«Зона інтересу» — це твір, що демонструє «банальність зла». Головними героями в романі постають нацисти, і оскільки йдеться про концтабір, кількість жертв на совісті кожного міряється тисячами. Та ми бачимо їх не якимись загрозливими лиходіями, а звичайними байдужими людьми, які «просто виконують свою роботу», засідають у кабінетах і безтурботно обговорюють обов’язки. А найбільше їх турбують особисті справи: комендант концтабору й офіцер змагаються за прихильність однієї жінки. І ці легковажні любовні перипетії відбуваються на фоні історії в’язня-єврея, який іде на справді жертовні вчинки заради життя своєї дружини.

Скандальний роман-шокер 1965 року, написаний як у формі фіктивних спогадів хлопчика, який мандрує Східною Європою під час Другої світової війни. Книга стала бестселером, перекладеним на більш ніж 30 мов.

Відправною точкою сюжету стає 1939 рік. Сімейна пара, побоюючись покарання за антинацистську діяльність, відправляє шестирічного сина переховуватись у сільську місцевість. Однак у хаосі війни вони втрачають зв’язок. Хлопчик змушений вирушити в подорож диким і ворожим світом, який керується тільки місцевими правилами, забобонами та віруваннями. Головний герой має не відоме читачеві походження — чи то єврейське, чи то ромське. І саме це стає однією з причин небезпеки, яка оточує хлопчика в його блуканнях. 

Відомо, що Косинський позиціонував цей твір як автобіографічний, однак пізніше виявилося, що це неправда.

Можливо, опублікований у 1943 році твір видатного австрійського письменника розповідає історію не стільки Голокосту, скільки загалом людожерського нацистського режиму та боротьби з ним. Однак ця остання і найвідоміша робота Стефана Цвейга просякнута розпачем автора, який сам, бувши представником єврейської спільноти, мусив тікати від гітлерівців після їхнього приходу до влади. Невдовзі після її написання автор, пригнічений ситуацією в Європі, разом із дружиною покінчив життя самогубством.

Сюжет розгортається на великому океанському пароплаві. На кораблі подорожує знаменитий шахіст, і раптом серед пасажирів з’являється дивак, який міг би стати гідним конкурентом зірки у спонтанній партії. Та поки триває гра, читачі дізнаються історію цього незнайомця. Виявляється, що блискучій грі в шахи він навчився, провівши рік у повній ізоляції від світу. Такі муки йому влаштувало гестапо, і одного разу йому вдалося поцупити в наглядача підручник із шахів, який став його єдиною розрадою на весь час.

У 2021 році з’явилася екранізація книги, яка в Україні вийшла під назвою «Хід короля». Картину зняв Філіп Штьольцль, відомий як режисер кліпів Rammstein, Мадонни, Міка Джаґґера та The Rasmus, а також багатьох оперних постановок.

Напівавтобіографічний роман 1971 року з трилогії «Поза часом Гітлера» — це дитячий погляд на втечу від нацистських переслідувань до настання і під час Другої світової війни.

Джудіт Керр народилася у Веймарській республіці, і 1935 року в підлітковому віці разом із сім’єю емігрувала до Великої Британії. Вони рятувалися від наслідків приходу нацистів до влади, адже батько був євреєм і критиком нацистської ідеології. Поштовхом для викладу свого досвіду в роман стала зацікавленість її власного сина. У восьмирічному віці він подивився знаменитий оскароносний фільм «Звуки музики», в якому також ідеться про втечу від нацизму, і сказав: «Тепер ми знаємо, як воно було, коли мама була маленькою дівчинкою». Для того щоб він знав, якою була саме її історія, вона написала «Як Гітлер украв рожевого кролика».

Головна героїня книги, її брат, мама й тато опиняються у Швейцарії в передчутті перемоги Гітлера на виборах. За два роки подорожей колишня берлінська школярка опиниться також у Франції, а згодом і в Британії, познайомиться з незвичною для себе культурою, вивчить нову мову й подорослішає, але все одно пам’ятатиме забутого вдома плюшевого рожевого кролика.

Австралійська сценаристка та письменниця Гізер Морріс протягом трьох років спілкувалася з Лале Соколовим — словацьким євреєм, який пройшов Аушвіц. Виклад його історії був опублікований 2018 року й одразу став бестселером №1 за версією New York Times.

Події переповідаються від імені Лале. Після кількаденної подорожі у вагоні для перевезення худоби він опиняється перед воротами з написом Arbeit macht frei («Праця робить вільним») — входу до одного з найбільших таборів смерті, розташованого поблизу польського міста Освенцим. У таборі він одразу стає свідком жахливих нацистських злочинів. Тут він невдовзі починає працювати татуювальником: його завдання — наносити новим в’язням їхні номери. Одного дня в черзі на татуювання опиняється Ґіта — дівчина, в яку головний герой закохується з першого погляду.

Захопливий сюжет, заснований на реальних подіях, отримав чимало позитивних відгуків. Водночас Меморіальний дослідницький центр Аушвіцу зробив заяви про певні фактологічні помилки в романі. Авторка відповіла , що на 95% спиралася на розповідь свого героя, і тільки решта — її художнє висловлювання. Вона також акцентувала, що це не дослідження Аушвіцу чи Голокосту загалом, а насамперед зворушлива історія кохання на тлі трагічних історичних подій.

Софія Андрухович

Гізер Морріс

Ізабель Вілкерсон