ТИ НЕ САМ by Валерія Глотова

glotovaleriia — 2023-09-12 16:59:31 UTC

Ти не сам” – блог психологічної підтримки в такий непростий час. Аби залишатися стійкими та продовжувати жити, варто дбати не лише про фізичне, а й про ментальне здоров’я.

glotovaleriia — 2023-09-19 18:02:42 UTC

glotovaleriia — 2023-09-19 18:03:13 UTC

glotovaleriia — 2023-09-19 18:04:22 UTC

ВАС ВІТАЄ ПРОЄКТ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ "ТИ НЕ САМ".

Міжпівкульна взаємодія 🧠☝️

glotovaleriia — 2023-09-19 18:06:51 UTC

Вправа для роботи з емоціями

glotovaleriia — 2023-09-19 18:09:49 UTC

Роздивіться з дитиною картинку. Порахуйте, скільки дівчат зображено на малюнку.

Попросіть дитину обрати для кожної героїні ім’я, описати її, придумати, що вона робить, та визначити, які емоції вона відчуває.

Попросіть обрати ту героїню, емоції якої найбільш близькі зараз до емоцій дитини. У випадку, якщо такої героїні немає, то попросіть дитину описати як виглядала б така героїня, намалювати її чи пояснити, які емоції вона відчуває.

Попросіть дитину також показати всі емоції героїнь на собі, а також спитайте, які емоції на думку дитини ближче до емоцій з якими йдуть:

- до закладу освіти;

- гуляти на вулиці;

- до родичів (яких саме);

- до друзів (яких саме);

- залишаються вдома.

❗️Зверніть увагу на відповіді дитини. По цим відповідям ви зможете зорієнтуватися, який стан емоційний в дитини зараз, наскільки вона комфортно відчуває себе в різних ситуаціях. Якщо вас щось за непокоїть, то ви можете до мене звернутися за рекомендацією.

Ігри для дiтей для зняття тривоги (можна грати в укриттi)

yuliamoroz0591 — 2023-09-26 12:00:36 UTC

Гра в «Калачик»

Замішуєте з малюка «тісто», розкачуєте і посипаєте/ лоскочете начинкою (на вибір дbтинки) і акуратно згортаєте в калачик (ручки та коліна до живота). І ставите в духовку (укриваєте ковдрою/собою). І чекаєте: калачик росте/розбухає. Потім акуратно дістаєте і дуже ніжно мажете калачик маслом (гладите малюка). І радієте який рум'яний та свіжий у вас вийшов калачик! А потім намагаєтеся жартома відкусити шматочок від цієї дитинки-калачика)).

Гра «Рослина» (при переїзді на інше місце).

Використовуємо метафору рослини, яка пускає коріння в новому місці: складаємо казку про Зернятко/Квітку/ Деревце, яке пересаджують в інший горщик або воно саме вирушило подорожувати. Казка про те, як Зернятко придивляється до нового «ґрунту», розглядає, хто поряд росте, пускає коріння, приживається, і з часом починає цвісти, до нього прилітають друзі-птахи чи звірі... Якщо дерево, за словами дитини, почувається незатишно і небезпечно, запитуємо - що йому допоможе? Можливо, паркан, або ангел чи фея, можливо, дорослий...

Виміщуємо агресію

Можна клацати бульбашками упаковки (або рор-іt), м'яти і рвати листочки паперу, надувати мильні бульбашки.

Стрибки

Стрибки знімають напругу. Замість заборони стрибати на ліжку/дивані, можна створити спеціальні місця для стрибання. Наприклад - «тут можна стрибати на одній нозі, тут - на двох......

Гра-метафора «З ночі народжується день»

Малюємо на темному або чорному папері/поверхні. Цей метод виводить "на поверхню" закапсульований страх. З темряви невідомого/минулого/страшного виступає щось нове та кольорове.

Також, по можливості, використовуйте будь-які ігри з водою та фарбами.

ПРАКТИЧНІ ПСИХОЛОГИ ЛИСИЧАНСЬКОЇ ТГ (контактні дані)

lisnata13 — 2024-02-13 14:38:51 UTC

Глотова Валерія Сергіївна 099 50 43 641
Лисицька Наталія Олексіївна 095 577 94 16
Мороз Юлія Анатоліївна 095 38 47 480
Мухутдінова Лілія Вікторівна 095 55 53 645

НЕЙРОІГРИ – швидкі й динамічні форми роботи з розвитку дрібної моторики та мовлення дітей, розвивають координацію рухів, пам'ять, увагу, піднімають настрій. Але, головне, що такі ігри формують нейронні зв'язки в головному мозку.

lisnata13 — 2024-02-14 17:17:29 UTC

https://www.youtube.com/watch?v=p5NWoCAvSNs&t=3s – нейроігри для дошкільнят

ПІДТРИМУЙТЕ ВЛАСНІ РЕСУРСИ

lisnata13 — 2024-02-14 17:19:53 UTC

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ "ЯК ШВИДКО І ПРАВИЛЬНО ПРИЙМАТИ РІШЕННЯ"

lisnata13 — 2024-02-14 17:21:06 UTC

ВСЕУКРАЇНСЬКА ПРОГРАМА МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ'Я "ТИ ЯК?"

lisnata13 — 2024-02-14 17:22:54 UTC

ГРАТИСЯ І НЕ БОЯТИСЯ

lisnata13 — 2024-02-15 18:15:08 UTC

інструмени підтримки ментального здоров'я дітей з Рекомендацій Міністерство освіти і науки України: https://bit.ly/recomendacii_MON

lisnata13 — 2024-02-15 18:43:01 UTC

lisnata13 — 2024-02-15 18:43:17 UTC

ВПРАВА "ПЕСИК СУШИТЬСЯ" допомагає подолати тривогу, розслабитися

lisnata13 — 2024-02-19 09:05:27 UTC

ЗАЗИРНИ В АПТЕЧКУ ВЛАСНИХ РЕСУРСІВ

lisnata13 — 2024-02-20 07:05:15 UTC

Пропонуємо відкрити аптечку власних ресурсів, зазирніть туди, там обов'язково щось знайдеться для подолання стресу і зняття тривожності. Аптечка власних ресурсів - це метафора, що описує набір психологічних технік, які людина може використовувати для самопідтримки в стресових ситуаціях. Цей набір може включати фізичні вправи, техніки релаксації, методики позитивного мислення, уміння медитувати і багато іншого.

Давайте розглянемо деякі способи, які можуть бути включені до вашої "аптечки власних ресурсів".

1. Регулярна фізична активність. Вона значно підвищує рівень ендорфіну - так званих "гормонів щастя." Проведені дослідження довели, що регулярні вправи знижують рівень стресу і тривоги.

2. Техніки релаксації. Це може бути глибоке дихання, прогресивне м'язове розслаблення, візуалізація або медитація. Всі вони допомагають знизити рівень стресу й анксіозності, покращують настрій і якість сну.

3. Журнал позитивного мислення. Щодня записуйте три позитивні речі, які сталися з вами протягом дня. Це допоможе вам зосередитись на позитивному, а не думати про проблеми і негатив.

4. Вивчення техніки майндфулнесс (усвідомленості). Це методика фокусування на поточний момент без оцінювання його. Це спосіб змінити думки про стрес та бачити світ з більш позитивної сторони.

5. Техніки самопідтримки. Охоплюють формування позитивного образу себе, підтримку самоконтролю й навчитися приймати стрес від життя.

Кожна людина є індивідуальністю, тому важливо вибрати такі техніки, які будуть максимально ефективними саме для вас. "Аптечка власних ресурсів" для подолання стресу - це важливий інструмент самопіклування, який дозволить вам підтримувати емоційне здоров'я і добре почуватися з собою. Підтримуй себе

glotovaleriia — 2024-02-20 08:02:44 UTC

Невеличке нагадування для педагогів, щодо дистанційної роботи.

Цікава підбірка нейроігр

glotovaleriia — 2024-02-20 08:37:34 UTC

lisnata13 — 2024-02-22 07:02:28 UTC

lisnata13 — 2024-02-22 07:02:47 UTC

Давай пограємо і спробуємо позбавитися агресії і злості за допомогою паперу

lisnata13 — 2024-02-22 07:04:19 UTC

Чому ми можемо навчитися у природи, щоб впоратися з тривогою?

glotovaleriia — 2024-02-22 10:53:16 UTC

ГРАЄМО З ОЛІВЦЯМИ

lisnata13 — 2024-02-23 07:09:28 UTC

Чому я обрала такий вид ігор, як ігри з олівцями? Розвиток дрібної моторики в дошкільнят важливий з кількох причин, які безпосередньо впливають на загальний розвиток дитини. Вправи з олівцями та інші види діяльності, спрямовані на розвиток дрібної моторики, сприяють поліпшенню координації рухів, здатності до навчання, а також емоційному та соціальному розвитку.

Ось декілька ключових аспектів, чому саме це так важливо:

1. Підготовка до письма: Здатність утримувати олівець чи ручку та керувати їх рухами є критичною для розвитку навичок письма. Ранні вправи з олівцями допомагають дитині навчитися правильно тримати письмовий інструмент, що є необхідною умовою для формування чіткого та зрозумілого почерку.

2. Поліпшення координації рухів: Розвиток дрібної моторики сприяє кращій координації між руками та очима, що важливо не тільки для письма, але й для виконання повсякденних задач, таких як зав'язування шнурків, використання ножиць тощо.

3. Розвиток когнітивних здібностей: Вправи, що сприяють розвитку дрібної моторики, заохочують дітей до мислення та рішення проблем. Наприклад, коли дитина вирішує, як правильно нарисувати фігуру або як розфарбувати малюнок, вона використовує свої когнітивні навички для планування та виконання завдання.

4. Емоційний розвиток: Виконуючи завдання, які вимагають відточення дрібної моторики, діти вчаться справлятися із фрустрацією та невдачами, розвиваючи при цьому наполегливість та терпіння. Це також дає їм можливість висловлювати себе за допомогою мистецтва, що сприяє емоційному самовираженню.

5. Підвищення самооцінки: Коли діти відчувають, що їхні зусилля призводять до помітного результату, це значно підвищує їхню самооцінку і мотивує до подальших дій та навчання.

Пограємо з олівцями

lisnata13 — 2024-02-23 07:10:02 UTC

для педагогів: як подбати про своє ментальне здоров'я

lisnata13 — 2024-02-23 07:12:22 UTC

Граємо з кришечками, олівцями, шнурівками

lisnata13 — 2024-02-26 09:53:39 UTC

Запрошую вас переглянути наступний епізод нейроігр: https: //www.youtube.com/watch?v=U5A9nAWYQ6s . Для занять з малюками дійте за наступним алгоритмом: Передивіться відео самі (можливо, кілька разів), підготуйте необхідні предмети (тих, яких у вас нема, легко можна замінити), покажіть малюку відео, виконуйте вправи самі, зацікавте малюка своїми емоціями та власним прикладом і почніть виконувати вправи разом. Залучайте й інших членів сім'ї.

Долаємо хвилювання

svetlanakravchenko28081979 — 2024-03-01 09:47:35 UTC

Інструменти комунікацій вчителів та дітей у стресових ситуаціях

svetlanakravchenko28081979 — 2024-03-01 09:49:53 UTC

Нейро-гра для малят

yuliamoroz0591 — 2024-03-01 09:53:45 UTC

yuliamoroz0591 — 2024-03-01 10:05:29 UTC

Цикл соціальних роликів з порадами психологів

yuliamoroz0591 — 2024-03-01 10:31:47 UTC

Емоційний розвиток дошкільнят

yuliamoroz0591 — 2024-03-01 10:32:07 UTC

У дошкільному віці у дітей активно розвивається емоційна сфера, це потрібно враховувати у процесі виховання.

Навіть у віці 3–4 років дитина вже є окремою особистістю. У неї є свої симпатії та антипатії, і з кожним роком все сильніше розвиваються риси характеру. Дитина все краще уміє висловлювати свої почуття за допомогою слів, а це означає, що у неї стає менше істерик. У дитини все ще може різко змінюватися настрій, але тепер вона частіше говорить про те, що сердиться або сумує, ніж впадає в істерику.

Дошкільний вік: емоції керують дитиною

Хоча трирічна дитина вже може розуміти власні емоції, їй все ще важко їх контролювати. Якщо дитина побачить щось смішне, вона істерично сміється. Якщо її щось засмутить чи розсердить, вона може заплакати.

У цьому віці дитина ще не навчилась контролювати свої емоційні імпульси. Якщо у дитини є якесь почуття, швидше за все, воно вплине на її поведінку. Наприклад, дитина може відібрати іграшку в однолітка, якщо захоче з нею погратися. Якщо дитина хоче печиво, а ви говорите їй почекати до обіду, вона засмутиться. Відстрочене задоволення нічого не означає для дитини – вона хоче це тут і зараз.

Дитина у віці 3–4 років може битися, кусатися або штовхатися, коли у неї виникає конфлікт з кимось. Вона просто поки не розуміє, яка поведінка доречна, а яка – ні. Ваше завдання – навчити дитину того, що є правильні і неправильні способи виражати емоції і залагоджувати конфлікти.

Коли дитина стає дорослішою, вона буде помічати зв'язок між емоційними сплесками і негативними наслідками. Якщо дитина впадає в істерику – ви можете встановити для неї певні наслідки. Так вона зрозуміє, що істерика – це неприйнятний спосіб демонструвати свої емоції.

У 4-річної дитини розвивається почуття гумору. Вона любить пустувати і змушувати людей сміятися. Не дивуйтеся, якщо діти називають один одного «дурнями», а потім самі сміються над цим.

Приблизно у 4 роки у дитини починає з'являтися співчуття. 4-річні діти починають розуміти, що у інших теж є почуття, і вони помічають, коли інша дитина сумує або ображається. У такому випадку вони можуть захотіти обійняти іншу дитину.

До 5 років в емоційному розвитку дітей відбувається стрибок. Дитина набагато краще говорить про свої почуття і контролює емоції. Також вона вміє справлятися з істериками та імпульсивною поведінкою. Наприклад, вона терпляче чекає своєї черги і питає, перш ніж взяти чиюсь річ.

Коли 5-річна дитина злиться, вона швидше висловить свою злість словами, ніж фізично або за допомогою істерики. Однак в цьому є і недолік: дитина може почати використовувати грубі слова і обзиватися, коли злиться або засмучена.

Приблизно у цьому віці дитина може почати цікавитися питаннями, пов'язаними з сексуальністю. Вона може задавати питання про те, звідки беруться діти. Дитина проявляє інтерес до свого тіла: наприклад, вона може торкатися своїх геніталій. Це нормально: головне, щоб вона розуміла, що доречно, а що – ні. Поясніть дитині, що цікавитися своїм тілом – це нормально, але неприпустимо робити це у присутності інших людей. Також поясніть дитині, що нікому не можна доторкатися до інтимних частин її тіла, крім мами і тата під час купання або лікаря (теж у присутності мами чи тата).

Дошкільнята й ігри на уяву

Приблизно у 3 роки у дітей починає розвиватися уява. У цьому віці дитина багато часу проводить в уявному світі, створеному нею самою. Кожна лялька та м'яка іграшка має своє ім'я. Дитина може розмовляти з уявними друзями. Батьки можуть турбуватися, вважаючи, що уявні друзі – це ознака самотності. Але насправді все навпаки. Діти придумують уявні світи, щоб навчитися взаємодіяти з реальними людьми. Це практика для реального життя. У віці, коли дитина мало що може контролювати у своєму житті, в уявному світі вона – головна.

У той же час, коли дошкільник починає розмовляти з уявними друзями, він може почати боятися монстра, який живе під його ліжком. Подібні страхи поширені серед дітей. Не жартуйте на цю тему – дитина серйозно ставиться до неї. Найкраще, що ви можете зробити для неї – переконати її в тому, що вона у безпеці і їй ніщо не загрожує.

Коли дитина стане дорослішою, ігри на уяву залишаться важливою частиною її життя. Але вона краще буде розуміти різницю між фантазією і реальністю, і її фантазії стануть більш складними. Не турбуйтеся з приводу ігор, пов'язаних зі стріляниною і насильством. Дітям у цьому віці властиво захоплюватися зброєю, але це не означає, що у старшому віці у дитини з'явиться схильність до насильства.

Ваш самостійний дошкільник

Чим старшим стає дошкільник, тим більше він прагне до самостійності. Це може здатися нелогічним, але найкращий спосіб зробити дитину самостійною – це зберігати чіткий розпорядок у її житті. Давайте їй вибір, але обмежений. Наприклад, запропонуйте вибрати одну з двох форм одягу в школу або одне з двох страв на вечерю. Але якщо дитина просить дозволу зробити щось неприйнятне, стійте на своєму. Можливість вибрати з двох хороших варіантів підвищує впевненість дитини у собі і переконує її у тому, що вона у безпеці.

"Ігри на розвиток комунікативних навичок дітей дошкільного віку"

lisnata13 — 2024-03-04 06:49:43 UTC

"Ігри на розвиток комунікативних навичок дітей дошкільного віку"

Розвиток комунікативних навичок у дошкільнят – це ключовий елемент їх загального соціального розвитку. Ігри можуть суттєво допомогти в цьому процесі, оскільки вони надають невимушене середовище для взаємодії та спілкування. Ось декілька ігор, які допоможуть у розвитку комунікативних навичок у дошкільників:

### 1. "Театр з пальчиковими ляльками"

Мета: Розвиток уяви, збагачення лексичного запасу, виразність мови.

Як грати: Діти виготовляють пальчикові ляльки разом з дорослими або використовують готові. Після цього складають невеликі сценарії та представляють міні-вистави. Під час гри діти вчаться ділитися ідеями, домовлятись про ролі та розвивають емпатію.

### 2. "Історії по черзі"

Мета: Виховання уважності до співрозмовника, винахідливість у спілкуванні.

Як грати: Учасники сідають у коло. Один починає розповідь, через кожне речення наступний учасник продовжує її, і так далі по колу. Важливо вміти слухати інших, щоб історія була логічною та цікавою.

### 3. "Міміка і жести"

Мета: Розширення можливостей невербального спілкування, взаєморозуміння без слів.

Як грати: Вибрати тему (тварини, професії, дії) і по черзі без слів, тільки за допомогою міміки та жестів, пояснювати поняття, інші гравці повинні їх вгадувати.

### 4. "Лист моєму другу"

Мета: Розвиток навичок письма та уміння виражати свої думки.

Як грати: Запропонувати дітям написати/намалювати листа одному зі своїх товаришів, у якому вони можуть поділитися своїми переживаннями, розповісти про свої захоплення або просто побажати щасливого дня. Це допомагає розвивати листову форму спілкування та вираження своїх думок на папері.

### 5. "Шлях команди"

Мета: Розвиток вміння працювати у команді, лідерські якості, рішучість.

Як грати: Діти діляться на команди. Кожній команді пропонуються завдання для виконання, які потребують спільних зусиль та спілкування для успішного вирішення. Це можуть бути розгадування загадок, будівництво конструкції з певних матеріалів, орієнтування на місцевості тощо.

Організовуючи такі ігри для дошкільників, важливо створювати позитивну, підтримуючу атмосферу та заохочувати дитину до спілкування, забезпечуючи її позитивний досвід. Враховуйте інтереси та індивідуальні особливості кожної дитини, адаптуйте заходи під їх потреби та здібності.

Нейро гра "Весела озвучка предметів"

lisnata13 — 2024-03-04 06:51:26 UTC

Консультація на тему : «КОНФЛІКТИ ДІТЕЙ»

lisnata13 — 2024-03-05 06:23:55 UTC

Поради батькам

- Слід уникати крайнощів: не можна дозволяти дитині робити все, що їй заманеться, але не можна і все забороняти. Чітко виберіть для себе, що можна і чого не можна, і погоджуйте це з усіма членами родини. Показуйте дитині приклад своєю поведінкою: стримуйте свої емоції, адже вона наслідує вас.

- Приділяйте дитині достатньо уваги, вона не повинна відчувати себе забутою, але в той же час поясніть дитині, що бувають моменти, коли у вас є інші cправи, вона повинна це зрозуміти і прийняти. Пам'ятайте, що істеричні напади найчастіше пов'язані з прагненням привернути до себе увагу або викликати жаль та співчуття. Не треба потурати дитині, не треба змінювати своїх вимог. Коли дитина заспокоїться, поясніть їй, чому ви зробили так, а не інакше.

- Припинивши сварку, не звинувачуйте іншу дитину в її виникненні, захищаючи свою. Прагніть об'єктивно розібратися в причинах, що її спровокували.

- Не обговорюйте в присутності дитини проблеми її поведінки. Вона може закріпитися в думці про те, що конфлікти неминучі, і продовжуватиме провокувати їх.

- Слід стримувати прагнення дитини провокувати сварки з іншими, Треба тактовно коригувати недружні погляди або бурмотання образ, собі під ніс.

- Якщо ви знаходитесь у громадському місці (наприклад на дитячому майданчику) не завжди слід втручатися у сварки дітей, потрібно надати їм можливість самим порозумітися і навчитися спілкуватися. Проте, якщо під час гри один з них завжди перемагає, а інший виступає «жертвою», слід перервати таку гру, щоб запобігти формуванню боязкості у переможеного.

- Якщо стався конфлікт, обговоріть з дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії своєї дитини, які спричинили його. Спробуйте знайти інші можливі способи виходу з конфліктної ситуації.

- Намагаючись врегулювати дитячий конфлікт не намагайтеся приміряти на себе суддівську мантію, визначаючи правих та винуватих і призначаючи покарання. Постарайтеся донести до дітей головну думку: хто б не затіяв сварку, за подальший розвиток подій відповідають УСІ її учасники! Спробуйте допомогти дітям знайти вихід з важкої ситуації, який влаштує кожного. Особливу увагу приділіть не питанню "хто винен?", а питанню "що робити?" Спробуйте ненадовго переключити увагу дітей на щось цікаве, веселе. Звичайно, від цього вони не забудуть про конфлікт, але після такої емоційної розрядки він буде не таким вже й серйозним. І їм буде простіше знайти спільну мову.

- Під час обговорення не слід переходити на особистості. Це стосується як дорослого, так і дітей. Слідкуйте, щоб під час пояснення дітей, розмова йшла про дії і слова противника, а не про його недоліки.

- Якщо ви все ж таки зважилися втрутитися в конфлікт, що виник між дітьми, докладіть всіх можливих зусиль, щоб розмовляти з дітьми з позицій позитиву. Наприклад, поясніть їм, що аніж сваритись або взагалі перестати спілкуватися краще дітям навчитись прощати одне одного, дружити та разом весело гратись.

Ідентифікація та вираз емоцій

lisnata13 — 2024-03-05 06:24:54 UTC

Ідентифікація та вираз емоцій - це критично важливі навички для дітей. Вони допомагають дитині розуміти свої власні почуття, впоратися з ними та ефективно спілкуватися з іншими. Ось кілька стратегій і технік, які можуть використовувати педагоги, щоб допомогти дітям розвинути ці важливі навички:

1. Підвищення обізнаності про емоції

- Навчання емоційного словникового запасу: Як більш складного, так і простого, щоб дитина могла точно описувати свої почуття.

- Використання книжок та історій: Читання історій та обговорення емоцій персонажів допомагає дітям ідентифікувати подібні емоції в себе.

### 2. Навчання визначення емоцій

- Використання дзеркал: Заохочувати дітей виражати різні емоції, дивлячись на своє відображення у дзеркалі.

- Емоційні картки: Використання карток з зображенням різних емоцій допомагає дітям розпізнавати і називати емоції.

### 3. Вправи на емпатію

- Ігри ролей: Допомагає дітям ставити себе на місце інших і розуміти їхні емоції.

- Обговорення: Спільне обговорення ситуацій, коли інші можуть відчувати певні емоції, і обговорення адекватних реакцій.

### 4. Стратегії саморегуляції

- Дихальні вправи: Навчання дітей технікам глибокого дихання для заспокоєння.

- Техніки релаксації: Використання музики, вправ на розслаблення м'язів або візуалізація спокійних місць може допомогти дітям заспокоїтися.

### 5. Вираження емоцій через творчість

- Малювання та творчість: Надання можливостей для малювання або створення мистецьких проектів, що відображають емоції.

- Музика і рух: Використання музики і танців для вираження емоцій.

### 6. Позитивне підкріплення

- Похвала за вираження емоцій: Підбадьорення та похвала дітей, коли вони відверто та адекватно висловлюють свої почуття.

- Підтримка та втішення: Забезпечення емоційної підтримки та висловлення розуміння.

Педагогам важливо пам'ятати, що моделювання позитивних способів вираження емоцій власним прикладом є величезним фактором для навчання дітей. Також важливо створити в середовищі атмосферу довіри та безпеки, щоб діти не боялися висловлювати свої почуття.

РОЗМОВЛЯЙЧИК , серія 1

lisnata13 — 2024-03-05 06:33:05 UTC

Ідентифікація та вираз емоцій

lisnata13 — 2024-03-05 06:57:00 UTC

РОЗМОВЛЯЙЧИКИ, серія 2

lisnata13 — 2024-03-06 08:31:03 UTC

Терапевтична казка про Іринку і неприбрані іграшки

lisnata13 — 2024-03-06 08:32:10 UTC

СТРАТЕГІЇ ЗАСПОКОЄННЯ ДИТИНИ

lisnata13 — 2024-03-06 08:32:32 UTC

Подивіться обов'язково разом цей мультик!

glotovaleriia — 2024-03-07 10:04:22 UTC

Прекрасний мультфільм студії Pixar про емоції і їх роль в житті людини, в даному випадку – дівчинки-підлітка Райлі. Автори мультфільву використали 5 базових емоцій Радість, Печаль, Гнів, Огида, Страх, які і стали головними героями. Майстерно передано образи кожної з емоцій, а також їх вплив на вчинки і поведінку дівчинки. У мультфільмі обіграна один і з постулатів психології: ігнорування окремих емоцій, якими б негативними вони не здавалися, призводить до стресу і депресії.

В мультику показано особливий емоційний світ підлітка, а також бачимо, як відбувається процес дорослішання дівчинки і розширення її внутрішнього світу. Мультик вчить тому, що всі емоції важливі в нашому житті. Вони роблять його повноцінним, справжнім і яскравим. Важливо лише правильно їх проявляти і не приховувати, не пригнічувати в собі.

Що необхідно для успішної підготовки дитини до школи?

glotovaleriia — 2024-03-07 10:27:56 UTC

Декілька простих порад:

Найкраще розпочати підготовку до школи з ігор, під час яких дитина набуває нових знань умінь і навичок, а також розвиває свої здібності.
Читайте розповіді про школу, школярів, учителів.
Прагніть створити у дитини адекватне, об’єктивне уявлення про школу і навчання, не ідеалізуючи, але й не залякуючи майбутнього учня. Адже відоме перестає бути незрозумілим, таким, що турбує і лякає!
Поділіться власним досвідом шкільного життя, звичайно, якщо він позитивний («Коли я вперше прийшов у школу, я теж не знав, а потім учителька нам показала, розповіла»), розкажіть про смішний випадок на уроці.
Більше порад ви можете знайти на нашому блозі https://tu-ne-sam.blogspot.com/2024/03/blog-post_4.html

Як розмовляти з дітьми під час війни й уникнути типових помилок

lisnata13 — 2024-03-11 10:51:15 UTC

Закріплюємо з дітьми кольори

lisnata13 — 2024-03-11 10:52:21 UTC

КЕРУВАННЯ ГНІВОМ

yuliamoroz0591 — 2024-03-11 14:32:36 UTC

Напевно ніяка інша тема, не викликає стільки інтересу і ентузіазму, як тема керування гнівом. «Тобі лікуватися потрібно», звичайний рецепт людині, який проявляє свій гнів відкрито. Давайте домовимося - в цій статті ми не розглядаємо випадки пригніченого гніву.

Пригадаємо це почуття. Спочатку, як правило, але не завжди, з'являється відчуття роздратування, яке переходить в обурення, потім в гнів, і, нарешті, в лють. Гнів мобілізує енергію людини, вселяє в неї почуття впевненості і сили, пригнічує страх.

Гнів створює готовність до дії. Можливо, ні в якому іншому стані людина не відчуває себе такою сильною і хороброю, як в стані гніву. У гніві людина відчуває, що у неї "закипає кров", горить обличчя, м'язи напружені. Відчуття власної сили спонукає людину кинутися вперед, напасти на кривдника. І чим сильніше гнів, тим більша потреба у фізичній дії, тим сильнішою і енергійною відчуває себе людина.

Емоції - еволюційно більш ранній механізм регуляції поведінки, ніж розум. Тому вони вибирають і більш прості шляхи вирішення життєвих ситуацій. Гнів це емоція з розряду афектів, а це значить що він може розвинутися за короткий час до люті, яка за своєю суттю є дуже руйнівною і важко керованою. З цього, контроль над цим почуттям необхідно брати в момент самого його виникнення. Якщо гнів не відреагував зовні, він не зникає. Будучи «проковтнутим» він трансформується в образу, роздратованість, апатію і т.д.. Також можуть виникнути психосоматичні захворювання такі як гіпертонія або цукровий діабет, дві найпоширеніші хвороби, пов'язані з придушенням гніву.

У гнівливої людини зриви відбуваються регулярно, емоційне напруження не знаходить виходу в конструктивних способах вираження. Людина потрапляє в різні бійки і перестрілки, що звичайно не сприяє процвітанню ні в якій життєвій сфері (буйних намагаються уникати усі), крім того це і небезпечно.

У чому причина гніву?

1. Головною причиною виникнення нашого гніву є заподіяний нам біль. Це природна реакція організму, яка доведена еволюцією до автоматизма.

2. Гнів може бути наслідком і інших почуттів. Наприклад після почуття смутку, сорому, страху. В цьому випадку, можна говорити про реакцію на емоційний біль.

3. Гнів може виникнути з ваших думок. Наприклад ваша оцінка дій іншої людини. Це може бути несправедливе ставлення до чогось, обман, порушення домовленостей або прояв неповаги.

Якщо людина відчуває гнів - це говорить про те, що вона не задовольняє якісь важливі потреби. Гнів це руйнівне почуття, яке дає людині масу енергії. Негативна енергія починає буквально виливатися через край, звужуючи свідомість і адекватне сприйняття реальності, побачивши об'єкт злості або при згадці про нього.

Питання управління гнівом це питання правильних переконань і інструментів, які допомагають регулювати це почуття.

Як же позбутися від цього стану?

Рухатися необхідно по порядку, тому щосаме правильний порядок, є запорукою успіху в приборканні цього почуття

Щоб управління гнівом стало нормою, необхідно запам'ятати кілька основних правил.

12 головних правил, для управління гнівом:

1. Прийняти рішення взяти під контроль почуття гніву. Тільки взявши відповідальність, можна починати привносити зміни в життя. Усвідомте також, для чого вам необхідно управління цим почуттям, які можливості і позитивні моменти з'являться завдяки цьому у вашому житті.

2. Стійка самооцінка. Нападки в свою сторону сприймайте як корисні відомості. Не сприймайте все близько до серця. Знайдіть надійний фундамент, для своєї самооцінки.

3. Заняття спортом. Спорт і будь-яке фізична навантаження служать відмінним профілактичним засобом проти виникнення гніву. Більш того, ви навчитеся терпіти біль і напругу, а це дасть вам додаткові бали в оволодінні цим почуттям.

4. Розпізнайте провісники. Намагайтеся спостерігати за собою, коли ви роздратовані: ви можете помітити, що ваші губи, щелепи або кулаки стиснуті, плечі напружені, брови насуплені та ін. Навчившись розпізнавати ранні передвісники "бурі", що насувається, ви виграєте час і будете встигати придумати, що з цим робити далі.

5. Вчимося думати по-новому. Наші почуття - відображення наших думок. Наприклад, якщо ви звикли думати в конфліктній ситуації щось на зразок «Ну все, я вже не можу! Я цього просто не витримаю! Скільки це може тривати !?», то ваша емоційна сфера реагує на такі думки вибухом негативної енергії.

6. Терпимість і прийняття. Одне з найбільш руйнівних для нашого життя переконань (в більшості випадків неусвідомлюваних) полягає в тому, що все повинно бути так, як ми хочемо і негайно. Намагайтеся частіше говорити собі, що інші люди не для того, що б відповідати вашим очікуванням про них. А також, що події можуть розвиватися за своїм сценарієм, не залежно від того, що ви вважаєте «правильно» і «неправильно».

7. Пом'якшуйте удар. Говоріть собі в складні хвилини, наприклад, коли вас хтось критикує або у сусіда йде ремонт: «Це діє мені на нерви, але це не смертельно». Ви відчує власну силу, і будете приймати неприємні події спокійніше.

8. Скоротіть вимоги до оточуючих. Не вимагайте від людей досконалості. Виділіть головне, пріоритетне для вас, вашого життя і вашого щастя. Постійна «ловля бліх» отруює життя і вам, і оточуючим. Замість цього подумайте про те, що для вас дійсно важливо.

9. Виправдання. «Він це робить спеціально, щоб мене дістати» - не приписуйте людям поганих мотивів. Навіть якщо людина дійсно замишляє лихе, то «він це робить тому, що нещасний, недолюблений і не зрозумілий».

10. Управління гнівом - це багато в чому мистецтво співчуття. Поміняйтеся подумки місцями, подивіться на ситуацію його очима. Що ви бачите? Відчуйте те, що відчуває він. Що ви відчуваєте? Розвивайте в собі здатність в конфліктній ситуації згадувати хороше про людину. Це буде об'єктивно.

11. Гумор. Гарний жарт здатен швидко розрядити ситуацію. Подумайте, як би ви могли пожартувати в типових «підігріваючих» вас ситуаціях, і тренуйтеся використовувати ваші «домашні заготовки». Придумувати жарти, коли ви роздратовані набагато складніше.

12. Результат прийде поступово. Навички управління гнівом слід відрізняти від знань про навички управління гнівом. Їх надбання вимагає часу і тренування. Ви можете знати як кататися на велосипеді, але не вміти цього робити, поки не почнете пробувати, а головне - не продовжите пробувати, не дивлячись на неминучі невдачі. Не ставтеся до себе занадто суворо: ніхто з нас не досконалий.

Зриви обов'язково будуть, але все рідше і рідше, якщо ви продовжите самонавчання. Не поспішайте і не картайте себе за невдачі. Не здавайтеся, і тоді все вийде. Багато людей кардинально змінили своє життя, навчившись лише трьом-чотирьом з описаних прийомів управління гнівом.

lisnata13 — 2024-03-12 16:48:31 UTC

lisnata13 — 2024-03-12 16:49:27 UTC

lisnata13 — 2024-03-13 07:44:53 UTC

Вміння розрізняти та називати емоції для дошкільнят є важливою частиною їх соціального та емоційного розвитку. Сприяє багатьом основним аспектам розвитку дитини, таким як:

1. Самоусвідомість. Розпізнавання та називання власних емоцій допомагає дитині краще розуміти себе, їхні потреби та відчуття.

2. Емпатія. Розуміння своїх конкретних емоцій допомагає дитині співпереживати іншим людям, почуватися їхніми емоціями.

3. Розвиток соціальних навичок. Здатність розуміти і виразити власні емоції сприяє ефективній комунікації та стосункам з іншими.

4. Регулювання емоцій. Дитина, яка вміє називати свої емоції, краще справляється зі стресом, неприємностями та іншими викликами в житті.

5. Розвиток критичного мислення. Коли дитина вчиться розуміти та аналізувати свої емоції, це сприяє розвитку її критичного мислення.

Тому вивчення емоцій в дошкільному віці стає важливою основою для подальшого розвитку дитини.

lisnata13 — 2024-03-13 07:49:31 UTC

lisnata13 — 2024-03-13 10:45:25 UTC

lisnata13 — 2024-03-15 08:52:17 UTC

ЯК ПРАВИЛЬНО СПІЛКУВАТИСЯ НА ВІДСТАНІ: ТЕЛЕФОННІ РОЗМОВИ

lisnata13 — 2024-03-18 07:35:42 UTC

lisnata13 — 2024-03-18 07:36:50 UTC

lisnata13 — 2024-03-19 05:57:45 UTC

lisnata13 — 2024-03-19 06:00:22 UTC

lisnata13 — 2024-03-19 06:01:18 UTC

«Виховання без насильства»

yuliamoroz0591 — 2024-03-19 14:00:50 UTC

На жаль, тисячі українських дітей страждають від жорстокого поводження. Діти мають право на захист від приниження та насильства, яке карається законом. Закон України «Про охорону дитинства» (ст. 35), а також Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» (ст. 15) вказують, що особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, або ж вчинили насильство в сім’ї, несуть кримінальну, адміністративну або цивільно-правову відповідальність відповідно до законів України.

Насильство – це жорстоке поводження з дитиною, нехтування її інтересами та проблемами.

1. Фізичне насильство – коли дитину б’ють, штурхають, не пускають до квартири чи будинку, виганяють з дому, погрожують вбити, не дають їсти чи спати, змушують вживати алкоголь чи наркотики.

2. Сексуальне насильство – це примус дитини до сексуальних дій, зґвалтування.

3. Психологічне насильство – коли дитину ображають, цькують, діють на психіку дитини шляхом погроз, переслідування, залякування, шантажу, ігнорують потреби дитини.

4. Економічне насильство – коли примушують дитину до жебракування, обмежують у доступі до кишенькових грошей, позбавляють житла, їжі, одягу, псують особисте майно.

В даній консультації ми більш детально ознайомимо вас з причинами, наслідками та шляхами попередження фізичного насильства над дітьми.

Дитина – це людина! Ця маленька людина потребує виховання без насильства: не окрикiв і покарання, а підтримки і мудрих порад батьків, не жорстокого і злого поводження, а добра, турботи і любові. Дитина ще не може і не вміє захистити себе від фізичного насильства і психічного тиску з боку дорослого. Але діти вчаться у нас поведінці, манерам спілкування, крику, якщо ми кричимо, грубості, якщо ми поводимо себе грубо, жорстокості, якщо ми це демонструємо.

Дитина, яка виховується в умовах безправ’я, ніколи не буде поважати права іншої людини. І, навпаки, добра, гарна поведінка дітей породжується тільки добром. Дивно, але ненасильство набагато більше сприяє гармонійному розвитку дитини, ніж грубе і жорстке поводження з нею.

Наші необдумані агресивні дії по відношенню до дитини часом можуть бути викликані не провиною дитини, а нашою втомою, неприємностями і невдачами, роздратуванням і т.д. Гнів, вилитий на дитину, нічому її не вчить, а тільки принижує, ображає і дратує. Домагаючись видимого короткочасного послуху, батьки своєю жорстокістю виховують фальш і обман, притупляють процес нормального розвитку дитини.

Жорстоке поводження з дітьми дуже часто викликає у них аж ніяк не каяття, а зовсім інші реакції: страх, обурення, протест, образу, спрагу помсти і компенсації, руйнування моральних гальм, прагнення до обману і хитрості, агресивну поведінку, зниження самооцінки, ненависть до себе і оточуючих (якщо дитину часто б’ють).

Жорстоке поводження з дітьми, зазвичай, також викликає затримку їх психічного і соціального розвитку. Так, діти не завжди поводяться, як чисті й лагідні янголи, і виховувати їх – справа дуже нелегка. Але з усіх важких ситуацій, у які вони часом ставлять своїх батьків, потрібно шукати вихід без приниження людської гідності дітей, без застосування образ і, тим більше, тілесних покарань.

До чого призводять фізичні покарання? По-перше, у дитини формується стійке переконання: насильство – найкращий та єдиний спосіб досягти бажаного та судження: коли я стану дорослим й у мене будуть власні діти, я теж їх битиму. А коли хтось із дітей, страждаючи від побиття, і запевняє себе, що ніколи не каратиме власних дітей, то, ставши дорослим, рідко реалізує свої дитячі плани, а йде узвичаєним шляхом, прокладеним крізь століття його предками.

По-друге, складається неусвідомлене, а від того ще небезпечніше переконання – мене б’є людина, яка мене любить, тож і я, у свою чергу, маю право бити того, кого люблю. Це підсвідоме судження є мотивацією у дитячих бійках, а згодом може яскраво проявитися в дорослому віці у таких формах поведінки, як мазохізм – б’є мене, тобто любить; садизм – люблю, себто маю право бити; й садомазохізм – прийняття, схвалення та отримання задоволення від фізичного насильства у стосунках між людьми.

Крім того, биття може призвести до пробудження ранньої дитячої сексуальності – дитина, яка відчула під час побиття оргазм, надалі провокуватиме батьків до акту екзекуції, щоб знову відчути сексуальне задоволення. Страшно, що отримання задоволення від жорстокості та болю у майбутньому може стати для людини нормою життя.

По-третє, у дитини, яку фізично карають за якусь провину (за реальним або помилковим звинуваченням) значущі для неї люди – батьки – може виникнути агресія – мотивована деструктивна поведінка, яка суперечить нормам людського співіснування, завдає фізичної шкоди людям або стає причиною їхнього психологічного дискомфорту. Ця поведінка провокується ненавистю до тих, хто викрив провину, та бажанням помститися, але так, щоб ніхто про це не дізнався, щоб уникнути покарання. Або інша протилежність – аутоагресія – агресія щодо себе, почуття провини, що призводить до алкоголізму та наркоманії, а подекуди й до крайньої форми – суїциду. «Я поганий, бридкий, мене немає за що любити, я нікому не потрібний, життя не має сенсу,» – так розмірковує людина, яка зважилася накласти на себе руки.

Чому батьки вдаються до фізичних покарань?

Якби люблячі батьки знали про можливі наслідки своїх виховних зусиль, чи стали б вони фізично карати свою дитину? Здавалося б, відповідь очевидна.

Проте, на жаль, навіть ті дорослі, які здогадуються або напевно знають про сумні наслідки насильства, все ж вдаються до нього. Які ж причини такої поведінки:

· стійке переконання, що так роблять УСІ, жодна дитина, мовляв, не виросла без фізичного покарання, нас у дитинстві били, але ж ми виросли нормальними людьми;

· відчуття власної неспроможності змінити поведінку дитини. У стані роздратування, розгубленості обирають найперше, що спадає на думку – фізичне покарання дитини з благородною виховною метою;

· безкарність дорослого перед дитиною.

Виховання без насильства

yuliamoroz0591 — 2024-03-19 14:01:09 UTC

Потім, уже після того, як акт фізичного покарання відбувся, батьківські роздуми з цього приводу можуть іти різними шляхами:

· звинувачення – дитина, мовляв, сама винна у тому, що трапилося! Якби не робила поганого, не говорила б зайвого, я б нізащо її не бив. Хай поводиться добре, щоб не бути битою;

· самообман – чим дужче покараєш (так, щоб запам’ятала), тим імовірніше, що дитина такого більш ніколи не скоїть. І справді, в деяких випадках подібна поведінка більше не повторюється, але не тому, що дитина усвідомила свою провину, а лише з побоювання бути покараною. Поведінка дитини у цьому разі не змінюється, вона отримує урок – погане слід робити так, щоб тебе не викрили;

· самовиправдання – не утримався, в усьому винні нерви, намагатимуся, щоб таке більше не повторилося чи хоча б траплялося якнай- рідше, і висновок: треба шукати інші шляхи впливу на дитину;

· каяття – визнання провини перед дитиною та намагання вибачитися перед нею.

Буває, що каяття стає останньою краплею для остаточного прийняття батьками рішення: «Більше ніколи не підніму руку на сина». Надалі відбувається величезна внутрішня робота дорослого над собою з метою знаходження та застосування інших – ненасильницьких – методів впливу на дитину.

Проте, якщо систематично виникає замкнене коло: побив – покаявся – вибачився (не обов’язково на словах, показною ніжністю та пестощами, задобрюванням подарунками, дозволом робити те, за що нещодавно карали) – знову побив – є небезпека виростити з дитини асоціальний елемент, злочинця, в окремих випадках – навіть маніяка. За невизначеної батьківської позиції у дитини збиваються соціальні орієнтири, він не може зрозуміти, чого ж від нього вимагають батьки. Схвалюють і карають за ті самі вчинки. Цей шлях значно гірший за той, коли дорослий упевнений у справедливості фізичного покарання у виховних цілях і застосовує його.

· Вийти з ситуації, коли раптом здається, що потрібно застосувати покарання, або попередити таку ситуацію допоможуть наступні рекомендації:
прислухайтеся до своєї дитини, намагайтеся почути і зрозуміти її. Вислухайте проблему дитини. Не обов’язково погоджуватися з її точкою зору, але завдяки батьківськiй увазі вона відчує свою значимість і людську гідність;
приймайте рішення спільно з дитиною, а також дайте їй право приймати самостійні рішення: дитина більш охоче підкоряється тим правилам, які встановлювала сама. При цьому ми не заперечуємо, що деякі рішення можуть приймати тільки батьки. Надайте дитині можливість відпочити, переключитися з одного виду діяльності на інший;

· вимагаючи чогось від дитини, давайте їй чіткі і ясні вказівки. Але не обурюйтеся, якщо дитина, може щось не зрозуміла або забула. Тому знову і знову, без роздратування, терпляче роз’яснюйте суть своїх вимог. Дитина потребує повторення;

· не вимагайте від дитини відразу багато чого, дайте їй поступово освоїти весь набір ваших вимог: вона просто не може робити все відразу;

· не пред’являйте дитині непосильних вимог: не можна від неї очікувати виконання того, що вона не в силах зробити;

· не дійте зопалу. Зупиніться і проаналізуйте, чому дитина поводиться так, а не інакше, про що свідчить її вчинок;

· подумайте, в чому складність ситуації, в яку потрапила дитина? Чим ви можете їй допомогти в цій ситуації? Як підтримати її?

Виховання без насильства

yuliamoroz0591 — 2024-03-19 14:01:20 UTC

Принципи виховання без покарань

Безумовна любов до дітей. Любити дітей потрібно не за те, що вони слухняні, розумні, талановиті та кмітливі. Любіть їх всією душею просто за те, що вони є. Незабаром ви побачите, що дитина відповідає вам тим самим. Навіть найнеслухняніший малюк потребує батьківської любові. Разом з дитиною ви зможете подолати неприємні емоції та будь-які труднощі, якщо завжди пам’ятатимете, що рідніше одне одного у вас нікого немає.

Час з дитиною. Приділяйте своїй дитині достатню кількість часу. Для дитини вкрай важливим є контакт з батьками, вона має розуміти, що є потрібною мамі і татові. Час, коли тато сидить перед комп’ютером, а дитина поряд дивиться мультики – не рахується. Вам, можливо, не дуже цікаво гратися з малюком в пазли чи машинки, але для нього ці моменти неймовірно важливі.

Індивідуальність. З самого раннього віку дитина починає проявляти свій характер. Часто це супроводжується помилками, за яку малюка нерідко сварять, а іноді й карають. Цим матусі та татусі лишають дитину індивідуальності, тому в майбутньому вона може боятися проявляти себе. Заохочуйте будь-які намагання дитини продемонструвати особисті якості, і вона виросте сильною особистістю. Така, яка є. Сприймайте свою дитину такою, якою вона є. Вона може бути неслухняною і вередливою, але вона – ВАША.

Особистий приклад. Якщо в сім’ї часто виникають сварки, батьки кричать один на одного, то марно вимагати від дитини не підвищувати голос. Вона бачить, як спілкуються дорослі, і точно копіює їх модель поведінки. Якщо вам щось не подобається у вашій дитини, спробуйте пошукати схожі риси у своєму характері та позбутися їх. Психологи стверджують, що діти краще сприймають дії, аніж слова, тому батькам варто слідкувати за своєю поведінкою чи вчинками.

Не змушуйте. Якщо ви прагнете чогось від малюка, спробуйте пояснити йому, чому краще зробити саме так, а не змушуйте його до цього.

Схвалення. Хваліть дитину, коли вона гарно поводиться, допомагає, збирає іграшки і т.д. Тоді вона розумітиме, що вчиняє правильно.
Послідовність. Якщо ви вчора сказали дитині, що їй необхідно йти спати о дев’ятій годині, а сьогодні вже дозволили сидіти перед екраном до десятої, майте на увазі, що наступного разу вона не сприйматиме ваші слова серйозно і буде знати, що правило можна порушити. Для того, щоб навчитися виховувати дітей без покарань, необхідно замислюватися над кожною проблемною ситуацією і сприймати дитину як друга.

Про факти жорстокого поводження з дітьми або реальну загрозу їх вчинення повідомте службу у справах неповнолітніх чи соціальну службу, або зателефонуйте на Всеукраїнську дитячу лінію.

Всеукраїнська дитяча лінія «Телефон Довіри»: 0-800 500 21 80

Національна «гаряча лінія» з питань насильства та захисту прав дітей: 0-800 500 33 50

«Психічна саморегуляція. Корисні вправи»

yuliamoroz0591 — 2024-03-19 14:01:35 UTC

Психічна саморегуляція – це управління своїм психоемоційним станом за допомогою слів (думок), образів та тілесних функцій.

Дехто дотримується думки, що організм має справлятися сам. Така концепція за сьогоднішніх умов дещо ускладнена. Зрозуміло, в організм людини «вбудована» базова система саморегуляції, але, по-перше, в ній не передбачені нинішні навантаження, а по-друге, ми не дуже до неї прислуховуємось. Наприклад, чи завжди ви лягаєте спати, якщо відчуваєте потребу? Таких прикладів забагато, тому пропонуємо три легкі вправи як допомогти собі.

🔹Вправа «Думки на папері»

Корисно використовувати або на ніч, перед засинанням, або якщо відчуваєте, що голова перевантажена думками.

Візьміть аркуш паперу (або створіть новий документ на пристрої) і виписуйте всі думки, які приходять у цей момент, хаотично, незалежно від їх важливості. І так до відчуття, що все, в голові нічого не залишилося. Після такого перенесення інформація залишається у зовнішньому світі і немає потреби утримувати її в оперативній пам'яті.

🔹Вправа «Розтяжка мислення».

Наше мислення працює зазвичай за звичними схемами, але не завжди вони найефективніші. Ефективне мислення – це те, що допомагає вирішувати проблеми, досягати цілей і не «заганяти себе» у страхи та негатив. Тому, якщо ви помічаєте у себе схильність до песимізму та тривожності, спробуйте «розтягнути» своє мислення (зробити його гнучкішим) за допомогою гри.

Щоразу, помічаючи у себе думку-катастрофу чи думку «як це погано», продовжіть її фразою «і це добре, тому що…». Ймовірно, ідеї не з'являться так просто, проте не здавайтеся. Якщо зовсім нічого на думку не спадає, підключіть фантазію: а якби йшлося про іншу планету? Або про інший світ?

Наприклад, «сьогодні дуже холодна погода… і це добре, бо якщо зима стане аномально теплою, то й літа нормального не буде». Або «я знову накосячив зі звітом… і це добре, тому що наступного разу я цю помилку точно побачу і не пропущу».

Мета вправи – збити себе з протоптаних (зокрема лише на рівні нейронів) шляхів негативної оцінки ситуації.

🔹 Вправа «Уява користі».

У психотерапії спрямоване використання образів називається візуалізацією. Ось уявіть, що ви відрізаєте лимон. Якщо так, то, напевно, відчули, що в роті з'явилася слина. Це організм відреагував на образ, хоча насправді нічого не відбувалося.

Наш організм дуже довіряє тим образам, які ми створюємо у психіці. Про це слід пам’ятати, якщо любите програвати в голові картинки зі страшними наслідками. І не дивуйтеся, що реально стає тривожно. Як можна використовувати цю особливість?

Якщо коротко, то, бажаючи стати, наприклад, бадьорішим, можна уявити себе саме таким (і бажано супроводити це образами – наприклад, як сонце посилає енергію через свої промені і вони наповнюють вас енергією).

Якщо ж потрібно розслабитись – тоді до ваших послуг інші образи – наприклад, як після лазні чи масажу ви п'єте ароматний чай. А ще уява допоможе корегувати емоції, наприклад гнів: необов'язково бити посуд чи оргтехніку насправді, можна зробити все це в уяві, ефект полегшення теж буде.

Психічне здоров’я і харчування: в чому зв’язок?

yuliamoroz0591 — 2024-03-19 14:01:52 UTC

Коли мова йде про турботу про психічне здоров’я, найчастіше звертають увагу на сон, фізичну активність, соціальну підтримку, а також “здорові” думки. Сьогодні ми хочемо поговорити про ще один невід’ємний компонент психічного добробуту людини – особливості харчування.

Зв’язок харчування і психічного здоров’я неочевидний, але він є. Цей зв’язок є нерозривним і двостороннім: неправильний вибір раціону збільшує проблеми з психічним здоров’ям, а наявність таких проблем, в свою чергу, призводить до поганих харчових звичок. У “позитивний” бік рух, на щастя, теж двосторонній.

Де зв’язок?

Попри те, що кишківник і мозок містяться в різних частинах тіла, вони насправді поєднані: блукаючий нерв бере початок у стовбурі головного мозку й веде до кишківника, сполучаючи його з центральною нервовою системою. Діставшись до травного тракту, цей нерв розгалужується й утворює тоненькі нитки, що огортають увесь кишківник оболонкою, схожою на плетений светр. Оскільки блукаючий нерв пронизує стінки кишківника, він відіграє важливу роль у перетравлюванні їжі, однак його головна функція полягає в тому, щоб передавати нервові сигнали між кишківником і мозком. Передання інформації в тілі людини має хімічну основу.

Нейрони (нервові клітини), що знаходяться у вашому кишківнику (у всьому шлунково-кишковому тракті), спілкуються з певними ділянками мозку і викликають вивільнення нейрохімічних речовин (дофамін, серотонін), які можуть спонукати вас діяти певним чином, відчувати, почуватись загалом.

Власне ця “комунікація” кишківника і мозку спирається на величезну спільноту мікроорганізмів, які живуть у травній системі: цю сукупність бактерій називають мікробіомом. Коли мікробіом ферментує їжу до простіших речовин, її складники безпосередньо впливають на нейромедіатори, які надходять до мозку, змінюючи ваше мислення та самопочуття. Крім того, отримані внаслідок травлення їжі сполуки транспортуються крізь стінки кишківника в кровоносну систему, впливаючи на мозок ще й таким шляхом.

Отже, суть така:

нам потрібно плекати цей мікробіом, щоб якнайкраще підтримувати наше психічне та фізичне здоров’я. Між іншим, понад 90% рецепторів серотоніну – хімічної речовини, що грає ключову роль в регуляції настрою – розташовані саме в кишківнику.

Як забезпечити добре життя корисних бактерій?

Деякі продукти харчування сприяють розмноженню корисних бактерій, тоді як інші пригнічують цей процес. І наш мозок потребує належного балансу кишкових бактерій, щоб виробляти хімічні речовини, необхідні йому для підтримання стабільного та здорового стану. Але й аби підтримувати належний баланс бактерій, кишківникові потрібно, щоб мозок був у стабільному й здоровому стані…Тож задача не проста, але не неможлива.

Яке харчування сприяє процвітанню мікробіома?

ферментовані продукти (квашені овочі, натуральний йогурт, кефір)

рослинна їжа з високим вмістом клітковини (овочі, бобові та цільнозернові)

пробіотики (кисломолочні напої, які містять живі біфідо- та лактобактерії)

пребіотики (овес, банан, свіжі листочки та висушені корені цикорію, часник)

Що пригнічує щасливе життя мікробіома і нашого психічного здоров’я?

продукти, які містять емульгатори, зокрема Е-469, Е-466 (маргарин, майонез, вершкові креми та соуси, глазуровані чи з “помадкою” солодощі…)

продукти тривалого зберігання

штучні підсолоджувачі

надмірна термічна обробка

надмірна (де не потрібно) дезінфекція.

Психологічний клімат в родині

yuliamoroz0591 — 2024-03-19 14:03:32 UTC

Сім’я особлива атмосфера, куди дитина несе свою радість і горе, роздуми і сумніви. Саме від сімейного спілкування віє теплотою і сердечністю, турботою про дітей, доброзичливістю і чуйністю. Психологи стверджують, що саме сімейне спілкування — запорука доброго настрою і душевного спокою. І з другого боку — ніде люди не ранять так боляче, як вдома, в сімейних конфліктах. Психологічний клімат родини дуже важливий для психічного здоров’я дитини, він суттєво впливає на дитину, спричиняє стан комфорту, або дискомфорту. Стиль поведінки батьків позначається на становленні дитини, її розвитку.

Кожна історична епоха характеризується своїми стилями виховання. Під стилями сімейного виховання слід розуміти найбільш характерні способи ставлення батьків до дитини, що застосовують певні засоби і методи педагогічного впливу, які виражаються у своєрідній манері словесного обігу та взаємодії.

Авторитарний виховний стиль (в основі – тактика диктату) означає пригнічування почуття гідності, ініціативи, самостійності одними членами сім’ї (найчастіше дорослими) у інших. Жорсткі накази, примус, свавілля батьків призводять до значних порушень у формуванні особистості дитини. Як свідчать дослідження, погрози, насильство, тиск викликають у відповідь грубість, спалахи агресивності, брехливість, лицемірство, навіть відверту ненависть. Якщо батькам, іншим значущим дорослим вдається зламати опір дитини, то водночас вони ламають і важливі якості особистості, на які, власне, немає запиту в даних умовах і розвиток яких стає неможливим: самостійність, віру у власні сили, почуття гідності, ініціативність тощо.

Демократичний стиль сімейних стосунків (тактика співробітництва) передбачає не лише батьківську підтримку й допомогу дітям в їх окремих справах, а й взаєморозуміння, взаємоповагу дітей і батьків, встановлення партнерських на паритетних основах взаємин, заснованих на співчутті, співпереживанні, відповідальності за наслідки власної активності.

Ліберальний стиль (тактика невтручання). Система міжособистісних відносин у сім’ї будується на визнанні (доцільності) незалежного існування дорослих і дітей. Батьки як вихователі, за даним типом взаємин, найчастіше ухиляються від активного позитивного втручання в життя дитини. Їх більше приваблює комфортне співіснування з дітьми, яке не потребує глибоких душевних переживань. За таких умов дитина стає емоційно байдужою до інших, яскраво проявляється егоцентризм, індивідуалізм, а сім’я для неї – лише необхідна формальність.

Потуральний виховний стиль (тактика опіки й безоглядної любові). Батьки власними зусиллями, працею намагаються задовольнити всі потреби дитини, відгороджуючи її від будь-яких турбот, складностей тощо. Відтак дитина, яка штучно позбавлена можливості проявляти себе в досягненні певних результатів, відповідати за наслідки своїх дій тощо, зростає інфантильною, безпорадною, безініціативною, уникає відповідальності за певні дії, рішення. Домінуючою характеристикою людини, що зростає в умовах потурального стилю, – егоцентризм. У ставленні до людей, які її оточують, діє установка: кожен, хто не ставить за мету задовольняти її потреби, – егоїст, людина небажана для подальшого спілкування, навіть ворожа.

Виділяють також нестійкий стиль виховання, для якого характерний непрогнозований перехід батьків від одного до іншого стилю ставлення до дитини. Такі „перепади” породжують у неї недовіру до батьків, відчуженість, формують установки реагувати не на зміст звертань, вимог, а на форму. Для задоволення своїх індивідуалістичних потреб діти зазвичай намагаються використати ситуативно сприятливий емоційних фон стосунків з батьком або матір’ю.

Нездатність батьків виробити сприятливу для розвитку дитини виховну позицію може призвести до глибоких порушень у стосунках з дітьми, до жорстокості стосовно них. Слід зазначити, що батьки переносять особистісні проблеми і проблеми у стосунках з іншими членами сім’ї на дітей переважно підсвідомо, найчастіше з глибоким переконанням, що саме так дитині роблять добро. Проте неадекватне ставлення батьків призводить до деформації особистості дитини, утрудняє можливості її самореалізації, актуалізуючи тим самим необхідність надання сім’ї психологічної допомоги.

Правило ефективного сімейного виховання дітей:

Що робити батькам, а також іншим людям, які хочуть відповідально підготуватися до непростої ролі сімейного вихователя?

Правило №1. Безумовно приймати дитину — любити її не за те, що вона красива, розумна, здібна, а просто так, просто за те, що вона є. Така потреба у приналежності, у необхідності іншому є однією з фундаментальних людських потреб. І задоволення її — це необхідна умова для нормального розвитку особистості. Такі повідомлення передаються через привітні погляди, ласкаві дотики, обійми, прямі слова на зразок “як добре, що ти у нас є”, “радий тебе бачити”, “добре, коли ми разом” тощо.

🌙 8 питань дітям перед сном 🌙

yuliamoroz0591 — 2024-03-19 14:04:54 UTC

Вечір - це ідеальний момент для зв'язку зі своїми дітьми та унікальний час, коли батьки можуть зануритися у світ дитячих мрій. Це момент, коли діти відкривають свої серця та розповідають про день, діляться своїми враженнями та емоціями. Це сприяє розвитку емоційного зв'язку, довіри та сприйняття дитини.

Питання перед сном - це не просто розмова, а справжній ритуал, який зміцнює батьківську близкість та робить кожну ніч особливою.

Тож даруйте своїм малюкам цю чудову можливість розповісти вам про свої фантазії, мрії та бажання. Допоможіть їм розкрити внутрішній світ, де криються справжні скарби. Ваша увага і турбота - ключі до щасливих спогадів про дитинство, які зберігаються в серці на все життя.

yuliamoroz0591 — 2024-03-19 14:05:05 UTC

yuliamoroz0591 — 2024-03-19 14:05:14 UTC

yuliamoroz0591 — 2024-03-19 14:05:22 UTC

yuliamoroz0591 — 2024-03-19 14:06:06 UTC

yuliamoroz0591 — 2024-03-19 14:06:13 UTC

yuliamoroz0591 — 2024-03-19 14:06:20 UTC

lisnata13 — 2024-03-21 05:48:36 UTC

lisnata13 — 2024-03-21 06:11:48 UTC

lisnata13 — 2024-03-21 10:26:40 UTC

Шановні колеги. Психологи радять для зменшення впливу стресу на організм та зниження рівня тривожності наповнювати наше життя рутиною. Рутина - це консерватизм в деяких діях, слідування шаблону, сталим правилам і навичкам. Для нас щоденна рутина, яка відволікає нас - це робота.

lisnata13 — 2024-03-22 10:13:18 UTC

Нічого не хочу: де шукати причину?

yuliamoroz0591 — 2024-03-22 16:12:14 UTC

Надмірний дофамін

Імпульсивні бажання є джерелом швидкого дофаміну. Однак часто це призводить до зворотного результату. Через перенасичення дофаміном розваги чи хобі, які приносили радість раніше, більше не виконують своє завдання. Надмірне вироблення дофаміну шкодить мотивації.

Відсутність віри в себе

Коли людина знецінює власні мрії та цілі, в її голові автоматично виникає запитання «А навіщо тоді щось робити?». Буденні справи та будь-які зусилля здаються безглуздими. Тому перший крок у боротьбі з апатією – це віра в себе.

Втома та вигорання

Це так очевидно, однак ми часто здатні до останнього не помічати «слона в кімнаті». Апатія – це чіткий сигнал, що надсилає нам тіло, коли потрібно зробити перерву.

Сором за власні бажання

«Хотіти не шкідливо» та інші подібні афоризми часто адресують людям із «надмірними», на думку оточення, бажаннями. «Відпочити? Від чого? Ти ж просто сидиш вдома з дитиною». «Поїхати за кордон? Навіщо? У твоєму регіоні спокійно». Це лише кілька прикладів того, як у людини може з'явитися почуття сорому за власні бажання. Але насправді ви ж не зробили нічого поганого. Пам'ятайте про це.

фрази для підтримки дітей

lisnata13 — 2024-03-25 12:40:34 UTC

Вправа "Комплімент собі"

lisnata13 — 2024-03-25 12:41:14 UTC

гра "Знайди за адресою"

lisnata13 — 2024-03-26 10:03:40 UTC

гра "Знайди за адресою" - на розвиток логічного мислення, уваги. Спробуйте пограти. Пояснення таке: за адресою в місті можна знайти будинок, кав'ярню, кінотеатр. В адресу входять дві координати: вулиця і будинок. По вулиці А в першому будинку живе м'яч, в четвертому будинку живе пірамідка. Знайди, за якою адресою живе кубік Рубіка і т.д.

lisnata13 — 2024-03-26 10:04:13 UTC

Про емоції

lisnata13 — 2024-03-27 06:59:03 UTC

Про креативні рішення

lisnata13 — 2024-03-27 06:59:27 UTC

Про особисті кордони вихователя

lisnata13 — 2024-03-28 06:06:53 UTC

ЯК ПІДНЯТИ САМООЦІНКУ ДІТЕЙ

lisnata13 — 2024-03-29 08:19:30 UTC

Посібник Стаємо сильнішими

lisnata13 — 2024-04-02 07:49:00 UTC

Ігри, які навчать дитину використовувати своє тіло для заспокоєння, зняття агресії, тривожності

lisnata13 — 2024-04-02 07:50:09 UTC

Як підтримувати дітей під час війни

lisnata13 — 2024-04-02 07:51:12 UTC

Виховання дошкільнят - непросте завдання. Але це може стати веселим заняттям!

glotovaleriia — 2024-04-02 09:57:09 UTC

lisnata13 — 2024-04-04 06:08:04 UTC

lisnata13 — 2024-04-04 06:08:16 UTC

Як музика і співи під час війни впливають на дітей

lisnata13 — 2024-04-04 06:32:10 UTC

що подивитися разом

lisnata13 — 2024-04-05 06:00:19 UTC

yuliamoroz0591 — 2024-04-08 08:42:38 UTC

yuliamoroz0591 — 2024-04-08 08:42:47 UTC

Пам'ятка для батьків "Дитячі почуття"

yuliamoroz0591 — 2024-04-08 08:44:04 UTC

Пам'ятка для батьків "Дитячі почуття"

yuliamoroz0591 — 2024-04-08 08:44:12 UTC

Пам'ятка для батьків "Дитячі почуття"

yuliamoroz0591 — 2024-04-08 08:44:19 UTC

Пам'ятка для батьків "Дитячі почуття"

yuliamoroz0591 — 2024-04-08 08:44:31 UTC

Пам'ятка для батьків "Дитячі почуття"

yuliamoroz0591 — 2024-04-08 08:44:44 UTC

Пам'ятка для батьків "Дитячі почуття"

yuliamoroz0591 — 2024-04-08 08:45:02 UTC

Пам'ятка для батьків "Дитячі почуття"

yuliamoroz0591 — 2024-04-08 08:45:10 UTC

Цикл соціальних роликів з порадами психологів

yuliamoroz0591 — 2024-04-08 08:46:44 UTC

Виховуємо казкою

yuliamoroz0591 — 2024-04-08 08:47:29 UTC

«Казка, фантазія – це ключик, за допомогою якого можна відкрити джерела думки і слова. Без казки, без гри уяви дитина не може жити… Казка – це образно кажучи, свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки і мови». В. Сухомлинський

Дошкільний вік є найбільш важливим періодом формування моральних і загальнолюдських цінностей. Одним з ефективних засобів розвитку доброзичливих взаємин у дітей дошкільного віку є казка. У чарівний світ казок дитина потрапляє в самому ранньому віці. Слухаючи їх, малюк, немов по сходах, йде по життю і залишається з нею назавжди. З дитячої казки починається його знайомство зі світом літератури, з миром людських взаємин і з навколишнім світом в цілому. Казка є таким же необхідним етапом розвитку дитини, як і гра.

Казка активно впливає на почуття і розум дитини, розвиває його сприйнятливість і емоційність. У казці ніхто не вчить дитину «жити правильно».

Дитина вчитися розуміти вчинки героїв казки, події казкового сюжету природно і послідовно випливають одне з іншого. Діти прагнуть скористатися позитивним прикладом свого героя. Казка допомагає виробити те чи інше ставлення до навколишньої дійсності, до вчинків людей, викликає прагнення наслідувати хорошому казковому герою і противитися поганому поводженню казкових героїв, тим самим закласти в душі і свідомості дитини певні моральні установки. Діти і казка нероздільні, вони створені одне для одного і тому знайомство з казками допомагає у вирішенні морального виховання дітей дошкільного віку.

Казки є важливим виховним засобом, протягом століть виробленим і перевіреним народом. Життя, народна практика виховання переконливо довели педагогічну цінність казок. Діти і казка - нероздільні, вони створені одне для одного і тому, знайомство з казками свого народу має обов'язково входити в курс освіти і виховання кожної дитини.

Народні казки містять своєрідну програму морального виховання. Поряд з приказками та прислів'ями народні казки є найважливішим засобом морального виховання дітей. Формуючи у дітей перші моральні уявлення, вихователь прагнути прищепити дітям почуття прекрасного, адже, поняття етики та естетики в педагогічному процесі тісно взаємопов'язані.

Дійсно, не можна навчити дитину правди, добра, без формування у нього понять «гарне» і «негарне», «справжнє» і «хибне», не можна навчити його прагнути до захисту правди, добра, чи не сформувавши в нього емоційний протест проти зла і брехні , вміння цінувати прекрасне й добре в природі і людях.

Одним з головних засобів морального виховання є книга. Книга казок - це перший «підручник життя» людини. Казка є невід'ємним елементом у вихованні дітей. Вона доступною мовою вчить дітей життя, розповідає про добро і зло. Діти легше розуміють казку, ніж прісну дорослу мову. Тому якщо дорослі хочуть допомогти пояснити щось дитині, підтримати його, доведеться згадати мову дитинства - казку. Читаючи і розповідаючи казки, дорослі розвивають внутрішній світ дитини. Діти, яким з раннього дитинства читають казки, швидше починають говорити, правильно висловлювати свої думки. Дитячі казки розширюють словниковий запас малюка, допомагають правильно будувати діалог, розвивають зв'язну логічну мова. Не менш важливо зробити мову дитини емоційною, красивою. Формується вміння ставити запитання. Велике значення треба приділити конструювання слів, пропозицій, словосполучень. Дуже важливий зв'язок між мовленнєвою та розумовою діяльністю дітей. Казка допомагає формувати основи поведінки і спілкування.

Для читання казок важливо вибрати «правильний» час, коли дитина буде спокійною і в доброму гуморі. Можна робити це перед сном, коли є час обговорити казку. Читати потрібно з задоволенням і не відволікатися, це принесе більше користі і позитивних емоцій. Казки розширюють пізнання дітей. Роль дитячих казок у вихованні дітей не може бути не помічена. Дитина, представивши образи, вчиться розуміти внутрішній світ героїв, співпереживати їм і вірити в силу добра. Роль дитячих казок не обмежується тільки приємним проведенням часу. Після прочитання казки важливо поговорити з дитиною використовуючи питання: Чи сподобалася тобі казка? Що сподобалося найбільше? Хто головний герой? Хто з героїв сподобався? Як вчинив головний герой? А як би ти вчинив на його місці? Пояснити малюкові, як чинити не можна і як можна, закріплювати бажання слідувати позитивний приклад героїв казки.

Казка є одним з найдоступніших засобів, для повноцінного розвитку дитини. Не потрібно применшувати роль дитячих казок у вихованні дітей. Отже, правильно підібрати казки з віковими особливостями дітей, можна позитивно впливати на емоційний стан дитини. Схвалення позитивних вчинків казкових героїв і несхвалення негативних дозволяє малюкам не тільки зрозуміти але і застосовувати в реальному житті поняття про те, як можна чинити, а як не можна.

ВІКНО ТОЛЕРАНТНОСТІ ДО СТРЕСУ

yuliamoroz0591 — 2024-04-08 08:49:14 UTC

Поговоримо про нашу НЕРВОВУ СИСТЕМУ

В психології є таке поняття як ВІКНО ТОЛЕРАНТНОСТІ.

Якщо коротко, це міра нашої здатності впоратися з реальністю. Витримати її, прийняти виклики, зберігати функціональність та ясний розум). А не втекти від неї чи закрити долоньками оченята.

Вікно толерантності - це коли я почуваюсь в безпеці, можу бути в оптимальному стані спокою (відпочинок, розслаблення) або в оптимальному стані активності (цікавість, відкритість, ефективність, фізична активність).

Це стан, коли я комунікую з людьми, співпрацюю. Почуваюсь “я достатньо ок, а світ і люди достатньо безпечні”.

Але світ складний та непередбачуваний, та й ми не ідеальні роботи.

Тож буває, що наша здатність впоратися - значно менша за навантаження яке приносить реальність.

Наше вікно толерантності звужується, бо:

Прямо зараз ситуація дуже складна і травматична, і її масштаб перевершує мою здатність витримати це і зарадити цьому. Мало мого внутрішнього ресурсу, мало підтримки зовні.

Або в результаті дуже тривалого стресу нервова система настільки виснажена, що важко витримати навіть такі дрібниці як розбита чашка чи запізнення друга на зустріч.

В таких умовах нервова система перебуває в стані “небезпека” і займається виживанням. Для цього в нас є дві базові реакції:

ГІПЕРАКТИВНА реакція нервової системи (тривога, панічні атаки, нескінченні перевірки, гіперобдумування що пішло не так і як я мав зробити але не зробив, заїдання стресу тощо).

Тут наш організм в режимі мобілізації сил - під дією гормонів стресу виділяється багато енергії, бо так закладено мільйонами років еволюції: бачиш тигра? бий його або тікай! для цього ось тобі купа енергії щоб вижити.

В цьому стані тіло напружене, люди поруч дратують, і хвилюєшся за кожну дрібницю.

занадто ПАСИВНА реакція (апатія, відстороненість, байдужість, безсилля, аж до відчуття відчаю яке може перерости в депресію та думки про самогубство).

Тут ми в режимі енергозбереження - сил так мало, що намагаємось зберегти хоч цей залишок. Апетит майже відсутній.

Хочеться полежати і щоб ніхто не чіпав. Опускаються руки. Уникання контакту, підтримки й руху.

Так працює наша нервова система, коли нам складно.

Коли ми виснажені.

Коли ми проживаємо дуже складну ситуацію життя.

Це нормальні реакції на ненормальні обставини.

ЯК З ЦЬОГО ВИХОДИТИ?

Якщо коротко: чим більше стресу - тим менше вікно толерантності.

Чим більше ресурсу - тим віконечко розширюється.

Тому: помітили реакцію бий/біжи/замри? Отже, мені зараз складно.

Отже, що я можу зробити і до кого звернутися щоб підтримати себе? Щоб добрати сил.

Шукаємо сферу свого впливу: в усьому цьому хаосі на що я впливаю? що залежить саме від мене? що я можу зробити? на що і на кого опертися?

Бий/біжи? - сповільнюємось, робимо паузу, дихаємо, повертаємось в фізичне тут і зараз (5 сенсорних відчуттів).

Замри? - м’яко активуємо. Посильними маленькими кроками, поступово збільшуємо рівень фізичної активності (з депресії виходимо ногами) та рівень ресурсної активності (робити щось для себе в задоволення та відпочинок, навіть якщо це полегшення на 1 бал з 10). Кожен день по-трохи, а не чекаючи вихідних чи відпустки.

ДОЗВІЛ СОБІ ПОДБАТИ ПРО СЕБЕ. Поставити себе в пріоритет, бо здоровий егоїзм - запорука виживання, і без нього ми не можемо допомогти іншим (принаймі на довго нас не вистачить).

Без нереалістичних гіпервимог.

10 причин чому корисно обійматися:

yuliamoroz0591 — 2024-04-08 08:55:45 UTC

1. Обійми роблять нас щасливими! Коли ми обіймаємо іншу людину, наші залози в організмі вивільняють відомий вже нам гормон, а він, згідно з науковими дослідженнями, пов’язаний зі «щастям».

2. Обійми лікують від стресу! Знову ж таки, щирі обійми, збільшуючи рівень «гормону щастя», знижують рівень «гормону кортизолу» в організмі. А всі ви знаєте, що високий рівень «гормону кортизолу» призводить до надлишкової ваги і навіть такої хворобі, як діабет.

3. Діти потребують обіймів стільки ж, скільки води та їжі! На думку дослідників Гарвардського університету обійми нормалізують всі фізіологічні процеси в організмі дитини, які необхідні для її розвитку.

4. Обійми роблять учнів успішними у навчанні! Діти, які отримують підтримку від оточуючих, краще навчаються і стають добрими та чуйними в класі.

5. Обійми покращують будь-яку гру! Вчені Каліфорнійського університету Берклі (англ. University of California, Berkeley) довели, що чим більше між членами команд обіймів один з одним, тим більше шансів у команди на перемогу.

6. Коли багато обіймів в родини, всі менше хворіють! Фізіологи встановили, що обійми стимулюють вилочкову залозу, а вилочкова залоза є центральним органом імунної системи організму, що в свою чергу регулює вироблення лейкоцитів, які підтримують наше здоров’я.

7. Обійми найкращі допоміжні ліки від хвороб! Дослідники з Університету Ка́рнеги — Ме́ллона (англ. Carnegie Mellon University; CMU) довели, що люди, які під час хвороби отримували більше обіймів, мали менш виражені симптоми цих хвороб і швидше одужували.

8. Обняте серце — це здорове серце! Дослідження Університету Північної Кароліни показали, що щирі обійми спонукають до більшого приливу крові серця, що допомагає знизити частоту серцевих скорочень.

9. Закохана пара, яка часто обіймається — це щаслива пара! Закохані, які відчувають любов своїх партнерів через фізичну прихильність, мають більш високий рівень вже відомого нам «гормону щастя», а тому більше довіряють один одному, а від так — є найщасливішими.

10. Просто, не вимовляючи ні слова, обійми! Нехай хтось знає, що ти дбаєш про нього. За словами Дачера Келтнера, професора психології Каліфорнійського університету, ми ототожнюємо любов з простим людським дотиком. Уявіть собі, скільки любові може бути від великої кількості обіймів.

Навіщо дитині розпорядок дня

yuliamoroz0591 — 2024-04-09 14:29:07 UTC

Для чого потрібен розпорядок дня

1. Чому дитині важливо спати вдень

2. Як організувати діяльність дитини

Для дітей раннього та дошкільного віку розпорядок — основа виховання. У перші три роки життя працездатність нервової системи часто змінюється, а тому діти перебувають у постійному фізіологічному стресі. Сюди слід додати ще й ріст скелету, розвиток внутрішніх органів і головного мозку, насичене бурхливе емоційне життя й вікові кризи. Можна лише дивуватися, як дітям вдається з усім цим упоратися. Саме правильний розпорядок і запобігає перевтомі, зміцнює здоров’я, допомагає витримати колосальні навантаження.

Що таке правильний розпорядок дня

Правильний розпорядок дня — це раціональне чергування різних видів діяльності й відпочинку. Ще сто років тому педагоги й педіатри дійшли висновку, що чіткий розпорядок дня дає змогу виховати здорову дитину та оптимізувати її розвиток.

Утім, мало хто з сучасних батьків може похизуватися дотриманням правильного розпорядку дня дитини. «Яка різниця, коли він/вона лягає спати?», «Він/вона ж тата до ночі з роботи чекає», «У мене немає часу з ним/нею марудитися!» — такі фрази часто лунають під час бесід педагогів з батьками.

Якщо дитина недосипає, мало гуляє на свіжому повітрі, її працездатність знижується, вона швидко втомлюється, скаржиться на головний біль. І, як наслідок, у дитини розвиваються психосоматичні захворювання. Батьки починають водити її до лікарень лікувати незрозуміло від чого. Хоча насправді проблема криється в порушенні розпорядку дня.

Якщо дитина не дотримується розпорядку дня, це може негативно вплинути на формування культурно-гігієнічних навичок та вміння організовувати власну діяльність.

Часто на прийомі в лікаря батьки, які витратили чимало коштів на лікування дитини, не можуть повірити в те, що достатньо відновити розпорядок дня й симптоми незрозумілої хвороби зникнуть. Вони відмовляються брати на себе батьківську відповідальність і продовжують «заліковувати» дитину, хоча насправді лише погіршують її стан. Як свідчить досвід, таких батьків більшість. Через це дитина стає заручником психоемоційної незрілості дорослих, їхнього низького духовно-культурного й інтелектуального рівнів.

Скільки має спати дитина

Повноцінний сон має мати достатню для відповідного віку тривалість і глибину, як-от:

· у перші місяці життя дитина спить 20–22 години;

· у перший рік — 16–17 годин;

· у 2–3 роки — 14–15 годин;

· у 4–5 років — 13 годин;

· у 6–7 років — 12 годин.

Будь-які скорочення сну хоча б на дві години негативно позначаються на функціональному стані мозку. У дитини знижується працездатність, опірність організму до різноманітних інфекцій, підвищується втомлюваність. Тому діти зі слабким здоров’ям або ті, які одужують після хвороби, мають спати ще більше, ніж здорові

Нестача сну на першому році життя дитини має небезпечні відстрочені наслідки у віці 3–4 роки. Вони можуть зумовлювати:

· проблеми зі здоров’ям;

· агресивність у поведінці;

· порушення сну.

Тривалі порушення сну в дитини можуть мати опосередкований вплив на батьків. Зокрема, виявлено підвищення рівня депресій у матерів.

Також, аби сон насправді був повноцінним, для нього слід точно встановити час засинання й пробудження дитини. Батьки мають привчати дитину прокидатися й лягати спати в той самий час. Завдяки цьому в неї сформується умовний рефлекс щодо часу й обстановки сну, приміром, приглушене світло в кімнаті, казка на ніч з вуст тата/мами тощо.

Щоб сон дитини був здоровим, увечері варто обмежити її активні ігри, роботу за комп’ютером та забавки з будь-якими девайсами. Вечеря має бути легкою, без цукерок, шоколаду й міцного чаю. Обов’язково слід провітрювати дитячу кімнату, навіть якщо за вікном несприятлива й холодна погода. Адже прохолодне повітря сприяє швидкому засинанню й глибокому сну.

Чому денний сон важливий

Сон дорослої людини — монофазний. Це означає, що їй достатньо лише сну вночі. Дитячий сон поліфазний за своєю природою. При цьому кількість фаз, тобто періодів сну впродовж доби, скорочується в міру зростання дитини. Дошкільник може неперервно не спати 5,5–6 годин. Тож якщо дитина перебуває в дитячому садку більше п’яти годин, її потрібно вкладати спати вдень на 2–2,5 години. Денний сон дитини до шести років має тривати не менше двох годин — з 12-ї до 14-ї або з 13-ї до 15-ї години. Це час відновлення організму.

Тож чим корисний денний сон для дитини?

Зміцнює здоров’я

Добові біоритми сну й неспання визначають усі ритмічні процеси дитячого організму — від річних і багаторічних циклів росту до мікроритмів, які діють на рівні клітини й тривають частку секунди. Позбавляючи дитину денного сну, дорослі створюють підґрунтя для розладу біоритмів або десинхронозу. Серед його наслідків:

· підвищена збудливість і втомлюваність;

· затримка нервово-психічного й фізичного розвитку;

· відставання в рості;

· зниження імунітету;

· схильність до частих ГРЗ і дитячих інфекцій.

Стимулює розвиток

Денний сон допомагає засвоювати нові знання, зокрема й ті, які дошкільники отримують під час підготовчих занять до навчання у школі.

За допомогою електроенцефалографії вчені дослідили так звану біоелектричну активність дитячого мозку — рух нервових імпульсів відростками нейронів. Виявилося, що енцефалограма, знята під час сну в немовляти, практично не відрізняється від такої самої в дорослої людини. «Дозрівання» енцефалограми, типової для неспання, триває до 12–18 років. Це означає, що активність дитячого мозку під час сну за якістю перевершує його роботу за неспання.

Під час сну мозок людини перемикається зі сприймання інформації на режим її опрацювання й засвоєння. Що менша дитина, то більше вона дізнається, запам’ятовує. Отже, що більше денних «пауз» необхідно дитині, то довше має тривати її сон.

Поліпшує нічний сон

Той аргумент, що денний сон зміцнює нічний, часто дивує батьків. Утім, насправді дошкільник, який не спав удень, до кінця дня зазвичай так збуджується, що ввечері не може заснути, навіть якщо дуже хоче. Перенавантажений денними враженнями й інформацією мозок у такий спосіб сигналізує про складнощі з переробленням і засвоєнням даних. Наслідком безсоння є підвищена тривожність, нічні страхи й жахіття.

Відмова від денного сну — симптом низки станів, найпоширеніший з яких — синдром гіперактивності. Тож зазвичай дитина, яка не спить вдень, потребує консультації невролога.

Денний сон допомагає згладити вплив на організм дошкільника стресових чинників і несприятливої екологічної ситуації. Коли дитина спить, мозок виробляє спеціальні захисні білки, завдяки яким нервова система адаптується до підвищених навантажень. Тож дуже важливо переконати батьків не змінювати звичний режим сну й неспання дитини у вихідні дні, а також під час літньої відпустки.

Як організувати діяльність протягом дня

Діяльність дитини має бути різноманітною й обов’язково чергуватися з денним сном. Протягом дня слід пропонувати дитині малювати, ліпити, конструювати, переглядати мультфільми, грати в активні рухливі ігри на свіжому повітрі. Бажано не менше години виділяти на розвивальні заняття. Окрім того, у дитини обов’язково має бути особистий час, коли вона може гратися сама, про щось розмірковувати, за чимось спостерігати.

Пропонуйте дитині різноманітні види діяльності. Одноманітність дій і байдужість дорослих травмують малюка так само сильно, як і емоційні потрясіння, а ще — виховують лінь і співзалежний характер.

Допомога мамі, а саме обов’язки, які дитині під силу виконати, — це не лише елемент правильного виховання, а й запорука фізичного розвитку й зміцнення здоров’я. Привчаючи дитину до дисципліни, порядку, охайності й праці, можна сформувати в неї такі риси, як наполегливість, цілеспрямованість, стратегічне бачення ситуації, самостійність. У майбутньому така людина впорається з будь-якими негараздами.

Привчившись до розпорядку дня в дитячому садку, удома дитина зазвичай знову потрапляє у звичну обстановку без правил і обмежень. Цього достатньо, щоб розпочався невротичний процес. Тому педагогу потрібно розповідати батькам про важливість розпорядку дня, що за чим має відбуватися і чому. Звісно, дотримуватися ідентичного розпорядку вдома інколи складно. Тож до нього можна внести незначні корективи, які враховуватимуть умови життя родини*.

Дотримуватися розпорядку дня — не найскладніше, чого можна навчити дитину. Якщо батьки заохочуватимуть дитину та подаватимуть особистий приклад, вони розвиватимуть в неї організованість. Такій дитині значно легше буде адаптуватися до умов дитячого садка, школи. Організація життєдіяльності відповідно до розпорядку дня дисциплінує дітей, формує такі особистісні якості, як зібраність і пунктуальність. І найголовніше — сприяє збереженню фізичного та психічного здоров’я дошкільників.

Педагог і емпатія

lisnata13 — 2024-04-09 15:17:31 UTC

Які питання ставити дітям, замість "Як справи"

lisnata13 — 2024-04-09 15:18:39 UTC

Сплануйте вихідні

lisnata13 — 2024-04-10 08:06:53 UTC

Вплив пікніка на ментальне здоров'я

lisnata13 — 2024-04-10 08:07:49 UTC

Вплив пікніка на ментальне здоров'я:

1. Зміна обстановки: Пікнік відведе вас від повсякденних рутинних справ і приведе до нового оточення, що потенційно може допомогти зменшити стрес.

2. Тісний контакт з природою: Науковці давно довели, що час, проведений на природі, позитивно впливає на наше ментальне здоров'я. Це може знизити рівень стресу, покращити настрій, стимулювати креативність та збільшити почуття внутрішнього спокою.

3. Соціальна взаємодія: Пікніки - це часто соціальні події, і проведення часу з іншими людьми може покращити ваше сенсе настрій, знизити почуття самотності та покращити загальний більш позитивний вплив на ментальне здоров'я.

4. Фізична активність: Залежно від того, що ви робите під час пікніка, ви можете включити деяку фізичну активність, що було доведено, що покращує ментальне здоров'я.

5. Релаксація: Пікнік - це можливість розслабитися та відпочити від щоденних турбот.

6. Інше харчування: Під час пікніку можна спробувати здорове харчування, що також позитивно впливає на ментальне здоров'я.

Ігри з кубиками

lisnata13 — 2024-04-10 08:08:39 UTC

«Емоційний шантаж»

yuliamoroz0591 — 2024-04-10 16:19:07 UTC

Емоційні маніпуляції: гра, що спонукає людей відчувати себе винними.

Емоційний шантаж може відбуватися як у дружбі, так і в сім'ї або в парі. Мета шантажиста - маніпулювати іншою людиною, перетворити її на когось, хто виконує її побажання. Іноді це може бути здійснено таким тонким способом, що інший може не усвідомити, що він маніпулюється.

Людина, яка вдається до емоційного шантажу, - це хтось небезпечний і слабкий. Йому потрібно вдатися до шантажу для досягнення своїх цілей, оскільки здоровим чином вони не здатні зробити це.

Емоційний шантаж може здійснюватися по-різному. Ми побачимо 4 способи шантажу і способи не потрапити в подібні маніпуляції.

1. Емоційний шантаж тиском або загрозою

Цей тип маніпуляцій полягає в тиску на іншу особу, таким чином, що її свобода обмежена, оскільки вона не може робити те, що хочеться, бо є покарання або великий гнів пізніше. Відчуття, яке виникає у жертви під час цієї маніпуляції, - це страх.

Типова фраза батьків маленьким дітям: "Якщоти це зробиш, то тебе покарають". Або в парі кажуть: «Якщо ти це зробиш, то я тебе покину».

Як захиститися від такого типу маніпуляцій?

Змусити шантажиста побачити, що вам не страшно. Загроза або тиск завжди прагнуть генерувати страх, і тому жертва погоджується підкоритися, але якщо немає страху маніпуляція не вдається.

Відповідь, наприклад, на загрозу типу "Якщо ти це зробиш, я тебе покину", може бути "Я вільний робити те, що я хочу. Якщо це змусить тебе мене покинути, я не можу нічого зробити".

2. Провина, погана людина

Він полягає у створенні в жертви почуття провини. Маніпулятор хоче змусити жертву повірити, що вона погана людина, якщо не підкоряється. Фрази типу "Якщо ви не робите цього, це тому, що ви не любите мене більше", "Я стільки зробив для вас, і таким ви платите мені", "Ви обманюєте мене, я думав, що ви хороша людина ".

Як зупинити цей тип маніпуляцій?

Змусити шантажиста побачити, що ми не відчуваємо себе поганими людьми, і що ми не вважаємо себе винними в наслідках, які можуть виникнути внаслідок невиконання наказів.

Є екстремальні випадки такі, як "Якщо ти покинеш мене, я не хочу жити", це був би найтонший приклад, оскільки не відчувати провини в такому випадку важко. Але реальність така: кожна людина є власником свого життя.

3. Плутати, спотворювати

Шантажист намагатиметься деформувати ситуацію, доки він не стане тим, хто має рацію, він захоче стати своєрідним гідом. Маніпулятор прекрасно знає слабкі місця жертви і змушує її побачити, що їй потрібна його порада, щоб піти правильним шляхом.

Як зупинити такий вид спотворення?

Сказати маніпулятору, що кожна людина бачить речі по своєму, що ми помиляємося чи ні, але хочемо прийняти особисте рішення. Отже, навіть якщо шантажист намагатиметься змусити жертву побачити, що вона робить помилку, йому можна відповісти, що ми не проти робити помилки і що ми хочемо приймати власні рішення.

4. Позитивні обіцянки та подарунки

Інший тип більш прихованого шантажу, це обіцяти щось дуже хороше, якщо ви виконаєте побажання іншого.

Батьки часто кажуть своїм дітям «Якщо ти зробиш те, що я прошу, я куплю тобі велосипед» Цей випадок є позитивним, оскільки подарунок, який дають батьки, це добре для дитини.

Є й інші випадки, коли подарунком намагаються затьмарити жертву. Прикладом може бути коханець, який хоче завоювати дівчину, яка має економічні проблеми, і пропонує їй такі нагороди, які вона прийме. Врешті-решт жертва зрозуміє, що вона була куплена і маніпулюється.

Також іншим способом емоційного шантажу було б згадати подарунки та платежі, які були зроблені нам: « Ти забуваєш про подарунки, які я дав тобі?», «Ти пам'ятаєш, що я заплатив за тебе?» Це все одно, що сказати дуже тонким способом: "Я дав вам багато матеріальних речей, і тому ви повинні слухатися мене, тому що ви мені щось винні".

Як не піддаватися цьому типу маніпуляцій?

Нагадайте шантажисту, що кожна людина може сплатити і віддати те, що хоче, і це не привід цим маніпулювати.

Завжди у будь-яких відносинах, будь то дружні чи пара, ми повинні бути на тій же висоті, що й інша людина, це взаємне давання і отримання. У той момент, коли хтось поміщається в інше положення, сигнал тривоги може бути включений.

Ознаки для виявлення можливого емоційного шантажиста

Розмова з ними є стресом, тому що вони постійно змінюють предмет розмови. Вони змінюють свою стратегію і намагаються заплутати жертву, поки не знайдуть слабку точку, де вони відчувають, що можуть маніпулювати. Вони хочуть анулювати думку іншого, ставлячи свою як дійсну і правдиву.

Потрібно спостерігати за своїми емоціями, якщо ми знаходимося перед здоровою людиною, емоції також будуть здоровими. Але якщо ми знаходимося перед тим, хто намагається емоційно шантажувати, дуже часто виникає дискомфорт, розчарування, нерішучість, тому що, з одного боку, наш розум може зрозуміти, що щось йде не добре, але з іншого боку страхи і шантаж, які ми отримуємо.

Шантажисти хочуть бути тими, хто домінує в розмовах і тими, хто завжди правий. Вони не дуже гнучкі, і їм важко слухати, вони говорять набагато більше, ніж дозволяють втручатися.

Ті, хто привчається до емоційного шантажу, легко змінюють свій настрій. Тому що, якщо їм вдається маніпулювати - вони щасливі, але якщо жертва протистоїть шантажу, то обличчя може перетворитися за лічені секунди від радісного до роздратованого.

Дитячі страхи

lisnata13 — 2024-04-16 05:42:16 UTC

мотивація дня: БУДЬТЕ РИБКАМИ

lisnata13 — 2024-04-16 05:43:37 UTC

Доброго ранку, шановні колеги. Одним із завдань програми підтримки свого ментального здоров'я "ТИ ЯК?" є вміння підтримувати себе, любити себе, прислуховуватися до своїх потреб. На цьому тижні поговоримо саме про це. Тож, мотивація дня на сьогодні: БУДЬТЕ РИБКАМИ!!! БУДЬТЕ РИБКАМИ ДЛЯ ОСВІТИ!!!

Як і золоті рибки, ви займаєтесь найважливішою справою: творите дива, втілюючи бажання дітей у реальність.

Як непереможні акули, пливете проти течії, борючись з бюрократичною системою за кращу освіту.

Як граційні рибки-ангелики, балансуєте між своєю сім'єю, батьками вихованців і дітьми.

Як рибки-клоуни робите навчання веселим і захопливим.

БУДТЬЕ РИБКАМИ ДЛЯ СЕБЕ!!! Сьогодні трохи "побулькайте", деякий час повільно поплавайте, на пару хвилинок "зависніть" і не попадіться на гачок.

Про Метелика і Жабеня

lisnata13 — 2024-04-17 08:26:07 UTC

мотивація дня: БУДЬТЕ ЗМІЮЧКАМИ

lisnata13 — 2024-04-17 08:27:07 UTC

Доброго ранку, шановні колеги. Мотивація дня на сьогодні: БУДЬТЕ ЗМІЮЧКАМИ!!! Будьте зміючками для системи освіти: Змії символізують мудрість, обнову, гнучкість та трансформацію. Вони уміють адаптуватися до будь-яких умов, вважаються знаком обережності і мужності.

Будь-яка зміна в житті - це нова можливість рости і методично просуватися уперед, прямо як папірус, що розгортається перед вами. Якщо ви зустрічаєтеся з викликами, не бійтеся перевтілитися і пристосуватися, як робить це змія.

Навчіться бути мудрими, як змії. Вони спостерігають, складають плани і потім діють. Вони завжди повні мети, вони завжди знають, який наступний крок дозволить їм удосконалити своє життя. Будьте зміючками для себе: Змії також поважають свою приватність і самодостатність. Вони знають, коли треба відступити і побути самими з собою, сповільнити і надати собі час і простір для відновлення рівноваги.

Так що будьте змією - мудрою, самодостатньою, гнучкою і готовою до трансформації. Пам'ятайте, що без оновлення не буває росту. Будьте людиною, яка бачить мету і спокійно, але переконливо наздоганяє її. При цьому не забувайте про особистий простір. Будьте сильною, мудрою і незалежною. Тож, трохи пошипіть сьогодні, кілька разів повигинайтеся, позвивайтеся, ввійдіть в транс на декілька миттєвостей, потім згорніться кільцями і відпочиньте.

lisnata13 — 2024-04-18 05:51:21 UTC

lisnata13 — 2024-04-18 05:51:35 UTC

мотивація дня

lisnata13 — 2024-04-18 05:52:35 UTC

Доброго ранку, шановні колеги. Мотивація дня на сьогодні: БУДЬТЕ, ЯК МУРАШКА!!!.

Ви - справжні герої в своєму професійному житті. Ви дивитеся на маленьку дитину і бачите потенціал. Так і мураха, дивиться на величезну гусінь, бачить потенціал для всіх.

Щодня ми стикаємося з викликами, але в результаті отримуємо ще більшу мотивацію. Ми відкриваємо нове для дітей, навчаємося у них та навчаємо їх. Ми бачимо їхні успіхи та поразки і допомагаємо їм впоратися з цим.

Кожна дитина, з якою ви працюєте, це окремий світ, який ви допомагаєте відкривати. Це велика відповідальність, але і велика радість. Будьте витривалими, як мурахи, шукайте альтернативні шляхи і беріть на себе виклик - це те, що робить вас сильними.

Продовжуйте робити свою роботу з любов'ю і стійкістю, бо це вам дано. У вас неймовірна можливість - формувати людину, її світогляд, її ставлення до навколишнього світу. І ви справляєтеся з цим на відмінно! Ви - чудові педагоги-дошкільники, мурашки, які щодня роблять світ кращим.

Шановні колеги!!! Вже кілька місяців ви отримуєте поради, як жити в злагоді з собою, підтримувати своє ментальне здоров'я. Частіше за все причиною порушень психічної рівноваги стає стрес. Ми зібрали основні рекомендації, як зняти стрес і рекомендуємо їх вам для ознайомлення.

lisnata13 — 2024-04-22 06:01:15 UTC

Як зняти стрес?

Бажання зняти стрес природно, адже стрес — це насильство над організмом. Та якими ж способами найкраще боротися зі стресом? Ми підготували для вас перелік корисних рекомендацій.

Відійдіть від подразників

Якщо ви усвідомлюєте, що певна людина, якесь місце чи ситуація вас дуже засмучують — йдіть негайно. Якщо вам погано і некомфортно, йдіть туди, де вам буде добре. Якщо вам не подобається якась людина — мінімізуйте або припиніть з нею спілкування зовсім. Немає сенсу витрачати своє життя на те, що робить його коротшим та позбавляє задоволення.

Займіться захопливою й цікавою справою

Якщо ви розумієте, що думки про якусь ситуацію не "відпускають", а тільки посилюють переживання — перемкніть свою увагу на те, що вам подобається. Так ви зможете перестати концентруватися на внутрішніх переживаннях та думках, що вас пригнічують.

Чим зайнятися? Дайте собі відповідь на запитання - чого ви хочете саме зараз? Можете читати книгу, співати, танцювати, грати в ігри, відправитися в подорож, зайнятися спортом або в'язанням. Робіть те, що принесе вам задоволення і позбавить від переживань.

Розвантажте своє тіло

Ваше тіло дуже гостро реагує на стрес, тому "прислухайтеся" до нього. Ви обов'язково помітите, що якісь м'язи надто напружені без будь-якої потреби. Це можуть бути стислі щелепи, напруга в спині або ногах. Відомий німецький психолог Курт Райх назвав таке явище "м'язовий панцир". Він з'являється у людей, які не вміють відпочивати і розслаблятися. Так, всі ваші психологічні проблеми, нереалізовані бажання та коли-небудь пережиті емоційні переживання трансформуються в м'язові затиски. Щоб не навантажувати своє тіло і не накопичувати погані переживання, краще займіться фізичною розрядкою.

До стрімкої фізичної розрядки належать:

- ходьба пішки;

- плавання;

- прибирання квартири;

- секс;

- знищення мотлоху;

- танці;

- заняття в тренажерному залі та ін.

Фактично будь-яке фізичне навантаження допоможе вашому тілу зняти надмірну напругу і привести думки в порядок.

Дайте волю емоціям

Дайте волю своїм емоціям, які так посилено намагаєтеся стримувати в собі. Хочеться плакати або кричати? Тоді сміливо плачте і кричіть, тільки зробіть це усамітнившись в кімнаті, щоб не налякати близьких. Або попросіть друга/подругу вас підтримати, поясніть, що ви зараз відчуваєте і дозвольте собі поплакати на дружньому плечі. У такий спосіб ви зможете полегшити своє емоційне напруження і допоможете собі прожити і відпустити стресову ситуацію швидше.

Прислухайтеся до себе

Щодня близькі, друзі, знайомі і не дуже, можуть давати вам десятки порад, висловлювати свою думку щодо різних ситуацій і намагатися допомогти. Багато хто прислухається до кожної думки чи критики, а потім через це ще більше засмучується. Не варто цього робити — вимкніть весь зовнішній шум і прислухайтеся до себе і своїх бажань. Шукайте людей, які змушують вас вірити в себе, і прислухайтеся до їхньої думки. Це може бути випадковий перехожий, старий знайомий або ж психотерапевт. Головне, щоб вам з цією людиною було комфортно і ви не відчували, що вам намагаються нав'язати свою думку.

Зробіть крок до здорового способу життя

Зміцнивши своє здоров'я, ви додасте собі енергії, яка вам необхідна, щоб краще долати життєві негаразди. Почніть з малого — наприклад, скоротіть вживання кофеїну і навіть ця невелика зміна дасть позитивний ефект. Додати енергії допоможуть також прогулянки або інша аеробна фізична активність. Так, у вашому організмі підвищиться вироблення ендорфінів і зменшиться кількість гормонів стресу, що неодмінно поліпшить концентрацію уваги і зменшить тривожність.

Урегулюйте свій сон

Якщо ви відчуваєте хронічний стрес, ви можете погано спати або страждати від безсоння. Лягайте спати кожен день приблизно в один і той же час, водночас, пам’ятайте, що час сну має бути не менше, ніж 7-8 годин. За декілька годин до сну намагайтеся розслабитися — послухайте спокійну музику, почитайте книгу, прийміть ванну, займіться медитацією. Безпосередньо перед сном не вживайте багато їжі та не займайтеся фізичними вправами.

Практикуйте медитацію

Медитація дозволяє не тільки позбутися від стресу, але і повністю змінити своє ставлення до багатьох життєвих ситуацій, які викликають у вас погані емоції. Медитація допомагає зменшити кількість стресових факторів та їхній вплив на вас. Річ у тім, що в процесі медитації мигдалеподібне тіло, яке відповідає за емоційні реакції, значно скорочується в розмірах, що позитивно впливає на стан психіки. Регулярно практикуючи медитацію, ви станете більш урівноваженими, менш реактивними у своїх реакціях на подразники, які надходять із зовнішнього середовища.

5 КРОКІВ ДО ПОКРАЩЕННЯ СВОГО ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я

lisnata13 — 2024-04-22 06:07:44 UTC

5 КРОКІВ ДО ПОКРАЩЕННЯ СВОГО ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я

Згідно з дослідженнями Світового банку, близько 30% людей в Україні мають психічний розлад протягом життя. Порівняно з іншими країнами, в Україні зареєстровано особливо високий рівень депресії. За даними дослідження STEPS в Україні кожен восьмий дорослий (12,4%) повідомив про симптоми, що відповідають клінічному діагнозу депресії. Поширеність депресії майже вдвічі більша серед жінок (16,2%), ніж серед чоловіків (8,7%). Водночас лише кожна четверта особа з імовірною депресією (3,0% від загальної кількості населення) була про це поінформована лікарем чи медичним працівником. Лише 0,4% населення пройшли лікування антидепресантами або ходили на сеанси психотерапії.

Важливо зазначити, що проблеми із психічним здоров’ям також опосередковано збільшують кількість додаткових смертей. Так, вони можуть підвищувати ризик негараздів із фізичним здоров’ям, зокрема через травми, нездоровий спосіб життя (наприклад, куріння, незбалансоване харчування, відсутність фізичної активності, ожиріння), небажання чи неможливість звернутися по відповідні послуги з охорони здоров’я та недотримання схеми медикаментозного лікування.

За підрахунками, близько 80% передчасних смертей серед осіб із психічними розладами спричинено фізичними недугами, особливо захворюваннями серцево-судинної системи. Дослідження показують, що:

тяжка депресія є задокументованим фактором ризику ішемічної хвороби серця;
посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) пов’язаний із підвищеним рівнем смертності у зв’язку з ішемічною хворобою серця, пухлинами та навмисними і випадковими травмами;
вживання алкоголю пов’язане з туберкульозом, респіраторними інфекціями нижніх дихальних шляхів, множинним раком, захворюваннями серцево-судинної системи та системи кровообігу, цирозом печінки, панкреатитом, епілепсією, цукровим діабетом, навмисними і випадковими травмами.

Варто пам’ятати, що психічне здоров’я — це стан благополуччя, у якому людина реалізує свої здібності, може протистояти звичайним життєвим стресам, продуктивно працювати й робити внесок у свою громаду. Психічне здоров’я є основою благополуччя людини й ефективного функціонування спільноти.

Центр громадського здоров’я дібрав п’ять головних порад, які допоможуть поліпшити ваше психічне здоров’я та самопочуття.

1. Спілкуйтеся з іншими людьми

Добрі відносини з оточенням важливі для вашого психічного здоров’я, адже вони допомагають розвинути почуття приналежності до групи, дають можливість поділитися позитивним досвідом з іншими та відчути емоційну підтримку. Спілкуйтеся з друзями, сім’єю, колегами, однодумцями. Обмінюйтеся думками, підтримуйте одне одного –– усе це допомагає відчувати себе в тонусі та зберігати життєві сили.

2. Будьте фізично активними

Регулярна фізична активність пов’язана з нижчим рівнем депресії і тривожності у всіх вікових групах, підвищенням самооцінки та гарним настроєм. Це не обов’язково має бути інтенсивне тренування –– можна просто прогулятися на свіжому повітрі в колі друзів чи сім’ї. Під час прогулянки знижується рівень гормону стресу (кортизолу), і внаслідок цього ми відчуваємо піднесення та отримуємо більше задоволення від життя. Прогулянку можна робити за півтори-дві години до сну, щоби покращити його якість та почуватися більш розслаблено.

3. Продовжуйте вчитися

Дослідження показують, що освоєння нових навичок поліпшує психічний стан завдяки підвищенню впевненості в собі через розвиток цілеспрямованості. Навіть якщо ви відчуваєте, що у вас недостатньо часу або немає потреби вивчати щось нове, є багато різних способів додати нові знання у своє життя. Наприклад, ви можете спробувати: готувати щось нове та корисне, удосконалити свої вміння (поліпшити навички презентації, фотографії, полагодити зламаний велосипед) або спробувати нові види діяльності (вести блог, займатися новим видом спорту, вчитися малювати).

4. Допомагайте іншим

Науковці виявили, що доброта й щедрість можуть допомогти поліпшити ваш психічний стан завдяки створенню позитивних емоцій та відчуття важливості. Невеликі добрі справи для інших людей або волонтерство сприяють підвищенню рівня нейромедіаторів, як-от серотонін, дофамін та ендорфін. Також, коли ми робимо добрі справи, у нас збільшуються самооцінка, рівень емпатії та співчуття, покращується настрій. Це знижує артеріальний тиск і рівень кортизолу.

5. Уважно ставтеся до своїх думок, емоцій та поведінки

Усвідомлення допомагає краще розуміти власні думки та емоції, тривогу чи переживання, поліпшити ставлення до життя й підхід до розв’язання проблем. Намагайтеся дослухатися до свого тіла, бажань та процесів свого внутрішнього світу, адже це підвищує здатність планувати діяльність, позитивно ставитися до себе і, як наслідок, — мати високий рівень емпатії та самоприйняття.

Мотивація дня: БУДЬТЕ ЗАЯМИ ДЛЯ СЕБЕ І СВОЇХ РІДНИХ

lisnata13 — 2024-04-22 06:08:33 UTC

Ігри з фольгою

lisnata13 — 2024-04-23 10:39:14 UTC

У кожної господині на кухні є ця річ, у кожного господаря в гаражі є ця річ, у кожного митця в майстерні є ця річ, у кожного будівельника на будівництві є ця річ, у кожного металурга в плавильному цеху є ця річ, у кожного професійного кухаря є ця річ. Це звичайнісінька фольга, яку можна використовувати для розвитку дрібної моторики, мовлення, мислення, уяви.

Як навчитися говорити «Ні»: поради батькам

lisnata13 — 2024-04-23 10:40:16 UTC

Поговоримо про важливість навчання майстерності відмови. Також з’ясуємо, як позбутися відчуття провини та сорому, що нам нав'язують, коли ми відмовляємо.

Насправді, вміння казати “ні” - це про ві дстоювання своїх інтересів, про межі, свої кордони та про повагу до людей, яким відиовляєш.

Невміння відмовляти приховує в собі зневагу до своїх інтересів і потреб, страх перед “поважним” авторитетом, небажання здатися гарною людиною.

Тож, вчимося переставати під всіх підлаштовуватися і вчимося відмовляти.

Варто відкрито і прямо казати людині, яка порушує кордони, що вам не комфортно: мені не подобається, я не люблю, мене не влаштовує, мені не приємно, мені це не підходить. Це все негативні сигнали з часточками “не”, “ні”.

А ось альтернативні сигнали, які допоможуть вам не відчувати провину або сором, не комфортність: відхилити прохання, але запропонувати “втішний приз”.

Наприклад:

-Допоможи написати мені звіт!

-Мій графік не дозволяє зараз зайнятися звітом і допомогти тобі, але я скину тобі минулий звіт, і за аналогією ти складеш.

Наприклад:

Можеш організувати весілля (день народження), бо в мене щось не дуже виходить?
Я бачу, як ти прикладаєш багато зусиль, щоб організувати свято. На жаль, я не маю таких організаторських талантів. Думаю, що в цій справі ти — найкращий організатор і в тебе все вийде.

Наприклад:

Можеш в суботу вийти на чергування?
Я вже маю плани на цю суботу, але, якщо щось зміниться, я дам вам знати

Наприклад:

-Тобі треба обов'язково зустрітися з цією людиною (аба відвідати ці збори чи семінар)

-Дякую, що піклуєшся про мене і бажаєш мені кращого, але це не моя тема, я пошукаю іншого спеціаліста (відвідаю інші курси)

Якщо ж психологічна обробка триває, то зробіть паузу в спілкуванні (перервіться на відвідини кімнати гігієни, або телефонний дзвінок), щоб отямитись, обміркувати та прийняти остаточне рішення. Якщо відчуваєте, що на вас продовжують тиснути, то варіант відповіді такий: я це обміркую, мені потрібно кілька днів, своє рішення я повідомлю по телефону або ел пошті, мені потрібно порадитися, або проконсультуватися. Важливо: Не змінюйте свою відповідь з “так” на “ні” з часом.

Спробуйте зрозуміти, що відмова дасть вам свободу, вона необхідна для вашої самоповаги та здоров'я, відмова це нормальна частина відносин і вона вкрай важлива для вашого комфорту.

Мотивація дня: БУДЬТЕ РОЗСУДЛИВИМИ (картина: Тіціан, «Алегорія розсудливості», означає: «Виходячи з минулого, людина діє розсудливо в сьогоденні, щоб не зашкодити майбутньому»)

lisnata13 — 2024-04-23 10:44:20 UTC

Чеснота розсудливості — це просто звичка діяти згідно з принципами розуму. Розсудлива поведінка — це раціональна поведінка, на відміну від імпульсивної поведінки. Розсудлива людина зважує наслідки своїх дій — для себе та для інших, — перш ніж щось вирішити. Вона діє не на підставі того, що їй хочеться робити, а в світлі того, що, враховуючи всі обставини, вона повинна робити.

Цікаво: Ти народився добрим? Або навчився бути добрим? Виявляється, бути добрим теж треба вчитися:

lisnata13 — 2024-05-01 10:01:23 UTC

Ігри, які вчать добру

lisnata13 — 2024-05-08 08:22:04 UTC

Як музика впливає на емоційний стан дитини

lisnata13 — 2024-05-09 12:37:34 UTC

Мотивація дня на сьогодні: БУДЬТЕ, ЯК КУЛЬБАБКА!!!

lisnata13 — 2024-05-09 12:38:45 UTC

Мотивація дня на сьогодні: БУДЬТЕ, ЯК КУЛЬБАБКА!!! Вона така витривала, як і ви. Вона, як і ви, може прорости через асфальт і на фундаменті будинку. Вона, як і ви, така ж легка - її насінина може пролетіти десятки кілометрів і пустити коріння. Вона, як і ви, така ж красива, яскрава і самодостатня. Вона, як і ви може закриватися в похмуру, дощову погоду і перечекати її, щоб знову ранком наступного дня розквітнути на радість всім!!! Тож, КУЛЬБАБКИ, збирайте навколо себе бджілок, метеликів, бабок, мурашок та хрущів, нехай навкруги вас все дзижчить, літає, крутиться, гомонить!!!

Якщо в кінці року енергія на нулі

lisnata13 — 2024-05-13 06:39:08 UTC

мотивація дня на сьогодні

lisnata13 — 2024-05-13 06:39:47 UTC

Як ставитися до неприємностей, щоб зберегти спокій

lisnata13 — 2024-05-14 07:04:40 UTC

Про розвиток уяви

lisnata13 — 2024-05-16 07:50:13 UTC

Уява — це психічний процес створення людиною нових образів на основі її попереднього досвіду.

Уява є рушієм до створення чогось нового. Завдяки уяві люди пишуть книги, знімають фільми, розробляють винаходи,

Дітям уява дозволяє проживати радісне дитинство, придумувати нові ігри і забавки, тому так важливо підтримувати та розвивати її.

Казка "Як не образити мураху"

lisnata13 — 2024-05-21 09:35:17 UTC

Шпаргалка для батьків

lisnata13 — 2024-05-21 09:36:17 UTC

Шановні батьки, ця інформація для вас, якщо ви розумієте, що ваша дитина подорослішала, входить в новий етап життя і змінюється фізично і психічно. Пропоную вам шпаргалку - орієнтовні питання, які можна ставити дитині, щоб краще пізнати її. Ви здивуєтесь, які дорослі відповіді можете почути!!!

Письмове пробачення

lisnata13 — 2024-05-21 09:37:37 UTC

Добрий день, шановні колеги. Сьогодні обговоримо одну техніку, яка називається письмове пробачення. У кожного з нас в житті є люди, яких ми образили - друзі, рідні, знайомі, незнайомці. Перед деякими ми не вибачилися вчасно - не встигли, не схотіли, не підібрали слів, не знайшли сили, не вважали за потрібне. Та з часом ми можемо відчувати, що цей не закритий гештальт тримає нас, як якір. А вибачитися не маємо змоги - загубили номер телефону ображеного, переїхали, досі соромно підняти цю тему. Спробуйте попросити вибачення письмово. Спочатку можете на аркуші просто написати імена тих, кого образили і перед ким хотіли б попросити вибачення. Пізніше можете написати і суть образи. Ну, і, головне - напишіть великими літерами саме слово: ПРОБАЧ МЕНІ. Однозначно ви відчуєте полегшення, однозначно, ви усвідомите, наскільки ви сильні, однозначно, ви піднімете свою самооцінку. Якщо не вийде з першого разу, спробуйте через деякий час ще раз зробити цю вправу. Не закривайтеся в собі, комунікуйте (навіть в такій, письмовій формі) з людьми, інколи відкривайтеся, підпускайте до себе. Звідси і витікає мотивація дня на сьогодні: НЕ БУДЬ КОЛЮЧКОЮ.

Як захистити особистий простір

lisnata13 — 2024-05-22 13:39:43 UTC

ТИ НЕ САМ by Валерія Глотова

Міжпівкульна взаємодія 🧠☝️

Вправа для роботи з емоціями

Ігри для дiтей для зняття тривоги (можна грати в укриттi)

ПРАКТИЧНІ ПСИХОЛОГИ ЛИСИЧАНСЬКОЇ ТГ (контактні дані)

ПІДТРИМУЙТЕ ВЛАСНІ РЕСУРСИ

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ "ЯК ШВИДКО І ПРАВИЛЬНО ПРИЙМАТИ РІШЕННЯ"

ВСЕУКРАЇНСЬКА ПРОГРАМА МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ'Я "ТИ ЯК?"

ГРАТИСЯ І НЕ БОЯТИСЯ

ВПРАВА "ПЕСИК СУШИТЬСЯ" допомагає подолати тривогу, розслабитися

ЗАЗИРНИ В АПТЕЧКУ ВЛАСНИХ РЕСУРСІВ

Цікава підбірка нейроігр

Давай пограємо і спробуємо позбавитися агресії і злості за допомогою паперу

Чому ми можемо навчитися у природи, щоб впоратися з тривогою?

ГРАЄМО З ОЛІВЦЯМИ

Пограємо з олівцями

для педагогів: як подбати про своє ментальне здоров'я

Граємо з кришечками, олівцями, шнурівками

Долаємо хвилювання

Інструменти комунікацій вчителів та дітей у стресових ситуаціях

Нейро-гра для малят

Цикл соціальних роликів з порадами психологів

Емоційний розвиток дошкільнят

Рекомендації для батьків дошкільників "Що необхідно знати про дитячу впертість і непокірність"

"Ігри на розвиток комунікативних навичок дітей дошкільного віку"

Нейро гра "Весела озвучка предметів"

Консультація на тему : «КОНФЛІКТИ ДІТЕЙ»

Ідентифікація та вираз емоцій

РОЗМОВЛЯЙЧИК , серія 1

Ідентифікація та вираз емоцій

РОЗМОВЛЯЙЧИКИ, серія 2

Терапевтична казка про Іринку і неприбрані іграшки

СТРАТЕГІЇ ЗАСПОКОЄННЯ ДИТИНИ

Подивіться обов'язково разом цей мультик!

Що необхідно для успішної підготовки дитини до школи?

Як розмовляти з дітьми під час війни й уникнути типових помилок

Закріплюємо з дітьми кольори

КЕРУВАННЯ ГНІВОМ

ЯК ПРАВИЛЬНО СПІЛКУВАТИСЯ НА ВІДСТАНІ: ТЕЛЕФОННІ РОЗМОВИ

«Виховання без насильства»

Виховання без насильства

Виховання без насильства

«Психічна саморегуляція. Корисні вправи»

Психічне здоров’я і харчування: в чому зв’язок?

Психологічний клімат в родині

🌙 8 питань дітям перед сном 🌙

Нічого не хочу: де шукати причину?

фрази для підтримки дітей

Вправа "Комплімент собі"

гра "Знайди за адресою"

Про емоції

Про креативні рішення

Про особисті кордони вихователя

ЯК ПІДНЯТИ САМООЦІНКУ ДІТЕЙ

Посібник Стаємо сильнішими

Ігри, які навчать дитину використовувати своє тіло для заспокоєння, зняття агресії, тривожності

Як підтримувати дітей під час війни

Виховання дошкільнят - непросте завдання. Але це може стати веселим заняттям!

Як музика і співи під час війни впливають на дітей

що подивитися разом

Пам'ятка для батьків "Дитячі почуття"

Пам'ятка для батьків "Дитячі почуття"

Пам'ятка для батьків "Дитячі почуття"

Пам'ятка для батьків "Дитячі почуття"

Пам'ятка для батьків "Дитячі почуття"

Пам'ятка для батьків "Дитячі почуття"

Пам'ятка для батьків "Дитячі почуття"

Цикл соціальних роликів з порадами психологів

Виховуємо казкою

ВІКНО ТОЛЕРАНТНОСТІ ДО СТРЕСУ

10 причин чому корисно обійматися:

Навіщо дитині розпорядок дня

Педагог і емпатія

Які питання ставити дітям, замість "Як справи"

Сплануйте вихідні

Вплив пікніка на ментальне здоров'я

Ігри з кубиками

«Емоційний шантаж»

Дитячі страхи

мотивація дня: БУДЬТЕ РИБКАМИ