Великий внесок у розвиток музею внесли: Романенко Леонід Петрович, вчитель фізики Бабаївської загальноосвітньої школи і Яковенко Галина Григорівна, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди. Леонід Петрович, як фронтовик, проводив листування з ветеранами. Майже всі вітрини зроблені його руками. Галина Григорівна, як історик, працюючи в архівах Харкова, Києва зібрала величезну інформацію про історію селища, про князів Щербініних, про Архангело- Михайлівській храм. Вона систематизувала інформацію і за її редакцією вийшла книга «Бабаї. Короткий нарис з історії селища».

У 2006 році відбулася реорганізація музею. Він отримав нові приміщення. За останні 12 років музей поповнився великою кількістю експонатів, що дало можливість відкрити нові експозиції. У 2015 році за рішенням сесії Бабаївської селищної ради музей отримав назву «Бабаївський Історико- краєзнавчий музей». На сьогодні музей має 6 залів.
Найбільша – «Зала бойової Слави», в якому також знаходиться і конференцзал. У цьому залі експонуються предмети Другої світової війни: солдатські листи, грамоти, а також розміщено стенди з інформацією про ветеранів селища Бабаї та його визволителів, воїнів-інтернаціоналістів. Є куточок присвячений Чорнобильцям – односельцям.

У залі етнографії зберігаються знаряддя праці періоду кінця XIX - початку ХХ століття. Етнографічний матеріал розповідає про життя і побут селян. Тут представлені чудові зразки українського національного вбрання Слобідського краю. Демонструються гончарні вироби усіх регіонів України та предмети домашнього вжитку: ринки, казани, глечики, макітри, чугунки, дерев’яні ночви, колекція вишитих сорочок, рушників, скрині, знаряддя сільськогосподарської праці та знаряддя ремісничого виробництва.

Зал історії селища Бабаї від виникнення до теперішнього часу містить інформацію про князів Щербиніних, про Архангело- Михайлівській храм, .(СЛАЙД)про перебування в селищі відомого філософа Григорія Сковороди, який гостював у 70 роках 18 століття у свого друга, священика Архангело -Михайлівського храму, Якова Правицького. Дружний він був і з Щербініними. У Бабаях були написані деякі філософські трактати і 15 з 30 байок Харківських. .
З 2010 року в селищі Бабаї проводиться культурно-мистецьке свято «Сад пісень Сковороди», в якому музей бере активну участь.

Є матеріали про людей, які залишали свій помітний слід в історії селища. Селищні голови: Михайло Масленніков, Іван Волошан, Федір Оврашек, Микола Юшков, Володимир Черток, Олександр Мороз, директор радгоспа «Червоний партизан» Микола Софієнко. У мирний час в 1958 році був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці голова колгоспу «Шлях Леніна» Криволапов Гавриїл Ілліч. . Олекса Марченко - вчитель, журналіст, поет закінчив Бабаївську школу.

У четвертому залі - 50-70 роки 20 століття, куточок Клавдії Шульженко колекція годинників радянського періоду, колекція телефонів смичкових інструментів.

У 5 залі представлені колекції, що знайомлять з археологією, боністикою, нумізматикою, філателією, філокартією, філотаймією, фалеристикою. Колекція фарфору українських заводів: Городниці, Буди, Полоне, Київського експериментального, Дружківки. . У цій залі знаходяться також картини місцевих художників –Георгія Бережного, Миколи Дородного, художників -самоучек Івана Благого, Володимира Рогова, Євгенія Борисенка. Є подарунок відомого Харківського архітектора Олександра Юрійовича Лейбфрейда -картина Бабаївського ставка, яка написана аквареллю.
Зовсім недавно ми відкрили нову залу: «Природа нашого краю». За допомогою місцевого жителя Олександра Соловйова і генерала Олександра Крикушенка музей поповнився майстерно виконаними опудалами тварин і птахів.
Музей відвідують учні школи, а також розташованих поблизу шкіл: Покотилівки, Карачівки, Високого, місцеві жителі, діти зі шкіл міста Харкова. Часто в Будинку культури проходять районні заходи, тому з музеєм знайомий весь район.
На перший погляд, розміщення експонатів в музеї здається не зовсім науковим, але музей, по-перше, поповнюється за рахунок місцевих жителів і кожен відвідувач хоче побачити свій подарунок. По друге, обмеження в площі не дає можливості розташувати експозицію відповідно до музейних стандартів.

Музей давно вже вийшов з рамок простого експонування та зберігання пам'яток історії та культури. Музей перетворився на центр естетичного і патріотичного виховання молоді. При музеї працює гурток історії та краєзнавства. Члени гуртка проводять екскурсії, займаються вивченням історії свого краю, допомагають в організації виставок. У березні було відкрито виставку старої листівки. Зараз готується виставка вишивок 50 -70 років 20 століття. На базі музею спільно зі школою проходять всі заходи, присвячені державним святам і пам'ятним датам. Проводяться Дні пам'яті  односельців: Героїв Радянського Союзу Пилипа Потапенка та Сергія Ярмака, поета Олекси Марченка та інші.
Таким чином, музей активно бере участь в вихованні та формуванні свідомості місцевої молоді. Вчить любити свою Батьківщину, з повагою ставитися до старшого покоління.