• Перевіряти факти. Діти схильні довіряти всьому, що чують від дорослих. Важливо навчити їх із найменшого віку принципу “довіряй, але перевіряй”, іншими словами — критичному мисленню. Для цього можна використати гру “3 факти про мене”: кожен учень вигадує три факти про себе, один з яких неправда, й називає їх перед класом. Діти намагаються здогадатися, який із цих фактів хибний, ставлячи уточнювальні запитання.
• Перевіряти джерела інформації. Автори посібника для вчителів “Медіаграмотність у початковій школі” пропонують такий підхід: пояснювати дітям, що таке “здорове” медіаповідомлення на прикладі “медіаїжі”, яку ми споживаємо кожного дня. “Медіакухар”, тобто автор повідомлення, обирає, з яких “продуктів” готувати, а люди обирають, якій “кухні” надавати перевагу — здоровій, тобто правдивій інформації, чи фастфуду жовтої преси. Харчування має бути збалансованим. Так само і “медіахарчування” має складатися з різних і перевірених джерел, аби не отруїтися фейками та джинсою.
• Не плутати факти з оціночними судженнями. Для того, щоб навчити дітей розрізняти такі повідомлення, підготуйте кілька прикладів, аби учні аргументували, чому це факт чи судження. Наприклад: “Зима — холодна пора року” (факт), “Зима — найгірша пора року” (судження) тощо.

Арнаут Галина

1. Перевіряйте джерело. Переконайтеся, що інформація походить від надійного джерела.

2. Порівняйте інформацію. Перевірте інформацію на декількох веб-сайтах або джерелах.

3. Пошукайте докази. Чи є достатньо доказів, щоб підтвердити заяву?

4. Поміркуйте критично. Не приймайте інформацію за монету, подумайте критично.

5. Будьте обережні з емоціями. Якщо повідомлення викликає сильні емоції, це може бути спробою маніпулювати вами.

6. Питайте. Якщо ви не впевнені, запитайте вчителя, батьків або довірених дорослих.

Пам’ятайте, що критичне мислення - це ключ до розуміння та оцінки інформації, яку ми отримуємо через медіа. Будьте медіаграмотними!

📌 1. Перевір джерело

• Хто автор? Чи є це офіційне медіа, експерт чи анонімна сторінка?

• Чи має сторінка ознаки фейкової (немає фото, мало підписників, дивний контент)?

📌 2. Шукай підтвердження

• Чи є ця інформація на кількох незалежних ресурсах?

• Якщо це важлива новина, її обов’язково подають великі ЗМІ.

📌 3. Читай уважно, а не лише заголовок

• Фейкові новини часто мають сенсаційні заголовки, які не відповідають змісту.

• Завжди переглядай увесь текст, а не тільки картинку чи мем.

📌 4. Оцінюй фото та відео

• Чи виглядає зображення підозріло відредагованим?

• Використай зворотний пошук картинок (Google Images, TinEye).

📌 5. Відрізняй факти від думок

• Факт: можна перевірити.

• Думка: особисте ставлення автора.

📌 6. Перевір дату й контекст

• Старі новини часто подають як нові.

• Інформацію можуть виривати з контексту.

📌 7. Думай критично

• Кому вигідно поширення цієї інформації?

• Чи не намагаються тобою маніпулювати?

📌 8. Не поспішай поширювати

• Поділившись фейком, ти допомагаєш його поширювати.

• Спочатку перевір, потім ділись.

Сумнівайся – це нормально!

Не довіряй інформації лише тому, що її багато поширюють.

Перевір джерело.

Хто автор і чи можна йому довіряти?

Не вір заголовкам.

Читай увесь текст, а не лише перші рядки.

Шукай підтвердження.

Якщо новина правдива – її повідомлять різні джерела.

Перевір дату.

Стара новина може поширюватися як "свіжа сенсація".

Обережно з фото та відео.

Картинки можна підробити або вирвати з контексту.

Відокремлюй факти від думок.

Думка – це оцінка автора, факт – можна перевірити.

Думай, перш ніж поширювати!

Твої дії у соцмережах впливають на інших.