<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>9клас мистецтво by Валентина Воронюк</title>
      <link>https://padlet.com/voronukvala/Bookmarks</link>
      <description>Зроблено з силою духу</description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2020-11-24 13:54:55 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2026-05-15 07:10:05 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url></url>
      </image>
      <item>
         <title>Черкасова (Федір Киричевський)</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/voronukvala/Bookmarks/wish/3912197525</link>
         <description><![CDATA[<p>Федір Григорович Кричевський (1879–1947) — одна з найпотужніших постатей в історії українського мистецтва XX століття, художник-модерніст, видатний педагог і перший ректор Української академії мистецтв. Його творчість стала унікальним синтезом європейського досвіду та глибоко національного духу.</p><p>Становлення та освіта</p><p>Народився Федір Кричевський 22 травня 1879 року в Лебедині (нині Сумська область) у родині фельдшера. Мистецький хист проявився рано: хлопець збирав орнаменти, вишивки та цікавився народним побутом. Освіту здобував у найкращих закладах свого часу — Московському училищі живопису, скульптури та зодчества, а згодом у Петербурзькій академії мистецтв у майстерні баталіста Франца Рубо. Для вдосконалення техніки він подорожував Європою (Німеччина, Франція, Італія, Австрія), де на нього справив величезний вплив віденський сецесіон і творчість Густава Клімта.</p><p>Розквіт творчості та «Триптих»</p><p>Повернувшись в Україну, Кричевський оселився в Києві. Його стиль вирізнявся монументальністю, чіткими лініями та надзвичайною енергетикою кольору. Він не просто малював селян, він створював образи титанів, сповнених гідності та внутрішньої сили.</p><p>Найвідомішим шедевром майстра вважається триптих «Життя» (1925–1927), що складається з частин «Любов», «Сім'я» та «Повернення». Це полотно стало маніфестом українського модернізму, де через ритміку площин і декоративність передано вічні цикли людського буття.</p><p>Педагогічна та громадська діяльність</p><p>Кричевський був не лише митцем, а й будівничим української художньої освіти:</p><p>У 1917 році став одним із засновників Української академії мистецтв і її першим обраним ректором.</p><p>Виховав цілу плеяду майстрів (Т. Яблонську, С. Григор’єва та інших), прищеплюючи їм любов до композиційної строгості та національної форми.</p><p>Разом із братом Василем (також видатним художником і архітектором) він формував обличчя українського мистецтва першої половини XX століття.</p><p>Трагедія останніх років</p><p>Доля художника була драматичною. Під час Другої світової війни він залишався в окупованому Києві, згодом намагався виїхати на Захід, але потрапив у руки радянських спецслужб (СМЕРШ). Його звинуватили у «співпраці з окупантами», позбавили звань і титулів.</p><p>Останні роки життя Федір Кричевський провів у фактичному засланні в Ірпені під Києвом. Він помер від голоду та виснаження 30 липня 1947 року просто за мольбертом, працюючи над черговим полотном. Посмертно він був реабілітований, а його ім’я повернулося в пантеон найбільших майстрів української культури. Його спадщина сьогодні — це символ незламності та високого естетичного ідеалу українського народу.</p>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2026-05-14 07:17:04 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/voronukvala/Bookmarks/wish/3912197525</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Назар (лев Жемчужникова)</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/voronukvala/Bookmarks/wish/3912199997</link>
         <description><![CDATA[<p>Лев Жемчужников (1828–1912) — це видатна постать в історії української та російської культури. Його часто називають «правнуком» за духом Тараса Шевченка, адже він присвятив значну частину свого життя дослідженню та прославленню України.</p><p>Ось ключові факти, які допоможуть зрозуміти його внесок:</p><p>1. Дружба з Тарасом Шевченком</p><p>Жемчужников був одним із найближчих друзів та послідовників Тараса Шевченка. Вони познайомилися в Петербурзі, і Лев був серед тих, хто підтримував поета після його повернення із заслання. Саме Жемчужников став ініціатором видання офортів під назвою «Живописна Україна» (1861–1862), продовжуючи справу, яку колись розпочав Шевченко.</p><p>2. Закоханість в Україну</p><p>Хоча Лев народився в дворянській російській родині, він провів багато часу на Полтавщині та Чернігівщині. Його настільки вразила українська культура, побут та мова, що він:</p><p>Вивчав народні звичаї та пісні.</p><p>Збирав колекції українських старожитностей.</p><p>Одягався в українське вбрання, що на той час було актом певної громадянської сміливості.</p><p>3. Творча спадщина</p><p>Як художник, він працював переважно в графіці та живописі. Його роботи — це візуальна енциклопедія тогочасного українського села. Найвідоміші твори:</p><p>«Кобзар на шляху» — одна з найзнаковіших його картин.</p><p>Цикл офортів, що зображують селян, козацькі типи та краєвиди.</p><p>Серія малюнків, присвячених побуту звичайних людей.</p><p>4. Мемуари «Спогади про минуле»</p><p>Наприкінці життя Жемчужников написав надзвичайно цінні мемуари. У них він детально описав свої зустрічі з видатними людьми того часу (Шевченком, Кулішем, Костомаровим) та залишив щирі описи своєї любові до України.</p><p>Чому він важливий сьогодні?</p><p>Лев Жемчужников — це приклад митця, який, не будучи українцем за походженням, став ним за вибором серця. Він допоміг зберегти для нас образ України XIX століття і зробив величезний внесок у те, щоб українська культура сприймалася як самобутня та висока.</p>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2026-05-14 07:18:41 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/voronukvala/Bookmarks/wish/3912199997</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Артем</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/voronukvala/Bookmarks/wish/3912201492</link>
         <description><![CDATA[<p>Іван Соколов — український художник, відомий своїми картинами та внеском у розвиток образотворчого мистецтва. У своїх роботах він часто зображував природу, побут людей та красу українського краю.</p><p><strong>Дитинство та освіта</strong></p><p>Іван Соколов народився в Україні. З дитинства він любив малювати та цікавився мистецтвом. Навчався у художніх закладах, де вдосконалював свою майстерність і талант.</p><p><strong>Творчість художника</strong></p><p>Художник створив багато картин у різних жанрах:</p><ul><li><p>пейзажі;</p></li><li><p>портрети;</p></li><li><p>побутові сцени;</p></li><li><p>історичні картини.</p></li></ul><p>У своїх роботах Іван Соколов передавав красу природи, емоції людей та атмосферу життя того часу.</p><p><strong>Особливості творчості</strong></p><p>Для картин Івана Соколова характерні:</p><ul><li><p>яскраві кольори;</p></li><li><p>реалістичність;</p></li><li><p>увага до деталей;</p></li><li><p>любов до української культури.</p></li></ul><p>Його роботи допомагають краще зрозуміти життя та традиції українського народу.</p><p><strong>Внесок у мистецтво</strong></p><p>Іван Соколов зробив вагомий внесок у розвиток українського живопису. Його картини стали частиною культурної спадщини України та надихають сучасних митців.</p><p><strong>Цікаві факти</strong></p><ul><li><p>Художник багато подорожував і знаходив натхнення у природі.</p></li><li><p>Його картини зберігаються в музеях та приватних колекціях.</p></li><li><p>Роботи Івана Соколова цінують за майстерність і щирість.</p></li></ul><p><strong>Висновок</strong></p><p>Іван Соколов — талановитий український художник, який через свої картини показував красу світу та української культури. Його творчість має велике значення для мистецтва України.</p>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2026-05-14 07:19:58 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/voronukvala/Bookmarks/wish/3912201492</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Павлюк</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/voronukvala/Bookmarks/wish/3912202214</link>
         <description><![CDATA[<p>Олександр Мурашко</p><p>Загальні відомості</p><p>Олександр Олександрович Мурашко — видатний український живописець, педагог і громадський діяч. Він був одним із найталановитіших українських художників початку ХХ століття та представником модернізму в українському мистецтві.</p><p>Народився 26 серпня 1875 року в Київ.</p><p>Помер 14 червня 1919 року також у Київ за трагічних обставин.</p><p>Родина та навчання</p><p>Мурашко зростав у мистецькому середовищі. Його вітчим, Олександр Мурашко-старший, мав іконописну майстерню, де майбутній художник почав знайомство з мистецтвом.</p><p>Навчався у:</p><p>Київська рисувальна школа Миколи Мурашка;</p><p>Петербурзька академія мистецтв.</p><p>Його вчителем був знаменитий художник Ілля Рєпін.</p><p>Творчість</p><p>Олександр Мурашко працював у жанрах:</p><p>портрету;</p><p>побутового живопису;</p><p>пейзажу;</p><p>жанрових сцен.</p><p>Його картини відзначалися:</p><p>яскравими кольорами;</p><p>живою передачею світла;</p><p>емоційністю;</p><p>поєднанням реалізму та імпресіонізму.</p><p>Найвідоміші твори</p><p>Відомі картини:</p><p>«Карусель»;</p><p>«Дівчина в червоному капелюсі»;</p><p>«Похорон кошового»;</p><p>«Селянська родина»;</p><p>«Портрет дівчини».</p><p>Картина «Карусель» принесла художнику міжнародне визнання та золоту медаль на виставці в Мюнхен.</p><p>Громадська діяльність</p><p>Мурашко активно підтримував розвиток українського мистецтва. Він:</p><p>організовував художні виставки;</p><p>відкрив власну художню студію;</p><p>допомагав молодим художникам;</p><p>був одним із засновників Українська академія мистецтв.</p><p>Особливості мистецтва Мурашка</p><p>Його творчість поєднувала:</p><p>українські народні мотиви;</p><p>європейські художні традиції;</p><p>модерністські тенденції.</p><p>Мурашко прагнув показати красу українського життя, людей та культури.</p><p>Трагічна смерть</p><p>У 1919 році художника було вбито в Київ за нез’ясованих до кінця обставин. Його смерть стала великою втратою для української культури.</p><p>Значення для України</p><p>Олександр Мурашко вважається одним із основоположників українського модерного живопису. Його творчість вплинула на розвиток українського мистецтва ХХ століття.</p><p>Сьогодні його картини зберігаються в музеях України та Європи, а ім’я художника займає важливе місце в історії української культури.</p>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2026-05-14 07:20:38 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/voronukvala/Bookmarks/wish/3912202214</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ілля (Ілля Рєпін )</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/voronukvala/Bookmarks/wish/3912205800</link>
         <description><![CDATA[<p>Ілля Рєпін (1844–1930) — видатний художник-реаліст українського походження, майстер історичних та жанрових сцен, народився в Чугуєві на Харківщині в козацькій родині. Навчався в Петербурзі, працював у Франції та Російській імперії, а останню частину життя провів у Фінляндії. Його творчість глибоко пов'язана з Україною.Основні факти біографії: </p><p>Народження: 5 серпня 1844 року, м. Чугуїв, Харківська губернія. Походив із козацького роду Ріп (згодом русифіковано на Рєпін).Освіта: Перші уроки малювання отримав у місцевих іконописців. У 1863 році вступив до Петербурзької академії мистецтв.Творчий шлях: Належав до «передвижників». Автор шедеврів «Запорожці пишуть листа турецькому султану», «Бурлаки на Волзі», «Не чекали».Зв'язок з Україною: Підтримував дружні стосунки з Дмитром Яворницьким, цікавився українською історією та побутом.Останні роки: Після 1917 року залишився у своєму маєтку «Пенати» в Куоккалі (Фінляндія), де й помер 29 вересня 1930 року.Рєпін відомий не лише як живописець, а й як педагог, у якого навчалися видатні українські художники: Олександр Мурашко, Микола Пимоненко, Фотій Красицький. Останнім часом дослідники та музеї (наприклад, фінський «Атенеум») все частіше підкреслюють саме українське походження митця.</p>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2026-05-14 07:23:37 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/voronukvala/Bookmarks/wish/3912205800</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Іра </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/voronukvala/Bookmarks/wish/3912208166</link>
         <description><![CDATA[<p>Володимир Донатович Орловський (1842–1914) — видатний український живописець, академік та професор, який став одним із основоположників українського реалістичного пейзажу. Він увійшов в історію мистецтва як майстер відтворення сонячного світла, повітряного простору та панорамних краєвидів рідної природи. 📌 Основні біографічні фактиПоходження: Народився 1 лютого 1842 року в Києві у дворянській родині поміщика.Освіта: Початкову художню освіту здобув у Другій київській гімназії під керівництвом Івана Сошенка.Протекція: Його талант помітив і підтримав Тарас Шевченко, який допоміг юнакові вступити до Петербурзької академії мистецтв.Визнання: Закінчив Академію в 1868 році з великою золотою медаллю. У 1874 році став академіком, а в 1878 — професором.Педагогіка: Брав активну участь у роботі Малювальної школи Миколи Мурашка та став одним із засновників Київського художнього училища.Особисте життя: Був тестем іншого відомого українського художника — Миколи Пимоненка.Смерть: Помер 19 лютого 1914 року в Італії (місто Нерві, поблизу Генуї), похований у Києві на Лук'янівському цвинтарі. Wikipedia +5🎨 Особливості творчості та відомі роботиОрловський багато подорожував Європою та регіонами Російської імперії, проте головним джерелом його натхнення залишалася природа України. Він відмовився від академічної штучності на користь живого спостереження за природою, сонячним світлом та хмарами. www.wikiart.org +1Відомі полотна художника:«Хати в літній день»«Посів»«Лісовий зруб»«Гатчина»Панорамні пейзажі Дніпра та околиць Києва Кременецька районна державна адміністрація +1🎓 Вплив на мистецтвоВолодимир Орловський виховав цілу плеяду видатних українських пейзажистів. Серед його учнів були Сергій Васильківський, Петро Левченко, Микола Самокиш та Михайло Ткаченко. Його роботи купували найвідоміші колекціонери того часу, зокрема Павло Третьяков. </p>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2026-05-14 07:25:35 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/voronukvala/Bookmarks/wish/3912208166</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Стас</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/voronukvala/Bookmarks/wish/3912209549</link>
         <description><![CDATA[<p>Опанас Георгійович Сластіон (1855–1933) — це справжній «людина-оркестр» української культури. Він був не лише художником, а й архітектором, етнографом, музикантом і педагогом.</p><p><br/></p><p>​1. Архітектура: «Земські школи»</p><p>​Сластіон є одним із засновників українського архітектурного модерну (УАМ).</p><p>​Він створив проєкти серії земських шкіл для Полтавщини (відомо понад 50 таких будівель).</p><p>​Особливість: використання шестикутних вікон, цегляного орнаменту (схожого на вишивку) та високих черепичних дахів. Багато з цих шкіл збереглися до нашого часу.</p><p>​2. Мистецтво та ілюстрація</p><p>​Перший ілюстратор «Кобзаря»: він став першим, хто створив розгорнуті ілюстрації до поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки».</p><p>​Портрети кобзарів: Сластіон створив цілу галерею графічних портретів українських кобзарів (понад 20 робіт), фіксуючи не лише їхній вигляд, а й репертуар.</p><p>​3. Етнографія та Музика</p><p>​Він був майстром гри на бандурі та знавцем фольклору.</p><p>​Разом із Лесею Українкою та Климентом Квіткою брав участь у фонографічному записі кобзарських дум у 1908 році, щоб зберегти їх для нащадків.</p><p>​4. Діяльність у Миргороді</p><p>​З 1900 року він жив і працював у Миргороді:</p><p>​Викладав у художньо-промисловій школі імені Миколи Гоголя.</p><p>​Заснував Миргородський краєзнавчий музей.</p><p>​У 1917–1920 роках очолював комісію, яка рятувала культурні цінності та мистецькі твори з покинутих панських маєтків.</p>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2026-05-14 07:26:28 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/voronukvala/Bookmarks/wish/3912209549</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Віка</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/voronukvala/Bookmarks/wish/3912211017</link>
         <description><![CDATA[<p>Костянтин Олександрович Трутовський (1826–1893) — видатний український живописець і графік, майстер побутового жанру, чия творчість стала справжнім літописом українського життя XIX століття. Його часто називають «Шевченком у живописі» за глибину та щирість зображення народного побуту.</p><p><strong>Життєвий шлях</strong></p><ul><li><p><strong>Походження та освіта:</strong> Народився в Курську в дворянській родині, але дитинство провів у маєтку батька на Харківщині. Навчався в Миколаївському інженерному училищі в Петербурзі, де потоваришував із <strong>Федором Достоєвським</strong>. Саме Достоєвський вплинув на його захоплення літературою.</p></li><li><p><strong>Мистецька підготовка:</strong> Був вільним слухачем Петербурзької академії мистецтв. У 1860 році отримав звання академіка.</p></li><li><p><strong>Діяльність:</strong> Працював інспектором Московського училища живопису, скульптури та зодчества, проте все життя був тісно пов'язаний з Україною, куди постійно приїздив за натхненням.</p></li></ul><p><strong>Творчий доробок</strong></p><p>Трутовський залишив величезну спадщину — незліченну кількість полотен, акварелей та рисунків. Його роботи поділяють на кілька ключових напрямків:</p><p><strong>1. Український побут та обряди</strong></p><p>Він майстерно зображував народні традиції, свята та щоденну працю селян.</p><ul><li><p><strong>«Колядки в Україні» (1864)</strong> — одна з найвідоміших картин, що передає атмосферу різдвяного свята.</p></li><li><p><strong>«Сорочинський ярмарок» (1872)</strong> — яскраве багатофігурне полотно.</p></li><li><p><strong>«Весільний викуп»</strong> — точне відтворення весільних традицій.</p></li><li><p><strong>«Біля тину»</strong>, <strong>«Побачення»</strong>, <strong>«На кладці»</strong> — ліричні сцени з життя молоді.</p></li></ul><p><strong>2. Шевченкіана</strong></p><p>Художник був особистим другом <strong>Тараса Шевченка</strong>. Він присвятив Кобзареві кілька робіт, найвідоміша з яких — <strong>«Кобзар над Дніпром» (1875)</strong>. Також він створив серію рисунків, що ілюструють біографію поета.</p><p><strong>3. Книжкова ілюстрація</strong></p><p>Трутовський був талановитим ілюстратором. Він оформлював твори таких класиків, як:</p><ul><li><p>Микола Гоголь (зокрема «Вечори на хуторі біля Диканьки»);</p></li><li><p>Марко Вовчок;</p></li><li><p>Іван Крилов;</p></li><li><p>Михайло Лермонтов.</p></li></ul><p><strong>Значення творчості</strong></p><ul><li><p><strong>Етнографічна точність:</strong> Його картини вважаються історичними документами епохи — настільки детально він відтворював одяг, архітектуру та звичаї.</p></li><li><p><strong>Вплив на майбутнє:</strong> Творчість Трутовського заклала підґрунтя для наступного покоління українських митців, серед яких <strong>Микола Пимоненко</strong>, <strong>Сергій Васильківський</strong> та <strong>Іван Їжакевич</strong>.</p></li><li><p><strong>Популярність:</strong> Його сюжети були настільки впізнаваними, що їх часто друкували на поштових листівках, табакерках і навіть вишивали на рушниках.</p></li></ul><blockquote><p>Трутовський належав до реалістичного напрямку, але кожна його робота просякнута особливим «сентиментальним романтизмом» та глибокою любов'ю до українського народу.</p></blockquote>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2026-05-14 07:27:51 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/voronukvala/Bookmarks/wish/3912211017</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ксенія </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/voronukvala/Bookmarks/wish/3912212816</link>
         <description><![CDATA[<p>Проєкт: Відомості про Петра Левченка </p><p>Петро Левченко-український художник"] — відомий український художник-пейзажист. Він народився 23 червня 1856 року в Харківській губернії. З ранніх років Петро Левченко цікавився мистецтвом і мав талант до малювання. Згодом він навчався живопису та присвятив своє життя творчості.</p><p><br/></p><p>Петро Левченко найбільше прославився як майстер пейзажу. У своїх картинах він зображував природу України, сільські краєвиди, міста, вулиці та красу навколишнього світу. Художник любив передавати зміну пір року, освітлення, настрій природи та її особливу атмосферу.</p><p><br/></p><p>Його роботи вирізнялися реалістичністю, м’якими кольорами та увагою до деталей. Картини Петра Левченка допомагали людям побачити красу звичайних речей і відчути настрій природи.</p><p><br/></p><p>Серед відомих творів художника: «Зима», «Весна», «Село взимку», «Після дощу» та інші пейзажі. Багато його картин зберігаються в музеях України.</p><p><br/></p><p>Петро Левченко зробив значний внесок у розвиток українського образотворчого мистецтва. Його творчість і сьогодні цінують за любов до природи, майстерність та вміння передавати красу рідного краю.</p>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2026-05-14 07:29:28 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/voronukvala/Bookmarks/wish/3912212816</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Діма</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/voronukvala/Bookmarks/wish/3912212895</link>
         <description><![CDATA[<p>1. Автор національних символів</p><p>Саме Василь Кричевський є автором Державного Герба України (Тризуба), який був затверджений УНР у 1918 році. Він майстерно стилізував знак князя Володимира, зробивши його сучасним і графічно досконалим. Також він розробляв дизайн українських грошей (гривень) та державних печаток.</p><p><br/></p><p>2. Батько українського архітектурного модерну</p><p>Він створив унікальний архітектурний стиль, який поєднував тогочасні європейські тенденції з українською народною традицією.</p><p><br/></p><p>Головний шедевр: Будинок Полтавського губернського земства (зараз — Полтавський краєзнавчий музей). Це перша будівля, зведена в «українському стилі», з характерним дахом, майолікою та орнаментами.</p><p><br/></p><p>Будинок Михайла Грушевського: Він також проектував дім для першого президента УНР у Києві.</p><p><br/></p><p>3. Майстер кіно та театру</p><p>Василь Кричевський стояв біля витоків українського кінематографа. Він працював художником-постановником на Одеській кінофабриці та оформив такі легендарні фільми, як «Тарас Шевченко» та перший звуковий фільм в Україні «Іван» (режисер Олександр Довженко).</p><p><br/></p><p>4. Життєвий шлях та еміграція</p><p>Роки життя: 1873 – 1952 (прожив 79 років).</p><p><br/></p><p>Трагедія: Під час Другої світової війни він був змушений емігрувати, щоб уникнути радянських репресій. Більшість його унікальних колекцій та робіт згоріли під час обстрілів Києва у 1918 році та пізніше.</p><p><br/></p><p>Останні роки: Помер у Каракасі (Венесуела). Пізніше його прах перепоховали в США.</p><p><br/></p><p>5. Пам'ять та вшанування</p><p>Опішня: На Полтавщині діє Музей мистецької родини Кричевських, розташований у будівлі, яку він сам і проектував.</p><p><br/></p><p>Музеї: Його роботи зберігаються в Національному художньому музеї України та багатьох приватних колекціях світу.</p><p><br/></p><p>Династія: Василь став засновником цілої мистецької династії — його діти та онуки також стали відомими митцями в США, Канаді та Франції.</p><p><br/></p><p>Василь Кричевський — це людина, яка візуалізувала українську державу, давши їй герб, архітектуру та неповторний художній стиль.</p>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2026-05-14 07:29:32 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/voronukvala/Bookmarks/wish/3912212895</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
