Кататися на велосипеді - цікаво і з користю для здоров'я проводити час. Але падають практично всі: і дорослі, і діти. І наслідки такого падіння можуть бути різними. Тому всім любителям їзди на велосипеді обов'язково потрібно купити відповідний велосипедний захист: налокітники, шолом, рукавички, наколінники, захист тіла. Більш того, ті ж рукавички зручні і в процесі самої їзди, адже в них триматися за кермо більш комфортно: менше ковзання, захист від натирання.

1. Рухатися по проїзній частині на велосипедах дозволяється особам, що досягли 14-річного віку.

2. Велосипед повинен мати справні гальма, звуковий сигнал, бути обладнаним світловідбивачами: спереду білого, позаду червоного, по боках жовтогарячого кольору.

3. Велосипедисти повинні рухатися по велодоріжках, а якщо їх немає — по крайній правій смузі проїзної частини, в один ряд (також можна їздити по узбіччю), не заважаючи пішоходам. Виїжджати з крайньої правої смуги можна для виконання об’їзду перешкод (припаркованих машин, ям тощо).

4. Якщо велосипедна доріжка перетинає дорогу поза перехрестям, велосипедисти мають поступитися дорогою іншим транспортним засобам, що рухаються по дорозі.

5. Для руху по проїзній частині колони велосипедистів мають бути розділені на групи (до 10 велосипедистів у групі) з дистанцією 80–100 м між групами. Велосипедисти у групах повинні їхати один за одним, щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху.

6. Під час руху по проїзній частині, перед зупинкою, перестроюванням, поворотом або розворотом велосипедисти зобов’язані подавати попереджувальні сигнали:

1. Їздити, не тримаючись за кермо, знімати ноги з педалей.

2. Під час руху триматися за інший транспортний засіб.

3. Перевозити пасажирів, крім дітей у віці до 7 років (їх перевозять на додатковому сидінні, обладнаному надійно закріпленими підніжками).

4. Рухатись по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей до 7 років на дитячих велосипедах під наглядом дорослих).

5. Повертати ліворуч або розвертатися на шляхах із трамвайним рухом і на тих шляхах, що мають більше однієї смуги для руху в даному напрямку. Отже, для здійснення лівого повороту потрібно:

а) проїхати перехрестя прямо, розвернутися в правому ряді пересічної дороги, за дозвільним сигналом світлофора знову проїхати перехрестя прямо; або

б) злізти з велосипеда й перейти дорогу по пішохідному переходу.

6. Рухатися по автомагістралях і дорогах для автомобілів, а також по проїзній частині, якщо поруч є велосипедна доріжка.

7. Рухатися по дорозі в темний час доби (і/або в умовах недостатньої видимості) без включеної фари й світловідбивачів.

8. Їздити по зустрічній смузі.

9. Буксирувати велосипеди.

10. Буксирувати причіп, не передбачений для експлуатації з велосипедом.

 

Велосипедист, який не їде на велосипеді, а котить його, вважається пішоходом. У такому випадку на нього поширюються права й обов’язки пішоходів. У Правилах зазначена тільки одна відмінність велосипедиста, який котить велосипед, від пішохода: по проїзній частині пішоходи мають рухатися «по краю проїзної частини назустріч руху транспортних засобів», а велосипедисти, які котять велосипед, повинні рухатися «по краю проїзної частини у напрямку руху».

1. Якщо потрібно, викличте «швидку», поліцію, Мотохелп. Повідомте їм про місце, час, учасників та деталі ДТП, які ви бачите.

2. Огляньте місце ДТП:

• пересвідчитесь, що вам та учасникам ДТП не загрожує небезпека (проїжджаючі машини, розлитий бензин);

• поставте загородження навколо місця ДТП (аварійний трикутник), у нічний час використовуйте ліхтарик;

• подбайте про безпеку постраждалих, особливо якщо вони непритомні.

3. Надайте першу медичну допомогу постраждалим у такій послідовності:

• зупиніть кровотечу;

• якщо необхідно, зробіть масаж серця та штучне дихання;

• мобілізуйте (зафіксуйте) переломи;

• транспортуйте постраждалого у лікарню (якщо ДТП сталося «у полі»).

4. Надайте постраждалому психологічну допомогу:

• повертайтеся обличчям до постраждалого — слідкуйте за емоціями під час маніпуляцій;

• ваш голос має бути впевненим та рівним;

• «зменшуйте» серйозність травми («Зараз стане легше», «Медики ось-ось приїдуть», «Я бачив набагато гірші ситуації»).

5. Зберіть інформацію про ДТП:

• розшукайте свідків;

• сфотографуйте місце ДТП або, якщо можливо, зробіть відео;

• зберіть інформацію (номери транспортного засобу, автомобіля ДАІ,позначення на нагрудних знаках працівників ДАІ);

• відшукайте інформацію про страховки;

• намагайтеся потрапити у «поняті» і слідкуйте за кресленням схеми ДТП;

• знайдіть WEB-камери.

• знімайте з усіх ракурсів;

• в усіх знімках намагайтеся прив’язатися до нерухомого об’єкта (стовп, бровка, паркан, дерево);

• сфотографуйте пояснення свідків, схему ДТП;

• фотографії робіть під прямим кутом (гальмівний шлях фотографують зверху);

• біля об’єктів, що фотографуєте, кладіть пачку цигарок, лінійку або інший вимірювальний предмет (це також потрібно робити, якщо немає можливості сфотографувати під прямим кутом).

• поясніть їм, що свідчення нічим їм не загрожують;

• запишіть контакти;

• запишіть покази свідків;

• проконтролюйте процес заповнення протоколів (обов’язково закресліть пусті рядки).

Врахуйте на схемі:

• ширину смуги;

• відстань від бровки (дорожньої розмітки) до транспортних засобів (від середини коліс);

• відстань транспортних засобів один від одного (середина вісі коліс);

• відстань до нерухомого об’єкта (можна продублювати фото, записати номер стовпа, знаку);

• стан дорожнього покриття (волого, сухо, ями, дефекти, які могли сприяти ДТП);

• тип покриття (асфальт, бетонка, щебінь, ґрунт, пісок);

• видимість (туман, дощ, яскраве сонце);

• рельєф місцевості (схили, пагорби).