До Австрійської імперії входили такі західноукраїнські землі:

Західноукраїнські землі не мали такої історичної підпори для національного відродження як пам'ять про Гетьманщину

Через постійну асиміляторську політику Речі Посполитої на західноукраїнських землях не залишилось свідомого українського населення, яке змогло б активізувати національні процеси 

Національне відродження проходило у кожному регіоні по-різному і в різний час

Духівництво виступило рушієм для національного відродження на західноукраїнських землях

Реформи Марії та Йосипа ІІ зняли польський тиск на українську церкви

Початок національного руху пов'язують із діяльністю греко-католицького духівництва 

У Галичині та Закарпатті рух почався наприкінці XVIII -  І пол. ХІХ cт

У Буковині - ІІ пол. ХІХ ст.

На 1848-1849 р. рух випереджав Наддніпрянщину, причина:

1833-1837 рр., діяльність "Руської трійці"

Представники: Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич, Ян Головацький

Натхненник: М. Шашкевич

Діяльність Руської трійці перепадає на період національного відродження, який переходить від фольклорно-етнічного етапу до культурно-літературного

Мета: перетворити українську мову на мову науки, літератури і вищої школи, пробудити національну свідомість галичан за допомогою просвітництва

М. Шашкевич підготував першу українську "Читанку" (1836) - підручник для школярів

"Русалка Дністрова" була андрукована у Будапешту 1837 р.

Це було перше видання на західно-українських землях книжки українською мовою

Альманах мав велику популярність, австрійський уряд заборонив видання та знищив альманах

На тлі революційних перетворень поляки утворили політичну організацію - Центральна рада народова

Рада мала на меті довести, що Галичина населена переважно поляками, які виступають за відновлення Польської державності в кордонах 1772 р.

Центральну раду народову підтримав Руський собор - організація спольщеної української шляхти, яка не бажала відокремлення від польської верхівки

У відповідь на це українці створюють Головну Руську Раду - орган громадського самоврядування

Голова Григорій Яхимович

ГРР виступала за:

Зачинатель нової української літератури в Галичині, релігійний та культурно-громадський діяч

Народився у с. Підлисся в родині священика. Був вільним слухачем у Львівському університету, закінчив Львівську семінарію

У студентські роки був організатором і лідером «Руської трійці» (1833), співавтор альманаху «Русалка Дністровая» (1837), один із перших переклав «Слова про похід Ігорів».

Через бідність і туберкульоз помер рано у 32 роки. Для галицької історії особистість Маркіяна Шашкевича значуща так само, як Тараса Шевченка для Наддніпрянщини

Народився у с. Чеплі на Львівщині у селі священника. Під час навчання у Львівському університету став співзасноваником "Руської трійці". Завдяки йому у Будапешті видрукували "Русалку Дністрову"

Під час революції 1848 року очолив новостворену кафедру української мови Львівського університету, був учасником Собору руських вчених

У 46 років став ректором у Львівському університеті. Але свої українські переконання зрадив, уважаючи українців частиною російського народу, переїхав до Російської імперії та став москофілом 🤡

Народився на Станіславівщині (Івано-Франківщина). Студентом Львівської семінарії брав участь у польських підпільних організаціях

У 1830-х став членом "Руської трійці". Через свою діяльність його висвятили священником аж через 7 років після того, як він закінчив семінарію

У 1848 р. під час революцію покинув діяльність священника та переїхав до Львова

Зайняв пропольські позиції і перешов у лютеранство, але через це втратив підкримку покровителів-католиців. За 4 роки до смерті став міським архіваріусом Львова

Український освіній і церковний діяч, один із просвітників наіонального відродження в Галичині

Закінчив Львівську семінарію та Віденський університет, відкрив першу у своєму окрузі народну школу

1816 р. заснував першу на західноукраїнських землях культурно-освітню громадську організацію "Товариство галицьких греко-католицьких священників для поширення письма, просвіти і культури серед вірних на основі християнської релігії"

Автор підручників: "Буквар славено-руського язика", "Катахізис", "Граматика язика словено-руського". Він перший серед західноукраїнських мовознавців обґрунтував положення про самостійність і самобутність української мови

Громадський діяч, "будитель" на Закарпатті у ХІХ ст.

Народився у сім'ї греко-католицького священника в с. Тополі (нинішня Словаччина)

Обійняв посаду каноніка у Пряшеві та розгорнув свою педагогічну та літературну діяльність. Духнович збирав український фолклор і предмети побуту для музею, писав і видавав шкільні підручники, створив літературне товариство закарпатських русинів

Ватажок народних повстань на Буковині, депутат австрійського парламенту. Народився у сім'ї селянина-кріпака

У 27 років селяни обрали його уповноваженим, якому доручалося відстоювати громадські інтереси

Побачивши бездіяльність звернень до владних органів він у 1843-1844 рр. очолив селянські виступи 22 громад, які відмовлялися відробляти панщину, самочинно переобирали сільську старшину, висунули вимоги відкриття українських шкіл, вільного користування лісами і пасовиськами, надання їм статусу державних селян

Повстання було придушено, а Кобилицю ув'язнено. Під час революції 1848-49 рр. селяни Буковини обрали його депутатом парламенту, де Кобилиця виступив за надання політичної автономії Буковини і передання її до Галичини, скасування кріпацтва і передачу землі селянами без викупу

Підбурював селян до повстання у 1848 році у Вижиці, через це був ув'язненний та висланий до міста Гура-Гумора, де селянський ватажок і помер