не повинен мати стіни і ґрати,

Та ставити для людей прегради.

Бо безбар'єрність – це не просто слово,

Це шлях відкритий, це життя основа.

Це коли світ приймає всіх, як є,

І кожному він шанс дає.

Коли немає ніяких перешкод,

Лиш спільний рух – вперед, і до зірок!

Учні 4-А Іванівського ліцею №1

Я мрію про тишу без сирен, про обійми без страху, про життя, де кожен може будувати майбутнє вдома, на своїй землі.

Це не просто мрія — це моя надія і віра, яку я бережу щодня. Таргоній Марина 6-А Голопристанський ліцей 3

Про країну, де двері відчинені для всіх.

Де вулиці, школи, лікарні, транспорти — зручні для людей на візках, для батьків з дитячими візочками, для кожного, хто має особливі потреби.

Де немає бар’єрів у словах, поглядах чи ставленні.

Де повага, рівність і доступність — не виняток, а норма.

Це не просто мрія — це майбутнє, яке ми можемо збудувати разом. Питомець Іван 6-А Голопристанський ліцей 3

І залежить від усіх,

Щоб цей світ був — світ для всіх. Гасло від Гомона Даніїла Голопристанський ліцей 3.

Де не ділять за зовнішністю, віком, мовою чи можливостями.

Де кожен має право бути собою — без страху й осуду.

Безбар’єрність — це не тільки про доступ, а про серце, відкрите до іншого.

Це про повагу, прийняття і людяність.

Ми єдині, вільні, сильні

Ти і я - разом доля в нас одна

Ми незламні, вічні, пильні

З інвалідністю чи без -

Нехай завжди так буде,

Щоб прагнули до рівності без меж!

Так хочеться, щоб зрозуміли всі нарешті,

Що треба бути чуйними та дружніми.

Щоб не було моральних тих "арештів",

І люди не були байдужими.

На вулиці немає ям,
І зручно всім: і вам, і нам!
Колеса котяться легко,
І двері — ширші, як в кіно!

Там грають діти у дворі,
Де зручно всім — й на висоті!
І кожен каже: «Це моє!
Це місто мріє разом з ще!»

Безбар’єрна ця земля —
Мрія кожного мала!
Тут усі ми — друзі, рівні,
І живемо дуже дивно:

Без перешкод, без "не можна",
Бо всім усе тут дозволя!
Це — карта мрій, де світ чудовий,
Добрий, світлий та казковий!

Не відмовляйся від своєї мрії,

Бо лиш тобі її, Господь подарував.

Думки збирай, бажання і надії

І не лови, як старі люди кажуть, гав.

Злетіти в небо хочеш? Шукай крила,

А прагнеш в море - розпускай вітрила.

Якщо ти мрієш в гори, на вершини,

Чи підкорити сніжний, дикий Еверест -

Іди, крокуй, повзи туди, щосили

Лише не став, прошу, на мрії своїй хрест…

Не відмовляйся і не зраджуй мрії…

Цей світ ще здатен на сюрпризи і дива,

Бо кожна мрія, є початком дії,

А результат цих дій і є мета життя!

Бо безбарʼєрність- це не просто тур,

це допомога, дружба і любов,

де кожен бачить в ближньому опору

підтримку, добре слово, співчуття.

Почуй без слів, розвій тривогу у душі,

бо доброта- це ліки у тиші.

Подай долоню, поділись теплом

ми сила, ми єдині, ми разом!

Де кожен голос лунає дзвінко.

Тут інклюзія, рівність — це один із чинів,

Майбутнє кличе: країна, де всім є місце!

Де кожен може йти вперед,
Без сходів, рамп — вільний прохід.
Де погляд чує, серце — світ,
А жест і слово — в спільний ритм.

Де не питають: "Хто ти є?" —
А двері відкриваються усім.
Бо рівність — це не лише мрія,
Це крок за кроком — наш новий дім.

Це вулиця рівна, зручний тротуар,

Де кожен іде - і старий, і школяр.

Це двері відкриті, без сходів крутих,

І ліфт, що підніме усіх - не тільки "своїх".

Це голос в трамваї, що чітко звучить,

І світлофор, що усіх навчить.

Це сайт, що читає, і текст, що веде -

Бо доступність потрібна нам всім.

Це світ без бар’єрів, не тільки фізичних, А й тих, що у головах, дуже типічних.

Це коли ти не "інший", не "той", не "не так",

А просто людина. І це не дива.

Моя мрія — проста і близька до душі:

Щоб рівні були ми в думках і в житті.

Щоб жоден не чув: «Ти тут зайвий, іди», А кожен відчув: «Тут є місце — і ти».

Це наша спільна мета: створити суспільство, де кожен, незалежно від своїх особливостей, має рівні права та можливості. Усуваючи фізичні, інформаційні та ментальні перешкоди, ми відкриваємо шлях до повноцінного життя: навчання, роботи, творчості та щастя для всіх громадян нашої країни.

Світ без сходів, де мости —

Не з каміння, а з доброти.

Де не треба просить права,

Бо повага — не забава.

Двері — ширші, серця — теж,

Тут важлива кожна стеж.

Де незрячий чує світ,

А мовчання — не глухе вік.

Без табу і без стіни —

Ми рівні, не чужі сни.

Не жалість, а партнерство,

Розуміння — лідерство.

Безбар’єрність — це не жест,

Це не мода, не протест.

Це свобода вибирати,

Жити, діяти, мріяти.

Якщо хочеш — руку дай,

Разом легше — пам’ятай.

Бо для рівних всіх доріг —

Починається з нас кожен крок і кожен біг.

Карта мрій — без меж, без стін,

Де вільний кожен рух і плин.

Безбар’єрно — значить разом,

Будуємо світ ми власним указом.

Мрії живуть, де серце відкрите!

Уяви, що твої мрії — це небо. Безмежне, ясне, повне світла.

А тепер уяви, що між тобою і цим небом — стіна...

Сотні людей щодня живуть із такими стінами. І все, чого вони хочуть — це не особливих умов, а рівних можливостей. Просто мати крила. Як усі. Коли немає бар'єрів: фізичних, інформаційних чи інтелектуальних — з'являються крила. Крила для мрій, для навчання, для роботи, для подорожей, для щастя.

Щоб на сходах був і пандус,
Щоб автобус всіх возив,
Щоб ніхто не був самотній,
Щоб весь світ усіх любив.

Хтось не бачить — він почує,
Хтось не чує — зрозуміє.
Бо країна без бар’єрів —
Це велика, гарна мрія!

Учениця ? класу Високопільського ліцею ХОР Заікіна Крістіна

Безбар’єрність — це жити повноцінним життям. Приймати людей такими, які вони є.

Ця карта — візуальне втілення мрій про світ без бар’єрів. Вона показує важливі сфери життя, які мають бути доступними для кожної людини: зручне житло, доступне навчання, безпечні вулиці та дозвілля для всіх. М’які кольори символізують доброзичливість і гармонію, а кожен елемент — це крок до суспільства, де кожен може вільно мріяти й реалізовувати себе без обмежень.

Скадовський ліцей №3

Я мрію, щоб якнайшвидше закінчилася війна,

щоб Україна звільнилася від російського ярма.

Щоб більше ніхто не вмирав у бою,

а моя країна розквітала в мирі й свободі.

А Росія — хай зменшиться до макового зернятка на карті,

щоб більше нікому не змогла завдати болю.

Моя найбільша мрія — повернутися в рідний дім, у Скадовськ. Повернутися до своєї школи, до своїх друзів, до звичного дитинства, яке колись було таким безтурботним. Я мрію, щоб усі повернулися — і вчителі, і однокласники, і сусіди. Щоб знову до нашого Скадовська приїжджали люди з різних куточків України, як це було раніше.

Наш Скадовський санаторій — це особливе місце. Він має сучасну медичну базу, здатну допомагати людям із різними захворюваннями органів дихання. Люди приїжджали сюди, щоб лікуватися, відпочивати, дихати морським повітрям.

А море… Наше Чорне море, наше Джарилгач — це справжній рай. Я мрію знову бачити, як діти граються на пляжі, як проводяться «Чорноморські ігри», як наше місто оживає влітку.

Це не просто мрія — це надія. І я щиро вірю: настане день, коли ми повернемось додому, коли закінчиться війна, і всі скадовчани знову обіймуть свій рідний край.

Білокриницький ОЗЗСО І-ІІІ ст.

Шпильовий Брагім, 3 клас

Білокриницький ОЗЗСО І-ІІІ ст.

Совгыря Володимир, 4 клас

Войтюк Алла, 3 клас

Білокриницький ОЗЗСО І-ІІІ ст.

Килюшик Мирон, 3 клас

Білокриницький ОЗЗСО І-ІІІ ст.

Килюшик Марк, 3 клас

Білокриницький ОЗЗСО І-ІІІ ст.

Мисливий Артем, 3 клас

На світ великий і складний.

І мрію, як метелик, що летить,

Щоб кожен був щасливий, як малий.

Я не хочу бачити сліз,

І щоб голодні були діти.

Нехай не буде в світі зла й війни,

Нехай всі сонечку будуть радіти.

Моя мрія, щоб усі були

Однакові в правах своїх.

Щоб ніхто не говорив:

"Ти не такий!"

І щоб не було слів лихих.

Неважливо, який ти є,

Головне – що в серці в кожного живе

Любов до світу, доброта і віра.

Щоб діти могли все,

Про що тільки мріють.

Щоб кожен міг свій шлях знайти,

І щоб усі одне одного розуміли.

Я вірю, що це може бути,

Якщо ми разом будемо робити.

Любов і доброта – це шлях,

Який поможе нам світ жорстокый змінити.

Бедрань Кароліна, 5-Б