Перший пост, опублікований monobank, набрав велику кількість лайків менше ніж за добу - 20 годин. Це пояснюється широкою аудиторією - користувач monobank налічує більше 27 тис. читачів, та відміткою в дописі ще одного популярного користувача - @privatbankua, що послугувало залученню аудиторії обидвох банків. До того ж, допис торкається відносно популярної на сьогоднішній день теми - появою в порталі Дія функції “Шлюб онлайн”.

Другий пост, автором якого є @makogin_a набрав меншу кількість лайків та поширень ніж попередній пост за довший період часу. Аудиторія цього користувача майже в 9 разів менша, це приватний канал і автор не є відомою в країні фігурою.

Ключовими акторами, що з’являються в новинній стрічці мережі Х найчастіше є - @Kyivskyi_Olen, @Artem_Kyiv_City, @3nockout

Тема 1 пов’язана з новиною про те, що на складі у російському місті Торопець, який спалахнув після атаки БПЛА, зберігали ракети С-400, Іскандер і північнокорейські KN23. Тема налічує близько 30 тис. дописів.

Тема 2 налічує близько 16 тис. дописів в яких було згадано Київ.

Тема 3 налічує близько 5,5 тис. дописів.

Сторінка 5 каналу та інші користувачі репостять та спростовують допис користувача Facebook Чернівецької Вікторії з згенерованим зображенням молодят - пілота та його чорношкірої дружини та підписом, що заохочує привітати їх з весіллям.

Це є поширенням фейків, бо 1- авторка посту не пілот, що зображений на картинці, 2 - ніхто не одружувався, 3 - сама картина є фейком згенерованим ШІ

Ось ще один приклад - сторінка Привітання з днем народження публікує наступний пост. Користувачі Х неодноразово цитують цей пост з коментарем про його недостовірність.

Продовживши аналіз попередніх 2 постів, в коментарях легко виявити ботів, що піднімають активність під такими дописами.

Наприклад, в спростуванні посту з ШІ пілотом та його дружиною все ще можна знайти привітання -

Громадська організація «Центр Медіареформи» – освітня платформа, зас­нована Могилянською школою журналістики з метою запровадження в Украї­ні високих стандартів журналістської освіти, підвищення рівня медіаграмот­ності, інформування про небезпеки пропаганди та поширення неправдивої інформації (фейків) у ЗМІ. Від початку свого існування ЦМР працює над впро­вадженням західних стандартів журналістики в Україні й підвищенням рівня медіаграмотності різних аудиторій – від студентів і журналістів до пересічних громадян, які прагнуть критично і відповідально споживати медіаконтент.