1. Перші історичні карти зявились у давнину? 

2. На історичні карті позначають напрямки воєнних походів?

3. Землі, розміщені за горами Карпатами, називаються Запоріжжя?

4. Умовні позначення, зображенні на карті, називають її легендою?

5. Геральдика – наука, що досліджує герби?

6. Назва «кімерійці» походить від фінікійського слова «камер»?

7. Історія, це наука, що вивчає майбутнє людства?

8. Назва регіону Поділля походить від слов’янського слова «діл» – «пониззя, рівнина між горами»?

Речові пам’ятки є найбільш численною групою джерел. Вони дають уявлення про всі періоди життя людства – від найдавніших часів до сьогодення (знаряддя праці, ремісничі вироби, предмети домашнього ужитку, посуд, одяг, прикраси, монети, зброя, за­лишки жител, архітектурні споруди, печатки тощо). Займаються археологи.

Писемні – також  численна група джерел, яка дає багату інформацію (вони з’явилися значно пізніше порівняно з речовими, проте вони надають найбільш повну інформацію про минуле).— (давні написи на камені, металі, кераміці; тексти, надряпані від руки на стінах будівель, посуді; берестяні грамоти, рукописі на папірусі, перга­менті й папері, друкарські матеріали та ін.).

Усні пам’ятки — фольклорні (пам’ятники усної народної твор­чості, тобто пісні, казки, прислів’я, легенди, перекази) та лінгвістичні (географічні назви, особисті імена та ін.).

(Називають так тому що події записували послідовно за роками «з літа в літо»)

-      Першим літописом, що дійшов до нас є «Повість минулих літ» (Нестора Літописця) 1113р., у ньому розповідається про події від 860 до 1111 року.

-      Також нам відомий літопис Самійла Величка 1720р., який розповідає про добу козацтва, докладно про події в Україні з 1648 по 1700р.

2. Про що ми дізнались з історичного джерела?