У поняття "багаторічний досвід" він включав не лише свій суто індивідуальний досвід, але й досвід керованого ним педколективу, досягнення сотень вчителів, з якими стикався в особистому спілкуванні, нарешті, безліч опрацьованих ним праць, крізь призму яких осмислював свою власну діяльність народного вчителя.

Знайомлячись з творчою спадщиною людини, що здобув славу корифея педагогіки, сучасники, а тим більше нащадки право розраховувати, що вони знайдуть в його працях насамперед оригінальну методологічну концепцію. Бо уявити собі скільки-небудь великий внесок у розвиток науки без відповідного методологічного забезпечення неможливо.

В. О. Сухомлинський вірить в силу виховання, але підкреслює, що успіх його залежить від глибокого проникнення в духовний світ школяра "... Три тисячі сімсот сторінок в записниках, які я веду всю свою вчительську життя ... Кожна сторінка присвячена одній людині - моєму учневі. Три тисячі сімсот навчальних доль. Тут майже все доросле населення нашого села. Нещодавно мені захотілося погортати ці сторінки ... Кожна дитина була світом особливим, унікальним ".

Сухомлинський зазначав, що педагог зобов'язаний цей світ знати, бо процес виховання виражається в єдності їхніх ідеалів, інтересів, думок, переживань.

Ідеал виховання Сухомлинський бачить в гармонійної морально чистої особистості. І тому він звертає серйозну увагу на гармонію педагогічних впливів. Немає нічого в світі складніше людини, і впливати на нього одиничним засобом неможливо. Гармонія педагогічних впливів - це корінна, основоположна закономірність виховання. "Будь-який вплив на особистість втрачає свою силу, якщо немає сотні інших впливів", - пише В. О. Сухомлинський.

Цінний внесок вніс В. О. Сухомлинський у теорію навчання. Він приділяє багато уваги розвитку мислення учнів на уроці, вихованню їх творчого ставлення до навчання. Мислення, справедливо вказує В. О. Сухомлинський, починається там, де у школярів з'являється потреба відповісти на питання, і треба спеціальними педагогічними засобами викликати цю потребу відповісти на питання, ставлячи перед учнями мети розумової праці, розвиток інтелекту на заняттях - це важкий для педагога справа, але і самий вірний показник його педагогічної майстерності.