<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>Українські вчені в історії інформатики 5-Б by Tania Denisyuk</title>
      <link>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt</link>
      <description></description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2024-09-19 10:00:50 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2024-10-16 10:18:14 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url></url>
      </image>
      <item>
         <title>Прізвище та ім&#39;я учня </title>
         <author>tanianova02</author>
         <link>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3127536087</link>
         <description><![CDATA[<p>Стів Возняк, один із засновників Apple, відомий своїм значним внеском у створення перших персональних комп'ютерів компанії, має українське походження і завжди підкреслював свою національну приналежність. Він не лише зробив величезний внесок у технологічний прогрес, але й активно займається благодійністю, підтримуючи різноманітні проекти.</p><p>Неймовірно впливова і відома по всьому світу компанія Apple, техніка якої здійснила справжню революцію в індустрії, сьогодні у свідомості більшості асоціюється виключно зі Стівом Джобсом. Набагато менша кількість людей знає, що зародження компанії з подальшим її розвитком в статус світового лідера могло б і не статися, якби поруч з Джобсом не було його вірного соратника і компаньйона - обдарованого інженера Стіва Возняка. Його внесок дозволив Apple зміцнити свої позиції на ринку і визначив вектор подальшого розвитку.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/e/ef/Steve_Wozniak_by_Gage_Skidmore_2.jpg" />
         <pubDate>2024-09-19 10:06:46 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3127536087</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Прізвище та ім&#39;я</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3171650877</link>
         <description><![CDATA[<p>Чому Катерина Ющенко така відома?</p><ul><li><p><strong>Створення Адресної мови:</strong> Одним з найвизначніших досягнень Катерини Ющенко стало створення Адресної мови програмування. Ця мова була однією з перших алгоритмічних мов у світі і дозволяла програмістам працювати зі складними структурами даних, що було революційним для того часу.</p></li><li><p><strong>Розробка комп'ютера "Київ":</strong> Ющенко була одним з керівників розробки унікального комп'ютера "Київ". Вона відповідала за його архітектуру та програмне забезпечення.</p></li><li><p><strong>Перша жінка-доктор фізико-математичних наук:</strong> Катерина Ющенко стала першою в СРСР жінкою, яка отримала науковий ступінь доктора фізико-математичних наук у галузі програмування.</p></li><li><p><strong>Авторка понад 200 наукових праць:</strong> Її наукова спадщина включає численні статті, монографії та навчальні посібники, які й досі є цінним джерелом знань для фахівців у галузі інформатики.</p></li></ul>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2897930679/0a2e02275171575ac7e47f6c3f089e63/Kateryna_Lohvynivna_Yushchenko.jpg" />
         <pubDate>2024-10-16 05:31:35 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3171650877</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Іллі Власюка</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3171664542</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Катери́на Ло́гвинівна Ю́щенко</strong> &nbsp;— українська науковиця в галузі <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0">кібернетики</a>, програмістка, винахідниця. <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-redirect" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%84%D1%96%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA">Доктор фізико-математичних наук</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%BB%D0%B5%D0%BD-%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82">член-кореспондент</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8">АН УРСР</a> (1976), заслужена діячка науки, лауреат <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D0%9C%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A1%D0%A0%D0%A1%D0%A0">премії Ради Міністрів СРСР</a> та двічі&nbsp;— Державної премії України, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%9D%D0%90%D0%9D_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8_%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96_%D0%92._%D0%9C._%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0">премії НАН України імені Глушкова</a>, дійсний член Міжнародної академії комп'ютерних наук<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0#cite_note-3"><sup>[3]</sup></a>. Нагороджена <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%80%D0%B4%D0%B5%D0%BD_%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B3%D0%B8%D0%BD%D1%96_%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B8">орденом княгині Ольги</a>.<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0#cite_note-nas-4"><sup>[4]</sup></a></p><p>Катерина Ющенко розробила концепцію формальної мови <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B4%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F">Адресного програмування (1954&nbsp;р.)</a><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0#cite_note-:2-5"><sup>[5]</sup></a>, де у вигляді математичного формалізму вводилися операції з <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%B7%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D0%B0%D0%B4%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B0">адресами комп'ютера</a> (як от взяття значення за адресою: «штрих-операція»).</p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-redirect" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%96%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F">Розіменування вказівника</a> є частковим випадком опосередкованої (непрямої) адресації вищих рангів (n-кратне застосування «штрих-операції») <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B4%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F">Адресного програмування</a>, яка була вперше реалізована в 1955&nbsp;р. у якості спеціальної операції процесора <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%9E%D0%9C_%C2%AB%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%C2%BB">ЕОМ «Київ»</a>. Оскільки «штрих-операція» була не лише винайдена Катериною Ющенко у 1955&nbsp;р., а й реалізована, то думка, що <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="new" href="https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%B4_%D0%9B%D0%BE%D1%83%D1%81%D0%BE%D0%BD&amp;action=edit&amp;redlink=1">Гарольд Лоусон</a><a rel="noopener noreferrer nofollow" class="extiw" href="https://en.wikipedia.org/wiki/Harold_Lawson"><sup>[en]</sup></a> є винахідником <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA">вказівників</a> у 1964 р., є помилковою <sup>[</sup><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BF%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%8F:%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BD%D0%B0_%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0"><em><sup>джерело?</sup></em></a><sup>]</sup>.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2897961394/cdcfde5809be76b5ac41293a45591a8c/Kateryna_Lohvynivna_Yushchenko__1_.jpg" />
         <pubDate>2024-10-16 05:40:54 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3171664542</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Гречко Е.</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3171676091</link>
         <description><![CDATA[<p>Анна Лисянська (нар. Київ, Україна) — україно-американська інформатикиня, криптографиня, відома своїми дослідженнями щодо електронних цифрових підписів й анонімних цифрових даних .Вона є професором комп'ютерних наук в Браунському Університет.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2897955457/1311aad8d9c520b18e899e2edcb79df0/______________.jpg" />
         <pubDate>2024-10-16 05:48:59 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3171676091</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Дубчук Мар*яна</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3171677701</link>
         <description><![CDATA[<p>Сергій Костянтинович Григорович (нар. 18 квітня 1978, Київ) — український бізнесмен, розробник комп'ютерних ігор. 1995 року у віці 16 років заснував компанію GSC Game World, яка згодом випустила серії ігор Козаки та S.T.A.L.K.E.R.У віці 16 років створив компанію GSC Game World, назва компанії походить від латинізованих ініціалів Григоровича Сергія Констянтиновича. Цікаво, що логотип цієї компанії він створив вже в 12 років. У перші роки компанія займалась перекладом на російську мову комп'ютерних ігор та створенням мультимедійних енциклопедій. Працювали передусім на російський ринок:</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2897963498/730cbbfd0f95b5267126fd9c338685ce/photo_2024_04_18_15_20_55.jpg" />
         <pubDate>2024-10-16 05:50:10 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3171677701</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Васінська К.</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3171677890</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Андрі́й Петро́вич Єршо́в</strong> (19 квітня 1931, Москва — 8 грудня 1988, Москва) — радянський програміст і математик, один з творців «шкільної інформатики», лідер у галузі теорії й автоматизації програмування, основні праці якого охоплюють теоретичне й системне програмування, мови програмування, теорію схем програм, мішані</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2897969749/a731a121448718178ba9b390a78f6019/images.webp" />
         <pubDate>2024-10-16 05:50:18 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3171677890</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Малоголовця  Макара</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3171679968</link>
         <description><![CDATA[<ul><li><p><strong>Експерт з кібербезпеки:</strong> Нік є одним із найкращих спеціалістів у світі з захисту комп'ютерів від хакерів. Він працював у таких відомих компаніях, як Google і Facebook, і розробляв нові способи захисту інформації.</p></li><li><p><strong>Інвестор:</strong> Крім роботи в великих компаніях, Нік вкладає гроші в різні стартапи. Він вірить в ідеї молодих підприємців і допомагає їм розвивати свій бізнес.</p></li></ul>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2897976560/64c10508796bf5c74a5496a8a101e9a3/NB_angel_investor.webp" />
         <pubDate>2024-10-16 05:51:48 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3171679968</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Прибиш Вероніки</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3171680483</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Пахунов багато років працює за кордоном.</strong></p><p><strong>Українець</strong>, який народився у <strong>Житомирі</strong>, <strong>Олексій Пахунов</strong> працює старшим <strong>інженером </strong>у компанії <strong>SpaceX </strong>мільярдера <strong>Ілона Маска.</strong> Нещодавно вони відправили перший у світі комерційний рейс.</p><p>Його, безумовно, можна назвати молодим та амбітним українським програмістом. В той період він був повний сил, тому вирішив почати кар’єру в Європі. На початку 2000-х чоловік виїхав з Житомира та з України. Спочатку проживав в Румунії, потім в Данії, а згодом і в США.  Дивлячись на талановитого житомирянина, котрий переїхав до США та працює в космічній компанії Ілона Маска, здається, що немає нічого неможливого. Його любов до програмування, космонавтики, астрономії дали свої результати. І ось уродженець Житомирщини працює задля того, щоб відправити в космос корабель «Crew Dragon».</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2897965342/d5239d0ed8e5a875948d29f8b56876c3/1591108362_197.jpg" />
         <pubDate>2024-10-16 05:52:10 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3171680483</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Олексія Ракуцького</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3171681360</link>
         <description><![CDATA[<p>Любомир Романків Народився <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/17_%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F">17 квітня</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1931">1931</a> року в м. <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B2%D0%B0">Жовква</a>, нині <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C">Львівська область</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0">Україна</a> (тоді <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82">Жовківський повіт</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE">Львівське воєводство</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0_(1918%E2%80%941939)">Польська Республіка</a>) в родині юриста.</p><p>1957 року здобув ступінь бакалавра в <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82">Університеті Альберти</a> за спеціальністю <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F">«хімічна технологія»</a>, близько року успішно працював на хімічному заводі. Закінчив <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80">магістратуру</a> та здобув ступінь <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%97">доктора філософії</a> в галузі <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%83%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%8F">металургії</a> та <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE">матеріалознавства</a> в <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%B0%D1%87%D1%83%D1%81%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82">Массачусетському технологічному інституті</a> в 1962 році. Автор понад 150 статей, відредагував 10 томів матеріалів різних технічних симпозіумів.</p><p>Любомир Тарас Романків — провідний науковець компанії IBM у галузі комп'ютерних технологій, співвинахідник процесів створення тонкоплівкових індуктивних і магніторезистивних мікроголовок для запису інформації, що уможливили появу жорстких дисків і персональних комп'ютерів, автор і співавтор понад 65 патентів.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2897976545/8cb40f496f7ff3370ca65e313457e889/56_main_v1719578955.jpg" />
         <pubDate>2024-10-16 05:52:45 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3171681360</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Коваль Катя</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3171681744</link>
         <description><![CDATA[<p>Сергій Олексійович Лебедєв був видатним українським вченим, який зробив неоціненний внесок у розвиток обчислювальної техніки. Його часто називають <strong>батьком української комп'ютерної науки</strong>.</p><p><strong>Чим він відомий?</strong></p><ul><li><p><strong>Створення першого комп'ютера в континентальній Європі:</strong> Саме під керівництвом Лебедєва в Києві була створена перша в Європі електронна обчислювальна машина – <strong>МЕСМ</strong> (Мала електронна лічильна машина). Це була справжня революція у світі обчислень того часу!</p></li><li><p><strong>Розвиток комп'ютерної науки в Україні:</strong> Лебедєв заснував наукову школу в галузі обчислювальної техніки, яка стала однією з найсильніших у світі. Його ідеї та розробки лягли в основу подальшого розвитку комп'ютерної науки в Україні та інших країнах.</p></li><li><p><strong>Визнання у всьому світі:</strong> Заслуги Лебедєва були визнані не тільки в Україні, але й за кордоном. Його ім'ям названо медаль Міжнародного комп'ютерного товариства.</p></li></ul><p><strong>Чому це важливо?</strong></p><p>Сьогодні ми користуємося комп'ютерами щодня, навіть не замислюючись про те, який шлях пройшла ця техніка. Робота Сергія Лебедєва та його команди стала фундаментом для розробки сучасних комп'ютерів, смартфонів та інших гаджетів, які оточують нас.</p><p><strong>Що ти можеш дізнатися більше?</strong></p><ul><li><p><strong>МЕСМ:</strong> Пошукай інформацію про цю першу українську ЕОМ. Які завдання вона вирішувала? Як вона виглядала?</p></li><li><p><strong>Інститут кібернетики ім. В. М. Глушкова:</strong> Саме в цьому інституті, який був заснований учнями Лебедєва, продовжували розвивати його ідеї.</p></li><li><p><strong>Історія комп'ютерів:</strong> Дізнайся, як розвивалася обчислювальна техніка від перших механічних обчислювальних машин до сучасних суперкомп'ютерів.</p></li></ul><p><strong>Чому це цікаво для тебе?</strong></p><p>Вивчаючи життя і досягнення Сергія Лебедєва, ти не тільки дізнаєшся про історію комп'ютерів, але й зрозумієш, як важливо прагнути до знань і створювати щось нове. Можливо, і ти колись зробиш свій внесок у розвиток науки і техніки!</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2898019730/8c85bff604a5d60166f99d7345257b49/890_450_65a308582a593.jpg" />
         <pubDate>2024-10-16 05:53:04 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3171681744</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Денисюк</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3171682234</link>
         <description><![CDATA[<p>Ян Кум вважається одним із найвизначніших представників Кремнієвої долини, а ще кілька років тому його на роботу не взяв Facebook. Проте згодом керівництво соцмережі, мабуть, дуже пошкодувало за такий крок, оскільки їм довелося викласти цілих 19 мільярдів доларів за дітище українського емігранта.</p><p>Здавалось б, робота в Yahoo – справжня вершина самореалізації та про таке можна лише мріяти. Але Ян Кум думав інакше. Пропрацювавши тут 10 років, а також отримавши неоціненний досвід і корисні знайомства, він покидає інтернет-гіганта. Разом із ним іде і Браян Ектон, який за роки у цій компанії став для нього близьким приятелем.</p><p>У підсумку друзі вирішують здійснити подорож Сполученими Штатами, під час якої цілий рік насолоджуються свободою та грають в улюблений фрісбі. Вже повернувшись, обидва намагаються влаштуватися на роботу у Facebook, проте як Ян, так і Браян отримують відмову. Але не зупиняються на цьому та розпочинають власну справу, стаючи ще й бізнес-партнерами.Ідея для створення месенджера WhatsApp з’явилася у Яна Кума випадково, коли він взяв до рук свій перший iPhone. Тоді програміст одразу зрозумів, який потенціал має індустрія мобільних додатків. Відтак, вони разом із Ектоном створюють власний застосунок для смартфонів – програму для безкоштовного обміну повідомленнями, яка після перших невдач і кількох доопрацювань зрештою завоювала прихильність серед користувачів і стала альтернативою всім звичним SMS. Сама ж назва програми є співзвучною з просторічним американським "Як справи?"</p><p>Популярність WhatsApp неабияк розбурхала технологічний світ. Адже у 2014 році, коли Facebook вирішує укласти угоду щодо купівлі цього месенджера, база користувачів додатку сягала 400 мільйонів людей в усьому світі. Сьогодні ж ця цифра становить понад 1,5 мільярда осіб.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2897963148/95b37bde727e575b9fa24e8ea37b9071/______________1_.jfif" />
         <pubDate>2024-10-16 05:53:25 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3171682234</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Верховяд О.</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3171682546</link>
         <description><![CDATA[<p>Макс Левчин - амереканський міліардер із Києва.Він – підприємець, веб-розробник, комп’ютерний мільярдер, один із тих, хто створив систему електронних платежів PayPal, якою <strong>користуються понад 160 мільйонів людей у 200 країнах світу.</strong></p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2897964625/f934d13919b7c8d49f0d7654deb93995/licensed_image.jfif" />
         <pubDate>2024-10-16 05:53:38 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3171682546</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Токарчука Захарія</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3171683346</link>
         <description><![CDATA[<p>ксперт з кібербезпеки: Нік є одним із найкращих спеціалістів у світі в галузі кібербезпеки. Він працював у таких відомих компаніях, як Google, Juniper Networks і Facebook, де займався захистом даних користувачів від хакерів.</p><p>Інвестор: Нік вкладає гроші в різні стартапи, тобто молоді компанії з новими ідеями. Він допомагає їм розвиватися і ставати успішними.</p><p>Громадський діяч: Нік дуже любить Україну і активно займається громадською діяльністю. Він заснував благодійну організацію "Нова Україна", яка допомагає українцям у складні часи. Також він був одним із організаторів Євромайдану в Сан-Франциско.</p><p>Приклад для наслідування: Історія Ніка – це історія про те, як завдяки наполегливості і праці можна досягти великих успіхів. Він почав свою кар'єру у віці 16 років і з того часу постійно розвивається і досягає нових висот.</p><p>Чому про нього варто знати:</p><p>Він українець: Нік є прикладом того, що українці можуть досягти успіху у будь-якій галузі.</p><p>Він допомагає іншим: Нік не просто заробляє гроші, він ще й допомагає іншим людям і країні.</p><p>Він цікава особистість: Історія життя Ніка наповнена цікавими фактами і подіями.</p><p>Якщо тобі цікаво дізнатися більше про Ніка Білогорського, ти можеш почитати про нього в таких джерелах:</p><p>Вікіпедія: [видалено недійсну URL-адресу]</p><p>Forbes Україна: <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://forbes.ua/profile/nik-bilogirskiy-167">https://forbes.ua/profile/nik-bilogirskiy-167</a></p><p>Сподіваюсь, ця інформація була для тебе корисною!</p><p>Чи хотів би ти дізнатися щось конкретніше про Ніка Білогорського або про його діяльність?</p><p>Луцьк, Волинська область, Україна &nbsp;•&nbsp;Оновити місцезнаходження</p><p><br></p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2898003389/af312d185f121adf2f8f7d12eb90682a/______________3_.jfif" />
         <pubDate>2024-10-16 05:54:10 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3171683346</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Гурська Уляна</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3171683790</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>Ві́ктор Миха́йлович Глушко́в </strong>(<a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/24_%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%BF%D0%BD%D1%8F">24 серпня</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1923">1923</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2-%D0%BD%D0%B0-%D0%94%D0%BE%D0%BD%D1%83">Ростов-на-Дону</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C">Донська область</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-redirect" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%A1%D0%A4%D0%A0%D0%A0">РСФРР</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-redirect" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%A0%D0%A1%D0%A0">СРСР</a>&nbsp;— <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/30_%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%8F">30 січня</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1982">1982</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%B2%D0%B0">Москва</a><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B2_%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87#cite_note-nbuv-3"><sup>[3]</sup></a>)&nbsp;— український радянський <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C">науковець</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0_%C2%AB%D0%9F%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D1%80_%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BF%27%D1%8E%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B7%D1%96%C2%BB">піонер комп'ютерної техніки</a>, автор фундаментальних праць у галузі <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%96%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0">кібернетики</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0">математики</a> і <a rel="noopener noreferrer nofollow" class="mw-redirect" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D1%87%D0%B8%D1%81%D0%BB%D1%8E%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0">обчислювальної техніки</a>, ініціатор і <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA">організатор</a> реалізації науково-дослідних програм створення проблемно-орієнтованих програмно-технічних комплексів для інформатизації, комп'ютеризації і автоматизації господарської та оборонної діяльності країни.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2897974654/bf85dca1932cd8f3de5953bd84f4baea/images__7_.jfif" />
         <pubDate>2024-10-16 05:54:32 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3171683790</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ціхоцька Марія</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3171685666</link>
         <description><![CDATA[<p>Сергій Костянтинович Григорович — український бізнесмен, розробник комп'ютерних ігор. 1995 року у віці 16 років заснував компанію GSC Game World, яка згодом випустила серії ігор Козаки та S.T.A.L.K.E.R. У 2010 році був на 150-тому місці в рейтингу найбагатших</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2897964198/7f3b4e2d88f29a76260111ee847d900d/3F3F3F3F3F_3F3F3F.webp" />
         <pubDate>2024-10-16 05:55:47 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3171685666</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ракуцького Олексія</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3171689007</link>
         <description><![CDATA[<p>Любомир Романків Народився <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/17_%D0%BA%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%8F">17 квітня</a> <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/1931">1931</a> року в м. <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B2%D0%B0">Жовква</a>, нині <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C">Львівська область</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0">Україна</a> (тоді <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%96%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D1%96%D1%82">Жовківський повіт</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D0%BE%D1%94%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE">Львівське воєводство</a>, <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B0_(1918%E2%80%941939)">Польська Республіка</a>) в родині юриста.</p><p>1957 року здобув ступінь бакалавра в <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B5%D1%80%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82">Університеті Альберти</a> за спеціальністю <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%96%D0%BC%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F">«хімічна технологія»</a>, близько року успішно працював на хімічному заводі. Закінчив <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D1%80">магістратуру</a> та здобув ступінь <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80_%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BE%D1%84%D1%96%D1%97">доктора філософії</a> в галузі <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%83%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%8F">металургії</a> та <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE">матеріалознавства</a> в <a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%B0%D1%87%D1%83%D1%81%D0%B5%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82">Массачусетському технологічному інституті</a> в 1962 році. Автор понад 150 статей, відредагував 10 томів матеріалів різних технічних симпозіумів.</p><p>Любомир Тарас Романків — провідний науковець компанії IBM у галузі комп'ютерних технологій, співвинахідник процесів створення тонкоплівкових індуктивних і магніторезистивних мікроголовок для запису інформації, що уможливили появу жорстких дисків і персональних комп'ютерів, автор і співавтор понад 65 патентів.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2897976545/4d743dbe76b44e536eafbd469758773c/56_main_v1719578955.jpg" />
         <pubDate>2024-10-16 05:57:43 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3171689007</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Сидорчук Данило</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3171690462</link>
         <description><![CDATA[<p>Анна Лисянська (нар. Київ, Україна) — україно-американська інформатикиня, криптографиня, <strong>відома своїми дослідженнями щодо електронних цифрових підписів й анонімних цифрових даних</strong>.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2898006101/3ef2495aec69929f1f7a149038017d7b/______________2_.jpg" />
         <pubDate>2024-10-16 05:58:45 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3171690462</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Тимофій Михальчук </title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3171691082</link>
         <description><![CDATA[<p><strong>В США помер український науковець та автор понад 65 винаходів</strong>Жовтня, 2024</p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://bukvy.org/vtraty-voroga-mynuloyi-doby-likvidovano-1450-rosijskyh-okupantiv/"><strong>Втрати ворога: минулої доби ліквідовано 1450 російських окупантів</strong></a></p><p>07:45 16 Жовтня, 2024</p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://bukvy.org/vnochi-vorog-vypustyv-po-ukrayini-136-bpla-skilky-vdalos-zbyty/"><strong>Вночі ворог випустив по Україні 136 БпЛА: скільки вдалось збити</strong></a></p><p>07:34 16 Жовтня, 2024</p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://bukvy.org/16-zhovtnya-yake-sogodni-svyato-imenyny-tradycziyi-prykmety-2/"><strong>16 жовтня: яке сьогодні свято, іменини, традиції, прикмети</strong></a></p><p>07:10 16 Жовтня, 2024</p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://bukvy.org/doshhytyme-majzhe-po-vsij-krayini-prognoz-pogody-na-16-zhovtnya/"><strong>Дощитиме майже по всій країні: прогноз погоди на 16 жовтня</strong></a></p><p>00:59 16 Жовтня, 2024</p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://bukvy.org/rheinmetall-ta-leonardo-spilno-vyroblyatymut-tanky/"><strong>Rheinmetall та Leonardo спільно вироблятимуть танки</strong></a></p><p>00:56 16 Жовтня, 2024</p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://bukvy.org/naczrada-zaklykala-zmi-korektno-vysvitlyuvaty-pytannya-mobilizacziyi-ta-tczk/"><strong>Нацрада закликала ЗМІ коректно висвітлювати питання мобілізації та ТЦК</strong></a></p><p>00:43 16 Жовтня, 2024</p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://bukvy.org/novyj-riven-vidchayu-rf-u-ssha-prokomentuvaly-informacziyu-pro-vijskovyh-kndr-na-fronti/"><strong>«Новий рівень відчаю РФ»: у США прокоментували інформацію про військових КНДР на фронті</strong></a></p><p>00:39 16 Жовтня, 2024</p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://bukvy.org/rosiya-zaprosyla-dopomogu-u-gruziyi-ta-azerbajdzhanu-z-postachannyam-elektroenergiyi/"><strong>Росія запросила допомогу у Грузії та Азербайджану з постачанням електроенергії</strong></a></p><p>00:24 16 Жовтня, 2024</p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://bukvy.org/kytaj-ta-rosiya-ogolosyly-pro-zmicznennya-oboronnyh-zvyazkiv/"><strong>Китай та Росія оголосили про зміцнення оборонних зв’язків</strong></a></p><p>00:03 16 Жовтня, 2024</p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://bukvy.org/vorog-zdijsnyv-40-shturmiv-pozyczij-zsu-na-kurahivskomu-napryamku-genshtab/"><strong>Ворог здійснив 40 штурмів позицій ЗСУ на Курахівському напрямку – Генштаб</strong></a></p><p>23:44 15 Жовтня, 2024</p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://bukvy.org/iran-vyklykav-posla-ugorshhyny-cherez-sankcziyi-yes/"><strong>Іран викликав посла Угорщини через санкції ЄС</strong></a></p><p>23:27 15 Жовтня, 2024</p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://bukvy.org/arma-realizuvalo-ostannij-godynnyk-z-kolekcziyi-medvedchuka/"><strong>АРМА реалізувало останній годинник з колекції Медведчука</strong></a></p><p>23:09 15 Жовтня, 2024</p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://bukvy.org/rosiyany-planuyut-perejmenuvaty-tot-na-istorychni-zemli-rf/"><strong>Росіяни планують перейменувати ТОТ на «історичні» землі РФ</strong></a></p><p>22:57 15 Жовтня, 2024</p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://bukvy.org/u-polshhi-arheology-vyyavyly-500-richnyj-czyrkul-yakyj-mig-nalezhaty-kopernyku/"><strong>У Польщі археологи виявили 500-річний циркуль, який міг належати Копернику</strong></a></p><p>22:45 15 Жовтня, 2024</p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://bukvy.org/u-brazyliyi-9-richna-dytyna-vtorglasya-u-veterynarnu-kliniku-ta-vbyla-23-tvaryny/"><strong>У Бразилії 9-річна дитина вторглася у ветеринарну клініку та вбила 23 тварини</strong></a></p><p>22:34 15 Жовтня, 2024</p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://bukvy.org/prokuratura-vstanovyla-imena-vzhe-13-vijskovyh-rozstrilyanyh-na-pokrovskomu-napryamku/"><strong>Прокуратура встановила імена вже 13 військових, розстріляних на Покровському напрямку</strong></a></p><p>22:12 15 Жовтня, 2024</p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://bukvy.org/martin-skorseze-anonsuvav-vyhid-dokumentalnogo-filmu-pro-the-beatles/"><strong>Мартін Скорсезе анонсував вихід документального фільму про «The Beatles»</strong></a></p><p>22:09 15 Жовтня, 2024</p><p><a rel="noopener noreferrer nofollow" href="https://bukvy.org/rosiyany-formuyut-shturmovi-grupy-na-pivdni-ouv-tavriya/"><strong>Росіяни формують штурмові групи на Півдні – ОУВ «Таврія»</strong></a></p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2897993490/4454e8fa2e2a8648f38cdd24adaeeb9c/56_main_v1719578955.jpg" />
         <pubDate>2024-10-16 05:59:10 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3171691082</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Рідзель Артур</title>
         <author></author>
         <link>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3171695641</link>
         <description><![CDATA[<p>Внесок Катерини Ющенко став <strong>першим фундаментальним досягненням радянської школи теоретичного програмування</strong>. Ця мова забезпечувала вільне розташування програми в пам'яті комп'ютера. Саме створення «Адресної мови» стало першим фундаментальним досягненням наукової школи теоретичного програмування.</p>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/2898006101/e5b343594cd46185a9b09c687992c01d/____________.jpg" />
         <pubDate>2024-10-16 06:02:23 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/tanianova02/ja1u5sqbxw40j5mt/wish/3171695641</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
