А потім буде видно  А там побачимо;

Автентичний  Самобутній, справдешній, першоджерельний;

Ароматний  Духмяний, запашний;

Баланс  Рівновага, урівноважування;

Балувати  Розпе́щувати, потурати забаганкам;

Без задніх думок  Без з потайних (зата́єних, прихованих) думок;

Без нічиєї допомоги  Самотужки;

Безділля  Нічев'я;

Безсистемний  Невпорядкований, безладний;

Бігом  Бігцем, підтюпцем;

Більше того  До того ж, крім того, ба (навіть) більше, на додаток, понад те;

Більше чим  Більш ніж;

Більше ста  Понад сто;

Бомонд  Вишукане товариство;

Брати свої слова назад  Зрікатися своїх слів;

Бутерброд, сандвіч  Канапка, накладанець;

Вечірній час  Надвечір'я.

Ви праві, але... Так то воно так, а проте...

Виздоровлюй!  Видужуй!

Вийти за межі (рамки) дозволеного Перейти межу; перебрати міру;

Виключатель  Вимикач;

Вимагання  Здирство;

Вимальовуватися в уяві  Стояти в очах;

Від сили  Щонайбільше;

Відмазка  Відмовка;

Гідно оцінити  Віддати належне;

Гімн  Славень;

Гірлянда  Плетени́ця;

Даром не пройде  Вилізе боком, так не минеться;

Дует  Двоспів;

Душевно  Щиро, сердечно;

Епіцентр  Осередок;

З апетитом  Усма́к;

З року в рік  Рік у рік, рік-річно;

Ідея  Задум;

Інтернет  Всемережжя;

Казна  Скарбниця, скарбівниця;

Казначей Скарбник, скарбівничий;

Капюшон  Ка́пту́р;

Кому це вигідно?  На чий млин вода?

Масштаб  Вимір, мірило;

Маятник  Хитун;

Між іншим  До слова, принагі́дно;

Модник  Чепурун;

Накладна плата  Післяплата;

Наклейка, стікер  Наліпка;

Натовп  Юрба:

Обоє  Обидва!

Обома руками  Обіруч;

Пакет  Згорток, пакунок;

Парадокс  Дивина;

 Перспективний  Далекосяжний;

Плин часу  Часоплин;

Плід фантазії  Витвір уяви;

Природжена здібність  Вроджений хист;

Сердито  Спересе́рдя;

Сивіти  Братися молоком;

Скатертина  о́бру́с;

Скважина  Свердловина;

Скоріше всього Найпевніше, найімовірніше, радше, швидше за все;

Так як  Оскільки, бо, тому що;

Типу  На зразок, на штиб, на кшталт;

Тираж  Наклад;

Тільки й всього  Та й по всьому, ото й тільки, тільки й того, на тому й кінець;

Тліти  Жевріти

У мене є  Я маю;

Фон  Тло;

Фонтан  Водограй;

Хаос  Безладдя, гармидер;

Центр міста  Середмістя;

Чим ..тим  Що...то;

Чистий дохід (прибуток)  Зиск;

Що стосується  Стосовно, щодо;

Якщо б  Якби. 

Головна мета - донести призабуті, стерті, репресовані совєтами слова та вислови, що є питомими для української мови; показати нам усе багатство, красу, самобутність й неповторність рідної мови.

 Збагачуйте та урізномані́тнюйте ваші дописи, вивчайте мови, підсилюйтесь та підживлюйтесь творчістю.

Рухаймося далі разом створювати нашу перемогу 

Все буде Україна 

«Урядове втручання взагалі, а в даному випадку з боку уряду, опанованого росіянами, у внутрішні закони мови було радянським винаходом і новиною. Ні поляки, ні румуни, ні чехи до цього не вдавалися, як не вдавалася царська адміністрація дореволюційної Росії. Вони всі обмежувалися на заходах зовнішнього тиску: забороняли вживати українську мову прилюдно, цілковито або частково; накидали державну мову через освітню систему; зваблювали українців своєю культурою й можливістю кар’єри; переселяли їх на неукраїнські території, а українські землі заселяли членами панівної нації тощо. Поруч цих “клясичних” метод радянська система встановлює контроль над структурою української мови: забороняє певні слова, синтаксичні конструкції, граматичні форми, правописні й ортоепічні правила, а натомість пропагує інші, ближчі до російських або й живцем перенесені з російської мови. Таким чином на радянській Україні конфлікт між українською і російською мовами перенесено з зовнішньої, позамовної сфери в середину самої мови. Боротьба відбувалася не тільки в людській психіці, а й у самій мові.»

А ось, власне, частина слів, які заборонили задля «очищення» української мови від питомих рис, що відрізняли її від російської. 

Прочитайте, «посмакуйте» кожне і візьміть в ужиток ті, що сподобаються. 

Аби зберегти ці прегарні слова і пам‘ятати хто ми є!

2. Сленг - це діалект. Соціальний. Тобто спосіб спілкування представників певної групи, які прагнуть говорити так, щоб у міжособистісному спілкуванні було швидко й зрозуміло, а іншим при тому - незрозуміло. Саме тому сленг- це ще й спосіб натякнути, до якої спільноти ти належиш. Або вдаєш, що належиш.

3. Не сленгом єдиним тішиться мовець. До його послуг - територіальні діалекти, просторіччя, суржик, арго, вульгарзими й ще чимало інструментів, які дозволяють передати увесь спектр можливих і неможливих емоцій. Інша річ - що не все це передавати варто. Особливо - вголос.

4. Англійській мові змиритися зі своїм сленгом простіше, ніж українській - зі своїм. Бо в англійській мові він преважно англійський з походження, а в українській частенько сягає корінням мови англійської чи російської. Саме тому упорядникам Оксфордського словника легше зжитися з тамтешнім сленгом, ніж Українського тлумачного - дати лад з нашим.

5. Сленг і жаргон - це практично одне й те ж. Утім, не бракує мовознавців, готових ломити списи й категорично розмежовувати ці поняття. На практиці ж переконливо розмежувати їх виходить дуже рідко. Та чи й треба? Хоча, якщо ви пишете (написали) про це дисертацію, тоді - треба)

6. Сленг можна схвалювати, можна засуджувати, але треба віддати йому належне: він був, є і лишатиметься частиною нашого сьогодення й найпростішим способом розповісти про те, хто ми, з ким спілкуємося, яку освіту маємо, ким працюємо, що читаємо, чим дихаємо. До того ж, розповісти подеколи не навмисно, а мимоволі. 

7. Мова літературна - це лише вершина величезного мовного  айсберга, і щоб виміряти її розміри й розмахи, доводиться час від часу пірнати дуже глибоко. Дехто, щоправда, пірнає - і не повертається на поверхню. А дехто - не пірнає взагалі, але доводить, що айсберг вершиною й вичерпується. Тож крайнощі - зло. Краще триматися середини.

8. Сленг вартий того, щоб про нього говорили. Тим паче, щоб про нього сперечалися.

9. Українська мова - це не лише сленг, арго, просторіччя, суржик тощо. Українська мова - це не лише правопис і словники. Українська мова - це не лише підготовка до ЗНО. 

Українська мова  - це світогляд. Кожного з нас. 

Першому снігу, направду, ніхто не радий. 

Він — білосніжна сіль, що ляга на рани. 

Він — це пекучий спогад про місяць лютий. 

Без попереджень, без вибачень, без запрошень, 

просто летить із неба, як заманулось. 

Білим вкриває бруки холодних вулиць, 

переграє стару та змарнілу осінь. 

Снігові першому випало стати першим. 

Радости замість з собою нести флешбеки. 

Кутає в біле все, як в умовну безпеку, 

стрімко несеться далі зугарний вершник. 

Білі сніжинки роздмухує світом вітер. 

Першому снігу, здається, ніхто не радий. 

Він — білосніжна сіль, що ляга на рани 

й робить помітніш історії чорні літери.