Питання для обговорення. 1. Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі.

2. Ефективні шляхи надолуження освітніх втрат.

3. Особливості мотивації учнівства.

Ефективні шляхи надолуження освітніх втрат:

1. Діагностика освітніх втрат.

2. Індивідуалізація навчання.

3. Використання цифрових технологій.

4. Акцент на ключових знаннях і навичках.

5. Інтеграція пропущених тем у навчальний процес.

6. Активне залучення батьків.

7. Професійний розвиток педагогів.

Вважаю,що питання мотивації учнів є пріорітетним в процесі навчання в режимі онлайн.Досвід роботи показує наскільки важливим є внутрішня мотивація учнів: бажання вчитися, яке ґрунтується на інтересах, захопленні та прагненні до саморозвитку.

Але не менш важливим є зовнішня мотивація,яка зумовлена зовнішніми факторами, такими як оцінки, похвала, визнання, нагороди або уникнення покарання.

Не забуваю про індивідуальні особливості учня,про використання цікавих і доступних методів навчання,соціальний стан учня та особисті цілі дитини.

Це допомагає мені ефективно планувати уроки, створювати сприятливу атмосферу та допомагати учням розкривати свій потенціал та таланти.

1. Діагностувати освітні втрати у своєму класі

2. Мотивувати учнів наздогнати прогалини.

3. Кожного уроку виділяти 10 хвилин на повторення раніше вивченого, або вкраплювати завдання на повторення в домашні, самостійні і контрольні роботи. Зацікавлюють учнів і проєктні роботи, спрямовані на повторення раніше вивченого матеріалу.

4. Безкоштовно надавати доступи до освітніх платформ, онлайн-шкіл, онлайн-уроків окремим учням.

5. Доцільно долучати до роботи над подоланням освітніх втрат учнів своїх колег, психологів, родичів чи опікунів учнів

6. Скоротити наступний матеріал, аби повторити пропущене

- Психоемоційний настрій на початку/кінці уроку/виконання завдання.

- «Я – повідомлення» - роблять акцент на своїх почуттях або на результаті,

який очікуєте (дуже дієвий спосіб, використовую та радила батькам підлітків на батьківських зборах)

- Використовувати «ми» - оскільки це об’єднує дорослого з дитиною

- Залучення їх до розроблення правил класу, спільних проєктів тощо.

- Поставити за мету розвиток співпраці, а не змагання.

- Розмова з учнями індивідуально про їхні інтереси та їхнє життя, інтереси.

- Використання  елементів з хобі підлітків в організації середовища класу і під час проведення навчальних занять і завдань.

1. Діагностика. Проведення діагностичних робіт для визначення конкретних прогалин у знаннях кожного учня.

2. Індивідуальний підхід. Створення індивідуальних планів роботи з кожним учнем, враховуючи його темпи навчання та особливості.

3. Використання інтерактивних методів навчання.

4. Застосування цифрових інструментів та онлайн-платформ для навчання.

5. Постановка досяжних цілей. Створення позитивної атмосфери.

6. Співпраця з батьками.

7. Створення сприятливого навчального середовища, яке сприяє розвитку кожного учня.

1. Зміст навчального матеріалу.

2. Стиль спілкування вчителя і учнів.

3. Характер і рівень навчальнопізнавальної діяльності. Сам по собі зміст навчання, навчальна інформація поза потреб дитини не має для неї жодного значення, отже, не спонукає до навчальної діяльності. Тому навчальний матеріал повинен подаватися в такій формі, щоб викликати у школярів емоційний відгук, активізувати пізнавальні психічні процеси.

Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі (НУШ) базуються на таких принципах:

1. Орієнтація на учня: навчання враховує інтереси, потреби та індивідуальні особливості кожної дитини.

2. Компетентнісний підхід: фокус на розвитку практичних навичок і ключових компетентностей (знання, уміння, цінності).

3. Інтегроване навчання: використання міжпредметних зв’язків для формування цілісного світогляду.

4. Активні методи навчання: впровадження проєктної діяльності, ігор, дискусій, досліджень.

5. Дитиноцентризм: створення комфортного середовища, де дитина відчуває підтримку та безпеку.

6. Розвиток м’яких навичок (soft skills): критичного мислення, співпраці, творчості, емоційного інтелекту.

7. Використання технологій: цифрові інструменти та інтерактивні методи для залучення учнів.

8. Партнерство з батьками: активна співпраця школи, сім’ї та громади для підтримки навчання.

2.Дізнатися більше про своїх учнів

3.Змінювати форми роботи на уроці

4.Дивувати учнів

5.Вести портфоліо досягнень

6.Прислухатися до ідей дітей

7.Використовувати систему винагород

• Орієнтація на компетентності: навчання спрямоване на розвиток практичних умінь і навичок, необхідних у сучасному світі.

• Учень у центрі уваги: враховуються інтереси, потреби та індивідуальні особливості кожної дитини.

• Інтеграція предметів: уроки поєднують знання з різних галузей, що сприяє їх цілісному розумінню.

• Командна робота: учні вчаться співпрацювати, розвиваючи соціальні навички та вміння працювати в групі.

• Використання цифрових технологій: інтерактивні інструменти роблять навчальний процес цікавим і сучасним.

1. Індивідуальні відмінності

Мотивація залежить від віку, інтересів, здібностей, рівня самооцінки та потреби учня.

• Внутрішня і зовнішня мотивація

  • Внутрішня мотивація виникає через інтерес до предмета, задоволення від навчання.

  • Зовнішня мотивація обґрунтовується на очікуваних винагородах (оцінки, похвала) або унікальне покарання.

• Психологічні особливості вікових груп
  Учні молодшого віку більше залежать від підтримки вчителя, тоді як старші прагнуть автономії та розуміння практичного значення навчання.

• Значення контексту
  Реальні приклади, інтерактивні методи та міжпредметні зв'язки підвищують інтерес до навчання.

• Роль вчителя
  Ефективна комунікація, підтримка, мотиваційні стимули та створення сприятливого середовища сприяють залученню учнів.

• Самооцінка і досягнення
  Позитивний досвід успіху зміцнює впевненість, що стимулює бажання навчатися далі.

• Внутрішня і зовнішня мотивація: Внутрішня мотивація виникає з особистої цікавості і задоволення від процесу навчання. Зовнішня мотивація базується на зовнішніх стимулах, таких як оцінки, похвали, нагороди або очікування батьків та вчителів.

• Потреба в успіху: Учні прагнуть досягати успіхів у навчанні, що спонукає їх докладати більше зусиль і ставити перед собою високі цілі. Важливо підтримувати цю потребу, визнаючи їхні досягнення та надаючи зворотній зв'язок.

• Соціальна взаємодія: Мотивація може зростати завдяки взаємодії з однолітками, спільним проектам і обговоренням навчальних матеріалів. Соціальні зв'язки та підтримка друзів мають важливе значення для мотивації учнів.

• Особистий інтерес та захоплення: Коли навчальні матеріали та завдання відповідають інтересам учнів, їх мотивація значно підвищується. Викладачі можуть використовувати теми, які цікавлять учнів, щоб заохотити їх до активної участі в навчанні.

• Цінність знань: Учні повинні розуміти, як отримані знання та навички допоможуть їм у майбутньому. Показуючи реальні приклади застосування знань, викладачі можуть підвищити мотивацію учнів до навчання.

Забезпечення сприятливого середовища для розвитку цих аспектів допоможе підвищити мотивацію учнів і зробити навчання більш ефективним та цікавим.

Освітні втрати — це одна з головних проблем, з якою ми стикнулися під час дистанційного навчання. Втрата безпосереднього контакту з учнями, обмежені можливості для надання підтримки в реальному часі та зниження контролю над навчальним процесом призвели до того, що багато учнів втратили частину знань або не засвоїли матеріал належним чином.

Для подолання цих втрат важливо застосовувати диференційований підхід до навчання. Це означає, що ми повинні адаптувати наші уроки під індивідуальні потреби кожного учня.

Особливості мотивації учнівства

На мою думку мотивація учнів - це ключовий аспект у навчанні.

Методи мотивації учнів:

1. Врахування інтересів учня.

2. Практична цінність знань

3. Інтерактивний підхід до викладання свого предмету.

4. Гейміфікація навчання.

5. Робота в команді( показує важливість кожного учасника освітнього процесу)

6. Рефлексія та зворотній зв'язок.

7. Індивідуальний підхід до кожного учня.

8. Позитивний особистий приклад.

9. Комунікація з батьками.

10. Дружнє освітнє середовище.