<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>Наші. Інженерна історія України by Олена Пастовень</title>
      <link>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg</link>
      <description>Спільна дошка учнів  5.1 класу ліцею 157</description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2022-09-06 06:57:00 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2026-04-07 06:00:26 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url></url>
      </image>
      <item>
         <title>Завдання для виконання</title>
         <author>olenapastoven</author>
         <link>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3571117371</link>
         <description><![CDATA[<p>Щоб додати повідомлення, клацни на вільне місце двічи чи на кружечок з + в кутку екрану. Відкриється текстове поле. Впиши туди прізвище українського інженера (вибери з фото, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://docs.google.com/presentation/d/15R8JpNCPahDmj2Q_UNJTjBOlMrKJ0nbzbYTuiCeorwc/edit?slide=id.p#slide=id.p">презентації, що приєднана до уроку в classroom </a>чи знайди самостійно) , про якого ти прочитав і той факт про нього, який тебе вразив чи здивував, зацікавив чи ти через цю інформацію ще більше пишаєшся українцями і своєю країною! Можна приєднати картинки чи посилання ( див. іконки). Не забудь вказати своє прізвище, бо як ми дізнаємось, що це саме твоя думка. Якщо хтось з однокласників вже написав про цього винахідника вибирай іншого. ЦІКАВОГО ЧИТАННЯ! </p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/30455061/6a953172163b5f02a8268343b882d8bc/80787105_3da4_4efb_9f70_a98f631bcd3a.jpeg" />
         <pubDate>2025-09-05 18:33:46 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3571117371</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Євген Патон</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3583582148</link>
         <description><![CDATA[<p>Український вчений, інженер, мостобудівельник, винахідник, викладач.</p><p><br/></p><p>Розробив і впровадив систему газо-електрозварювання. Створив дослідницький інститут газозварювання, який працює досі і носить його ім'я.</p><p><br/></p><p>Спроектував і почав будівництво суцільнозварного (тобто без єдиного гвинтика) мосту через Дніпро у м.Києві завдовжки 1543 м! Ширина проїздної частини 21 м, ширина тротуару - по 3 м.</p><p><br/></p><p>У 1953 році міст назвали на його честь.  Міст добудовував син Борис Патон, який продовжив його справу. На жаль, зараз міст в аварійному стані, і його можуть зовсім закрити.</p><p><br/></p><p>Крім цього мосту Патон збудував Києві міст через Паркову алею, який називається "Міст кохання "</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4366583950/810dc17f76ce066964d3432b3b7c42c0/IMG_1231__3_.jpeg" />
         <pubDate>2025-09-14 07:45:35 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3583582148</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Антонець Марія про українського винахідника Петра Бобонич</title>
         <author>antonets2014topstar</author>
         <link>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3583631844</link>
         <description><![CDATA[<p>Життя людей, які хворіють на діабет, важке . Але вчений з Закарпаття Петро Бобонич знайшов спосіб значно полегшити їхнє життя!<br>Він винайшов глюкометр (прилад для вимірювання рівня цукру у крові) у вигляді наручного годинника. З допомогою цього приладу діабетики можуть дізнаватися рівень цукру в крові в будь-який момент. Для цього не потрібно здавати кров. Також його глюкометр можна використовувати для введення інсуліну за допомогою інсулінового насосу, який програмується через глюкометр-наручний годинник. Бобонич розробив і запатентував приставки до мобільних пристроїв для вимірювання концентрації глюкози крові у хворих на діабет.<br><br></p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4366868915/bbcdea4dcdeecde2b6ae9e1107b32e82/image________.webp" />
         <pubDate>2025-09-14 09:17:45 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3583631844</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ігорь  Сікорський</title>
         <author>solyanushevska</author>
         <link>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3583649322</link>
         <description><![CDATA[<p> Видатний українсько-американський авіаконструктор і підприємець. Народився у Києві, ще в юності створював власні літальні апарати. У 1913 році спроєктував перший у світі чотиримоторний літак «Ілля Муромець». Після еміграції до США заснував компанію <em>Sikorsky Aircraft</em>, де розробив перші серійні гелікоптери, що зробили революцію в авіації. Його винаходи стали основою для сучасних вертольотів і забезпечили йому світове визнання як «батька вертольота».</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4366987835/f8b4368a952444245b8c12dd887c1798/_________.docx" />
         <pubDate>2025-09-14 09:46:40 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3583649322</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Сергі́й Па́влович Корольо́в</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3583889782</link>
         <description><![CDATA[<p>   Український вчений у галузі практичної космонавтики.</p><p>    Під його керівництвом було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, здійснено перший політ людини (Юрія Гагаріна) в космосі вихід людини в космос.</p><p>   К-5 еволюціонував у спільний з колегою по авіагуртку Люшином аероплан «Коктебель». Цей літальний апарат став першим збудованим винаходом Корольова.</p><p>   У кінці 1930-тих Корольов спроєктував перший  ракетоплан СК-9 (РП-318).</p><p>    Я пишаюсь тим, що він українець.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4367920906/be3307692555f40109b36b333645603a/IMG_6151.jpeg" />
         <pubDate>2025-09-14 15:21:06 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3583889782</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Віра Іпполітовна Аралова</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3583958104</link>
         <description><![CDATA[<p>Віра Іпполітовна Аралова (1911–2001) — радянська художниця (живописець, графік, сценограф, модельєр), Заслужений художник РСФСР (1970). Вона народилася у Вінниці, Україна, у 1911 році. Член Спілки художників СРСР і брала участь у багатьох виставках. Роботи художниці знаходяться в музейних колекціях.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4368521969/135763522bb6677c77162f282c9807db/IMG_3539.jpeg" />
         <pubDate>2025-09-14 16:44:35 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3583958104</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Віра Іпполітовна Аралова (продовження)</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3583978595</link>
         <description><![CDATA[<p>Мене надихнуло те, що під час СРСР Віра Аралова в Парижі принесла радянські чоботи на виставку закордонного одягу, їх прозвали «російські чоботи», але з часом ці чоботи стали популярними у всьому світі як жіноче взуття. </p><p>Я рада, що це НАША українка:]</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4368591669/034170af7c020e67bef49d567d1cd693/IMG_3539.jpeg" />
         <pubDate>2025-09-14 17:09:10 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3583978595</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Іван Павлович Пулюй </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3583982284</link>
         <description><![CDATA[<p>Хочу розповісти про Івана Пулюя, нашого відомого винахідника і фізика, який один із перших досліджував х-промені.</p><p>Не всім, напевно, відомо, що Іван Пулюй, за 14 років до німця Вільгельма Рентгена сконструював трубку, яка згодом стала прообразом сучасних рентгенівських апаратів. Саме Іван Пулюй першим у світі зробив рентгенівський знімок людського скелета. Єдиною його помилкою стало те, що він не потурбувався про патент на нього.</p><p><br/></p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4368613494/724d67d7a6e2423aef2f13f93786367d/_____.jpg" />
         <pubDate>2025-09-14 17:13:09 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3583982284</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Євген Патон</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3584005990</link>
         <description><![CDATA[<p><em>Феномен Є. О Патона полягає в тому, що йому вдалося стати визнаним лідером у спеціальності, якою вчений почав займатися уже у віці 58 років. Танки Т-34, корпуси яких швидко й надійно зварювалися патонівським швом на підприємстві «Уралвагонзавод» стали найкращими бойовими машинами Другої світової війни. Одне з найбільш знаних творінь дослідника – київський суцільнозварний міст через Дніпро, який нині називають не інакше, ніж мостом Патона, і який Американським зварювальним товариством було визнано найвидатнішою інженерною спорудою ХХ століття, – експлуатується без капітального ремонту вже понад 60 років…</em></p><p><em>У Києві ж працює й найбільший у світі науково-технічний комплекс у галузі зварювання металів та спеціальної електрометалургії, підвалини якого вчений заклав ще в 1930-х рр. Знаменитий патонівський шов нині створюють уже не тільки дуговим зварюванням, а й за допомогою лазера, плазми та енергії вибуху, і застосовують у різних середовищах – від морських глибин до космічного простору</em></p>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2025-09-14 17:42:06 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3584005990</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Кутурга Аріна</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3584029831</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4368858431/bd2c271ff150eb60fd379cbee3d34b5e/IMG_5477.png" />
         <pubDate>2025-09-14 18:11:38 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3584029831</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Михайло Грушевський - науковець, голова УНР, политік якій любів пріроду и розумив її циннисть </title>
         <author>radzivliukivanua</author>
         <link>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3584065876</link>
         <description><![CDATA[<p>я хочувам розповісти про Михайла Грушвського. Ось що я знайшов цикавого про нього в інтернеті:</p><p>Михайло Грушевський не був науковцем-природознавцем у класичному розумінні, оскільки його основна діяльність була зосереджена на історії, літературознавстві та політології. Проте, він мав виразні природоохоронні погляди, які випливали з його критичного ставлення до антропоцентризму та усвідомлення негативного впливу цивілізації на природу. Ці погляди, що свідчать про його розуміння екологічних проблем, були викладені в його оповіданні «На горах».&nbsp; </p><p><br/></p>]]></description>
         <enclosure url="https://elvis.padletcdn.com/1/fetch/e_in/cdn2.picryl.com/photo/2022/01/03/hrushevskyi-mykhailo-xx-ceed41-640.jpg" />
         <pubDate>2025-09-14 19:01:31 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3584065876</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Костянтин Ціолковський</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3585636235</link>
         <description><![CDATA[<p>🚀 Костянтин Ціолковський – батько космонавтики.</p><p>Він довів, що політ у космос можливий лише завдяки багаторазовим ступеням ракети та розробив теорію реактивного руху.</p><p>Його ідеї стали основою для запуску перших штучних супутників і польотів людини в космос.</p><p>Ціолковський казав:</p><p>"Спочатку — на повітряних кулях, потім — на літаках, а далі — до зірок!"</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4373662118/ae1c4de223f59aa33db28892e9b31b61/___________viber_2025_09_15_17_27_44_622.jpg" />
         <pubDate>2025-09-15 14:36:08 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3585636235</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Йосип Тимченко </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3585808548</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Йосип Тимченко</strong></p><p><br><em>Йосип Тимченко</em></p><p>Хто батьки кіно? Брати Люм'єр? І так, і ні. Адже за 2 роки до їхнього відкриття українських механік Йосип Тимченко з фізиком Миколою Любимовим розробили скачковий механізм "равлик". А саме його принцип дії був покладений в основу створення кінескопа! Відтак Тимченко є справжнім батьком кінематографії.</p><p>У 1893 році в Україні (а саме в Одесі) показали два фільми, знятих за допомогою першого кінескопа. Тимченко випередив Люм'єр! У чому ж тоді справа? Його пристрій не був запатентований… </p><p><br></p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4375148650/e167d62274caba6098f2142ac5e8a5fa/image.webp" />
         <pubDate>2025-09-15 16:10:56 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3585808548</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Олексій Сахновський (1901-1964)</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3586069883</link>
         <description><![CDATA[<p>Олексій Володимирович Сахновський,народився в Києві,онук знаменитого українського цукрозаводчика Терещенка, —промисловий дизайнер, який вперше в світі створив систему автоматичного приводу складного верху кабріолета. Автор дизайну знаменитого американського автомобіля Cord L-29, у 1930 р. дизайн цього автомобіля виграв зразу два Гран-прі у Монте-Карло та Парижі, причому у столиці Франції головний приз йому присудили заочно, ще до прибуття авто в Париж.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4375928927/12f6ad1104814c0119866f02e6deb8a8/IMG_8156.jpeg" />
         <pubDate>2025-09-15 19:07:33 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3586069883</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3595925190</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4413790935/0ee254be945f3e8614ef6f16c8aee6aa/IMG_1801.jpeg" />
         <pubDate>2025-09-21 15:49:41 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3595925190</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Володимир Петрович Філатов</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3596049309</link>
         <description><![CDATA[<p>Засновник та перший директор, з 1936 року по 1956 рік, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82_%D0%BE%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D1%85%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1_%D1%96_%D1%82%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BF%D1%96%D1%97_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%92._%D0%9F._%D0%A4%D1%96%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%9D%D0%90%D0%9C%D0%9D_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8">Інституту очних хвороб і тканинної терапії</a><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%BC%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8">НАМН України</a>. За весь період життя Філатов написав близько 460-ти наукових праць та монографій.</p><p>В Одесі 28 лютого 1912 року здійснилася заповітна мрія Володимира Петровича&nbsp;— він зробив першу операцію з <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="new" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B0%D0%B4%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B8&amp;action=edit&amp;redlink=1">пересадки рогівки</a><a rel="noopener noreferrer nofollow" class="extiw" href="https://en.wikipedia.org/wiki/Corneal_transplantation"><sup>[en]</sup></a> методом повної наскрізної кератопластики. Але операція пройшла невдало. Через два роки він зробив другу таку ж операцію з такими ж результатами. Багато років було витрачено на безперервні пошуки, роздуми, сумніви, кропітку та напружену працю.</p><p>1913 року науковець запропонував новий метод вимірювання внутрішньоочного тиску&nbsp;— <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="new" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%95%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%96%D1%8F&amp;action=edit&amp;redlink=1">еластотонометрію</a>,</p><p>У 1914 році Володимир Петрович винайшов (а у 1917 році опублікував) ефективний метод та спосіб пластики за допомогою круглого стебла, який виявився найціннішим внеском у сучасну відновну хірургію та здобув широке визнання хірургів як <em>«філатовське кругле стебло»</em>. За допомогою методу круглого стебла, запропонованого ним для пластичних операцій відновлювальної хірургії, було позбавлено від страждань безліч людей, які отримали важкі травми під час <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B0_%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0">Першої світової війни</a>, в результаті чого у них утворилися жахливі дефекти обличчя та інших частин тіла. Ще в період ординатури у професора Адріана Крюкова, молодий науковець працював над оволодінням методик дослідження очей під керівництвом професора Головіна та одночасно вивчав основи патологічної анатомії очей у професора <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="new" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%9E%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87&amp;action=edit&amp;redlink=1">Федора Євецького</a><a rel="noopener noreferrer nofollow" class="extiw" href="https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%B2%D0%B5%D1%86%D0%BA%D0%B8%D0%B9,_%D0%A4%D1%91%D0%B4%D0%BE%D1%80_%D0%9E%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87"><sup>[ru]</sup></a>. У той самий час Філатов написав дві свої перші наукові роботи, присвячені опису цікавих випадків вроджених аномалій очей.</p>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2025-09-21 18:06:00 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3596049309</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3596147506</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Ю́рій Кондратю́к</strong> (справжнє ім'я <strong>Шаргей Олександр Гнатович</strong>) - український <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C">учений</a>-<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA">винахідник</a>, один із піонерів <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%BA%D0%B5%D1%82%D0%B0">ракетної техніки</a> й теорії космічних польотів. Автор <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%8E%D0%BA%D0%B0">«траси Кондратюка»</a>, якою подорожували на <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%81%D1%8F%D1%86%D1%8C_(%D1%81%D1%83%D0%BF%D1%83%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA)">Місяць</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BF%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%82">космічні кораблі</a><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BB%D0%BE%D0%BD_(%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B1%D0%B5%D0%BB%D1%8C)">«Аполлон»</a>.</p><p><br/></p><p>У 1930-му без металу та цвяхів побудував найбільший у світі елеватор (зерносховище), переміг у конкурсі на кращий проект вітряної електростанції в Криму, яка за своєю потужністю (12 тисяч кіловат) не мала аналогів у світі.</p><p>&nbsp;&nbsp; На його честь названо один із кратерів на зворотному боці супутника Землі та&nbsp; астероїд. Крім того, Юрій Кондратюк занесений до Міжнародної космічної Зали Слави Музею історії космосу в Нью-Мексико.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4414834953/712c697557a9279fbdf4a31c75766f35/IMG_9456.jpeg" />
         <pubDate>2025-09-21 20:17:19 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3596147506</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3597562893</link>
         <description><![CDATA[<p>Привіт! Хочу розповісти про українця, яким можна пишатися. Його звали Володимир Хавкін, він народився 1860 року в Одесі. Колись у світі було дуже страшно жити, бо люди масово гинули від холери й чуми. Ці хвороби ніхто не вмів зупинити.</p><p>Хавкін вивчав мікробіологію й почав шукати, як захистити людей. Уявіть: він створив першу у світі вакцину проти холери! Але найцікавіше те, що він не боявся перевірити її спочатку на собі. Згодом він розробив вакцину і проти чуми.</p><p>Працював він в Індії, бо саме там епідемії були найстрашніші. Хавкін особисто робив щеплення тисячам людей. Його відкриття врятували мільйони життів. В Індії навіть існував спеціальний інститут, який називали на його честь.</p><p>Його життя не було легким: в Європі він часто стикався з упередженнями, але не здався і довів, що наука може перемогти найнебезпечніші хвороби.</p><p>Мені здається, що це приклад для всіх нас: навіть одна людина може змінити долю світу, якщо має знання, мужність і бажання допомогти іншим.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/b/bf/Waldemar_Haffkine.jpg" />
         <pubDate>2025-09-22 13:10:41 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3597562893</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Бондар Софія про українського інженера Карасьова Володимира Сергійовича</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3597584282</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Володимир Сергійович Карасьов</strong> (<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/25_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F">25 травня</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1934">1934</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BA%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B5_(%D0%91%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD)">Рокитне</a>&nbsp;— <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/18_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8F">18 травня</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1993">1993</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2">Київ</a>)&nbsp;— український науковець-<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE">матеріалознавець</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="new" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B5_%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE&amp;action=edit&amp;redlink=1">радіаційного</a> напряму, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B0">фізик-ядерник</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80-%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3">інженер-технолог</a>. <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-redirect" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA">Доктор фізико-математичних наук</a> (1985), <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D0%BE%D1%80">професор</a> (1988). Розробник <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B9%D0%BA%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C">радіаційно стійких матеріалів</a> для потреб <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0">атомної енергетики</a>, фахівець з розвитку <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80">ядерного реактора</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%92%D0%A0-%D0%9C">ВВР-М</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%BD%D0%B0_%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96%D0%B9_%D0%90%D0%95%D0%A1">ліквідатор наслідків</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B0">Чорнобильської катастрофи</a>.</p><p>Дослідження Карасьова Володимира Сергійовича мають велике значення як для України, так і для світової наукової спільноти, особливо в галузі радіаційного матеріалознавства та ядерної енергетики. Карасьов був одним із провідних фахівців у створенні матеріалів, здатних витримувати екстремальні умови в ядерних реакторах. Його роботи стали основою для підвищення безпеки та ефективності атомної енергетики. Володимир Сергіович був головним інженером реактора ВВР-М — одного з ключових дослідницьких реакторів в Україні. Під його керівництвом створено експериментальну базу з «гарячими» камерами для роботи з радіоактивними матеріалами. Карасьов відіграв важливу роль у діагностиці післяаварійного стану 3-го блоку ЧАЕС та прогнозуванні його подальшої експлуатації. Він був першим директором Міжгалузевого науково-технічного центру «Укриття», який займався безпекою об'єкта.</p><p>Отже його дослідження стали дуже важливими для розвитку ядерної науки в Україні та світі.</p><p>Я дуже пишаюся цим винахідником!!! Дякую за увагу!</p><p><br/></p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4419933844/a23e124127242d75d11992f9fbec6729/__________________________________.htm" />
         <pubDate>2025-09-22 13:20:39 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3597584282</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Борис Патон</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3597994953</link>
         <description><![CDATA[<p>Борис Патон– Повне ім'я: Борис Євгенович Патон</p><p>Народився: 27 листопада 1918 року, м. Київ</p><p>Помер:19 серпня 2020 року, м. Київ</p><p><br/></p><p>Один із провідних фахівців у галузі зварювання (електрозварювання, дугове зварювання, електрошлакове, мікроплазмове, зварювання під флюсом і в захисних газах та ін.) </p><p><br/></p><p>Також відомий як один із винахідників методу зварювання (з’єднання) м’яких тканин живих організмів (людини і тварин) — метод, що застосовується в хірургії. </p><p><br/></p><p>Був активним керівником науки: як президент НАН України, директор Інституту електрозварювання, брав участь у державних науково‑технічних програмах, був членом/радником при уряді.</p><p><br/></p><p>Отримав звання Героя України — перший серед вчених, яке йому присвоєно. </p><p><br/></p><p>Кожен з нас може стати такою-ж прекрасною людиною як Борис Патон, чи не так? </p><p><br/></p><p><br/></p><p><br/></p>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2025-09-22 17:04:14 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3597994953</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ісаченко Артем</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3598017829</link>
         <description><![CDATA[<p>Степан Тимошенко (1878–1972) — український інженер-механік, якого називають «батьком сучасної механіки». Він народився на Чернігівщині, а згодом працював у Києві та Харкові. Після еміграції став професором у США та Німеччині, де створив фундаментальні підручники з опору матеріалів і теорії пружності. Його праці досі використовуються інженерами по всьому світу. Тимошенко розробив нові методи розрахунку міцності конструкцій, що допомогло у проєктуванні мостів, будівель і літаків. Він поєднав глибоку наукову теорію з практикою, тому його вважають одним із найвпливовіших інженерів XX століття.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4421660169/69c39956a6c2a36e77e96da3d7d27d26/D9828D6E_32EE_4AFF_92D0_B011D73551BE.png" />
         <pubDate>2025-09-22 17:19:02 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3598017829</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Віктор Бернацький</title>
         <author>kirillev1507</author>
         <link>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3602071193</link>
         <description><![CDATA[<p>Пристрій для боротьби з ураганами</p><p><br></p><p>Науковець фізико-технологічного факультету Рівненського державного університету розробив пристрій, який може зберегти життя людей під час урагану. Конструкція вловлює потоки вітру та зменшує їх.</p><p><br></p><p>Щоб приборкати стихію, достатньо кількох сотень пристроїв. За свій винахід Бернацький отримав нагороду Європейської науково-промислової палати.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4360113179/859b31d8e37c4ab505687a094b54b7c7/IMG_20250924_181358_337.jpg" />
         <pubDate>2025-09-24 15:14:58 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3602071193</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Іван Григорович-Барський, архітектор, що прикрасив Київ
</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3607505848</link>
         <description><![CDATA[<p><br/></p><p>Іван Григорович-Барський (1713–1785) – відомий український архітектор і інженер XVIII століття. Він народився в Києві і майже все життя працював у рідному місті.</p><p><br/></p><p><strong>🏛 Його роботи</strong></p><p><br/></p><p>Барський будував не тільки храми, а й інженерні споруди, які допомагали людям у щоденному житті.</p><p><br/></p><ul><li><p>Покровська церква на Подолі - гарний приклад українського бароко, стилю з прикрасами й гармонією.</p></li><li><p>Кирилівська церква - він добудував дзвіницю та укріпив стіни храму.</p></li><li><p>Фонтан «Самсон» - один із перших громадських фонтанів Києва, з якого люди брали чисту воду.</p></li><li><p>Водогін на Подолі - система труб, яка доставляла воду жителям Києва.</p></li></ul><p><br/></p><p><strong>✨ Чому він важливий</strong></p><p><br/></p><ul><li><p>Його споруди красиві й корисні водночас.</p></li><li><p>Барський зробив життя киян зручнішим: не лише прикрасив місто храмами, а й подбав про воду.</p></li><li><p>Його будівлі стоять у Києві вже понад 250 років!</p></li></ul><p><br/></p><p><strong>💡 Цікаві факти</strong></p><p><br/></p><ul><li><p>Фонтан «Самсон» названий так, бо на ньому зображений герой, який роздирає пащу лева - це символ перемоги.</p></li><li><p>У XVIII столітті чиста вода була справжнім скарбом, і водогін Барського дуже допоміг людям.</p></li><li><p>Його стиль називають українським бароко – він поєднує красу та велич.</p></li></ul><p><br/></p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4458029245/1df1df344bb6c63624d56500c2c1efa9/image.jpg" />
         <pubDate>2025-09-28 10:08:11 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3607505848</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3628199455</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4542365358/724b1eebf614d75900d2bdd76f739311/E133CD82_5ABC_4A78_AC0C_30AC85923419.png" />
         <pubDate>2025-10-12 12:52:09 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3628199455</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Святослав Гаврищук </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3731543965</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads-usc1.storage.googleapis.com/4947029218/215c30ea9bc7ff6d156fb34169f72166/_________________.pdf" />
         <pubDate>2025-12-23 17:01:22 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/olenapastoven/padlet-nd11mebeopyqu2gg/wish/3731543965</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
