<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>Заповідні території України by Анна Бурда</title>
      <link>https://padlet.com/parolanna2396/m5ym2iejdlwab7me</link>
      <description>Географія + Біологія</description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2022-05-02 15:59:15 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2025-10-23 09:00:41 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url></url>
      </image>
      <item>
         <title>1. Термін &quot;заповідні території&quot;</title>
         <author>parolanna2396</author>
         <link>https://padlet.com/parolanna2396/m5ym2iejdlwab7me/wish/2588317978</link>
         <description><![CDATA[<div><strong><mark>ЗАПОВІ́ДНІ ТЕРИТО́РІЇ</mark></strong> – території, на яких встановлено особливий режим охорони та використання з метою їх збереження.</div><div>.<br><strong><mark>В Україні виділяють:</mark></strong></div><ul><li>природні з.т. та об’єкти і заповідні об’єкти культурної спадщини;&nbsp;</li><li>природні з.т. та об’єкти, що створені з метою збереження унікальних і типових природних ландшафтів, генофонду рослинного і тваринного світу, сприятливих екологічних умов; сприяння збереженню, відтворенню та збагаченню відновлювальних природних ресурсів; збереження природних і слабо окультурених ландшафтів для оздоровлення та відпочинку людей;&nbsp;</li><li>з.т. використовують як базу для проведення стаціонарних наукових досліджень еталонних унікальних і типових природних комплексів у співставленні з прилеглими, зміненими господарською діяльністю ландшафтами, екології видів рослинного і тваринного світу; розроблення рекомендацій щодо забезпечення сталого розвитку територій, охорони природи, раціонального природокористування, екологічної безпеки; проведення моніторингу навколишнього природного середовища; пропаганди охорони природи, підготовки кадрів тощо.</li></ul><div><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/283165421/8d869533ece54d4cbea0ef067d943366/HeGRiaSm_TX_zN.png" />
         <pubDate>2023-05-12 06:55:06 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/parolanna2396/m5ym2iejdlwab7me/wish/2588317978</guid>
      </item>
      <item>
         <title>2. Природно-заповідний фонд України</title>
         <author>parolanna2396</author>
         <link>https://padlet.com/parolanna2396/m5ym2iejdlwab7me/wish/2588319081</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/283165421/e2691ab9d076fcbfe99d724fa6b311af/zapovidniterytorii_table.png" />
         <pubDate>2023-05-12 06:56:16 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/parolanna2396/m5ym2iejdlwab7me/wish/2588319081</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Заповідні території Закарпатської області</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/parolanna2396/m5ym2iejdlwab7me/wish/2588323349</link>
         <description><![CDATA[<div><mark>На території Закарпатської області наявні чотири великі заповідні об’єкти:&nbsp;</mark></div><ul><li>Карпатський біосферний заповідник,&nbsp;</li><li>Національний природний парк ,,Синевир”,&nbsp;</li><li>Національний природний парк ,,Ужанський”,</li><li>&nbsp;Національний природний парк ,,Зачарована долина”.</li></ul><div>.<br>У смузі букових лісів створено резервати Свидовецький (1 471 га) на південних мегасхилах Свидовецьких гір, де бук доходить до висоти 1380 м н.р.м., Кевелівський (320 га), в якому поширені яворові, ясенові та ільмові бучини.&nbsp;<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/283165421/41c9373d07cf85e611282510107f228c/Dolyna_nartsysiv02_760x540.jpg" />
         <pubDate>2023-05-12 07:00:23 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/parolanna2396/m5ym2iejdlwab7me/wish/2588323349</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/parolanna2396/m5ym2iejdlwab7me/wish/2588323705</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2047123017/5fec68a2bbed171c5bf97698d299a7a3/na_shylah_chornogory_zymoyu_480__1_.jpg" />
         <pubDate>2023-05-12 07:00:47 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/parolanna2396/m5ym2iejdlwab7me/wish/2588323705</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Заповідні території Херсонщини</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/parolanna2396/m5ym2iejdlwab7me/wish/2588328094</link>
         <description><![CDATA[<div>Природні заповідники створюються і діють для збереження в первинному стані природних комплексів та об’єктів певних територій, дослідження природних процесів усередині них, оцінювання впливу та змін навколишнього природного середовища, сталого використання природних ресурсів тощо.</div><blockquote><strong><mark>Природні парки та заповідники  
Херсонської області</mark></strong></blockquote><div>Херсонська земля по-справжньому багата на природні пам’ятки й туристичні принади. Регіон є одним із 3 рекордсменів природно-заповідного фонду України. Тут налічується 2 біосферні заповідники та 5 національних парків.<br><br>Найвідоміший об’єкт Херсонщини – <strong>біосферний заповідник “Асканія-Нова”,</strong> що має світову славу й понад сторічну історію. Тут розташований найбільший острів Чорного моря (Джарилгач) і найбільша напівпустеля Європи (Олешківські піски).<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2047123615/9bbb01f7194993411d91c724d447c967/vorota_askanii_1024x683.jpg" />
         <pubDate>2023-05-12 07:05:21 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/parolanna2396/m5ym2iejdlwab7me/wish/2588328094</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/parolanna2396/m5ym2iejdlwab7me/wish/2588333876</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Список заповідників і національних парків Херсонщини</strong></div><ol><li>Біосферний заповідник “Асканія-Нова”</li><li>Чорноморський біосферний заповідник</li><li>Національний природний парк “Азово-Сиваський”</li><li>Національний природний парк “Джарилгацький”</li><li>Національний природний парк “Олешківські піски”</li><li>Національний природний парк “Кам’янська Січ”</li><li>Національний природний парк “Нижньодніпровський”</li></ol>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2023-05-12 07:10:59 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/parolanna2396/m5ym2iejdlwab7me/wish/2588333876</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/parolanna2396/m5ym2iejdlwab7me/wish/2588334240</link>
         <description><![CDATA[<div>Серед заповідних об’єктів України біосферний заповідник «Асканія-Нова» посідає особливе місце, адже історія заповідання його території нараховує близько 110 років. Так, багатий землевласник <strong>Фрідріх Фальц-Фейн</strong> у 1898 році у своєму родовому маєтку за власною ініціативою першим у світі вилучив з господарського використання ділянку своїх угідь, яка стала праядром теперішнього найбільшого в Європі (11054 га) заповідного типчаково-ковилового степу.<br><br>Тваринний світ заповідного степу, в основному, зберіг свою аборигенну фауну, за винятком крупних видів ссавців та птахів. Тут зустрічаються типові мешканці степового ландшафту: малий ховрашок, степовий байбак, тушканчик великий, заєць-русак, мишовидні гризуни, а також середні та дрібні хижаки: звичайна лисиця, степовий тхір, ласка.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2023-05-12 07:11:24 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/parolanna2396/m5ym2iejdlwab7me/wish/2588334240</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/parolanna2396/m5ym2iejdlwab7me/wish/2588334516</link>
         <description><![CDATA[<div>«Асканію-Нова» часто називають «Ноєвим ковчегом у степу» – у заповіднику живуть тварини та птахи з усіх куточків світу. Колекція зоопарку заповідника представлена 34 видами ссавців, 3 видами безкілевих і 73 видами кілегрудих птахів, які утримуються напіввільно великими групами. В цілому тваринний світ заповідної території налічує 69 видів, занесених в Червону книгу України та 12 – занесених в європейський Червоний список.<br><br>Переважають багаторічні трави (51 %). До «Червоної книги України» занесено 13 видів вищих рослин, 3 види грибів та 4 – лишайників. Шість видів квіткових асканійської автохтонної флори занесені до міжнародних червоних списків.<br><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2023-05-12 07:11:42 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/parolanna2396/m5ym2iejdlwab7me/wish/2588334516</guid>
      </item>
      <item>
         <title>3. Категорії та типи територій та об&#39;єктів заповідного фонду:</title>
         <author>parolanna2396</author>
         <link>https://padlet.com/parolanna2396/m5ym2iejdlwab7me/wish/2588335090</link>
         <description><![CDATA[<div>природні заповідники, біосферні заповідники, нац. природні парки, заказники, пам’ятки природи, ботан. сади, дендрол. парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-парк. мистецтва, регіон. ландшафтні парки, заповідні урочища. Заказники, пам’ятки природи, ботан. сади, дендрол. парки, зоол. парки та парки-пам’ятки садово-парк. мистецтва залежно від їх екол., наук., істор.-культур. цінності можуть бути заг.-держ. або місц. значення. Залежно від походження, ін. особливостей природ. комплексів та об’єктів, що оголошуються заказниками чи пам’ятками природи, мети і необхід. режиму охорони заказники поділяють на ландшафтні, ліс., ботан., заг.-зоол., орнітол., ентомол., іхтіол., гідрол., заг.-геол., палеонтол. та карст.-спелеол., а пам’ятки природи – на комплексні, ботан., зоол., гідрол. та геол. </div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2023-05-12 07:12:12 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/parolanna2396/m5ym2iejdlwab7me/wish/2588335090</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>parolanna2396</author>
         <link>https://padlet.com/parolanna2396/m5ym2iejdlwab7me/wish/2588336579</link>
         <description><![CDATA[<div>Станом на 2010 нараховується понад 7,6 тис. тер. та об’єктів природно-заповід. фонду заг. пл. понад 3,268 млн га на території України та понад 400 тис. га акваторії Чорного м.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2023-05-12 07:13:50 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/parolanna2396/m5ym2iejdlwab7me/wish/2588336579</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Канівський заповідник – найстаріша зона лісостепу</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/parolanna2396/m5ym2iejdlwab7me/wish/2588346476</link>
         <description><![CDATA[<div>Недалеко від міста Канів знаходиться один з найстарших&nbsp; заповідників в Україні – <strong><em>«Канівський заповідник»</em></strong>, створений ще в 1923 році. <br>.<br><em>Загальна площа</em> становить трохи більше двох тисяч гектар, а <em>головна функція</em> – охорона унікальних природних лісостепових і водних комплексів. <br>.<br>Заповідник має <em>дві основні зони</em> – материкову та острівну. Унікальний рельєф, мальовничі ландшафти, численна різноманітність світу фауни та флори просто вражають. На території росте близько 990 видів рослин судинного типу, а також більше тисячі грибів і 170 видів лишайників. <br>.<br>П'ять видів рослин і 26 видів тварин занесені до <strong>Європейського червоного списку</strong>, 29 видів рослин і 83 види тварин – в <strong>Червону книгу України</strong>.&nbsp;<br>.<br>Побачити цю красу можна, приїхавши до Канева. Для зупинки на ночівлю рекомендує звернути увагу на квартири подобово в Каневі.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2047128098/b2dc04d03a3692f06293226b1f5cf78e/20230512_100627.jpg" />
         <pubDate>2023-05-12 07:23:11 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/parolanna2396/m5ym2iejdlwab7me/wish/2588346476</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Кри́мський приро́дний запові́дник</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/parolanna2396/m5ym2iejdlwab7me/wish/2588466781</link>
         <description><![CDATA[<div><strong><mark>Кри́мський приро́дний запові́дник</mark></strong> — природоохоронна науково-дослідна установа загальнодержавного значення. Це один з найбільших та один з найстарших в Україні заповідників. У заповіднику охороняються найцінніші в Криму дубові, букові й кримськососнові ліси, унікальні реліктові угруповання тиса ягідного, ялівцю високого, а також місця оселення водоплавних і водно-болотних птахів.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://www.youtube.com/watch?v=8BIaECsPIB4" />
         <pubDate>2023-05-12 09:25:16 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/parolanna2396/m5ym2iejdlwab7me/wish/2588466781</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/parolanna2396/m5ym2iejdlwab7me/wish/2588476692</link>
         <description><![CDATA[<div>Тут зустрічається понад 200 видів <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D1%82%D0%BD%D1%96">хребетних тварин</a>, у тому числі 37 видів <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%81%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%96">ссавців</a>, 160 — <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%82%D0%B0%D1%85">птахів</a>, 10 — <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D1%83%D0%BD">плазунів</a>, 4 — <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96">земноводних</a> і 6 аборигенних видів <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%B1%D0%B8">риб</a>.<br>.</div><div>До <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8">Червоної книги України</a> занесені 17 видів <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B2%D1%96%D1%80%D1%96">звірів</a>, 31 вид <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%82%D0%B0%D1%85">птахів</a>, 3 види <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%B1%D0%B8">риб</a>, 8 видів <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BF%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%96%D1%97">рептилій</a> з числа зареєстрованих у заповіднику. Серед них — <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BF%D1%96%D0%BE%D0%BD_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9">скорпіон кримський</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%83%D0%B3%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0">сольпуга звичайна</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BC%D0%BF%D1%83%D0%B7%D0%B0_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0">емпуза кримська</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B8%D0%B1%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0">дибка степова</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%97%D0%B4_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9">слимакоїд кримський</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BF%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0">розалія альпійська</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%BA%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B0">поліксена</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%BC%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0">бражник мертва голова</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0">сколія степова</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%8F-%D0%B3%D1%96%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%82">сколія-гігант</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0">марена кримська</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%BF%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BA">жовтопуз</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B7_%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B9">полози жовточеревий</a> та <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B7_%D1%87%D0%BE%D1%82%D0%B8%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BC%D1%83%D0%B3%D0%B8%D0%B9">чотирисмугий</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D0%B0_%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9">лелека чорний</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C_%D1%81%D1%96%D1%80%D0%B8%D0%B9">журавель сірий</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B0">дрофа</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%85%D1%96%D1%82%D0%B2%D0%B0">хохітва</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D1%8C_(%D0%BF%D1%82%D0%B0%D1%85)">лежень</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%83%D0%B3%D0%B0%D1%87">пугач</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BA_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9">королик червоноголовий</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%BF%D0%B0%D0%BA_%D1%80%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D0%B9">шпак рожевий</a>, підковики <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA_%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B9">малий</a> та <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BA_%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9">великий</a>, вечірниці <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%87%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0">велетенська</a> і <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%87%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D0%B0">мала</a>, нетопири <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D0%BF%D1%81%D1%83%D0%B3_%D0%B3%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9">гірський</a> та <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%80_%D0%B1%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BC%D1%83%D0%B3%D0%B8%D0%B9">білосмугий</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%83%D1%85_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9">широковух європейський</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%83%D0%BA">борсук</a> та ін.<br><br></div><div>Основні представники фауни серед звірів (ссавців): <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%8C_%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9">олень благородний</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D1%94%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0">сарна європейська</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0">свиня дика</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%83%D1%84%D0%BB%D0%BE%D0%BD">муфлон</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%BA%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D0%BD%D0%B0">куниця кам'яна</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D1%81%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D1%80%D1%83%D0%B4%D0%B0">лисиця руда</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%83%D1%82%D0%BA%D0%B0">вивірка телеутка</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D1%81%D0%BA%D0%B0">ласка</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D1%94%D1%86%D1%8C_%D1%81%D1%96%D1%80%D0%B8%D0%B9">заєць сірий</a>.<br><br>В орнітологічній філії заповідника — <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%96_%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8">«Лебедині острови»</a> — зустрічається 20 видів <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%81%D0%B0%D0%B2%D1%86%D1%96">ссавців</a>, 250 видів <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%82%D0%B0%D1%85%D0%B8">птахів</a>, 4 види <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BB%D0%B0%D0%B7%D1%83%D0%BD%D0%B8">плазунів</a>. До Червоної книги України занесено 40 видів птахів.<br><br></div><div>У <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BA%D0%B0">гірських річках</a> водиться 5 аборигенних видів <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D1%96%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D1%80%D0%B8%D0%B1%D0%B8">прісноводних риб</a>.<br><br></div><div>Неподалік від галасливої гірської річки <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D0%B0">Альми</a> знаходяться <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8C">форелеві</a> ставки.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2023-05-12 09:35:46 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/parolanna2396/m5ym2iejdlwab7me/wish/2588476692</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/parolanna2396/m5ym2iejdlwab7me/wish/2588488821</link>
         <description><![CDATA[<div><br>На порівняно невеликій площі заповідника розташовані декілька природно-кліматичних зон. Більше половини лісових угідь (53 %) займає <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D0%B1">дубовий</a> ліс, 23 % — бук і 12 % — <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B0">сосновий</a>.<br><br></div><div><br>На території заповідника зареєстровано 1180 видів <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B8">рослин</a>, серед яких 90 видів <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BA">ендеміків</a>, 137 видів рослин і грибів занесено до <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8">Червоної книги України</a>, 26 видів — до <a href="https://uk.m.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%84%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA&amp;action=edit&amp;redlink=1">Європейського червоного списку</a>. Відмічено 11 рослинних угруповань із занесених до <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8">Зеленої книги України</a>.<br><br></div><div><br>Рослинність заповідника розміщується поясами залежно від висоти ділянок над рівнем моря. Нижній пояс до висоти 450 м сформований <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D0%B1_%D0%BF%D1%83%D1%85%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%B9">дубом пухнастим</a> з підліском із <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B1_%D1%81%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%B9">граба східного</a>, а на ділянках північної експозиції — <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD_%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B6%D0%BD%D1%96%D0%B9">дерну справжнього</a>. До висоти 700—750 м над рівнем моря простягається пояс лісів <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%83%D0%B1_%D1%81%D0%BA%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9">дуба скельного</a>, звичайними супутниками якого є <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B0%D0%B1_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9">граб звичайний</a> та <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D1%81%D0%B5%D0%BD_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9">ясен звичайний</a>. Вище, до самої яйли, або до вузької смуги лісів із <a href="https://uk.m.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D0%A1%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE&amp;action=edit&amp;redlink=1">сосни Сосновського</a>, лежить пояс букових, грабово-букових та грабових лісів (780—1200 м над рівнем моря). Звичайним супутником бука біля верхньої межі цих лісів є <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B8">ендемічний</a> для Криму вид — <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D0%BD_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%B0">клен Стевена</a>.<br><br></div><div><br>На висоті 1200 м над рівнем моря лісова рослинність поступається місцем <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF">степам</a> і <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B0_(%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C)">лукам</a>. Навесні тут квітують <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D1%84%D1%80%D0%B0%D0%BD_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9">шафран кримський</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BD_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9">сон кримський</a>, пізніше — <a href="https://uk.m.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%97%D1%96%D1%80%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%94&amp;action=edit&amp;redlink=1">зірочки Кальє</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D1%86%D0%B2%D1%96%D1%82_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9">первоцвіт звичайний</a>. Домінують у степу <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0">костриця борозниста</a> та <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%BA%D0%B0_%D0%BD%D0%B8%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0">осока низька</a>.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2023-05-12 09:49:47 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/parolanna2396/m5ym2iejdlwab7me/wish/2588488821</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
