• Чи відоме вам поняття «демократія»? Де воно вам вже траплялося? Які асоціації воно викликає?

• Підрахуйте, скільки часу минуло від XVI ст. до н. е. до періоду «золотого віку» Афін, що тривав у 444—429 рр. до н. е.

Розквіт Афін пов’язують із їхнім особливим політичним режимом — демократією (із давньогрецької перекладається як «влада народу»). Проте Афіни не завжди були демократичними. У найдавніші часи ними правили монархи, при яких збиралася рада із представників найшляхетніших родин міста — ареопаг. Одним із найвідоміших монархів був напівлегендарний Тесей, який, за переказами, убив Мінотавра. Незнатне населення — демос — не брало участі в управлінні містом.

Пісістрат підтримував селян та дрібних ремісників, наприклад, давав гроші в борг на покупку знарядь праці. Афіни почали багатіти завдяки торгівлі маслиновою олією та ремісничими виробами. За наказом Пісістрата в Афінах було збудовано кілька храмів. Люди, які працювали на будівництвах, отримували платню від міської влади. Завдяки цим крокам Пісістрат став популярним серед демосу.

Політик Солон у 594—593 рр. до н. е. провів низку важливих реформ. По-перше, він домігся звільнення з боргового рабства, скасував ті борги, заставою для яких були земля або особа самого боржника, і заборонив надалі робити такі позики. Ці зміни, радикальні на той час, полегшили життя багатьох афінян.

Також Солон поділив усіх громадян Афін на чотири групи залежно від їхніх доходів. Чим більший дохід мав громадянин, тим вищу посаду він міг обійняти. Тепер люди нешляхетного походження могли брати участь в управлінні містом. Хоча на практиці виявлялося так, що більш заможними були шляхетні громадяни. Проте реформи Солона, як стверджують історики, розпочали шлях Афін до демократичного устрою, а самого Солона називають «засновником Афінської демократії».

• Який недолік мала реформа Солона?

Цікаво знати

Давньогрецькі філософи вирізняли таку форму правління — олігархію, коли містом управляла верхівка з найбільш заможних та знатних людей. Ця форма правління існувала, наприклад, у Коринфі.

Перікл здійснив два важливі нововведення:

• оплата праці для тих, хто мав посади в управлінні міста, і тих, хто служив у війську;

• видача коштів найбіднішим афінянам для оплати входу в театр;

• змінив визначення громадянина: тепер ним вважався лише вільний дорослий чоловік, чий батько був громадянином, а мати — жителькою Афін.

Перікл був вправним політиком, який підтримував гарні стосунки не лише із різними прошарками афінян, а й за межами поліса.

Отже, станом на середину V ст. до н. е. в Афінах встановилася демократія — політичний лад, за якого громадяни самі ухвалювали закони.

Як ви вже знаєте, після завершення персько-грецьких війн Афіни утворили власний союз. Він мав спільну скарбницю, яку контролювали саме Афіни. Ці кошти Перікл використав на те, щоб розбудовувати Афіни.За його розпорядженням було повністю перебудовано акрополь, який зазнав руйнувань через вторгнення персів. Тут було зведено храм богині Афіни — Парфенон, Пропілеї — головні ворота, які вели на акрополь, храм Безкрилої Ніки (Перемоги), храм Ерехтейон.

Цікаво знати

Перікл належав до знатного та багатого афінського роду, був онуком Пісістрата. Він був талановитою та освіченою людиною. В особистому житті був скромним та ощадливим, цілковито присвятив себе державній справі. Він помер під час епідемії, що спустошила Афіни у 429 р. до н. е. Після нього не знайшлося достатньо мудрого правителя, який зумів би повернути Афінам їхню могутність.

Архонт (дав.-гр. ἄρχων від дав.-гр. ἄρχη — влада, дослівно — «властитель», «керівник») — найвища посадова особа в багатьох містах-державах Стародавньої Греції.

Буле (дав.-гр. βουλή — буквально «рада») — міська рада в давньогрецьких полісах.

Спочатку буле складалися з представників родової знаті (в Коринфі — з представників одного роду, Бакхіадів). Згодом в багатьох містах членів буле почали обирати на певний термін, зазвичай за допомогою жереба. Споруда для засідань буле називалась булевтерієм.

Геліаст-присяжний у суді