<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>гр 26 Проект &quot;Напівпровідникові прилади та їх застосування&quot; by Винниченко Юлія</title>
      <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539</link>
      <description>учням групи №26 об&#39;єднатися в малі групи, записати свої прізвища та ім&#39;я після слова &quot;відповідальні&quot;.
Термін виконання 2 тижні, 
захист проекту 7.02.2019
</description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2019-01-31 08:38:52 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2024-06-10 08:47:43 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url></url>
      </image>
      <item>
         <title>відповідальні:</title>
         <author>yulia_vinni_fizika</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/326168547</link>
         <description><![CDATA[<div>Ушкалов Б.<br>Мисливченко Д</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2019-01-31 08:38:52 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/326168547</guid>
      </item>
      <item>
         <title>відповідальні: </title>
         <author>yulia_vinni_fizika</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/326168551</link>
         <description><![CDATA[<div>Буланов О.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2019-01-31 08:38:52 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/326168551</guid>
      </item>
      <item>
         <title>відповідальні:</title>
         <author>yulia_vinni_fizika</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/326168552</link>
         <description><![CDATA[<div>Губко Р.<br>Шепіль  С.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2019-01-31 08:38:52 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/326168552</guid>
      </item>
      <item>
         <title>відповідальні:</title>
         <author>yulia_vinni_fizika</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/326168556</link>
         <description><![CDATA[<div>Глуходід  А.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2019-01-31 08:38:52 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/326168556</guid>
      </item>
      <item>
         <title>відповідальні:</title>
         <author>yulia_vinni_fizika</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/326168567</link>
         <description><![CDATA[<div>Боброва А.<br>Нерощин Д.<br><br><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2019-01-31 08:38:52 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/326168567</guid>
      </item>
      <item>
         <title>відповідальні:</title>
         <author>yulia_vinni_fizika</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/326168571</link>
         <description><![CDATA[<div>Бикова О.<br>Чміленко С.,<br>.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2019-01-31 08:38:52 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/326168571</guid>
      </item>
      <item>
         <title>відповідальні:</title>
         <author>yulia_vinni_fizika</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/326168575</link>
         <description><![CDATA[<div>Сілютін В.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2019-01-31 08:38:52 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/326168575</guid>
      </item>
      <item>
         <title>відповідальний </title>
         <author>yulia_vinni_fizika</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/326211228</link>
         <description><![CDATA[<div>Чемоданова Л.<br>Вовк К.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2019-01-31 11:16:31 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/326211228</guid>
      </item>
      <item>
         <title>відповідальний: </title>
         <author>yulia_vinni_fizika</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/326211583</link>
         <description><![CDATA[<div>Шкурко К<br>Коцар Н.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2019-01-31 11:17:57 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/326211583</guid>
      </item>
      <item>
         <title>відповідальні:</title>
         <author>yulia_vinni_fizika</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/326211882</link>
         <description><![CDATA[<div>Лисенко М.<br>Антоненко А.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2019-01-31 11:18:59 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/326211882</guid>
      </item>
      <item>
         <title>відповідальний:</title>
         <author>yulia_vinni_fizika</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/326212987</link>
         <description><![CDATA[<div>Шаповал Б<br>Єфанов П</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2019-01-31 11:22:53 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/326212987</guid>
      </item>
      <item>
         <title>відповідальний :</title>
         <author>yulia_vinni_fizika</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/326213181</link>
         <description><![CDATA[<div>Клівенков М.<br>Коханий Б. </div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2019-01-31 11:23:26 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/326213181</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>yelizaveta_chemodanova</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/328270533</link>
         <description><![CDATA[<div><strong><br>Сонячна панель</strong> — тип збірних панелей для поглинання енергії сонячних променів та її перетворення у електричну чи <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80">теплову</a>.<br><br></div><div><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B0%D1%97%D0%BA%D0%B0"><br>Фотовольтичний</a> модуль — загорнута і електрично з'єднана збірка <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0">фотоелектричних комірок</a> (типово 6х10), які об'єднані у фотовольтичну систему для генерації та накопичення <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%8F">електроенергії</a>. Вихідна потужність кожного модуля за стандартних умов використання знаходиться в межах від 100 до 365 ват.<br><br></div><div><br>Зазвичай до складу фотовольтичної системи входять панель або група панелей, <a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%87&amp;action=edit&amp;redlink=1">сонячний перетворювач</a>, а також деколи <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80">акумулятор</a> і <a href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%B5%D1%80&amp;action=edit&amp;redlink=1">сонячний трекер</a></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2019-02-06 14:45:08 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/328270533</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>yelizaveta_chemodanova</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/328270853</link>
         <description><![CDATA[<div><strong><br>Переваги сонячної батареї:</strong><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D1%8C#cite_note-%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B2-1"><sup><br></sup></a><br></div><ul><li>невелика маса і габарити;</li><li>невисока вартість у порівнянні, наприклад, з <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%80%D0%BA%D0%B0">паливними елементами</a>;</li><li>простота конструкції;</li><li>тривалий термін експлуатації.</li></ul><div><strong><br>Вади:</strong><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D1%8C#cite_note-%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B2-1"><sup><br></sup></a><br></div><ul><li>неможливість видавати вночі таку ж вихідну потужність, як вдень, що вимагає використання <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B0%D0%BA%D1%83%D0%BC%D1%83%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%80">акумулятора</a> або <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BE%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80">іоністора</a>, який заряджався б вдень ​​для підтримки роботи навантаження в темряві;</li><li>різка залежність вихідної потужності від кута падіння променів на світлочутливу поверхню, що змушує використовувати автоматичні системи орієнтування в просторі;</li><li>неможливість отримати потужність з квадратного метра сонячної батареї більше 0,1 кВт, використовуючи дешеві матеріали;</li><li>швидка деградація фотоелементів в умовах підвищеного радіаційного фону і проникаючої радіації.</li></ul><div><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B5%D1%84%D1%96%D1%86%D1%96%D1%94%D0%BD%D1%82_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B4%D1%96%D1%97"><br></a><a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%BD%D1%8F%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D1%8C#cite_note-%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B2-1"><sup><br></sup></a><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/297803639/6f1fc7da0b987b16c99ca2cac2eded87/sonyachna_batareya.jpg" />
         <pubDate>2019-02-06 14:45:35 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/328270853</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>yelizaveta_chemodanova</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/328273677</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://www.youtube.com/watch?v=PWp3dbhtCws" />
         <pubDate>2019-02-06 14:49:14 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/328273677</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>b_ushkalov</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/328281296</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/298476614/484368bce42beae4384fba52053073a5/_________.ppt" />
         <pubDate>2019-02-06 14:59:53 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/328281296</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>gordonfriman</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/328295898</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/298475186/536af3ca60def91e8d1f33fde66b3112/_____.docx" />
         <pubDate>2019-02-06 15:21:53 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/328295898</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>yelizaveta_chemodanova</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/328298754</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/297803639/a2c896cba24b2618ca651d32ee8a468f/_______________.pptx" />
         <pubDate>2019-02-06 15:26:04 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/328298754</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>anyabobrova01</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/328320829</link>
         <description><![CDATA[<div>Напівпровідниковий діод - це  напівпровідниковий прилад з одним електричним переходом і двома висновками, в якому використовуються властивості р-n-переходу. <br><br>Основні параметри напівпровідникового діода<br>•	Is — струм насичення (тепловий струм);<br>•	Rб — опір бази діода;<br>•	Rа — активний опір;<br>•	RД — диференційний опір;<br>•	Cб — бар'єрна ємність;<br>•	СД — дифузійна ємність<br>•	Rтп к — тепловий опір перехід-корпус;<br>•	Кв — коефіцієнт випростування;<br>•	φк — контактна різниця потенціалів.<br><br> за фізичними процессами діоди бувають:<br><br>тунельні (діоди Лео Есакі) — напівпровідникові елементи електричного кола з нелінійною вольт-амперною характеристикою, на якій існує ділянка з від'ємною диференційною провідністю, наявність якої базується на кванотово-механічних ефектах. Застосовуються як підсилювачі, генератори тощо;<br>лавинно-пролітні напівпровідникові діоди, що працюють в режимі лавинного розмноження носіїв заряду при зворотному зміщенні електричного переходу та призначені для генерування надвисокочастотних коливань;<br><br>фотодіоди — це приймачі оптичного випромінювання, які перетворюють світло, що падає на його фоточутливу область в електричний заряд за рахунок процесів в p-n переході. Його можна класифікувати як напівпровідниковий діод, в якому використовується залежність його вольт-амперної характеристики від освітленості;<br><br>світлодіоди (англ. LED — light-emitting diode) — напівпровідникові пристрої, що випромінюють некогерентне світло, при пропусканні через них електричного струму (ефект, відомий як електролюмінесценція). Випромінюване світло традиційних світлодіодів лежить у вузькій ділянці спектру, а його колір залежить від хімічного складу використаного у світлодіоді напівпровідника. Сучасні світлодіоди можуть випромінювати світло від інфрачервоної ділянки спектру до близької до ультрафіолету<br><br>діоди Ганна — тип напівпровідникових діодів, що використовується для генерації та перетворення коливань у діапазоні НВЧ. На відміну від інших типів діодів, принцип дії діода Ганна заснований не на властивостях p-n переходів, а на власних об'ємних властивостях напівпровідника.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/333755447/584f5f1c5776700d2393a7e7e29aef1a/image004.gif" />
         <pubDate>2019-02-06 15:56:47 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/328320829</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>anyabobrova01</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/328327585</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://www.youtube.com/watch?v=GqdFeQD8fgY" />
         <pubDate>2019-02-06 16:07:47 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/328327585</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>dneroshin</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/333539171</link>
         <description><![CDATA[<div><strong><br>Напівпровіднико́вий діо́д</strong> (<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">англ.</a><em>semiconductor (crystal) diode</em>) — <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA">напівпровідниковий</a> прилад з одним випрямним електричним переходом і двома зовнішніми виводами. На відміну від інших типів <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%96%D0%BE%D0%B4">діодів</a>, принцип дії напівпровідникового діода ґрунтується на явищі <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/P-n_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%85%D1%96%D0%B4">p-n переходу</a>.<br><br></div><div><br>Випрямним електричним переходом в напівпровідникових діодах може бути <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/P-n_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%85%D1%96%D0%B4">електронно-дірковий перехід</a>, гіперперехід або контакт метал-напівпровідник.<br><br></div><div><br>Випрямний перехід, окрім ефекту випрямлення, має й інші властивості, що використовуються для створення різних видів напівпровідникових діодів: випрямних діодів, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD">стабілітронів</a>, лавинно-пролітних діодів, тунельних діодів, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%BF">варикапів</a> та інших. Тому напівпровідникові діоди поділяють: на випрямні, високочастотні та надвисокочастотні, імпульсні, опірні (<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD">стабілітрони</a>), чотиришарові перемикаючі <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/PIN-%D0%B4%D1%96%D0%BE%D0%B4">PIN-діоди</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BE%D0%B4">фотодіоди</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BE%D0%B4">світлодіоди</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D1%96%D0%BE%D0%B4">тунельні діоди</a> та інші.<br><br>Основні параметри напівпровідникового діода</div><div><a href="https://uk.m.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%9D%D0%B0%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D1%96%D0%BE%D0%B4&amp;action=edit&amp;section=4">Редагувати</a></div><ul><li>I<sub>s</sub> — струм насичення (тепловий струм);</li><li>R<sub>б</sub> — опір бази діода;</li><li>R<sub>а</sub> — активний опір;</li><li>R<sub>Д</sub> — <a href="https://uk.m.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%94%D0%B8%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BE%D0%BF%D1%96%D1%80&amp;action=edit&amp;redlink=1">диференційний опір</a>;</li><li>C<sub>б</sub> — бар'єрна ємність;</li><li>С<sub>Д</sub> — дифузійна ємність</li><li>R<sub>тп к</sub> — тепловий опір перехід — корпус;</li><li>К<sub>в</sub> — коефіцієнт випростування;</li><li>φ<sub>к</sub> — контактна різниця потенціалів.</li></ul>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2019-02-21 09:06:08 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/333539171</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>jakehuasen</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/333539489</link>
         <description><![CDATA[<div>Характерною особливістю напівпровідників є сильна зміна їхнього питомого опору під дією електричного поля, опромінення світлом або іонізованими частинками, а також при внесенні в напівпровідник до­мішки або внаслідок його нагрівання. При нагріванні питомий опір провідників збільшується, а напівпровідників і діелектриків — змен­шується. Це свідчить про різний характер провідності названих ма­теріалів.</div><div>Щоб з'ясувати характер провідності напівпровідників, розглянемо деякий об'єм ідеальних (з суворо впорядкованим розташуванням ато­мів у вузлах) кристалічних ґраток германію — елемента IV групи пе­ріодичної системи елементів Менделєєва.  На рис. <em> </em>об'­ємні кристалічні ґратки германію, елементарною геометричною фігурою яких є тетраедр, зображені у вигляді площинних ґраток. У про­цесі формування кристала атоми германію розташовуються у вузлах кристалічних ґраток і зв'язані з іншими атомами за допомогою чоти­рьох валентних електронів. Подвійні лінії між вузлами ґраток умов­но зображують ковалентний зв'язок між кожною парою електронів, що належать двом різним атомам.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2019-02-21 09:07:38 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/333539489</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>roman_expro1</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/333539583</link>
         <description><![CDATA[<div><strong>Фотореле</strong> — прилад автоматичного управління різними установками, який використовує безінерційність <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B5%D1%84%D0%B5%D0%BA%D1%82">фотоефекту</a>, тобто практично миттєво реагує на світловий вплив чи його зміну. <br>Застосування фотореле надзвичайно різноманітні. Воно вмикає і вимикає в потрібний час освітлення вулиць, сортує різні деталі за формою і розміром, вмить зупиняє верстат, якщо рука людини опиниться у небезпечній зоні перекривши хід світла.<br><br></div><div><br>Зокрема, на <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D1%85%D1%82%D0%B0">шахтах</a> використовується для контролю місцезнаходження <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%BA%D0%B0">вагонетки</a>, в пристроях автоматизації процесу відкатки та навантаження <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%83%D0%B3%D1%96%D0%BB%D0%BB%D1%8F">вугілля</a> в залізничні <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D0%BD">вагони</a>, визначення рівня завантаження <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%83%D0%BD%D0%BA%D0%B5%D1%80">бункерів</a> тощо.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2019-02-21 09:08:02 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/333539583</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>efan4ik007</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/333539780</link>
         <description><![CDATA[<div><strong><br>Транзи́стор</strong> (<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">англ.</a> <em>transfer</em> — «переносити» і <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">англ.</a> <em>resistor</em> — «опір») — <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA">напівпровідниковий</a> елемент електронної техніки, який дозволяє керувати <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BC">струмом</a>, що протікає крізь нього, за допомогою зміни вхідної <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%BF%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B0">напруги</a> або струму, поданих на базу, або інший електрод. Невелика зміна вхідних величин, може призводити до суттєво більшої зміни вихідної напруги та струму.<br><br></div><div><br>Транзистори, є основними елементами сучасної <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0">електроніки</a>. Зазвичай вони застосовуються в <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D1%87">підсилювачах</a> і <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BB%D1%8C">логічних електронних схемах</a>. У <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D0%BA%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B0">мікросхемах</a> в єдиний функціональний блок об'єднані тисячі й мільйони окремих транзисторів.<br><br></div><div><br>На <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B8%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%85%D0%B5%D0%BC%D0%B0">принципових електричних схемах</a>, транзистори біля умовних графічних позначень за ГОСТ 2.730-73<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B7%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80#cite_note-1"><sup>[1]</sup></a> додатково позначають<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B7%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80#cite_note-2"><sup>[2]</sup></a> літерно-цифровими позначками, що складаються з дволітерного коду <em>VT</em> та числа-порядкового номеру елемента у схемі, наприклад: <em>VT1</em>, <em>VT24</em> тощо.<br><br></div><div><br>За будовою та принципом дії, транзистори поділяють на два великі класи: <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B7%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80">біполярні транзистори (БТ)</a> й <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B7%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80">польові транзистори (ПТ)</a>. До кожного з цих класів входять численні типи транзисторів, що відрізняються за будовою і характеристиками.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="http://paratran.com/uploads/2012_5_29_12_6_47_37_2sd1555.jpg" />
         <pubDate>2019-02-21 09:08:59 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/333539780</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>jakehuasen</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/333539845</link>
         <description><![CDATA[<div>Характерною особливістю напівпровідників є сильна зміна їхнього питомого опору під дією електричного поля, опромінення світлом або іонізованими частинками, а також при внесенні в напівпровідник до­мішки або внаслідок його нагрівання. При нагріванні питомий опір провідників збільшується, а напівпровідників і діелектриків — змен­шується. Це свідчить про різний характер провідності названих ма­теріалів.</div><div>Щоб з'ясувати характер провідності напівпровідників, розглянемо деякий об'єм ідеальних (з суворо впорядкованим розташуванням ато­мів у вузлах) кристалічних ґраток германію — елемента IV групи пе­ріодичної системи елементів Менделєєва.  На рис. <em> </em>об'­ємні кристалічні ґратки германію, елементарною геометричною фігурою яких є тетраедр, зображені у вигляді площинних ґраток. У про­цесі формування кристала атоми германію розташовуються у вузлах кристалічних ґраток і зв'язані з іншими атомами за допомогою чоти­рьох валентних електронів. Подвійні лінії між вузлами ґраток умов­но зображують ковалентний зв'язок між кожною парою електронів, що належать двом різним атомам.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2019-02-21 09:09:16 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/333539845</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>aaantonenko2000</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/333539873</link>
         <description><![CDATA[<div>Напівпровідникові фотоелементи мають велику чутливість до освітленості. На рис. 12 б представлена принципова схема фотоелектричного датчика з фотосопротівленіем ФС. Опір ФС при затемненому стані становить від десятків кіло до десятків мегом. При освітленості опір різко зменшується: відносна зміна опору може становити 99% і струм, що проходить через ФС, збільшується. величина струму достатня для спрацьовування електромагнітного реле Р без додаткового його посилення.<br><br>Напівпровідникові фотоелементи можна поділити ще на дві групи: фотодіоди та фототріоди, в яких електрони набувають енергії, достатньої для подолання р-п-переходу, і фоторезистори, в яких електрони після звільнення переходять в зону провідності і можуть бути зареєстровані як звичайний електричний струм при додатку до напівпровідника деякої різниці потенціалів. </div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2019-02-21 09:09:22 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/333539873</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Загальни видимости про напивпровидники</title>
         <author>hantergh</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/333539884</link>
         <description><![CDATA[<div><strong><br>Напівпровідники́</strong> (<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0">англ.</a><em>semiconductors</em>) — матеріали, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C">електропровідність</a> яких має проміжне значення між провідностями <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA">провідника</a> та <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%96%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B8">діелектрика</a><a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA#cite_note-1"><sup>[1]</sup></a>. Відрізняються від провідників сильною залежністю питомої провідності від концентрації домішок, температури та різних видів випромінювання. Основною вирізняльною властивістю цих матеріалів є збільшення електричної провідності з ростом температури.<br><br></div><div><br>Напівпровідниками є речовини, ширина <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0">забороненої зони</a> яких становить близько кількох <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%82">електронвольт</a> (еВ). Наприклад, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D0%BC%D0%B0%D0%B7">алмаз</a> можна віднести до широкозонних напівпровідників, а <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B4_%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%96%D1%8E">арсенід індію</a> — до вузькозонних. До числа напівпровідників належать багато <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96_%D1%80%D0%B5%D1%87%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8">простих речовин</a> (<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9">германій</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D1%96%D0%B9">кремній</a>), величезна кількість сплавів і хімічних сполук (<a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B4_%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8E">арсенід галію</a>, телурид цинку, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%81%D1%84%D1%96%D0%B4_%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8E">фосфід галію</a> та інші). Напівпровідникові властивості мають багато потрійних і складніших хімічних сполук, наприклад ZnSiAs<sub>2</sub>. Напівпровідниковими є ціла низка органічних сполук: <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%BD">антрацен</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%84%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%BD">нафтален</a>, <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%82%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%BD%D0%B8">фталоціаніни</a> тощо.<br><br></div><div><br>Залежно від того, чи віддає домішковий атом електрон, чи захоплює, його називають донорним або акцепторним. Характер домішки може змінюватися залежно від того, який атом ґратки вона заміщує, в яку кристалографічну площину вбудовується.<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/e/ed/Crystal.jpg" />
         <pubDate>2019-02-21 09:09:26 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/333539884</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>danil_myslyvchenko</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/333540402</link>
         <description><![CDATA[<div>Теристор - напівпровідниковий прилад вентильного типу, який відкривається для пропускання електричного струму при досягненні порогового значення напруги між анодом і катодом або за умови подачі невеликої напруги на керуючий електрод. Також цей електронний <a href="https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%82"> </a>компонент часто називають напівпровідниковим керованим вентилем. За кількістю зовнішніх виводів розрізняють: діодні тиристори (диністори, мають два зовнішні виводи), тріодні тиристори (триністори, мають три зовнішні виводи) та тетродні тиристори (мають чотири зовнішні виводи).За напрямком протікання струму у відкритому стані тиристори поділяються на симетричні (пропускають струм в одному напрямку — від анода до катода) і несиметричні (пропускають струм в обидвох напрямках). Симетричні тиристори виготовляються з п'яти шарів напівпровідників. <br>Симетричний діодний тиристор називають також діаком. Симетричний тріодний тиристор (симістор) називають . Слід зауважити, що замість симетричних діодних тиристорів (діаків) часто застосовуються їхні схемотехнічні аналоги, у тому числі й інтегральні, що мають, зазвичай, кращі параметри.<br><br></div><div><br>Тріодні тиристори діляться на запираємі і незапираємі. Незапираємі тиристори не можуть бути переведені в закритий стан (що відображено в їх назві) за допомогою сигналу, що подається на керуючий електрод. Такі тиристори закриваються лише тоді, коли протікаючий через них струм стає меншим від струму утримання. У випадку комутації змінного струму, це, зазвичай, відбувається в кінці напівхвилі.<br>https://youtu.be/RPj-3OMf48E<br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/298476897/77273977ec765537dd00e81c98f8d126/400px_____________________.png" />
         <pubDate>2019-02-21 09:12:05 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/333540402</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>emeraldnazar</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/333540593</link>
         <description><![CDATA[<div>Фоторези́стор — фотоелектричний напівпровідниковий приймач +- випромінювання, принцип дії якого ґрунтується на ефекті фотопровідності — явищі зменшення опору напівпровідника у разі збудження носіїв заряду світлом. Характеризується однаковою провідністю незалежно від напрямку протікання струму.<br><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/298475726/70e4709213733c1c57f5f47f9d298c05/Photoresistors___three_sizes___mm_scale.jpg" />
         <pubDate>2019-02-21 09:12:58 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/333540593</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>roman_expro1</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/333540755</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/298480672/16b536f6f136a20db2bc23ff131d05b1/250px_Fotorele.png" />
         <pubDate>2019-02-21 09:13:46 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/333540755</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>efan4ik007</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/333540852</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://www.youtube.com/watch?v=vwpJ98cIrYw" />
         <pubDate>2019-02-21 09:14:12 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/333540852</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>emeraldnazar</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/333540873</link>
         <description><![CDATA[<div>Фоторези́стор — фотоелектричний напівпровідниковий приймач +- випромінювання, принцип дії якого ґрунтується на ефекті фотопровідності — явищі зменшення опору напівпровідника у разі збудження носіїв заряду світлом. Характеризується однаковою провідністю незалежно від напрямку протікання струму.<br>Фоторезистори застосовуються у фотореле, які автоматично вмикають вуличне освітлення в сутінках, на турнікетах метро тощо.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/298475726/ce10a2de39649fe192c790d828d11c68/Photoresistors___three_sizes___mm_scale.jpg" />
         <pubDate>2019-02-21 09:14:18 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/333540873</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>dneroshin</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/333540966</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/298475757/3dd87d7318b8fed9dc517f97984e3653/220px_Diodes.jpg" />
         <pubDate>2019-02-21 09:14:41 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/333540966</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>roman_expro1</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/333541596</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/298480672/fa3b617fa609109b4ea9a53edab43771/1352444962_1.jpg" />
         <pubDate>2019-02-21 09:17:11 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/333541596</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>bogdan252325mogr15</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/335986120</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/298462589/1017b1bf5b0959c81bf3d774d8a2ae90/_________________.pptx" />
         <pubDate>2019-02-27 16:35:06 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/335986120</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>hantergh</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/338720181</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/5/54/P_type_semiconductor.png" />
         <pubDate>2019-03-07 05:33:17 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/338720181</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>hantergh</author>
         <link>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/338720328</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://www.youtube.com/watch?v=jbN74KPjpsc" />
         <pubDate>2019-03-07 05:34:02 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/yulia_vinni_fizika/kwrnm6kdb539/wish/338720328</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
