Він примушує нас на мить забути про існуючі проблеми, турботи. У кожному з нас, в душі, прокидається дитина, і ми починаємо відчувати себе героями своєї казки. Всім так хочеться побачити Діда Мороза і Снігуроньку, щоб вони прийшли до нас в будинок. В дитинстві завжди кортіло підгледіти, коли ж Дід Мороз кладе подарунок під ялинку, і так не хотілося спати, щоб все-таки побачити його. Хоча нам і не вдавалося подивитися на нього, але надія залишалася, і ми щиро вірили в те, що він існує. Новий рік – це свято для тих, хто вірить, вміє любити і вміє мріяти. Все погане забувається... Хочеться сподіватися тільки на хороше в Новому році.

Немає кращого свята, ніж зустріч Нового Року. Тому що важливіше на Землі почуття, ніж віра і надія, немає, і не буде. Хіба що любов, але і вона супроводжується цим настроєм, в цьому допомагає коло близьких людей, які оточують нас.

Адже не дарма кажуть: «Як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш»!

Неодмінним атрибутом свята в Болгарії є кизилові палички або сурвачки, які символізують усе найкраще в році прийдешньому, а в дитячих руках перетворюються на символ щастя. Першого січня відбувається щось дуже схоже на наші  великодні звичаї: дітлахи злегка б'ють паличками рідних, вітаючи їх таким чином зі святом. А ось в новорічну ніч відбувається найромантичніша річ у світі: після останнього удару годинника усі вогні згасають на три хвилини. Як ви думаєте, для чого? Це час новорічних поцілунків. Цікаво, що в цей момент роблять ті, у кого немає пари… :) А ще, болгари дуже радіють, коли хтось чхає за столом – це на щастя (гість із застудою в цій країні, мабуть, почесний :) )
 

Для французів невід'ємним атрибутом свята є велике поліно, яке запалюється в каміні (мабуть, якщо такий є). Новорічний стіл зазвичай прикрашають індичкою та морквою з медом. А ще печуть пиріг, у якому ховають біб. Той, кому дістанеться шматок із сюрпризом, стає "бобовим королем" і всі зобов'язані виконувати його побажання впродовж новорічної ночі. Маленькі затишні кафе влаштовують змагання, в яких учасники можуть виграти тваринку, на кшталт ягняти, поросят, індичок чи курей. А на півдні Франції у сільських місцевостях господині обмінюються хлібом, спеченим власними руками: та, котра першою набрала води з джерела, залишає там булочку, друга бере її, а натомість залишає свою… Така ось щедрість!
 

Ми традиційно готуємо для новорічного столу "Олів'є", а нідерландці прикрашають його пончиками з родзинками. А у німців невід'ємною стравою до свята є короп. Тутешні вважають, якщо в новорічну ніч покласти до гаманця луску цієї риби, то вас чекатимуть достаток і щастя (беріть на замітку ;) ). Португальці з кожним ударом годинника з'їдають по виноградині: 12 ударів – 12 виноградин – 12 бажань. Італійці обов'язково прикрашають святковий стіл горіхами, сочевицею і виноградом, які символізують здоров'я, довголіття і благополуччя.
 

Ірландців по праву називають гостинною нацією. В новорічну ніч вони навстіж відкривають двері своїх домівок, а кожен, хто завітає до них, стане бажаним гостем, отримає почесне місце і келих вина! Опівночі місцеві виходять на головну площу, аби співати, танцювати та веселитись.
 

Шотландці теж відкривають навстіж двері, але для того, аби щось випустити. А саме, старий рік. Господар мовчки тримає двері відчиненими аж до останнього удару годинника. Якщо до вас прийдуть гості з Шотландії і принесуть в подарунок вуглинки, не хвилюйтесь, це не означає, що ви були нечемні весь рік. Їх прийнято кидати до сімейного вогнища, аби те палало якнайдовше.
 

У мешканців Румунії для цього свята існують спеціальні обрядові пісні та колядки, а чоловік в образі кози (!!!) виконує ритуальні танці. Вулицями бігають підлітки в національних костюмах з високими баранячими шапками і батогами. Вони зазирають до всіх у двори, стаючи колом, б'ють батогами об землю, промовляючи вітання. Це робиться для того, щоби багатим був врожай. До столу подають пиріжки із сюрпризом: хтось може знайти монетку, хтось - перстень, а комусь взагалі "пощастить" натрапити на червоний перець.
 

Для жителів Австрії дуже хорошим знаком вважається почути у святкову ніч "Дзвони миру". Але для цього вам доведеться відвідати Відень і підійти поближче до собору Святого Стефана. На площі в цю ніч збираються тисячі людей. А якщо вам пощастить ще й сажотруса зустріти, не лякайтесь. Кажуть, якщо доторкнутись до нього і вимазатись сажею, весь рік вам щаститиме. Так що майте на увазі ;)
 

У греків є цікава прикмета: опівночі господар виходить у двір аби розбити об стіну плід граната – якщо зерна розлетяться, сім'я матиме багато щастя. Йдучи в гості, місцеві жителі дарують господарям камінь, покритий мохом. При цьому вони бажають, щоб гроші у сім'ї були такими ж важкими, як і подарунок. До речі грецьким дітям подарунки приносить не Дід Мороз, і навіть не Санта Клаус, а святий Василь.
 

Норвезькі діти отримують подарунки від… кози: їй готують спеціальні ласощі, аби та обміняла їх на гостинці. Коза тут особливий гість. Існує легенда, що король Олаф ІІ зніс поранену тваринку зі скелі, врятувавши їй життя. Її вилікували у палаці й відпустили. На знак подяки кізонька приносила щоночі рятівнику корисні дари – цілющі рослини.
 

Жителі Фінляндії подарунки традиційно ховають не під ялинкою, а кладуть їх на стіл і прикривають тарілкою. Молоді незаміжні дівчата кидають через плече туфельку: якщо та впаде передом до дверей, то незабаром молодицю чекає весілля.    

Трохи східних традицій

Звичайно ж, всі ви чули про таке свято як китайський Новий рік. Він дещо відрізняється від знайомого нам святкування. Хоча б тому, що святкують його не 31 грудня і навіть не 1 січня, а як коли складеться. Справа в тому, що живуть вони за місячним календарем, саме тому і Новий рік називають Місячним Новим роком або Святом Весни. Його відзначають в родинному колі, влаштовують гучне святкове застілля, часто ходять в гості до друзів. Дітям на удачу дарують червоні конвертики, наповнені грішми.

Варто зазначити, що у китайців є чимало цікавих традицій, присвячених цьому святу. Наприклад, вони вимащують свою фотографію сажею і спалюють її, аби приєднатися до родичів і близьких, які вже покинули цей світ. Є також звичай змащувати губи медом, щоби люди говорили тільки щось добре, хороше. А щоби до будинку не потрапила яка нечисть і не зіпсувала часом свята, зовні біля дверей вішають зображення лютих воїнів, які повинні відлякувати злих духів. Для того ж використовуються гучні петарди та хлопавки. А вийшовши на вулицю, ви можете побачити захоплюючий традиційний танець лева. Одним словом, розповідати можна багато, а ще краще поїхати туди і побачити це все на власні очі!
 

Трохи південніше знаходиться країна під назвою М'янма. Оскільки період Нового року у них дуже спекотний, місцеві жителі влаштовують фестиваль води: перехожі щедро обливають один одного з різних посудин, вітаючи і бажають щастя в Новому році.
 

В'єтнамці з настанням сутінків виходять на вулиці і запалюють багаття, на якому готують спеціальні солодощі з рису. Це день, коли припиняються всі суперечки, а будь-які образи пробачаються. Є у них і традиційна страва, якій вже понад 2 000 років – пиріг з рису, начинений м'ясом, горохом, цибулею і спеціями. Це своєрідний символ щедрості та родючості землі. До речі, готуючи цей гостинець, кожна господинька має шанс повправлятися в майстерності та винахідливості.
 

А жителі Балі розтягують святкування аж на 10 днів. Люди будують колони з розфарбованого рису, заввишки 2 метри, призначені для богів. Після закінчення святкувань місцеві жителі розбирають колони, а рис відносять додому.
 

Не відстають і японці. У них свято триває тиждень, при чому дуже багато підприємств весь цей час не працюють. Цікаво, що новий рік у них починається не опівночі, а на світанку. Мабуть, недарма Японію називають "країною сонця, що сходить". Перед цим буддистські храми 108 разів б'ють у дзвони. Ця кількість невипадкова. Японці кажуть, що людина має 6 вад (злість, дурість, жадібність, нерішучість, хтивість та легковажність), кожна з яких має 18 відтінків. А з кожним ударом дзвону відбувається повне очищення душі. Після останнього удару потрібно неодмінно лягти спати, щоби на світанку зустріти новий рік. Є у них і щось на зразок нашого старого нового року: боненкай – традиція "поминання" минулого року.

Перед новорічним святом японці запасаються бамбуковими граблями, аби щастя збирати. Домівки зазвичай прикрашають 3 символічними гілками: бамбуку, сливи і сосни. Перша – для того, щоби діти швидко росли, друга – щоб господарі мали міцних помічників, третя – для довголіття всіх домочадців. Злих духів відганяють за допомогою мотузки, яку натягують перед дверима. Під час свята не можна говорити про погане, а також про лисиць, драконів, тигрів і змій. А якщо ви раптом про це забудете, вам витруть рота заздалегідь приготованою ритуальною тканиною. Навіть японські новорічні смаколики готують з того, що приносить щастя. Наприклад, морська капуста тут – символ радості, смажені каштани – успіх, ікра – багатодітність, боби і горох – здоров'я, короп – сила і спокій, креветки – довголіття тощо.
 

Тибетців можна по праву назвати щедрою нацією. Спеціально до свята вони печуть пиріжки з найрізноманітнішими начинками і роздають їх усім: родичам, друзям, сусідам, знайомим і простим пересічним. Адже, чим більше роздаси, тим багатшим будеш.
 

А от філіппінці заслуговують на звання найекологічнішої нації (хоча, цілком імовірно, що у них просто живі ялинки в дефіциті :) ): починаючи з листопада, вони починають робити ялинки з усього, що потрапить до рук: пластмаса, пап'є-маше, різні гілочки… Але місцевих Санта Клаусів можна щиро пожаліти – ходити в шубі с хутром, коли на вулиці 30-градусна спека – справжній подвиг.

Традиції заморські

А тепер помандруємо до інших континентів та далеких островів.
 

Австралійський Новий рік не так сильно відрізняється від звичного нам. Якщо не брати до уваги, що це найспекотніше тамтешнє свято, а місцевий Санта Клаус пересувається на віндсерфінгу.
 

Дуже непогана традиція, наприклад, існує в Аргентині. В останній день року службовці та працівники викидають з вікон непотрібні календарі, документи, бланки й іншу макулатуру. Мабуть, така традиція могла би прижитися і в нас. От тільки хто це потім прибиратиме… Та й міру потрібно знати, щоб не викинути чогось важливого ;) 
 

А ще краще перейняти традиції колумбійців! Напередодні нового року вони викидають та спалюють старий мотлох. Багатьом з нас пригодився б такий звичай ;) А ще вони виготовляють ляльок – символи старого року, носять їх на паличках і зачитують жартівливі заповіти, а потім викидають подалі. Секрет полягає в тому, що в ляльках сховані порох та феєрверки, опівночі вони вибухають, а старий рік зникає, даючи дорогу новому.
 

В новорічну ніч у Перу ви можете побачити дивних людей, які ходять з валізами чи вербовими лозами. Не лякайтесь, це всього лиш одна з місцевих традицій. Якщо людина ходить по кварталу з валізою, то, згідно із віруваннями, їй вдасться здійснити омріяну подорож цього року. А дівчина з лозою просто шукає парубка, якому дозволить взятися за інший кінець гілочки. Адже цей щасливчик стане її майбутнім чоловіком. 
 

А в Тихому океані загубився острівець, жителі якого на Новий рік… змінюють імена! Вважається, це робиться для того, аби обдурити злі сили. 1 січня сім'я збирається разом і шепоче один одному на вушко свої нові імена, прикриваючи рота долонею. Під час цього дійства ще й у бубон б'ють, щоби нечисть не почула. Люди, що зустрічаються на вулиці, щоби познайомитись, присідають і роблять те ж саме, б'ючи палками чи долонями по землі. Ім'я кожен вигадує самотужки, тому без веселинок не обходиться. Подейкують, що одного року мало не всі мешканці острова обрали собі одне і те ж ім'я.

Ось так. Насправді традицій є ще тисячі, як в перелічених, так і в інших країнах, цікавих, оригінальних і неповторних. Однак, зібрати всі їх в одній статті практично не реально. Тому, радимо вам таке: якщо ви вирішили зустріти Новий рік десь закордоном, пошукайте інформацію про місцеві традиції святкування. Адже так цікаво буде відсвяткувати Новий рік по-особливому, не так як завжди!

Китайський Новий рік є найдовшим і найважливішим святом в китайському місячному календарі. Походження цього свята сягає давніх часів і набуло теперішніх форм та символізму завдяки міфам, віруванням та традиціям що збереглися в китайському суспільстві — це свято стало відображенням про те, як люди вели себе і в що вони вірили в самі впродовж багатьох віків історії Китаю. Як відомо, Новий рік за Східним календарем настає наприкінці січня — у лютому — майже на місяць пізніше «звичайного» Нового року. Однак влада Гонконгу в 2012 році вирішили скоротити розрив між Сходом і Заходом і призначили проведення традиційного новорічного фестивалю на тиждень раніше, ніж у решті Китаю — на 17 січня.