<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>9 клас  МУЗЕЇ СВІТУ by Світлана Тунік</title>
      <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj</link>
      <description>Зроблено з натхненням</description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2018-05-14 14:33:18 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2026-04-21 11:00:03 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url>https://padlet-assets.s3.amazonaws.com/icons/Simplehouse.png</url>
      </image>
      <item>
         <title></title>
         <author>svetlanatunik19</author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/260491864</link>
         <description><![CDATA[<div>Тунік С.Г.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://youtu.be/88NoqLxi1oU" />
         <pubDate>2018-05-14 14:39:23 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/260491864</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>svetlanatunik19</author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/260492517</link>
         <description><![CDATA[<div>Тунік С.Г.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/251381492/d0e422047e82007c28feb86dc8f10558/__________________.jpg" />
         <pubDate>2018-05-14 14:40:40 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/260492517</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Сарапин Анна 9-Б</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/261990420</link>
         <description><![CDATA[<div>Музей Прадо Мадрид Испания </div>]]></description>
         <enclosure url="http://aroundtheglobe.ru/images/europe/spain/cities-regions/madrid/places/prado-museum/gallery/m-prado-01.jpg" />
         <pubDate>2018-05-18 16:51:17 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/261990420</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Семеник А. 9-А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/262104222</link>
         <description><![CDATA[<div>Музей мадам Тюссо — музей воскових фігур в лондонському районі Мерілебон, який має філії в 15 містах Амстердамі, Лас-Вегасі, Копенгагені, Нью-Йорку, Лос-Анджелесі, Гонконзі, Шанхаї, Вашінгтоні, Відні та Берліні.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/269544698/c975029e845bbb47b574b5877ce5b606/250px_Madame_Tussauds_London.jpg" />
         <pubDate>2018-05-19 13:50:27 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/262104222</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Семеник А. 9-А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/262104444</link>
         <description><![CDATA[<div>Музей Прадо — музей та галерея мистецтв, розташований в Мадриді, столиці Іспанії. «Прадо» означає «луки», «галявина для свят».</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/269544698/afaac9a859baeafe16fd479311abd91e/Museo_del_Prado_2016__25185969599_.jpg" />
         <pubDate>2018-05-19 13:53:52 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/262104444</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Семеник А. 9-А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/262104724</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/269544698/43636a1603a899f6615bc58a945ce709/images.jpg" />
         <pubDate>2018-05-19 13:57:52 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/262104724</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Семеник А. 9-А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/262104889</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/269544698/7623bd46ee26640b58cc04c609e39887/2czovvj2369039.jpg" />
         <pubDate>2018-05-19 13:59:49 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/262104889</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Семеник А. 9-А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/262107758</link>
         <description><![CDATA[<div>Державний Ермітаж у Санкт-Петербурзі — один із найбільших у світі художніх і культурно-історичних музеїв.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/269544698/56245aa70fc57ac2808fe6e2e30b3a5c/____________.jpg" />
         <pubDate>2018-05-19 14:42:38 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/262107758</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Семеник А. 9-А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/262107889</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/269544698/d0af2dc47ee81e1eeae80a93b3b239cc/Hermitage_museum_69.jpg" />
         <pubDate>2018-05-19 14:44:09 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/262107889</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Семеник А. 9-А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/262108149</link>
         <description><![CDATA[<div>Музей мистецтва Метрополітен — відомий художній музей США, заснований в Нью-Йорку в 1870. Один з найвідвідуваніших музеїв світу.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/269544698/0c3d3841ceb8668d45f1c84ae7d0242a/metropolitan_museum_of.jpg" />
         <pubDate>2018-05-19 14:47:30 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/262108149</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Семеник А. 9-А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/262108207</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/269544698/7821a473f8ac47131d26835f29ba2de2/hqdefault.jpg" />
         <pubDate>2018-05-19 14:48:28 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/262108207</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Семеник А. 9-А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/262108728</link>
         <description><![CDATA[<div>Каїрський єгипетський музей — археологічний музей в Каїрі присвячений Стародавньому Єгипту. Музей є найбільшим у світі сховищем предметів староєгипетського мистецтва.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/269544698/4662d294da52d573e664a2f736b3f97b/______________1_.jpg" />
         <pubDate>2018-05-19 14:55:47 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/262108728</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Семеник А. 9-А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/262108860</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/269544698/ea534cc73e54adb69c691e208ac5a5cc/3da21c2382.jpg" />
         <pubDate>2018-05-19 14:57:20 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/262108860</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Семеник А. 9-А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/262108916</link>
         <description><![CDATA[<div>Музей д'Орсе — національний музей мистецтв у Парижі, розташований в колишньому вокзалі на лівому березі Сени. У музеї представлені переважно французький живопис, скульптура та прикладне мистецтво 1848–1914 років.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/269544698/4571129b15f7b941c25f0cc936befc4a/IMG_5938.jpg" />
         <pubDate>2018-05-19 14:58:14 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/262108916</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Семеник А. 9-А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/262109090</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/269544698/9f8ddeb006910266da209947f791516c/______________2_.jpg" />
         <pubDate>2018-05-19 15:00:38 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/262109090</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/262305020</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/291699530/3f419338562daf7ae67c977d4ef244d4/____________.jpeg" />
         <pubDate>2018-05-21 09:40:07 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/262305020</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Гарячої Тетяни</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/262306328</link>
         <description><![CDATA[<div>Ермітаж у Санкт-Петербурзі</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/291430227/31ed466f40fb422c132b90ac2dc4296a/hermitage_1.jpg" />
         <pubDate>2018-05-21 09:47:44 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/262306328</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Касап К. 9-Б</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/263364422</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Лувр</strong> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">фр.</a> <em>Musée du Louvre</em>) — один з найбільших <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9">музеїв</a> світу, розташований на правому березі Сени в першому окрузі <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6">Парижа</a>.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275792625/360aecf9cb766b02c83e838bdccad6e2/luvr_frantsiya_1.jpg" />
         <pubDate>2018-05-24 14:23:05 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/263364422</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Музей Прадо, Мадрид</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/263534592</link>
         <description><![CDATA[<div>Левашніков Дмитро 9-Б</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/292848354/c44019e88a83bdc18af763c16b5bb911/mobile_87834.jpg" />
         <pubDate>2018-05-25 04:19:10 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/263534592</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Гайдаєнко Ангеліна</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/263546224</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Музей науки</strong>— один з трьох основних <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9">музеїв</a><a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%B0">вікторіанської епохи</a> на Ексибішн-роуд в <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD">лондонському</a> районі <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B2%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%B3%D1%82%D0%BE%D0%BD">Південний Кенсінгтон</a>.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/275291909/8a47dd7aaccae5227405fa5343b4c71c/250px_ScienceMuseum.jpg" />
         <pubDate>2018-05-25 06:12:00 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/263546224</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/353013744</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/373952531/0b16cf0b39c443bc1641ba7484ecf627/Louvre_at_night_centered.jpg" />
         <pubDate>2019-04-22 10:13:02 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/353013744</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Свистунової Аліни </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/353013748</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Лувр</strong> (<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">фр.</a> <em>Musée du Louvre</em>) — один з найбільших <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9">музеїв</a> світу, розташований на правому березі Сени в першому окрузі <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6">Парижа</a>. Первісні назви — Національний музей, Наполеонівський музей. Після усунення Наполеона І від влади і остаточно від політики та відновлення монархії у Франції — Королівський музей.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/373952531/0b16cf0b39c443bc1641ba7484ecf627/Louvre_at_night_centered.jpg" />
         <pubDate>2019-04-22 10:13:05 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/353013748</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/353013848</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/373952531/f88e03fee72bbb73b9c9bab1372f8875/Museo_del_Prado_2016__25185969599_.jpg" />
         <pubDate>2019-04-22 10:14:18 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/353013848</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Свистунової Аліни </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/353013849</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Музей Прадо</strong> (<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">ісп.</a> <em>Museo Nacional del Prado</em>) — музей та галерея мистецтв, розташований в <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B8%D0%B4">Мадриді</a>, столиці <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F">Іспанії</a>. «Прадо» означає «луки», «галявина для свят». Це один з великих і найбільш значущих музеїв європейського образотворчого мистецтва, що містить багату колекцію робіт з 12 по 19 століття, засновану на колишній королівській колекції.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/373952531/f88e03fee72bbb73b9c9bab1372f8875/Museo_del_Prado_2016__25185969599_.jpg" />
         <pubDate>2019-04-22 10:14:19 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/353013849</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/353014020</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/373952531/d8ade1defabe3b3947024ae56f92ce2b/korolevskaya_semya.jpg" />
         <pubDate>2019-04-22 10:16:52 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/353014020</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Свистунової Аліни </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/353014026</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Музей мадам Тюссо</strong> (<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">фр.</a> <em>Madame Tussauds</em>) — музей воскових фігур в <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD">лондонському</a> районі <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%B1%D0%BE%D0%BD">Мерілебон</a>, який має філії в 15 містах (станом на <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/2012">2012 рік</a>) <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B0%D0%BC">Амстердамі</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%81-%D0%92%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D1%81">Лас-Вегасі</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%BD">Копенгагені</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA">Нью-Йорку</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D1%81-%D0%90%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%81">Лос-Анджелесі</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B3">Гонконзі</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%BD%D1%85%D0%B0%D0%B9">Шанхаї</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D1%82%D0%BE%D0%BD">Вашингтоні</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C">Відні</a> та <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%BD">Берліні</a>. Він був заснований скульпторкою <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96_%D0%A2%D1%8E%D1%81%D1%81%D0%BE">Марі Тюссо</a>.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/373952531/d8ade1defabe3b3947024ae56f92ce2b/korolevskaya_semya.jpg" />
         <pubDate>2019-04-22 10:16:54 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/353014026</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/353014189</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/373952531/9a18463143f001ab19a2901d4a3508d3/1.jpg" />
         <pubDate>2019-04-22 10:18:57 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/353014189</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Свистунової Аліни 9-А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/353014195</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Державний Ермітаж</strong> у <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%82-%D0%9F%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3">Санкт-Петербурзі</a> (від <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">фр.</a><em>hermitage</em> — місце всамітнення) — один із найбільших у світі художніх і культурно-історичних <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9">музеїв</a>.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/373952531/9a18463143f001ab19a2901d4a3508d3/1.jpg" />
         <pubDate>2019-04-22 10:18:59 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/353014195</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/353014320</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/373952531/1b5b30d378a3b7d00a91cabcf18f8689/449a766ea0e5f43a4f4b83a3ab615211_ce_3872x2065x0x73.jpg" />
         <pubDate>2019-04-22 10:20:22 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/353014320</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Свистунової Аліни </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/353014322</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Музей мистецтва Метрополітен</strong> (<em>Metropolitan Museum of Art</em>) — відомий художній музей <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%A8%D0%90">США</a>, заснований в <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA">Нью-Йорку</a> в <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1870">1870</a> (міститься в <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA_(%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA)">центральному парку</a>, філія — у парку Форт-Трайон). Один з найвідвідуваніших музеїв світу<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%9C%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BD#cite_note-2"><sup>[2]</sup></a>. У музеї представлені пам'ятки образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82">Стародавніх Єгипту</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F_%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F">Греції</a> та <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B8%D0%BC">Риму</a>, країн Західної Європи (<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F">Італії</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F">Франції</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%8F">Фландрії</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F">Голландії</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D1%8F">Англії</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0">Німеччини</a> та ін.), <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4">Близького</a> і <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4">Далекого Сходу</a>. У <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1924">1924</a> відкрито відділ американського мистецтва.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/373952531/1b5b30d378a3b7d00a91cabcf18f8689/449a766ea0e5f43a4f4b83a3ab615211_ce_3872x2065x0x73.jpg" />
         <pubDate>2019-04-22 10:20:23 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/353014322</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/353014451</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/373952531/220c051dabc1e708f1115e631bb36aeb/egipetskiy_muzey_v_kaire_1600x480.jpg" />
         <pubDate>2019-04-22 10:22:15 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/353014451</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Свистунової Аліни </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/353014456</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Каїрський єгипетський музей</strong> — археологічний <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9">музей</a> в <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%97%D1%80">Каїрі</a> присвячений <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82">Стародавньому Єгипту</a>. Музей є найбільшим у світі сховищем предметів староєгипетського мистецтва. Його колекція налічує близько 120 тисяч експонатів всіх історичних періодів давнього Єгипту.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/373952531/220c051dabc1e708f1115e631bb36aeb/egipetskiy_muzey_v_kaire_1600x480.jpg" />
         <pubDate>2019-04-22 10:22:17 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/353014456</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/353014743</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/373952531/a30c5a0033588a51f18c87ae0800bc54/Orsay_museum.jpg" />
         <pubDate>2019-04-22 10:25:43 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/353014743</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Свистунової Аліни </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/353014745</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Музей д'Орсе</strong> (<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">фр.</a> <em>Musée d'Orsay</em>) — національний музей мистецтв у <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6">Парижі</a>, розташований в колишньому вокзалі на лівому березі <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BD%D0%B0">Сени</a>. У музеї представлені переважно французький <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81">живопис</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0">скульптура</a> та прикладне мистецтво <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1848">1848</a>–<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1914">1914</a> років. Основу експозиції музею складають роботи <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC">імпресіоністів</a> та <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%BC%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC">постімпресіоністів</a>. Музей відомий в першу чергу шедеврами <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B5_%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%B4">Моне</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D2%91%D0%B0_%D0%95%D0%B4%D2%91%D0%B0%D1%80">Деґа</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%27%D1%94%D1%80-%D0%9E%D0%B3%D1%8E%D1%81%D1%82_%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B0%D1%80">Ренуара</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%92%D0%B0%D0%BD_%D0%93%D0%BE%D0%B3">Ван Гога</a>.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/373952531/a30c5a0033588a51f18c87ae0800bc54/Orsay_museum.jpg" />
         <pubDate>2019-04-22 10:25:46 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/353014745</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/353015073</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/373952531/3293bedbeb1087d6a99ba408bd40aabd/6915_370x246_91792.jpg" />
         <pubDate>2019-04-22 10:29:56 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/353015073</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Свистунової Аліни </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/353015077</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Музей писанкового розпису</strong> (неофіційна назва <strong>Музе́й «Пи́санка»</strong>) — єдиний у світі музей <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0">писанки</a>або писанкового розпису в місті <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%8F">Коломия</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE-%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C">Івано–Франківської області</a>.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/373952531/3293bedbeb1087d6a99ba408bd40aabd/6915_370x246_91792.jpg" />
         <pubDate>2019-04-22 10:29:58 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/353015077</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Негара Дар&#39;я</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/354002270</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Лувр</strong> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">фр.</a> <em>Musée du Louvre</em>) — один з найбільших <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9">музеїв</a> світу, розташований на правому березі Сени в першому окрузі <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6">Парижа</a>. Первісні назви — Національний музей, Наполеонівський музей. Після усунення Наполеона І від влади і остаточно від політики та відновлення монархії у Франції — Королівський музей. </div><div>Музей Лувр демонструє 35 000 експонатів, від найдавніших часів до 19 століття на площі понад 60 000 м². </div><div>У 2018 році число відвідувачів Лувру перевищило 10 млн осіб, що є рекордом<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%B2%D1%80#cite_note-8"><sup>[8]</sup></a>. </div><div>Музей розташований в палаці Лувру, який був побудований як фортеця наприкінці 12 століття при <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BF_II_%D0%90%D0%B2%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82">Філіпі II</a>. <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8F">Будівля</a> розширювалась багато разів, сформувавши сучасний палац Лувр. В <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1682">1682</a> році <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA_XIV">Людовик XIV</a> вибрав <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%86">Версальський палац</a> як свою резиденцію, а Лувр перетворився в місце зберігання королівської колекції, зокрема, з <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1692">1692</a> року, колекції античної <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0">скульптури</a>. Під час <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F">Французької революції</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D1%8F_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97">Національна Асамблея</a> постановила, що Лувр повинен використовуватися як музей, демонструючи культурні шедеври країни. </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/335132979/5a4e5145e7b87e05ca163dac792e7a9a/567.jpeg" />
         <pubDate>2019-04-25 06:21:42 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/354002270</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Шахманцир Ярина</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356904598</link>
         <description><![CDATA[<div>Лувр — один з найбільших музеїв світу, розташований на правому березі Сени в першому окрузі Парижа. Первісні назви — Національний музей, Наполеонівський музей. Після усунення Наполеона І від влади і остаточно від політики та відновлення монархії у Франції — Королівський музей.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/378691288/515b652dbbe32822c52c90282768db68/Louvre_at_night_centered.jpg" />
         <pubDate>2019-05-05 08:48:36 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356904598</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Шахманцир Ярина</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356904630</link>
         <description><![CDATA[<div>Музей Прадо — музей та галерея мистецтв, розташований в Мадриді, столиці Іспанії. «Прадо» означає «луки», «галявина для свят». Це один з великих і найбільш значущих музеїв європейського образотворчого мистецтва, що містить багату колекцію робіт з 12 по 19 століття, засновану на колишній королівській колекції.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/378691288/98f08c16a982aa95eae0d77434b81af5/Museo_del_Prado_2016__25185969599_.jpg" />
         <pubDate>2019-05-05 08:49:13 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356904630</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Шахманцир Ярина</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356904672</link>
         <description><![CDATA[<div>Музей мадам Тюссо — музей воскових фігур в лондонському районі Мерілебон, який має філії в 15 містах (станом на 2012 рік) Амстердамі, Лас-Вегасі, Копенгагені, Нью-Йорку, Лос-Анджелесі, Гонконзі, Шанхаї, Вашингтоні, Відні та Берліні. Він був заснований скульпторкою Марі Тюссо.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/378691288/12fc0d6558593753e9c1f3133f9c2ce1/250px_Madame_Tussauds_London.jpg" />
         <pubDate>2019-05-05 08:49:49 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356904672</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356904675</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/378691288/12fc0d6558593753e9c1f3133f9c2ce1/250px_Madame_Tussauds_London.jpg" />
         <pubDate>2019-05-05 08:49:53 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356904675</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Шахманцир Ярина</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356904713</link>
         <description><![CDATA[<div>Державний Ермітаж у Санкт-Петербурзі - один із найбільших у світі художніх і культурно-історичних музе</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/378691288/c7504c7318fc85f86e4906a440088dce/Palace_p1030997.jpg" />
         <pubDate>2019-05-05 08:50:26 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356904713</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Шахманцир Ярина</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356904759</link>
         <description><![CDATA[<div>Метрополітен — відомий художній музей США, заснований в Нью-Йорку в 1870 (міститься в центральному парку, філія — у парку Форт-Трайон). Один з найвідвідуваніших музеїв світу[2]. У музеї представлені пам'ятки образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва Стародавніх Єгипту, Греції та Риму, країн Західної Європи (Італії, Франції, Фландрії, Голландії, Англії, Німеччини та ін.), Близького і Далекого Сходу. У 1924відкрито відділ американського мистецтва.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2019-05-05 08:51:05 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356904759</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Шахманцир Ярина </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356904787</link>
         <description><![CDATA[<div>Єгипетський музей — археологічний музей в Каїрі присвячений Стародавньому Єгипту. Музей є найбільшим у світі сховищем предметів староєгипетського мистецтва. Його колекція налічує близько 120 тисяч експонатів всіх історичних періодів давнього Єгипту.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/378691288/0e8c97f9315a5607cb47279343fd4ccf/Kairo_06.jpg" />
         <pubDate>2019-05-05 08:51:42 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356904787</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Шахманцир Ярина</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356904830</link>
         <description><![CDATA[<div>Музей д'Орсе— національний музей мистецтв у Парижі, розташований в колишньому вокзалі на лівому березі Сени. У музеї представлені переважно французький живопис, скульптура та прикладне мистецтво 1848–1914 років. Основу експозиції музею складають роботи імпресіоністів та постімпресіоністів. Музей відомий в першу чергу шедеврами Моне, Деґа, Ренуара, Ван Гога.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/378691288/c6fee54543b64b56eed1ed36852d0b1b/260px_MuseeOrsay_20070324.jpg" />
         <pubDate>2019-05-05 08:52:14 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356904830</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Шахманцир Ярина</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356904869</link>
         <description><![CDATA[<div>Музей писанкового розпису (неофіційна назва Музе́й «Пи́санка») — єдиний у світі музей писанки або писанкового розпису в місті Коломия, Івано–Франківської області.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/378691288/6914e1142373640fac07c83fc61a7bb4/Pysanka_Museum_JPG.jpg" />
         <pubDate>2019-05-05 08:52:46 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356904869</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Негара Дар&#39;я 9-А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356960653</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Лувр</strong> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">фр.</a> <em>Musée du Louvre</em>) — один з найбільших <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9">музеїв</a> світу, розташований на правому березі Сени в першому окрузі <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6">Парижа</a>. Первісні назви — Національний музей, Наполеонівський музей. Після усунення Наполеона І від влади і остаточно від політики та відновлення монархії у Франції — Королівський музей. </div><div>Музей Лувр демонструє 35 000 експонатів, від найдавніших часів до 19 століття на площі понад 60 000 м². </div><div>У 2018 році число відвідувачів Лувру перевищило 10 млн осіб, що є рекордом<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%B2%D1%80#cite_note-8"><sup>[8]</sup></a>. </div><div>Музей розташований в палаці Лувру, який був побудований як фортеця наприкінці 12 століття при <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BF_II_%D0%90%D0%B2%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82">Філіпі II</a>. <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8F">Будівля</a> розширювалась багато разів, сформувавши сучасний палац Лувр. В <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1682">1682</a> році <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA_XIV">Людовик XIV</a> вибрав <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%86">Версальський палац</a> як свою резиденцію, а Лувр перетворився в місце зберігання королівської колекції, зокрема, з <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1692">1692</a> року, колекції античної <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0">скульптури</a>. Під час <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F">Французької революції</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D1%8F_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97">Національна Асамблея</a> постановила, що Лувр повинен використовуватися як музей, демонструючи культурні шедеври країни. </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/359609715/238b4b4534c02d01607a65f146fb2c04/___.jpg" />
         <pubDate>2019-05-05 17:47:03 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356960653</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Негара Дар&#39;я 9-А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356961205</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Музей Прадо</strong> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">ісп.</a> <em>Museo Nacional del Prado</em>) — музей та галерея мистецтв, розташований в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B8%D0%B4">Мадриді</a>, столиці <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F">Іспанії</a>. «Прадо» означає «луки», «галявина для свят». Це один з великих і більш значущих музеїв європейського образотворчого мистецтва, що містить багату колекцію робіт з 12 по 19 століття, засновану на колишній королівській колекції. </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/359609715/90de9e4b7eff9de908023e5df7cbe478/____.jpg" />
         <pubDate>2019-05-05 17:51:45 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356961205</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Негара Дар&#39;я 9-А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356961786</link>
         <description><![CDATA[<div><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96_%D0%A2%D1%8E%D1%81%D1%81%D0%BE">Марі Тюссо</a> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1761">1761</a> — <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1850">1850</a>), дівоче прізвище Гросгольц (Grosholts), народилася в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B1%D1%83%D1%80">Страсбурзі</a>, її мати працювала економкою у лікаря Філліпа Кертіса, який займався восковими моделями. Він навчив Марію Тюссо мистецтву воскових фігур. <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1765">1765 року</a> вона зробила воскову фігуру <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BC_%D0%B4%D1%8E_%D0%91%D0%B0%D1%80%D1%80%D1%96,_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96_%D0%96%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%91%D0%B5%D0%BA%D1%8E">Маррі Жанни Дюбарі</a>, коханки <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA_XV">Людовика XV</a>. </div><div>Перша виставка воскових робіт Філліпа Кертіса відбулася <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1770">1770 року</a> та користувалася великим успіхом. <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1776">1776 року</a> виставка відбулася в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B5-%D0%A0%D0%BE%D1%8F%D0%BB%D1%8C">Пале-Рояль</a> у <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6">Парижі</a>. Наступна виставка на <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D1%80_%D0%B4%D1%8E_%D0%A2%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D1%8C">бульварі дю Тампль</a> в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1782">1782</a> стала попередником <em> Кабінету жахів </em>. </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/359609715/0a79161d9f6ceb3e7114d511f1feebc1/____.jpg" />
         <pubDate>2019-05-05 17:57:13 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356961786</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Негара Дар&#39;я 9-А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356962221</link>
         <description><![CDATA[<div> Виник в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1764">1764</a> як приватне зібрання <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0_II_(%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%97)">Катерини II</a>. Пройшов довгий шлях від зібрання імператорської родини до музею, частково відкритого для відвідин у <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1852">1852</a> р. Містить колекції пам'ятників культур Стародавнього та Далекого Сходу, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82">Давнього Єгипту</a>, Античності та Середньовіччя, мистецтва Західної і Східної Європи, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F">археологічних</a> та мистецьких пам'яток <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F">Азії</a>, слов'янської культури <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/8_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">VIII</a> — <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/19_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">XIX</a> століть. </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/359609715/bd37f8854e3a76a8f9a7a7924fc431e9/_____.jpg" />
         <pubDate>2019-05-05 18:01:03 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356962221</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Негара Дар&#39;я 9-А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356962530</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Музей мистецтва Метрополітен</strong> (<em>Metropolitan Museum of Art</em>) — відомий художній музей <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%A8%D0%90">США</a>, заснований в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA">Нью-Йорку</a> в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1870">1870</a> (міститься в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA_(%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA)">центральному парку</a>, філія — у парку Форт-Трайон). Один з найвідвідуваніших музеїв світу<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%9C%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BD#cite_note-2"><sup>[2]</sup></a>. У музеї представлені пам'ятки образотворчого та ужиткодекоративно-вого мистецтва <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82">Стародавніх Єгипту</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F_%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F">Греції</a> та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B8%D0%BC">Риму</a>, країн Західної Європи (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F">Італії</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F">Франції</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%8F">Фландрії</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F">Голландії</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D1%8F">Англії</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0">Німеччини</a> та ін.), <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4">Близького</a> і <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4">Далекого Сходу</a>. У <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1924">1924</a> відкрито відділ американського мистецтва. </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/359609715/cfa3bdee2ff3e5d933ceb7bcf5c9f6b8/___.jpg" />
         <pubDate>2019-05-05 18:03:42 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356962530</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Негара Дар&#39;я 9-А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356963082</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Каїрський єгипетський музей</strong> — археологічний <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9">музей</a> в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%97%D1%80">Каїрі</a> присвячений <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82">Стародавньому Єгипту</a>. Музей є найбільшим у світі сховищем предметів староєгипетського мистецтва. Його колекція налічує близько 120 тисяч експонатів всіх історичних періодів давнього Єгипту. </div><div>Сучасна будівля музею, розташованого в центрі міста на площі <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%A2%D0%B0%D1%85%D1%80%D1%96%D1%80">Мідан ель-Тахрір</a>, була побудована в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1900">1900</a> році в неокласичному стилет за проектом французького <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80">архітектора</a> Марселя Дюнона</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/359609715/88716877f35c28e7dfb05ae55594eb89/___.jpg" />
         <pubDate>2019-05-05 18:08:37 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356963082</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>svetlanatunik19</author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356967272</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://www.gurt.org.ua/news/recent/26710/" />
         <pubDate>2019-05-05 18:42:52 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356967272</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>svetlanatunik19</author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356967561</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="http://museums.authenticukraine.com.ua/ua/" />
         <pubDate>2019-05-05 18:45:01 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356967561</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>svetlanatunik19</author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356967713</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://uk.etcetera.media/kudi-podatisya-7-ukrayinskih-muzeyiv-prosto-neba.html" />
         <pubDate>2019-05-05 18:46:11 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356967713</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>svetlanatunik19</author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356968154</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://youtu.be/fgHL-0ZtjhA" />
         <pubDate>2019-05-05 18:50:15 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356968154</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>svetlanatunik19</author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356968364</link>
         <description><![CDATA[<div> </div>]]></description>
         <enclosure url="https://youtu.be/bJzVKCbCG8M" />
         <pubDate>2019-05-05 18:51:45 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356968364</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>svetlanatunik19</author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356968584</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://youtu.be/_q--6vGkpFY" />
         <pubDate>2019-05-05 18:53:28 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356968584</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>svetlanatunik19</author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356968890</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://youtu.be/YuM16V68Pps" />
         <pubDate>2019-05-05 18:55:56 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356968890</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>svetlanatunik19</author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356969127</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://youtu.be/TTLWYBaWadw" />
         <pubDate>2019-05-05 18:57:54 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356969127</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>svetlanatunik19</author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356969353</link>
         <description><![CDATA[<div> </div>]]></description>
         <enclosure url="https://youtu.be/_a4KRVyJ0xo" />
         <pubDate>2019-05-05 18:59:30 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356969353</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>svetlanatunik19</author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356969506</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://youtu.be/xJxH-QuJeXo" />
         <pubDate>2019-05-05 19:00:41 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/356969506</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>vladislavriabovol</author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/359244782</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Владислав Рябовол</strong><br> Музей образотворчих мистецтв, знаходиться в Парижі на лівому березі Сени, одне з найбільших у світі зібрань європейського живопису і скульптури періоду 1850-1910 рр.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/328522160/8f4c1fcb936fb87ccb7df767a195972a/IMG_20190512_220949.jpg" />
         <pubDate>2019-05-12 19:14:09 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/359244782</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Щербаков Руслан 9А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/359387809</link>
         <description><![CDATA[<div>Музей Лувра (фр. Musée du Louvre, часто используется просто название Лувр) — один из крупнейших и самый популярный художественный музей мира[1] (9 260 000 посетителей в 2014 году, третий в мире по занимаемой площади: 160 106 квадратных метров, из которых на 58 470 располагаются экспозиции). Музей расположен в центре Парижа, на правом берегу Сены, на улице Риволи, в 1-м округе столицы.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/373914732/fb9ff63b2684fa9c93e3319ae73423b2/Louvre_at_night_centered.jpg" />
         <pubDate>2019-05-13 09:46:28 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/359387809</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Щербаков Руслан 9А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/359388026</link>
         <description><![CDATA[<div>Национальный музей Пра́до (исп. Museo Nacional del Prado) — один из крупнейших и значимых музеев европейского изобразительного искусства, расположенный в Мадриде, Испания. Здание музея — памятник позднего классицизма. Входит в первую двадцатку самых посещаемых художественных музеев мира[3].</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/373914732/20b613323c978f4acd94f89de7622845/Museo_del_Prado_2016__25185969599_.jpg" />
         <pubDate>2019-05-13 09:47:29 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/359388026</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Щербаков Руслан 9А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/359388196</link>
         <description><![CDATA[<div>Музе́й мада́м Тюссо́ (фр. Madame Tussauds) — музей восковых фигур в лондонском районе Марилебон, созданный в 1835 году скульптором Марией Тюссо. Имеет филиалы в 23 других городах.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/373914732/4d00f9beaaae3b95a9cb4a341e1eefcc/Madame_Tussauds_London.jpg" />
         <pubDate>2019-05-13 09:48:07 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/359388196</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Щербаков Руслан 9А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/359388415</link>
         <description><![CDATA[<div>Госуда́рственный Эрмита́ж (до 1917 года — Императорский Эрмитаж) — музей изобразительного и декоративно-прикладного искусства, расположенный в городе Санкт-Петербург. Главный музейный комплекс включает в себя шесть связанных между собой зданий — Зимний дворец, Запасной дом Зимнего дворца, Малый Эрмитаж, Большой (Старый) Эрмитаж, Новый Эрмитаж и Эрмитажный театр. В них открыты для посещения 365 залов. Также в распоряжении музея находятся Главный штаб, Музей Императорского фарфорового завода, реставрационно-хранительский центр «Старая Деревня» и Меншиковский дворец.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/373914732/2989b8d30c6aa11d47a97518fc0bb4bd/1280px_Winter_Palace_Panorama_4.jpg" />
         <pubDate>2019-05-13 09:49:01 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/359388415</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Щербаков Руслан 9А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/359388597</link>
         <description><![CDATA[<div>Метропόлитен-музей (англ. The Metropolitan Museum of Art) — один из крупнейших и четвёртый по посещаемости[1] художественный музей мира. Расположен в Нью-Йорке, США. Музей существует на средства спонсоров и дарителей при небольшой государственной поддержке.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/373914732/af37c657bc5c247056d9202dc6c7290a/MET_NYC.jpg" />
         <pubDate>2019-05-13 09:49:48 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/359388597</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Щербаков Руслан 9А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/359388791</link>
         <description><![CDATA[<div>Египетский музей (итал. Museo Egizio) — археологический в Турине (Пьемонт, Италия), посвязённый египетской археологии и антропологии. Содержит одну и крупнейших коллекций древнеегипетских артефактов (более 30 тысяч предметов)[1]. Первый в мире музей, посвящённый цивилизации Древнего Египта.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/373914732/63fc36226f2c99ae0ec3b7f03d5d3d68/Museo_Egizio_e_Galleria_sabauda__Torino.jpg" />
         <pubDate>2019-05-13 09:50:41 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/359388791</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Щербаков Руслан 9А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/359388972</link>
         <description><![CDATA[<div>Орсе́, или Орсэ, музей Орсе, или музей д’Орсе (фр. Musée d’Orsay) — музей изобразительных искусств, находится в Париже на левом берегу Сены, одно из крупнейших в мире собраний европейской живописи и скульптуры периода 1850—1910 гг.[2] Третий по популярности музей Парижа и десятый — в мире[1]. Основу коллекции составляют работы импрессионистов и постимпрессионистов. Коллекция богата также произведениями декоративного искусства в стиле ар-нуво, фотографиями и предметами архитектуры.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/373914732/ce8998e20d0b816fd810325b608a2235/Paris_Mus_e_d_Orsay_Grande_nef_centrale_02a_All_e_des_sculptures.jpg" />
         <pubDate>2019-05-13 09:51:39 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/359388972</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Щербаков Руслан 9А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/359389310</link>
         <description><![CDATA[<div>То, что киевляне называют Золотыми воротами, символом своего города, — на самом деле заново отстроенный павильон. Сами ворота, точнее их остатки, внутри этого массивного сооружения. Павильон-реконструкцию возвели, чтобы сохранить уникальный памятник оборонного зодчества Древней Руси, дошедший до наших дней. Золотые ворота выполняли не только оборонительную функцию, но и служили главным въездом в великий город, его достопримечательностью. Здесь встречали именитых гостей и иностранных послов. Здесь провожали княжеские дружины, а после завершения походов с почестями встречали победителей.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/373914732/35db83a38cba9d3d822a54cac3aee2fa/______________________.jpg" />
         <pubDate>2019-05-13 09:53:18 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/359389310</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Негара Дар&#39;я 9-А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/359999081</link>
         <description><![CDATA[<div><strong><br>Музе́ї України</strong> — державні, комунальні, відомчі та приватні <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9">музеї</a> України.<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8#cite_note-1"><sup>[1]</sup></a> В Україні нараховується близько п'яти тисяч різноманітних музеїв. За роки незалежності кількість музеїв збільшилось більше ніж удвічі<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8#cite_note-2"><sup>[2]</sup></a>.<br><br></div><div><br>Музеї, в яких зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України перелічені в додатку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2000 р. N 209 «Про затвердження переліку музеїв, в яких зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України»<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/358935922/e48092b60e371cbbe3e7437c919b1d19/______________4_.jpg" />
         <pubDate>2019-05-14 16:46:16 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/359999081</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Негара Дар&#39;я 9-А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/360003483</link>
         <description><![CDATA[<div><strong><br>Міський музей «Духовні скарби України»</strong> — приватний <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9">музей</a> в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2">Києві</a> заснований київським лікарем-кардіологом Ігорем Понамарчуком.<br><br></div><div><br>В експозиції представлено близько 300 <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B0">ікон</a> кінця <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/15_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">XV</a> — початку <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%A5_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">ХХ століття</a> та шедеври української народної <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA">художниці</a><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE">Марії Примаченко</a>. Ще в одному залі проводяться виставки картин і скульптур сучасних майстрів.<br><br></div><div><br>Колекція ікон включає в себе сто поширених іконографічних сюжетів, багато іконографічних образів <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%86%D1%8F">Богородиці</a>. Є декілька сюжетів, на створення яких вплинув розвиток західноєвропейського мистецтва, такі як «Коронування Діви Марії». У колекції представлена велика кількість зображень <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%83%D1%81_%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81">Ісуса Христа</a>. Найпоширеніший образ, на якому зображено Спасителя, поруч Діву Марію, а з іншого боку — святого пророка <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A5%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C">Івана Предтечу</a>. Багато ікон присвячено різним фрагментам із «Житій святих». Серед образів великомучениць є зображення <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%80%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B0">святої Варвари</a>, Параскеви та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%B0_%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0">святої Катерини</a>.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/358935922/e63908de8063dda8bae79369848717e1/______________8_.jpg" />
         <pubDate>2019-05-14 16:55:28 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/360003483</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ширяєва Даша 9клас   Музей мистецтва Метрополітен (Metropolitan Museum of Art) — відомий художній музей США, заснований в Нью-Йорку в 1870 (міститься в центральному парку, філія — у парку Форт-Трайон). Один з найвідвідуваніших музеїв світу[4]. У музеї представлені пам&#39;ятки образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва Стародавніх Єгипту, Греції та Риму, країн Західної Європи (Італії, Франції, Фландрії, Голландії, Англії, Німеччини та ін.), Близького і Далекого Сходу. У 1924 відкрито відділ американського мистецтва.</title>
         <author>dashko8500</author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/508538843</link>
         <description><![CDATA[<div> </div>]]></description>
         <enclosure url="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%9C%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BD#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Outside_the_Metropolitan_Museum_Of_Art_(5893442271).jpg" />
         <pubDate>2020-04-15 13:58:39 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/508538843</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Бобаль Едіта 9-В </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/511614195</link>
         <description><![CDATA[<div>ОписМузе́й Лу́вру — один з найбільших музеїв світу, розташований на правому березі Сени в першому окрузі Парижа. Музей було відкрито 1793 року під назвою Центрального музею мистецтв Республіки. Лувр демонструє 35 000 експонатів, від найдавніших часів до XIX століття на виставковій площі 72 735 м².<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://www.discoverwalks.com/blog/wp-content/uploads/2016/07/louvre-big.jpg" />
         <pubDate>2020-04-16 20:38:55 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/511614195</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Бобаль Едіта 9-В</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/511624257</link>
         <description><![CDATA[<div>Музей Прадо — музей та галерея мистецтв, розташований в Мадриді, столиці Іспанії. «Прадо» означає «луки», «галявина для свят». Це один з великих і найбільш значущих музеїв європейського образотворчого мистецтва, що містить багату колекцію робіт з 12 по 19 століття, засновану на колишній королівській колекції.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://ispaniagid.ru/wp-content/uploads/2012/07/DSC07855.jpg" />
         <pubDate>2020-04-16 20:46:28 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/511624257</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Бобаль Едіта 9-В</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/511633512</link>
         <description><![CDATA[<div>Музей мадам Тюссо — музей воскових фігур в лондонському районі Мерілебон, який має філії в 15 містах Амстердамі, Лас-Вегасі, Копенгагені, Нью-Йорку, Лос-Анджелесі, Гонконзі, Шанхаї, Вашингтоні, Відні та Берліні. Він був заснований скульпторкою Марі Тюссо.</div><div>5 цікавих фактів про Музей мадам Тюссо в Лондоні</div><div>1. Мати Тереза відмовилась від фігури в музеї</div><div>Ще за життя матері Терези музей хотів відтворити її в воску, але жінка відмовилася від цього. Мати Тереза була переконана, що її благодійні справи набагато важливіші, ніж зовнішній вигляд. Так вона стала єдиною людиною в історії Музею воскових фігур мадам Тюссо, яка відмовилася від такого вшанування.</div><div>2. Напад на Гітлера</div><div>У 2008 році на відкритті берлінського філіалу музею один з відвідувачів накинувся на скульптуру нацистського диктатора і зніс її голову. Пізніше він пояснив це своїм негативним ставленням до того, щоб фігура Гітлера стала туристичною пам’яткою.</div><div><br></div><div><br></div><div>3. Шерлок Холмс, створений в музеї на Бейкер-стріт</div><div>Той факт, що герой детективів Артура Конан-Дойля жив на вулиці, де знаходиться Музей воскових фігур мадам Тюссо, абсолютно не випадковий. Автор, будучи дитиною, відвідував це місце і був по-справжньому захоплений ним. Саме тому домом для свого всесвітньо відомого персонажа Конан-Дойль вибрав загадкову Бейкер-стріт.</div><div>4. Музей воскових фігур мадам Тюссо в Лондоні почався з посмертних масок</div><div>Марі Тюссо створювала фігури найвідоміших французьких письменників, акторів і навіть представників королівської династії. Як же жорстоко повернулась доля, коли більшість з них за підтримку монархії були засуджені до смерті. А сама Тюссо створювала посмертні маски для культурної і політичної еліти держави, яку раніше уособлювала в скульптурах.</div><div>5. Стилісти і візажисти для воскових фігур</div><div>Працівники Музею воскових фігур мадам Тюссо в Лондоні постійно стежать за станом фігур. Для догляду за ними наймають стилістів і візажистів. Вони регулярно підправляють їх зовнішній вигляд: миють волосся, роблять макіяж і зачіску.</div><div><br></div>]]></description>
         <enclosure url="http://webtous.ru/wp-content/uploads/2012/04/muzeum-zal.jpg" />
         <pubDate>2020-04-16 20:53:19 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/511633512</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Бобаль Едіта 9-В</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/511644252</link>
         <description><![CDATA[<div>Державний Ермітаж у Санкт-Петербурзі (від фр. hermitage — місце всамітнення) — один із найбільших у світі художніх і культурно-історичних музеїв.</div><div>Цікаві факти про музей Ермітаж:</div><div>-  В Ермітажі працюють коти</div><div>- В Ермітажі є нікому не відомі шедеври</div><div>-  На початку XX століття в Ермітажі була колекція автомобілів</div><div>- В Ермітажі бачили привидів</div><div>-  Щоб подивитися всі експонати Ермітажу, потрібно 11 років<br><br></div><div><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://belarusprimetour.com/wp-content/uploads/2019/10/1036097900_0_158_3083_1892_600x0_80_0_0_30365e257ed6613f1974834fab5badfe.jpg" />
         <pubDate>2020-04-16 21:01:04 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/511644252</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/511653565</link>
         <description><![CDATA[<div>Бобаль Едіта 9-В <br>Музей мистецтва Метрополітен (Metropolitan Museum of Art) — відомий художній музей США, заснований в Нью-Йорку в 1870році.</div><div>"Афера Томаса Крауна", "Коли Гаррі зустрів Саллі", "Зберігаючи віру". У кожному з цих фільмів є кадри, зняті в Музеї мистецтва Метрополітен. Цей музей – зірка розумного Нью-Йорка. Кількість інтелектуалів та вчених, які щодня відвідують Метрополітен, уже давно перетворила його на такий собі університет мистецтва.</div><div><br></div><div>Метрополітен заснували понад півтора століття тому, щоб пересічні ньюйорківці отримали доступ до мистецтва – і так відчули, що життя прекрасне. На відкриття музею скинулися бізнесмени, фінансисти та митці, які жили наприкінці тисяча вісімсотих. Нині це музей, який більшість американців по-дружньому називає "Мет".</div><div><br></div><div>В цьому музеї уперше люди знайомляться з Рембрандтом, Рафаелем та Караваджо. Відвідувачі вивчають храми Давнього Єгипту й оздоблення осель древніх римлян. Дивляться на колекцію найстаріших музичних інструментів і гуляють по садах, які років триста тому висаджували навколо монастирів. Два мільйони артефактів музею охоплюють п'ять тисяч років мистецтва.</div><div>Мабуть, ніхто не вміє співпрацювати зі знаменитостями краще, ніж Метрополітен. Щороку там проводять благодійний вечір Мет Гала. Збирають кошти на діяльність Інституту костюму – це теж департамент Мету. Не існує співака чи актора, який не мріє потрапити на розкішний вечір. І всі роблять щедрі пожертви. Червоною доріжкою музею проходили, наприклад, Бейонсе, Ріана, Джордж Клуні та Джей Зі.</div><div><br></div><div>Метрополітен складається з трьох філій, усі розташовані на Манхеттені. Найзнаменитіша – на П’ятій Авеню. Там – найбільша колекція картин.</div><div>Стіни музею ви покинете зі спеціальною наліпкою, яка гордо сповіщає, де ви щойно були. Вхід у будь-яку частину Метрополітену вартує 25 доларів.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/d/d2/The_Metropolitan_Museum_of_Art.jpg" />
         <pubDate>2020-04-16 21:08:00 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/511653565</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/511663723</link>
         <description><![CDATA[<div>Бобаль Едіти 9-В <br>Великий Єгипетський музей відкрито 2020 року.<br>Цікаві факти про Великий Єгипетський музей</div><div>* Великий Єгипетський музей названий найбільшим музеєм єгипетських артефактів у світі.</div><div>* Площа музею, який належить Міністерству культури Єгипту – 480 тисяч квадратних метрів. З них 24 тисячі квадратних метрів – виставкові зали. Для порівняння таку площу займають 4 футбольних поля.</div><div>* Всього у музеї розмістять близько 50 тисяч експонатів. З Каїрського музею сюди перевезуть повну колекцію старожитностей Тутанхамона, яку раніше неможливо було представити публіці повністю через брак місця. Крім того, гості Великого Єгипетського музею зможуть побачити різноманітні древні предмети з Луксора, Ель-Мінья, Сохага, Бені-Суейф, Асьюта, Файюма, Олександрії.</div><div>* Очікується, що у музей щорічно прибуватимуть 5 млн відвідувачів, які не лише насолоджуватимуться древніми експонатами. Гостям Великого Єгипетського музею запропонують розважальні програми. Крім того, у будівлі знаходитиметься конференц-зал, театр та реставраційний центр. Ще однією родзинкою стане великий сад з виглядом на піраміди.</div><div>* Грандіозний проект музею оцінено в 795 мільйонів доларів. З яких 300 млн доларів – кредитні кошти, які надала Японія.</div><div>* Для роботи над проектом залучили ірландську компанію Heneghan Peng.</div><div>* Будівництво Великого Єгипетського музею планують завершити у березні цього року.<br><br></div><div><br></div><div><br></div><div><br></div><div><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://static.uvidpustku.com/wp-content/uploads/2019/10/EHTKmI9WoAERGnW-1200x900.jpg" />
         <pubDate>2020-04-16 21:15:08 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/511663723</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Бобаль Едіти 9-В</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/511669864</link>
         <description><![CDATA[<div>Музей д'Орсе (фр. Musée d'Orsay) — національний музей мистецтв у Парижі, розташований в колишньому вокзалі на лівому березі Сени. У музеї представлені переважно французький живопис, скульптура та прикладне мистецтво 1848–1914 років. Основу експозиції музею складають роботи імпресіоністів та постімпресіоністів. Музей відомий в першу чергу шедеврами Моне, Деґа, Ренуара, Ван Гога.</div><div><br></div><div>Цікаві факти</div><div> Головний зал музею Орсе просто величезний, в довжину він тягнеться на цілих 140 метрів, у висоту - на 32 метри.</div><div> Коли залізничний вокзал був закритий, то з часом він прийшов в таке запустіння, що в приміщеннях майбутнього музею ... господарювали щури.</div><div> Який прийшов у занепад будівлю вокзалу Орсе співслужило добру службу кінематографу: режисер Орсон Веллс використав його в якості фону при зйомках картини «Випробування за Кафкою».</div><div> На тому місці, де зараз знаходиться музей Орсе, ще до побудови вокзалу розташовувався древній палац, згодом зруйнований.  Палац носив ту ж назву.</div><div> У музеї Орсе знаходиться гіпсовий варіант скандально відомої статуї Огюста Родена «Бальзак», який представив великого письменника ... в халаті скульптора.  Оригінал перебуває на бульварі розпався в Парижі.</div><div> На першому поверсі тераси уздовж Сени можна побачити сповнену трагізму скульптурну групу «Зрілий вік» авторства ... коханки і учениці Огюста Родена Камілли Клодель.  Вона створила її в непростий період свого життя, коли Роден повернувся до своєї колишньої пасії.</div><div> В околицях Орсе знаходиться побудований в 1786 році Палац де Сальм, що став музеєм ордена Почесного легіону.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://paris-life.info/wp-content/uploads/2017/02/Orsay-museum.jpg" />
         <pubDate>2020-04-16 21:19:49 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/511669864</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Бобаль Едіта 9-В</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/511679822</link>
         <description><![CDATA[<div>Націона́льний худо́жній музе́й — музей образотворчого мистецтва в Україні, в Києві. Розташований на вулиці Михайла Грушевського, на Печерську. Один із найбільших і найстаріших в країні. Заснований 1 серпня 1899 року за часів Російської імперії, на кошти російського уряду та української родини Терещенків.</div><div>Національний музей українського народного декоративного мистецтва — один з найбільших художніх музеїв України.</div><div>Музей сучасного образотворчого мистецтва України — Музей сучасного мистецтва України в місті Києві, Україна. Перший приватний музей сучасного мистецтва в Україні. Відкритий 17 червня 2005 року за ініціативи мецената і фундатора музею Сергія Цюпка.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2020-04-16 21:27:40 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/511679822</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Захар Біленко 9-Б</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/512208770</link>
         <description><![CDATA[<h1>Цікаві факти про Лувр</h1><div>1. Лувр – один з найбільших і відомих музеїв світу, такий же символ Парижа, як Нотр-Дам або Ейфелева вежа.</div><div>2. Лувр — найбільший музей у світі, незважаючи на всі розбіжності та суперечності цього питання. Він настільки величезний, що за одне відвідування просто неможливо подивитися всі запропоновані експонати.</div><div> 3. Колекція музею налічує 380 тисяч експонатів, але лише менша їх частина, всього 10% (38 000) виставлена в залах. Інші експонати зберігаються в запасниках, чекають своєї години або подорожують на тимчасові експозиції в музеях різних країн.</div><div>4. У 1667-1673 роках будівлю серйозно реконструювали, а кількість майстерень тільки збільшилася. Тут обробляли черепахові панцирі, ебенове дерево, бронзу, дзеркала і т. д.<br>5. Назва «Лувр» в перекладі з французької мови означає вовчий ліс. Простіше кажучи, палац закладений на місці колишніх мисливських угідь і успадкував їх назву.</div><div> 6.Найпопулярніші експонати Лувру: «Портрет пані Лізи дель Джокондо» (легендарна «Мона Ліза») Леонардо да Вінчі і статуя Венери Мілоської. </div><div>7. У 1911 році «Мону Лізу» викрали і дали оголошення про її продаж. Злодія спіймали, картину повернули в Лувр і посилили заходи безпеки. А мотив злочину був навіть патріотичним – повернути полотно на історичну батьківщину в Італіїю.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2020-04-17 07:11:16 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/512208770</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Захар Біленко 9-Б</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/512225285</link>
         <description><![CDATA[<div>Музей Прадо: цікаві факти<br>Музей Прадо був заснований 19 листопада 1819 року. Він є дуже популярним серед туристів і входить в першу двадцятку найбільш відвідуваних художніх музеїв світу.<br>У колекції музею зберігаються роботи Босха, Веласкеса, Гойї, Мурільйо, Сурбарана і Ель Греко, Рафаеля, Караваджо і Джентилески.<br>Також тут є творіння художників венеціанської школи — Тиціана, Тінторетто, Веронезе і Бассано.<br>Найстаріший експонат<br>Бюст царя Лагаша (2124-2119 роки до нашої ери) з діориту є найстарішим експонатом Прадо.<br>Пабло Пікассо був директором музею<br>19 вересня 1936 президент Іспанії Мануель Асаньї призначив Пабло Пікассо директором музею Прадо. Художник прийняв цей пост, але так і не вступив на посаду.<br>Іноді він представляв музей в якості його директора, супроводжуючи виставки художників-засланців у Парижі.<br>Дама з Ельче належить музею<br>Дама з Ельче є самим значним пам’ятником іберійського мистецтва і виставляється в Національному археологічному музеї, але насправді належить Прадо.<br>Бюст оцінюється в €15 млн.<br>Пограбування в Прадо<br>Найвідоміше пограбування музею було скоєно 20 вересня 1918 року. Тоді зникло декілька предметів зі Скарбів Дофіну – 18 експонатів.<br>У 1961 році також була спроба пограбування, але злодій впав з даху і загинув. У його кишені знайшли записку з умовами повернення картин.<br>Кіносеанс<br>У музеї Прадо можна подивитися кіно. Тут показують фільми, які присвячені епохам або художникам, чиї виставки показують в музеї.<br><br></div><div><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2020-04-17 07:23:11 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/512225285</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Захар Біленко 9-Б</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/512245384</link>
         <description><![CDATA[<div>Музей Мадам Тюссо -це музей воскових фігур у Лондоні , з філіалами в кількох великих містах .<br>Він був заснований скульптором Марією Тюссо.<br>Музей воскових фігур мадам Тюссо в даний час перетворився в один з основних туристичних центрів в Лондоні.<br>Він має філії в Амстердамі, Банкоку , Берліні, Дубаї , Лас – Вегасі , Нью – Йорку , Гонконзі , Шанхаї , Вашингтоні і в Голлівуді.<br>Сьогодні в музеї представлені фігури історичних і королівських діячів , зірок кіно , спортивних зірок і відомих вбивць.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2020-04-17 07:36:57 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/512245384</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Захар Біленко 9-Б</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/512258700</link>
         <description><![CDATA[<div>Цікаві факти про Ермітаж<br>Дякувати за появу Ермітажу в Росії слід Катерині Великій, яка придбала перші 317 картин для особистої колекції. Олександр Сергійович Пушкін, довідався про існування найцінніших картин у Петербурзі й дуже захотів туди потрапити. Але пускали туди тільки наближених до королеви людей. Довелося великому поетові звернутися до Василя Жуковського, який при царському дворі мав істотний вплив.<br>Микола I відкрив Ермітаж для відвідувань. До 1880 року музей уже відвідувало 50 тисяч людей на рік.<br>Кожен імператор Росії поповнював колекцію Ермітажу. На даний момент кількість експонатів музею близько трьох мільйонів, і розміщені вони в п’яти будинках. Через таку величезну площу встежити за всіма картинами дуже складно. В 60-х роках в Ермітаж заїхав один відомий мистецтвознавець, і, проходячи повз одне підсобне приміщення, він зовсім випадково побачив невеликий фрагмент картини. Зацікавившись, він розгорнув полотно і побачив, що в куті порошився шедевр Х.Гольціуса «Вакх, Церера, Венера й Купідон». З того часу кожен співробітник Ермітажу мріє також віднайти шедевр.<br>На даний момент у музеї налічується близько трьох мільйонів експонатів. Така кількість не могла пройти повз Книгу рекордів Гіннеса. Так в 1988 році Ермітаж потрапив у рекордсмени як найбільший картинний музей. Щоб пройти всі картинні зали Ермітажу, доведеться подолати понад 20 кілометрів, а якщо ще й зупиниться на хвилинку біля кожної картини, то слід виділити на це близько 8 років. Але крім картин тут ще й велика археологічна колекція, зброя й інші експонати.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2020-04-17 07:45:51 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/512258700</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Захар Біленко 9-Б</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/512273082</link>
         <description><![CDATA[<div>Метрополітен<br>Нью-Йоркський Метрополітен-музей (The Metropolitan Museum of Art, The Met) - один з найбільших і четвертий за відвідуваністю художній музей світу. Розташований Метрополітен-музей (або, коротко, Мет) в самому аристократичному районі Нью-Йорка, на розі П'ятої авеню і 82-ої вулиці. До речі, музей існує на кошти великих і безлічі дрібних приватних спонсорів і дарувальників при невеликій державній підтримці.<br>Метрополітен-музей вперше був відкритий для відвідувачів в 1872 році. Тоді замість квитків відвідувачам видавали невеликі круглі металеві значки (кожен день різного кольору). Значки кріпилися до одягу і відвідувачі потім часто брали їх собі на пам'ять. З 2013 року відвідувачам замість значків видають паперові наклейки, що значно дешевше.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2020-04-17 07:54:50 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/512273082</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Захар Біленко 9-Б</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/512298101</link>
         <description><![CDATA[<div>Скарбниця давньоєгипетської культури – Єгипетський музей.<br>У столиці Єгипту, місті Каїрі розташований музей, де зібрано велику кількість безцінних реліквій, що належать до давнього періоду історії країни. Це Єгипетський музей або Каїрський, як його ще називають. Двоповерхова будівля музею в самому центрі міста на площі Тахрір є місцем масового паломництва туристів і предметом гордості єгиптян.<br>Історія створення музею<br>Рішення про створення музею виникло не випадково. Безцінні реліквії стародавньої історії Єгипту на протязі довгого часу ні ким не враховувалися.<br>Гробниці і схованки знаходили прості єгиптяни, які мало що розуміють в істинній цінності цих знахідок. Серед них були справжні грабіжники, які продавали ці пам’ятники культури за безцінь туристам. <br>У 19 столітті єгипетська влада стала замислюватися про збереження історичної спадщини своєї країни. Була створена спеціальна ”Служба старожитностей Єгипту”, в чию компетенцію входив облік і збереження знайдених пам’яток історії та культури.<br>Першу колекцію шедеврів давньоєгипетського мистецтва зібрав Огюстом Марієтти в Булаку в 1858 році. <br>Марієтти запропонував побудувати великий новий музей для зберігання цінностей, що і було зроблено в 1900 році.<br>Побудовано двоповерхову будівлю музею за проектом французького архітектора Марселя Дюнона в неокласичному стилі. Офіційне відкриття музею відбулося у 1902 році. З цього моменту унікальні шедеври стали доступні відвідувачам.<br>Колекція Каїрського музею<br>Експонати музею можна побачити на першому і другому поверхах будівлі. Розташовані реліквії у вітринах музею з урахуванням хронології та тематики.<br>Це численні предмети, знайдені в гробницях фараонів і жерців, коштовності. Твори ювелірного мистецтва виконані з надзвичайною майстерністю із золота, дорогоцінних каменів, цінних порід дерева.<br>Крім предметів побуту і творів ювелірного мистецтва в музеї зібрано багато статуй і кам’яних статуй фараонів, що відносяться до різних епох. Виконані ці скульптури з вапняку, базальту, граніту.<br><br></div><div><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2020-04-17 08:09:21 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/512298101</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Захар Біленко 9 -Б</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/512340827</link>
         <description><![CDATA[<div>Музей д'Орсе <br>Музей д'Орсе в Парижі є національним художнім музеєм Франції, який присвячений мистецтву 1848-1914 рр. Музей  д'Орсе служить своєрідною сполучною ланкою між колекціями Лувру та музеєм сучасного мистецтва Центру Жоржа Помпіду. Розташовується музей у Парижі, на лівому березі Сени, в самому центрі французької столиці, поруч з Лувром. </div><div>Музей д'Орсе знаходиться в приміщенні колишнього залізничного вокзалу, побудованого ще в 1900 році і визнаного свого часу шедевром архітектури індустріального стилю. Але незабаром вокзал почав занепадати.</div><div>Основна частина колекції складається з робіт імпресіоністів і постімпресіоністів. Безцінні колекції музею - це твори великих імпресіоністів: Каміля Піссаро, Едуард Мане, Дега, Клод Моне і багатьох інших. Тут представлено творчість Ван Гога, Тулуз-Лотрека, Сезана і т.д. Перед відвідувачами музею д'Орсе розгортається докладна панорама художнього життя Франції цього періоду.</div><div>Музей д'Орсе є популярним місцем для цікавого проведення часу наодинці з кращими зразками мистецтва. Об'єктом вивчення є сам музей. Тут представлено близько 2500 картин, 1,5 тисячі скульптур і близько тисячі робіт інших видів мистецтв. Фотографії, живопис, архітектура, меблі, музика - це лише частка  того, про що розповість музей. </div><div>Збережений у максимальній недоторканності вокзал епохи модерну з його галереями, скляним дахом і гігантським годинником на протилежному від входу торці стилістично складає єдине ціле з прикладним мистецтвом «арт нуво», живописом французьких символістів і гордістю експозиції - картинами імпресіоністів.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2020-04-17 08:33:28 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/512340827</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Захар Біленко 9-Б</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/512362658</link>
         <description><![CDATA[<div>Найцікавіші музеї України <br>Українська культура надзвичайно багата та глибока. Це вкотре підтверджує оригінальний музейний осередок у Коломиї, присвячений феномену писанки. Творча форма будівлі (велика скляна писанка) приваблює зазирнути всередину. Музей представляє відвідувачу близько 6000 писанок із різних куточків світу. Серед експонатів є навіть писанки з автографами відомих осіб. Свого часу музейний осередок брав участь у масштабній акції «Сім чудес України». <br>Львівська національна галерея мистецтв імені Потоцьких сьогодні – один із найбагатших музеїв України, збірка якого налічує понад 62 тисячі творів світового та національного мистецтва від античних часів до наших днів. До найбільш вартісних експонатів належать колекції європейського мистецтва, львівської скульптури, українського портрету XVI-XIX ст., ікони та меблі.<br>Кожного дня жителі великих міст доторкаються до повсякденного сьогодні та мало не фантастичного до недавнього часу явища – метро. У будівлі Київської адміністрації метрополітену діє музей присвячений історії столичної підземки. В музеї представлено розлогу та щільну інформаційну лінію, що складається з численних фотографій та пояснювальних стендів. У вітринах можна побачити макети станцій та вагонів метрополітену різних часів, жетони та квитки не тільки Київської, а й інших підземок.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2020-04-17 08:43:56 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/512362658</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Резцова Олена 9Б</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/512642835</link>
         <description><![CDATA[<div><strong><br>Музе́й Лу́вру</strong> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">фр.</a> <em>Musée du Louvre</em>) — один з найбільших <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9">музеїв</a> світу, розташований на правому березі Сени в першому окрузі <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6">Парижа</a>. Музей було відкрито 1793 року під назвою <em>Центрального музею мистецтв Республіки</em>.</div><div>Лувр демонструє 35 000 експонатів, від найдавніших часів до XIX століття на виставковій площі 72 735 м²</div><div>В 2018 році кількість відвідувачів Лувру перевищило 10 млн осіб, що є рекордом<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%B2%D1%80#cite_note-8"><sup>[8]</sup></a>.</div><div>Музей розміщено в палаці Лувру, що його побудовано як фортецю наприкінці XII століття за <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BF%D0%BF_II_%D0%90%D0%B2%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82">Філіппа II</a>. <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8F">Будівля</a> розширювалась багато разів, сформувавши сучасний палац Лувр. В <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1682">1682</a> році <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA_XIV">Людовик XIV</a> вибрав <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%86">Версальський палац</a> як свою резиденцію, а Лувр перетворився в місце зберігання королівської колекції, зокрема, з <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1692">1692</a> року, колекції античної <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0">скульптури</a>. Під час <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F">Французької революції</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D1%8F_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97">Національна Асамблея</a> постановила, що Лувр має використовуватися як музей, демонструючий культурні шедеври країни.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/532581591/bbeb4d1e0e24da733cff3064c09717bc/unnamed.jpg" />
         <pubDate>2020-04-17 11:34:42 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/512642835</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Резцова Олена 9Б</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/512645835</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Музей Прадо</strong> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">ісп.</a> <em>Museo Nacional del Prado</em>) — музей та галерея мистецтв, розташований в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B8%D0%B4">Мадриді</a>, столиці <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F">Іспанії</a>. «Прадо» означає «луки», «галявина для свят». Це один з великих і найбільш значущих музеїв європейського образотворчого мистецтва, що містить багату колекцію робіт з 12 по 19 століття, засновану на колишній королівській колекції.Ідея створити публічний музей на основі королівської колекції належить до кінця 18 століття. Але тоді вона не була реалізована. До плану створення музею звернулись в добу наполеонівських війн. Захоплена <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BE%D0%BD_I_%D0%91%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%80%D1%82">Наполеоном</a> Іспанія виявилась цілком сприятливою для створення музею. І Луїс де Мар'яно Уркіхо у 1809 отримав підпис під наказом про створення музею. Але навіть після цього музей не був створений. Реалізація прийшлась на 1818 рік. Свій внесок зробили дві королеви Іспанії — Ісабель де Брананца, а після її смерті — <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%96%D0%BE%D0%B7%D0%B5%D1%84%D0%B0_%D0%A1%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_(1803%E2%80%941829)">Марія Жосефа Амалія</a>. Німкеня з Саксонії, Амалія, забажала мати музей на кшталт <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%8F">Дрезденської галереї</a> і багато зробила для його відкриття. Датою заснування музею вважають 1819 рік.Для музею почали будувати окреме приміщення, будівництво тривало до 1830 року. Це головна споруда музею, яка існує і зараз. Побудована в стилі <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%B7%D0%BC">класицизм</a>, вона <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0">еклектична</a> і не належить до найкращих зразків пізнього класицизму чи <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BC%D0%BF%D1%96%D1%80">ампіру</a>, які є у Франції, Британії, Росії.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/532581591/186ea3d8080b1650aba6104740ecdbd3/___________________.jpg" />
         <pubDate>2020-04-17 11:36:53 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/512645835</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Резцова Олена 9б</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/512647846</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Музей мадам Тюссо</strong> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">фр.</a> <em>Madame Tussauds</em>) — музей воскових фігур в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD">лондонському</a> районі <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%B1%D0%BE%D0%BD">Мерілебон</a>, який має філії в 15 містах (станом на <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/2012">2012 рік</a>) <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BC%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B0%D0%BC">Амстердамі</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%81-%D0%92%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D1%81">Лас-Вегасі</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D0%BD">Копенгагені</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA">Нью-Йорку</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D1%81-%D0%90%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%81">Лос-Анджелесі</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%B3">Гонконзі</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D0%BD%D1%85%D0%B0%D0%B9">Шанхаї</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%B3%D1%82%D0%BE%D0%BD">Вашингтоні</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C">Відні</a> та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%BB%D1%96%D0%BD">Берліні</a>. Він був заснований скульпторкою <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96_%D0%A2%D1%8E%D1%81%D1%81%D0%BE">Марі Тюссо</a>.<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96_%D0%A2%D1%8E%D1%81%D1%81%D0%BE"><br>Марі Тюссо</a> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1761">1761</a> — <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1850">1850</a>), дівоче прізвище Гросгольц (Grosholts), народилася в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B1%D1%83%D1%80">Страсбурзі</a>, її мати працювала економкою у лікаря Філліпа Кертіса, який займався восковими моделями. Він навчив Марію Тюссо мистецтву воскових фігур. <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1765">1765 року</a> вона зробила воскову фігуру <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BC_%D0%B4%D1%8E_%D0%91%D0%B0%D1%80%D1%80%D1%96,_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96_%D0%96%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%91%D0%B5%D0%BA%D1%8E">Маррі Жанни Дюбарі</a>, коханки <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA_XV">Людовика XV</a>.</div><div>Перша виставка воскових робіт Філліпа Кертіса відбулася <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1770">1770 року</a> та користувалася великим успіхом. <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1776">1776 року</a> виставка відбулася в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B5-%D0%A0%D0%BE%D1%8F%D0%BB%D1%8C">Пале-Рояль</a> у <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6">Парижі</a>. Наступна виставка на <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D1%80_%D0%B4%D1%8E_%D0%A2%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D1%8C">бульварі дю Тампль</a> в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1782">1782</a> стала попередником <em>Кабінету жахів </em>.</div><div><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1777">1777 року</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96_%D0%A2%D1%8E%D1%81%D1%81%D0%BE">Марі Тюссо</a> створила свою першу воскову фігуру (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%80">Вольтер</a>), наступними були скульптурні портрети <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B0%D0%BD-%D0%96%D0%B0%D0%BA_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%81%D0%BE">Жан-Жака Руссо</a> та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B6%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BB%D1%96%D0%BD">Бенджаміна Франкліна</a>. Під час французької революції вона зробила посмертні маски королівської родини. Після смерті <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1794">1794</a> року Філліпа Кертіса його колекція перейшла до Марії Тюссо.</div><div><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1802">1802 року</a> Марі Тюссо переїжджає до <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD">Лондона</a>. У зв'язку з англо-французькою війною Марі Тюссо і її колекція не змогли повернутися до Франції і вона змушена була подорожувати Великою Британією та Ірландією. <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1835">1835 року</a> було засновано першу постійну виставку на <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%B9%D0%BA%D0%B5%D1%80-%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D1%82">Бейкер-стріт</a> в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BD">Лондоні</a>.</div><div>Однією з центральних залів її музею був <em>Кабінет жахів </em>. Частина виставки включала жертв французької революції, фігури вбивць та інших злочинців.</div><div>З часом колекція поповнилася фігурами інших знаменитих людей, таких як адмірал <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE_%D0%9D%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BE%D0%BD">Нельсон</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%80_%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D1%82%D1%82">Вальтер Скотт</a>.</div><div><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1884">1884 року</a> колекція переїхала на <a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%B1%D0%BE%D0%BD-%D1%80%D0%BE%D1%83%D0%B4&amp;action=edit&amp;redlink=1">Мерілебон-роуд</a>. А <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1925">1925 року</a> чимало фігур загинули внаслідок пожежі. Проте форми не постраждали, і фігури було реконструйовано.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/532581591/80bb0d345780948fd9399e532466b811/Madame_Tussauds_London.jpg" />
         <pubDate>2020-04-17 11:38:30 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/512647846</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Резцова Олена 9Б</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/512650332</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Державний Ермітаж</strong> у <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%82-%D0%9F%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3">Санкт-Петербурзі</a> (від <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">фр.</a> <em>hermitage</em> — місце всамітнення) — один із найбільших у світі художніх і культурно-історичних <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9">музеїв</a>.<br>Виник в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1764">1764</a> як приватне зібрання <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0_II_(%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%97)">Катерини II</a>. Пройшов довгий шлях від зібрання імператорської родини до музею, частково відкритого для відвідин у <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1852">1852</a> р. Містить колекції пам'ятників культур Стародавнього та Далекого Сходу, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82">Давнього Єгипту</a>, Античності та Середньовіччя, мистецтва Західної і Східної Європи, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F">археологічних</a> та мистецьких пам'яток <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F">Азії</a>, слов'янської культури <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/8_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">VIII</a> — <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/19_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">XIX</a> століть.</div><div>На підставі указу Катерини II від <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1795">1795</a> р. з <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D0%B0">Варшави</a> було вивезено <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%97%D0%B0%D0%BB%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85">бібліотеку Залуських</a>, що налічувала майже 300 тис. томів, 10 тис. рукописів і величезне зібрання гравюр.(<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1930">1930</a> року заради поліпшення відносин з Польщею більшовицький уряд повернув значну частину бібліотеки Залуських у <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D0%B0">Варшаву</a>.) Саме вона й художні зібрання Королівського замку, двірських ансамблів «Лазенки» і «Вілянов», замку Вавель, садиб в Пулавах і Сєняві, Нєсвіжі, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B3%D1%96%D1%80%D1%86%D1%96">Підгірцях</a> і Мітаві стали основою <a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D0%B8%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0&amp;action=edit&amp;redlink=1">Імператорської публічної бібліотеки</a>, Ермітажу і <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB">Арсеналу</a>.</div><div>Імперські захоплення мистецьких і інших скарбів — не новина в тогочасній Європі. Як військові трофеї були вивезені Наполеоном Бонапартом в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%B2%D1%80">Лувр</a> числені художні артефакти з Арабського <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82">Єгипту</a> та античні знахідки з островів <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5">Середземного моря</a>, числені мистецькі зібрання з пограбованих палаців Німеччини, Італії. Захоплення та концентрація мистецьких скарбів в окремих центрах мала як негативні, так і позитивні наслідки. Бо сприяла збереженню низки унікальних пам'яток мистецтва, ворожо сприйнятих і не потрібних на той час Арабському Єгипту (де роками грабували археологічні пам'ятки і торгували знахідками), ворожо сприйнятих і не потрібних пам'яток античності в Османській імперії, де існувала мусульманська заборона на реалістичні зображення. У мешканців Туреччини десятиліттями існувала практика випалення <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D0%BE">вапна</a> із <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%83%D1%80">мармурових</a> архітектурних уламків і залишків давньогрецьких скульптур. Кількість попсованого та знищеного перебільшує кількість збереженого через грабежі і вивезення.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2020-04-17 11:40:22 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/512650332</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Резцова Олена 9Б</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/512651721</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Музей мистецтва Метрополітен</strong> (<em>Metropolitan Museum of Art</em>) — відомий художній музей <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8">США</a>, заснований в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA">Нью-Йорку</a> в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1870">1870</a> (міститься в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA_(%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA)">центральному парку</a>, філія — у парку Форт-Трайон). Один з найвідвідуваніших музеїв світу<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%9C%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BD#cite_note-4"><sup>[4]</sup></a>. У музеї представлені пам'ятки образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82">Стародавніх Єгипту</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F_%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F">Греції</a> та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B8%D0%BC">Риму</a>, країн Західної Європи (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F">Італії</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F">Франції</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%8F">Фландрії</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F">Голландії</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D1%8F">Англії</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0">Німеччини</a> та ін.), <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4">Близького</a> і <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4">Далекого Сходу</a>. У <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1924">1924</a> відкрито відділ американського мистецтва.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/532581591/8d69d488831cc6704e3d8b43fc4bd7f0/metropoliten_muzej_v_nju_yorke.jpg" />
         <pubDate>2020-04-17 11:41:20 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/512651721</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Резцова Олена 9Б</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/512653620</link>
         <description><![CDATA[<div>Каїрський єгипетський музей — археологічний музей в Каїрі присвячений Стародавньому Єгипту. Музей є найбільшим у світі сховищем предметів староєгипетського мистецтва. Його колекція налічує близько 120 тисяч експонатів всіх історичних періодів давнього Єгипту.<br>Сучасна будівля музею, розташованого в центрі міста на площі Мідан ель-Тахрір, була побудована в 1900 році в неокласичному стилі за проектом французького архітектора Марселя Дюнона. До неї музей переїхав в 1902 році.<br>Зардком майбутнього Каїрського музею стала так звана <em>Служба старожитностей Єгипту</em>, організована єгипетським урядом в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1835">1835</a> році. Головною метою її було обмежити злодійське беззаконня, що панувало в місцях археологічних розкопок. Розграбування могил, що процвітало тисячоліття тому, стало справжньою проблемою в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/19_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">XIX столітті</a>. Нерідко траплялося, що перш ніж <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3">археологи</a> наближалися до гробниці, місцеві жителі вже щосили продавали статуетки і <a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9A%D0%BE%D1%88%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96&amp;action=edit&amp;redlink=1">коштовності</a> з неї на антикварних ринках. Виникнення Служби старовини поклало початок впорядкуванню як ходу розкопок, так і зберігання знайдених предметів.</div><div>Огюст Маріетт</div><div>Проте справжнє народження Каїрського музею пов'язане з ім'ям іноземця — французького єгиптолога <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B3%D1%8E%D1%81%D1%82_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B5%D1%82%D1%82">Огюста Маріетта</a>. Молодий співробітник Єгипетського департаменту <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%B2%D1%80">Лувру</a> приїхав в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1850">1850</a> році до Каїра, щоб придбати для Лувру декілька <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%80%D1%83%D1%81">папірусів</a>. Опинившись в Єгипті, він став свідком планомірного розкрадання археологічних знахідок. Всі численні приїжджі — <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82">туристи</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9">учені</a>, любителі старизни — прагнули придбати яку-небудь старовину; в кращому разі — для музеїв на своїй батьківщині, в гіршому — для особистих колекцій. Такий гігантський попит негайно породив відповідну пропозицію. Служба старовини Єгипту була не в змозі контролювати роботу чорних ринків, де продавалися часом дорогоцінні пам'ятники, яких назавжди позбавлявся Єгипет. Окрім прямої кримінальщини, єгипетська наука страждала від відсутності твердої юридичної бази. Пам'ятники не тільки крали — їх відкрито вивозили.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/532581591/6fb080b72b6ea6609b2448f8fd4f7fca/musei.jpg" />
         <pubDate>2020-04-17 11:42:42 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/512653620</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Резцова Олена 9Б</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/512655246</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Музей д'Орсе</strong> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">фр.</a> <em>Musée d'Orsay</em>) — національний музей мистецтв у <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6">Парижі</a>, розташований в колишньому вокзалі на лівому березі <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BD%D0%B0">Сени</a>. У музеї представлені переважно французький <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81">живопис</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0">скульптура</a> та прикладне мистецтво <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1848">1848</a>–<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1914">1914</a> років. Основу експозиції музею складають роботи <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC">імпресіоністів</a> та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%BC%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC">постімпресіоністів</a>. Музей відомий в першу чергу шедеврами <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B5_%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%B4">Моне</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D2%91%D0%B0_%D0%95%D0%B4%D2%91%D0%B0%D1%80">Деґа</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%27%D1%94%D1%80-%D0%9E%D0%B3%D1%8E%D1%81%D1%82_%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B0%D1%80">Ренуара</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%92%D0%B0%D0%BD_%D0%93%D0%BE%D0%B3">Ван Гога</a>.<br>Будівля музею раніше була вокзалом д'Орсе, побудованим в самому центрі Парижа до <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(1900)">Всесвітньої виставки 1900 року</a>. На цьому місці височили руїни колишнього <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%86">палацу</a>, що згорів під час <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B0">Паризької Комуни</a>. Наприкінці 19 століття, коли планувалася Всесвітня виставка в Парижі, Орлеанська кампанія залізниць скористувалася привідом для заміни руїн на <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B7%D0%B0%D0%BB">вокзал</a> та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C">готель</a>. <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82">Проект</a> створив професор Академії мистецтв — Віктор Лалу (1850—1937). Будівля в стилі <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0">еклектика</a> використовувалась близько 35 років, поки не була визнана застарілою. Її покинули і майже 40 років вона ніяк не використовувалась.</div><div>Вокзал був кінцевою зупинкою для потягів з південного заходу <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F">Франції</a>. Західна частина будівлі слугувала готелем. З <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1939">1939</a> року через недостатню довжину платформи вокзал стали використовувати для приміських ліній.</div><div>У 1970-х роках були наміри знести будівлю, що втратила свою функціональність. Врятувало вокзал присудження <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1978">1978</a> року статусу <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0_(%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F)">історичної пам'ятки</a>. Президент Франції <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96_%D0%96%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80_%D0%B4%27%D0%95%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BD">Валері Жискар д'Естен</a> запропонував перетворити вокзал д'Орсе на музей мистецтва другої половини XIX століття, що стало б продовженням колекції <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%B2%D1%80">Лувру</a> на протилежному боці Сени. Пропозиція була сміливою і несподіваною, але було зроблено усе для її реалізації.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/532581591/727d87d7b9ced65b283e98cbe01a1443/Orsay_museum.jpg" />
         <pubDate>2020-04-17 11:43:55 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/512655246</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Резцова Олена 9Б</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/512657249</link>
         <description><![CDATA[<div>У Львові, окрім пива, пропонують ще й доторкнутися до таїнства сала. Продукту, без якого неможливо уявити Україну. <strong>Ресторан-музей </strong>представляє український смачний символ у різних арт-формотвореннях. Особливістю закладу є широкий вибір виробів з сала що можна замовити. Справжня <strong>«Поштова станція» </strong>знаходиться у Ніжині Чернігівської області. Музей під такою назвою присвячений розвитку поштової справи в Україні від середини XVII до початку ХХ століття. У вітринах закладу представлено декілька сотень  предметів, що мають відношення до поштової справи минулих часів. Експозиція розташована в оригінальній будівлі, де розміщувалася міська станція зв’язку протягом декількох століть<br>Українська культура надзвичайно багата та глибока. Це вкотре підтверджує оригінальний музейний осередок у Коломиї, присвячений <strong>феномену писанки.</strong> Творча форма будівлі (велика скляна писанка) приваблює зазирнути всередину. Музей представляє відвідувачу близько 6000 писанок із різних куточків світу.<br>Розвиток вітчизняної медицини можемо простежити в <strong>Національному музеї медицини України</strong>, що вже більше сорока років діє у Києві. Здобутки медичної галузі представлені від найдавніших часів до сучасності. Урізноманітнюють експозицію, що складається зі сцен та предметів лікувального процесу, картини, присвячені медичній тематиці. Названий заклад є одним із найбільших у Європі<br><strong>Львівська національна галерея мистецтв імені Потоцьких</strong> сьогодні – один із найбагатших музеїв України, збірка якого налічує понад 62 тисячі творів світового та національного мистецтва від античних часів до наших днів. До найбільш вартісних належать колекції європейського мистецтва, львівської скульптури, українського портрету XVI-XIX ст., ікон та меблів.<br>І багато інших</div>]]></description>
         <enclosure url="https://www.youtube.com/watch?v=jaQeQLBKCTU" />
         <pubDate>2020-04-17 11:45:20 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/512657249</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Лувр (франція)</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/516907294</link>
         <description><![CDATA[<div>Snezkov 9 class<br><strong>Музе́й Лу́вру</strong> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">фр.</a> <em>Musée du Louvre</em>) — один з найбільших <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9">музеїв</a> світу, розташований на правому березі Сени в першому окрузі <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6">Парижа</a>. Музей було відкрито 1793 року під назвою <em>Центрального музею мистецтв Республіки</em>.</div><div>Лувр демонструє 35 000 експонатів, від найдавніших часів до XIX століття на виставковій площі 72 735 м²</div><div>В 2018 році кількість відвідувачів Лувру перевищило 10 млн осіб, що є рекордом<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%B2%D1%80#cite_note-8"><sup>[8]</sup></a>.</div><div>Музей розміщено в палаці Лувру, що його побудовано як фортецю наприкінці XII століття за <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BF%D0%BF_II_%D0%90%D0%B2%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82">Філіппа II</a>. <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8F">Будівля</a> розширювалась багато разів, сформувавши сучасний палац Лувр. В <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1682">1682</a> році <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA_XIV">Людовик XIV</a> вибрав <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%86">Версальський палац</a> як свою резиденцію, а Лувр перетворився в місце зберігання королівської колекції, зокрема, з <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1692">1692</a> року, колекції античної <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0">скульптури</a>. Під час <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F">Французької революції</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D1%8F_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97">Національна Асамблея</a> постановила, що Лувр має використовуватися як музей, демонструючий культурні шедеври країни.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2020-04-20 09:10:37 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/516907294</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Борздуха Анна 9 клас</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/517404405</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Музей Лувра</strong> (<a href="https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA">фр.</a> <em>Musée du Louvre</em>, часто используется просто название <strong>Лувр</strong>) один из крупнейших и <a href="https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA_%D1%81%D0%B0%D0%BC%D1%8B%D1%85_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D0%B5%D1%89%D0%B0%D0%B5%D0%BC%D1%8B%D1%85_%D1%85%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D1%85_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B5%D0%B2_%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B0">самый популярный художественный музей</a> мира. Музей  расположен в центре <a href="https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6">Парижа</a>, на <a href="https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D1%8B%D0%B9_%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B3_(%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6)">правом берегу</a> <a href="https://ru.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BD%D0%B0">Сены</a>, на улице Риволи, в <a href="https://ru.m.wikipedia.org/wiki/I_%D0%BE%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%B3_%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6%D0%B0">1-м округе</a>столицы.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2020-04-20 13:00:27 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/517404405</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Лувр</title>
         <author>darikaru1720</author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/519924594</link>
         <description><![CDATA[<div>Без сумніву, найвідоміший музей у світі, Лувр був середньовічною фортецею і палацом королів Франції перш, ніж став музеєм два століття тому. Навіть модернізація площі з додаванням скляної піраміди в її центрі нічого не віднімає від історичної чарівності Палацу Лувру. Колекції музею, які коливаються від народження великих старовинних цивілізацій до першої половини 19-го сторіччя, серед найвидатніших на планеті. Ви знайдете тут роботи найвідоміших художників в історії, таких як да Вінчі і Рембрандт. Головною визначною пам’яткою Лувру є Мона Ліза Леонардо да Вінчі.<br>                                                              Дудченко Дар'я<br>                                                                                9 клас</div><div><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/496863261/bd5022db80f65d4861d9c46e7a59ea11/S00421_14032275.jpg" />
         <pubDate>2020-04-21 11:08:21 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/519924594</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Малновецька Євгенія 9 клас</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/520878719</link>
         <description><![CDATA[<div>Музей Прадо — музей та галерея мистецтв, розташований в Мадриді, столиці Іспанії. «Прадо» означає «луки», «галявина для свят». Це один з великих і найбільш значущих музеїв європейського образотворчого мистецтва, що містить багату колекцію робіт з 12 по 19 століття, засновану на колишній королівській колекції. До музею передали і твори мистецтва з закритих церков і монастирів тих орденів, діяльність яких була заборонена в країні. Серед відділів музею — відділ античних скульптур, скульптури доби маньєризму і бароко меблі, гобелени тощо. 2007  р. — закінчена реконструкція палацу Прадо (збільшена кількість залів для експозицій). Вибудовано новий корпус за проектом архітектора Рафаеля Монео.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/527947613/a573da12a3964ce960f6930c86f27daa/19_52_29____________________________________.jpg" />
         <pubDate>2020-04-21 17:02:04 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/520878719</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Бондаренко Влада</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/525815539</link>
         <description><![CDATA[<div>Лувр-один з найстаріших музеїв з багатою історією колекціонування художніх та історичних реліквій Франції, починаючи з часів династії Капетингів і до наших днів.<br><br>У Луврі збиралося все, цей музей можна назвати універсальним. Його колекції покривають величезні географічні та часові простори: від Західної Європи до Ірану через Грецію, Єгипет і Близький Схід; з античності до 1848 року. Європейське мистецтво новітнього періоду часу-з 1848 року і до наших днів — представлено в музеї Орсе і Центрі Жоржа Помпіду, а азіатське виставляється в музеї Гіме. Мистецтво Африки, Америки та Океанії експонується в музеї набережної Бранлі.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2020-04-23 13:53:36 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/525815539</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Бондаренко Влада 9Б</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/525820212</link>
         <description><![CDATA[<div>Національний музей Прадо (Ісп. Museo Nacional del Prado) - один з найбільших і значущих музеїв Європейського образотворчого мистецтва, розташований в Мадриді, Іспанія. Будівля музею-пам'ятник пізнього класицизму. Входить до першої двадцятки найбільш відвідуваних художніх музеїв світу</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2020-04-23 13:55:16 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/525820212</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Бондаренко Влада 9Б</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/525824477</link>
         <description><![CDATA[<div><a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%8E%D1%81%D1%81%D0%BE,_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%8F"><br>Анна Мария Тюссо</a> (1761—1850), урождённая Гросхольц (Grosholtz), родилась в Страсбурге, её мать работала экономкой у доктора Филлипа Кёртиса, занимавшегося восковыми моделями. Он обучил Марию Тюссо искусству по работе с воском. В 1765 году она сделала восковую фигуру <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%8E%D0%B1%D0%B0%D1%80%D1%80%D0%B8,_%D0%96%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B0">Жанны Дюбарри</a>.<br><br></div><div><br>Первая выставка восковых работ Филлипа Кёртиса состоялась в 1770 году и пользовалась большим успехом. В 1776 году выставка состоялась в <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B5-%D0%A0%D0%BE%D1%8F%D0%BB%D1%8C">Пале-Рояль</a> в <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6">Париже</a>. Следующая выставка на <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B0%D1%80_%D0%B4%D1%8E_%D0%A2%D0%B0%D0%BC%D0%BF%D0%BB%D1%8C">бульваре дю Тампль</a> в 1782 явилась предшественником <em>Кабинета ужасов</em>.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2020-04-23 13:56:45 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/525824477</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Бондаренко Влада 9Б</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/525829148</link>
         <description><![CDATA[<div>Государственный Эрмитаж в Санкт-Петербурге — от фр. hermitage-место уединения)-один из крупнейших в мире художественных и культурно-исторических музеев.Возник в 1764 как частное собрание Екатерины II. Прошел долгий путь от собрания императорской семьи до музея, частично открытый для посещения в 1852 г. Содержит коллекции памятников культур Древнего и Дальнего Востока, Древнего Египта, Античности и Средневековья, искусства Западной и Восточной Европы, археологических и художественных памятников Азии, славянской культуры VIII — XIX веков.<br><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2020-04-23 13:58:21 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/525829148</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Бондаренко Влада 9Б</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/525833362</link>
         <description><![CDATA[<div>Метрополітен-Музей (Metropolitan Museum of Art)-відомий художній музей США, заснований в Нью — Йорку в 1870 (міститься в Центральному парку, філія-в парку Форт-Трайон). Один з найбільш відвідуваних музеїв світу[4]. У музеї представлені пам'ятники образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва древніх Єгипту, Греції та Риму, країн Західної Європи (Італії, Франції, Фландрії, Голландії, Англії, Німеччини та ін.), Близького і Далекого Сходу. У 1924 відкрито відділ американського мистецтва.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2020-04-23 13:59:46 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/525833362</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Бондаренко Влада 9Б</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/525836190</link>
         <description><![CDATA[<div><strong><br>єгипетський музей</strong> — археологічний <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9">музей</a> в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%97%D1%80">Каїрі</a> присвячений <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82">Стародавньому Єгипту</a>. Музей є найбільшим у світі сховищем предметів староєгипетського мистецтва. Його колекція налічує близько 120 тисяч експонатів всіх історичних періодів давнього Єгипту.<br><br></div><div><br>Сучасна будівля музею, розташованого в центрі міста на площі <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%A2%D0%B0%D1%85%D1%80%D1%96%D1%80">Мідан ель-Тахрір</a>, була побудована в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1900">1900</a> році в неокласичному стилі за проектом французького <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80">архітектора</a> Марселя Дюнона. До неї музей переїхав в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1902">1902</a> році<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2020-04-23 14:00:44 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/525836190</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Бондаренко Влада 9Б</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/525838369</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Музей д'Орсе</strong> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">фр.</a> <em>Musée d'Orsay</em>) — національний музей мистецтв у <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6">Парижі</a>, розташований в колишньому вокзалі на лівому березі <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BD%D0%B0">Сени</a>. У музеї представлені переважно французький <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81">живопис</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0">скульптура</a> та прикладне мистецтво <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1848">1848</a>–<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1914">1914</a> років. Основу експозиції музею складають роботи <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC">імпресіоністів</a> та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%BC%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC">постімпресіоністів</a>. Музей відомий в першу чергу шедеврами <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B5_%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%B4">Моне</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D2%91%D0%B0_%D0%95%D0%B4%D2%91%D0%B0%D1%80">Деґа</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%27%D1%94%D1%80-%D0%9E%D0%B3%D1%8E%D1%81%D1%82_%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B0%D1%80">Ренуара</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%92%D0%B0%D0%BD_%D0%93%D0%BE%D0%B3">Ван Гога</a>.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2020-04-23 14:01:29 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/525838369</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Тоба Христина (9В)</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/530081852</link>
         <description><![CDATA[<div>Музе́й Лу́вру (фр. Musée du Louvre) — один з найбільших музеїв світу, розташований на правому березі Сени в першому окрузі Парижа. Музей було відкрито 1793 року під назвою Центрального музею мистецтв Республіки.Лувр демонструє 35 000 експонатів, від найдавніших часів до XIX століття на виставковій площі 72 735 м².<br><br>В 2018 році кількість відвідувачів Лувру перевищило 10 млн осіб, що є рекордом[8].<br><br>Музей розміщено в палаці Лувру, що його побудовано як фортецю наприкінці XII століття за Філіппа II. Будівля розширювалась багато разів, сформувавши сучасний палац Лувр. В 1682 році Людовик XIV вибрав Версальський палац як свою резиденцію, а Лувр перетворився в місце зберігання королівської колекції, зокрема, з 1692 року, колекції античної скульптури. Під час Французької революції, Національна Асамблея постановила, що Лувр має використовуватися як музей, демонструючий культурні шедеври країни<br><br><br></div>]]></description>
         <pubDate>2020-04-25 14:42:24 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/530081852</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Тоба Христина (9В)</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/530085442</link>
         <description><![CDATA[<div>Музей Прадо — музей та галерея мистецтв, розташований в Мадриді, столиці Іспанії. «Прадо» означає «луки», «галявина для свят». Це один з великих і найбільш значущих музеїв європейського образотворчого мистецтва, що містить багату колекцію робіт з 12 по 19 століття, засновану на колишній королівській колекції. </div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2020-04-25 14:45:44 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/530085442</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Тоба Христина(9 В)</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/530087124</link>
         <description><![CDATA[<div>Музей мадам Тюссо (фр. Madame Tussauds) — музей воскових фігур в лондонському районі Мерілебон, який має філії в 15 містах (станом на 2012 рік) Амстердамі, Лас-Вегасі, Копенгагені, Нью-Йорку, Лос-Анджелесі, Гонконзі, Шанхаї, Вашингтоні, Відні та Берліні. Він був заснований скульпторкою Марі Тюссо.Марі Тюссо (1761 — 1850), дівоче прізвище Гросгольц (Grosholts), народилася в Страсбурзі, її мати працювала економкою у лікаря Філліпа Кертіса, який займався восковими моделями. Він навчив Марію Тюссо мистецтву воскових фігур. 1765 року вона зробила воскову фігуру Маррі Жанни Дюбарі, коханки Людовика XV.<br><br>Перша виставка воскових робіт Філліпа Кертіса відбулася 1770 року та користувалася великим успіхом. 1776 року виставка відбулася в Пале-Рояль у Парижі. Наступна виставка на бульварі дю Тампль в 1782 стала попередником Кабінету жахів .<br><br>1777 року Марі Тюссо створила свою першу воскову фігуру (Вольтер), наступними були скульптурні портрети Жан-Жака Руссо та Бенджаміна Франкліна. Під час французької революції вона зробила посмертні маски королівської родини. Після смерті 1794 року Філліпа Кертіса його колекція перейшла до Марії Тюссо.<br><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2020-04-25 14:47:12 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/530087124</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Тоба Христина (9В)</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/530089925</link>
         <description><![CDATA[<div>Державний Ермітаж у Санкт-Петербурзі (від фр. hermitage — місце всамітнення) — один із найбільших у світі художніх і культурно-історичних музеїв.Виник в 1764 як приватне зібрання Катерини II. Пройшов довгий шлях від зібрання імператорської родини до музею, частково відкритого для відвідин у 1852 р. Містить колекції пам'ятників культур Стародавнього та Далекого Сходу, Давнього Єгипту, Античності та Середньовіччя, мистецтва Західної і Східної Європи, археологічних та мистецьких пам'яток Азії, слов'янської культури VIII — XIX століть.<br><br>На підставі указу Катерини II від 1795 р. з Варшави було вивезено бібліотеку Залуських, що налічувала майже 300 тис. томів, 10 тис. рукописів і величезне зібрання гравюр.(1930 року заради поліпшення відносин з Польщею більшовицький уряд повернув значну частину бібліотеки Залуських у Варшаву.) Саме вона й художні зібрання Королівського замку, двірських ансамблів «Лазенки» і «Вілянов», замку Вавель, садиб в Пулавах і Сєняві, Нєсвіжі, Підгірцях і Мітаві стали основою Імператорської публічної бібліотеки, Ермітажу і Арсеналу.<br><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2020-04-25 14:49:47 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/530089925</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Тоба Христина (9В)</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/530091427</link>
         <description><![CDATA[<div>Музей мистецтва Метрополітен (Metropolitan Museum of Art) — відомий художній музей США, заснований в Нью-Йорку в 1870 (міститься в центральному парку, філія — у парку Форт-Трайон). Один з найвідвідуваніших музеїв світу[4]. У музеї представлені пам'ятки образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва Стародавніх Єгипту, Греції та Риму, країн Західної Європи (Італії, Франції, Фландрії, Голландії, Англії, Німеччини та ін.), Близького і Далекого Сходу. У 1924 відкрито відділ американського мистецтва.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2020-04-25 14:51:16 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/530091427</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Тоба Христина (9В)</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/530093183</link>
         <description><![CDATA[<div>Каїрський єгипетський музей — археологічний музей в Каїрі присвячений Стародавньому Єгипту. Музей є найбільшим у світі сховищем предметів староєгипетського мистецтва. Його колекція налічує близько 120 тисяч експонатів всіх історичних періодів давнього Єгипту.Сучасна будівля музею, розташованого в центрі міста на площі Мідан ель-Тахрір, була побудована в 1900 році в неокласичному стилі за проектом французького архітектора Марселя Дюнона. До неї музей переїхав в 1902 році.<br><br><br>Зародком майбутнього Каїрського музею стала так звана Служба старожитностей Єгипту, організована єгипетським урядом в 1835 році. Головною метою її було обмежити злодійське беззаконня, що панувало в місцях археологічних розкопок. Розграбування могил, що процвітало тисячоліття тому, стало справжньою проблемою в XIX столітті. Нерідко траплялося, що перш ніж археологи наближалися до гробниці, місцеві жителі вже щосили продавали статуетки і коштовності з неї на антикварних ринках. Виникнення Служби старовини поклало початок впорядкуванню як ходу розкопок, так і зберігання знайдених предметів.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2020-04-25 14:52:52 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/530093183</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Тоба Христина(9В)</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/530094763</link>
         <description><![CDATA[<div>Музей д'Орсе (фр. Musée d'Orsay) — національний музей мистецтв у Парижі, розташований в колишньому вокзалі на лівому березі Сени. У музеї представлені переважно французький живопис, скульптура та прикладне мистецтво 1848–1914 років. Основу експозиції музею складають роботи імпресіоністів та постімпресіоністів. Музей відомий в першу чергу шедеврами Моне, Деґа, Ренуара, Ван Гога.Будівля музею раніше була вокзалом д'Орсе, побудованим в самому центрі Парижа до Всесвітньої виставки 1900 року. На цьому місці височили руїни колишнього палацу, що згорів під час Паризької Комуни. Наприкінці 19 століття, коли планувалася Всесвітня виставка в Парижі, Орлеанська кампанія залізниць скористувалася привідом для заміни руїн на вокзал та готель. Проект створив професор Академії мистецтв — Віктор Лалу (1850—1937). Будівля в стилі еклектика використовувалась близько 35 років, поки не була визнана застарілою. Її покинули і майже 40 років вона ніяк не використовувалась.<br><br>Вокзал був кінцевою зупинкою для потягів з південного заходу Франції. Західна частина будівлі слугувала готелем. З 1939 року через недостатню довжину платформи вокзал стали використовувати для приміських ліній.<br><br>У 1970-х роках були наміри знести будівлю, що втратила свою функціональність. Врятувало вокзал присудження 1978 року статусу історичної пам'ятки. Президент Франції Валері Жискар д'Естен запропонував перетворити вокзал д'Орсе на музей мистецтва другої половини XIX століття, що стало б продовженням колекції Лувру на протилежному боці Сени. Пропозиція була сміливою і несподіваною, але було зроблено усе для її реалізації.<br><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2020-04-25 14:54:22 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/530094763</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Тоба Христина (9В)</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/530099346</link>
         <description><![CDATA[<div>Справжня «Поштова станція» знаходиться у Ніжині Чернігівської області. Музей під такою назвою присвячений розвитку поштової справи в Україні від середини XVII до початку ХХ століття. У вітринах закладу представлено декілька сотень  предметів, що мають відношення до поштової справи минулих часів. Експозиція розташована в оригінальній будівлі, де розміщувалася міська станція зв’язку протягом декількох столітьУкраїнська культура надзвичайно багата та глибока. Це вкотре підтверджує оригінальний музейний осередок у Коломиї, присвячений феномену писанки. Творча форма будівлі (велика скляна писанка) приваблює зазирнути всередину. Музей представляє відвідувачу близько 6000 писанок із різних куточків світу. Серед експонатів є навіть писанки з автографами відомих осіб. Свого часу музейний осередок брав участь у масштабній акції «Сім чудес України».Розвиток вітчизняної медицини можемо простежити в Національному музеї медицини України, що вже більше сорока років діє у Києві. Здобутки медичної галузі представлені від найдавніших часів до сучасності. Урізноманітнюють експозицію, що складається зі сцен та предметів лікувального процесу, картини, присвячені медичній тематиці. Названий заклад є одним із найбільших у ЄвропіНеабияку зацікавленість викликає дещо епатажний київський музей туалету. Певно, більше ніде Ви не матимете змоги детально та в наочних прикладах переглянути історію та еволюцію туалету й усіх його традиційних атрибутів і аксесуарів. Три сотні експонатів з усього світу складають музейний фонд. Серед них найменший унітаз та пісуар з гільйотиною. Окремої уваги заслуговують інформаційні стенди, що включають в себе розподіл туалетів на види, та навіть вірші, присвячені цій делікатній теміЛьвівська національна галерея мистецтв імені Потоцьких сьогодні – один із найбагатших музеїв України, збірка якого налічує понад 62 тисячі творів світового та національного мистецтва від античних часів до наших днів. До найбільш вартісних належать колекції європейського мистецтва, львівської скульптури, українського портрету XVI-XIX ст., ікон та меблів</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2020-04-25 14:58:50 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/530099346</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/534615770</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Чанда Мирослава 9В</strong><br><strong><br>ТОП-12 найцікавіших музеїв України<br></strong><br></div><div>Працівники музейної сфери в усьому світі відзначають своє професійне свято <strong>18 травня</strong>. ГУРТ радить Вам із користю проводити дозвілля і пропонує підбірку цікавих музеїв Україні, які варто відвідати.</div><div><br>Справжня <strong>«Поштова станція» </strong>знаходиться у Ніжині Чернігівської області. Музей під такою назвою присвячений розвитку поштової справи в Україні від середини XVII до початку ХХ століття. У вітринах закладу представлено декілька сотень  предметів, що мають відношення до поштової справи минулих часів. Експозиція розташована в оригінальній будівлі, де розміщувалася міська станція зв’язку протягом декількох століть. </div><div><br></div><div><br></div><div><br>Українська культура надзвичайно багата та глибока. Це вкотре підтверджує оригінальний музейний осередок у Коломиї, присвячений <strong>феномену писанки.</strong> Творча форма будівлі (велика скляна писанка) приваблює зазирнути всередину. Музей представляє відвідувачу близько 6000 писанок із різних куточків світу. Серед експонатів є навіть писанки з автографами відомих осіб. Свого часу музейний осередок брав участь у масштабній акції «Сім чудес України».</div><div><br></div><div><br></div><div><br>Розвиток вітчизняної медицини можемо простежити в <strong>Національному музеї медицини України</strong>, що вже більше сорока років діє у Києві. Здобутки медичної галузі представлені від найдавніших часів до сучасності. Урізноманітнюють експозицію, що складається зі сцен та предметів лікувального процесу, картини, присвячені медичній тематиці. Названий заклад є одним із найбільших у Європі. </div><div><br></div><div><br>Неабияку зацікавленість викликає дещо епатажний <strong>київський музей туалету.</strong> Певно, більше ніде Ви не матимете змоги детально та в наочних прикладах переглянути історію та еволюцію туалету й усіх його традиційних атрибутів і аксесуарів. Три сотні експонатів з усього світу складають музейний фонд. Серед них найменший унітаз та пісуар з гільйотиною. Окремої уваги заслуговують інформаційні стенди, що включають в себе розподіл туалетів на види, та навіть вірші, присвячені цій делікатній темі. </div><div><br></div><div><strong><br>Львівська національна галерея мистецтв імені Потоцьких</strong> сьогодні – один із найбагатших музеїв України, збірка якого налічує понад 62 тисячі творів світового та національного мистецтва від античних часів до наших днів. До найбільш вартісних належать колекції європейського мистецтва, львівської скульптури, українського портрету XVI-XIX ст., ікон та меблів. </div><div><br></div><div><br>Пивоварна столиця України – Львів, запрошує відвідати перший і поки єдиний в Україні <strong>музей, присвячений справі виготовлення пива. </strong>У підвалах Львівського пивзаводу, де розташувався музейний осередок, можна побачити обстановку 1715 року, коли у місті Лева почали виготовляти хмільний напій. Тутешня експозиція багата на тару різних часів, зокрема пляшки та бочки, рекламу, знаряддя праці пивоварів. Відвідувачам пропонують переглянути тематичний відеофільм та пригощають найсмачнішими сортами місцевого пива. </div><div><br></div><div><br></div><div><br>Напевне, найпікантніший музей сьогодення діє з 1999 року у Харкові. Як стверджують працівники <strong>Музею сексу та сексуальних культур</strong>, у світі існує багато музеїв еротики, але такого, як у Харкові, немає ніде, адже він зібрав в одному місці сексуальні традиції багатьох культур. В першу чергу, це просвітницький заклад, адже створена експозиція покликана навчати підлітків, молодят та всіх охочих тонкощам сексуальних відносин. </div><div><br></div><div><br></div><div><br>Історію людського буття можна простежити не тільки за офіційними документами, але ще й за допомогою сміття. Один із робітників Вінницького сміттє-сортувального заводу впродовж тривалого часу збирав предмети, що викидали люди. Звісно, експозиційну більшість у <strong>музеї сміття</strong> (Вінниця) становлять речі радянського побуту. Перлиною «сміттєвої колекції» є бритва 300-річної давності. Схожі музеї діють в інших містах країни.</div><div><br></div><div><br></div><div><br>У Львові, окрім пива, пропонують ще й доторкнутися до таїнства сала. Продукту, без якого неможливо уявити Україну. <strong>Ресторан-музей </strong>представляє український смачний символ у різних арт-формотвореннях. Особливістю закладу є широкий вибір виробів з сала що можна замовити. </div><div><br></div><div><br></div><div><br>Кожного дня жителі великих міст доторкаються до повсякденного сьогодні та мало не фантастичного до недавнього часу явища – метро. У будівлі Київської адміністрації метрополітену діє музей присвячений <strong>історії столичної підземки</strong>. В музеї представлено розлогу та щільну інформаційну лінію, що складається з численних фотографій та пояснювальних стендів. У вітринах можна побачити макети станцій та вагонів метрополітену різних часів, жетони та квитки не тільки Київської, а й інших підземок. </div><div><br></div><div><br></div><div><strong><br>Музей циркового мистецтва</strong>, єдиний в Україні, працює у столичному парку «Нивки». Цирковий поступ зображений від середини ХІХ століття до наших днів. Основу експозиції складає широкоплановий реквізит циркових номерів. Цікавими є ретро-фото зірок як вітчизняної, так і світової циркової арени з їх автографами. Гордістю вважають експонат під чудернацькою назвою «Звірина залізна дорога дідуся Золло». </div><div><br></div><div><br>Досі діюча <strong>аптека й музей</strong> – найдавніша з існуючих у Львові аптек, розташована на площі Ринок у наріжному будинку, яким починаються вулиці Друкарська та Ставропігійська. В унікальному аптечному музейному комплексі демонструються більше трьох тисяч рідкісних експонатів, зібраних науковцями, фармацевтами та колекціонерами-ентузіастами. </div><div><br></div><div><br></div><div><br>Цей перелік можна ще довго продовжувати. Адже вітчизняна музейна карта щораз розширює свої межі. Головне – у вирі сучасних розваг не забувати про розмірений та безмежно корисний відпочинок, який здатна подарувати велична музейна аура.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2020-04-27 20:05:44 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/534615770</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/534625710</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Чанда Мирослава 9В<br><br></strong>Музей д'Орсе (<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">фр.</a> Musée d'Orsay) — національний музей мистецтв у <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6">Парижі</a>, розташований в колишньому вокзалі на лівому березі <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BD%D0%B0">Сени</a>. У музеї представлені переважно французький <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81">живопис</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0">скульптура</a> та прикладне мистецтво <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1848">1848</a>–<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1914">1914</a> років. Основу експозиції музею складають роботи <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC">імпресіоністів</a> та <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%BC%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC">постімпресіоністів</a>. Музей відомий в першу чергу шедеврами <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B5_%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%B4">Моне</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D2%91%D0%B0_%D0%95%D0%B4%D2%91%D0%B0%D1%80">Деґа</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%27%D1%94%D1%80-%D0%9E%D0%B3%D1%8E%D1%81%D1%82_%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B0%D1%80">Ренуара</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%92%D0%B0%D0%BD_%D0%93%D0%BE%D0%B3">Ван Гога</a>.</div><div>Будівля<a href="https://uk.m.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%B4%27%D0%9E%D1%80%D1%81%D0%B5&amp;action=edit&amp;section=2">Редагувати</a><br><br></div><div><br><br></div><div>Будівля музею раніше була вокзалом д'Орсе, побудованим в самому центрі Парижа до <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BA%D0%B0_(1900)">Всесвітньої виставки 1900 року</a>. На цьому місці височили руїни колишнього <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%86">палацу</a>, що згорів під час <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B0">Паризької Комуни</a>. Наприкінці 19 століття, коли планувалася Всесвітня виставка в Парижі, Орлеанська кампанія залізниць скористувалася привідом для заміни руїн на <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%BE%D0%BA%D0%B7%D0%B0%D0%BB">вокзал</a> та <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C">готель</a>. <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82">Проект</a> створив професор Академії мистецтв — Віктор Лалу (1850—1937). Будівля в стилі <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BA%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0">еклектика</a> використовувалась близько 35 років, поки не була визнана застарілою. Її покинули і майже 40 років вона ніяк не використовувалась.<br><br></div><div><br><br></div><div>Вокзал був кінцевою зупинкою для потягів з південного заходу <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F">Франції</a>. Західна частина будівлі слугувала готелем. З <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1939">1939</a> року через недостатню довжину платформи вокзал стали використовувати для приміських ліній.<br><br></div><div><br><br></div><div>У 1970-х роках були наміри знести будівлю, що втратила свою функціональність. Врятувало вокзал присудження <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1978">1978</a> року статусу <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D1%82%D0%BA%D0%B0_(%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F)">історичної пам'ятки</a>. Президент Франції <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D1%96_%D0%96%D0%B8%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80_%D0%B4%27%D0%95%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BD">Валері Жискар д'Естен</a> запропонував перетворити вокзал д'Орсе на музей мистецтва другої половини XIX століття, що стало б продовженням колекції <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%B2%D1%80">Лувру</a> на протилежному боці Сени. Пропозиція була сміливою і несподіваною, але було зроблено усе для її реалізації.<br><br></div><div><br><br></div><div>Два конкурси проектів<a href="https://uk.m.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%B4%27%D0%9E%D1%80%D1%81%D0%B5&amp;action=edit&amp;section=3">Редагувати</a><br><br></div><div><br><br></div><div>Дирекція музеїв Франції звернулася до уряду і у 1979 р. було проведено конкурс на реконструкцію будівлі. Переможці 1-го конкурсу — <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80">архітектори</a> Рено Бардон, Жан-Поль Філіппон та П'єр Кольбок. Зміна вимог до приміщення спонукала до 2-го конкурсу і до групи архітекторів залучили жінку-архітектора, італійку <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%94_%D0%90%D1%83%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96">Гає Ауленті</a>. Разом вони і пристосували будівлю під художній <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9">музей</a>.<br><br></div><div><br><br></div><div>Музей має чотири поверхи, загальна виставкова площа дорівнює 20 000 м². Задум був втілений за президента <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%83%D0%B0_%D0%9C%D1%96%D1%82%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BD">Франсуа Міттерана</a>, який урочисто відкрив музей 1 грудня 1986 року.<br><br></div><div><br><br></div><div>Колекція<a href="https://uk.m.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%B4%27%D0%9E%D1%80%D1%81%D0%B5&amp;action=edit&amp;section=4">Редагувати</a><br><br></div><div><br><br></div><div><a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:L%27h%C3%B4tel_d%27Orsay.jpg"></a></div><div>Бальна зала колишнього отеля д'Орсе, декор<br><br></div><div><br><br></div><div>Колекція музею д'Орсе походить головним чином з трьох музеїв:<br><br></div><div><br><br></div><div><a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%B2%D1%80">Лувру</a> (художники, що народилися після <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1820">1820</a>року або проявили себе в мистецтві в період Другої республіки),<br><br></div><div><br><br></div><div><a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%8F_%D0%96%D0%B5_%D0%B4%D0%B5_%D0%9F%D0%BE%D0%BC">Музею Же де Пом</a> (імпресіонізм починаючи з <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1847">1847</a> року),<br><br></div><div><br><br></div><div><a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D1%81%D1%83%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0_(%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6)">Національного музею сучасного мистецтва</a>.<br><br></div><div><br><br></div><div>За задумом, колекції музею д'Орсе охоплюють період від <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1848">1848</a> року до 1914-го, стаючи хронологічним продовженням колекцій Лувру. Мистецькі твори з 1915 року купує та демонструє <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80_%D0%96%D0%BE%D1%80%D0%B6%D0%B0_%D0%9F%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D1%96%D0%B4%D1%83">Центр Жоржа Помпіду</a>.<br><br></div><div><br><br></div><div>Колекція музею, збагачена приватними пожертвами, охоплює всі сфери <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%87%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE">образотворчого</a> та <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%BE-%D1%83%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE">декоративно-ужиткового мистецтва</a>: <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81">живопис</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0">скульптура</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0">графіка</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D0%B1%D0%BB%D1%96">меблі</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F">фотографія</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0">архітектура</a> (фрагменти будівель, декоративна скульптура), <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D1%96%D1%8F">сценографія</a>-художнє оздоблення <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0">опери</a>.<br><br></div><div><br><br></div><div>Серед представлених — твори пізнього <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%B7%D0%BC">класицизму</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%B7%D0%BC">академізму</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC">реалізм</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC">імпресіонізм</a>та <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%BC%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC">постімпресіонізм</a>, твори декоративного стилю модерн (відомого у Франції як <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80_%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%BE">ар нуво</a>), новітні течії самого початку 20 століття.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/550289648/6d85b4dfb6d31b91224c193277495b9b/23_09_14_260px_MuseeOrsay_20070324.jpg" />
         <pubDate>2020-04-27 20:10:49 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/534625710</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/534628189</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Чанда Мирослава 9В<br><br>Каїрський єгипетський музей</strong> — археологічний <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9">музей</a> в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%97%D1%80">Каїрі</a> присвячений <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82">Стародавньому Єгипту</a>. Музей є найбільшим у світі сховищем предметів староєгипетського мистецтва. Його колекція налічує близько 120 тисяч експонатів всіх історичних періодів давнього Єгипту. </div><div>Сучасна будівля музею, розташованого в центрі міста на площі <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%B4%D0%B0%D0%BD_%D0%A2%D0%B0%D1%85%D1%80%D1%96%D1%80">Мідан ель-Тахрір</a>, була побудована в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1900">1900</a> році в неокласичному стилет за проектом французького <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80">архітектора</a> Марселя Дюнон</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/550289648/b2e994075ecb40cf6e66e8b4e66f6c19/___23_11_50_.jpg" />
         <pubDate>2020-04-27 20:12:10 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/534628189</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/534631290</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Чанда Мирослава 9В<br><br></strong>Музей мистецтва Метрополітен (Metropolitan Museum of Art) — відомий художній музей США, заснований в Нью-Йорку в 1870році.</div><div>"Афера Томаса Крауна", "Коли Гаррі зустрів Саллі", "Зберігаючи віру". У кожному з цих фільмів є кадри, зняті в Музеї мистецтва Метрополітен. Цей музей – зірка розумного Нью-Йорка. Кількість інтелектуалів та вчених, які щодня відвідують Метрополітен, уже давно перетворила його на такий собі університет мистецтва.</div><div><br></div><div>Метрополітен заснували понад півтора століття тому, щоб пересічні ньюйорківці отримали доступ до мистецтва – і так відчули, що життя прекрасне. На відкриття музею скинулися бізнесмени, фінансисти та митці, які жили наприкінці тисяча вісімсотих. Нині це музей, який більшість американців по-дружньому називає "Мет".</div><div><br></div><div>В цьому музеї уперше люди знайомляться з Рембрандтом, Рафаелем та Караваджо. Відвідувачі вивчають храми Давнього Єгипту й оздоблення осель древніх римлян. Дивляться на колекцію найстаріших музичних інструментів і гуляють по садах, які років триста тому висаджували навколо монастирів. Два мільйони артефактів музею охоплюють п'ять тисяч років мистецтва.</div><div>Мабуть, ніхто не вміє співпрацювати зі знаменитостями краще, ніж Метрополітен. Щороку там проводять благодійний вечір Мет Гала. Збирають кошти на діяльність Інституту костюму – це теж департамент Мету. Не існує співака чи актора, який не мріє потрапити на розкішний вечір. І всі роблять щедрі пожертви. Червоною доріжкою музею проходили, наприклад, Бейонсе, Ріана, Джордж Клуні та Джей Зі.</div><div><br></div><div>Метрополітен складається з трьох філій, усі розташовані на Манхеттені. Найзнаменитіша – на П’ятій Авеню. Там – найбільша колекція картин.</div><div>Стіни музею ви покинете зі спеціальною наліпкою, яка гордо сповіщає, де ви щойно були. Вхід у будь-яку частину Метрополітену вартує 25 доларів.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/550289648/1b85f9ce2cc482f2251843c069177227/3a20d0c32bc4708b553388379d99664f23_13_27_.jpg" />
         <pubDate>2020-04-27 20:13:51 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/534631290</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/534633801</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Чанда Мирослава 9В<br><br>Державний Ермітаж</strong> у <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%82-%D0%9F%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3">Санкт-Петербурзі</a> (від <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">фр.</a><em>hermitage</em> — місце всамітнення) — один із найбільших у світі художніх і культурно-історичних <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9">музеїв</a>.<br>Виник в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1764">1764</a> як приватне зібрання <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0_II_(%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%97)">Катерини II</a>. Пройшов довгий шлях від зібрання імператорської родини до музею, частково відкритого для відвідин у <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1852">1852</a> р. Містить колекції пам'ятників культур Стародавнього та Далекого Сходу, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82">Давнього Єгипту</a>, Античності та Середньовіччя, мистецтва Західної і Східної Європи, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F">археологічних</a> та мистецьких пам'яток <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F">Азії</a>, слов'янської культури <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/8_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">VIII</a> — <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/19_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">XIX</a> століть.</div><div>На підставі указу Катерини II від <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1795">1795</a> р. з <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D0%B0">Варшави</a> було вивезено <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D0%97%D0%B0%D0%BB%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85">бібліотеку Залуських</a>, що налічувала майже 300 тис. томів, 10 тис. рукописів і величезне зібрання гравюр.(<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1930">1930</a>року заради поліпшення відносин з Польщею більшовицький уряд повернув значну частину бібліотеки Залуських у <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D0%B0">Варшаву</a>.) Саме вона й художні зібрання Королівського замку, двірських ансамблів «Лазенки» і «Вілянов», замку Вавель, садиб в Пулавах і Сєняві, Нєсвіжі, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B3%D1%96%D1%80%D1%86%D1%96">Підгірцях</a> і Мітаві стали основою <a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%86%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D0%B8%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0&amp;action=edit&amp;redlink=1">Імператорської публічної бібліотеки</a>, Ермітажу і <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D0%BB">Арсеналу</a>.</div><div>Імперські захоплення мистецьких і інших скарбів — не новина в тогочасній Європі. Як військові трофеї були вивезені Наполеоном Бонапартом в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%B2%D1%80">Лувр</a> числені художні артефакти з Арабського <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82">Єгипту</a> та античні знахідки з островів <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5">Середземного моря</a>, числені мистецькі зібрання з пограбованих палаців Німеччини, Італії. Захоплення та концентрація мистецьких скарбів в окремих центрах мала як негативні, так і позитивні наслідки. Бо сприяла збереженню низки унікальних пам'яток мистецтва, ворожо сприйнятих і не потрібних на той час Арабському Єгипту (де роками грабували археологічні пам'ятки і торгували знахідками), ворожо сприйнятих і не потрібних пам'яток античності в Османській імперії, де існувала мусульманська заборона на реалістичні зображення. У мешканців Туреччини десятиліттями існувала практика випалення <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%BF%D0%BD%D0%BE">вапна</a> із <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BC%D1%83%D1%80">мармурових</a> архітектурних уламків і залишків давньогрецьких скульптур. Кількість попсованого та знищеного перебільшує кількість збереженого через грабежі і вивезення</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/550289648/24445767a7969d08fb2b9706b2406b5d/23_14_42_SMaL6Z11PBJBao_xX9bTRzTgelZ1hCPFEGIIfh9bz0AIFeTTiyGo9xwXJmL5D1tzypfDJ0PJBubZHoC_40mxSFWWTxMByDR3fg_w1179_h2001_nu_rw_e365.jpg" />
         <pubDate>2020-04-27 20:15:10 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/534633801</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/534637374</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Чанда Мирослава 9В<br><br></strong>Музей мадам Тюссо — музей воскових фігур в лондонському районі Мерілебон, який має філії в 15 містах Амстердамі, Лас-Вегасі, Копенгагені, Нью-Йорку, Лос-Анджелесі, Гонконзі, Шанхаї, Вашингтоні, Відні та Берліні. Він був заснований скульпторкою Марі Тюссо.</div><div>5 цікавих фактів про Музей мадам Тюссо в Лондоні</div><div>1. Мати Тереза відмовилась від фігури в музеї</div><div>Ще за життя матері Терези музей хотів відтворити її в воску, але жінка відмовилася від цього. Мати Тереза була переконана, що її благодійні справи набагато важливіші, ніж зовнішній вигляд. Так вона стала єдиною людиною в історії Музею воскових фігур мадам Тюссо, яка відмовилася від такого вшанування.</div><div>2. Напад на Гітлера</div><div>У 2008 році на відкритті берлінського філіалу музею один з відвідувачів накинувся на скульптуру нацистського диктатора і зніс її голову. Пізніше він пояснив це своїм негативним ставленням до того, щоб фігура Гітлера стала туристичною пам’яткою.</div><div><br></div><div><br></div><div>3. Шерлок Холмс, створений в музеї на Бейкер-стріт</div><div>Той факт, що герой детективів Артура Конан-Дойля жив на вулиці, де знаходиться Музей воскових фігур мадам Тюссо, абсолютно не випадковий. Автор, будучи дитиною, відвідував це місце і був по-справжньому захоплений ним. Саме тому домом для свого всесвітньо відомого персонажа Конан-Дойль вибрав загадкову Бейкер-стріт.</div><div>4. Музей воскових фігур мадам Тюссо в Лондоні почався з посмертних масок</div><div>Марі Тюссо створювала фігури найвідоміших французьких письменників, акторів і навіть представників королівської династії. Як же жорстоко повернулась доля, коли більшість з них за підтримку монархії були засуджені до смерті. А сама Тюссо створювала посмертні маски для культурної і політичної еліти держави, яку раніше уособлювала в скульптурах.</div><div>5. Стилісти і візажисти для воскових фігур</div><div>Працівники Музею воскових фігур мадам Тюссо в Лондоні постійно стежать за станом фігур. Для догляду за ними наймають стилістів і візажистів. Вони регулярно підправляють їх зовнішній вигляд: миють волосся, роблять макіяж і зачіску.</div><div><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/550289648/4d829118967951621ca66811a27e2d3f/b08dc454938b4e992ead4d993d9db5be23_16_33_.jpg" />
         <pubDate>2020-04-27 20:17:00 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/534637374</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/534640069</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Чанда Мирослава 9В<br><br></strong>Музей Прадо — музей та галерея мистецтв, розташований в Мадриді, столиці Іспанії. «Прадо» означає «луки», «галявина для свят». Це один з великих і найбільш значущих музеїв європейського образотворчого мистецтва, що містить багату колекцію робіт з 12 по 19 століття, засновану на колишній королівській колекції. До музею передали і твори мистецтва з закритих церков і монастирів тих орденів, діяльність яких була заборонена в країні. Серед відділів музею — відділ античних скульптур, скульптури доби маньєризму і бароко меблі, гобелени тощо. 2007  р. — закінчена реконструкція палацу Прадо (збільшена кількість залів для експозицій). Вибудовано новий корпус за проектом архітектора Рафаеля Монео</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/550289648/0faffa0a7d40e53d7cc7f323bcff4398/19_52_29____________________________________23_18_04_.jpg" />
         <pubDate>2020-04-27 20:18:22 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/534640069</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/534642870</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Чанда Мирослава 9В<br></strong><br><strong>Лувр</strong> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">фр.</a> <em>Musée du Louvre</em>) — один з найбільших <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9">музеїв</a> світу, розташований на правому березі Сени в першому окрузі <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6">Парижа</a>. Первісні назви — Національний музей, Наполеонівський музей. Після усунення Наполеона І від влади і остаточно від політики та відновлення монархії у Франції — Королівський музей. </div><div>Музей Лувр демонструє 35 000 експонатів, від найдавніших часів до 19 століття на площі понад 60 000 м². </div><div>У 2018 році число відвідувачів Лувру перевищило 10 млн осіб, що є рекордом<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%B2%D1%80#cite_note-8"><sup>[8]</sup></a>. </div><div>Музей розташований в палаці Лувру, який був побудований як фортеця наприкінці 12 століття при <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BF_II_%D0%90%D0%B2%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82">Філіпі II</a>. <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8F">Будівля</a> розширювалась багато разів, сформувавши сучасний палац Лувр. В <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1682">1682</a> році <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA_XIV">Людовик XIV</a> вибрав <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%86">Версальський палац</a> як свою резиденцію, а Лувр перетворився в місце зберігання королівської колекції, зокрема, з <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1692">1692</a> року, колекції античної <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0">скульптури</a>. Під час <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F">Французької революції</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D1%8F_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97">Національна Асамблея</a> постановила, що Лувр повинен використовуватися як музей, демонструючи культурні шедеври країни.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/550289648/184b4062217000ebe6541d38b6296261/___23_19_08_.jpg" />
         <pubDate>2020-04-27 20:19:39 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/534642870</guid>
      </item>
      <item>
         <title>9Snezkov</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/541300898</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Лувр</strong> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">фр.</a> <em>Musée du Louvre</em>) — один з найбільших <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9">музеїв</a> світу, розташований на правому березі Сени в першому окрузі <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6">Парижа</a>. Первісні назви — Національний музей, Наполеонівський музей. Після усунення Наполеона І від влади і остаточно від політики та відновлення монархії у Франції — Королівський музей. </div><div>Музей Лувр демонструє 35 000 експонатів, від найдавніших часів до 19 століття на площі понад 60 000 м². </div><div>У 2018 році число відвідувачів Лувру перевищило 10 млн осіб, що є рекордом<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%B2%D1%80#cite_note-8"><sup>[8]</sup></a>. </div><div>Музей розташований в палаці Лувру, який був побудований як фортеця наприкінці 12 століття при <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BF_II_%D0%90%D0%B2%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82">Філіпі II</a>. <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8F">Будівля</a> розширювалась багато разів, сформувавши сучасний палац Лувр. В <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1682">1682</a> році <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA_XIV">Людовик XIV</a> вибрав <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%86">Версальський палац</a> як свою резиденцію, а Лувр перетворився в місце зберігання королівської колекції, зокрема, з <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1692">1692</a> року, колекції античної <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0">скульптури</a>. Під час <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F">Французької революції</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D1%8F_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97">Національна Асамблея</a> постановила, що Лувр повинен використовуватися як музей, демонструючи культурні шедеври країни.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2020-04-30 08:48:10 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/541300898</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Скіба Катерина 9-В</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/541969793</link>
         <description><![CDATA[<h1>Лувр – один з найстаріших, найбагатших і найбільших музеїв світу.</h1><div> Лувр – головна будівля Парижа починаючи з 12 століття, колишня королівська резиденція, один з найстаріших, найбагатших і великих музеїв світу, сховище колекцій скарбів найдавніших цивілізацій, символ блискучого Парижа в минулому і Франції в сьогоденні і майбутньому. <br> Свій сучасний вид Лувр придбав в 1871 році після пожежі в палаці Тюїльрі, що закінчився його руйнуванням. Лише одна деталь додалася до зовнішнього вигляду Лувру – в 1989 році в самому центрі наполеонівського дворика, за образом і подобою пірамід в Єгипті, американським архітектором китайського походження Йо Мінг ПЕЕМ була побудована скляна піраміда, що стала головним входом до Лувру.<br>У Луврі зберігається більше 300 000 тисяч експонатів, багато з яких унікальні. У свій час колекція музею поповнювалася самими різними шляхами. Так, найвідоміший його експонат, «Джоконду» Леонардо да Вінчі придбав в 1519 році король Франциск I, Венера Мілоська була знайдена в 1820 році в Туреччині та і придбана французьким послом, картину Паоло Веронезе «Шлюб у Канні» просто вкрали у венеціанському монастирі в 1798-го, а полотно Ель Греко «Христос на Хресті» також було не варто музею нічого – його забрали з будинку суду в місті Прадес, що у французькій області Східні Піренеї. Багато експонатів – колишні військові трофеї, археологічні знахідки або ж щедрі дари. Лувр сьогодні – третій за величиною і самий відвідуваний на планеті музей. </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/557233022/34e9b5c01bb92ee8f3e0a911f84439e3/011.jpg" />
         <pubDate>2020-04-30 13:47:02 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/541969793</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Скіба Катерина</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/541991275</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Музей Прадо</strong> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">ісп.</a> <em>Museo Nacional del Prado</em>) — музей та галерея мистецтв, розташований в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B8%D0%B4">Мадриді</a>, столиці <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D1%96%D1%8F">Іспанії</a>. «Прадо» означає «луки», «галявина для свят». Це один з великих і найбільш значущих музеїв європейського образотворчого мистецтва, що містить багату колекцію робіт з 12 по 19 століття, засновану на колишній королівській колекції.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/557233022/80d219074697bf1a537dc6155616ee54/91e400c23f0140abb059eb1958530e84.jpg" />
         <pubDate>2020-04-30 13:54:01 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/541991275</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Скіба Катерина 9-В</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/542005699</link>
         <description><![CDATA[<div>Музей Мадам Тюссо є найпопулярнішим і обговоріваемим музеєм воскових фігур в світі. Тут є воскові моделі людей, які були відомими або мали погану славу, живуть зараз або вже мертві, які представляють всі сфери життя.<br>Елвіс Преслі, Бітлз, Ролінг Стоунз, Мерилін Монро, Майкл Джексон, Альфред Хічкок, Чарлі Чаплін, Британська королівська сім'я, Білл Клінтон, Джек-Різник ... Немає іншого місця, де можна побачити всіх знаменитостей відразу, навіть якщо вони тільки воскові фігури . Так що якщо ви хочете поспілкуватися з королями і королевами або поп-зірками, або, можливо, з запеклими злочинцями, це те місце, куди варто піти.<br>Музей розташований на Marylebone Road (Мерілебон роуд), недалеко від вулиці, яка відома як будинок першого великого сищика в художній літературі - Шерлока Холмса авторства Конан Дойла.<br>Перед музеєм, як правило, довга черга. Не дивно! Багато туристів вважають свою поїздку в Лондон марною, якщо вони не відвідали знамениту мадам Тюссо. Є кілька залів у Музеї Мадам Тюссо. Основні включають Великий зал, Палату жахів і виставку "Дух Лондона".</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/557233022/b6b5f8c30a056a4631d967c39836a7a8/1386346224_2f3ca263d2d86c2902f2932b018eb5c6b2bc15f1_show.jpg" />
         <pubDate>2020-04-30 13:58:36 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/542005699</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Скіба Катерина 9-В</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/542019608</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Державний Ермітаж</strong> у <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%82-%D0%9F%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%83%D1%80%D0%B3">Санкт-Петербурзі</a> (від <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">фр.</a> <em>hermitage</em> — місце всамітнення) — один із найбільших у світі художніх і культурно-історичних <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9">музеїв</a>.<br>Виник в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1764">1764</a> як приватне зібрання <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0_II_(%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%97)">Катерини II</a>. Пройшов довгий шлях від зібрання імператорської родини до музею, частково відкритого для відвідин у <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1852">1852</a> р. Містить колекції пам'ятників культур Стародавнього та Далекого Сходу, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82">Давнього Єгипту</a>, Античності та Середньовіччя, мистецтва Західної і Східної Європи, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%85%D0%B5%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F">археологічних</a> та мистецьких пам'яток <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B7%D1%96%D1%8F">Азії</a>, слов'янської культури <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/8_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">VIII</a> — <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/19_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">XIX</a> століть.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/557233022/9e1cbb2b8d2c0fed171879659eba20f0/200px_Sankt_Petersburg_Eremitage_by_night.jpg" />
         <pubDate>2020-04-30 14:03:14 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/542019608</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Скіба Катерина 9-В</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/542029851</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Музей мистецтва Метрополітен</strong> (<em>Metropolitan Museum of Art</em>) — відомий художній музей <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8">США</a>, заснований в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA">Нью-Йорку</a> в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1870">1870</a> (міститься в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%BA_(%D0%9D%D1%8C%D1%8E-%D0%99%D0%BE%D1%80%D0%BA)">центральному парку</a>, філія — у парку Форт-Трайон). Один з найвідвідуваніших музеїв світу<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%9C%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BD#cite_note-4"><sup>[4]</sup></a>. У музеї представлені пам'ятки образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%84%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82">Стародавніх Єгипту</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F_%D0%93%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%96%D1%8F">Греції</a> та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B8%D0%BC">Риму</a>, країн Західної Європи (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F">Італії</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F">Франції</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%8F">Фландрії</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8F">Голландії</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D1%8F">Англії</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0">Німеччини</a> та ін.), <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4">Близького</a> і <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4">Далекого Сходу</a>. У <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1924">1924</a> відкрито відділ американського мистецтва.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/557233022/50039af87b7bfdeefa51a4b584534c55/150px_MET_Hall_New_YorkCity.jpg" />
         <pubDate>2020-04-30 14:06:31 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/542029851</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Скіба Катерина 9-В</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/542037713</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Великий Єгипетський музей</strong> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">англ.</a> <em>Grand Egyptian Museum</em>) — новий археологічний <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9">музей</a> Арабської республіки Єгипет.<br>В Єгипті неподалік від пірамід в Гізі будують величну споруду нового музейного закладу під назвою Великий Єгипетський музей. Архітектурний <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82">проект</a> створено в велетенських, ламких формах з <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BD">бетона</a>.<br>Відомості про будівництво нового музею оприлюднили в <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/2002">2002</a>. За попередніми розрахунками, його будівництво передбачене впродовж десяти років. Це новітній музейний комплекс неподалік від пірамід в Гізі і великого сфінкса, які стануть додатковими <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%82">експонатами</a> місцевості. Площа музейного комплексу сягатиме 480 000 м². На будівництво витратять 600 мільйонів доларів: сто мільйонів на споруду дав уряд республіки Єгипет, всі інші кошти — це гранти.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/557233022/d319cbd865f8fa1981bc9ec615a44522/260px_PyramidsofGiza_at_night.jpg" />
         <pubDate>2020-04-30 14:08:59 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/542037713</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Скіба Катерина 9-В</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/542047329</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Музей д'Орсе</strong> (<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">фр.</a> <em>Musée d'Orsay</em>) — національний музей мистецтв у <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B6">Парижі</a>, розташований в колишньому вокзалі на лівому березі <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BD%D0%B0">Сени</a>. У музеї представлені переважно французький <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%B8%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81">живопис</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0">скульптура</a> та прикладне мистецтво <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1848">1848</a>–<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1914">1914</a> років. Основу експозиції музею складають роботи <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BC%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC">імпресіоністів</a> та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D0%BC%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC">постімпресіоністів</a>. Музей відомий в першу чергу шедеврами <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D0%BD%D0%B5_%D0%9A%D0%BB%D0%BE%D0%B4">Моне</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D2%91%D0%B0_%D0%95%D0%B4%D2%91%D0%B0%D1%80">Деґа</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%27%D1%94%D1%80-%D0%9E%D0%B3%D1%8E%D1%81%D1%82_%D0%A0%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B0%D1%80">Ренуара</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BD%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%92%D0%B0%D0%BD_%D0%93%D0%BE%D0%B3">Ван Гога</a>.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/557233022/777c3d18618fada3407dab454200f681/____________.jpg" />
         <pubDate>2020-04-30 14:11:59 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/542047329</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Скіба Катерина 9-В</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/542053946</link>
         <description><![CDATA[<div><strong><br>Музе́ї України</strong> — державні, комунальні, відомчі та приватні <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9">музеї</a> України.<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8#cite_note-1"><sup>[1]</sup></a> В Україні нараховується близько п'яти тисяч різноманітних музеїв. За роки незалежності кількість музеїв збільшилось більше ніж удвічі<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8#cite_note-2"><sup>[2]</sup></a>.<br>Музеї, в яких зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України перелічені в додатку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2000 р. N 209 «Про затвердження переліку музеїв, в яких зберігаються музейні колекції та музейні предмети, що є державною власністю і належать до державної частини Музейного фонду України»<br>Офіційна музейна сфера України, за даними <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8_%D1%96_%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC%D1%83_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8">Міністерства культури і туризму України</a> — 470 музеїв (в 2009 році їх було 458).<br>Серед державних та комунальних музеїв: історичних — 140 і краєзнавчих — 146, художніх — 73, природних — 5, технічних — 2, літературних — 45; етнографічних — 8. У державних і комунальних музеях зберігається майже 12 млн музейних предметів. Експонується лише 10 частина всіх музейних скарбів.<br>Керує музейною галуззю відділ у Міністерстві культури і туризму України<a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8#cite_note-4"><sup>[4]</sup></a>. Cтаном на травень 2017 є 15 музейних установ, які безпосередньо належать до сфери управління <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8_%D1%96_%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%BC%D1%83_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8">Міністерства культури і туризму України</a><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8#cite_note-5"><sup>[5]</sup></a>:<br><br></div><ol><li><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8">Національний музей історії України</a></li><li>Меморіальний комплекс <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D1%83_%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96">«Національний музей історії України у Другій світовій війні»</a></li><li><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%85%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8">Національний художній музей України</a></li><li><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8">Національний музей літератури України</a></li><li><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0_%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%B0">Національний музей Тараса Шевченка</a></li><li><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE-%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%86%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%80_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8">Національний науково-дослідний реставраційний центр України</a></li><li><a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%85%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%96%D1%85_%D0%B2%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BA_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&amp;action=edit&amp;redlink=1">Дирекція художніх виставок України</a></li><li><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9-%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D1%87%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B2_%D0%9E%D0%BF%D1%96%D1%88%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%83">Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному</a></li><li><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D1%83_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D1%96">Національний музей у Львові</a></li><li><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%8F_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B0_%D0%92%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE">Львівська галерея мистецтв</a></li><li><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%C2%AB%D0%9C%D0%B5%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB_%D0%B6%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B2_%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%83%C2%BB">Національний музей «Меморіал жертв Голодомору»</a></li><li><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B0%D1%80%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B8_%D1%82%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%83_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8">Національний музей народної архітектури та побуту України</a></li><li>Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%8E%D1%80%D0%BC%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D0%9B%D0%BE%D0%BD%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE">«Тюрма на Лонцького»</a></li><li>Національний меморіальний комплекс «Висота маршала І.С.Конєва»</li><li><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%94%D0%B5%D1%81%D1%8F%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B8">Музей історії Десятинної церкви</a></li></ol><div><strong>Відомчі музеї</strong></div><div>Кілька тисяч музеїв (3 500), створених при навчальних закладах, підвідомчі Міністерству освіти. Кілька музеїв має Мінбуд. Міноборони має один військовий музей з десятком філіалів (близько 50 музеїв у військових частинах). Існує велика кількість сільських музеїв. Виникло тисячі приватних музеїв.<br>Загалом в Україні є майже 5 000 музеїв — величезна галузь, яка не має єдиного керівного органу, який би вів статистичні дані, надавав фахову допомогу, відстоював інтереси музеїв та їхніх працівників.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2020-04-30 14:14:09 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/542053946</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/542376807</link>
         <description><![CDATA[<div>Іванченко Карина 9 клас<br><strong>Лувр (Франція) - 1793</strong><br><br>Паризький Лувр - один з найбагатших і найстаріших музеїв світу (для широкої публіки відкритий в 1793 році) з багатою історією колекціонування художніх і історичних реліквій Франції, починаючи з часів династії Капетингів і до наших днів. Лувр - старовинний королівський замок в Парижі, перебудований у палац, розташований на правому березі Сени між садом Тюільрі і церквою Сен-Жермен-л'Осерруа. Зведення нинішнього будинку Лувра тривало майже тисячоліття і є невіддільним від історії самого  Парижа. Лувр займає територію близько 160 тис. квадратних метрів, з яких на 58 470 розташовуються експозиції музею. Лувр можна назвати універсальним музеєм, так як його колекції покривають величезні географічні і часові простори: від західної Європи до Ірану через Грецію, Єгипет і Близький Схід. Європейське мистецтво новітнього періоду часу - з 1848 року і до наших днів - представлено в Музеї Орсе та Центрі Жоржа Помпіду, а азіатське виставляється в музеї Guimet. Мистецтво Африки, Америки і Океанії експонується в музеї набережної Бранлі.</div>]]></description>
         <enclosure url="http://3.bp.blogspot.com/-XJruEP-KZmw/UFrcKj8OJRI/AAAAAAAACNc/rxZsq6TTWiI/s1600/piramidaparis1280x1024.jpg" />
         <pubDate>2020-04-30 15:53:25 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/542376807</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/578097914</link>
         <description><![CDATA[<div>Сичинська Анастасія 9 клас<br><br>Державний Ермітаж у Санкт-Петербурзі (від фр. hermitage — місце всамітнення) — один із найбільших у світі художніх і культурно-історичних музеїв.<br><br>Загальна характеристика:<br>Виник в 1764 як приватне зібрання Катерини II. Пройшов довгий шлях від зібрання імператорської родини до музею, частково відкритого для відвідин у 1852 р. Містить колекції пам'ятників культур Стародавнього та Далекого Сходу, Давнього Єгипту, Античності та Середньовіччя, мистецтва Західної і Східної Європи, археологічних та мистецьких пам'яток Азії, слов'янської культури VIII — XIX століть.<br><br>На підставі указу Катерини II від 1795 р. з Варшави було вивезено бібліотеку Залуських, що налічувала майже 300 тис. томів, 10 тис. рукописів і величезне зібрання гравюр.(1930 року заради поліпшення відносин з Польщею більшовицький уряд повернув значну частину бібліотеки Залуських у Варшаву.) Саме вона й художні зібрання Королівського замку, двірських ансамблів «Лазенки» і «Вілянов», замку Вавель, садиб в Пулавах і Сєняві, Нєсвіжі, Підгірцях і Мітаві стали основою Імператорської публічної бібліотеки, Ермітажу і Арсеналу.<br><br>Імперські захоплення мистецьких і інших скарбів — не новина в тогочасній Європі. Як військові трофеї були вивезені Наполеоном Бонапартом в Лувр численні художні артефакти з Арабського Єгипту та античні знахідки з островів Середземного моря, численні мистецькі зібрання з пограбованих палаців Німеччини, Італії. Захоплення та концентрація мистецьких скарбів в окремих центрах мала як негативні, так і позитивні наслідки. Бо сприяла збереженню низки унікальних пам'яток мистецтва, ворожо сприйнятих і не потрібних на той час Арабському Єгипту (де роками грабували археологічні пам'ятки і торгували знахідками), ворожо сприйнятих і не потрібних пам'яток античності в Османській імперії, де існувала мусульманська заборона на реалістичні зображення. У мешканців Туреччини десятиліттями існувала практика випалення вапна із мармурових архітектурних уламків і залишків давньогрецьких скульптур. Кількість попсованого та знищеного перебільшує кількість збереженого через грабежі і вивезення.<br><br>Свій внесок в переміщення мистецьких скарбів внесли і постійні війни, котрі точилися на європейському континенті, батьківщині двох світових воєн. Моральні претензії через десятиліття вщухають, збережені пам 'ятки історії і мистецтва стають надбанням освіченого і дбайливого людства<br><br>Головні відділи музею:<br>Відділ історії західноєвропейського мистецтва (з картинною галереєю)<br><br>Відділ малюнків<br><br>Відділ гравюр<br><br>Відділ декоративно-ужиткового мистецтва (Колекції порцеляни (Ермітаж))<br><br>Відділ історії культури та мистецтва античного світу (Античне скло (Ермітаж), Римський скульптурний портрет (Ермітаж) тощо)<br><br>Відділ історії культури та мистецтва Сходу (Мистецтво Стародавнього Єгипту (Ермітаж), мистецтво країн Кавказу, мистецтво Китаю (Ермітаж))<br><br>Пам'ятки Візантії (Ермітаж)<br><br>Відділ історії російської культури до 1917 року<br><br>Відділ нумізматики (Ермітаж)<br><br>Колекція західноєвропейської та російської зброї<br><br>Науково-просвітницький відділ<br><br>Відділ реставрації та консервації<br><br>Наукова бібліотека (Ермітаж)<br><br>Фондосховища<br><br><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/585406861/f85741325ddf05644c1a1bd006313958/Palace_p1030997.jpg" />
         <pubDate>2020-05-17 16:57:49 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/578097914</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Крот Максим</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/1421716411</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Египетский музей</strong> (<a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B0%D0%B1%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%8F%D0%B7%D1%8B%D0%BA">араб.</a> المتحف المصري‎<strong>,</strong> <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/DIN_31635">DMG</a> <em>El Mathaf El Masri</em>), также <strong>Египетский национальный музей</strong><a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B8%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B5%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9#cite_note-GSE-1"><sup>[1]</sup></a> — крупнейшее в мире хранилище предметов <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%95%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82">древнеегипетского</a> искусства, расположенное в <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B8%D1%80">Каире</a> на <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B0%D0%B4%D1%8C_%D0%A2%D0%B0%D1%85%D1%80%D0%B8%D1%80">площади Тахрир</a>. Коллекция насчитывает около 160 тысяч экспонатов<a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B8%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B5%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9#cite_note-SCA-2"><sup>[2]</sup></a> всех исторических периодов древнего Египта. Основан в 1858 году как Булакский музей, с 1891 по 1900 годов назывался Гизехским музеем, затем — Египетским музеем<a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B8%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B5%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9#cite_note-GSE-1"><sup>[1]</sup></a>. Открытие музея в новом здании состоялось в <a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/1902_%D0%B3%D0%BE%D0%B4">1902 году</a><a href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B8%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B5%D0%B3%D0%B8%D0%BF%D0%B5%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9#cite_note-SCA-2"><sup>[2]</sup></a>.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2021-04-15 15:49:05 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/1421716411</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Крот Максим                  Самые интересные музеи Украины для взрослых и детейГлавная / Add value / Путешествия / Самые интересные музеи Украины для взрослых и детейКак с пользой провести каникулыПУТЕШЕСТВИЯКаникулы — то самое время, когда пора выезжать в неизведанные доселе места нашей страны, например в Житомир или Нежин, ведь и там есть что посмотреть. Например, уникальные музеи.Государственный музей природоведенияЛьвов2013 01 jan 1 smithsonian crocЛьвов уже давно стал, пожалуй, самым популярным туристическим городом, который в любой сезон предлагает массу развлечений и познавательных проектов, в том числе для детей. Львовский музей природоведения имеет очень современную концепцию, добротную экспозицию, обширную образовательную программу, которая включает также и  мастер-классы по рисованию и реутилизации различных материалов, а на «Научном чердаке» часто проводятся встречи с учеными и исследователями.Адрес, расписание:  ул. Театральная, 18,  Львов, рабочие дни: среда-пятница с 11.00 до 18.00 (вход до 17-30);Информация: smnh.orgМузей «Почтовая станция»Нежин, Черниговская область4318905_f002e642Свежие новостиКакими бывают и почему востребованы массажеры для лица?Десятий «Книжковий Арсенал» змiнив дату проведенняЗа время пандемии число женщин в кассовых фильмах снизиласьТелесные наказания влияют на ребенка точно также, как и сексуальные домогательства«З турботою про Землю»: в Україні розробили відкритий урок до Дня ЗемліНОВОСТИ НА ГЛАВНОЙНастоящая «Почтовая станция» находится в Нежине Черниговской области. Музей под таким названием посвящен развитию почтового дела в Украине с середины XVII до начала ХХ века. В витринах заведения представлены несколько сотен предметов, имеющих отношение к почтовому делу прошлого. Экспозиция расположена в оригинальном здании, где размещалась городская станция связи в течение нескольких веков. Здесь есть и комнатка смотрителя с картами почтовых трактов, и гостиная для путешественников с самоваром. Это единственный подобный комплекс в Украине.Адрес, расписание: Черниговская область, г. Нежин, ул. Почтовая, 5,   понедельник- пятница с 9.00 до 16.00Информация: museum.cult.gov.uaМузей звука Василия ПинчукаОдессаpicturepicture_6964848835243_74222В исторической части велоколепной Одессы, всего в двух небольших комнатах разместиляся очень необычный музей: здесь представлены действующие экспонаты для записи, воспроизведения и передачи звука. Это и  механические музыкальные шкатулки, и граммофоны и патефоны, и радиолы, и магнитофоны, и  транзисторы. Посетители музея могут не только увидеть коллекцию граммофонных и виниловых дисков, но и послушать раритетные записи и звуковые письма на пластинках, виниловых лентах и проволоке. При Музее звука организованы и действуют клуб «живой музыки» и музыкантов, исполняющих ее, а также студия профессиональной звукозаписи.Адрес, расписание: Одесса, ул. Дворянская, 25, вторник-суббота с 13.00 до 18.00Информация: museyzvuka.comМузей космонавтики имени С.П. КоролеваЖитомирwpid-muzey-kosmonavtiki-men-serg-ya-pavlovicha-korol-ova_i_1Хотите увидеть настоящие скафандры, спусковые аппараты, части ракет, луноход и настоящую-пренастоящую космическую еду в тюбиках? Автографы знаменитых космонавтов вроде Джанибекова и Каденюка? Послушать космическую музыку в подвешенных к потолку креслах? Увидеть новые выставки о космосе? Все это, и еще концерты, семинары и авторские встречи — это уникальный музей космонавтики в Житомире, на родине конструктора космических кораблей — Сергея Павловича Королева.Адрес, расписание:  м.Житомир, 10008, ул. Дмитриевская, 5, вторник-воскресенье с.10.00 до 17.15, перерыв с 13.00 до 14.00Информация: cosmosmuseum.infoЗамок РадомисльРадомышль, Житомирская областьradomishlЕсли вы уже приехали в Житомир, то обязательно загляните и в чудесный замок Радомысль, где кроме великолепного ландшафтного парка и замковых залов с трапезными, есть еще и музей домашней иконы, и папирня — мастерская по изготовлению бумаги по старинным технологиям. В этом увлкательном процессе можно принять участие и изготовить для себя бумагу по собственному «рецепту».Адрес, расписание: Радомышль, Житомирськая область, ул. Щорса, 15,  вторник-воскресенье с 10.00 до 18.00Информация: radozamok.com.uaНациональный заповедник «Хортица»Запорожьеwpid-nac-onal-niy-zapov-dnik-horticya_i_1 (1)Пожалуй, нет другого такого места в нашей стране, где бы так чувствовался свободолюбивый дух козацкой вольницы. Наверное, у каждого украинца при упоминании Запорожской Сечи и ее сердца, острова Хортицы, мурашки по коже и непреодолимое желание хоть раз в жизни побывать там и прикоснуться к корням нашей культуры. Хортица — это не только заповедник и музей, это еще и масса различных мероприятий, музыкальных и театрализованных действ. Обязательно побывайте!Адрес, расписание: г. Запорожье, о. Хортица, ул. Старого редута, 9, режим работы с ноября по март с 9.30 до 16.00, с апреля по октябрь вторник-четверг с 9.30 до 16.30, пятница, суббота, воскресенье с 9.30 до 18.30, понедельник выходной весь год.Информация: ostriv.orgМузей трипольской культурыс. Легедзино, Черкасская область0-572x379Трипольськая культура – это самобытная архреологическая культура эпохи неолита. И ее остатки сохранились совсем недалеко от нас: в Черкасской области, неподалеку от города Тальне. Чем особенна эта культура? Ее характеризует особенное мастерство в изготовлении керамических изделий и их росписи. В селе Легедзино создан Музей поселений-гигантов трипольской культуры. здесь есть находки археологв. Сам музей находится по открытым небом. Вы можете даже пожить в домах трипольцев, увидеть, как изготавливаются уникальные керамические изделия, принять участие в археологических раскопках.Адрес: Черкасская область,  с. Легедзино, ул. Ленина, 5Информация: stezhkamu.comМузей писанкиКоломыя, Ивано-Франковская область53ce4a04bd58dМузей писанки — один из самых оригинальных в Украине. Творческая форма здания (большая стеклянная писанка) привлекает заглянуть вовнутрь. Музей представляет посетителю около 6000 писанок из разных уголков мира. Среди экспонатов есть даже писанки с автографами известных людей. В свое время музейный центр принимал участие в масштабной акции «Семь чудес Украины».Адрес, расписание: Ивано-Франковская область, г. Коломыя, проспект Чорновола, 43Б, вторник-воскресенье, с 10.00 до 18.00Информация: hutsul.museumНациональный музей медицины УкраиныКиев0_39a9d_892e06e2_XLСамое главное — это здоровье. Знают это и взрослые и детишки. А вот как лечили раньше и как лечат теперь можно увидеть в Национальном музее медицины Украины, что уже более сорока лет действует в Киеве. Достижения медицинской отрасли представлены от древнейших времен до современности. Разнообразят экспозицию, состоящую из сцен и предметов лечебного процесса, картины, посвященные медицинской тематике. Заведение является одним из крупнейших в Европе.Адрес, расписание: Киев, ул. Б.Хмельницького, 37, понедельник-суббота с 10.00 до 17.30.Информация: histomed.kiev.uaГосударственный музей авиации УкраиныКиев0_138f00_2a699cc4_origЕсли в преддверии Нового года у ребенка спрашивают, что было самое лучшее в прошлом году (в смысле, поездка на море или покупка планшета), а он говорит с сияющими глазами: «Музей авиации!», то музей этот можно смело посетить еще раз и всем знакомым его советовать. Музей в Жулянах не только для тех, кому «первым делом — самолеты, ну, а девушки — потом». Уникальные экспонаты, талантливые экскурсоводы, возможность посидеть в кабине (и кое-где даже нажимать на кнопочки), симпатичные сувениры и для выдохшихся родителей — уютный бар «Кофейбус» — все для вашего незабываемого отдыха. А еще здесь проходит веселый «Самальотфест» для детей и родителей и можно устраивать детские праздники.Адрес, расписание: Киев, ул. Медовая, 1, среда-воскресенье с 10.00 до 19.00.Информация: aviamuseum.com.ua    </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/1421736299</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2021-04-15 15:52:44 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/1421736299</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/1467907453</link>
         <description><![CDATA[<div>Це один із найбільших художніх музеїв світу. Колись Лувр представляв собою старовинний замок французьких королів, побудований Філіпом Августом в 1190 р. У якості музею він вперше був відкритий для відвідувачів 8 листопада 1793 року. Лувр займає простір приблизно в 195 тис. кв. м., має загальну площу експозиції в 60 600 кв. м. Сьогодні каталог музею налічує 400 тис. експонатів. Для зручності виставка поділена на сім великих частин: відділи прикладного мистецтва, живопису, скульптури та графіки, давньоєгипетський відділ, відділ Стародавнього Сходу та ісламського мистецтва, а також відділ мистецтва Греції, Риму та імперії етрусків. Загалом, не вистачить і тижня на те, щоб все обійти. Тому, якщо Ви — звичайний середньостатистичний турист, який виділив на відвідування Лувру всього один день, то відвідайте лише головні його шедеври, до яких ведуть спеціальні покажчики. Або ж цілеспрямовано прийдіть у відділ живопису — самий вражаючий — і подивіться на роботи Рубенса, Рембрандта, Тиціана, Караваджо, Дюрера, Гойї, Вермеєра та багатьох інших.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2021-04-28 07:25:50 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/1467907453</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/1535950391</link>
         <description><![CDATA[<div>Мені більше всього сподобався музей "Великі Будища".<br>Мене здивувало наскільки все традиційно. Сподобалося оформлення весілля.&nbsp;&nbsp;</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2021-05-18 14:53:41 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/1535950391</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/2165390446</link>
         <description><![CDATA[<div>У 2018 році кількість відвідувачів Лувру перевищила 10 млн людей, що є рекордом<br><br><br>На початку свого існування Лувр поповнював фонди за рахунок королівських колекцій, зібраних свого часу Франциском I (італійські полотна) та Людовіком XIV (найбільше придбання — 200 полотен банкіра Еверара Жабаха (фр. Everhard Jabach). На момент заснування музею королівська колекція налічувала&nbsp; 2500 полотен.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2022-04-30 17:41:05 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/2165390446</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Цейслер Євгеній 9 кл</title>
         <author>zcejsler</author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/2173320337</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Національний музей українського народного декоративного мистецтва, НМУНДМ</strong> — один з найбільших художніх <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9">музеїв</a> <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0">України</a>. Розташований на території <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%BE-%D0%9F%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA">Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника</a>.<br> Історія колекції почалася у <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1899"><strong>1899</strong></a> р., коли у <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2">Києві</a> відкрився <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%85%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%96%D0%B9_%D0%BC%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8">перший публічний музей</a> при сприянні <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B9_%D1%96_%D0%BC%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%82%D0%B2">Київського товариства старожитностей і мистецтв</a> — Київський міський музей старожитностей і мистецтв. <br>У <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1964"><strong>1964</strong></a> році філіал був перетворений на Державний музей українського народного декоративного мистецтва.</div><div>У <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/2010"><strong>2010</strong></a> році Постановою Президента України музею було надано статус Національного.<br>Фундаторами збірки були видатні вчені, сподвижники музейної справи: академік <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D1%8F%D1%88%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87"><strong>Микола Біляшівський</strong></a><strong> </strong>(директор новоутвореного музею) та вчений-етнограф <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D0%B5%D1%80%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%94%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%BE_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87"><strong>Данило Щербаківський</strong></a> (зав. етнографічного та історичного відділів). Ними було здійснено безліч експедицій по Україні, завдяки яким колекція народного мистецтва музею постійно зростала.</div><div>Нині музейну збірку складають понад 78 тисяч творів традиційного народного та професійного декоративного мистецтва України від <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/XV_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F">XV століття</a> до наших днів. Це різноманітні за матеріалом, формою, способом оздоблення і призначенням предмети.<br> В експозиції музею, яка займає площу 1500 м², представлено такі види народного мистецтва України: <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE">килимарство</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%BE">ткацтво</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B1%D1%96%D0%B9%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%B8">вибійка</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%B2%D0%BA%D0%B0">вишивка</a>, різьблення та розпис по дереву, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D0%B0_%D1%88%D0%BA%D1%96%D1%80%D0%B8">художня обробка шкіри</a>, рогу та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB">металу</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%BB%D0%BE">скло</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0">кераміка</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%80%D1%86%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B0">порцеляна</a> і <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B0%D1%8F%D0%BD%D1%81">фаянс</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0">писанкарство</a>, декоративний розпис та <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81">іконопис</a>.<br><br><strong>Український рушник</strong></div><div>У першому залі музейної експозиції представлена колекція українських <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%88%D0%BD%D0%B8%D0%BA">рушників</a>. Щорічно експозиція залу змінюється, демонструючи почергово ткані та вишиті рушники, сучасні та стародавні витвори.<br><strong><br>Народний іконопис</strong></div><div>У наступному залі відвідувач може побачити невелику, але цінну, збірку народних ікон XVIII — початку XX століття. Презентовані експонати дають змогу зрозуміти особливості народного іконопису саме українців.<br><strong><br>Писанкарство</strong></div><div>Унікальна музейна колекція писанок налічує понад 4 тисячі одиниць збереження і має 100-літню історію. Це одне з найстаріших і найчисельніших зібрань в Україні.<br><strong><br>Український народний одяг</strong></div><div>Окрасою експозиції є комплекси українського народного вбрання XIX — початку ХХ століть всіх регіонів України, де в єдиному художньому ансамблі поєдналися мистецтво крою, ткання, вишивки, аплікації, вибійки, плетіння, обробки шкіри та металу. Привертають увагу головні убори, а також традиційні жіночі прикраси: <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%87">дукачі</a>, <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96">коралі</a>, венеціанське намисто, вироби з <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D1%81%D0%B5%D1%80">бісеру</a>.<br><strong><br>Килимарство</strong></div><div>Широко представлено в експозиції музею килимарство України. Вражає функціональність та декоративне оздоблення експонатів. <br><strong><br>Художня обробка дерева</strong></div><div>У залі представлено широку географію виробів із дерева, які виявляють невичерпну фантазію українських народних майстрів. Презентуються музичні інструменти, декоративні та ужиткові речі, які використовувалися українцями у побуті щоденно чи на свята, а також козацькі люльки та порохівниці XVIII століття.<br><strong><br>Творчість К. В. Білокур</strong></div><div>Затишний світлий зал (галерею Благовіщенської церкви) присвячено творчості народної художниці України <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BA%D1%83%D1%80_%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0">Катерини Білокур</a>. Ім'я цієї видатної української художниці, назавжди вписане в історію не лише українського, але й світового мистецтва. Представлені роботи охоплюють всі періоди творчості художниці.<br><strong><br>Декоративний розпис</strong></div><div>Значним художнім явищем народного мистецтва України є декоративний розпис. Безмежна кількість імпровізацій рослинного орнаменту постають на роботах майстрів <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BF%D0%B8%D1%81">петриківського розпису</a>.<br><br></div><div><br><br></div><div><br><br></div><div><br><br></div><div><br><br></div><div><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1012453891/d25724e257b1b7942ff0c76eeb3da001/11272212_skK5iQt_lxnk05psAbr7S3gCCywLsgOqOjj6ufoJAeA.jpg" />
         <pubDate>2022-05-06 18:41:30 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/2173320337</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Музей&quot;Арсенал&quot; </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/2186281600</link>
         <description><![CDATA[<div>Музей «Арсенал»<br>Знаходиться у приміщенні колишньої міської зброярні, збудованої в XVI ст.<br><br>Свого часу він був складовою частиною оборонної системи міста. Рухлива вулиця, яка знаходиться перед його фасадом, раніше була оборонним ровом із водою. Розташовані в стінах бійниці надійно прикривали свою ділянку оборони із східного боку міста.<br><br>Сьогодні тут розташована найкраща в Україні державна колекція холодної та вогнепальної зброї і військової атрибутики. Окрім європейських зразків, є зброя з Азії та Африки.<br><br>На початку 90-х років музей пережив, що нехарактерно для Львова, збройний напад грабіжників, відтоді тут посилені заходи безпеки.<br><br>На експозиції варто звернути особливу увагу на колекцію обладунків знаменитих польських “летючих кавалеристів”.<br>Шевчук Олександр 5-Б(г) </div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1684297214/71c4ecdb23dab0c722cf87c6ec24f2c9/1aace8e506fa80c8116ff081aac3e49037b032c0_1558450524.png" />
         <pubDate>2022-05-16 18:59:29 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/2186281600</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Музей прадо</title>
         <author>prosansanuch</author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/2192807430</link>
         <description><![CDATA[<div>Ідея створити публічний музей на основі королівської колекції належить до кінця 18 століття. Але тоді вона не була реалізована. До плану створення музею звернулись в добу наполеонівських війн. Захоплена Наполеоном Іспанія виявилась цілком сприятливою для створення музею. І Луїс де Мар'яно Уркіхо у 1809 отримав підпис під наказом про створення музею. Але навіть після цього музей не був створений. Реалізація прийшлась на 1818 рік. Свій внесок зробили дві королеви Іспанії — Марія Ізабелла, а після її смерті — Марія Жосефа Амалія. Німкеня з Саксонії, Амалія, забажала мати музей на кшталт Дрезденської галереї і багато зробила для його відкриття. Датою заснування музею вважають 1819 рік.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1708504336/937cd1ea10fb864a338e435782ff951b/Museo_del_Prado_2016__25185969599_.jpg" />
         <pubDate>2022-05-20 10:22:14 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/2192807430</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Сіденко Влад 9клас</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/2202756812</link>
         <description><![CDATA[<div>Лувр демонструє понад 300 000 експонатів від найдавніших часів до XIX століття на виставковій площі 72 735 м².<br>Сучасний Лувр - результат послідовних будівельних проектів, що здійснювалися протягом 800 років. Музей розміщено в палаці, що розташований на місці фортеці кінця XII століття, яка була побудована за часів правління <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BB%D1%96%D0%BF%D0%BF_II_%D0%90%D0%B2%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82">Філіппа II</a>. У XV столітті французький король Карл V зробив фортецю своєю резиденцією і заснував в ній бібліотеку. За часів правління короля <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%81%D0%BA_I_(%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97)">Франциска I</a> архітектор П'єр Леско зніс фортецю і на її місці звів палац у стилі ренесанс. Свою нинішню квадратну форму Лувр отримав у період правління Людовика XIV. У <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1682">1682</a> році <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA_XIV">Людовик XIV</a> переніс свою резеденцію у <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D1%86">Версальський палац</a>, і Лувр перетворився в місце зберігання королівської колекції, зокрема, з <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1692">1692</a> року колекції античної <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D1%83%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0">скульптури</a>. Під час <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D1%86%D1%96%D1%8F">Французької революції</a> <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B1%D0%BB%D0%B5%D1%8F_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97">Національна Асамблея</a> постановила, що Лувр має використовуватися як музей, демонструючи культурне надбання країни. Перший музей був відкритий у палаці в 1793 році.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2022-05-28 05:35:34 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/2202756812</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Національний музей «Чорнобиль»        Смирнова Евеліна 9-В</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/2572141142</link>
         <description><![CDATA[<pre>Національний музей «Чорнобиль» є багатофункціональною історико-культурною установою, що об'єднує наукову, культурно-просвітницьку діяльність з діяльністю сучасного музею з архівування, збереження та оприлюднення історії ядерної аварії на Чорнобильській АЕС як найтяжчої радіоекологічної катастрофи ХХ століття, наслідки якої не мають аналогів та відрізняються від інших відомих природних та техногенних катастроф. Вони досі є проблемами сьогоднішнього дня і, на жаль, нагадуватимуть про себе та наших нащадків.
Музей відкритий для публіки 26 квітня 1992 року у столиці України Києві, за сто кілометрів від епіцентру катастрофи.

Місія музею — допомогти людству усвідомити масштаби катастрофи через долі тисяч людей — її учасників, свідків та жертв, змусити людей визнати необхідність примирення між людиною, наукою та технологіями, що поставили під конкретну загрозу існування людської цивілізації та самої планети Земля, осмислити уроки трагедії у всіх сферах життя і не дати світу забути ці уроки, стати попередженням поколінням нового тисячоліття.
Мета – зробити музей освітнім центром екологічної культури та культури безпеки життя. Для цього ми об'єднуємо під дахом музею спеціалістів, науковців, викладачів, українські та міжнародні громадські організації, розробляємо різноманітні освітні та соціально-культурні програми для всіх категорій відвідувачів. Багатство музейної колекції, високий науковий та художньо-естетичний рівень основної експозиції та тимчасових виставок, достатня професійна підготовка працівників дають змогу задовольнити вікові, професійні, духовні інтереси відвідувачів.
Слоган музею "Estdolendimodus, nonesttimendidolendi" зустрічає відвідувачів при вході в експозицію. У перекладі з латинського це означає «Є межа у смутку, але немає його тривоги».

Автор художньо-дизайнерської концепції музею – народний художник України Анатолій Гайдамака. Створені ним художньо-емоційні, філософські інсталяції несуть значне тематичне навантаження, допомагають глибше осмислити загальнолюдську трагедію ХХ століття.</pre><div><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1195253860/7c40251f5e590896a28721dff57dada3/Natsionalnij_muzej_CHornobil_Kiyiv_18.jpg" />
         <pubDate>2023-04-28 18:36:08 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/2572141142</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Музей гуцульської магії (Горбань Тетяна)</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/2572648351</link>
         <description><![CDATA[<div>Завдяки повісті «Тіні забутих предків» наші Карпати завжди асоціюються з чимось магічним. Дивлячись на ці величні гори дуже легко повірити у чари та мольфарів. Місцеві жителі кажуть, що останніх можна знайти і сьогодні.<br><br></div><div>В музеї зберігаються їх «знаряддя праці»: інвентар для виготовлення зілля і різноманітних замовлянь, посох, що за легендою здатен помирити подружжя, та ніж, яким мольфари розганяли хмари. Крім того, ви зможете взяти участь у майстер-класі з прядіння чи каліграфії.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2035349859/505342ba25077b90b8d79e4ae3f4f126/IMG_3574.jpeg" />
         <pubDate>2023-04-29 18:10:37 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/2572648351</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Музей історії України в місті Києві (зробила учениця 9-В класу Бірюкова Юлія) </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/2572857856</link>
         <description><![CDATA[<div>Одним із найцікавіших та найінформативніших музеїв України є Музей історії України в місті Києві. Цей музей є одним з найбільших у країні та містить в собі безліч експонатів, які свідчать про величну історію України.<br><br></div><div><br>При вході в музей відвідувачів вітає грандіозний фасад, який передає дух давніх часів. На першому поверсі музею відвідувачі можуть ознайомитися з історією української зброї та засобів оборони, які використовували наші предки у різні історичні періоди. Тут представлені різноманітні зразки зброї, такі як шаблі, мечі, копії, пістолі, рушниці та інші.<br><br></div><div><br>На другому поверсі музею розташовані виставки, які присвячені історії України з часів Київської Русі до сучасності. Тут відвідувачі можуть побачити експонати, які розповідають про культуру, традиції, господарське життя, політику та інші аспекти життя українського народу.<br><br></div><div><br>Крім того, музей пропонує відвідувачам інтерактивні експозиції, які дають можливість краще зрозуміти історію України. Наприклад, в музеї є спеціальна виставка, де можна побачити різноманітні артефакти та взяти участь у віртуальній подорожі українською історією.<br><br></div><div><br>Музей історії України є незамінним місцем для тих, хто хоче краще пізнати історію України<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1979481374/7436e8a24d1581a42683cf66dfbd98be/IMG_1912.jpeg" />
         <pubDate>2023-04-30 09:02:08 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/2572857856</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Victoria Museum (Крюкова Ольга 9-В клас) </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/2576814037</link>
         <description><![CDATA[<div>Victoria Museum - це музей сучасного мистецтва, який знаходиться в самому серці Києва, на вулиці Володимирській. Музей був заснований в 2016 році і вже здобув велику популярність серед місцевих жителів та туристів.<br><br>У Victoria Museum представлені експозиції, що присвячені сучасному українському мистецтву, а також міжнародні виставки і колекції. Тут можна побачити роботи відомих українських художників, а також мистецькі твори з усього світу.<br><br>Окрім експозицій, у музеї часто проводяться мистецькі заходи, такі як лекції, майстер-класи, творчі вечірки та концерти.<br><br>Victoria Museum - це не лише музей, а й важливий культурний центр міста, який збирає любителів мистецтва з різних куточків світу. Тут можна насолодитися неповторними враженнями і захоплюючою атмосферою сучасного мистецтва.<br><br>Більш детально ознайомитися з музеєм, ви можете за допомогою цього відео, переглянувши одну з виставок, яка відбулася у 2019 році.<br>https://youtu.be/cicKtjL6diE</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2038613492/4b20dc543c548566491d1afa20011212/Victorian_dresses.jpg" />
         <pubDate>2023-05-03 14:10:06 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/2576814037</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Лувр, Париж (Крюкова Ольга 9В)</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/2577063181</link>
         <description><![CDATA[<div>Лувр - це один з найбільших музеїв світу, розташований в центрі Парижа, Франція. Він є одним з найпопулярніших туристичних місць у світі та приваблює більше 10 мільйонів відвідувачів щорічно.<br><br>Музей Лувр був заснований в 1793 році, і з тих пір він став домом для більше ніж 38 000 об'єктів мистецтва, починаючи від давніх єгипетських та грецьких скульптур і закінчуючи творами сучасного мистецтва. Серед відомих експонатів музею Лувр можна виділити такі твори, як "Мона Ліза" Леонардо да Вінчі, "Венера Мілоська", "Смерть Марата" Жака-Луї Давида та багато інших.<br><br>Музей Лувр розташований в будівлі, яка була побудована на початку XII століття як фортеця, потім перетворена на палац, і з 1793 року стала музеєм. Ця історична будівля знаходиться в самому серці Парижа, на березі Сени, недалеко від інших визначних пам'яток, таких як Нотр-Дам і вежа Ейфеля.<br><br>Відвідування музею Лувр - це не тільки можливість побачити деякі з найвідоміших творів мистецтва в світі, але й дослідити історію та культуру багатьох народів і епох. У музеї є багато експозицій, які дозволяють відвідувачам дізнатися про різні мистецькі техніки, стилі та періоди.<br><br>В цілому, музей Лувр є одним з найзначущих та впливових музеїв у світі і є незаміною частиною світової культурної спадщини. Його колекції налічують тисячі різних творів мистецтва, а відвідування музею є обов'язковим для всіх шанувальників мистецтва та історії.<br><br><br>Щоб детальніше вивчити музей та витвори мистецтва, я підготувала відео, яке вам допоможе в цьому: https://youtu.be/010SmEWhXi4<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1972607981/56834cfc9efc14988a8364d3bcae8397/1564963373_0_83_1600_983_1920x0_80_0_0_83da3eeca038b86e25eca194951072af.jpg" />
         <pubDate>2023-05-03 17:10:05 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/2577063181</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Музей Муміфікації(Маринченко Микита 9-В)</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/2577819741</link>
         <description><![CDATA[<div><br>Музей муміфікації створено наприкінці 1990-х років. Понад 150 його експонатів – це мумії людей та тварин, а також інструменти, за допомогою яких проводилася муміфікація.<br><br></div><pre>Традиція муміфікувати тіла померлих походить від релігійного вірування стародавніх єгиптян у те, що збереження тіла забезпечує продовження життя в потойбіччя. Найбільш повний опис процесу муміфікації дав у середині 5 ст. до н.е. давньогрецький історик Геродот. За його словами, існувало три види муміфікації: один — найнадійніший і найдорожчий, другий — дешевше та третій — зовсім простий.
Перший спосіб муміфікації полягав у наступному. Спочатку металевим гаком через ніздрі видаляли мозок, а череп обробляє всередині спеціальним складом. Потім гострим каменем робили надріз у лівій частині живота і видаляли нутрощі, крім серця та нирок. Порожнину тіла обробляли пальмовим вином, прянощами та зашивали. Потім засипали його содою та залишали на 70 днів. Після цього тіло омивали і обертали матерією, змащеною камеддю. Нутрощі ж висушували, обертали матерією і поміщали в спеціальні судини-каноли, які встановлювалися в гробниці.
Другий метод муміфікації – без розтину тіла. Через анальний отвір у нього просто вводили кедрова олія та залишали на кілька днів. Масло розчиняло тканини, і, коли його випускали, разом з ним виходили нутрощі. Потім тіло посипали содою. Найдешевший і найпростіший спосіб полягав просто в посипанні обмитого тіла содою. Його знов-таки залишали на 70 днів.
У муміфікації тіло висихало. Воно втрачало три чверті своєї ваги, шкіра темніла. Щоб надати тілу початкову форму, при муміфікації першим способом його набивали пакетами із сухою содою та тканиною, змоченою камеддю.
Муміфікація була релігійною церемонією і виконувалася під керівництвом жерців. Омивання тіла відбувалося у спеціальному місці. Для власне муміфікації тіло переносили до іншого місця. Коли мумія була готова, під час особливої ​​церемонії їй відкривали очі і рот. Потім жрець вигукував: «Ти житимеш знову, ти житимеш вічно! Ти назавжди залишишся молодим! Мумію поміщали у дерев'яну труну та ховали.</pre>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1972607966/e084ab6d3af96a3b55a7c536770810c8/______________2_.jpg" />
         <pubDate>2023-05-04 06:34:11 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/2577819741</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Галкина Соня 9-А</title>
         <author>galkina_sofiya</author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/2598924169</link>
         <description><![CDATA[<div>Музей Мадам Тюссо -це музей воскових фігур у Лондоні , з філіалами в кількох великих містах .&nbsp;<br><br>Він був заснований скульптором Марією Тюссо.&nbsp;<br><br>Музей воскових фігур мадам Тюссо в даний час перетворився в один з основних туристичних центрів в Лондоні.&nbsp;<br><br>Він має філії в Амстердамі, Банкоку , Берліні, Дубаї , Лас – Вегасі , Нью – Йорку , Гонконзі , Шанхаї , Вашингтоні і в Голлівуді.&nbsp;<br><br>Сьогодні в музеї представлені фігури історичних і королівських діячів , зірок кіно , спортивних зірок і відомих вбивць.<br>У липні 2008 року, в берлінському філії музею мадам Тюссо стався випадок : 41- річний німець пройшов повз двох охоронців і обезголовив воскову фігуру Адольфа Гітлера. Цим він хотів висловити протест проти безжальної диктатури Гітлера і сказати, що він не гідний стояти тут разом з героями спорту , кіно , зірками та історичними діячами.Тим не менш, з тих пір статуї були відремонтовані, а злочинець зізнався, що він пішов на це, щоб виграти парі . Оригінальна модель Гітлера , представлена в музеї Мадам Тюссо в Лондоні також піддавалася актам вандалізму в квітні 1933 року, її замінили на нову в 1936 році і після цього постать ретельно охороняється.&nbsp;<br><br>Марія Тюссо створила свою першу воскову фігуру ( Вольтер) в 1777 році, а потім пішли Жан – Жак Руссо , Бенджамін Франклін. Під час французької революції вона зробила посмертні маски королівського прізвища.<br>В 1802 році Марія Тюссо переїздить до Лондона.У зв’язку з англо -французької війною Марія Тюссо і її колекція не можуть повернутися до Франції і вона змушена була подорожувати по Великобританії і Ірландії. У 1835 році була заснована перша постійна виставка на Бейкер – стріт у Лондоні.&nbsp;<br><br>Однією з центральної частини її музею був Кабінет Жахів .Частина виставки включала жертв французької революції , фігури вбивць та інших злочинців.&nbsp;<br><br>З часом колекція поповнилася фігурами інших знаменитих людей , таких як адмірал Нельсон , Вальтер Скотт.&nbsp;<br><br>У 1884 році колекція переїжджає на Marylebone Road . А в 1925 році пожежа знищила багато фігур .На щастя , форми не постраждали , і фігури були реконструйовані.&nbsp;<br><br>В 2000 році було відкрито представництво музею в Гонконзі.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://apartmentinteriors.ru/wp-content/uploads/Madame-Tussauds-2.jpg" />
         <pubDate>2023-05-21 16:55:49 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/2598924169</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Хабаров Данііл 9А</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/3873456806</link>
         <description><![CDATA[<p>Хабаров Данііл 9А</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/5501251005/a98ff9b7f500c4f631f93cdb54ced884/___________________________________________.pptx" />
         <pubDate>2026-04-18 17:52:04 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/svetlanatunik19/p5qu9ouneayj/wish/3873456806</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
