Słowińskie ploteczki - Словінські чутки by Magda Tyczyńska

Я назавжди запам'ятаю нашу поїздку до Польщі. Ця подорож подарувала мені купу позитивних емоцій та незабутніх спогадів. Зустріч з поляками й іншими українцями розширила моє коло спілкування, а час проведений разом був сповнений веселими і радісними моментами. Дякую нашим вихователям за їхню працю та велику кількість зусиль, які вони вклали у цей проєкт. Також безмежно вдячна щирим і відкритим полякам, що були важливою частиною мого перебування у Польщі. Сподіваюся побачитися знову!:)) (М. Тарасова)

2022-09-10 22:35:10 UTC

2022-09-12 13:41:44 UTC

Незабутній час з найкращими людьми, які стали моїми друзями усього за тиждень. Дякую кожному та кожній, хто був на цьому проєкті, бо тепер кожен з вас частина моїх спогадів. Знайомство з поляками, Балтійське море, нічне вогнисько, волейбол, каяки, музеї, ліс, квест та ще багато-багато чого відбулося у цій поїздці. Особливу подяку хочу висловити нашим вчителям, які супроводжували нас увесь цей час. Ви найкращі! Я дуже рада, що в мене з‘явилися друзі не тільки з моєї країни, а ще й із Польщі - країни, яка з самого початку повномасштабної війни підтримує нас усім, як може. Також я вдячна за те, що на деякий час забула про ті негативні речі, які відбуваються у нашій країні. Це дало мені знак, що навіть під час війни життя не зупиняється!
Сподіваюсь на нові зустрічі і незабутні спогади!

2022-09-13 09:40:24 UTC

Це була незабутня подорож. Дуже цікаво було поспілкуватися з поляками та дізнатись про їхню культуру.Ми дізнались багато про життя словінців. Та не тільки зі слів, а ще й побували на майстер-класах. Також мене заворожила природа Польщі. Ці пляжі та гавані були дуже гарні. Тепер мрію про подорож до Польщі.

2022-09-13 16:02:18 UTC

Я отримала незабутні емоції та враження від цієї подорожі. Це надзвичайно крутий досвід у моєму житті. Поспілкуватись з поляками, з друзями з інших міст, дізнатись про їх життя. Дізнатись більше про традиції та життя словінців, нове середовище, нові інтереси, нова музика, все це було дуже цікаво і неймовірно. Я безмежно дякую всім за цей проект, кожен буде часткою моїх спогадів про цей гарний час, особлива вдячність організаторам проекту за можливість так круто провести час
Михальська Кіра

Хочу подякувати тим хто нам допомогав на протязі усього наших пригод! Ще окрема подяка Дмитро Олександровичу, без нього наше прибування було б не таким яскравим) Хочу подякувати дітям з Польші, зараз я тримаю контант з декілька особами, вони чудові та добродушні люди та друзі. Настільки чудової компанії я не зустрічав ніколи, Саша, Маша, Кіра та інші дякую вам, ви дуже специфічні персони, але з вами на душі залишається приємне відчуття, як згадую про Польшу. Був враженний городом Гданськ та Устка, настільки яскравий порт та колоритні вулиці я ще не бачив. Мені дуже сподобалося!

2022-09-18 16:25:27 UTC

2022-09-18 16:36:53 UTC

Я всім дякую за проведений час, я не забуду цей проведений час з цікавими людьми, та спробував себе в шитті, та плавання на каяках. Я хотів би ще раз прийняти участь у цьому проекті, оскільки ці емоції та краєвиди які я бачив нести не передати. Всім дякую за цей час.

2022-09-19 09:16:01 UTC

Я дуже вдячний цьому проекту, за те, що зміг побачити на власні очі як і де жили словінці, та побувати на їх місці, за те,
що тепер у мене другі асоциації з словінцями, за ті емоції, які я отримав на проекті.
Тепер я знаю як жили наші предки.

natalakanuka70 — 2022-09-19 09:38:20 UTC

Відкриваючи світ,
відкриваєш і
щось в собі ...
Дивовижний світ Балтики, своєрідний і багатогранний світ словінців - це все проєкт " Словінські чутки".

Дуже дякую всім полякам та українцям які були на цьому проєкті, я неймовірно рада що взяла участь, я дізналась багато чого нового, багато з ким здружилася! Всі ці спогади про балтійське море, огнісько, музей, екскурсії, квести, ткацтво, спільні танці та ігри, ми заберемо з собою, та кожен раз будемо нагадувати одне про одного.

2022-09-19 10:49:14 UTC

Я щиро сподіваюся що мені, ще випаде така нагода відвідати цей проєкт та ще зустріти таких чудових людей

також велика вдячність людям, які показали, розповіли як жили словінці (та навіть дали можливість трохи побути ними! ) , було дуже цікаво:)

2022-09-19 11:03:39 UTC

2022-09-19 19:24:49 UTC

Проєкт відкрив для мене культурні цінності народів, які проживали на берегах Балтії. Так дивно ходити просторами мальовничого краю, знаючи, що до тебе тут жила ціле суспільство- словінці, займалися побутом. Особливо мені запали в душу святкові наряди, основним кольором яких є чорний. "Словінські чутки" став для мене неймовірною можливістю окультуритися та дізнатися про історію берегів Балтики.
Якщо говорити про інтеграцію у польську спільноту, я можу з упевненістю сказати, що вона відбулася на усі 100%. Упевнена, що це мій не останній раз у цьому неймовірному місці. А з новими польськими друзями ми ще побачимося)
Хочу подякувати кожому та кожній за неймовірну енергетику протягом цього незабутнього тижня.
Валерія Лавренюк

2022-09-20 14:21:44 UTC

Хочу сказати, що за цей час, який ми провели в Польщі я дізналась багато чого нового: як жили словінці , в яких домівках, чим займались, як жили. І велике дякую тим людям, які допомогли нам це все, відчути на собі. Емоцій дуже багато! Також дякую всім організаторам, та учасникам з Польщі та з Кропивницького, дуже була рада з вами познайомитися. Надіюсь, що ще колись в майбутньому ми зустрінемось!!!

Буду згадувати тільки з приємними враженнями про цю поїздку)
Іра Базик

orasbaiv2006 — 2022-09-20 20:34:09 UTC

Цей проект дав зрозуміти наскільки було важко людям робити ту саму одежу починаючи з чистки овечої бавовни та закінчуючи сплетінням кожної ниточки до купи. І також незабутні враження від побаченого

Культура і традиції одні на всіх!

2022-09-20 22:43:59 UTC

Словінці - загадковий і в той же час щирий та відкритий народ. Вони увібрали в свою культуру та побут багато із того, що їх оточувало: архітектура, одяг, їжа, традиції... Але зуміли зберегти свою ідентичність!

Яким же подивом для мене стала техніка килимарства! Вона така ж сама, якою мої українські пращури ткали килими!
Нас все-таки багато чого об'єднує!

P.S. Тепер і я вмію так та інших навчу!!!

Словінський парк😉

2022-09-21 05:53:45 UTC

Польща, це така країна в яку мріє поїхати кожен 😄🥰і ось нам українській групі, випала така можливість 😄це було просто неймовірно🤫незабутньо😉ми побували в Словінському парку, який знаходиться на узбережжі Балтійського моря 😍😍мене дуже здивувала чистота парку, в якому ми мали змогу погуляти 🥰🥰я хочу подякувати всім організаторам проекту 😘💗💗💗ви найкращі 🤫🤫🤫
Ми всі вам дуже дякуємо 😘❤❤✨✨

Zuzia

2022-09-21 08:13:20 UTC

Wizyta w Smołdzińskim lesie pokazała mi wiele nowych rzeczy. Oglądaliśmy ktajobrazy które słowianie mieli na codzień, tkaliśmy, budowaliśmy,praliśmy , i robiliśmy wszystko co oni kiedyś. Oglądaliśmy również ich posiadłości i zwierzęta. Cieszę sie że przez pewien czas mogliśmy poczuć sie jak w tamtych czasach.

julianowak2 — 2022-09-21 18:20:32 UTC

W Smołdzińskim Lesie bardzo przyjemnie spędziłam czas, poznałam wiele niesamowitych osób i dowiedziałam się wiele rzeczy o życiu tamtejszych osób mieszkających w tamtych czasach. Nauczyłam się tkać na krośnie np. krajki, zobaczyłam także wiele pięknych widoków. Była to naprawdę fajna przygoda i mam nadzieje że w przyszłym roku też uda się ten projekt.

2022-09-21 18:22:54 UTC

Przyjazd do Smołdzińskiego lasu był dla mnie świetna przygodą, pokazał mi zycie Słowian z zupełnie innej strony. Cieszę sie ze mogłam poznać ich „codzienność” i to czym się zajmowali było to genialne doświadczenie. Tkanie, robienie gobelinów, wspólnie spędzony czas przy ognisku i na plaży z uczniami Ukraińskimi wspominam wspaniale, byli bardzo sympatyczni i wspólnie znaleźliśmy swój język. Mam nadzieję ze spotkamy sie za rok wspólnie razem. побачимось, ми сумуємо за тобою❤️(Anna)

2022-09-21 18:50:19 UTC

Велика подяка організаторам цього проекту, я на власні очі побачим як жили Словінці, спробував власними руками працювати як наші предки. Дуже сильно запам'яталась поїздка на каяках, вона видалась неймовірно крутою. Також сподобалась Устка, неймовірне місто з неймовірними людьми. Гданськ - ідеальне місто для милування красою будівлів що розташовані в місті. Всі події які відбувались дуже гарно запам'ятись. Назавжди в моєму сердечку❤️. (Назар Стаєцький)

2022-09-22 11:38:46 UTC

Я вдячний організаторам проекту за те, що вони дали мені та іншим учасникам дізнатися як жили словінці, який одяг вони носили, як вони виробляли одяг та як будували будинки.
Михайло

poludenyaroslav2705 — 2022-09-23 08:16:28 UTC

Я дуже вдячний організаторам проекту, він був нереально веселим, та дуже цікавим. Подорожі містами Польщі захоплювали дух, на скільки все гарно та атмосферно. Також не залишу без уваги і поїздку на каяках, величезний всплеск емоцій та адреналіну, це те що запам'ятається мені на довго. Все було супер, всім дякую)

2022-09-23 17:14:18 UTC

Pobyt w Smołdzińskim Lesie był dla mnie kolejnym, nowym doświadczeniem. Uczestnicząc w warsztatach dowiedziałam się wielu rzeczy na temat dawnego życia Słowian oraz mogłam wykonać kilka z Ich codziennych czynności. Cenny był również czas przy ognisku czy na plaży, który mogliśmy spędzić na rozmowach z przyjaciółmi z Ukrainy. Cieszę się także, że miałam okazję nauczyć się tkać i mogłam zrobić własny gobelin. Świetnie spędziłam ten czas we wspaniałym towarzystwie.
Дякую за можливість бути з вами💙💛
(Julita)

Maja Jaroszewska

2022-09-23 18:02:14 UTC

Wycieczka do Smołdzińskiego Lasu była dla mnie niezapomnianym doświadczeniem. Uczestnicząc w warsztatach w muzeum zobaczyłam jak wygladało codzienne życie Słowińców. Wykonując ich prace mogliśmy wczuć się w życie, które prowadzili w dawnych czasach. Jestem zadowolona, że mogłam nauczyć się tkać. Wydawało mi się to zajęciem nie dla mnie, lecz robienie gobelinów spodobało mi się. Na wyjeździe poznałam wiele osób z Ukrainy, jaki i z Polski. Bardzo podobały mi się nasze różnego rodzaju integracje. Dziękuję wszystkim za spędzony czas i możliwość uczestnictwa w projekcie :))

2022-09-24 16:30:28 UTC

Dzięki projektowi dowiedziałam się w jaki sposób żyli Słowińcy, dowiedziałam się wiele rzeczy o kulturze, zwyczajach. Ciekawą rzeczą był ich ubiór np. czarny strój ślubny. Słowianie zajmowali się głównie hodowlą zwierząt i uprawą roli. Sami mogliśmy sprawdzić jak wyglądały ich zajęcia i przekonać się jak żyli. Uczestniczyliśmy w wielu zajęciach, dzięki którym nabraliśmy nowych doświadczeń. Poznałam wiele wspaniałych ludzi i razem spędziliśmy czas w świetny sposób. ❤️
Lena:)

2022-09-25 13:42:26 UTC

Wyjazd do Smołdzińskiego lasu był dla mnie nowym doświadczeniem. Dowiedziałam oraz nauczyłam się wielu nowych rzeczy o Słowińcach, którzy mają ciekawa kulturę, zwyczaje oraz różne inne ciekawe rzeczy. Tkanie gobelinów wydawało się trudne lecz to było fajne i nowe doświadczenie. W Muzeum można było zobaczyć dawne i codzienne życie Słowińców. Sami mogliśmy poznać ich zajęcia i w nich uczestniczyć. Poznałam naprawdę wspaniałych ludzi, fajnie było poznać język oraz kulturę osób z Ukrainy. Liczę i mam nadzieję na więcej poznawczych oraz integracyjnych wyjazdów.
Marcelina :)

justynagabryszak — 2022-09-26 07:59:56 UTC

Justyna Gabryszak

Wyjazd do Smłodzińskiego Lasu był niesamowitą przygodą. Podczas całego tygodnia integrowaliśmy się z rówieśnikami z Ukrainy i poznawaliśmy przeszłość Słowińców. W muzeum uczyliśmy się codziennego życia dawnych mieszkańców Kluk , takich jak np. budowanie domów, robienie mąki, czy pranie ubrań. Każdy z nas mógł sam sprawdzić się w tych czynnościach i je wykonać. Wspaniale zachowane muzeum pokazuje jak dokładnie żyli Słowińcy i jest to coś innego niż do tej pory widziałam. Szyliśmy też gobeliny i mimo tego, że nie przypadło mi to do gustu to miło było spróbować coś czego nigdy do tej pory nie robiłam. Dzięki temu wyjazdowi mogliśmy poznać również bliżej naszych sąsiadów- Ukrainę. Osoby były wspaniałe i bardzo dobrze spędzało się z nimi czas. Ten Wyjazd to niesamowita przygoda, której nigdy nie zapomnę. Dziękuję wszystkim jeszcze raz!

SŁOWIŃSKIE PLOTKI

magdatyczynska — 2022-10-17 18:58:49 UTC

Jak w przeszłości żyło się na północnym pograniczu Słowiańszczyzny? Jaka społeczność tam się osiedliła? Jaka była jej kultura i co ją ukształtowało? Jakie jej ślady można odnaleźć na Pomorzu dziś, w czasach, w których odrębność regionów kulturowych nie jest w tak dużym stopniu zauważalna jak dawniej? Odpowiedzi na te pytania szukała młodzież z Torunia, Gołowkiwki i Kropywnyckiego, która spotkała się w Smołdzińskim Lesie - centrum okolicy zamieszkałej niegdyś przez Słowińców. Zanurzyła się w bezmiarze niezwykłej przyrody tego miejsca - spacerowała, pływała i jeździła rowerem, a podczas tych podróży, wiodących m.in. przez szlaki Słowińskiego Parku Narodowego i ścieżki skansenu Muzeum Wsi Słowińskiej w Klukach, poznawała warunki życia oraz kulturę Słowińców. Słowińska przyroda i regionalne wzory z nią związane, widoczne w sztuce użytkowej, stały się dla młodzieży inspiracją do stworzenia „słowińskich plotek” - wielkoformatowych gobelinów, które zawisły w partnerskich szkołach oraz „słowińskich ploteczek” – wirtualnych miniblogów, zawierających słowińskie impresje uczestników projektu, które można obejrzeć i poczytać, skanując QR kody umieszczone obok utkanych dzieł.

magdatyczynska — 2022-10-17 19:15:35 UTC

magdatyczynska — 2022-10-17 19:22:25 UTC

magdatyczynska — 2022-10-17 19:29:51 UTC

magdatyczynska — 2022-10-17 19:39:31 UTC

SŁOWIŃCY

magdatyczynska — 2022-10-17 19:43:28 UTC

Lud, który ma tylko czas przeszły. Kultura dawno miniona, historia zamknięta.
Słowińcy - Muzeum Wsi Słowińskiej w Klukach (muzeumkluki.pl)

ROWOKÓŁ

magdatyczynska — 2022-10-17 19:48:09 UTC

Legendarne wzgórze o wysokości 115 m n.p.m., znajdujące się w okolicach Smołdzina, dominujące nad całą okolicą. W przeszłości był to ważny ośrodek pogańskiego kultu religijnego, ale także punkt nawigacyjny dla marynarzy i żeglarzy. Na południowo-wschodnim zboczu Rowokołu odkryto pozostałości kolistych wałów z IX-XI wieku z wielkim paleniskiem ofiarnym i szczątkami kości zwierzęcych.
Na przełomie XII i XIII wieku wzniesiono na Rowokole kaplicę poświęconą św. Mikołajowi-patronowi żeglarzy. Wewnątrz świątyni znajdował się słynący z cudów obraz Najświętszej Marii Panny. Wieża górująca nad kaplicą pełniła rolę latarni morskiej. W owym czasie wzgórze stanowiło cel licznych pielgrzymek. Do czasów Reformacji Rowokół, obok Góry Chełmskiej w Koszalinie i Św. Góry w Polanowie, był jednym z ważniejszych ośrodków kultu religijnego na Pomorzu Zachodnim, któremu kres położyło wprowadzenie na Pomorzu nauki Marcina Lutra. Wówczas to zburzono kaplicę, przetrwała jedynie wieża służąca jako latarnia. Na jej rozbudowę Książę Ernest Bogusław de Croy przeznaczył w testamencie w 1684 roku 200 talarów. Mimo tego jednak wieża została rozebrana, a resztki jej fundamentów zburzono w 1847 roku. Z górą Rowokół związanych jest wiele wątków podaniowych. Zatopione dzwony, zbójeckie bandy, gorejące pieniądze, przerzucane głazy, pogrążone w ziemi zamczysko- ożywiają historię tego miejsca. W miejscowej tradycji znane jest opowiadanie o tym, jak w trakcie burzenia kaplicy Św. Mikołaja zerwały się dzwony i stoczyły do pobliskiej rzeki Łupawy. Do tej pory w miejscu zatopienia dzwonów występują w rzece tak silne wiry, że grożą one kąpiącym się utonięcie. Współcześnie na górze Rowokół znajduje się wieża widokowa, z której w pogodne dni można obserwować linię brzegową morza.

żródło: http://muzeumkluki.pl/

ŁUPAWA

magdatyczynska — 2022-10-17 20:22:00 UTC

Za początek rzeki przyjmuje się toń jeziora Jasień, skąd po blisko stu kilometrachŁupawa osiąga Morze Bałtyckie w miejscowości Rowy. Wyróżnia ją bystry nurt o charakterze górskim, a energia niesiona rzeką była i jest wykorzystywana do wytwarzania energii elektrycznej w elektrowniach wodnych - hydrotechniczne budowle rozmieszczone wzdłuż rzeki obecnie są już obiektami historycznymi - ale cały czas są na chodzie.

źródło: Muzeum Słowińskiego Parku Narodowego (poisslowinskipn.pl)

BAŁTYK

magdatyczynska — 2022-10-17 20:24:29 UTC

Bałtyk jest szelfowym morzem śródlądowym, głęboko wciśniętym w kontynent europejski. Łączy się on z sąsiednim Morzem Północnym cieśninami zewnętrznymi (Kattegat i Skagerrak) oraz wewnętrznymi (Sund, Wielki Bełt, Mały Bełt), które w porównaniu do tych pierwszych są wąskie i płytkie.
Linia brzegowa Bałtyku jest mocno rozwinięta i urozmaicona. Składa się na to duża liczba zalewów, zatok, półwyspów oraz wysp i wysepek. Na północnym wybrzeżu Bałtyku występują szkiery – drobne, skaliste wysepki. Południowe i wschodnie brzegi naszego morza to głównie piaszczyste plaże, długie pasma wydm oraz klify – strome skarpy ostro opadające do wody powstające wskutek działania silnych wiatrów, fal i sztormów.

źródło: Nasz Bałtyk (naszbaltyk.pl)

RUCHOME WYDMY

magdatyczynska — 2022-10-17 21:06:49 UTC

Wydmy w Słowińskim Parku Narodowym są bez wątpienia jego szczególną atrakcją turystyczną. To największy pas ruchomych wydm na europejskim kontynencie. Największy obszar z wydmami ma około 500 hektarów. Wydmy są położone pomiędzy Morzem Bałtyckim a jeziorem Łebsko. Wędrujące wydmy zasypują wszystko na swojej drodze. Tworzą one unikalny w skali Europy pustynny krajobraz, dlatego często są nazywane polską Saharą.

źródło: Słowiński Park Narodowy - ciekawostki, atrakcje - Dzień Dobry TVN

SŁOWIŃSKI PARK NARODOWY

magdatyczynska — 2022-10-17 21:23:41 UTC

Słowiński Park Narodowy jest jednym z 23 parków narodowych w Polsce i jednym z 2 parków nadmorskich. Został on utworzony dla zachowania w niezmienionym pięknie systemu jezior przymorskich, bagien, torfowisk, łąk, nadmorskich borów, i lasów, a przede wszystkim wydmowego pasa mierzei z unikatowymi w Europie wydmami ruchomymi. O randze i wartości przyrodniczej SPN świadczy fakt umieszczenia go w międzynarodowej sieci obszarów chronionych takich jak:
HELCOMBSPA, Światowy Rezerwat Przyrody czy obszar wodno-błotny Ramsar.

źródło: Słowiński Park Narodowy - oficjalna strona - strona główna (slowinskipn.pl)

JEZIORO ŁEBSKO

magdatyczynska — 2022-10-18 19:20:25 UTC

Łebsko jest trzecim pod względem wielkości jeziorem w Polsce - ma 7000 hektarów. Oddziela je od Morza Bałtyckiego Mierzeja Łebska, która wcześniej była zatoką morską. Z tego względu Łebsko dziś jest zbiornikiem o słonawych wodach, co jest cechą charakterystyczną jeziora. Przez Łebsko przepływa Łeba, a sam akwen połączony jest kanałami z dwoma jeziorami: Sarbsko i Gardno. Co więcej Łebsko jest bardzo płytkie, jego maksymalna głębokość wynosi trochę ponad 6 metrów. Wzdłuż wschodniego, południowego oraz zachodniego brzegu Jeziora Łebsko rozciąga się Nizina Gardeńsko – Łebska. Na terenie niziny znajdują się podmokłe tereny i torfowiska, gdzie występują licznie chronione gatunki roślin.

źródło: https://jeziorapolski.pl

LATARNIA MORSKA W CZOŁPINIE

magdatyczynska — 2022-10-18 19:28:34 UTC

Latarnia Czołpino jest jedną z nielicznych latarni, która jest oddalona od skupisk ludzkich. Jest położona w odległości 1000 metrów od brzegu, pomiędzy miejscowościami Łeba i Rowy, w samym sercu Słowińskiego Parku Narodowego. Wznosi się na wysokość 25 metrów na wysokiej zalesionej wydmie (55 m n.p.m).

źródło: Latarnie Morskie nad Bałtykiem.Latarnie Morskie nad Bałtykiem

SKANSEN W KLUKACH

magdatyczynska — 2022-10-18 19:32:32 UTC

Cechą charakterystyczną całego dawnego budownictwa ludowego na Pomorzu jest konstrukcja szkieletowa niepodzielnie panująca od XVIII wieku. Szkielet konstrukcji szkieletowej tworzą, umieszczone w podwalinie na dole i oczepie na górze, pionowe słupy i, łączone z nimi techniką czopowo-gniazdową, poziome rygle. W narożach ścian konstrukcję usztywniają skośne zastrzały biegnące od podwaliny do belki oczepowej lub krótsze miecze. Wypełnienie kwater stanowiły cegła, glinobitka, strychulec (drewniane żerdki owijane warkoczami ze słomy a następnie obrzucane gliną wymieszaną z sieczką). Kwatery bielone były wapnem a belki smołowane. Dachy na pomorskich chatach były wysokie: stosunek dachu do ścian to 2:1, a nawet 3:1, pokryte trzciną, słomą lub dachówką.

źródło: O Muzeum - Muzeum Wsi Słowińskiej w Klukach (muzeumkluki.pl)

RĘKODZIEŁO

magdatyczynska — 2022-10-18 20:41:47 UTC

Tkactwo w Polsce sięga czasów Słowian nadbużańskich i nadwiślańskich. Świadczą o tym badania archeologiczne, które wykazały, że w prasłowiańskiej religii występowała bogini Mokosz – opiekunka tkactwa. Płótno lniane było bardzo cennym towarem. Służyło ono jako środek płatniczy – miernik zasobności i dostatku. Płacono „płatami” płótna, skąd najprawdopodobniej wzięło się słowo „płacić”.

Do upowszechnienia i masowości tkactwa przyczynił się wynaleziony w Europie ok. XIV w. kołowrotek do przędzenia. Urządzenie to wraz z ręcznym warsztatem tkackim trafiło szybko do wiejskich chat i tam zadomowiło się do czasu, gdy w XVIII w. zautomatyzowano krosna i powstał potężny przemysł włókienniczy, który systematycznie zaczął wypierać tkactwo z domów.
Na terenach Polski głównym surowcem do wytwarzania tkanin był len, konopie i wełna. Ich obrabianie było powszechną umiejętnością kobiet wiejskich do dwudziestolecia międzywojennego. Włókno lniane wykorzystywano głównie do wyrobu odzieży i pościeli, z konopi robiono powrozy i worki, a z wełny wyrabiano swetry i kilimy.

źródło: Tkactwo - zanikające rzemiosło - Kujawsko-Pomorski Ośrodek Doradztwa Rolniczego (kpodr.pl)

WYDMA CZOŁPIŃSKA

2022-10-20 17:43:12 UTC

Ruchome wydmy w Słowińskim Parku Narodowym leżą między Morzem Bałtyckim na północy, a jeziorem Łebsko na południu. Pod wpływem silnego wiatru piasek z wydm wciąż się przemieszcza na wschód i zasypuje po drodze napotkane lasy. Można powiedzieć, że co roku wydmy przesuwają się aż o kilka metrów.

GDAŃSK

2022-10-20 17:53:48 UTC

GRA MIEJSKA W GDAŃSKU

2022-10-20 17:58:11 UTC

2022-10-20 17:59:15 UTC

magdatyczynska — 2022-10-20 18:27:18 UTC

magdatyczynska — 2022-10-20 18:32:22 UTC

magdatyczynska — 2022-10-20 18:38:37 UTC

magdatyczynska — 2022-10-20 18:48:18 UTC

magdatyczynska — 2022-10-20 18:58:25 UTC

magdatyczynska — 2022-10-20 18:59:13 UTC

magdatyczynska — 2022-10-20 19:00:25 UTC

magdatyczynska — 2022-10-20 19:01:59 UTC

magdatyczynska — 2022-10-20 19:02:50 UTC

magdatyczynska — 2022-10-20 19:11:49 UTC

magdatyczynska — 2022-10-20 19:12:15 UTC

СЛОВІНСЬКІ ПЛІТКИ

2022-10-20 20:15:51 UTC

Як жилося в минулому на північному рубежі слов'янського регіону? Що за народність там жила? Якою була їхня культура і що її сформувало? Які їхні сліди можна знайти в Примор'ї сьогодні, в часи, коли самобутність культурних регіонів не така помітна, як раніше? Відповіді на ці запитання шукали молоді люди з Торуня, Головківки та Кропивницького, які зустрілися у Смолдзінському Лісі – у центрі колись населеного слов’янами краю. Вони поринули в простори незвичайної природи цього місця – гуляли, плавали та їздили на велосипедах, і під час цих мандрівок стежками Словінського національного парку та стежками музею під відкритим небом Словінського сільського музею в Клюках вони дізнавалися про умови життя та культуру словінців. Словінська природа та пов’язані з нею регіональні візерунки стали джерелом натхнення для молодих людей на створення «Словінських пліток» — великоформатних гобеленів, які вони вивісили в своїх школах, і «Словенських пліток» — віртуальних міні-блогів з враженнями учасників проекту, які можна переглянути, відсканувавши QR-коди, розміщені біля гобеленів.

Slovincian Rumours

2022-10-20 20:18:29 UTC

What was life like in the past on the northern border of Slavdom? What kind of community has settled there? What was its culture like and what shaped it? Which of its traces can be found in Pomerania today, in times when the distinctiveness of cultural regions is not as noticeable as it used to be? The answers to these questions were sought by young people from Torun, Golovkivka and Kropivnitsky, who met in Smoldzinski Las, which is the centre of an area once inhabited by Slovincians. The youth immersed themselves in the vastness of the extraordinary nature of this place - they walked, swam and rode bicycles and during these journeys they learned about the living conditions and culture of the Slovincians. They moved around, among others, through the routes of the Slovincian National Park and the paths of the Heritage Park of the Museum of the Slovincian Countryside in Kluki. The Slovincian nature and regional patterns associated with it, visible in applied art, became an inspiration for young people to create ”Slovincian Rumours ”, large-format tapestries which were hanged in the partner schools, as well as ”Crumbs of Slovincian Rumours”, virtual mini-blogs containing Slovincian impressions of the project participants which you are able to view and read by scanning the QR codes, placed next to the woven works.

Балтика, сонце, море, вітер, осінь...

2022-10-20 20:21:14 UTC

Пліткуємо... ;)

2022-10-20 20:23:06 UTC

Народження гобелену

2022-10-20 20:24:51 UTC

2022-10-20 20:25:51 UTC

Projekt w Smołdzińskim lesie był dla mnie ciekawym doświadczeniem w którym zaznajomiłem się z bardzo miłymi i niesamowitymi ludźmi. Kajakowanie było dla mnie nowe i bardzo przyjemne, uroda słowińskiego parku narodowego była warta zobaczenia, a spędzanie czasu podczas ogniska czy czasu na plaży nad bałtykiem było dla mnie aż nad to miłe i wspominam to bardzo ciepło, ciekawe było też słuchanie o kulturze słowińskiej i dawnych zwyczajach a tym bardziej móc samemu doświadczyć tych zwyczajów. Każdą chwile projektu wspominam jako niesamowitą.
Dawid

Медитація в процесі творчості

2022-10-20 20:26:44 UTC

🦢🦢🦢🦢🦢🦢🦢🦢🦢

2022-10-20 20:29:07 UTC

2022-10-20 20:31:08 UTC

2022-10-20 20:36:08 UTC

Latarnia Morska na polskim wybrzeżu Bałtyku, położona na północ od osady Czołpino. Piękne widoki, które można było zobaczy po wejściu na nią.
Maja Wierzbowska

2022-10-20 20:38:40 UTC

2022-10-20 20:38:54 UTC

2022-10-20 20:39:09 UTC

ДЮНИ

2022-10-20 20:50:10 UTC

Дюни в Словінському національному парку, безсумнівно, є його особливою туристичною привабливістю. Це найбільша смуга рухомих дюн на європейському континенті. Найбільша площа дюн становить приблизно 500 га. Дюни розташовані між Балтійським морем і Лебським озером. Змінні дюни покривають усе на своєму шляху. Вони створюють унікальний для Європи пустельний ландшафт, тому їх часто називають польською Сахарою.

джерело: https://dziendobry.tvn.pl/podroze/slowinski-park-narodowy-ciekawostki-atrakcje-5725257

ТКАЦТВО у ПОЛЬЩІ

2022-10-20 20:54:44 UTC

Ткацтво в Польщі бере свій початок ще з часів бузько-віслянських слов’ян. Про це свідчать археологічні дослідження, які показали, що богиня Мокош – берегиня ткацтва – з’явилася в праслов’янській релігії. Лляне полотно було дуже цінним товаром. Він служив засобом платежу - мірилом багатства і достатку. Розплачувалися «латами» полотна, від чого, швидше за все, і пішло слово «плата».
Популяризації та масовості плетіння сприяла прядка, винайдена в Європі приблизно в 14 столітті. Цей пристрій разом із ручною ткацькою майстернею швидко потрапив до сільських хат і прижився там аж до часу, коли у XVIII столітті були автоматизовані ткацькі верстати та створена потужна текстильна промисловість, яка планомірно почала витісняти ткацтво з дому.
У Польщі основною сировиною для виробництва тканин були льон, коноплі та вовна. Їх обробка була звичайною майстерністю для сільських жінок аж до міжвоєнного періоду. Лляне волокно використовувалося переважно для виготовлення одягу та постільної білизни, з конопель виготовляли мотузки та сумки, а з вовни виготовляли светри та килимки.

джерело: https://www.kpodr.pl/przedsiebiorczosc/tkactwo-zanikajace-rzemioslo/

2022-10-20 20:59:14 UTC

МАЯК

2022-10-20 21:03:30 UTC

Маяк Чолпіно є одним із небагатьох маяків, розташованих далеко від людських поселень. Він розташований за 1000 метрів від берега, між містами Леба та Рови, у самому центрі Словінського національного парку. Він піднімається на 25 метрів у висоту на високій лісистій дюні (55 метрів над рівнем моря).

джерело: https://www.latarnie.pl/latarnia-czolpino/

ТКАЦТВО В УКРАЇНІ

2022-10-21 05:41:37 UTC

Одним з важливих напрямків національної культури України здавна було ткацтво. Ткацтво можна віднести і до господарської діяльності, і до народного мистецтва. Воно має вікову історію та виплекані багатьма поколіннями глибокі традиції. Свідченням наявності ткацького виробництва на землях східних слов’ян ще в стародавні часи є археологічні знахідки у ранні неолітичні культури. Виготовлення тканин в домашніх умовах в такій кількості було зумовлене нагальною суто практичною потребою людини в тканинах, щоб вбратися, оздобити житло, використати їх з господарською метою. Виникнення та розвиток ткацтва сталося за умови прогресу культури народу, як духовної, так і матеріальної. Сталася певна еволюція соціально-економічного шару, яка посприяла розвитку ткацтва. Ткацтво виявилося дуже сприйнятливою до змін в суспільстві матерією, адже в ньому знаходили відбиток історичні події, природно-географічні параметри, сама господарська діяльність з її характерними якостями, запити народу в галузі культурно-естетичній. В ньому також було видно етнокультурні взаємини ткацтва України з подібним напрямком діяльності сусідніх країн та народів. Все це сформувало певні особливості та відмінності ткацтва країни – національні, регіональні та культурні.

Джерело: https://etnoxata.com.ua/statti/vishivanki-istorija-i-suchasnist/tkatstvo-na-ukrajini/

2022-10-21 05:46:15 UTC

Матеріалом для розвитку ткацтва стали прядильні волокна, що отримувалися з вовни, коноплі та льону. Це стало закономірним, вважаючи те, що Україна мала провідними господарськими галузями скотарство та хліборобство. Вівчарство давало можливість використовувати овечу вовну для створення тканин, а хліборобство вирощувало культури, придатні для подальшого виготовлення ниток.

Найвірогідніше, що поперед лляного та конопляного матеріалу була найбільш використовувана вовняна пряжа, адже коноплю, а тим більше льон почали вирощувати набагато пізніше за користування вовною. З появою ниток рослинного походження обробка волокон та прядіння пряжі для створення тканини стало одним з найважливіших хатніх занять у кожній родині в селах. Для більш зручного прядіння створили веретена, на нижній кінець яких натягували кружальця з глини або каменю – так звані пряслиця. Вони підсилювали обертання веретена. Так робили перші оптимізації в процесі ткацтва.

Джерело: https://etnoxata.com.ua/statti/vishivanki-istorija-i-suchasnist/tkatstvo-na-ukrajini/

ХТО ТАКІ CЛОВІНЦІ?

2022-10-21 05:49:42 UTC

Словінці — західнослов'янське плем'я, що мешкало на землях між озерами Гардно i Лебсько та містами Слупськ і Леба (землі нинішнього Західнопоморського воєводства) і належали до поморян.

Балтика...

dmytro_sobchuk — 2022-10-21 06:02:25 UTC

2022-10-21 10:18:13 UTC

Podczas projektu nauczyłam się wiele o Słowińcach. Dowiedziałam się jakie tereny zamieszkiwali, na czym polegała ich kultura oraz jak wyglądało codzienne życie w ich czasach. Dodatkowo, nauczyłam się podstaw tkactwa. Być może nie będzie to moje hobby, ale fajnie nabyć nową umiejętność. Poznałam cudownych ludzi, z częścią z nich mam dalej kontakt! Komunikowaliśmy się głównie w języku angielskim z dziewczynami z naszego pokoju, więc mój angielski się również poprawił. To było bardzo fajne doświadczenie 😌
Mia<3

magdatyczynska — 2022-11-03 10:06:36 UTC

magdatyczynska — 2022-11-03 10:07:05 UTC