Навчався в Московському вищому технічному училищі. Впродовж 10 років керував відділом автоматики у Всесоюзному електротехнічному інституті.

Академік АН УРСР з 1945 року. Керував (з 1947 року) розробкою у Києві (у передмісті Феофанія) в напівзруйнованій церкві^[26] першої в СРСР і у континентальній Європі лампової обчислювальної машини МЕОМ (малої електронної обчислювальної машини, рос. — МЭСМ) у 1950 році^[27]. З 1952 року, вже в Інституті точної механіки і обчислювальної техніки АН СРСР (Москва), керував створенням ЕОМ «БЕСМ — 1». На її базі пізніше, під його ж керівництвом, були створені такі радянські ЕОМ, як М-20

грицюк арсен

Глава наукової школи кібернетики. Лауреат численних премій і нагород. Дійсний член АН СРСР (1964), АН УРСР (1961). Почесний член багатьох іноземних академій. Засновник Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України, який і очолював до 1982 р.

Дошка В. Глушкову на будинку Ярославів Вал, 15а, Київ

Життєпис

Народився 24 серпня 1923 року в Ростові-на-Дону у родині службовців. Батько Михайло Іванович Глушков родом зі Станиці Луганської, Україна^[12]. Мати зі станиці Каменської (Шахтська округа, Українська РСР, натепер Каменськ-Шахтинський, Ростовської області, Росія).

У 1941 році із золотою медаллю закінчив середню школу № 1 в місті Шахти. На початку німецько-радянської війни працював на оборонних роботах. Трудову діяльність розпочав у 1943 році начальником відділу технічного контролю шахтоуправління тресту «Шахтаантрацит» міста Шахти Ростовської області.

марко

софія

Біографія

Народився 3 серпня 1940 року у м. Лиски Воронізької обл. у сім'ї робітників. Закінчив Харківський політехнічний інститут (1957—1962), інженер-електромеханік; кандидатська дисертація «Резистивные матрицы и некоторые их применения в вычислительной технике» (1968); докторська дисертація «Физико-технические основы создания запоминающих устройств большой емкости на оптических дисках» (1983).

1962-64 — інж., ст. інж. Харків, політех. ін-ту;

1964-71 — аспірант, мол. наук, співроб., ст. наук, співроб. Ін-ту кібернетики АН УРСР;

1971-81 — керівн. лабор., нач-к спільної лабор. Ін-ту електродинаміки АН УРСР;

1981-87 — керівн. галуз. відділення, заст. директора Ін-ту проблем моделювання в енергетиці АН УРСР;

1988-98 — заст. академіка-секретаря Відд. інформатики НАН України;

з 1987 дотепер — засновник і директор Інституту проблем реєстрації інформації НАН України;

1991—2000 — засновник і гол. ред. електронної комп'ютерної газети «Все-Всім»;

з 1995 дотепер — ініціатор створення і гПетров Вячеслав Васильович (3 серпня 1940, м. Лиски Воронезької обл.) — вчений у галузі оптоелектронного матеріалознавства, інформаційних технологій та оптичного запису інформації, академік НАН України (2012), доктор технічних наук (1983), професор (1991), Заслужений діяч науки і техніки України (1998), Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2008), директор Інституту проблем реєстрації інформації НАН України (з 1987).

Біографія

Народився 3 серпня 1940 року у м. Лиски Воронізької обл. у сім'ї робітників. Закінчив Харківський політехнічний інститут (1957—1962), інженер-електромеханік; кандидатська дисертація «Резистивные матрицы и некоторые их применения в вычислительной технике» (1968); докторська дисертація «Физико-технические основы создания запоминающих устройств большой емкости на оптических дисках» (1983).

1962-64 — інж., ст. інж. Харків, політех. ін-ту;

1964-71 — аспірант, мол. наук, співроб., ст. наук, співроб. Ін-ту кібернетики АН УРСР;

1971-81 — керівн. лабор., нач-к спільної лабор. Ін-ту електродинаміки АН УРСР;

1981-87 — керівн. галуз. відділення, заст. директора Ін-ту проблем моделювання в енергетиці АН УРСР;

1988-98 — заст. академіка-секретаря Відд. інформатики НАН України;

з 1987 дотепер — засновник і директор Інституту проблем реєстрації інформації НАН України;

1991—2000 — засновник і гол. ред. електронної комп'ютерної газети «Все-Всім»;

з 1995 дотепер — ініціатор створення і гПетров Вячеслав Васильович (3 серпня 1940, м. Лиски Воронезької обл.) — вчений у галузі оптоелектронного матеріалознавства, інформаційних технологій та оптичного запису інформації, академік НАН України (2012), доктор технічних наук (1983), професор (1991), Заслужений діяч науки і техніки України (1998), Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2008), директор Інституту проблем реєстрації інформації НАН України (з 1987).

Біографія

Народився 3 серпня 1940 року у м. Лиски Воронізької обл. у сім'ї робітників. Закінчив Харківський політехнічний інститут (1957—1962), інженер-електромеханік; кандидатська дисертація «Резистивные матрицы и некоторые их применения в вычислительной технике» (1968); докторська дисертація «Физико-технические основы создания запоминающих устройств большой емкости на оптических дисках» (1983).

1962-64 — інж., ст. інж. Харків, політех. ін-ту;

1964-71 — аспірант, мол. наук, співроб., ст. наук, співроб. Ін-ту кібернетики АН УРСР;

1971-81 — керівн. лабор., нач-к спільної лабор. Ін-ту електродинаміки АН УРСР;

1981-87 — керівн. галуз. відділення, заст. директора Ін-ту проблем моделювання в енергетиці АН УРСР;

1988-98 — заст. академіка-секретаря Відд. інформатики НАН України;

з 1987 дотепер — засновник і директор Інституту проблем реєстрації інформації НАН України;

1991—2000 — засновник і гол. ред. електронної комп'ютерної газети «Все-Всім»;

з 1995 дотепер — ініціатор створення і г

карінаааааааааааааа

гапин ярослава