Розташована фортеця в містечку Меджибіж, що на Хмельниччині. Таку цікаву назву поселення отримало, бо знаходиться між річкою Південний Буг та його притокою Бужок.

Вадим Перевьорткiн 7-А клас

Бути в Маліївцях і не бачити диво-водоспаду – наче втратити півжиття.Самотня скеля висотою під два десятки метрів з небаченої краси водоспадом, приваблює сюди і туристів, і навіть прихильників язичницької віри.
Здалеку двоярусний грот нагадує велета: порослого густим мохом, з роззявленою пащею-печерою. А вода, що стрімко падає з висоти майже двох десятків метрів і стікає до озера старезним дерев’яним жолобом, не зупиняється ні на мить вже кілька століть поспіль.
Звели це диво на монастирській кручі десь у XVIII столітті. Під спадом води є велетенські печери. Поспостерігати за падінням води можна і з печери також. Свого часу вона служила будинком для відлюдника ченця, а якщо піднятися по схилу вище, можна побачити ще одну печеру-монастир і джерело від якого живиться сам водоспад.
Нині маліївецькі печери часто називають Кармалюковими. Мовляв, свого часу тут частенько ховався від переслідувачів народний месник. Втім в часи монастирські верхня печера носила ім’я Різдва Івана Предтечі, а нижня – святого Онуфрія.  Парк заклали в XVIII ст, загальна площа займала 17 гектарів землі. Його висадили у вигляді кленового листка, а стежки були своєрідними жилками листка, які з’єднувалися між собою. Парк прикрашали безліч скульптур і фонтанів, але на жаль велика частина не збереглася. Зараз тут ростуть 100-річні рідкісні дерева, більше 20 видів. Прогулянка по парку, залишить море гарних вражень для всієї родини!!     Тремасов Владислав 7-А

Атланти́да — карстова печера в Україні. Розташована в межах Кам'янець-Подільського району Хмельницької області, біля села Завалля. Геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення (від 1975 року).Довжина 7493 м, площа 3120 м². Відкрита 1969 року. Підпорядкована Хмельницькій обласній раді з туризму та екскурсій. Печера лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри».

Єдина в межах Поділля печера з чітко вираженою триповерховою будовою. Нижній (перший) поверх представлено високими та широкими галереями, другий — звуженими до 1—1,5 м порожнинами, третій — двома невеликими ходами заввишки 5 м. На перетині галерей першого та другого поверхів є великі зали (заввишки до 12 м).

На стінках, склепіннях і підніжжях печери — поширені натічні форми гіпсу різного забарвлення. Трапляються волокнисті кристали завдовжки до 1,5 м. У галереях магістрального поверху є товща пухкого наповнювача потужністю до 6 м.

Ліза Вихрова 7-А клас 

Дата основания каменецкого собора неизвестна. Из описаний костёла известно, что он был построен в 1375 году из дерева, во времена первого каменецкого епископа, доминиканца Вильгельма. Постройку каменного костёла приписывают епископу Якову Бучацкому (1502—1517). В середине XVI века епископ Леонард Слончевский (1547—1562) пристроил часовни Пресвятых и Утешения Пренепорочной Богородицы. В период турецкого правления (1672—1699) кафедральный костёл стал главной мусульманской мечетью Каменца-Подольского (возможно, и эялета). К нему был пристроен минарет высотой 36,5 м, со 145 каменными ступенями. После возвращения поляков на минарете была установлена статуя Богородицы (1756) высотой 3,5 м. Богородица стоит на земном шаре и полумесяце, благословляя город и край. Вокруг её головы ореол из 12 звёзд.

Волкова Лена 7-А