- устранение нега­тивно действующих раздражителей; продление физиологического сна;

-устранение отрицательных психологических переживаний, связанных со способами лечения, проведения операций;

-устранение болезненных ощущений, связанных с лечебными манипуляциями; сочетание режима покоя и физической активности;

-поднятие общего нервно-психического тонуса больных; вкусно приготовленная и своевременно поданная пища;

-соблюдение медицинской этики и деонтологии.

Под санитарно-эпидемиологическим режимом подразумевается:

-влажная уборка помещения;

-генеральная уборка с помощью дезсредств;

-обеспечение спецодеждой и бельем;

-соблюдение правил личной гигие­ны;

-врачебный контроль за здоровьем персонала;

- уход за больными; кон­троль санитарного состояния палат;

-соблюдение правил внутреннего распорядка.

Лечебная физкультура на современном уровне медицины имеет большое значение в комплексе восстановительной тера­пии (реабилитации). Применение ее постоянно расширяется, особенно в отделениях хирургического и терапевтического профиля. В стационаре больниц и в поликлиниках организу­ются специальные кабинеты восстановительного лечения (ле­чебная физкультура) и др. Проводится это лечение врача­ми-специалистами или по их назначению медицинскими сест­рами.

К основным составляющим профилактики ВБИ относятся:

-выде­ление диагностической палаты в приемном отделении для температуря­щих больных (для уточнения диагноза);

-выделение изоляторов или бок­сов в детских и инфекционных больницах; проведение санобработки;

-порядок хранения вещей и выдачи больничной одежды, организация системы ухода за больными, система обработки шприцев и медицинско­го инструментария. Регламентирующим документом является: Закон Республики Беларусь «О санитарно-эпидемиологическом благополучии населения» от 23.11.1993 г.

Преемственность в деятельности больницы с другими организациями здравоохранения.

Качество помощи в стационаре во многом зависит от своевре­менности и полноты обследования и лечения больного во внебольничном учреждении. Обеспечение четкой преемственности между поликли­никой и стационаром в подготовке больных к госпитализации - важ­ный фактор повышения эффективности лечебного процесса, сокраще­ния длительности пребывания больного в стационаре. Преемствен­ность проявляется в поступлении в стационар выписки из амбулатор­ной карты больного, на выбывших из стационара -заполняется эпик­риз, который поступает в поликлинику.

- порционное требования.

Выполнение всех требований, предъявляемых к устройству, планировке и санитарно-техническому оборудованию больниц, является необходимой предпосылкой для создания наиболее благоприятных гигиенических условий в больнице. Кроме этого, гигиенические условия в больнице зависят от режима и распорядка дня больных, санитарного режима и содержания помещений, выполнения персоналом и больными навыков личной гигиены.

Больного знакомят с внутренним распорядком больницы при поступлении в приемном отделении, о чем делают соответствующую отметку в истории болезни. Кроме того, в каждом отделении в доступном месте вывешивают распорядок дня. Соблюдение больными требований больничного режима облегчает организованное, равномерное комплексное обслуживание их медицинским персоналом. Родственники больных могут ознакомиться с внутренним распорядком больницы в вестибюле приемного отделения. Это позволит им выбрать оптимальное время для посещения больных.

Лечебно-охранные мероприятия - это совокупность лечебных и профилактических мероприятий, направленных на уменьшение или исключение влияния неблагоприятных факторов на психику больного и обеспечения физического и психического покоя. Эти меры, оберегая уязвимую психику пациента от чрезмерного раздражения, создают благоприятный фон для успешного лечения. Нейтрализуя воздействие неблагоприятных факторов, с которыми может встретиться больной в условиях лечебного учреждения, этот режим ограничивает появление дополнительных негативных эмоций.

Важным элементом лечебно-охранительного режима является соблюдение тишины.

Однією з найважливіших умов лікувально-охоронного режиму є щадіння психіки хворої дитини та її матері, яка доглядає її, створення сприятливих умов, що забез­печують хворим максимальний фізичний та психологічний спокій. Найважливішим для цього є встановлення найраціональнішого режиму (розпорядку) дня відповідно до віку хворих дітей і профілю відділення, який передбачає передусім усування не­сприятливих зовнішніх впливів навколишнього середовища (голосні розмови, шум, грюкання дверима та ін.). Зміну персоналу, прибирання приміщень, вимірювання температури тіла проводять після того, як хворі прокинуться і не раніше 7-ї години ранку.

Важливо усувати негативні емоції, що можуть виникнути у хворих у зв'язку зі спогляданням предметів медичного догляду (закривавлена білизна, шприци та скальпелі, ємкості, наповнені брудними ватою та бинтами).

Велике значення має організація дозвілля хворих: розміщення стендів для книг, пам'яток щодо раціонального вигодовування, пропаганди здорового способу життя, з якими можуть ознайомлюватися батьки або ті, хто доглядає хворих дітей, та діти старшого віку. Для дітей, котрі одужують, у стаціонарі має бути ігрова кімната. Про­гулянки на свіжому повітрі, особливо влітку, також є складовою лікувального про­цесу.

Для забезпечення санітарно-гігієнічного режиму не рідше двох разів на день у всіх відділеннях дитячої лікарні проводять загальне вологе прибирання із вико­ристанням дезінфекційних засобів. Під час прибирання спочатку протирають тум­бочки, ліжка, ручки дверей та ін., потім миють підлогу. Інвентар для прибирання має бути промаркірованим і зберігатися в окремій кімнаті.

Санітарно-гігієнічними нормами педіатричного відділення стаціонару передба­чено виділення кожній хворій дитині ліжка, застеленого чистою білизною, приліжкової тумбочки для зберігання особистих речей. За необхідності дитині видають горщик, підкладне судно, предмети індивідуального користування (поїльник, чаш­ку, одяг). У хворих мають бути із собою предмети особистої гігієни.

Не рідше одного разу на 7—10 днів (за потреби частіше) хворій дитині прово­дять гігієнічну ванну з повною переміною натільної і постільної білизни, щодня здійснюють туалет; перед споживанням їжі дитина обов'язково миє руки. Для тяжко хворих дітей умивання організовують біля ліжка.

Важливим моментом є провітрювання палат не менше ніж 4 рази на день неза­лежно від пори року, а також кварцування їх згідно з графіком, який складають безпосередньо у відділенні. Під час проведення цих заходів дітей виводять (виво­зять) в інші приміщення (коридор, їдальню, ігрову кімнату). В інфекційному відді­ленні ці заходи мають проводити суворо відповідно до вимог санітарно-гігієнічних норм, згідно з якими можливість інфікування інших хворих виключена.

Температура повітря в палаті та приміщеннях, де перебуває хвора дитина стар­шого віку, повинна становити 20—22 °С; у палаті для немовлят — 23—24 °С, для новонароджених оптимальною (безпечною) вважається температура 25—28 °С. У разі зниження температури в палатах їх додатково потрібно обігрівати зі збережен­ням необхідної вологості. Вища температура повітря небажана, оскільки можливе перегрівання дитини.

Освітлення палат може бути природним або штучним, останнє має становити 75—100 люкс; рівень шуму не повинен перевищувати 50 дБ.

У палатах для грудних дітей мають бути спеціальні дитячі ліжка з відкидними спинками, які фіксуються на різній висоті; приліжкові тумбочки, сповивальний стіл, шафи для білизни, ванночки для купання дитини, бачки для замочування брудної білизни, санвузол. Набір іграшок — індивідуальний, відповідно до віку дитини. Іграшки повинні легко митися. Особливу увагу приділяють збиранню брудної білизни, стерилізації сосок та пляшок для дитячого харчування. Кип'ятіння сосок, миття пляшечок — трудомісткий процес і повинен ретельно виконуватись. Цю ро­боту виконує спеціально виділена для цього молодша медична сестра, яка одночас­но може займатися роздачею їжі.

У дитячих стаціонарах необхідно запобігати поширенню інфекційних хвороб та виникненню реінфекцій серед дітей. Цьому сприяє приймання хворих з довідками про епідемічне оточення, наявність боксів, поетапне заповнення палат, дотримання протиепідемічного режиму у відділенні та в лікарні у цілому.

Лечебно-охранительный режим в лечебно-профилактических учреждениях предусматривает создание оптимальных условий для выздоровления пациента. В лечебно-охранительный режим входит определенная организация дня пациента - расписание выполнения лечебно-диагностических мероприятий, режим питания, сна, общения с посетителями и др. Кроме того, лечебно-охранительный режим включает создание у пациента определенного психологического настроя на выздоровление, улучшение состояния, преодоление проблем со здоровьем. Поэтому персонала рекомендуется проявлять доброжелательность к пациентам, разговаривать спокойным негромко голосом, соблюдать по возможности Установленный для них режим дня. Пациентов, страдающих тяжелыми заболеваниями или находящихся на строгом постельный или постельного режиме, рекомендуется помещать в отдельные палаты или отгораживать ширмой на время проведения гигиенических мероприятий и физиологических отправлений. Это необходимо для комфортного самочувствия самого пациента и окружающих его людей.

Для соблюдением тишины персонала медицинского учреждения рекомендуется носит бесшумную обувь. Не следует включать громкую музыку, кричат, выяснять отношения в присутствии пациента.

Комфортные и уютные палаты помогают адаптироваться пациентам к больничным условия, создают благоприятный психологический фон. При отделке помещений в лечебно-профилактических учреждениях следует использовать экологичные материалы теплых цветов. Это также положительно влияет на психологическое состояние пациента.

В зависимости от состояния больного ему могут быть назначены различные виды режима - общий, полупостельный, постельный, строгий постельный.

Строгий постельный режим рекомендован для обеспечения пациенту максимального покоя. При нем больной постоянно находится либо в горизонтальном положении на спине, либо в полусидячем положении с приподнятым изголовья кровати. Пациенту, которому назначен строгий постельный режим не позволяется самостоятельно менять положение тела и осуществлять движения в крупных суставах. Такой пациент нуждается в полном уходе (все гигиенические процедуры, кормление, помощь при физиологических отправления осуществляет медсестра).