1) Виписати слова ст. 183, 184 та вивчити їх на пам’ять;

2) Впр. 1b, ст. 182 (прочитати). 

3) Впр 2, ст. 183 (письмово).

3) Впр 1, ст. 157 (письмово).

2) Впр. 2, ст. 185 (прочитати). 

3) Впр 4, ст. 187 (письмово).

1) Слова на ст. 189 – виписати у словник;

2) Впр.1 ст. 189 – прослухати. Аудіододаток додається;

3) Впр. 2 ст. 189 – письмово. Речення писати повністю.

1) Переглянути відео: https://www.youtube.com/watch?v=oJ9jG1exgdU
 Слова на ст. 183, 186,189 –повторити .

2) Впр.3, ст. 190 – прочитати та заповнити таблицю, в якій вказати назви якісних газет та таблоїдів.

Довідка: якісні - великі за розміром газети, що містять  важливу інформацію про міжнародні події та життя країни, таблоїди – це малі за розміром, кольорі газети ,що містять плітки, інформацію про життя зірок політиків, тощо. 

1) повторити слова теми

2) впр.3 а), ст.195 (прочитати)

3) впр. 3в), ст. 195 (письмово написати думки кожного підлітка про газети )

1) ПЕреглянути відео: https://www.youtube.com/watch?v=0hBuakdbE38
 § 3, 4, ст. 258 та  § 9, ст. 262 – прочитати;

2) Впр1, ст. 191 – письмово, речення писати повністю.

1) Передивитися відео:https://www.youtube.com/watch?v=M69f7xs8jiA
ст. 201 – опрацювати таблицю вживання означеного артикля з географічними назвами;

2) Впр. 3, ст. 201 – письмово, заповнити пропуски означеним артиклем там, де це потрібно.

1) Переглянути відео: https://www.youtube.com/watch?v=yXxH6UxPX4o
2) Впр. 1 ст. 203 – письмово виконати тест про Ірландію, 

1)Передивитися відео:https://www.youtube.com/watch?v=GUn4eoz0MnE
Ст. 208 – розібрати правила утворення пасивного стану теперішнього перфектного часу;

2) Впр. 3, ст. 209 – письмово.

1. Що таке правопорушення?

2. Які види правопорушень ви знаєте?

3. чим злочин відрізняється від проступку?

4. Що є ознаками злочину?

5.Як слід поводитися підлітку в разі затримання його поліцією?

1) Ст. 216 – виписати у словник слова та вивчити на пам’ять;

2) Впр. 4а, ст. 214 – опрацювати вимову географічних назв та прочитати текст Впр. 4b ст. 215;

3) Впр. 5 ст. 216 – письмово закінчити речення згідно тексту.

Сьогодні популярним є звертання пане (пані, панове), яке поєднується з прізвищем, ім’ям або назвою особи за фахом чи видом діяльності. Воно може також поєднуватись з іншим словом-звертанням: пане-добродію, пане-брате, пане-товаришу...

Звертання добродію (добродійко, добродії) вважається давньою почесною назвою особи, яка чинить добро. Воно є шляхетним і зручним, бо можемо так звертатися як до знайомих, так і малознайомих людей.

Усі слова звертання вживаємо в кличному відмінку: пане Богдане, панно Софіє, друже Анатолію.

Отож, звертання чоловічого роду твердої групи у кличному відмінку мають закінчення -е: брате, пане, козаче, друже.

Звертання чоловічого роду м’якої та мішаної груп – -у, -ю: добродію, товаришу.

Звертання жіночого та чоловічого роду твердої групи – -о: панно, сестро, колего.

Кожне з наведених звертань є українським.

— Ну, скажи, Андрію, коли висушить мене праця та негода, чи буду любою для того, що спокусився красою?

— Не знаю, Ольго, — щиро зітхнув хлопець. — Не знаю, хто б тебе зміг не любити отаку!

— Я не весь вік такою буду, Андрію, — мовила сумно. — Так мені можна нарвати квітів? (В. Симоненко).

2. Коли пряму мову оформлюємо без абзацу, то перед початком її ставимо відкриті лапки, а в кінці — відповідний до характеру речення розділовий знак і закриті лапки:

У цей час я побачила далеко машину і стала показувати в инший бік: “Дивіться, дивіться! Хтось іде” (Ю. Яновський).

Гість каже: “Ніби ти сонце, щоб усіх обігріти?” (Р. Федорів).

— Тату! татку! — упізнали діти.

— Голуб’ята! — батько простер руки (П. Тичина).

Запитала, як їм завод, і дідусь Юхим з городньої бригади поділився враженням без утайки:

— Оце хоч перед смертю пекло побачив… А де ж головний пекельний?

— Мабуть, оце він, — вказала Вірунька на молодого інженера, свого начальника цеху.

— А ріжків нема, — Одарка з птахоферми близько придивилась до нього, і всі засміялись (О. Гончар).

Разом з водою я витяг з копанки і дві грушки. “Самі, чи що, падають у воду?”— спитав я (Григір Тютюнник).

Батьку, — мовила тихо, — ви так гарно співали, так гарно… (П. Загребельний).

— Гріх це, — мовив Русин. — Проти закону церквою освяченого ідеш (Р. Федорів).

— А, це ти, Максиме? — зрадів Карпо. — Заходь, заходь! (М. Коцюбинський).

—4) коли на місці розриву мали бути три крапки, то їх залишаємо перед тире. Пряму мову продовжуємо або з великої, або з малої літери, залежно від того, яка літера була б після крапок за відсутності розриву. Після слів автора в першому випадку ставимо крапку й тире, а в другому — кому й тире:

— Хто ти, чоловіче добрий?

— Не впізнав… — підвів на нього Микита лагідні, як у дитини, очі на зчорнілому виду. — Я так і думав, що не впізнаєш. Хто тепер кого впізнає (Григір Тютюнник).

— Зараз, — сказав Матюха. Потім згадав щось і повернув голову до жінки: — Де там Зінька з кислицями? (А. Головко).

Примітка 1. Правила цього пункту застосовують і до речень, які містять цитати з вказівками, кому ці цитати належать.

Примітка 2. Діалоги й полілоги можна подавати без абзаців; це буває здебільшого тоді, коли їх хтось переказує. У такому разі лише першу репліку подаємо з абзацу й перед нею ставимо тире, а далі репліки наводимо в лапках; після них перед мовою автора ставимо тире, а перед ними після мови автора — двокрапку:

— Страх, розказує, яке діялось: народу, каже, як на війні, сила-силенна…а кінні наступають, душать. “Розходьтесь!” — гукають. А ті: “Не підемо, давай нам наше… ми за правду” (М. Коцюбинський).

“А в тебе земля ще де є?” — “Ні, нема”, — “А хата є?” – “Є” (Панас Мирний).

Перед кожною реплікою (в тому числі й перед першою) можна також ставити тире, тоді кожну парну репліку слід брати в лапки:

— А в тебе земля ще де є? — “Ні, нема”. — А хата є?— “Є”.

 Примітка. Лапки, що виділяють якесь слово або кілька слів у кінці прямої мови, зберігаємо перед зовнішніми закритими лапками тоді, коли між ними стоїть знак оклику або питання:

“Ви дивились кінофільм “Роксолана”?” — спитав він дівчат.

Але: Вони сповістили: “Повертаємось до Києва пароплавом “Іван Франко”

1) Впр. 2 ст. 220, 221 – прочитати;

2) Ст. 221 – письмово перекласти речення після діалогу і вказати T/F(правда/неправда). 

Один із керівників селянсько-козацьких повстань в Україні в 30-х роках 17 століття Дмитро Гуня народився, ймовірно, на Київщині, у козацькій родині. Подробиць його біографії нам відомо небагато. Кілька років поспіль він очолював походи запорожців проти Туреччини і Криму. У 1637 році приєднався до повстанців і скоро був обраний полковником війська гетьмана Бута, як прозвати Павла Павлюка.

Шостого грудня того ж року козаки зазнати поразки під Кумейками. Гетьман потрапив у полон, і тоді запорожці згуртуватися навколо енергійного й швидкого розумом Гуні. Під його проводом козаки захопили польську артилерію і змогли прорватися на Січ, де в січні 1638 року старшина проголосила відчайдушного ватажка кошовим отаманом. Гуня виправдав довіру товариства, вщент розбивши каральний загін, який польський уряд надіслав знищити Січ, після чого взяв участь у селянсько-козацькому повстанні під проводом Карпа Скидана та Якова Острянина.

Гуня домовився про допомогу з боку донських козаків і кримського хана, після чого вирушив у черговий похід, узяв під свій контроль русло Дніпра від Кременчука до Трипілля, узяв участь у битві під Лубнами.

Коли Острянина почати переслідувати невдачі, частина козаків вирішила, що повстання провалилося, і відступила на Слобідську Україну. Але ще 20 тисяч козаків забажати продовжувати боротьбу; вони обрали своїм гетьманом Дмитра Гуню і в гирлі Сули, на місці впадіння до неї річки Старець, розкинули свій табір. Від червня і до кінця липня 1638 року козаки тримали оборону проти польських військ. У таборі не вистачало харчів і фуражу, тож Гуня нарешті був змушений запропонувати ворогові укласти перемир’я. Але поляки на цю пропозицію не пристати.

Наприкінці липня до оточеного табору пробилася чимала група козаків, але на загальному становищі війська Гуні це не позначилося. Частина старшини вирішила розпочати переговори про здачу. Гуня розумів, що в таборі знайдуться зрадники, які забажають купити життя ціною його власної голови. Тому, зібравши невеличкий загін перевірених вояків, проти ночі на 28 липня 1638 року знаменитий ватажок прорвав кільце оточення і відійшов на Запорожжя.
Останнє, що відомо нам про життя Дмитра Гуні, – це те, що в 1640 році він очолював спільний похід донських і запорозьких козаків проти Туреччини. Що сталося з ним потім – невідомо.

1. Як відбувалося становлення особистості історичного діяча?

        1.1. Де і коли він народився?

        1.2. Де і в яких умовах жив, зростав, виховувався?

        1.3. Як формувалися його погляди?

2. Особисті якості й риси характеру.

        2.1. Як особисті якості діяча впливали на його діяльність?

        2.2. Які з його особистих якостей вам подобаються, а які ні?

3. Діяльність історичного діяча.

        3.1. Схарактеризуйте основні справи його життя.

        3.2. Які успіхи й невдачі були в його справах?

        3.3. Які верстви населення підтримували його діяльність, а які ні, і чому?

        3.4. Хто був його друзями, а хто ворогами, і чому?

        3.5. Якими були наслідки його діяльності: а) для сучасників; б) для нащадків.

        3.6. За що людство пам'ятає цю людину?

4. Яке ваше особисте ставлення до історичного діяча?

        4.1. Які почуття викликає у вас його діяльність?

        4.2. Як ви ставитеся до засобів і методів його діяльності? Обґрунтуйте свою позицію.
Завдання: скласти історичний портрет Самійла Кішки та Івана Підкови.

1) Написати невелику статтю в газету на будь-яку тему(Fashion, Sport, Health problem, Internet, Hobby, etс.). Під час написання використовувати поради на ст. 237, стаття має містити не менше п’ятнадцяти речень.