Після смерті Данила Галицького у 1264 році влада перейшла до його брата Василька Романовича. Він продовжував княжити у Володимирі і володів лише частиною Волинської землі.

Василько Романович — князь володимирський, син волинсько-галицького князя Романа II Мстиславича від його другої дружини Анни. У листі Папи Римського до Данила I Романовича від 26 серпня 1247 р. названий «королем Володимира». Після смерті батька (1205 р.) Василько Романович разом із матір’ю та старшим братом Данилом, рятуючись від міжусобних чвар, утекли до Польщі. Скориставшись міжусобною боротьбою, польський король Лешко I Білий та угорський король Андрій II почали інтервенцію на Галицько-Волинську Русь. У 1207 р. Василько був обраний князем у Бересті; того самого року за підтримки Краківського князя Лешка I Білого отримав від Олександра Всеволодовича Белзьке князівство, поступившись останньому містами Угровеськ, Верещин, Столп’є і Комов. У 1215 р. за допомогою Лешка Білого Данило і Василько повернули собі Володимирське князівство. У 1227 р. Данило Романович із Васильком провів похід на Луцьк проти Ярослава Ігоровича, який завершився здачею міста й полоном Ярослава Ігоровича. Після походу Василько Романович розширив свої володіння, отримавши від брата Луцьк і Пересопницю. 26 березня 1228 р. Данило I Романович разом із Васильком провів успішний похід на Чорторийськ, у якому князювали ворожі Данилу пінські князі. Похід завершився взяттям міста й полоном пінських князів. У 1228 р. під час облоги Кам’янця армією київсько-пінської коаліції Данило і Василько разом із їх союзником Олександром Белзьким зробили стрімкий масований похід на Київ, який змусив київського та чернігівського князів зняти облогу й піти на примирення з Романовичами. У 1229 р. Данило й Василько допомогли Конраду I Мазовецькому в міжусобній війні та взяли участь у поході на Польщу й облозі Калиша. У 1230 р. Романовичі об’єднали у своїх руках Волинь. Наступні вісім років (1231—1238 рр.) вони вели війну за свою другу «вотчину» Галичину, яка була окупована угорцями. На чолі волинського полку взяв участь у 1245 р. в Ярославській битві, у якій було розгромлено загони угорського та польського королів. У 1248 р., згідно з літописом, Василько Романович відбив грабіжницький набіг ятвягів, наздогнавши та розгромивши їх під Дрогичином. Було знищено 40 ятвязьких «князів». Після смерті в 1264 р. Данила Романовича Галицького фактично правив усім Галицько-Волинським князівством.


Його єдиний син і наступник Володимир Василькович правив північно-західною частиною Волині у 1269-1288 рр.

Володимир Василькович 

Володимир Василькович (1269—1288 рр.) — князь волинський, син Василька Романовича, зять князя Чернігова і Брянська Романа I Старого (дружина — Ольга Романівна). Видатний дипломат та діяч культури. Народився Володимир Василькович орієнтовно в другій половині 40-х рр. ХІІІ ст. Його батьком був волинський князь Василько — син Романа Мстиславича, творця Волинсько-Галицької держави, і рідний брат Данила Галицького. Володимир Василькович із молодих років брав участь у військових походах разом із батьком. Поряд із військовим мистецтвом пізнавав мистецтво дипломатії. І таким чином учився «бути князем». Після смерті свого батька в 1269 р. посів престол у Володимирі (Волинському) та став правити землями Західної Волині. Ймовірно, основна частина Галицько-Волинського літопису укладалася й редагувалася за часів правління Володимира Васильковича. Тому літописець прагнув ідеалізувати цього князя. Спеціально зобразив його як зразкового князя-християнина, який виявляє християнське благочестя: читає Святе письмо, підтримує ченців та священнослужителів. Йому притаманні смирення, відсутність гордості, справедливість, милість до убогих — моральні якості, які цінувалися християнами. Спеціально підкреслюється, що «говорив він ясно [словами] зі [Святих] книг, тому що був філософ великий». При дворі Володимира та за його безпосередньої участі діяв потужний осередок книжності — скрипторій, бібліотека, літературне коло, у якому був упорядкований Південноруський літописний звід (Літопис Руський) та написана його заключна частина — так званий Галицько-Волинський літопис. 10 грудня 1288 (1289 р.) Володимир Василькович помер у Любомлі від раку нижньої щелепи і гортані. Перебіг хвороби докладно описано в Галицько-Волинському літописі. Похований в Успенському соборі у Володимирі-Волинському.

Більшу частину Галицько-Волинської держави після смерті Данила і свого брата Шварна успадкував Лев Данилович.

Лев Данилович — галицько-волинський князь (1264—1269 рр.), король Русі (1269—1301 рр.), великий князь київський (1271—1301 рр.), син короля Данила I Галицького. У 1247 р. (за іншими даними — 1251—1252 рр.) для зміцнення союзу з Угорським королівством одружився з дочкою Бели IV — Констанцією. У 1252 р. допомагав батькові воювати з монголо-татарськими ордами на чолі з Куремсою. Після смерті короля Данила I (1264 р.) успадкував Перемиське князівство і Львів (місто назване на честь Льва I Даниловича), яке, згідно з хронікою Б. Зиморовича, іншими давніми документами, він заснував, спорудивши тут Високий замок, Низький замок, Княжий палац. Близько 1269 р. — після смерті брата Шварна Даниловича, успадкував Галицьке, Холмське, Белзьке, Дорогичинське князівства, а також королівський титул. У 1272 р. — переніс столицю Руського королівства до Львова. Підтримував жваві дипломатичні зв’язки з Чехією, Угорщиною, Литвою, Тевтонським орденом. Після смерті краківського князя Болеслава V Соромливого (1279 р.) у союзі з чеським королем Вацлавом II намагався здобути Краків. Підтримуючи в боротьбі за краківський престол Болеслава Мазовецького (сина сестри Предслави), вів тривалу війну з польським князем Лешком II Чорним. Приєднав до Королівства Русі частину Закарпаття з Мукачевим (близько 1280 р.) і Люблінську землю (близько 1292 р.). Після 1269 р., здійснивши невдалу спробу стати великим князем литовським замість брата Шварна Даниловича, Лев Данилович підтримував союзні відносини із Золотою Ордою, у його підпорядкуванні перебував і Київ, а сам він мав титул великого князя київського.

Юрій І Львович (1252 або 1257 — 1308 рр.) — князь белзький (1264—1301 рр.), князь галицько-волинський (1301—1308 рр.), Король Руський, син Льва I Даниловича і Костанції Угорської. Спочатку князював на Холмщині і Підляшші, після смерті батька в 1301 р. об’єднав усі землі Галицько-Волинського королівства зі столицею у Володимирі та успадкував від нього королівський титул. За володарювання Юрія I Львовича Польща відвоювала в Руського королівства Люблінську землю в 1302 р., а Угорщина — частину Закарпаття. Проте в стані миру Галицько-Волинська держава зазнала розквіту й економічного добробуту. Юрій Львович титулував себе «королем Руси, князем Лодомерії», його держава користувалася добрими міжнародними зв’язками. Зокрема Юрій I Львович тримав союз із Куявською лінією польських князів, був одружений із Євфимією, сестрою Владислава I Локетека. Його заходами засновано в 1303 р. Галицьку митрополію, до складу якої увійшли єпархії: Галицька, Володимирська, Перемиська, Луцька, Холмська, Турівська. Зі смертю Юрія Львовича закінчився розквіт Галицько-Волинського королівства.

Після смерті Юрія II Болеслава Тройденовича володарем Галицько-Волинської держави, королем Русі бояри проголосили Любарта — зятя Юрія ІІ Болеслава за жіночою лінією. Але польський король Казимир III Великий негайно зайняв Перемишльську землю, а потім захопив і Львів. Під цього часу Любарт долучився до багаторічної суперечки з польським королем за спадщину галицьких королів.

1. Які особливості мало політичне життя в Галицько-Волинській державі за наступників Данила Галицького порівняно з попередніми часами?

2. До яких заходів вдавалися нащадки Данила Галицького, щоб зберегти могутність Галицько-Волинської держави?

Після смерті Юрія І Львовича його сини — …  та…  поділили батьківщину. Один отримав… , а другий — … . Проте в… (1308—1323) рр. вони фактично правили разом. Загроза з боку Литви спонукала їх укласти союз із… . Ймовірно, 1323 р. ці князі загинули в бою із… .

Робота з підручником

1. Галицько-Волинський князь, який для зміцнення союзу з угорським королівством одружився з дочкою Бели ІV Констанцією. У 1252 р. допомагав своєму батькові воювати з монголо-татарськими ордами на чолі з Куремсою. У 1272 р. переніс столицю до Львова. Підтримував жваві дипломатичні відносини з Чехією, Литвою, Тевтонським орденом. Приєднав частину Закарпаття з Мукачевим і Люблінську землю.

2. Він був сином галицько-волинського князя Льва Даниловича. У 1269—1301 рр. правив на Холмщині, був князем белзьким. У 1282 р. одружився з дочкою тверського князя Ярослава Ярославича. У 1287 р. одружився вдруге з дочкою куявського князя (Польща) Казимира Конрадовича. Після смерті батька об’єднав усі землі Галицько-Волинської держави під своєю владою. Переніс столицю до Володимира-Волинського. Наслідуючи свого діда Данила, носив титул «короля Русі».

3. Він був наймолодшим сином литовського князя Гедиміна, братом Ольгерда і Кейстута. Був одружений із дочкою галицько-волинського князя Юрія ІІ Болеслава. У 1340 р. після смерті Юрія ІІ Болеслава бояри обрали його князем Галицько-Волинської держави. Вів тривалу боротьбу за землі Галицько-Волинського князівства з Польщею та Угорщиною.

А) Роман Мстиславич

Б) Василько Романович

В) Володимир Василькович

Г) Юрій ІІ Болеслав

2) Порівняйте освіту в Галицько- Волинській державі з освітою в Київській Русі.

3) Заповніть порівняльну таблицю «Літописи Київської держави і Галицько-Волинського князівства», використовуючи текст підручника.

4) Складіть перелік головних архітектурних пам’яток Галицько-Волинського князівства. Які з них зберелися до теперішнього часу?

5) Заповніть таблицю «Образотворче мистецтво Галицько-Волинського князівства».

   | План характеристики | Пам'ятки | Особливості
 | Фрески | 
 |
 | Іконопис | 
 | 
 | Скульптура, різьблення по каменю | 
 | 
 | Книжкова мініатюра | 
 | 
 | Ювелірні прикраси | 
 | 

  | Українські землі що входили до складу Великого князівства Литовського  |

 | Система управління  |

 | Судочинство  |

 | Релігія  | 

2. Робота з підручником

1) Випишіть у зошит найбільші виступи руської православної знаті проти литовського володарювання.

2) З’ясуйте причини виступів знаті.

3) Визначте причини поразок виступів знаті.

3. Творче запитання

Чому історики часто називають Велике князівство Литовське Литовсько-Руською державою?

    | Українські землі | Закарпаття | Буковина | Чернігівщина

 | Країни, які оволоділи цими землями | 
 | 
 | Рік або століття загарбання | 
 | 
 | Статус земель, адміністративний устрій | 
 | 
 | Політика держав щодо українського населення цих земель | 
 | 
 | 

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виконайте письмові завдання:

1) Підготуйте історичну довідку за темою «Кримське ханство».

2) Визначте основні заходи, здійснені князем Федором Коріятовичем після його переселення в Закарпаття.

 

2. Намалюйте соціальну піраміду суспільства на українських землях XIV — першої половини XVI ст.

3. Заповніть порівняльну таблицю «Панівні прошарки населення».

   | Держава або територія | Київська держава | Українські землі у XIV — першій половині XVI ст.
 | Панівні прошарки | 
 | 

4. Дайте визначення термінів і понять: магдебурзьке право, цех, гільдія, магістрат, ярмарок.

5. Складіть розгорнутий (складний) план розповіді за темою «Господарський розвиток українських земель у другій половині XIV— XV ст.».

1) За якими ознаками зі шляхетського стану Литви та Польщі можна виділити «українську шляхту»?

2) Чому в Західній Європі розвиток господарства і ринкових відносин призвів до ліквідації панщини, а на українських землях все сталося навпаки?