<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title> &quot;Наші. Інженерна історія України. &quot; by Пастовень Олена Миколаївна</title>
      <link>https://padlet.com/opastoven/53nvk157</link>
      <description>Спільна дошка учнів 5.3 класу НВК 157</description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2022-09-02 04:33:20 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2023-08-31 17:40:34 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url></url>
      </image>
      <item>
         <title>Наша інженерна історія. </title>
         <author>opastoven</author>
         <link>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2280270738</link>
         <description><![CDATA[<div>Щоб додати повідомлення, клацни на вільне місце. Відкриється текстове поле. Впиши туди прізвище українського інженера,про якого ти прочитав і той факт про нього, який тебе вразив чи здивував, зацікавив чи ти через цю інформацію ще більше пишаєшся українцями і своєю країною! Можна приєднати картинки чи посилання ( див. іконки).<br>Не забудь вказати своє прізвище, бо як ми дізнаємось, що це саме твоя думка. ЦІКАВОГО ЧИТАННЯ.&nbsp;</div>]]></description>
         <enclosure url="https://nashi.engineeringweek.org.ua/ukraine/content.php" />
         <pubDate>2022-09-02 04:33:20 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2280270738</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ніколай</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2280345399</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2022-09-02 05:54:59 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2280345399</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2280418061</link>
         <description><![CDATA[<div>Виктор Михайлович Глушкв (24 августа 1923</div><div>года, Ростов-на-Дону, РСФСР, СССР - 30 января 1982 года, Москва, СССР(3]) - советский математик, кибернетик. Доктор физико-математических наук (1955), профессор (1957[4]). Директор-основатель Института кибернетики НАН Украины (с 1962 г.). Вице-президент АН УССР (с 1962; член с 1961, членкор с 195814), академик АН СССР (1964) и</div><div>«Леопольдины» (1970).Вся информация была взята из Википедии </div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2022-09-02 07:13:31 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2280418061</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Пост Ірини Федорової . Тема:  &quot;Гасова лампа&quot;</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2280509836</link>
         <description><![CDATA[<div>Лампа на основі згоряння гасу була зроблена львівськими аптекарями Ігнітаєм Лукасевичем та Яном Зехом у 1853 році.Одночасно з лампою був винайдений і новий спосіб отримання гасу шляхом дистиляції і очищення нафти.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1788818168/469c8172dd7d0573b0f80dc61ea2c4c5/im578x383____________________________.jpg" />
         <pubDate>2022-09-02 09:02:21 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2280509836</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Наші. Інженерна історія України. Яся Лєдовська</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2280514703</link>
         <description><![CDATA[<h1><strong>МІКУЛИЧ-РАДЕЦЬКИЙ</strong>ІВАН</h1><div><em>16 травня 1850 р., м. Чернівці, Австрія (нині Україна) —</em></div><div><em>14 червня 1905 р., м. Вроцлав, Польща<br></em><br></div><div><br>Хірургічна маска.<br>Під час пандемії без захисної маски в магазині й хліба не купиш, а понад сто років тому хірурги без них навіть проводили операції. І все було добре. Але це не точно.</div><div>&nbsp;За всіма нововведеннями уважно слідкував професор Ян Мікулич-Радецький, який у той час завідував кафедрою хірургії в Бреславському університеті. Бреславль — це староукраїнська назва нині польського, а в той час німецького міста Вроцлав.<br> Попри те, що команда хірургів, яку він очолював, ретельно мила руки, дезінфікувала інструменти й усі робочі поверхні та ще й оперувала в гумових рукавичках, щоб повністю виключити контактний метод передачі інфекції, ускладнення час від часу все ж траплялися. І Мікулич-Радецький наприкінці зими 1897 року взявся знайти причину.</div><div>Учені провели ще декілька експериментів і зрозуміли, що бактерії оселялися на поверхнях тільки тоді, коли Лащенков розмовляв, чхав або кашляв, а коли проводив той самий час в операційній мовчки, поверхні залишалися чистими. Так довели, що крапельно-повітряний спосіб поширення інфекції існує, і придумали багатошарову тканинну хірургічну маску.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2022-09-02 09:08:52 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2280514703</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Підводний човен Джевецький Стефан Оніщук Артем</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2280599876</link>
         <description><![CDATA[<div>Перші субмарини, які не тільки опускалися під воду, а й рухалися в потрібному напрямку, робили це завдяки м’язовій силі самих пасажирів. Але інженери не були на місті і один з них а саме Джевецький Стефан зробив таку субмарину.<br><br><br>Протягом п’яти місяців 1878 року підводний човен випробовували в Одеській акваторії, навіть провели один тестовий підрив. Максимальна швидкість, з якою субмарина рухалася під водою, складала 3 вузли.<br><br>П’ятдесят підводних човнів, дещо модифікованої конструкції, випустили на Невському та інших заводах протягом 1880−1881 років.<br>Саме її Джевецький перетворив у 1885 році на першу у світі субмарину з електричним двигуном, яка працювала від акумулятора. Швидкість, яку вона розвивала, сягала 4 вузлів.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1789344979/33f9715630663687bc44ef94a06d2793/ED6A5618_FDD9_47DB_8123_CC78E9D47E17.jpeg" />
         <pubDate>2022-09-02 11:19:29 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2280599876</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ігор Іванович Сікрович</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2280706693</link>
         <description><![CDATA[<var>Герой України Народження: 25 травня 1889р. Київ, Україна. Смерть: 26 жовтня 1972 р.Eastor , США всесвітньо відомий авіаконструктор, творець Гелікоптерів.</var>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1789557232/7990e4233c1289ee898dd74a91249a0d/7653AD48_7681_4DD8_A543_0AA3589C150D.jpeg" />
         <pubDate>2022-09-02 13:22:12 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2280706693</guid>
      </item>
      <item>
         <title>пост Іващенко Максима                                       Трійковий комп&#39;ютер - БРУСЄНЦОВ МИКОЛА          </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2280734589</link>
         <description><![CDATA[<div>Будь-який комп’ютер, планшет чи смартфон «думає», оперуючи всього двома поняттями «так» і «ніт». І зберігає всю інформацію у вигляді нулів та одиниць. Таку логіку і систему називають «двійковою». Але є комп’ютер, який «думає» швидше не як машина, а як ми, люди, оперуючи поняттями «так», «не знаю», «ні». Така логіка називається «трійковою». &nbsp;<br>Перший у світі трійковий комп’ютер протягом 1956–1958 років спроєктував і разом з колегами зібрав у своїй лабораторії український інженер-конструктор Микола Брусєнцов.<br>Машину назвали «Сетунь», на честь річки, що протікала неподалік університету.<br>Досі «Сетунь» залишається єдиним у світі серійним трійковим комп’ютером.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1789666446/3b7fdc72a5de0ff98f017acdc90e6414/____________.jpg" />
         <pubDate>2022-09-02 13:40:58 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2280734589</guid>
      </item>
      <item>
         <title>#ОлегАнтонов #Ан–2. Пост Миколи Божка</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2280744641</link>
         <description><![CDATA[<div>&nbsp;Неймовірно, але літак, який вперше піднявся у небо в 1947 році, в Китаї досі випускають серійно. Ще одна дивина в тому, що Ан–2 вміє... на деякий час зависати в небі, тобто зовсім не рухатися і — а це взагалі фантастично!, — рухатися хвостом вперед, не втрачаючи керованості. Цей літак має ще одне ім’я — «Кукурудзник», створений як сільськогосподарський для зльоту з тих місць, де немає злітно-посадкових смуг. Цьому літаку достатньо ділянки землі довжиною всього 150–200 метрів, щоб розігнатися та піднятися в небо. Але злітав він не тільки з полів — модифікованим Ан–2 на лижному шасі користувалися полярники під час Арктичних та Антарктичних наукових експедицій. Загалом у другій половині ХХ століття в Радянському Союзі, мабуть, було важко знайти людину, яка хоч раз не літала б на цьому літаку</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1789691538/5e03d0ce1674f67f43f4ab5c3954871d/_______.jpg" />
         <pubDate>2022-09-02 13:48:37 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2280744641</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ігор Іванович Сікорський – видатний авіаконструктор, вчений, винахідник українського походження, що працював у США </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2280781781</link>
         <description><![CDATA[<div>Ігор Сікорський,&nbsp;винахідник гелікоптера, народився&nbsp;25 травня 1889 р. в Києві<br>&nbsp;У&nbsp;1908–1912&nbsp;роках побудував у Києві 6 моделей літаків та гелікоптер. В&nbsp;1911&nbsp;році на своєму літаку С-5 здав іспит на звання пілота. Встановив 4 всеросійських рекорди, здійснював показові польоти, катав пасажирів.&nbsp;29 грудня&nbsp;1911&nbsp;р. на літаку власної конструкції С-6 встановив світовий рекорд швидкості польоту з двома пасажирами&nbsp;— 111 км/год.У січні 1910 року зазнав аеросани власних конструкцій.<br>&nbsp;У 1915 році Сікорський створив перший в світі винищувач супроводу – С-XVI для спільних дій з бомбардувальниками «Ілля Муромець» і охорони їх аеродромів від літаків супротивника.<br>&nbsp;До 1939 року Сікорський створив близько 15 типів літаків. З 1939 року перейшов на конструювання вертольотів одногвинтової схеми з автоматом перекосу, що набули широкого поширення.Гелікоптери Сікорського вперше здійснили перельоти через Атлантичний і Тихий океани, були прийняті на озброєння у США, Великобританії, Франції.<br>&nbsp;</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1789497407/e0fea6cbad9ce11bff881eec30004286/image.png" />
         <pubDate>2022-09-02 14:17:19 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2280781781</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Поліни Кірьякової</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2280899360</link>
         <description><![CDATA[<div>Гелікоптер винайшов київський авіаконструктор <strong>Ігор Сікорський</strong>, який емігрував до США. У 1931 році він запатентував проект машини з двома пропелерами – горизонтальним на даху та вертикальним на хвості</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2022-09-02 15:55:41 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2280899360</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Федір Піроцький (вик. Є.Давидов)</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2281101716</link>
         <description><![CDATA[<div><br>На початку 1870-х українець Федір Піроцький розробив технологію передачі електроенергії через залізний дріт. У 1880 році він представив проект застосування електрики "для руху залізничних потягів з подачею струму". Через рік в Берліні (Німеччина) поїхав перший трамвай, вироблений компанією Siemens за схемою українця.</div><div><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1789963937/7099256fc6b202ebe088a1d05a6f5e7c/_______________.jpg" />
         <pubDate>2022-09-02 19:13:38 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2281101716</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Миронюк Степан,5.3</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2281463623</link>
         <description><![CDATA[<ul><li>&nbsp; &nbsp; &nbsp;Стів Возняк.&nbsp; Етнічний українець - заснавник Apple</li></ul><div>&nbsp; &nbsp; &nbsp;Тисячі українців були змушені шукати кращої долі за кордоном. Але навіть у чужих країнах вони пам’ятали&nbsp; про своє проходження та змогли вразити світ своїм талантом.&nbsp;<br>Світ Возняк - піонер комп‘ютерних технологій, конструктор,<br>(разом з Світом Джопсом) співзасновник фірми Apple.<br>&nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp; У вересні 2000 року&nbsp; Стів Возняк увійшов до Національної зали слави&nbsp; винахідників. Сам Стів Возняк так оцінив свій внесок у розвиток комп‘ютерних нехнологій: «Це була революція, мирна революція. І я щасливий, що був її частиною».<br>&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; Я пишаюсь українцем- винахідником.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1789281785/ac7127c6fa8fca0029626a04c95d4a7a/FFF5E907_1EC5_41A5_9F86_92E294B6401A.jpeg" />
         <pubDate>2022-09-03 12:20:17 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2281463623</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Поліщук Тимофій 5.3</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2281470497</link>
         <description><![CDATA[<div>Сергій Корольов</div><div><br><em>Сергій Корольов – людина, яка "запустила" Гагаріна у космос</em></div><div>Україна – космічна держава, у цій галузі ми досі не пасемо задніх. А все почалося мабуть з Сергія Корольова, якого вважають чи не засновником космонавтики! Саме під його керівництвом було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, перший політ людини в космос та вихід людини в космос.</div><div><br></div><div>Почалося все з того, що він і Фрідріх Цандер створили громадську організацію з вивчення реактивного руху. Пізніше вона переросла у науково-конструкторську лабораторію з розробки ракетних літальних апаратів.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1789281010/fa19c0732dfdee3cd4ff77bff8537e8d/image.png" />
         <pubDate>2022-09-03 12:41:15 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2281470497</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Пост: Анни Леляк.                              Тема винахід у облості лікування очей.</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2281842456</link>
         <description><![CDATA[<div>Якіменко Станіслав Андрійович, професор офтальмології. Працює в Одеському інституті очних хвороб імені Філатова. Він зробив винахід - кератопротез для лікування очей. Цей пристрій являє собой маленьку лінзу і металеву дужку. За допомогою цього винаходу і видатним хірургічним здібностям професор Якименко повернув зір багатьом людям.&nbsp;</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2022-09-04 08:44:41 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2281842456</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Видатний інженер Ігор Сікорський</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2281926725</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>І́гор Іва́нович Сікорський</strong> (25 травня [<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/6_%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BD%D1%8F">6 червня</a>] <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1889">1889</a> — <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/26_%D0%B6%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BD%D1%8F">26 жовтня</a> <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1972">1972</a> — видатний <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B2%D1%96%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80">авіаконструктор</a> українського походження[6][7][8], що працював у <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%96%D1%8F">Російській імперії</a> та <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%A8%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B8_%D0%90%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8">Сполучених Штатах</a>.</div><div><a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82%C2%BB">Закінчив Київський політехнічний інститут</a>&nbsp; (<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1907">1907</a>–<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1911">1911</a>). Творець перших у світі літаків: чотиримоторного <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B8%D1%82%D1%8F%D0%B7%D1%8C_(%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BA)">«Руський витязь»</a> (<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1913">1913</a> рік), важкого чотиримоторного бомбардувальника і пасажирського літака <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BB%D0%BB%D1%8F_%D0%9C%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C_(%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B0%D0%BA)">«Ілля Муромець»</a> (<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1914">1914</a>), трансатлантичного <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%96%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD">гідроплана</a> (<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1934">1934</a>), серійного <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D1%82%D0%B5%D1%80">гелікоптера</a> одногвинтової схеми (<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1942">1942</a>), <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Sikorsky_S-29-A">Sikorsky S-29-A</a>. <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_(%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B5%D1%81%D1%96%D1%8F)">Конструктор</a> першого в США літака-амфібії. Син психолога та психіатра <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D0%BA%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87">Івана Сікорського</a>.</div><div>У <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1918">1918</a> році емігрував до США, де в <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/1923">1923</a>-у році заснував компанію <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/Sikorsky_Aircraft">Sikorsky Aircraft</a>.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1789526221/2a939b466c7f7218219e15bb9188479f/A8EB221B_4BF1_43B1_8837_7DDC84E7A4AC.jpeg" />
         <pubDate>2022-09-04 12:23:37 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2281926725</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ракетний двигун і перший супутник ЗемліУродженець Житомира Сергій Корольов є конструктором радянської ракетно-космічної техніки і засновником космонавтики. У 1931 році він разом з колегою Фрідріхом Цандером домоглися створення громадської організації з вивчення реактивного руху, яка згодом стала державною науково-конструкторської лабораторією з розробки ракетних літальних апаратів. У 1957 році Корольов запустив на навколоземну орбіту перший в історії штучний супутник Землі. МАКСИМ КОХАНЮК</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2281941483</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2022-09-04 12:58:25 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2281941483</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Науковець із Ужгорода запропонував глюкометр у вигляді наручного годинника, за допомогою якого хворий на діабет може оперативно виміряти рівень глюкози у крові. Працював на кафедрі твердотільної електроніки фізичного факультету Ужгородського національного університету. Із 1976-го запатентував понад 25 медичних й фізико-технічних пристроїв, попри те, що не був фаховим медиком. Ідею детектора рівня глюкози почав розробляти, коли 2003 року на цукровий діабет захворіла його дружина. (Клименко Володимир)</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2291811487</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1789287538/fc938ae78352a4cf597a8a63559f215a/77DE2343_9E2A_4AA2_9994_8A75CACFD2CF.jpeg" />
         <pubDate>2022-09-12 06:46:33 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2291811487</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Компакт-диск</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2292546676</link>
         <description><![CDATA[<div><br>Мало хто знає, що прообраз компакт-диска в кінці 1960-х винайшов аспірант Київського інституту кібернетики В'ячеслав Петров. Тоді розробка носила науковий характер і не мала нічого спільного з музикою. Оптичний диск був створений для супер ЕОМ.</div><div><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://rus.team/images/articles/3098/2019-03-01-466_13772-6_544651.jpg" />
         <pubDate>2022-09-12 15:05:12 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2292546676</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Гусарова Євсенія </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2294776557</link>
         <description><![CDATA[<div>Петров В’ячеслав&nbsp;<br>Український вчений який розробив компакт диск (Compact Disc скорочено CD)&nbsp;<br>Компакт диск це оптичний носій, інформацію на нього записують і зчитують лазером. На диску можна зберігати і фото і музику і іншу любу інформацію.&nbsp;<br>Перший диск ЄС 5350 на скляній основі випустили на Канівському заводі «Магніт». А в 1977 році про оптичний диск як єдиний носій інформації Петров розповів на одинадцятому Всесвітньому електротехнічному конгресі, де зібралося близько п’яти тисяч вчених із сорока двох країн світу.<br>Як і перші, сучасні диски складаються з кількох шарів. Прозорої, але вже пластикової (полікарбонатної) основи, поверхня якої має крихітні заглиблення (піти), що наносяться по спіралі — такі собі рисочки різної довжини. Цей спосіб кодування інформації насправді є двійковим. Піт відповідає «0», а його відсутність — «1». Довжина піт залежить від кількості послідовних двійкових чисел («0») записаного цифрового сигналу. З того ж боку на полікарбонат наносять тонкий шар алюмінію, рідше золота або іншого металу. І вже цей шар покривають лаком, на якому потім друкують етикетку. Коли лазер ковзає по диску, він розпізнає і зчитує інформацію завдяки тому, що світло відбивається від рівної поверхні і піт з різною інтенсивністю — там, де піт нема, лазер відбивається як від дзеркала, а на пітах світло розсіюється і тому відбивається набагато менше.<br>Диски започатку були з меншим об’ємом інформації, потім все більше. 2021 році азійські вчені розробили технологію, що дозволяє записати на один оптичний диск до 700 Тб інформації. Для порівняння — зараз на стандартний одношаровий диск вміщається всього 700 Мб.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1803761589/28a2b0f37a31ee1e035cc8eb0d66e103/F7D8ED0B_C3EF_4EDA_ADC6_E5DE22948087.jpeg" />
         <pubDate>2022-09-13 17:04:50 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2294776557</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Видатні винахідники України - Борис Патон ( підготував Мельник Михайло, учень 5.1 класу) </title>
         <author>dranna7777</author>
         <link>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2301647364</link>
         <description><![CDATA[<div>Борис Євгенович Патон- видатний український вчений, найстарший президент державної Академії наук у світі. Предки Патона походять із Західної Європи і займалися кораблебудуванням. Видатний вчений розробив перший у світі прилад для обробки металу в умовах космосу за допомогою пучка променів. Цей винахід здатний різати, зварювати, паяти і наносити металеве покриття. Учені в Києві створили апарат «Вулкан», на якому в 1969 році вперше в світі випробували технології зварювання на космічному кораблі «Союз 6» . Під керівництвом Бориса Патона Інститут електрозварювання у співпраці з інститутом Шалімова та Централтним госпіталем СБУ створили обладнання для електрозварювання живих тканин. За цей метод колектив авторів у 2004 році отримав Державну премію України в галузі і техніки. Один із мостів через Дніпро у Києві названий на честь батька Бориса Патона, Євгена Оскаровича Патона, оскільки він був проектувальником цього першого у світі суцільнозварного мосту завдовжки 1543 метри. Видатний вчений пішов із життя на 101 році, НАН України він очолював протягом 58 років поспіль і щодня, не зупиняючись ні на хвилину, працював на благо України. Пишаюсь нашим вченим)))))</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2022-09-18 14:53:38 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2301647364</guid>
      </item>
      <item>
         <title>МІСТ ПАТОНА</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2301722331</link>
         <description><![CDATA[<div><br>Робота Костюка Тараса 5.1.<br><br>Міст Патона визнано унікальною зварною конструкцією ХХ&nbsp;століття.Ще&nbsp;навчаючись на&nbsp;інженерному відділенні Дрезденського політехнічного інституту в&nbsp;Німеччині, Євген Патон вирішив стати «мостовиком».<br>Патон загорівся ідеєю побудувати суцільнозварний міст та&nbsp;ще&nbsp;й у&nbsp;Києві через Дніпро.<br>З&nbsp;19&nbsp;вересня 1941&nbsp;року по&nbsp;6&nbsp;листопада 1943&nbsp;року Київ був в&nbsp;окупації. Тож на&nbsp;опорах, що&nbsp;стирчали з&nbsp;води, німецькі військові побудували тимчасовий міст.Будівництво моста вдалося відновити тільки в&nbsp;1950&nbsp;році за&nbsp;оновленим проєктом.&nbsp;Старі опори підірвали, і&nbsp;почали його зведення фактично «з&nbsp;нуля». Міст спочатку планували назвати «Київським», але зрештою назвали на&nbsp;честь Патона, тим паче, що&nbsp;інженер встиг побачити міст добудованим, але не&nbsp;дожив до&nbsp;його відкриття.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1801040390/d8bb2308fc536320749ed9afc29869b1/nashi_paton_draw.png" />
         <pubDate>2022-09-18 16:34:15 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2301722331</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Федір Аполлонович Піроцький - український інженер, винахідник першого у світі трамваю на електричній тязі. Народився 17 лютого 1845 року у містечку Сенча, у Полтавській області.  Спираючись на публікації Піроцького, фірма Siemens and Halske ще 1879 року продемонструвала на берлінській виставці невеличкий «потяг» з окремим локомотивом і двома невеличкими причепами. В Україні електричний трамвай почав регулярну роботу лише 1892 року. Це сталося в Києві. </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2301861438</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1703336891/4c5adcf209fb43c8a5b822702cac266f/6F262D09_2A93_48AA_9587_D3D4C1E3C174.jpeg" />
         <pubDate>2022-09-18 19:52:17 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2301861438</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Володимир Хавкін. Вакцини проти чуми та холери (Ярослава Вітренко)</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2352208413</link>
         <description><![CDATA[<div><br>Володимир Хавкін створив перші в історії вакцини проти чуми і холери. Він працював у лабораторії Мечникова спочатку в Одесі, а пізніше в Парижі. У Франції Володимир Хавкін винайшов протихолерну вакцину. Уряд царської Росії відмовився застосовувати винахід політичного противника московської імперії. Після відмови застосовувати протихолерну вакцинацію в ряді країн Європи, Хавкін з 1896 року працював в Індії, де створив першу в історії вакцину проти чуми. Зусилля вченого знайшли підтримку в уряду Великої Британії. Експерименти з винайденими вакцинами Хавкін найчастіше проводив на своєму організмі. В Індії було вакциновано понад 4 мільйонів людей. Видатний вчений був призначений головним бактеріологом країни та директором Бомбейської протичумної лабораторії. Пізніше ця лабораторія була перетворена в Інститут Хавкіна.</div><div><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://www.liga.net/images/general/2021/03/30/20210330004221-2230.png" />
         <pubDate>2022-10-23 11:19:10 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/opastoven/53nvk157/wish/2352208413</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
