Дослід : https://drive.google.com/file/d/1vYcvm3h4DwS64HvHhTRY1Q7f6d_T0cN3/view?usp=sharing

Інструкція: https://www.canva.com/design/DAGSCfpRIC4/3ZBtaHp2FS4D1HxOddQcsQ/edit?utm_content=DAGSCfpRIC4&utm_campaign=designshare&utm_medium=link2&utm_source=sharebutton

Відео:

https://drive.google.com/file/d/1mwmn6DrIgwQrbxrSP0tQAyXkb9zPVo9a/view?usp=sharing

Опис :

https://docs.google.com/document/d/1U8abPxkeLyv1Ua3EzsiIbFwndwbtPRTi/edit?usp=drive_link&ouid=100044232330424069018&rtpof=true&sd=true

Лабораторія «Диво природи»

2. Обґрунтування:

Лабораторія спрямована на дослідження простих природних явищ та експериментів, які розкривають цікаві аспекти науки. Вона надає учням можливість власноруч проводити експерименти, досліджуючи природні процеси та явища з навколишнього світу.

3. Номінація для експерименту «Яєчний експеримент»:

«Найзагадковіший перетворювач»

Обґрунтування номінації:

Ця номінація підкреслює те, що «Яєчний експеримент» демонструє просте і водночас захопливе перетворення з використанням звичайного яйця.

Тема дослідження:

Властивості яйця у холодній воді та під впливом солі

Мета дослідження:

Дослідити, як холодна вода та додавання солі впливають на фізичні властивості яйця, а також дослідити зміну його плавучості та стану.

Опис експерименту:

Яйце у холодній воді:

Яйце було поміщене в ємність із холодною водою

Спостерігалося, як холодна температура вплинула на зовнішній вигляд, стан і поведінку яйця у воді.

Яйце у солоній воді:

В іншій ємності було підготовлено розчин із води та солі

Яйце помістили у цей розчин для дослідження впливу солоної води на плавучість та взаємодію із розчином.

Результати дослідження:

Експеримент 1: Яйце у холодній воді:

Висновок: Яйце залишилось у незміненому стані, шкаралупа та структура яйця залишалися стабільними, оскільки низька температура не вплинула на його цілісність.

Експеримент 2: Яйце у солоній воді:

Плавучість: Яйце, занурене в солону воду, почало підійматися на поверхню. Це сталося через збільшення густини води внаслідок додавання солі, що змінило плавучі сили.

Взаємодія з розчином: Яйце не змінило свою форму чи структуру, оскільки сіль не взаємодіє з його компонентами безпосередньо. Однак зміна плавучості демонструє, як розчин солі впливає на взаємодію об’єктів із водним середовищем.

Висновок: Додавання солі до води збільшує її густину, що підвищує плавучість предметів, таких як яйце, дозволяючи йому плавати на поверхні навіть у сирому вигляді.

Ключові висновки:

Додавання солі до води значно змінює її густину, що дозволяє сирому яйцю плавати. Це можна пояснити тим, що солоний розчин збільшує підтримувальну силу води, що важливо для пояснення таких природних явищ, як плавучість у Мертвому морі.

Тема дослідження:
Взаємодія рідин та поверхневого натягу

Мета дослідження:
Продемонструвати, як молекули рідин взаємодіють між собою, досліджуючи зміну поверхневого натягу молока під впливом засобу для миття посуду.

Опис експерименту:

Етап 1: Молоко та барвники
Молоко було налито в тарілку, а на його поверхню додали краплі харчових барвників різних кольорів.

Етап 2: Додавання засобу для миття посуду
Ватну паличку занурили у засіб для миття посуду та торкнулися нею поверхні молока. Спостерігали за реакцією барвників під впливом зміненої поверхневого натягу.

Результати дослідження:

Вплив засобу для миття посуду:
Барвники почали активно розтікатися, створюючи ефект "кольорового вибуху". Це сталося через руйнування поверхневого натягу, викликане миючим засобом, що змінило взаємодію між молекулами на поверхні молока.

Взаємодія з рідиною:
Барвники швидко рухалися внаслідок зменшення сил поверхневого натягу, які тримали їх у фіксованому стані. Структура та властивості барвників залишилися незмінними.

Висновок:
Засіб для миття посуду ефективно знижує поверхневий натяг молока, що демонструє наочно, як зміна властивостей одного компонента впливає на взаємодію між молекулами. Дослід є гарним прикладом принципів фізики, які пояснюють взаємодію рідин у природі.

Номінація: "Детектив: розкриття таємниць речовин"

Назва лабораторії: "Лабораторія молекулярних відкриттів"

Обґрунтування: Ця лабораторія призначена для вивчення властивостей різних тіл і речовин на молекулярному рівні. За допомогою дослідів з цвяхом, крейдою, сіллю та марганцівкою учні отримують можливість виявити їхні хімічні та фізичні властивості, зрозуміти, як взаємодіють різні молекули, і як ці взаємодії впливають на загальні характеристики матеріалів. Номінація "Детектив" підкреслює дослідницький характер експерименту та заохочує учнів до активного пошуку відповідей на питання про світ навколо них.

Звіт про роботу дослідницької діяльності:

Мета роботи: почати формувати поняття "тіло", "речовина", "молекула", вміння розрізняти тіла і речовини в природі, формувати дослідницькі навички.

Дослід 1.

Завдання: візьми шматочок крейди, спробуй його розламати. Чи легко було це зробити?

Завдання: візьми залізний цвях, спробуй розламати. Чи вдалося це тобі?

- Визначте, яке тверде тіло називають називається крихким.

- Яке тверде тіло називається міцним?

- В якому досліді ви бачили крихке тіло, а в якому – міцне?

- Які ще тверді тіла мають такі властивості?

Дослід 2.

Завдання. Візьми склянку (пробірку) з водою і вилий трішечки води на підлогу. Що з нею сталося? Чому вода розтікається по поверхні? Які ще тіла розтікаються, якщо їх вилити або пролити з посуду, де вони знаходилися? До яких тіл належать вода, молоко, спирт, олія? Яка ж ознака властива всім рідким тілам?

Дослід 3.

- Подивіться на флакон. Він порожній. А що ви відчуваєте? Чи чули ви колись цей запах? Яке ж це тіло

- Спробуйте визначити, які тіла називають газоподібними. Що до них належить?

Обговорення:

Яке тверде тіло називається крихким?
Відповідь: Крихким називається тіло, яке легко ламається при прикладанні сили (наприклад, крейда).

Яке тверде тіло називається міцним?
Відповідь: Міцним називається тіло, яке витримує навантаження і не ламається (наприклад, залізний цвях).

В якому досліді ви бачили крихке тіло, а в якому – міцне?
В досліді з крейдою було крихке тіло, в досліді з цвяхом – міцне.

Які ще тверді тіла мають такі властивості?
Відповідь: Інші крихкі тіла можуть бути скло, пластик; міцні тіла – метал, камінь.

Вода розтікається по поверхні, оскільки має рідку форму і підпорядковується силі тяжіння.

Інші рідкі тіла: молоко, олія, спирт.

Ознака, властива всім рідким тілам: рідини приймають форму посудини, в якій знаходяться.

У флаконі може бути повітря або інші гази, запах яких може бути відомий.

Газоподібні тіла – це ті, що не мають визначеної форми і заповнюють весь доступний об'єм (наприклад, повітря, водяна пара, гази в балонах).ї

Висновки:
Проведені досліди дозволили учням на практиці ознайомитися з основними поняттями про тіла, речовини та молекули. Вони навчилися розрізняти крихкі, міцні та рідкі тіла, а також зрозуміли особливості газоподібних речовин. Ця лабораторна діяльність сприяла розвитку дослідницьких навичок і заклала основи для подальшого вивчення хімії та фізики.

Опис номінації :
Номінація присвяченим дослідникам, які демонструють унікальні властивості води, її здатність до переміщення, змішування кольорів та взаємодію з іншими матеріалами.

Лабораторія: «Магія води»
Обґрунтування :
У нашій лабораторії ми досліджуємо феномени, пов'язані з водою, її взаємодію з речовинами та впливом на змішування кольорів. Вода, як універсальний розчинник, здатна розчиняти на перший погляд звичайні речовини і надати їм видовищного вигляду. Лабораторія демонструє, як прості матеріали можуть розкрити захопливі наукові принципи, що формують світ навколо нас.

Мета лабораторії:

Метою нашої дослідницької лабораторії було вивчення властивостей води, її здатності до переміщення через різні матеріали, а також впливу води на змішування кольорів. Досліди, проведені в лабораторії, дозволили учасникам побачити на практиці, як вода може мандрувати між посудинами та взаємодіяти з іншими речовинами для створення нових кольорів і ефектів.

Опис дослідів:

1. Дослід: «Вода мандрівниця»

   • Матеріали: підфарбована вода (синя, червона, жовта), склянки, паперові серветки.

   • Процес: Вода з трьох різних склянок за допомогою паперових серветок переливалася в порожні склянки, змішуючи кольори під час цього процесу.

   • Результат: Підфарбована вода піднімалася по серветках та повільно переміщувалася в порожні склянки, утворюючи нові кольори – зелений, фіолетовий та помаранчевий.

   • Висновки: Вода має властивість капілярного підйому по пористих матеріалах, що дозволяє їй переміщуватися навіть без зовнішніх сил. Змішування первинних кольорів дало нові відтінки, що показало можливості взаємодії кольорів у рідині.

2. Дослід: «Льодяники Skittles»

   • Матеріали: льодяники Skittles, тарілка, вода.

   • Процес: Льодяники викладалися по краю тарілки, після чого до них додавалася вода. Під дією води фарби з льодяників почали розчинятися і створювати яскраві кольорові потоки.

   • Результат: Різнокольорові барвники з льодяників почали розчинятися та рухатися до центру тарілки, утворюючи кольорові промінці.

   • Висновки: Вода виступає як розчинник, який змиває барвники з поверхні льодяників, створюючи візуально яскравий і динамічний процес руху кольорів. Це підтверджує здатність води змінювати фізичні властивості інших матеріалів.

Ключові висновки:

• Властивості води як універсального розчинника: Досліди показали, як вода легко змішується з іншими речовинами та створює нові комбінації.

• Капілярний ефект: Використання серветок у першому досліді демонструє явище капілярного підйому води через пористі матеріали, що є важливим для розуміння процесів, які відбуваються в природі та техніці.

• Естетична привабливість експериментів: Візуальний ефект від експериментів захоплює дітей, стимулює їхній інтерес до науки та сприяє кращому запам’ятовуванню матеріалу.

Рекомендації для подальших досліджень:

• Дослідити властивості води в інших станах (пар, лід) і їх вплив на різні матеріали.

• Провести експерименти зі змішуванням інших рідин та порівняти їх властивості з водою.

• Залучити більше інтерактивних дослідів, що допоможуть учням глибше розуміти фізичні явища навколо них.

Дослідницька лабораторія «Магія води» успішно виконала свою мету, продемонструвавши базові наукові явища через захопливі та інтерактивні досліди з водою. Ці експерименти не лише допомогли учням краще зрозуміти природу води та її взаємодію з іншими речовинами, але й розвинули їхнє критичне мислення, допитливість та інтерес до науки.

Мета:

· Ознайомити учнів з процесом розчинення речовин у воді.

· Навчити ставити запитання, формулювати гіпотези, проводити експеримент та робити висновки.

Матеріали:

· Прозора склянка з теплою водою.

· Прозора склянка з холодною водою.

· Дві чайні ложки цукру.

· Таймер або годинник.

Хід досліду:

1. Вступ

· Вітаю, діти! Сьогодні ми будемо досліджувати, як розчиняється цукор у воді та дізнаємося, чи впливає температура на цей процес.

· Ми побачимо, як швидко розчиняється цукор у холодній і теплій воді, і спробуємо зрозуміти, чому так відбувається.

2. Підготовка до досліду

· Для нашого досліду нам знадобляться дві прозорі склянки – одна з теплою водою, інша з холодною водою, дві чайні ложки цукру та таймер або годинник.

· Як ви думаєте, в якій склянці цукор розчиниться швидше – у теплій чи холодній воді? Напишіть свої припущення в чаті.

3. Проведення досліду

· Одночасно додамо по одній чайній ложці цукру в обидві склянки. Давайте спостерігати, що відбуватиметься.

· Я запускаю таймер. Дивіться уважно, яка вода розчинить цукор швидше.

4. Обговорення результатів

· Яка склянка розчинила цукор швидше? Чому, на вашу думку, це сталося? (В теплій воді молекули рухаються швидше, тому цукор розчиняється швидше. Це пояснює, чому температура впливає на швидкість розчинення.)

5. Висновки

· Отже, ми дізналися, що температура води впливає на швидкість розчинення цукру. Чим вища температура, тим швидше відбувається цей процес.

6. Завершення

· Дякую всім за увагу. До зустрічі!

Обґрунтування:
Лабораторія спрямована на розвиток у дітей інтересу до науки через проведення цікавих експериментів, які допомагають зрозуміти явища навколишнього світу. Основний акцент робиться на діяльнісний підхід, де учні самі стають дослідниками, аналізуючи результати та роблячи висновки. Мета – надихнути дітей на дослідження і пошук нових знань.

Номінація для експерименту: "Швидкі дослідники"

Обґрунтування:
Ця номінація відзначатиме дітей, які не лише виконують експерименти, але й швидко помічають закономірності та роблять висновки. У нашому досліді з розчиненням цукру учні могли б змагатися в тому, хто першим побачить різницю у швидкості розчинення або запропонує найбільш оригінальне пояснення цього явища.

Тема досліду:
"Вода як розчинник. Як цукор розчиняється у воді?"

Мета досліду:
Визначити, як температура води впливає на швидкість розчинення цукру, а також розвинути навички критичного мислення у дітей через аналіз та обговорення результатів експерименту.

Матеріали та обладнання:

• Прозора склянка з теплою водою (близько 40°C).

• Прозора склянка з холодною водою (кімнатної температури).

• Дві чайні ложки цукру.

• Таймер або годинник для відстеження часу розчинення.

Гіпотеза:
Цукор розчиниться швидше у теплій воді, оскільки висока температура прискорює рух молекул.

Хід експерименту

1. Підготовка матеріалів:
   Діти підготували дві склянки з водою різної температури та чайні ложки цукру.

2. Проведення досліду:

   • У кожну склянку одночасно було додано по чайній ложці цукру.

   • Було запущено таймер для відстеження часу розчинення.

   • Діти спостерігали за процесом і фіксували, як цукор розчиняється в теплій і холодній воді.

3. Обговорення результатів:
   Після завершення експерименту було встановлено, що цукор розчинився швидше у теплій воді, що підтвердило початкову гіпотезу. Діти помітили, що в теплій воді молекули рухаються швидше, сприяючи швидшому розчиненню.

Ключові висновки

• Температура води впливає на швидкість розчинення речовин. Чим вища температура, тим швидше розчиняється цукор.

• Рух молекул у воді прискорюється при підвищенні температури, що полегшує проникнення цукру у воду та його розчинення.

• Діти зрозуміли важливість наукового підходу до досліджень, навчилися ставити гіпотези, проводити експерименти та робити обґрунтовані висновки.

Нагородження та номінації

За результатами експерименту було обрано переможців у номінації "Швидкі дослідники". Найактивніші учасники, які першими помітили розходження в швидкості розчинення та запропонували цікаві пояснення, були нагороджені сертифікатами.

Рекомендації для подальших досліджень

Запропонувати учням провести схожі експерименти з іншими речовинами (сіль, сода) або при різних температурах води, щоб перевірити, чи зміниться швидкість розчинення.

Тема: «Повітря. Властивості повітря»

Клас: 2 клас.

Мета: розширити й поглибити уявлення дітей про значення і місцезнаходження повітря на землі, про властивості повітря (прозоре, безбарвне, без запаху, розширюється під час нагрівання і стискається під час охолодження, погано проводить тепло), розкрити значення повітря для всього живого; розвивати мислення, спостережливість, допитливість; виховувати дбайливе ставлення до природи.

Дослід 1

«Повітря існує»

Перед вами дві порожні пляшки: закрита та відкрита.

Шановні вчені, спробуйте стиснути закриту пляшку.

Що ж сталося? Чому вона не стискається?

Спробуй стиснути відкриту пляшку. Вдалося?

Висновок: Закриту пляшку не вдалося стиснути, бо вона наповнена повітрям, яке заважає стисненню.

Дослід 2

«Повітря займає частину простору»

Опустіть порожню склянку догори дном у посудину з водою. Чи заповнює вода склянку? Чому?

Повільно нахиліть склянку. Що відбувається?

Висновок: Вода не заповнює склянку, бо її простір зайнятий повітрям. Якщо склянку повільно нахиляти, то можна побачити як із склянки входять бульбашки повітря, а в неї заходить вода.

Дослід 3

«Що відбувається з повітрям при нагріванні?»

Одягнемо на скляну банку гумову рукавичку і зафіксуємо її. Поставимо банку в теплу воду. Що відбувається?

Опустимо банку у холодну воду. Що відбувається з рукавичкою?

Висновок: При нагріванні повітря розширюється й піднімається вгору, тому рукавичка наповнюється повітрям, а при охолодженні повітря стискається й опускається вниз, внаслідок чого рукавичка стискається.

Дослід 4

«Рух повітря»

Візьміть в руки зошит та помахайте ним перед обличчям. Що ви відчули?

Покладіть на долоньки клаптики паперу. А тепер змахніть над ними зошитом. Що сталося?

Висновок: Зошитом ми сколихнули повітря. Воно, в свою чергу, підняло папірці. Рух повітря – це вітер.

Опис номінації: у цій захоплюючій номінації молодші школярі мають можливість зануритися у світ повітря, яке нас оточує. Їх завдання – дослідити властивості повітря, які допоможуть глибше зрозуміти його роль у природі та житті людини.

Назва лабораторії: «Атмосферна Майстерня».

Обґрунтування: цей проєкт створює захоплюючу атмосферу для учнів, дозволяючи їм вивчати повітряні явища через практичні експерименти та ігри. Назва відображає креативний підхід до навчання, акцентуючи увагу на ручній праці та дослідженні.

Слово «майстерня» вказує на місце, де учні можуть не лише вивчати теоретичні поняття, але й активно брати участь у процесі. «Атмосферна» підкреслює тематику, пов’язану з повітрям, атмосферою та всіма її складовими. В такій лабораторії діти зможуть вивчати властивості повітря, а також експериментувати з різними матеріалами для з’ясування, як працює рух повітря, тиск та інші фізичні явища.

Таким чином, «Атмосферна Майстерня» стане ідеальним місцем для маленьких дослідників, допомагаючи їм розвивати інтерес до науки та природи.

Тема дослідження: Властивості повітря.

Мета: вивчити та на практиці дослідити такі властивості повітря як об’єм, розширення при нагріванні, рух повітряних мас; формувати вміння виконувати досліди, спостерігати за ходом та результатами експерименту; виховувати пізнавальний інтерес до вивчення природи.

Опис дослідів:

Дослід 1 «Повітря існує»

Матеріали: дві порожні пластикові пляшки.

Хід досліду: необхідно стиснути по черзі закриту кришкою пластикову пляшку та відкриту.

Результати: Закриту пляшку не вдалося стиснути, що доводить наявність в ній повітря, яке через закриту кришку не може бути витіснене.

Дослід 2 «Повітря займає частину простору»

Матеріали: широка посудина наповнена водою, скляний стакан.

Хід досліду: необхідно опустити порожню склянку догори дном у посудину з водою, поспостерігати. Далі поступово нахилити склянку. Зафіксувати зміни.

Результати: В першому випадку вода не заповнює склянку, бо її простір заповнений повітрям, перевертаючи склянку вода поступово починає заповнювати склянку, витісняючи повітря.

Дослід 3 «Що відбуваються з повітрям під час нагрівання?»

Матеріали: скляна банка, гумова рукавичка, мотузка (нитка) для фіксації рукавички.

Хід досліду: слід одягнути на скляну банку гумову рукавичку та зафіксувати її, поставити банку у теплу воду та поспостерігати, що відбувається з рукавичкою під час нагрівання повітря в банці. Далі помістити банку в холодну воду і спостерігати за змінами.

Результати: При нагріванні повітря розширюється і піднімається вгору, тому рукавичка надується, наповнившись повітрям. При охолодженні повітря опускається вниз – рукавичка здувається.

Дослід 4 «Рух повітря»

Матеріали: зошит, клаптики паперу.

Хід досліду: необхідно помахати зошитом перед обличчям та відчути рух повітря. Далі взяти клаптики паперу в долоні і подути на них. Завдяки чому їм вдалося полетіти?

Результати: Повітря рухається. Саме воно підняло клаптики паперу вгору. Рух повітря – це вітер.

Дослідницько-експериментальній лабораторії «Атмосферна Майстерня» за допомогою простих практичних експериментів, які можна виконати як в школі, так і вдома, вдалося дослідити ряд важливих властивостей повітря: об’єм, рух, розширення при нагріванні. За допомогою проведених дослідів молодші школярі спостерігали за властивостями повітря, практично їх досліджували, узагальнювали побачену інформацію та формулювали висновки, що в свою чергу, сприяло формуванню більш глибоких знань про повітря та його властивості.

Мета досліду:

Побачити, як вода може пересуватися через серветку з однієї посудини в іншу.

Матеріали:

• Три склянки (або невеликі посудини)

• Вода

• Харчовий барвник (червоний, синій чи інший колір)

• Паперова серветка або рушник

Хід досліду:

1. Підготовка склянок: Наповніть дві склянки наполовину чистою водою. Третю склянку залиште порожньою.

2. Додаємо барвник: Додайте кілька крапель барвника у першу і другу склянки склянку з водою та обережно перемішайте, щоб вода стала яскравого кольору.

3. Підготовка серветки: Складіть серветку так, щоб вона стала досить вузькою смужкою. Довжина серветки має бути такою, щоб вона могла діставати до дна обох склянок.

4. Встановлення серветки: Один кінець серветки занурте в пофарбовану воду, а інший покладіть у порожню склянку.

5. Спостереження: Залиште склянки на кілька годин і спостерігайте, як пофарбована вода піднімається по серветці і починає капати в порожню склянку.

Результати:

Через деякий час ви побачите, що в другій склянці з'явилася пофарбована вода. Це тому, що вода піднялася по серветці з першої склянки і стікала в другу. Цей процес називається капілярним підняттям – коли вода «просочується» через дрібні пори у серветці.

Висновок:

Такий дослід показує, як вода може рухатися через дуже маленькі отвори в матеріалі завдяки капілярному ефекту. Це схоже на те, як вода піднімається від коріння до листя в рослинах!

Тема експерименту: "Танцюючі родзинки"

Мета:

Дослідити, як гази можуть впливати на предмети у рідині, спостерігаючи за поведінкою родзинок у газованій воді.

Необхідні матеріали:

- Прозора склянка або стакан

- Газована вода (можна використовувати лимонад)

- Родзинки (сухі або свіжі)

- Ложка

- Папір та ручка для записів

Підготовка до експерименту:

1. Підготовка матеріалів: Попросіть учнів зібрати всі необхідні матеріали. Переконайтеся, що всі мають доступ до газованої води і родзинок.

2. Оформлення робочого листа: Підготуйте робочий лист, де учні можуть записувати свої спостереження, результати та питання.

Проведення експерименту:

1. Вступ: Розкажіть дітям про те, що ми будемо спостерігати, як родзинки "танцюють" у газованій воді. Поясніть, що гази можуть піднімати легкі предмети на поверхню рідини.

2. Додавання газованої води:

   - Нехай учні наповнять склянку газованою водою приблизно на три чверті.

3. Додавання родзинок:

   - Дайте команду учням додати кілька родзинок у воду. Спостерігайте за їхньою поведінкою.

4. Спостереження: Нехай діти спостерігають, як родзинки починають "танцювати" — спочатку опускаються на дно, а потім піднімаються на поверхню, коли бульбашки газу прилипають до них.

5. Запис результатів: Попросіть учнів записати свої спостереження: скільки часу родзинки "танцюють", як вони рухаються, що відбувається з бульбашками.

6. Обговорення результатів: Запитайте учнів, чому, на їхню думку, відбувається це "танцювання". Поясніть, що бульбашки газу прилипають до родзинок, піднімаючи їх на поверхню, а потім, коли бульбашки лопаються, родзинки знову опускаються.

Заключення:

На завершення обговоріть, як гази можуть впливати на предмети в рідині, і чому це важливо в природі (наприклад, у водних екосистемах). Заохочуйте дітей ділитися своїми думками та запитаннями.

Цей експеримент займе близько 20-30 хвилин і є простим, але вражаючим. Діти будуть захоплені спостереженням за "танцюючими" родзинками, і навчаться про основи фізики та хімії в ігровій формі.

Мета: дослідити вплив солі на швидкість танення льоду.

Матеріали: кубики льоду (мінімум 2); дві невеликі тарілки або миски; кухонна сіль; таймер (можна скористатися телефоном); блокнот для запису спостережень.

Хід експерименту:

Покладіть по одному кубику льоду в кожну тарілку.

На один із кубиків насипте чайну ложку солі, інший залиште без змін.

Увімкніть таймер і спостерігайте, як змінюється стан обох кубиків.

Записуйте час, коли кожен кубик повністю розтанув, і зовнішні спостереження (наприклад, виділення води або зміна форми льоду).

Обговорення:

Чому сіль впливає на танення льоду?

Де у житті ми можемо спостерігати це явище (наприклад, обробка доріг взимку)?

Висновки:

Коли сіль розчиняється у воді, вона знижує точку замерзання. Це пояснюється тим, що іони солі заважають молекулам води утворювати кристалічну структуру льоду. Тому при посипанні льоду сіллю, наприклад на дорозі, він тане навіть при температурі нижче 0°C.

Дослід/експеримент: «Чому тане лід?»
Мета: Дослідити вплив солі на швидкість танення льоду.

Матеріали:

• Кубики льоду (мінімум 2)

• Дві невеликі тарілки або миски

• Кухонна сіль

• Таймер (можна використовувати телефон)

• Блокнот для запису спостережень

Хід експерименту:

1. Помістіть по одному кубику льоду в кожну тарілку.

2. На один із кубиків насипте чайну ложку солі, інший залиште без змін.

3. Увімкніть таймер і спостерігайте за змінами в стані обох кубиків.

4. Записуйте час, коли кожен кубик льоду повністю розтане, а також зовнішні спостереження, такі як виділення води або зміна форми льоду.

Спостереження:

• Кубик льоду, на який була посипана сіль, почав танути швидше, ніж той, що не мав солі.

• Вода з лідного кубика, на який насипали сіль, виділялася майже одразу після початку експерименту.

• Кубик без солі розтанув значно повільніше і змінив форму не так різко.

Обговорення:

1. Чому сіль впливає на танення льоду?
   Сіль розчиняється у воді, утворюючи іони, які заважають молекулам води формувати кристалічну структуру льоду. Це знижує точку замерзання, тобто лід починає танути навіть при температурах нижче 0°C. Тому, коли на лід посипають сіль, вона допомагає йому танути швидше.

2. Де в житті ми можемо спостерігати це явище?
   Це явище часто спостерігається в зимовий період, коли на дорозі посипають сіллю, щоб запобігти утворенню ожеледиці та швидше танути лід на тротуарах та дорогах. Також сіль використовують для зниження температури замерзання води в деяких технологічних процесах.

Висновки:

• Сіль знижує точку замерзання води, що дозволяє льоду танути при температурі нижче 0°C.

• При посипанні льоду сіллю, молекули води не можуть формувати кристалічну структуру, що сприяє швидкому таненню льоду.

• Це явище можна спостерігати у повсякденному житті, зокрема, під час зимової обробки доріг.

Даний експеримент наочно показує, як хімічні властивості солі можуть змінювати фізичний процес танення льоду.

Мета експерименту: Показати, як миття рук з милом допомагає захищатися від мікробів.

Матеріали:

• Глибока миска з водою

• Чорний мелений перець (імітує мікроби)

• Рідке мило

Мета: Показати важливість миття рук милом для гігієни.

Хід експерименту:

1. У тарілку з водою насипали мелений перець.

2. Спочатку занурили палець без мила — перець прилип до пальця.

3. Потім занурили палець із милом — перець миттєво розійшовся до країв тарілки.

Результати:
Без мила частинки перцю прилипають до пальця, імітуючи бруд чи бактерії. З милом поверхневий натяг води змінюється, і перець "розбігається", демонструючи очищення.

Висновки:
Мило є важливим засобом для очищення шкіри від бруду та мікробів, оскільки змінює властивості води й ефективно видаляє забруднення.

Номінація: "Магія чистих рук"
Обґрунтування: Експеримент яскраво ілюструє важливість миття рук для підтримки чистоти та здоров’я.

Що потрібно: склянка з водою, ліхтарик, білий папір.

Як проводити: наповнити склянку водою. Направити промінь ліхтарика під кутом на склянку, щоб світло відбивалося на білий папір. Спостерігати за появою веселки.

Пояснення: вода розкладає біле світло на різнокольорові складові.

Дослід «Надування кульки в пляшці»

Що потрібно: пляшка, кулька, оцет, харчова сода.

Як проводити: В пляшку насипати соду, а в кульку налити оцет. Швидко натягнути кульку на шийку пляшки і підняти її так, щоб оцет вилився на соду. Спостерігати, як кулька надувається.

Пояснення: При взаємодії оцту і соди виділяється вуглекислий газ, який надуває кульку.

Мета експерименту: ознайомити дітей із принципами утворення вихрів, зокрема торнадо, та пояснити явища, пов'язані з рухом рідин та повітря.

Матеріали:

• банка з водою;

• оцет

• засіб для миття посуду.

Номінація: "Торнадо у банці" Обґрунтування: Експеримент яскраво демонструє природне явище утворення торнадо, яке виникає внаслідок кругового руху рідини. Простота виконання дозволяє пояснити складні фізичні процеси в доступній та цікавій формі для дітей.

Мета: Показати, як утворюється торнадо, і пояснити принципи фізичних процесів, що лежать в основі природних явищ, таких як торнадо.

Хід експерименту: Наповнили банку водою до половини. Додали кілька крапель рідкого мила і оцет. Щільно закрутили кришку на банці. Створили вихор, енергійно обертаючи банку. Спостерігали за утворенням вихору всередині банки.

Результати: Після обертання банки спостерігався яскраво виражений вихор, який імітував обертання повітря в атмосфері.

Висновки: Цей експеримент демонструє фізичні принципи, які лежать в основі утворення торнадо, і дозволяє наочно побачити, як циркуляція рідини може створювати подібні вихори. Такі спостереження допомагають зрозуміти природні явища через доступні й захопливі експерименти.

Номінація: "Торнадо у банці" Обґрунтування: Експеримент дозволяє дітям у простій та цікавої формі зрозуміти фізичні явища, що відбуваються в природі. Створення вихору в банці нагадує торнадо, що робить його ідеальним інструментом для пояснення складних природних процесів.

Уявляєте собі рідину, яка може бути одночасно і твердою, і рідкою? Це не чаклунство, а наука! Давайте створимо таку саму вдома.

"Центр наукових відкриттів"

Номінація для експерименту:
"Чарівна фізика в долонях"

Обґрунтування:
Наша лабораторія створена для дослідження незвичайних властивостей матеріалів, які змінюють свою поведінку залежно від умов. Тут ми відкриваємо секрети речовин, що розширюють уявлення про фізику та хімію, роблячи її доступною, цікавою і пізнавальною. Експеримент із неньютонівською рідиною чудово демонструє, як наука може дивувати!

Що нам знадобиться?

• Крохмаль: Можна використовувати картопляний або кукурудзяний.

• Вода: Звичайна вода кімнатної температури.

• Ємність: Миска або тарілка.

• Ложка: Для змішування.

Як приготувати?

1. Змішуємо інгредієнти: Насипаємо в ємність трохи крохмалю. Потім поступово додаємо воду, постійно перемішуючи ложкою.

2. Досягаємо потрібної консистенції: Продовжуємо додавати воду до тих пір, поки суміш не стане схожою на густий кисіль. Якщо вона занадто рідка, додаємо ще крохмалю, якщо занадто густа - води.

3. Перевіряємо готовність: Спробуй повільно занурити палець у суміш. Якщо він легко проходить, а рідина розтікається, значить все готово!

Чому це так цікаво?

• Рідина, яка стає твердою: Якщо ти швидко вдариш по поверхні суміші, вона поведе себе як тверде тіло. А якщо ти будеш занурювати палець повільно - вона буде текти як звичайна рідина.

• Чому так відбувається? Все завдяки особливим властивостям крохмалю. Коли ми діємо на суміш швидко, частинки крохмалю зближуються і утворюють своєрідну сітку, яка не дає нам провалитися. А коли діємо повільно, частинки встигають розійтися, і суміш стає рідкою.

Що ми можемо робити з цією рідиною?

• Ліпити кульки: Спробуй скачати з суміші кульку. Якщо робити це повільно, вона розтечеться, а якщо швидко – вийде ціла кулька!

• Розрізати: Поклади суміш на тарілку і спробуй розрізати її ножем. Що відбувається, коли ти робиш це повільно, а що – швидко?

• Будувати вежі: Можна спробувати побудувати з цієї рідини невелику вежу.

Запам'ятай!

• Не їж цю суміш! Вона призначена тільки для експериментів.

• Проводи експерименти разом з дорослими!

• Не виливайте велику кількість рідини в раковину!

Мета досліду: дізнатися про властивості повітря.

Матеріали: склянка, ємкість з водою, прозорий поліетиленовий пакетик.

Хід досліду:

1. Візьмемо порожню склянку та опустимо її у ємкість з водою. Вода не може потрапити до склянки тому, що всередині знаходиться повітря, яке не дає воді піднятися вгору. Нахилимо склянку вбік і побачимо, що трошки повітря вийшло назовні і утворилася повітряна бульбашка.

   Результат: ми можемо зрозуміти, що повітря невидиме та безбарвне.

2. Тепер візьмемо прозорий поліетиленовий пакетик і щільно згорнемо з боку отвору в трубочку рухаючись від себе. Що ми бачимо? Повітря, яке було в пакетику, ми поступово зібрали до купи про, що свідчить повітряна подушечка, що утворилася в результаті наших дій.

   Результат: Отже ми з вами знову зрозуміли, що повітря немає кольору, воно є в пакеті і в інших предметах, які знаходяться навколо нас, воно нас оточує.

Лабораторія "Лабораторія повітряних чудес": ми досліджуємо властивості повітря, наші досліди спрямовані на те, щоб дізнатися більше про повітря, тому така і назва.