У червні 1941 р. Віктор Глушков із золотою медаллю закінчив середню школу №1 м.Шахти. Збирався вступати на фізичний факультет Московського університету. Але 22 червня почалася війна. Він відразу подав заяву в артучилище.та через дуже поганий зір його не взяли.

Після визволення м. Шахти, Глушков брав участь у відновленні вугільних шахт Донбасу: працював спочатку чорноробом у вибої, потім інспектором з якості і техніки безпеки.

Уже восени 1943 р. Новочеркаський індустріальний інститут оголосив набір, і Глушков став студентом його теплотехнічного факультету. У 1947 р. він вступає ще и на 5-й курс фізико-математичного факультету Ростовського університету, здавши академрізницю за 4 роки - майже півсотні іспитів, а у наступному році одержує дипломи про вищу технічну і вищу математичну освіту.

У жовтні 1951 р. він захищає кандидатську дисертацію на тему: "Теорія локально-нільпотентних груп, без крутіння, з умовою обриву деяких ланцюгів підгрупи", а в грудні 1955 року після закінчення однорічної докторантури при Московському університеті - докторську дисертацію " Топологічні локально-нільпотентні групи".

У серпні 1956 р. В .М. Глушков був призначений завідувачем лабораторії обчислювальної техніки Інституту математики АН УРСР. Саме в цій лабораторії під керівництвом академіка С.А. Лебедєва всього п'ять років перед тим була створена перша в континентальній Європі електронно-обчислювальна машина МЕОМ.

У грудні 1957 року лабораторія була перетворена в Обчислювальний центр АН УРСР із правами науково-дослідного інституту. У 1962 році Обчислювальний центр був перетворений в Інститут кібернетики АН УРСР, директором якого до кінця життя залишався В.М. Глушков. У цьому інституті під керівництвом Віктора Михайловича було створено десятки типів ЕОМ, багато з яких не тільки відповідали світовим стандартам, але і відкрили зовсім нові напрямки в розвитку обчислювальної техніки. Так,наприклад, машини серії МІР (машина інженерних розрахунків) стали праобразом персональних комп'ютерів. Ще більше було спроектовано різних керуючих систем і комплексів. Інститут став флагманом у розробці і в провадженні автоматизованих систем управління (АСУ).

Ще більш примітна теоретична діяльність В .М. Глушков а в галузі кібернетики. Він буквально зробив переворот як в галузі конструювання обчислювальної техніки, так і в галузі створення програм. Досить сказати, що знаменита Британська енциклопедія, що на той час була вже спільним британо-американським виданням, замовила статтю "Кібернетика" саме В.М. Глушкову.

У 1996 р. міжнародне комп'ютерне товариство посмертно присудило Вікторові Михайловичу Глушкову медаль "Піонер комп'ютерної техніки" за створення Інституту кібернетики, створення теорії цифрових автоматів і роботи в галузі макроконвеєрних архітектур обчислювальних систем. Ця медаль присуджується вченим за виняткові заслуги і значний внесок у розробку комп’ютерної техніки, що витримали іспит часом і просунули комп'ютерну науку в перед.

Ще 1982 року він писав у післямові до своїх "Основ безпаперової інформатики", що зовсім скоро кожна людина носитиме з собою "електронний блокнот" і, працюючи з клавіатурою, матиме доступ до гігантських баз даних у будь-яких куточках планети. Ідеї Глушкова сприймали не надто ентузіастично, все це могло здаватися безґрунтовними фантазіями кабінетного теоретика.

Його інститут створив ескіз Єдиної мережі обчислювальних центрів для обробки інформації по всій країні та ухвалення на цій базі обґрунтованих рішень. Це означало впровадження нової моделі керування економікою, аналоги якої запрацювали тоді в усьому західному світі.

Розробка була розпочата з наміром змоделювати (змакетувати) обчислювальну машину БЭСМ і тому спочатку перша «М» розшифровувалася як «модель». Після перших успіхів та з урахуванням гостроти потреби (як в УРСР, так і в СРСР в цілому) в обчислювальних потужностях вирішили макет перетворити на машину для обчислення реальних задач. Практично до введення в експлуатацію першого екземпляра ЕОМ «Київ» «МЕСМ» була основою «обчислювальних потужностей» УРСР (не беручи до уваги ЕОМ «СЕСМ», яка була спеціалізованою).

Лабораторія розташовувалася у приміщенні старовинного готелю для прочан. Фото з відкритих джерел

«Лабораторія розташовувалася у приміщенні старовинного готелю для прочан. Машина працювала на лампах і сильно нагрівалася. Подейкують, що через це у колишньому готелі навіть розібрали дах», — розповів києзнавець Кирило Степанець.

Розробка машини велася з 1948 року. Фото з відкритих джерел

Вирішення на машині реальних завдань: обчислення функцій розподілу ймовірностей. Підраховано 585 значень з точністю до одиниці 5-го знака, для чого зроблено близько 250 тис. операцій. Підрахунки зроблені за 2,5 години. На підставі обчислень складені таблиці, призначені для визначення однорідності пострілів артилерійських гармат із погляду однаковості технічного розсіювання. Ці ж таблиці застосовуються для установки режиму роботи верстатів-автоматів.

Після зняття з експлуатації «МЕОМ» передали до Київського політехнічного інституту для використання в навчальному процесі. Фото з відкритих джерел

На машині «МЕОМ» також були розв’язані низка завдань на замовлення провідних математичних та технічних інститутів, зокрема зі створення таблиць значень складних функцій, інженерних обчислень в галузі енергетики.

Після зняття з експлуатації «МЕОМ» передали до Київського політехнічного інституту для використання в навчальному процесі. Поступово була розібрана з використанням окремих електронних вузлів для навчання інженерів з цифрової обчислювальної техніки.