1.Пересопницьке Євангеліє завтра в черговий раз побачить світ - під час інавгурації шостого президента України Володимира Зеленського.

2.За даними Помісної церкви, українська Першокнига — Пересопницьке Євангеліє — має для українців колосальне значення. Це безцінна унікальна пам'ятка, яка засвідчила ще у XVII ст. прагнення нашого народу читати і чути Святе Письмо рідною мовою.

3.Після написання у XVI столітті Євангеліє багато разів змінювало власників і місце зберігання, воно навіть зникало з поля зору істориків на певний час.

4.Його повторне відкриття у XIX столітті та подальше перевезення і збереження в різних архівах і музеях можна вважати своєрідним "поверненням" святині з небуття, що додає їй ореолу таємничості. 

5.Створення Євангелія пов'язане з Пересопницьким монастирем, що сам по собі є місцем, наповненим духовною атмосферою. Це надає книзі особливої, освяченої аури. 

Місце розташування: м. Львів, площа Ринок, будинок №4

Час побудови: приблизно 1588–1589 рр.

Архітектор: Петро Красовський

Стиль: ренесанс

Короткий опис:

Чорна кам’яниця — одна з найвідоміших історичних споруд Львова. Вона отримала свою назву через темний колір фасаду, який утворився від часу та дії атмосферних впливів. Будинок має три поверхи, прикрашений різьбленим каменем, арками, колонами та декоративними візерунками.

Історичне значення:

Колись у Чорній кам’яниці мешкали заможні львівські купці. Зараз тут розташована експозиція Львівського історичного музею. Ця споруда є справжньою перлиною архітектури й символом старовинного Львова.

Цікаво:

Фасад кам’яниці спочатку був світлий, але з часом камінь потемнів, що надало будівлі особливого шарму.

Замок було збудовано у 1635–1640 роках за наказом коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського на місці попередньої садиби Підгорецьких. Архітектурний проект розробили французький інженер Гійом Левассер де Боплан, який спроектував оборонні укріплення, та італійський архітектор Андреа дель Аква, який створив елегантний палац у стилі пізнього ренесансу з елементами бароко.

Замок має форму відкритого квадрата з внутрішнім двором, оточений оборонними стінами, ровом та земляними валами. На території замку розташовані численні підземелля, а також каплиця та палацова церква.

Інтер’єри та колекції

Інтер’єри замку вражають розкішшю та різноманіттям стилів. Серед основних приміщень палацу були: Столовий, Кармазиновий, Золотий, Дзеркальний, Жовтий, Зелений, два кабінети: Китайський і Мозаїчний та замкова каплиця. Назви залів пов’язані з їхнім призначенням, кольором оздоблення та стилем виконання.

Наприкінці XVIII століття у замку розташовувався один із найбагатших приватних музеїв Європи, в якому були зібрані картини, гобелени, зброя та рідкісні книги.

Містичні легенди

Підгорецький замок оточений численними містичними легендами. Одна з найвідоміших — це історія Білої Пані. За легендою, молода дружина господаря замку стала жертвою ревнощів чоловіка і була живцем замурована в стіни замку. Її дух, відомий як Біла Пані, досі блукає коридорами та алеями замку.

Цікавим є те, що факт паранормальної активності в замку підтвердили учасники української «Битви екстрасенсів», а також американська група так званих «мисливців за привидами».

Сучасний стан

З 1997 року замок є частиною Львівської національної галереї мистецтв і відкритий для відвідувань. Після численних руйнувань, зокрема пожежі 1956 року, замок поступово відновлюється. Реставраційні роботи тривають, і частина інтер’єрів вже відновлена до історичного вигляду.

Як дістатися

Підгорецький замок розташований за 80 км від Львова. До нього можна дістатися автобусами або маршрутками зі Львова до села Підгірці. Також доступний приватний транспорт.

Цікаві факти

У замку знімали сцени для фільму «Потоп» за романом Генрика Сенкевича.

У різні роки замок відвідали австрійський імператор Франц Йосиф, німецький кайзер Вільгельм II, Іван Франко, Федор Глинка, Ян Матейко, Олексій Толстой та багато інших видатних особистостей.

У XIX столітті в одній з кімнат замку над дверима висіли зуб і кістка мамонта поруч з портретом короля Августа III.

Посилання на віртуальну екскурсію: https://youtu.be/aa_8e6Jb9zs?si=Cv5m1-LNIMi1wMhg

Ікона «Успіння Богородиці» була написана в 1547 році для церкви в селі Смільник, що на Сяноччині. Цей образ є класичним прикладом іконографії успіння, де зображено Богородицю, що мирно спочиває, оточену апостолами та святими. Вгорі — Христос, що приймає її душу. Ця композиція символізує перехід від земного життя до вічного блаженства.

Художні особливості

Ікона виконана на дерев’яній дошці з використанням яскравих кольорів та детальної прорисовки. Композиція насичена символікою: червоне покривало — це образ любові та жертовності, а присутність апостолів підкреслює єдність Церкви. Використання золотого фону та детально прописаних фігур свідчить про високий рівень майстерності автора.

Іконографічний контекст

Іконографія «Успіння Богородиці» розвивалася на основі текстів, зокрема, де описується, як апостоли були перенесені ангелами до Єрусалиму, щоб попрощатися з Богородицею. Цей сюжет став основою для численних ікон, що зображують момент її «успіння» — мирного переходу до вічного життя.

Сучасне значення

Ікона «Успіння Богородиці» Олексія Горошковича є важливим елементом української культурної спадщини. Вона зберігається у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького та є предметом вивчення для дослідників українського мистецтва.

Ця ікона не лише релігійний образ, а й історичний документ, що відображає духовний та художній розвиток українського народу в XVI столітті.

Ікона «Успіння Богородиці» є важливим елементом української культурної спадщини. Вона зберігається у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького та є предметом вивчення для дослідників українського мистецтва.

Перша згадка XI-XII століття

Будівництво XI — XVI

Адреса 32341, Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул. Замкова, 1

Сьогодні ж Кам’янець-Подільська фортеця внесена до Списку пам’ятників світової спадщини ЮНЕСКО і входить до 7 чудес України.

Історичне значення:

Кам'янець-Подільська фортеця відома з XIV століття як важлива оборонна споруда Східної Європи та частина оборонної системи міста Кам'янець, колишньої столиці Подільського князівства. Фортеця є складовою частиною Національного історико-архітектурного заповідника «Кам'янець», що належить до «7 чудес України».

Цікаві факти:

Місто-острів: Кам'янець-Подільський – одне з небагатьох міст у світі, розташоване на компактному скелястому острові, повністю оточеному каньйоном.

Легенда про Папську вежу: За переказами, кошти на будівництво однієї з найпотужніших веж (Ковпак) виділив римський папа, бажаючи зміцнити "бастіон християнства".

Турецький мінарет: Після захоплення турками у 1672-1699 рр. вони прибудували до християнської дзвіниці на Ратуші мінарет. Сьогодні на ньому стоїть статуя Божої Матері, що є унікальним символом взаємодії культур.

https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C-%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%84%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8F

Цю величну кам’яницю було зведено в 1580 році за ініціативи багатого грецького купця Костянтина Корнякта. Він отримав дозвіл на будівництво завдяки вірній службі польським королям і праву мати фасад з шістьма вікнами — привілей, доступний лише аристократам. Архітекторами були італійці Петро Барбон і Павло Римлянин, які поєднали елементи готики та ренесансу, створивши справжній архітектурний шедевр .

Особливістю будівлі є внутрішній Італійський дворик — триярусна аркова галерея, що оточує подвір’я. Це єдине в Україні збережене ренесансне подвір’я такого типу, яке нагадує італійські cortile

Сьогодні Будинок Корнякта є частиною Львівського історичного музею. Тут розташовані Королівські зали з розкішною ліпниною, а також виставки, що розповідають про історію міста та його архітектурну спадщину.

Ця пам’ятка не лише вражає своєю архітектурною красою, але й є свідченням багатої історії Львова та його культурної спадщини.

🗺️ Адреса:

Площа Ринок, 6, Львів, Україна

🕒 Час роботи:

Відкрито щодня з 10:00 до 17:30.

2. У XVIII столітті її бібліотека вважалася однією з найбільших у всій Україні — у ній зберігалося понад 12 тисяч книг.

3. Студенти колегії ставили театральні вистави латиною, грецькою й українською мовами, що було справжньою рідкістю для того часу.

4. Тут навчалися не лише українці, а й молдавани, серби та навіть греки — академія була міжнародним освітнім центром.

5. Під час пожежі 1811 року більшість будівель колегії згоріла, але її відновили вже за кілька років.

6. У XIX столітті на базі колегії діяла Київська духовна академія, яка зберегла освітні традиції Петра Могили.

7. Після відновлення в 1991 році Києво-Могилянська академія стала одним із найпрестижніших університетів незалежної України.

• «Апостол»:

  Ця книга, що мала назву «Діяння та послання апостольські», вийшла друком першою у лютому 1574 року. 

• «Буквар»:

  Другий друкований твір 1574 року, який був першим українським навчальним букварів, призначеним для вивчення кириличної писемності. 

• «Апостол» (Москва):

  Варто зазначити, що перша книга, яку Іван Федоров видав ще в Москві (у 1564 році) спільно з Петром Мстиславцем, також називалася «Апостол». 

тим часом хотинська фортеця стоїть на березі на природному пагорбі