Пам'ятайте: психічні недуги не мають бути прикметниками у повсякденних розмовах — так ми підживлюємо стигму та формуємо хибні уявлення про ментальне здоров'я.

Як насправді чинити опір образам і поганій поведінці?

Не сперечайтеся, а скажіть «так» будь-якому негативному припущенню зі спокійним обличчям. Сила спокійного «так» здатна розчинити будь-який психологічний тиск, адже ви просто позбавляєте людину можливості чимось вас зачепити і не захищаєте себе, доводячи протилежне, а просто знецінюєте кожен його випад, позбавляючи ворога своєї мети.

Крім чарівного «так», щоб захистити себе від образ, важливо розвивати почуття власної гідності. Не дозволяйте вашому світу залежати від зовнішнього судження. 

Фрейд говорив: «Якби всі люди оцінювали тільки себе і не займалися оцінкою інших, грубість як явище вимерла б».

На додаток до цього дійсно реальний спосіб захистити себе від людей, які схильні ділитися образами, — це повністю дистанціюватися від них. Поважайте себе – не дозволяйте токсичним людям красти вашу енергію.

Якщо вам важко впоратися зі стресом та його наслідками самостійно, зверніться за рекомендацією до фахівця.

Цю годину співавтор підкасту «Простими словами» любить провести за книжками, які наповнюють, підкидають цікаві теми для роздумів, а часом просто відволікаютьПитання, що порадити почитати, так і просилося, тож ось кілька книжок з особистої поліці Марка.

Психологія Світлана Ройз розповіла, які послідки має когнітивне виснаження, і як уберегти від нього собі та дитину

У партнерстві з UNICEF Ukraine

Згадаємо, що таке гостра реакція на стресс та які її можливі наслідки.

Коли стресу забагато, нам важко зосередитися: ми гальмуємо, тут пропускаємо, там недочуваємо, в обід нарешті поснідаємо, а чим — за годину вже не памʼятаємо Техніки майндфулнес допомагають переключатися, а ще — дають мозку простір для заспокоєння і концентрації.

Ми вже тренувалися на ранковій каві, улюбленій музиці, нюхали жовтень… Робили вправу навіть у душовій кабіні. Спробуйте цього разу просту техніку з улюбленою стравою чи смаколиком.

Горювання — природна реакція на втрату. Неможливо прожити цей процес за людину або пришвидшити його. Найкращий шлях підтримати — бути поруч, запропонувати допомогу, надати безпечний простір для взаємодії.

Почни з влучних фраз, які будуть зрозумілі малечі, асоціюються з певними позитивними образами та дають простір для власної інтерпретації.

До прикладу, це можуть бути слова героїв з мультфільмів.

Зручно відстежувати настрій можна у безкоштовному мобільному застосунку психологічної підтримки для ветеранів і ветеранок База

Крім трекеру тут знайдеш інші вправи для самодопомоги і можливість поставити питання фахівцю з ментального здоров'я.

Пам’ятай, все у твоїх руках!

Брюс Лі — іконічний китайсько-американський актор, майстер бойових мистецтв та культова фігура у світі кіно.

https://youtube.com/shorts/mzIBw8lRszc?si=XoYmxCxzZGn3Xckj

Пиши в коментарях, коли оплата не проходить: за що не платитимеш своїм ментальним здоров’ям.

А пропонуємо краще відчути своє тіло під час медитативної практики.

Прості кроки допоможуть зняти напругу, заспокоїтися та відновити зв’язок тіла з розумом. Все, що потрібно — це кілька хвилин у спокійному місці і наша інструкція.

Дивись і спробуй

Тож разом з онлайн-кінотеатром українського кіно @tak_flix ми спробували поглянути на центральні сюжети з українського життя у нашій фільмо-добірці в каруселі.

Щоб навчитися проживати власні почуття, рефлексувати, усвідомити свої емоційні переживання та нормалізувати їх. Інколи, навіть втекти від реальності на годину-дві.

А ти як, знаєш, чому любиш дивитися фільми?

Обирай, зберігай і пиши, які з них уже в статусі переглянутих?

Бо слова мають силу — лікувати, підтримувати, ранити. Залишають сліди в серцях, думках і життях. І з них починається толерантність.

У День толерантності хочемо нагадати, що кожен і кожна з нас — унікальна людина. А обираючи слова для інших, ми створюємо світ, де бути собою безпечно.

Аби навчитися говорити так, щоб не завдавати болю, гортай карусель

Перевірити, чи правильно ти вживаєш слова щодо інших, завжди можна в «Довіднику безбар’єрності» https://bf.in.ua/

*довідник створено за ініціативою першої леді Олена Зеленська

Підготували ідеї активностей, які допоможуть знайти моменти радості навіть у звичних буднях. Гортай карусель

Ця проста вправа полягає у схрещуванні рук і спиранні середніх пальців на ключицю. Потім починається двобічне постукування, яке активує та інтегрує інформацію з обох півкуль мозку. Дослідження показують, що така двостороння стимуляція краще допомагає мозку обробляти тривожні спогади, емоції та переживання.

Як виконати вправу

1. Сядьте або станьте, заплющивши очі, якщо вам так комфортніше.

2. Спрямуйте середні пальці вгору під ключицю.

3. Виконуйте м'які удари пальцями, чергуючи праву й ліву руки.

4. Зверніть увагу на реакції вашого тіла – чи з'являється зітхання, можливо, ви позіхаєте чи відчуваєте тепло. Це свідчить про те, що ваша нервова система починає звільнятися від накопиченої травми.

5. Вправа може тривати від 30 секунд до 3 хвилин. Цього буде достатньо, щоб відчути позитивні зміни.

Додаткові техніки для заспокоєння

Для посилення ефекту ви можете додати звук "ммм". Його промовляння під час вправи активізує блудний нерв. Звук власного голосу також допомагає знизити рівень тривоги й депресії.

Коли та чому варто використовувати цю техніку

Вправа "обійми метелика" може стати гарною практикою під час стресових ситуацій, переживань або емоційних сплесків. Ви можете виконувати її в будь-який час і будь-де. "Обійми метелика" – доступний та ефективний спосіб покращити ваше самопочуття і зняти стрес.

Трохи докладніше розповіли про це в каруселі — щоб тобі не довелося картати себе наступного разу, якщо замість прибирання ти подивишся на прибирання

Можливо, воно надихне тебе навести лад навколо. Адже так і в голові стане трохи ясніше. Спробуй, це працює

#тияк #USAIDUkraine #USAIDУкраїна #Розбудовастійкоїсистемигромадськогоздоров'я

https://www.facebook.com/share/v/1EU6mfd9FT/

У такі кризові моменти важливо знати простий алгоритм, який допоможе стабілізувати свій стан, повернути відчуття контролю над ситуацією та почати діяти.

АЛГОРИТМ

1.Назви, що з тобою відбувається?

• Помічай свій стан і називай його вголос або подумки: «Я відчуваю тривогу. Це паніка. Це страх.»

• Додай підтримувальну фразу: «Це реакція мого мозку на загрозу. Вона пройде.»

• Повтори це кілька разів повільно або пошепки.

• Можна також сказати:

«Моє тіло реагує на стрес — це нормально.»

«Це сильне відчуття, але тимчасове.»

Що змінюється:

Зменшується відчуття хаосу, а емоційна реакція переходить на рівень усвідомлення стану.

Як це працює:

Коли ми називаємо емоцію, активуються префронтальні ділянки мозку, які гальмують роботу системи тривоги (за неї відповідає мигдалевидне тіло, або амігдала). Цей метод має підтверджену ефективність у когнітивній нейронауці.

2.Відчуй опору через тіло.

• Стисни й розтисни кулаки, поворуши пальцями.

• Натисни ступнями в підлогу, перенеси вагу на п’яти.

• Поклади руки на груди або живіт — відчуй дотик.

• Якщо стоїш — притулися до стіни або присядь.

Що змінюється:

Тіло виходить зі стану «бий/біжи/замри», зменшується напруга, фокус уваги змінюється, а серцебиття поступово сповільнюється.

Як це працює:

Техніка «заземлення» допомагає переключити увагу з внутрішньої тривоги на фізичні відчуття: дотик, вага, тиск стабілізують нервову систему.

3.Мікроінструкція: що робити далі?

Скажи собі одну просту інструкцію:

• «Я шукаю укриття.»

• «Я біжу до підвалу.»

• «Я тримаюся за руку.»

Якщо ти вже в безпечному місці:

• «Сісти. Дихати. Перевірити речі.»

Якщо навколо є люди:

• «Я з ними. Все спокійно. Ми разом.»

Якщо поруч з тобою дитина:

• Говори дуже просто, з інтонацією впевненості: «Я поруч. Ми зараз зробимо ось так…»

• Дай тілесний контакт — потримай за руку, поклади руку на спину, пригорни до себе (та спершу запитай дозволу)

• Будь передбачуваним\-ою — підказуй дії вголос і крок за кроком.

Якщо поруч доросла людина, яка перебуває в менш стабільному стані, ніж ти: 

Допоможи людині повернути відчуття власної сили за допомогою простих прохань та запитань, наприклад:

• «Подай мені рюкзак.»

• «Ти хочеш пити? Візьми воду.»

Що змінюється:

Відчуття оніміння поступається місцем дієвості. Повертається відчуття контролю, навіть мінімального, що важливо для зниження рівня стресу.

Як це працює:

Конкретна дія активує функцію планування та гальмує хаотичну паніку. Навичка швидко стабілізуватися забезпечує нам мобілізованість, яка допомагає подбати про себе та інших. А емоційне розвантаження і усвідомлення прийдуть пізніше — у більш контрольованих і безпечних умовах.

Цей алгоритм не «вимикає» стрес, але допомагає не бути його заручником. Навіть у складних умовах ти можеш зробити вибір на користь дії, що дає відчуття контролю. Іноді цього достатньо, щоб пройти кризу.

Але! Якщо після кризової ситуації постійно відчуваєш тривогу, страх, тремор, пришвидшене серцебиття та інші тілесні симптоми, якщо думки про подію не відпускають тебе і такий стан триває впродовж кількох тижнів — звернися до сімейного лікаря або фахівця з психічного здоров’я.

АЛГОРИТМ

1.Що з тобою відбувається?

Що робити:

Визнай: щось, що могло тебе травмувати, сталося. Хоч воно вже минуло, але мозок і далі реагує, як на небезпеку. Скажи собі в такому випадку:«Я вже не в тій ситуації. Тривога — це не небезпека, це сигнал. Я можу впливати на свій стан».

Якщо поруч дитина, скажи: «Учора було страшно, але зараз ми в безпеці. Тіло ще пам’ятає страх — і це нормально».

Як це працює:

Такі слова допомагають знизити напругу просто через усвідомлення: де я, що вже минуло, і що я можу зараз.

Тривога слабшає, коли ми усвідомлено пояснюємо її.

2.Заспокоюй тіло

Спробуй техніки спостереження за диханням та «Допитливе спостереження»

Що робити:

Виконай 3–5 дихальних циклів: вдих — затримка — повільний видих. 

Потім перемкни увагу на навколишнє: назви 3 предмети, які бачиш, 2 звуки, які чуєш, 1 відчуття в тілі. Повтори 1–2 рази. 

Якщо поряд дитина — разом дихайте як «повільні дракони» або уявіть гру «що бачиш навколо, чого раніше не помічали?».

Як це працює: 

Тіло отримує сигнал: я в безпеці. Напруга зменшується, а думки сповільнюються.

3.Точка ясності

Скористайся техніками «Автоматичні думки» та «Факт чи думка».

Що робити:

• Визнач головну думку, яка зараз звучить у голові, наприклад: «Це знову станеться», «Ми ніколи не будемо в безпеці». 

• Запитай у себе: це факт чи думка? які докази це підтверджують? що би я сказав/-ла другові на його місці?

• Пошукай альтернативну думку: «Зараз я не в епіцентрі події», «Я зробив/-ла усе, щоб зменшити ризики», «Я маю план, і це вже щось».

• Якщо тобі здається, що це «позитивне мислення», це не так. Воно реалістиче — головне побачити катастрофічні інтерпретації, щоб мати змогу обирати, як реагувати на ситуацію.

Як це працює:

Зменшується наша фіксація на катастрофічному сценарії та з’являється сила обдумувати дії.

4.Поверни собі вплив

Застосуй техніку «Поведінкової активації», склади список приємних справ, подумай про плани на день.

Що робити:

Зроби щось мале, але конкретне: завари чай, впорядкуй 1 полицю, подзвони знайомому або знайомій. Потім — запиши 2–3 справи, які хочеш і можеш зробити сьогодні. Обери принаймні одну з кожної категорії:

• доцільна дія (заповнити документ, скласти аптечку),

• приємна дія (подивитися щось коротке, почитати),

• дія зниження вразливості (перевірити безпечніше місце, завантажити офлайн-карту, скласти тривожну валізку).

Навіщо це робити:

Поведінкова активація дозволяє відновити контроль через найпростіші рухи. Навіть мінімальна активність повертає здатність діяти, яка порушується при тривозі. 

Планування дня — ключовий компонент повернення до структури й передбачуваності.

Як це працює:

Мозок отримує сигнал: «Я не безсилий/-а». Активність дає нам відчуття досягнення, що підтримує нас та нашу здатність діяти.

З’являється дофамінова відповідь, легке відчуття задоволення, зниження рівня тривоги.

Якщо поруч дитина:

Не потрібно бути ідеально спокійними — важливо бути надійними. Діти зчитують стан дорослого, тому краще м’яко назвати емоцію: «Мені теж було страшно, але зараз ми в безпеці, і ми разом.»

Та дати дитині роль:

• скласти разом рюкзак безпеки

• намалювати міні-розклад дня (що їмо, у що граємось, коли відпочиваємо)

Для дитини важлива і фізична присутність (дотик, погляд), і прості, повторювані дії — це якорі безпеки, які особливо потрібні дитячому мозку після стресу.

Якщо після кризової ситуації постійно відчуваєш тривогу, страх, тремор, пришвидшене серцебиття та інші тілесні симптоми, якщо думки про подію не відпускають тебе і такий стан триває впродовж кількох тижнів — звернися до сімейного лікаря або фахівця з психічного здоров’я

АЛГОРИТМ

Де я зараз, що мені потрібно?

Скажи собі: «Це було важко. Але я вже пройшов/пройшла через це». Ти все ще можеш відчувати втому, напругу чи тривогу — це нормально. І водночас ти вже на етапі відновлення. 

Зафіксуй це: «Я вже рухаюся вперед».

Так, замість того щоби постійно «проживати» подію, ти називаєш стан і даєш собі налаштування для переходу — «я живу далі».

Як це працює:

Так ми знижуємо ризик застрягти в стані хронічної тривоги або безсилля. Мозок отримує новий сигнал: загроза минула, можна будувати життя далі.

Що означає "жити далі"?

Скористайся техніками «Автоматичні думки» та «Факт чи думка».

Запитай себе: що я думаю про своє життя після цієї події? Які фрази крутяться в голові? Наприклад: «Я ніколи не зможу знову почуватись нормально», «Це назавжди зі мною».

Знайди, які з них — факти, а які — емоційні узагальнення. Спробуй сформулювати більш підтримуючі думки: «Я маю право ще не почуватися стабільно, але з часом це зміниться», «Це частина мого досвіду, але не вся моя історія».

Що робити:

• прислухайся до фраз, які крутяться в думках: «Я ніколи не повернусь до норми», «Це зі мною назавжди»

• визнач, які з них — факти, а які — емоційні інтерпретації

• спробуй пом’якшити формулювання: «Я ще не на 100%, але я на шляху», «Це частина мого досвіду, але не вся моя історія»

Як це працює:

Ми не можемо контролювати самі думки, але можемо обирати, які з них підсилювати. Коли ми змінюємо кут зору — з фатального на адаптивний — мозок поступово заспокоює реакцію тривоги. Це ключ до посттравматичного зростання. А ще, з’являється гнучкість мислення.

Досліджуй свої цінності.

Ми часто шукаємо відповіді на запитання: «Що мені робити?», «Як жити?». І одна з найважливіших відповідей — у наших цінностях.

Цінності — це твої глибинні бажання. Їх не можна досягнути, бо це не цілі. Це «маячки», які вказують напрям.

Постав собі запитання:

• якою людиною я хочу бути?

• яке життя я хочу жити?

Спойлер: правильних відповідей немає. Можуть бути лише щирі.

Сформулюй свої цінності у формі дієслова:

наприклад, не «турбота», «бути турботливим\-ою». Або — не «справедливість», а «бути справедливим\-ою».

Обери 2–3 найважливіші для тебе цінності: 

обери ті, що звучать найглибше саме зараз. Вони можуть змінюватись з часом — і це нормально.

Зроби по дві маленькі дії для кожної цінності:

Спершу — назовні, у взаємодії з іншими. Інша дія — усередину, у стосунку до себе.

Наприклад, якщо твоя цінність — «любити»:

• назовні: сказати теплі слова другові, обійняти дитину

• усередину: зробити собі чай і подивитись улюблений серіал, без докорів

Як це працює:

Коли ти дієш у згоді зі своїми цінностями, з’являється відчуття сенсу й внутрішньої опори — навіть у складні часи. Це допомагає знижувати тривогу й повертати відчуття «я на своєму шляху».

Стійкість через дію.

Використай техніку поведінкової активації та ведення щоденника 

Що робити:

Обери одну просту дію, що дає відчуття:

• досягнення (розібрати шухляду, зробити дзвінок)

• задоволення (вийти на прогулянку, послухати музику)

• звʼязку з іншими (поговорити з кимось, зробити щось разом)

Запиши це в щоденник або зроби одразу. 

Додай до дня щось передбачуване: простий сніданок, 5 хвилин без новин, прогулянку.

Як це працює:

Дія знижує внутрішній хаос, та повертає відчуття контролю. Успіхи отримують дофамінову відповідь, яка починає новий цикл відновлення.

Зроби щось...

Спробуй техніку «Дерево переживань» та додай планування. Запитай себе: «Що я можу зробити вже зараз, щоб завтра було трохи легше і спокійніше?»

Це можуть бути такі дії:

• скласти «тривожну сумку»

• домовитись із близькими про умовний сигнал підтримки

• мати готовий план: якщо тривога повертається — я дихаю, заземлююсь, звертаюсь по допомогу

Як це працює:

Мозок після травми постійно шукає нові загрози. Це — адаптивна реакція: мозок ніби намагається виявити всі можливі шляхи, через які небезпека може повернутися, навіть якщо вона вже минула. Коли ми діємо активно, ніби даємо йому сигнали: «Я підготовлений/а». Це знижує фонову напругу та підвищує здатність до саморегуляції — коли наша усвідомлена поведінка дозволяє стабілізувати емоційний стан.

Якщо поруч дитина:

Діти теж можуть «застрягти» в пережитому та постійно прокручувати в голові минулу подію. Тому корисно створити размо спільну рутину, наприклад, запланувати «Наш тиждень після події». Додайте туди прості пункти (прогулянка, гра, дзвінок до рідних, щось смачне). Говоріть: «Кожен день — це ще один крок до стабільності». Створіть також міні-план: що ми робимо, якщо знову страшно.

Плекай стосунки та ресурс.

У складні моменти ми часто думаємо, що маємо впоратись самі. Але правда в тому, що нас тримають не лише наші зусилля — а й люди, звички, маленькі джерела підтримки, які ми плекаємо щодня. 

Що робити:

• cклади список своїх джерел підтримки(згадай людей, місця, дії, що допомагають тобі відчувати себе спокійніше, впевненіше, живіше)

• зроби маленький крок до зв’язку

• теплі зв’язки не виникають самі — вони ростуть від уваги. Напиши комусь, з ким давно не чулися. Подякуй. Запропонуй зустріч. Або просто щиро поговори

• роби те, що дає сили щодня, 10–15 хвилин (прогулянка, фізичні вправи, чашка чаю в тиші, щоденник — усе, що тебе «підзаряджає», варте часу)

• став собі просте запитання: «Що мені зараз потрібно?» (дозволь собі це. Навіть якщо це просто кілька хвилин спокою або обійми)

Як це працює?

Коли в нашому житті є люди й речі, які нас підтримують, ми легше відновлюємось після стресу, менше вигораємо і краще тримаємо баланс. Турбота про зв’язки й ресурси щодня додає нам сили.

Крок найважливіший: завжди — прислухайся до себе

Якщо після кризової ситуації постійно відчуваєш тривогу, страх, тремор, пришвидшене серцебиття та інші тілесні симптоми, якщо думки про подію не відпускають тебе і такий стан триває впродовж кількох тижнів — звернися до сімейного лікаря або фахівця з психічного здоров’я.

Так «Ти як?» і UNICEF Ukraine вітали гостей Superhumans Reunion Superhumans Center та пропонували їм знайти ще більше сенсів.

Та нагадували про застосунок «Моментал» — щоб вони могли сяяти ще більше, турбуючись про ментальне здоров’я щодня.

Бо завершивши Місяць обізнаності про ментальне здоров’я, ми не завершуємо комунікаційну хвилю «СенсоТека. Ти як?». На платформі «Ти як?» в будь-який момент можеш знайти свій сенс, розкрити його і наповнити змістом, відповідаючи на питання «для чого я щось роблю?».

І знайти свою персональну формулу стійкості

#тияк #сенсипоряд

https://www.facebook.com/howareu.program

Хороші новини: таке спілкування не вигадка. Це навичка і її можна розвивати.

Здатність пояснювати свої потреби та перевіряти припущення, не звинувачуючи себе чи інших, зменшує напругу й допомагає краще розуміти одне одного

Дізнайся в каруселі, що таке асертивне спілкування.

Ти як, спробуєш так комунікувати з іншими?

Спробуй м’яко повертатися до турботливого ритму: склянка води, коротка прогулянка на свіжому повітрі, трохи часу на улюблену справу.

Нехай цей допис стане тобі добрим нагадуванням

Поділись у коментарях: а ти не ти, коли?

Вони підтримують нас, залишають у серці теплі спогади та дають цінні уроки.

Бачиш докази, що ваші шляхи перетнулися зовсім невипадково? Ти йдеш у правильному напрямку.https://www.facebook.com/share/v/1Chv7ND4xo/

Хай ці слова стануть простим нагадуванням, яке тобі так треба було почути сьогодні.

Або надсилай сердечну карусель людині, якій хочеш це сказати

До речі, здатність бачити вирази обличчя у різних предметах називають парейдолією.

Тому ні, тобі не здається — і крісло, і швабра, й інші речі справді можуть підглядати за тобою.

Ти ж бачиш?

Та не переймайся, якщо щось не виходить: ми всі живемо свої вперше!

Щоби нагадати: інколи не все в житті стається так, як ми хочемо (навіть якщо дуже стараємося).

Але це не привід довго журитися чи здаватися. Адже попереду цілий рік, щоб: переглянути цілі, способи їх досягти, використати уже наявний досвід та все, що ти дізнався/-лася про себе 2025-го.

Далі буде, бо ми віримо в тебе

У звичайних умовах людина має час розібратися у почутті провини й правильно з нею впоратись, тобто визначити можливі помилки, виправити їх та зрозуміти, як уникнути їх в майбутньому. В критичних умовах пропрацювати провину доволі складно, і вона може дуже негативно відбиватись на психологічному стані людини, пригнічувати її та паралізувати її діяльність.

Як впоратись із почуттям провини:

-не починайте звинувачувати себе, не ви розв’язали цю війну;

- в першу чергу дбайте про себе і залишайтесь в безпеці, ваша пряма відповідальність сьогодні — дбати про себе і не створювати зайвого клопоту Збройним Силам, зменшити навантаження на них, щоб вони могли повною мірою виконувати свій обов’язок;

- переключіть свою увагу на те, що ви можете зробити прямо тут і зараз

станьте корисним;

-запитайте, як ваші руки, ваші знання та вміння можуть принести користь тим, хто залишився поряд і тим, хто потребує допомоги;

- складіть список задач, які ви зробите прямо зараз;

- беріться лише за ті справи, які будуть зараз вам під силу;

- допоможіть тим, чим вмієте;

- навчіться тому, що ще не вмієте, і що вам легко дається.

Токсичне почуття провини дуже непросто здолати. Якщо вам потрібна допомога – звертайтеся до спеціалістів, піклуйтесь про себе.

Вони й справді можуть бути корисними, але не для всіх і не завжди.

У складний період, коли ти з усіх сил намагаєшся триматися і рухатися, нормально, якщо вони навпаки — дратують тебе. Пиши, якщо знайомо

Привітай рідних із Днем братів і сестер. Та розкажи в коментарях, що для тебе означає мати брата чи сестру?

Прості щоденні ритуали допоможуть вам підтримувати на високому рівні свій психоемоційний стан і підвищать опірність стресам:

1. Кожен ранок починайте з подяки. Подяка допомагає цінувати те, що ми маємо, і відчувати турботу та любов навколишніх людей і світу.

2. Щодня знаходьте джерела радості. Радість і сміх наповнюють нас життєвою силою і здатністю накопичувати позитивну енергію.

3. Одразу обговорюйте проблеми, що виникають у стосунках і на роботі. Замикаючись у собі та накопичуючи незадоволеність, образу, страх, гнів, ми таким чином наповнюємо наш «емоційний резервуар» негативними емоціями.

4. Кожен день робіть щось для інших. Розуміння, що ви приносите користь людям, додає задоволеність життям і впевненість у собі.

5. Щодня обіймайтеся зі своїми близькими. Психотерапевт Вірджинія Сатир стверджує що: «4 обіймів на день потрібні нам для того, щоб вижити, 8 – щоб відчути гармонію життя, а 12 – щоб рости над собою».

Будьте здорові і щасливі! Нехай гармонія наповнює кожен день Вашого життя.

Але як тільки ти відчуєш перші бенефіти, щоденна піклувальна рутина перестане бути такою некомфортною.

Звучить так собі, але працює. Спробуєш?