Ведмідь може пролежати в барлозі, не доторкнувшись ні до їжі, ні до води протягом семи місяців.

Жир – запорука виживання ведмедя під час зимової сплячки.

Якщо ведмедеві вдалося накопичити жировий запас, з настанням холодів і скороченням джерел живлення в його організмі сповільнюються всі обмінні процеси. Звір готується до так званої зимової сплячки.

Він стає млявим і апатичним і, згідно інстинкту, починає шукати і облаштовувати собі барлогу. Де незабаром і засинає. Однак його зимовий сон не дуже глибокий і не схожий на сплячку інших тварин.

На відміну від гризунів, температура тіла ведмедя знижується не сильно, всього на 3-5 градусів.

Ведмідь, що заліг в барлогу, не мочиться і не випорожнюється. У будь-якої іншого тварини в цьому випадку вже через тиждень настало би смертельне отруєння уриною, а у ведмедів починається унікальний процес повторної переробки відходів життєдіяльності в корисні білки.