10- Б Лиш у своїй власній державі народ може створити найкращі умови для розвитку Богом даних йому здібностей та сприяти поступу загальнолюдської думки і культури» (І. Нагаєвський) by

2024-03-01 20:32:46 UTC

Директорія УНР — найвищий орган державної влади відродженої Української Народної Республіки, який діяв з 14 листопапа 1918 року до 10 листопада 1920 року. Голова Директорії УНР Володимир Винниченко та член Директорії Симон Петлюра під час параду українських військ на Софійській площі з нагоди вступу Директорії до Києва. Склад Директорії В. Винниченко. С. Петлюра. Ф. Швець. А. Макаренко. О. Андрієвський. Законодавча влада: Трудовий Конгрес. Події: Мітинг у Києві після встановлення влади Директорії УНР грудень 1918 р; за часів Директорії відбувся акт великого історичного значення. В першу річницю проголошення IV Універсалу, (22 січня за н. с.) 1919 р. відбувся Акт «злуки» УНР та ЗУНР.

• Внутрішня політика. Політика Директорії була прямо протилежна колишній політиці гетьмана П. Скоропадського, передбачала утвердження в Україні національного варіанта радянської влади без крайнощів більшовизму.

• У зовнішній політиці Директорії вдалося розширити міжнародні зв’язки УНР – її визнали Угорщина, Чехословаччина, Голландія, Італія. Але налагодити зв’язки з радянською Росією не вдалося. Не визнали УНР країни Антанти й відроджена Польща, яка претендувала на Правобережну Україну.

Висновок: Українська Національна Рада Директорія, яка функціонувала з 14 листопада 1918 року до 10 листопада 1920 року, була важливим етапом в історії України, де вони намагалися встановити незалежність та побудувати державні структури. Вона стикалася з численними внутрішніми та зовнішніми викликами, але зберегла свою важливість як символ української боротьби за незалежність. (Бондаренко і Койло)

Доба Української Центральної Ради (березень 1917 р. — квітень 1918 р.) Перший етап Української революції розпочався відразу після перемоги російської Лютневої революції у Петрограді. В цей час у Києві було створено національний представницький орган — Українську Центральну Раду (УЦР). Після Всеукраїнського національного конгресу вона з київської організації перетворилася на загальноукраїнську.

2024-03-03 14:58:32 UTC

Держава Скоропадського ( 29 квітня 1918 - 14 грудня 1918)

2024-03-03 15:52:08 UTC

29 квітня 1918 року в Києві в будівлі кінного цирку Петра Крутикова за участі понад 6 тисяч делегатів відбувся Всеукраїнський хліборобський конгрес, який проголосив Павла Скоропадського гетьманом усієї України. Впродовж однієї ночі гетьманські війська встановили контроль над всіма урядовими установами. Того ж дня гетьман розпустив Українську Центральну Раду та проголосив Українську Державу. Особливістю його влади був тотаритарний режим.

Вищим керівним органом Української Держави стала Рада Міністрів – виконавча та законодавча влада одночасно.Формування Ради Міністрів доручили Миколі Василенку, який головував на перших засіданнях, але з 7 травня уряд очолив Федір Лизогуб.

Серед новацій – прийняття першого державного бюджету як узагальненого кошторису. Гетьман схвалив його у червні 1918 року в “Правилах про порядок розгляду Державного бюджету й фінансових кошторисів на 1918 рік”.

Скоропадський також ініціював розроблення проектів державних символів Української Держави. До роботи в спеціальній комісії залучив Георгія Нарбута, котрий запропонував Державний Герб – “зображення козака з мушкетом на плечі.., у верхній частині якого розміщено Володимирський тризуб. Навколо... буяв рослинний орнамент, виконаний у стилі козацького бароко”. Також було проведено земельну реформу , проводилася українізація . І , на мою думку, найважливіще це створення армії.

До безперечних успіхів на міжнародному фронті належало визнання Української Держави цими країнами, а також Азербайджаном, Грузією, Доном, Кубанню, Польщею, Фінляндією, Румунією і Швейцарією. Дипломатичні відносини були встановлені ще з 8 державами – Бельгією, Вірменією, Голландією, Грецією, Данією, Норвегією, Персією і Швецією. ( Шпегелі )

2024-03-03 17:13:38 UTC

Акт злуки УНР та ЗУНР

Дата: 22 січня 1919 року.

Причина: Акт Злуки був проголошений з метою об'єднання українських земель, УНР та ЗУНР, для створення єдиної незалежної української держави.

Наслідок: Попри символічне значення об'єднання і зростання національної самосвідомості серед українців, в короткостроковій перспективі Акт Злуки не зміг забезпечити стабільність і незалежність української держави через військові дії та політичну нестабільність в регіоні. Втім, ця подія залишила важливий слід в історії України, символізуючи прагнення українського народу до єдності та незалежності.

Мельник Дмитро