<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>ВІРТУАЛЬНА АЛЕЯ СЛАВИ &quot;ЖИВІ, ПОКИ ПАМ&#39;ЯТАЄМО&quot; by Юлія Корсун</title>
      <link>https://padlet.com/korsunu1991/phszot2flxvue62</link>
      <description></description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2023-08-17 15:51:59 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2023-10-03 07:32:53 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url></url>
      </image>
      <item>
         <title>Нагорний Олександр Іванович</title>
         <author>korsunu1991</author>
         <link>https://padlet.com/korsunu1991/phszot2flxvue62/wish/2664928330</link>
         <description><![CDATA[<div><strong><em>Наш Герой мешканець села Очеретине, водій 3 десантно-штурмового взводу 4 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону, солдат&nbsp; Нагорний Олександр Іванович, був призваний на військову службу 10 жовтня 2022 року. Він був вірний військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконував військовий обов’язок. Олександр Іванович Нагорний загинув в бою за Україну 10 лютого 2023 року поблизу н.п. Кремінна Сєвєродонецького р-ну Луганської області, виконуючи бойове завдання за призначенням в ході ведення бойових дій.</em></strong></div><div><strong><em>Ми назавжди запам’ятаємо Олександра як Героя, який поліг у бою за нашу Батьківщину виявивши стійкість та мужність, евакуюючи ранених побратимів з найгарячіших точок та захищаючи нас від ворога…</em></strong></div><div><strong><em>Олександр Нагорний був людиною гарної душі та доброго серця.</em></strong></div><div><strong><em>«Якщо я можу щось зробити для перемоги, зроблю», -згадує його слова дружина Вікторія.&nbsp;</em></strong></div><div><strong><em>Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту втрати.</em></strong></div><div><strong><em>Схиляємо голову та низько вклоняємось родині нашого Героя!&nbsp;</em></strong></div><div><strong><em>Нехай світла пам’ять назавжди залишиться в серцях, а Бог подарує вічне життя та спокій.&nbsp;</em></strong></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1845427974/6afdb97e36a7ba1538b5c1b2d43134b1/________.jpg" />
         <pubDate>2023-08-17 16:02:32 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/korsunu1991/phszot2flxvue62/wish/2664928330</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Плаксій Олег Миколайович</title>
         <author>korsunu1991</author>
         <link>https://padlet.com/korsunu1991/phszot2flxvue62/wish/2664933993</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Наш герой мешканець села Громова Балка, військовослужбовець водій-механік евакуаційного відділення взводу технічного забезпечення 2 механізованого батальйону, солдат&nbsp;</strong></div><div><strong>Плаксій Олег Миколайович.</strong></div><div><strong>Ми назавжди запам’ятаємо Олега, як Героя, який поліг у бою за нашу Батьківщину,&nbsp; виявивши стійкість та мужність. Він загинув 12.11.2022 року виконуючи бойове завдання за призначенням в ході ведення бойових дій.</strong></div><div><strong>Олег Миколайович був людина гарної душі та доброго серця.&nbsp;</strong></div><div><strong>Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту втрати, коли зупиняється серце рідної людини, і лише світлі спогади завжди будуть сильнішими за смерть…&nbsp;</strong></div><div><strong>Схиляємо голову та низько вклоняємось родині нашого Героя!</strong></div><div><strong>Нехай світла пам’ять назавжди залишиться в серцях, а Бог подарує вічне життя та спокій.&nbsp;</strong></div><div><strong>ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!!!</strong></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1845427974/baf662c9788f347a429a9ccdaf4f21f3/________________________.jpg" />
         <pubDate>2023-08-17 16:07:51 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/korsunu1991/phszot2flxvue62/wish/2664933993</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Гіркий Микола Степанович</title>
         <author>korsunu1991</author>
         <link>https://padlet.com/korsunu1991/phszot2flxvue62/wish/2664940312</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Пішов із життя у вічний спокій наш Герой, військовослужбовець механізованої роти, лейтенант&nbsp; Гіркий Микола Степанович.&nbsp;</strong></div><div><strong>Миколу всі знали як життєрадісну, веселу, добру, світлу та щиру Людину.&nbsp;</strong></div><div><strong>&nbsp;До мобілізації мешкав у м. Краматорськ. Працював, любив життя, мріяв, піклувався про рідних. Після початку повномасштабної війни з боку росії в Україні без вагань пішов боронити нашу землю.</strong></div><div><strong>Трагічно загинув 14 вересня 2022 року під час наступальних дій поблизу н.п. Архангельське Бериславського району Херсонської області. Похований на Алеї Слави у м. Краматорськ.</strong></div><div><strong>Важко знайти слова підтримки, коли так трагічно обривається життя людини, яка була опорою і втіхою.&nbsp;</strong></div><div><strong>Низько вклоняємось батькам, родині нашого Героя!&nbsp;</strong></div><div><strong>Нехай світла пам’ять назавжди залишиться в серцях!</strong></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1845427974/b843ef84e6f419dcc1daf9b546e57bd4/______.jpg" />
         <pubDate>2023-08-17 16:13:52 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/korsunu1991/phszot2flxvue62/wish/2664940312</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Столєтніков Володимир Сергійович</title>
         <author>korsunu1991</author>
         <link>https://padlet.com/korsunu1991/phszot2flxvue62/wish/2664941953</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>30 червня трагічно загинув наш земляк, наш Герой, командир стрілецького відділення Столєтніков Володимир Сергійович.&nbsp;</strong></div><div><strong>Він був призваний на військову службу по мобілізації в березні.</strong></div><div><strong>Молодий батько, чоловік, син, брат. Людина гарної душі та доброго сердця.&nbsp;</strong></div><div><strong>Важко знайти слова втіхи, неможливо загоїти біль та гіркоту втрати, коли зупиняється серце рідної людини, і лише світлі спогади завжди будуть сильнішими за смерть…&nbsp;</strong></div><div><strong>Схиляємо голову та низько вклоняємось батькам, родині нашого Героя!</strong></div><div><strong>Нехай світла пам’ять назавжди залишиться в серцях, а Бог подарує вічне життя та спокій.&nbsp;</strong></div><div><strong>ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!!!</strong></div><div><strong>&nbsp;<br></strong><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1845427974/5b2dad7c16cc20b487640f2a26c69b2d/___________.jpg" />
         <pubDate>2023-08-17 16:15:35 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/korsunu1991/phszot2flxvue62/wish/2664941953</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ковальов Володимир Володимирович</title>
         <author>korsunu1991</author>
         <link>https://padlet.com/korsunu1991/phszot2flxvue62/wish/2664944054</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Пішов із життя у вічний спокій наш Герой, наш земляк, мешканець села Некременне, стрілець-санітар 2 відділення 3 патрульного взводу 1 патрульної роти патрульного батальйону, сержант&nbsp;</strong></div><div><strong>Ковальов Володимир Володимирович&nbsp;</strong></div><div><strong>Володимир загинув 01.03.2023 року під час безпосередньої участі у заходах необхідних для забезпечення Оборони України, безпеки населення та захисну нашої Батьківщини. Він був вірний військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконував військовий обов’язок.&nbsp;</strong></div><div><strong>Володимир Ковальов загинув виконуючи бойове завдання поблизу н.п. Кузьмине Луганської області внаслідок ворожого мінометного обстрілу.&nbsp;</strong></div><div><strong>Ми назавжди запам’ятаємо Володимира як Героя, який поліг у бою за нашу Батьківщину виявивши стійкість духу та мужність.&nbsp;</strong></div><div><strong>Володимира Ковальова односельці згадують, як добру та чуйну людину, яка завжди приходить на допомогу.&nbsp;</strong></div><div><strong>Він був турботливим та люблячим сином, братом, батьком сина та доньки, чоловіком у якого все життя було попереду….&nbsp;</strong></div><div><strong>Нехай світла пам’ять назавжди залишиться в серцях, а Бог подарує вічне життя та спокій.&nbsp;</strong></div><div><strong>ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!!!</strong></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1845427974/21295d17f3e4d06a49e52d72584a162f/________.jpg" />
         <pubDate>2023-08-17 16:18:02 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/korsunu1991/phszot2flxvue62/wish/2664944054</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Дінеш Юрій Володимирович</title>
         <author>korsunu1991</author>
         <link>https://padlet.com/korsunu1991/phszot2flxvue62/wish/2664948960</link>
         <description><![CDATA[<div><br></div><div><strong>Помер наш земляк Дінеш Юрій Володимирович.&nbsp;</strong></div><div><strong>Юрій народився 17.02.1980 року в м.Ізюм Харківської області.&nbsp; В 1987 році пішов до першого класу Некременської ЗОШ. Він був з тих людей, які мають собі девіз по життю «менше слів, а більше діла».</strong></div><div><strong>Юрій був до всіх привітний, добрий по натурі, мужній та рішучий. І ця рішучість вела його по життю та веліла не стояти осторонь, а піти захищати Батьківщину.&nbsp;</strong></div><div><strong>Він мріяв про тихе та щасливе дитинство для своїх дітей, без ворога на рідній землі.&nbsp;</strong></div><div><strong>Жодні слова не в змозі вгамувати біль втрати рідної людини.&nbsp;</strong></div><div><strong>&nbsp;<br></strong><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1845427974/6d4903c8e4dd133626b39c332309a05b/_____.jpg" />
         <pubDate>2023-08-17 16:23:12 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/korsunu1991/phszot2flxvue62/wish/2664948960</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Пагуліч Євген Геннадійович</title>
         <author>korsunu1991</author>
         <link>https://padlet.com/korsunu1991/phszot2flxvue62/wish/2664954614</link>
         <description><![CDATA[<div><br><em>&nbsp; &nbsp; &nbsp; Пагуліч Євген Геннадійович.</em>&nbsp; Йому навіки залишилось 19. Юний, молодий, мужній, завзятий, незламний&nbsp; та готовий&nbsp; власним&nbsp; життям&nbsp; боронити наш мир і спокій. Це він, герой АТО, хлопець із сором’язливою усмішкою та блакитними, як небо України, очима.&nbsp;</div><div><em>&nbsp; &nbsp; &nbsp; Пагуліч Євген Геннадійович</em> народився 9 березня 1995 року в мальовничому куточку Олександрівщини, невеличкому селі Староварварівка. Ще з малих років він показав себе завзятим і цілеспрямованим. Мріяв стати десантником. Наполегливо тренувався для здійснення мрії. Був активним учасником шкільних, районних спортивних змагань, без його участі не проходив жоден матч футбольної команди «Шевченко».&nbsp;</div><div>&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Захоплювався музикою. На шкільних вечорах хлопець брав до рук гітару і хриплим голосом співав пісні «Океану Ельзи».&nbsp;</div><div>&nbsp; &nbsp; &nbsp; Після закінчення 9-го класу вступив до Краматорського вищого професійного училища, де навчався за професією «Модельник дерев'яних моделей» з 2010 по 2013 рік.</div><div>&nbsp; &nbsp; &nbsp; Євген був добрим, трудолюбивим, відповідальним, чесним учнем,&nbsp; брав активну участь у суспільному житті школи, училища. А в родині - хорошим сином, лагідним братом, для друзів – надійним товаришем і просто прекрасною людиною.&nbsp;</div><div>&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;По закінченню училища був працевлаштований у модельний цех ПАТ НКМЗ, звідки і був призваний до лав Збройних Сил України. Проходив службу в Дніпропетровській двадцять п'ятій повітряно - десантній бригаді.&nbsp;</div><div>&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Настав 2015 рік, який став для Євгена останнім. При виконанні бойового завдання трагічно загинув 22 січня 2015 року в районі населеного пункту Авдіївка. Наказом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року "За особисту мужність і високий професіоналізм, проявлені при захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі"&nbsp; Євген Пагуліч був нагороджений орденом "За мужність" III ступеня (посмертно).&nbsp;</div><div>&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Боляче, що небо забирає до себе найкращих. Подвиг солдат залишається жити вічно. Людина живе в ім'я життя, прагне йти вперед. Залишаючи цей світ, вона залишає на цій землі особливу пам'ять, яка живе в наших серцях...</div><div>&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;Пишаємося відвагою свого земляка! Слава Україні! Героям слава!<br>Іменем Євгена Пагуліча названо курінь всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри "Сокіл"("Джура"). Старша ланка рою "Серце отамана" отримала ІІІ місце у грі на обласному етапі.</div><div>&nbsp;</div><div>&nbsp;</div><div>&nbsp;</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1845427974/8d576bf6344bc7dd3dc52c95c54df05e/_______.jpg" />
         <pubDate>2023-08-17 16:29:39 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/korsunu1991/phszot2flxvue62/wish/2664954614</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
