Найбільш вразливі
Молодь, підлітки, ті, хто залишає відкриті сесії на чужих пристроях або не використовує захист облікового запису.

Попередження / захист
— Виходити із соцмереж після використання
— Використовувати надійний пароль
— Активувати двофакторну автентифікацію
— Перевіряти, чи не залишились відкриті сесії
— Регулярно змінювати пароль

Наслідки
— Емоційний дискомфорт жертви
— Переслідування / ескалація конфлікту
— Психологічний стрес, зниження самооцінки

Вразливі групи
Акаунти з публічною діяльністю, молоді користувачі, ті, що легко реагують на провокації.

Як попередити
— Не вступати в полеміку з тролем
— Використовувати блокування / фільтри
— Ігнорувати провокації
— Підтримувати позитивне середовище

Наслідки
— Порушення психіки, травма
— Поширення приватного контенту
— Можлива сексуальна експлуатація, шантаж

Вразливі групи
Діти і підлітки (особливо у віці 10‑16 років), які активно спілкуються в чатах, соцмережах без нагляду.

• Як захищатися
  — Говорити з дітьми про онлайн‑безпеку
  — Не спілкуватися з незнайомцями
  — Не надсилати особисті фото / відео
  — Використовувати налаштування конфіденційності
  — Повідомляти про підозрілі повідомлення

Наслідки
— Втручання в приватне життя
— Шантаж, викрадення інформації
— Психологічний тиск

Вразливі групи
Підлітки, молодь, ті, хто шукає уваги чи визнання.

• Як запобігти
  — Не надсилати інтимні фото
  — Зберігати конфіденційність
  — Уважно ставитися до того, кому й що надсилаєш

Наслідки
— Депресія, тривога, самотність
— Самоушкодження, суїцидальні думки
— Соціальна ізоляція

Вразливі групи
Підлітки, діти, ті, хто активно користується соцмережами.

Як запобігти
— Підтримувати відкритий діалог
— Блокувати кривдників
— Документувати образи / зберігати докази
— Звертатися до адміністрацій соцмереж і служб підтримки

Наслідки
— Викрадення особистих даних
— Використання контенту проти дитини
— Порушення приватності

Вразливі групи
Діти, особливо маленькі, чиї батьки активно діляться контентом.

Як уникнути
— Не публікувати занадто багато
— Контролювати налаштування приватності
— Публікувати анонімно / без імен / без конкретного місця

Фішинг — це вид інтернет-шахрайства, при якому зловмисники видають себе за надійні організації (банк, соцмережу, державну установу тощо), щоб обманом змусити користувача розкрити конфіденційну інформацію: логіни, паролі, банківські дані.

Як працює фішинг

• Шахрай надсилає лист, повідомлення або створює сайт, що виглядає як офіційний

• У тексті часто є заклик до дії: "оновіть пароль", "підтвердьте акаунт", "ваша картка заблокована"

• Користувача спонукають перейти за підробленим посиланням та ввести свої дані

• Введена інформація потрапляє до зловмисників

Види фішингу

• Email-фішинг — масове розсилання фальшивих листів

• Смішинг — фішинг через SMS

• Вішинг — телефонні дзвінки від "псевдоспівробітників банку"

• Фармінг — підміна справжнього сайту фальшивим (навіть при правильній адресі)

• Соціальний фішинг — шахрайство через соцмережі та месенджери

Типові ознаки фішингу

• Граматичні помилки або незвичайна мова у тексті

• Адреса сайту схожа, але не справжня (наприклад, pr1vatbank.com замість privatbank.ua)

• Несподівані вимоги: оновити дані, підтвердити транзакцію, виграш у конкурсі

• Наявність посилань, кнопок «ТЕРМІНОВО» або «Натисніть тут»

Статистика

• За даними міжнародних компаній у сфері кібербезпеки, 90% усіх кіберзагроз починаються з фішингу

• У 2024 році фішинг спричинив збитків на понад 10 мільярдів доларів

• Найчастіше фішинг використовується для крадіжки банківських даних та доступу до облікових записів

Хто в зоні ризику

• Всі користувачі, які мають електронну пошту, онлайн-банкінг, соцмережі

• Підлітки та діти — через необережність

• Літні люди — через довірливість

• Працівники компаній — у рамках цілеспрямованих атак (спеар-фішинг)

Як захиститися від фішингу

• Не відкривайте підозрілі листи, посилання, вкладення

• Перевіряйте адресу сайту в адресному рядку браузера

• Не вводьте особисті дані на сайтах, куди потрапили з листів

• Увімкніть двофакторну автентифікацію

• Використовуйте антивірусне програмне забезпечення та фільтри

• Повідомляйте про фішингові спроби — банку, службі підтримки чи в кіберполіцію

Як працює вішинг

• Зловмисник телефонує і видає себе за співробітника банку, служби безпеки, держоргану або знайомого.

• Часті сценарії: повідомлення про "незвичну транзакцію", "блокування картки", "необхідність оновити дані" або пропозиція повернути нібито помилково списані кошти.

• Дзвінок може містити прохання повідомити код з SMS, PIN, логін/пароль або підтвердити переказ.

• Для створення довіри шахраї можуть використовувати підроблені імена, інсайдерські деталі або техніку підміни номера (caller ID spoofing).

Типові приклади

• «Ми служба безпеки банку — підтвердіть код із SMS, щоб зупинити шахрайську операцію»

• «Ваш рахунок заблоковано — продиктуйте PIN для розблокування»

• «Ми з податкової служби — терміново сплатіть штраф через термінал»

• Дзвінок від «сина/дочки», що нібито потрапили в біду і потребують грошей

Статистика (загалом)

• Вішинг є одним із поширених каналів соціальної інженерії; кількість телефонних шахрайств зростає разом із розвитком технік підміни номера та автоматизованих дзвінків.

• Часто використовується як продовження фішингових кампаній або як спосіб отримати коди з SMS після фішингової атаки.

Хто найвразливіший

• Люди похилого віку — через довіру та невміння перевіряти інформацію

• Ті, хто панікує під час термінових повідомлень або діє під тиском

• Працівники організацій без навчання з безпеки — у випадках цілеспрямованих атак (спеар-вішинг)

Як захиститися

• Не повідомляйте по телефону паролі, PIN, коди підтвердження або дані картки.

• Якщо дзвінок стосується вашого банку або служби — перервіть розмову і передзвоніть на офіційний номер, вказаний на сайті або на звороті картки.

• Пам’ятайте: caller ID можна підробити — не покладайтеся лише на номер у дисплеї.

• Установіть обмеження для операцій у мобільному банку, підключіть повідомлення про транзакції.

• Проходьте тренінги з протидії соціальній інженерії, якщо це стосується робочого місця.

Що робити при підозрі або якщо стали жертвою

• Негайно зв’яжіться з банком і заблокуйте картку.

• Не піддавайтеся на повторні дзвінки від тих же осіб.

• Збережіть час дзвінка, номер та зміст розмови — це допоможе при зверненні до банку або поліції.

• Повідомте про інцидент у банк та поліцію, надайте всі доступні деталі.

Скімінг — це спосіб крадіжки даних банківських карток за допомогою спеціальних пристроїв, які встановлюють на банкоматах, терміналах або інших пристроях зчитування.

Зловмисники копіюють дані картки з магнітної стрічки, а також можуть знімати PIN-код за допомогою прихованих камер.

Як працює скімінг

• На банкомат встановлюють підроблений зчитувач карток

• Поруч або над клавіатурою розміщують приховану камеру, щоб зняти, як вводиться PIN-код

• Дані з картки зчитуються, копіюються на інший носій

• Зловмисники виготовляють дублікат картки та знімають з неї кошти

Типові місця встановлення скімінг-пристроїв

• Банкомати (особливо у малолюдних або неосвітлених місцях)

• Платіжні термінали на автозаправках, у магазинах, кафе

• Навіть переносні термінали при розрахунку «вручну»

Статистика

• Щороку у світі фіксують сотні тисяч випадків скімінгу

• Найчастіше це трапляється у країнах, де ще використовуються магнітні смуги замість чіпів

• Скімінг є одним із найпоширеніших видів банківського шахрайства

Хто в зоні ризику

• Користувачі, які знімають гроші з банкоматів у людних місцях без перевірки

• Ті, хто користується картками з магнітною стрічкою (без чіпа)

• Люди, які не закривають клавіатуру при введенні PIN-коду

Як захиститися від скімінгу

• Використовуйте банкомати в банках або добре охоронюваних місцях

• Перед вставлянням картки перевірте зчитувач: чи не хитається, чи немає підозрілих частин

• Завжди прикривайте рукою клавіатуру, коли вводите PIN

• Підключіть SMS-банкінг або сповіщення про операції

• У разі підозри — блокуйте картку негайно

Смішинг (від англ. SMS + phishing) — це вид кібершахрайства, коли зловмисники надсилають фальшиві SMS-повідомлення, щоб виманити особисті дані або гроші.

Як це працює

• Надходить SMS нібито від банку, поштової служби, знайомого або держустанови

• У повідомленні є посилання або прохання відповісти

• Користувача просять ввести особисті дані: PIN-код, паролі, дані картки, коди підтвердження

Типові приклади смішингу

• «Вашу картку заблоковано. Перейдіть за посиланням для підтвердження»

• «Ваша посилка не доставлена. Оплатіть повторну доставку тут»

• «Ви виграли приз. Щоб отримати його, введіть свої дані»

Статистика

• У 2024 році кількість смішинг-атак зросла на понад 30%

• Близько 60% користувачів отримували підозрілі SMS

• Найчастіше шахраї маскуються під банки, поштові сервіси, державні установи

Хто найвразливіший

• Люди похилого віку

• Діти та підлітки

• Користувачі, які не знайомі з основами цифрової безпеки

Як захиститися

• Не переходьте за посиланнями в підозрілих SMS

• Перевіряйте інформацію на офіційних сайтах або в додатках

• Не повідомляйте особисті дані у відповідь на SMS

• Встановіть антивірус або мобільний захист

• Якщо сумніваєтеся — зв'яжіться безпосередньо з банком або службою

Кеш-трепінг — це шахрайська схема, при якій злочинці встановлюють на банкоматі або терміналі пристрій, що перешкоджає видачі готівки, хоча транзакція відбувається і гроші списуються з рахунку. Після цього шахраї витягують затриману готівку або змушують користувача повторно вводити картку/дані.

Як це працює

• На вихідний слот банкомата встановлюють спеціальну накладку або механізм, що утримує купюри всередині.

• Користувач здійснює зняття готівки, банкомат «видає» купюри, але вони застрягають у пастці.

• Користувач бачить, що грошей немає, і може подумати, що операція не відбулася; іноді повертає картку або виконує операцію повторно.

• Шахраї повертаються пізніше та витягують утримувані купюри або використовують інші методи, щоб отримати гроші.

Типові місця і ознаки

• Банкомати у малолюдних місцях, кутках, біля магазинів чи АЗС

• Сліди втручання: незвична накладка на слоті для видачі готівки, люфт або порівняння з іншими банкоматами

• Банкомат може мати підозріло встановлені додаткові елементи або виглядати неохайно

Статистика (орієнтовно)

• Cash trapping входить до числа поширених видів банківського шахрайства поряд зі скімінгом та скіммінгом/кардингом.

• Частота випадків зростає у місцях із слабким відеоспостереженням і рідкісним технічним обслуговуванням.
  (Якщо потрібні конкретні цифри для вашої країни або регіону, можу підготувати оновлені дані.)

Хто в зоні ризику

• Люди, які знімають готівку в малолюдних або неофіційних місцях

• Користувачі, які не перевіряють банкомат перед використанням

• Особи, які негайно покидають місце після неуспішної операції без звʼязку з банком

Як захиститися та що робити при підозрі

• Використовуйте банкомати в приміщеннях банків або у добре освітлених, контрольованих місцях

• Перед використанням огляньте банкомат: чи немає підозрілих накладок або пошкоджень

• Якщо банкомат не видав гроші, але операція підтверджена або списано — не покидайте місце одразу; зателефонуйте на гарячу лінію банку або знайдіть персонал банку/закладу

• Якщо потрібно відʼїхати — заблокуйте картку через мобільний банк або гарячу лінію

• Повідомляйте банк і поліцію про інцидент; оформіть заяву та збережіть чек/деталі операції