<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>Проєкт &quot;Музейні експонати для онлайн-музею Тараса Шевченка&quot; by 7-А ЗЗСО16</title>
      <link>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy</link>
      <description>Вивчіть біографію Тараса Шевченка. Представте 1-2 експонати для онлайн-музею Кобзаря. Надайте якісне фото та опис речі поета, яку ви б хотіли побачити в цьому онлайн-музеї .</description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2024-01-15 21:13:18 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2024-03-03 18:17:44 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url></url>
      </image>
      <item>
         <title>Смушева шапка поета</title>
         <author>5aschool162020</author>
         <link>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849564851</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Йоло́м</strong>&nbsp;— смушева шапка зі <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%BB%D0%B8%D0%BA">шликом</a>, яку носили українські <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-redirect" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BA">козаки</a>. Такі шапки виготовляли з сірої, білої або чорної овчини. Козацькі шапки мали урізаний вверх з пришитим шликом (вилишкетом), який звисав з лівого боку, де він прикріплювався до наголовника <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BF%D0%BB%D0%B8%D0%BA">гапликом</a>. Такі ж самі шапки з червоним шликом носили <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-redirect" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D1%83%D0%BC%D0%B0%D0%BA%D0%B8">чумаки</a>. Шлик оздоблювали нашитим срібним або золотим хрестом і завершувався він золотою або срібною <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%8F_(%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B0)">китичкою</a>. <em>Шлик</em> був такого ж кольору, як і <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D1%83%D0%BF%D0%B0%D0%BD">жупан</a>, найчастіше червоного або синього кольору.</p><p> Жукова Анастасія</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1437261452/fe682d253d86cde37b5450ab4e65ee80/lQuX0dmVkAX5BGcvdnKWDpETkRLpFTbsF5935Vit.jpeg" />
         <pubDate>2024-01-15 21:23:35 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849564851</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Кожух Т.Шевченка</title>
         <author>5aschool162020</author>
         <link>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849564932</link>
         <description><![CDATA[<p>     Шарніло В.А. </p><p> Кожух був традиційною частиною плечового <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B4%D1%8F%D0%B3">одягу</a> українців, зшита з <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B2%D1%86%D1%8F">овечих</a> шкір. Кожухи були різної довжини, з рукавами чи без, переважно білого кольору. Кожухи носили взимку та влітку, як частину <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-redirect" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B5_%D0%B2%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F">традиційного українського строю</a>. Кожухи вишивалися також <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%BE%D0%B2%D0%BA">шовковими</a> або вовняними нитками.</p><p>       Тарас Григорович мав доволі гарний достаток і був модником. А те, що він носив кожух та козацьку шапку й у такому вигляді з'являвся у найкращих будинках Санкт-Петербурга, то <strong>для того, щоб підкреслити свою українськість</strong>. Таким чином Шевченко намагався популяризувати все українське і не цурався тим, що він є українцем.</p><p><br/></p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1437261452/f892a0da315f251f620213beef6e0625/________________________1859.jpg" />
         <pubDate>2024-01-15 21:23:45 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849564932</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Перше видання &quot;Кобзаря&quot;</title>
         <author>5aschool162020</author>
         <link>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849565010</link>
         <description><![CDATA[<p>Перша видання. Був надрукований у приватній друкарні Фішера в Санкт-Петербур-зі тиражем 1000 примірників. З них перших 100 примірників мали 115 сторінок тексту, але цензура вплинула на подальшу редакцію. Єдиний примірник на 115 сторінок знаходиться в Росії. До першого видання «Кобзаря» ввійшло вісім ранніх творів: Думи мої, думи мої, лихо мені з вами! Перебендя, Катерина Тополя, Думка (Нащо мені чорні брови…), До Основ'яненка, Іван Підкова, Тарасова ніч.Після видання цієї збірки й самого Тараса Шевченка почали називати кобзарем. Навіть сам Тарас Шевченко після своїх деяких повістей починав підписуватись «Кобзар Дармограй».</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2220647837/56f55de3dae88ff5b48740ebbcd2648c/2.jpg" />
         <pubDate>2024-01-15 21:23:55 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849565010</guid>
      </item>
      <item>
         <title>дитяча колиска</title>
         <author>5aschool162020</author>
         <link>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849565678</link>
         <description><![CDATA[<p>Шарніло В.А.</p><p>        Традиційна українська колиска – це перше ліжечко для немовляти, підвісне або опорне. Колиску&nbsp;іноді називають люлька або колибка.</p><p>      Колиска робили&nbsp;з чистих порід листяних дерев: &nbsp;клена, ясена, горіха, ліщини, калини.&nbsp;Калинова колиска уособлювала безсмертя роду. Виготовляли їх власноруч, вкладаючи усю свою любов і майстерність. За формою вона схожа на&nbsp;маленький човник, що пливе у хвилях людського буття.</p><p>      Зовні колиску розмальовували квітами, пташками або прикрашали геометричним орнаментом, хрестиками, адже для християн хрест прирівнювався до всевишнього заступника.</p><p>     Зазвичай колиску&nbsp;підвішували до стелі біля ліжка батьків, біля пічки, де тепло. Колиска була затишком для усіх дітей, що народжувалися у великій селянській родині. Під спів материнської колискової пісні гойдалася колиска, у ній засинало немовля.</p><p><br/></p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1437261452/7ea2d61f6edd1c2fdb3068b6e5a3ac58/_________________________________________________4.jpg" />
         <pubDate>2024-01-15 21:25:11 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849565678</guid>
      </item>
      <item>
         <title>батьківська хата Кобзаря</title>
         <author>5aschool162020</author>
         <link>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849565801</link>
         <description><![CDATA[<p>Для справжніх українців і шанувальників українства, розкиданих по всьому світу, заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка», безперечно, є тією духовною основою, котра вабить їх сюди постійно. Авжеж, усе на цій землі особливе, чарівне й неповторне. Хто вперше торкається її краси, той одразу відчуває трепет животворної сили, її таємничість і чистоту.                                Поваляєв Микита</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2036141617/e2b60d9a0e383aeb5be7269beb232ad8/ae67a7d28233d75af3c9cb6e564b7cff_709x480.jpg" />
         <pubDate>2024-01-15 21:25:24 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849565801</guid>
      </item>
      <item>
         <title>відпускна Кобзаря</title>
         <author>5aschool162020</author>
         <link>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849566205</link>
         <description><![CDATA[<p>Навесні 1838-го Карл Брюллов і Василь Жуковський вирішили викупити молодого поета з кріпацтва. Енгельгардт погодився відпустити кріпака за великі гроші&nbsp;— 2500 рублів. На той час ця сума була еквівалентною 45 кілограмам чистого срібла. Щоб здобути такі гроші, Карл Брюллов намалював портрет Василя Жуковського&nbsp;— вихователя спадкоємця престолу Олександра Миколайовича, і портрет розіграли в лотереї, у якій взяла участь імператорська родина. Лотерея відбулася 4 травня 1838 року, а 7 травня Шевченкові видали відпускну.</p><p>Ширіна Марія</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2217867009/19bb0050efe9dcffc14236c3c78edebe/clipboard_image_92ac9a4e.jpg" />
         <pubDate>2024-01-15 21:26:11 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849566205</guid>
      </item>
      <item>
         <title>захалявна книжечка Т.Шевченка</title>
         <author>5aschool162020</author>
         <link>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849568177</link>
         <description><![CDATA[<p>Мала книжка» (або «захалявна») – це чотири окремі невеличкі зошитки, зшиті в одну книжечку. Перебуваючи на засланні, солдат Шевченко змушений був ховати від недремного ока начальства кожне написане поетичне слово. Так виникли маленькі зошитки, які він зберігав за халявами чобіт. У шевченкознавстві за цим рукописним збірником закріпилась назва «Мала книжка».</p><p><br></p><p>Козачок Марiя </p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2218534429/029515491a7f999f13d7009db8789a9d/Screenshot_20240124_104156_Chrome.jpg" />
         <pubDate>2024-01-15 21:29:47 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849568177</guid>
      </item>
      <item>
         <title>картина&quot;Катерина&quot;</title>
         <author>5aschool162020</author>
         <link>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849571571</link>
         <description><![CDATA[<p>«Катерина» – одна з найцікавіших картин Шевченка, написана олійними фарбами в 1840 році. Картина дуже символічна, у формі образів автор передає ті почуття, які наче хвилі вирували в його серці.</p><p>Босонога дівчина в центрі картини – Катерина, символізує український народ, російський солдат на коні – російську монархію, яка гнобить Україну, селянин, що сидить на землі (чимось схожий на козака Мамая ) уособлює собою вільне минуле, прагнення до якого наскрізь пронизує як літературну, так і художню творчість Тараса Шевченка.</p><p><br></p><p>Бусел Микита</p><p><br></p><p><br></p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2261365806/244b2a8d406b1046ec84dd0f601c5f34/_________________________1842.jpg" />
         <pubDate>2024-01-15 21:35:55 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849571571</guid>
      </item>
      <item>
         <title>картина &quot;Селянська родина&quot;</title>
         <author>5aschool162020</author>
         <link>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849571640</link>
         <description><![CDATA[<p>Картина під назвою «Селянська родина» була написала Шевченком у 1843 році. На передньому плані картини зображена українська сім'я у складі з трьох чоловік: мати, батько і маленька дитина. Батько сидить на дерев'яній лавці. Він одягнений у білу вишиванку, сірі шаровари і чорні чоботи.                                                             Поваляєв Микита</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2036141617/c5f0db4f288b9e5951772ec80baac222/______________2_.jpg" />
         <pubDate>2024-01-15 21:36:04 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849571640</guid>
      </item>
      <item>
         <title>картина &quot;Циганка-ворожка&quot;</title>
         <author>5aschool162020</author>
         <link>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849571758</link>
         <description><![CDATA[<p>Малюнок є авторською копією або варіантом картини, «що зображує циганку», за яку 26 вересня 1841 року Шевченка було нагороджено срібною медаллю другого ступеня. На малюнку зображено жанрову сцену з народного життя: циганка ворожить на долоні молодій дівчині. На першому плані зображено могутній клен, що утворює своєрідну раму у композиції, так само як світлі масивні дерев’яні ворота слугують тлом, на якому зображено босу дівчину в українському вбранні (так само Шевченко пізніше вбере свою Катерину, змінивши лише її обличчя), поряд – незмінний песик, який так само як і виразна вгодована дитинка на плечах у циганки, урівноважують усю композицію.</p><p><br></p><p>Бусел Микита</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2261365806/e399853baa2ae3137097096829119de8/______________2_.jpg" />
         <pubDate>2024-01-15 21:36:14 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849571758</guid>
      </item>
      <item>
         <title>автопортрет </title>
         <author>5aschool162020</author>
         <link>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849572064</link>
         <description><![CDATA[<p>На картині зображений молодий художник і поет. Романтичний образ був створений в синьо-зелених тонах, з додаванням червоного кольору. У цій роботі відчувається вплив Карла Брюллова. Картина не завершена.</p><p>Примітно, що Шевченко не намагався себе прикрасити. Він малював свої автопортрети реалістичними.</p><p>У 1840 році Шевченко ще вчився в академії мистецтв, в Петербурзі. Друзі Шевченка допомогли йому, викупили з кріпацтва, і тепер він навчається в академії.</p><p>На цьому автопортреті зображений молодий, 26 -річний поет і художник. Відкрите обличчя художника дивиться на глядача. У нього чорне волосся, густі чорні брови, високе чоло, прямий ніс. Звичайний хлопець, у якого попереду все життя. Легка усмішка грає на губах. Погляд говорить багато про що. Тут і смуток від пережитих часів, будучи кріпаком, і очікування кращої долі.</p><p>Піднесене підборіддя говорить про впертість та наполегливість людини. Особа Тараса Шевченка освітлена променями, а сам він зображений на темному тлі. Юнацький погляд , котрий очікує щасливого майбутнього. Погляд ще трохи довірливий. Він ще не знає, що його чекають допити, в’язниця, заборони писати й малювати. Зараз він вільний і готовий творити. Всі труднощі чекають його потім, а зараз він натхненний і готовий трудитися.</p><p><br/></p><p>Шевченко Олександр </p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2126151786/496516d70ee9fed879a898867565bcd2/avtoportret_shevchenka_opis.jpg" />
         <pubDate>2024-01-15 21:36:48 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849572064</guid>
      </item>
      <item>
         <title>олійні фарби</title>
         <author>5aschool162020</author>
         <link>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849573037</link>
         <description><![CDATA[<p><br/></p><p>Особливість олійних фарб полягає у тому, що писати ними можна як у гладкій техніці, так і пастозно. З використанням цих фарб можна моделювати об’єми на полотні або створювати прозорі та невагомі жабо. Без олійних фарб неможливо уявити собі живопис імпресіоністів.</p><p>Лише в 19 столітті хімічна промисловість почала виготовляти художні фарби у звичних нам тюбиках. Це дало можливість художникам виходити на пленер, взявши із собою фарбу в зручній упаковці. Чи відбувся б імпресіонізм без цього хімічного нововведення – нам невідомо.</p><p><br/></p><p><em>Бакай Поліна </em></p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2003127530/c775defdce65753564b402089e6facbb/1416106532_w600_h600_yak_zyavilisya_farbi.jpg" />
         <pubDate>2024-01-15 21:38:25 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849573037</guid>
      </item>
      <item>
         <title>портрет Василя Жуковського &quot;Карл Брюллов&quot;</title>
         <author>5aschool162020</author>
         <link>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849573716</link>
         <description><![CDATA[<p>Писати картину Брюллов почав 2 квітня 1837-го і продовжував до 30 квітня 1838 року. Одного разу Жуковському потрібно було поїхати в тривалу подорож, тому створення портрета довелося перервати.</p><p><br/></p><p>“А в Брюллова була така особливість: якщо він не закінчував портрет відразу, то вже не міг його закінчити”, – говорить Володимир Сиротенко.</p><p><br/></p><p>Проте, 4 травня 1838 року відбулася закрита лотерея, на якій розіграли незакінчену картину. Царська родина дала на полотно 1 тисячу рублів. Та, оскільки там були недописані кисті рук і ще якісь елементи, портрет залишився в майстерні Брюллова на тривалий час.</p><p><br/></p><p>Необхідні півтори тисячі рублів збирали вже друзі. За 2500 рублів Тараса Шевченка звільнили з кріпацтва. Йому було 24 роки. Безцінний документ – відпускну – друзі вручили поетові 7 травня 1838 року.</p><p><br/></p><p>Можаров Артем </p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2185894088/66232514daad5f88c34d78d64c023150/800px_Bryullov_portrait_of_Zhukovsky__3_.jpg" />
         <pubDate>2024-01-15 21:39:05 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849573716</guid>
      </item>
      <item>
         <title>автобіографічна повість &quot;Художник&quot;</title>
         <author>5aschool162020</author>
         <link>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849574001</link>
         <description><![CDATA[<p>Вперше повість надруковано за цим автографом з редакторським підзаголовком у журналі <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%B5%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0">«Киевская старина»</a> у 1887 році. Публікація містила багато відхилень від автографа. Окремі відхилення виникли внаслідок неправильного прочитання оригіналу або заміни маловідомих спеціальних термінів іншими словами.</p><p> </p><p>За <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D1%96_%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D1%80%D0%B8">жанровими</a> особливостями, принципами зображення, характером типізації повість має складну структуру. Мемуарні елементи органічно співіснують у ній з елементами епістолярного жанру та нарису.</p><p>Перша частина&nbsp;— виразно автобіографічна й мемуарна; розповідь ведеться від особи художника, в образі якого можна впізнати риси й учинки реального <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87">Івана Максимовича Сошенка</a>. Образ героя&nbsp;— спершу обдарованого кріпака-малярчука, згодом&nbsp;— молодого художника, захопленого мистецтвом і життям мистецької богеми,&nbsp;— суто автобіографічний (з деякими елементами художнього домислу) у першій частині.</p><p>У другій&nbsp;— риси автобіографізму властиві психологічній «біографії» героя, тоді як історія фатального одруження й трагічна розв'язка домислені на основі реальних фактів з життя декого з колег-художників; відбилася тут і романтична ідея всеохопного служіння божественному мистецтву. Спогади Шевченка подаються у формі листів героя про навчання в Академії мистецтв, про мистецьке життя у тогочасному Петербурзі.</p><p><br/></p><p>Войтинський Данило</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2186614506/a3ae4c2b896b3215967cd83dda8f7638/cover.jpg" />
         <pubDate>2024-01-15 21:39:30 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849574001</guid>
      </item>
      <item>
         <title>солдатська сорочка поета</title>
         <author>5aschool162020</author>
         <link>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849576185</link>
         <description><![CDATA[<p>Поряд із вихідним костюмом Кобзаря — його солдатська сорочка (носив у засланні). Це дуже цінна реліквія. Бачимо, що, на відміну від попереднього костюма, пошита вона з полотна грубого, солдатського. Ця річ ніби просякнута стражданнями геніального поета. Шевченко й намалював себе у цьому вбранні. А напис на автопортреті зроблено Федором Лазаревським: «29 листопада 1849. Оренбург». Напевно, це дата, коли Шевченко подарував йому свій портрет. Взагалі, в українському образотворчому мистецтві важко знайти іншого такого художника, який стільки уваги приділяв би автопортретам. Тільки зараз їх відомо понад півсотні.</p><p><br/></p><p>Козиревич Євгенія</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1437261452/4a16c9eebc7920838cc18b1fbe8d5f91/images.jpg" />
         <pubDate>2024-01-15 21:43:14 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849576185</guid>
      </item>
      <item>
         <title>ручки з перами Т.Шевченка</title>
         <author>5aschool162020</author>
         <link>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849579505</link>
         <description><![CDATA[<p>Сталеве перо Тараса Шевченка, виготовлене у&nbsp;Франції. Перо вставлене у металеву насадку з наскрізним зрізом –&nbsp;перотримач, що являє собою дві трубки, вставлені одна в одну. З одного боку вставлене безпосередньо перо, а до другого монтується держак – дерев’яна полірована ручка коричневого кольору. На&nbsp;перотримачі&nbsp;уздовж витиснено напис «chasse plume». Річ потрапила до  Національного  музею Шевченка (м.Київ) з&nbsp;колекції&nbsp;Тарновського. А&nbsp;йому&nbsp;її&nbsp;передав приятель Шевченка, художник&nbsp;Григорій&nbsp;Честахівський.</p><p>Ширіна Марія</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2217867009/69c79d0ebbf9d738a709cafc584f45b8/clipboard_image_90da7c6b.jpg" />
         <pubDate>2024-01-15 21:48:53 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849579505</guid>
      </item>
      <item>
         <title>дерев&#39;яна шкатулка поета </title>
         <author>5aschool162020</author>
         <link>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849581372</link>
         <description><![CDATA[<p>Перші скриньки, в тому вигляді, в якому ми їх звикли бачити, з'явилися в Стародавньому Єгипті і царствах Купити фурнітуру для шкатулок оптом в УкраїніМалої Азії, де 4-5 тис. років тому почали активно розвиватися торгівля та ремесла. З появою товарно-грошових відносин з'явилися люди, які мали значні суми грошей і могли замовити собі предмети розкоші і коштовності. Зрозуміло, для зберігання дорогих ювелірних виробів, монет та інших цінностей, вимагалося гідне вмістилище, тому майстрами почали масово випускатися міцні скриньки, досить мистецьки прикрашені. В якості матеріалу використовувалося традиційне дерево, листова мідь, лита бронза, слонова кістка і навіть дорогоцінні метали.</p><p>Її подарував Кобзарю Карл Брюллов, ще коли той навчався в Імператорській академії мистецтв. Потім шкатулку, виконану в техніці інтарсії (мозаїка з різних видів деревного шпону), поет передарував Григорію Честахівському. А по його смерті цю річ свято берегла його вдова Параска Максимівна.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2185808017/0c74e89500cdb41ab8c0a88b23e66895/____________44_20240201171327.png" />
         <pubDate>2024-01-15 21:53:00 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849581372</guid>
      </item>
      <item>
         <title>мольберт Т.Шевченка</title>
         <author>5aschool162020</author>
         <link>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849581903</link>
         <description><![CDATA[<p><br/></p><p><strong>Шарніло В.А.</strong></p><p><strong>        Мольбе́рт</strong> (від <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D1%96%D0%BC%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">нім.</a> <em>Malbrett</em>&nbsp;— «малярська дошка»)— підставка (зазвичай <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-disambig" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%B0">тринога</a>), на якій <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%BA">художник</a> установлює підрамник із <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-redirect" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%BE_(%D0%BC%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%80%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE)">полотном</a>, картон і таке інше для <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-redirect" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F">малювання</a>.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/1437261452/324d7b5d087a37771a30c490070574bd/budynok_muzey_shevchenka2.jpg" />
         <pubDate>2024-01-15 21:54:07 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849581903</guid>
      </item>
      <item>
         <title>прижиттєве видання &quot;Кобзаря&quot; Т.Шевченка</title>
         <author>5aschool162020</author>
         <link>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849583520</link>
         <description><![CDATA[<p>7 березня 1840 року письменник Євген Гребінка подав на розгляд до Петербурзького цензурного комітету двадцятисторінковий рукопис під назвою "Кобзарь, малороссийские песни и стихотворения". Його автор — Тарас Шевченко — учень Імператорської Академії мистецтв. </p><p><br></p><p>Перше видання "Кобзаря" побачило світ у приватній привілейованій друкарні Єгора Фішера, одній із найкращих на той час за якістю друку у всій Російській імперії. Профінансував збірку полтавський землевласник Петро Мартос. А от дата виходу першого "Кобзаря" Шевченка оповита міфами, у ЗМІ можна натрапити на 26 квітня, але це не так. Коли ж насправді побачило світ видання, яке ще за життя автора стало справжнім раритетом?</p><p><br></p><p><strong><em>Панченко Назар</em></strong></p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2147501978/f137c0d9f4ea640ec2635df7343aeadf/u5m1550159614Djx.jpeg" />
         <pubDate>2024-01-15 21:57:34 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/5aschool162020/kxclse34sz2rl5uy/wish/2849583520</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
