<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>Еволюція людини. МИ-СУЧАСНІ, любимо природу by Людмила Чубас</title>
      <link>https://padlet.com/ludmilachubas/n3lmmf4gilupvv6o</link>
      <description></description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2023-03-10 18:23:33 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2026-03-04 16:48:30 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url>https://padlet.net/icons/png/1f47d.png</url>
      </image>
      <item>
         <title>Людиноподібні мавпи – австралопітеки</title>
         <author>ludmilachubas</author>
         <link>https://padlet.com/ludmilachubas/n3lmmf4gilupvv6o/wish/2515921680</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2023-03-14 11:12:54 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/ludmilachubas/n3lmmf4gilupvv6o/wish/2515921680</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Найдавніші люди – Людина розумна</title>
         <author>ludmilachubas</author>
         <link>https://padlet.com/ludmilachubas/n3lmmf4gilupvv6o/wish/2515922533</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2023-03-14 11:13:35 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/ludmilachubas/n3lmmf4gilupvv6o/wish/2515922533</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Найдавніші люди – Людина прямоходяча (пітекантроп, синантроп, гейдельбергська людина)</title>
         <author>ludmilachubas</author>
         <link>https://padlet.com/ludmilachubas/n3lmmf4gilupvv6o/wish/2515922959</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2023-03-14 11:13:58 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/ludmilachubas/n3lmmf4gilupvv6o/wish/2515922959</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Стародавні люди – неандертальці</title>
         <author>ludmilachubas</author>
         <link>https://padlet.com/ludmilachubas/n3lmmf4gilupvv6o/wish/2515923432</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2023-03-14 11:14:22 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/ludmilachubas/n3lmmf4gilupvv6o/wish/2515923432</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Перші сучасні люди – кроманьйонці</title>
         <author>ludmilachubas</author>
         <link>https://padlet.com/ludmilachubas/n3lmmf4gilupvv6o/wish/2515923764</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2023-03-14 11:14:44 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/ludmilachubas/n3lmmf4gilupvv6o/wish/2515923764</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Найдавніші люди. Людина розумна </title>
         <author>karinasumarokova064</author>
         <link>https://padlet.com/ludmilachubas/n3lmmf4gilupvv6o/wish/2519710695</link>
         <description><![CDATA[<div>Найдавнішим представником є сахельатроп, який жив приблизно 6-7 млн років тому. Не надто від нього відрізнялися орорин і ардіпітек, які жили 4-6 млн років тому. Усі ранні представники родини жили тільки на території Африки - переважно на межі лісу й савани, хоча більну частину часу проводили в лісі й добре лазили по деревах. Проте в них уже існували певні адаптації до прямоходіння. Їх можна вважати першим етапом еволюції людини.<br>&nbsp; <br><br>&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; <br><br><a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%84%D1%96%D0%BA%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F"><strong>Біологічна класифікація</strong></a><br><a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A6%D0%B0%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_(%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F)">Царство</a>: | Тварини<br><br>Час існування: Пізній міоцен<br><br><a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B8%D0%BF_(%D1%82%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F)">Тип</a>: | <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%80%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D1%96">Хордові</a><br><br><a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B0%D1%81_(%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F)">Клас</a>: | <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%81%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%96">Ссавці</a><br><br><a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%8F%D0%B4_(%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F)">Ряд</a>: | <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8">Примати</a><br><br><a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0_(%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F)">Родина</a>: | <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B8">Гомініди</a><br><br><a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%96%D0%B4_(%D0%B1%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F)">Рід</a>: | <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Extinct">†</a><strong><em>Sahelanthropus</em></strong><br>Brunet <em>et al.</em>, 2002<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D1%85%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF#cite_note-1"><sup>[1]<br></sup></a><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1988098808/e597bd902c2a82fc09383a5752c59cd2/Image_1__2_.jpg" />
         <pubDate>2023-03-16 16:43:47 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/ludmilachubas/n3lmmf4gilupvv6o/wish/2519710695</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Спосіб життя австралопітеків несхожий на відомий у сучасних приматів. Вони жили, в тропічних лісах і саванах, харчувалися більше рослинами. Втім, пізні австралопітеки полювали на антилоп чи забирали видобуток у великих хижаків – левів і гієн.Австралопитеки жили групами у кілька особин і часто кочували просторами Африки у пошуках їжі. Знаряддя австралопітеки навряд чи вміли виготовляти, хоча використовували напевно. Їх руки були дуже нагадують людські, але пальці виявилися сильнішими вигнуті і більше вузькі. У Африці австралопітеки чи його безпосередні нащадки близько 2-1,5 мільйонів років тому використовували кістяні уламки для виловлювання термітів зтермитников.</title>
         <author>doncenkodmitria</author>
         <link>https://padlet.com/ludmilachubas/n3lmmf4gilupvv6o/wish/2520573731</link>
         <description><![CDATA[<div><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://travel-in-time.org/wp-content/uploads/2019/06/avstralopiteki.jpg" />
         <pubDate>2023-03-17 08:15:31 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/ludmilachubas/n3lmmf4gilupvv6o/wish/2520573731</guid>
      </item>
      <item>
         <title>ДНК</title>
         <author>karinasumarokova064</author>
         <link>https://padlet.com/ludmilachubas/n3lmmf4gilupvv6o/wish/2567047895</link>
         <description><![CDATA[<div>У 1953 р. американський біохімік Дж.Уотсон та англійський генетик Ф.Крик запропонували модель просторової структури ДНК. Молекула ДНК складається з двох полінуклеотидних ланцюгів, сполучених між собою водневими зв'язками. Ці зв'язки виникають між двома нуклеотидами, які доповнюють один одного за розмірами.<br>Згідно із запропонованою моделлю, два полінуклеотидні ланцюги ДНК обвивають один одного, утворюючи закручену праворуч спіраль (вторинна структура ДНК). <br>Одиницею спадковості всіх організмів є ген - ділянка молекули ДНК. Він несе спадкову інформацію про структуру певного білка або нуклеїнової кислоти. ДНК зберігає спадкову інформацію в організмі та забезпечує її передачу дочірнім клітинам під час поділу материнської. За певних умов відбувається денатурація ДНК- розривання зв'язків між комплементарними нітратними основами різних полінуклеотидних ланцюгів. При цьому ДНК повністю або частково розпадається на окремі ланцюги, через що втрачає свою біологічну активність. Денатурована ДНК після припинення дії факторів, які її спричиняють, може поновити&nbsp; свою структуру, завдяки відновленню водневих зв'язків&nbsp; між комплементарними нуклеотидами (процес ренатурації ДНК).<br>ДНК знаходиться переважно в хромосомах клітинного ядра (99% усієї ДНК клітини), а також в мітохондріях і хлоропластах. РНК входить до складу рибосом; молекули РНК містяться також в цитоплазмі, матриксі пластид і мітохондрій.<br>Хоча до складу ДНК входить 4 типи нуклеотидів, завдяки різній послідовності їх розташування в довгому ланцюжку досягається величезна різноманітність цих молекул</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1988098808/76e8e4baba9bd8a70b6117d3f5ebaea1/a05532e6874965e446e73d326d2a1c01.jpg" />
         <pubDate>2023-04-25 10:37:38 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/ludmilachubas/n3lmmf4gilupvv6o/wish/2567047895</guid>
      </item>
      <item>
         <title>ДНК </title>
         <author>zlatasamoilenko1702</author>
         <link>https://padlet.com/ludmilachubas/n3lmmf4gilupvv6o/wish/2567096613</link>
         <description><![CDATA[<div>ДНК усіх людей на Землі приблизно на 99,9% ідентична. Унікальність кожного з нас становить лише 0,1%. ДНК людини в ряді випадків багато в чому збігається з ДНК інших істот і навіть рослин. Так, ДНК людини схожа з ДНК шимпанзе на 95%, з ДНК миші — на 70%, з ДНК банана — на 50%.</div><div><br></div><div>У світі є тварини, серед популяції яких є лише самки. Це бделлоїдні коловратки, і вони обходяться без статевого розмноження. Вони виробляють потомство, займаючи ДНК у тварин інших видів.</div><div>Геном людини містить величезну кількість інформації. Якщо перевести цю інформацію в цифровий вигляд, вона зайняла б 3 тисячі носіїв, ємністю по 100 Гб кожен.</div><div>У ДНК одного з видів влився специфічний вірус. Тепер, нападаючи на жертву, оси передають їй цей вірус, який пригнічує імунну систему. Завдяки цьому оса може відкласти личинку в тіло жертви, і вона зростатиме і розвиватиметься далі. Вірус, який може таке зробити, не має аналогів на планеті.</div><div>При трансплантації кісткового мозку реципієнт одержує частину ДНК донора.</div><div>У вас та ваших батьків 50% загальної ДНК. Те саме можна сказати про ваших братів і сестер.</div><div>1 молекула ДНК, що міститься у нашому тілі, отримує мільйон пошкоджень щодня. На щастя, вона вміє швидко відновлюватися, інакше клітини просто гинули б.</div><div>Серед усіх безхребетних людині найближче дощові черв'яки. Як не дивно, з ними у нас більше загальної ДНК, ніж із набагато розвиненішими восьминогами.</div><div>На одній із міжнародних космічних станцій є диск, в якому збережено ДНК найбільших людей в історії, таких як Стівен Хокінг. Це шанс людства у разі всесвітньої катастрофи.</div><div>Вчені вважають, що секрет довголіття або навіть вічного життя, закладений у нашій ДНК. Підстави для цього дало дослідження клітин Брук Грінберг - дівчини, яка померла у віці 20 років, але при цьому завжди виглядала як маленька дитина.</div><div>Деяка частина нашої ДНК (приблизно 8%) – це давні віруси, через які відбулися мутації у клітинах людського тіла.</div><div>Щоб зберегти всю інформацію на планеті, яка переведена в цифровий вигляд, потрібно лише 2 г ДНК.</div><div>Люди ближче один до одного, ніж може здатися – різниця в наших ДНК становить лише 0,1 відсотка.</div><div>Батьками дитини, теоретично, можуть стати двоє чоловіків. Це буде можливо, якщо в жіночій яйцеклітині замінити рідну ДНК на ДНК донора, і запліднити її спермою іншого чоловіка.</div><div>Якщо розгорнути ДНК всього 1 людини, вони розтягнуться до Плутона і назад.</div><div>У ДНК можна записувати інформацію. Так, у ході експериментів вчені записали пісеньку з дитячого мультика до ДНК бактерії.</div><div>Ми на 50% схожі на банан. Принаймні саме так збігаються наші ДНК.</div><div>ДНК здатна зберігатися надзвичайно довго - період напіврозпаду для неї становить 521 рік.</div><div>Однак приблизно за 1,5 мільйони років навіть від ДНК в ідеальних умовах нічого не залишиться. Саме тому вчені ніколи не зможуть клонувати динозаврів чи інших вимерлих тварин.</div><div>Всі люди, що сталися не з Африки, мають частинку ДНК неандертальців.</div><div>У 2013 році було проведено т.зв. "глибинне поховання". У рамках проекту в спеціальну капсулу помістили ДНК тварин і опустили її в найглибше місце в океані. Ідея проекту – у тому, щоб колись люди змогли повернути цих тварин до життя</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2023-04-25 11:29:33 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/ludmilachubas/n3lmmf4gilupvv6o/wish/2567096613</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/ludmilachubas/n3lmmf4gilupvv6o/wish/2585156369</link>
         <description><![CDATA[<div>Дерева - довгоживучі організми на Землі, вони ніколи не помирають від старості. Вони здатні спілкуватися та захищатися від нападників комах. У деревах є те, за що їх любити, але є також кілька досить дивних фактів про них, яких ви, можливо, не знаєте.</div><div>Дерева існують лише останні 10% усієї історії Землі. Деякі дерева не мають стелі зростання. Вони допомагають один одному відбиватись від хижаків. Дерева можуть "розмовляти" один з одним і навіть ділитися поживними речовинами. Дивно, але більш як половина всіх видів дерев існують лише в одній країні — якщо бути точним, майже 58 відсотків. Доведено, що просто дивлячись на дерева, ми почуваємося щасливішими, менш напруженими і творчішими.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2037215373/e4e6cefd491734dfba70b8301a03b9e6/Screenshot_20230510_113420.png" />
         <pubDate>2023-05-10 08:35:15 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/ludmilachubas/n3lmmf4gilupvv6o/wish/2585156369</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Юля Кас&#39;ян </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/ludmilachubas/n3lmmf4gilupvv6o/wish/2585157857</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2023-05-10 08:36:21 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/ludmilachubas/n3lmmf4gilupvv6o/wish/2585157857</guid>
      </item>
      <item>
         <title>ДЕНЬ КАКТУСА 🌵</title>
         <author>zlatasamoilenko1702</author>
         <link>https://padlet.com/ludmilachubas/n3lmmf4gilupvv6o/wish/2585281538</link>
         <description><![CDATA[<div>На Землі існує понад 2,5 тисяч видів кактусів. - Існує думка, що кактуси здатні поглинати електромагнітне випромінювання. Насправді це не доведено. Зате те, що кактусові колючки іонізують повітря - науковий факт.&nbsp; - Раніше латиноамериканські медики використовували стерилізовані кактусові голки, щоб зашивати рани.&nbsp; - Зараз з кактусів виробляють мило, шампунь, вітаміни, солодощі, спирт, лікер та інше. Відходи виробництва йдуть на корм великій рогатій худобі. - У Монте-Карло є єдиний у світі кактусовий сад, у якому представлені сотні видів кактусів, що ростуть під відкритим небом на березі Середземного моря.&nbsp;</div><div><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1997628352/b6e66888412e342978574908a54fb042/E906FD6A_DC51_4BB1_B883_FBB9CD204EDC.jpeg" />
         <pubDate>2023-05-10 10:22:00 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/ludmilachubas/n3lmmf4gilupvv6o/wish/2585281538</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/ludmilachubas/n3lmmf4gilupvv6o/wish/2586656458</link>
         <description><![CDATA[<div>Сучасна назва «кактус» для цього виду рослин придумав Карл Лінней . Воно походить від давньогрецького слова « кактос » , що був позначенням будь-якого рослини з колючками.<br>Великий першовідкривач Христофор Колумб в своїх записках оповідає про те, що зустрінуті їм аборигени їли диню. Насправді американські індіанці дегустували кактус.<br>Сімейство кактусових включає в себе 2,5 тисячі видів рослин.<br>Кактуси є сировиною для виробництва алкогольних напоїв, шампунів, солодощів, вітамінів, мила і багатьох інших речей. Відходи виробництва згодовують великій рогатій худобі.<br>Найменші представники сімейства кактусових - Блоссфельда , висота яких досягає всього 1-3 сантиметрів.<br>найбільші в світі кактуси - гігантські каліфорнійські цереуси , вік яких може досягати півтора сотень років, а висота - 20 метрів. У стеблах таких кактусів міститься до 2 тонн прісної води, придатної для пиття.<br>У Мексиці фермери годують корів опунціями, очищеними від колючок, щоб ті давали більше молока.<br>У Парагваї і Болівії на межі зникнення опинилися кактуси виду Neowerdermannia / Weingartia . Справа в тому, що в печеному вигляді вони вважаються справжніми делікатесами серед місцевих жителів. У Мексиці однією з улюблених солодощів є зацукровані скибочки кактуса Melocactus oaxacensis.<br>Єдиний в світі кактусовий сад під відкритим небом можна відвідати в Монте-Карло.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2044035372/ba424273c2d6466c52c77132faf92267/175aae32a4ad1f8607f453207b264ffc.jpg" />
         <pubDate>2023-05-11 06:10:53 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/ludmilachubas/n3lmmf4gilupvv6o/wish/2586656458</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
