<?xml version="1.0"?>
<rss version="2.0">
   <channel>
      <title>Ленін Володимир Ілліч by Аліна Олексіївна Валова</title>
      <link>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i</link>
      <description>Зроблено з допомогою магії</description>
      <language>en-us</language>
      <pubDate>2021-01-15 15:12:26 UTC</pubDate>
      <lastBuildDate>2024-11-19 14:12:42 UTC</lastBuildDate>
      <webMaster>hello@padlet.com</webMaster>
      <image>
         <url></url>
      </image>
      <item>
         <title>Ленін Володимир Ілліч</title>
         <author>aovalovafpmv19</author>
         <link>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091510691</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/621124555/2fe2622eb9c117e5bc1d8ffa14df360b/240px_Lenin_1921.jpg" />
         <pubDate>2021-01-15 15:13:54 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091510691</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Походження </title>
         <author>aovalovafpmv19</author>
         <link>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091530982</link>
         <description><![CDATA[<div>Серед предків першого керівника Радянської Росії та СРСР є представники кількох народів і культурних традицій Російської імперії та інших країн. Серед його предків виділяють росіян, німців і шведів, євреїв, чувашів та калмиків. Тому не дивно, що Володимир Ульянов, називаючи себе росіянином (рос. русским), мало надавав значення національним особливостям у своєму житті, володів і користувався кількома мовами, робив переклади для власних потреб.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2021-01-15 15:18:13 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091530982</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Родина</title>
         <author>aovalovafpmv19</author>
         <link>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091538019</link>
         <description><![CDATA[<div>Володимир Ульянов народився у губернському місті Симбірську у сім'ї високопосадового губернського держчиновника і особистого дворянина. Батько — Ульянов Ілля Миколайович (1831—1886 рр.) — інспектор народної освіти; мати — Ульянова Марія Олександрівна (1835—1916 рр.), здала екстерном екзамени на право працювати вчителем початкових класів, але ніколи не працювала, займалась власною багатодітною сім'єю. Сім'я, в якій виховувався майбутній революціонер, в основному складалася з інтелігенції та була за родоводом різноманітною; виділяють у ній представників різних національних груп: росіян, калмиків, чувашів, євреїв, німців і шведів. Сам дід Леніна по батькові, Микола Васильович Ульянов (1770—1838 рр.), чуваш за національністю, був кріпаком із Нижньогородської губернії, який переселився в Астрахань, де працював ремісником; він одружився із Анною Олександрівною Смирновою (1800—1871 рр.), батько якої Олександр Лук'янович Смирнов був калмиком.</div>]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2021-01-15 15:19:42 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091538019</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Старий Симбірськ. Так виглядало місто в роки дитинства і юності Володимира Ульянова</title>
         <author>aovalovafpmv19</author>
         <link>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091541549</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/621124555/63bd444d1a29d1001bddc8240f17e7b5/200px_Simbirsk.jpg" />
         <pubDate>2021-01-15 15:20:28 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091541549</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Закордоном</title>
         <author>aovalovafpmv19</author>
         <link>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091553004</link>
         <description><![CDATA[<div>Після відбуття заслання виїхав за кордон, де заснував і співредагував російську соціал-демократичну газету «Іскра» (1900—1903 рр.). Організатор другого з'їзду РСДРП (1903 р.). Позиція Леніна з питань побудови та організації діяльності партії призвела до розколу РСДРП на «більшовиків» і «меншовиків». Очоливши «більшовиків», Ленін вів безперервну фракційну боротьбу. У листопаді 1905 р., у період піднесення російської революції, повернувся у Росію. Під час революції відмовився від співробітництва з ліберальними політичними течіями, виступав за радикалізацію революційного руху та встановлення «диктатури пролетаріату». Після поразки революції у грудні 1907 р. знову емігрував за кордон. Узявши участь у революції 1905 року, був змушений виїхати з Російської імперії після її поразки і жив у Швейцарії до 1914 р.. Вже перебуваючи у еміграції, 1909 року Ленін опублікував свою головну роботу «Матеріалізм і емпіріокритицизм». Робота була опублікована після того, як Ленін усвідомив, наскільки широку популярність отримали махізм і емпіріокритицизм. Під час Першої світової війни 1914—1918 рр. проголосив гасло поразки свого уряду у війні і перетворення війни з імперіалістичної у громадянську. Однак ці гасла йому не вдалося нав'язати ні більшовикам, ні соціал-демократичним партіям Європи. Позиція Леніна та його прихильників була вигідна державам Троїстого Союзу, тому вони (в основному Німеччина) надавали більшовикам матеріальну підтримку.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/621124555/e784ef23cb8be54a8eecd2d19edebd20/______________18_.jpg" />
         <pubDate>2021-01-15 15:22:54 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091553004</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>aovalovafpmv19</author>
         <link>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091558756</link>
         <description><![CDATA[Володимир Ульянов у п'ять років навчився читати, з дев'яти років відвідував Симбірську гімназію, де виявився відмінником: переходив з класу в клас із нагородами. Не останнім чинником успішних випускних оцінок молодшого Ульянова було те, що директором гімназії був Федір Михайлович Керенський — персональний друг сім'ї Іллі Миколайовича і батько майбутнього голови Тимчасового уряду Росії Олександра Федоровича Керенського. Після передчасної смерті голови сім'ї Ульянових Ф. М. Керенський піклувався про майбутнє молодшого Ульянова — відверто настояв на тому, щоб вчителі виставили Володі в випускному гімназичному атестаті найвищі оцінки та йому було видано «Золоту медаль», що об'єктивно не зовсім відповідало реальним знанням та здібностям майбутнього «вождя Революції». Але «Золота медаль» надавала можливість поступати до університету поза конкурсом і вступними екзаменами. Також Ф. М. Керенський допоміг Володимиру Ульянову вступити до Казанського університету — написав позитивну персональну характеристику та власне поручився перед владою та керівництвом університету за лояльність Володі Ульянова, котрому після страти його старшого брата Олександра за участь у терористичному угрупуванні і плануванні вбивства царя Олександра III, вступ до університету було закрито як «політично неблагонадійному елементу». Запорука Керенського-старшого зіграла позитивну роль і для Володимира було зроблено виняток. 1887 року вступив на юридичний факультет Казанського університету, але власне навчанням цікавився мало. У грудні цього ж року його виключено за участь у студентському страйку. У 1887—1889 роках знайомився з творами Карла Маркса, в 1888 р. брав участь у роботі нелегальних марксистських гуртків. У 1891 р., згідно з ним самим написаною автобіографією, склав екзамени екстерном за курс юридичного факультету Петербурзького університету. Після отримання диплому, між роками 1892-93 рр. , записався як помічник присяжного повіреного Хардіна, у Самарі, та декілька разів виступав по дрібних процесах. Восени 1893 р. переїхав до Петербурга, де записався помічником присяжного повіреного адвоката Волкенштейна. У квітні-травні 1895 р. за дорученням петербурзьких марксистів виїздив до Швейцарії, де познайомився з Г. Плехановим, В. Засуліч, Павлом Аксельродом. Після повернення до Росії об'єднав марксистські групи Петербурга в організацію під назвою «Союз боротьби за визволення робітничого класу». У 1895 р. заарештований, у 1897—1899 рр. перебував на засланні у с. Шушенське Єнісейської губернії, яке дуже нагадувало відпочинок в санаторії.]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2021-01-15 15:24:10 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091558756</guid>
      </item>
      <item>
         <title>1917—1924</title>
         <author>aovalovafpmv19</author>
         <link>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091560680</link>
         <description><![CDATA[<div>Ленін повернувся до Росії лише після Лютневої революції 1917 . На початку квітня 1917 року, повернувшись до Петрограда, він розпочав діяльність, спрямовану на повалення Тимчасового уряду та ліквідацію двовладдя. Під час виступу поблизу Фінляндського вокзалу у Петрограді виголосив гасло «Вся влада радам!», згідно з яким передбачався мирний перехід влади до рад; одночасно висунув лозунги про припинення воєнних дій, передачу землі селянам, а заводів і фабрик — робітникам. Завершив свій виступ словами «Хай живе світова соціалістична революція!»[30]. Однак від липня 1917 р., після невдалої спроби більшовицького перевороту в Петрограді, ставив питання про перехід влади до рад шляхом збройного повстання: розробляв план збройного перевороту під час перебування у Фінляндії, де переховувався від арешту та суду (засуджений на підставі «злочинного діяння передбаченого 51, 100 і 1 п. 108 ст. Кримінального Укладення Російської імперії»).</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/621124555/5bb19fad7b85a54687f473da22591a63/images__6_.jpg" />
         <pubDate>2021-01-15 15:24:34 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091560680</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ленін як політик</title>
         <author>aovalovafpmv19</author>
         <link>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091568618</link>
         <description><![CDATA[<div>Як політик був послідовним супротивником розподілу і децентралізації влади у суспільстві і отже такого політичного інституту суспільства як демократія, яку він називав «буржуазна демократія». Робив все можливе для зосередження, централізації влади у власних руках, для цього використовував такі поняття як «демократичний централізм» та «диктатуру пролетаріату», яка на думку критиків комунізму, була евфемізмом диктатури партії більшовиків.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/621124555/34cdb7b1af0defe78a87fd1f3d576608/images__7_.jpg" />
         <pubDate>2021-01-15 15:26:16 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091568618</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Псевдоніми Леніна</title>
         <author>aovalovafpmv19</author>
         <link>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091579375</link>
         <description><![CDATA[<div>Наприкінці 1901 року у Володимира Ульянова з'явився псевдонім «Н. Ленін», яким, зокрема, він у цей період підписував роботи, що виходили друком. За кордоном ініціал «Н» зазвичай розшифровується як рос. «Николай», хоча насправді ні в одній з прижиттєвих публікацій Леніна даний ініціал не розшифровувався. Малося багато версій про походження цього псевдоніма. Наприклад, топонімічна — по назві сибірської річки Лена.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/621124555/208daae042bef88a8586102c9d6a4694/images__8_.jpg" />
         <pubDate>2021-01-15 15:28:34 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091579375</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Культ особи Леніна</title>
         <author>aovalovafpmv19</author>
         <link>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091584798</link>
         <description><![CDATA[<div>Оскільки ідеологія марксизму-ленінізму мала в Радянському Союзі яскраво виражений характер релігійної віри (квазірелігія, псевдорелігія), вона повинна була витіснити Християнство та зайняти його місце у масовій свідомості населення. Так Комуністична партія займала місце Церкви, майбутнє комуністичне суспільство ототожнювалося з життям після смерті, фігура Карла Маркса ототожнювалася з Іваном Хрестителем, а образ Леніна займав місце Ісуса Христа. Синонімами імені Леніна в офіційній радянській пропаганді були: «великий вождь», «вождь пролетаріату» та «вождь трудящих всього світу». Ім'я Леніна стало сакральною святинею, а його особа — культом. Кожний наступний керівник Партії та СРСР (починаючи з Йосипа Сталіна) як і положено «апостолам» Христа, послідовно в радянській пропаганді називався «вірним учнєм Леніна» або «вірним послідовником та продовжувачем справи Леніна».</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/621124555/41c7d4babc03d0b4f6bfdb7f293e23f4/1222222222.jpg" />
         <pubDate>2021-01-15 15:29:42 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091584798</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Основні твори</title>
         <author>aovalovafpmv19</author>
         <link>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091593388</link>
         <description><![CDATA[<ul><li>Що таке «друзі народу» і як вони воюють проти соціал-демократів? (Что такое «друзья народа» и как они воюют против социал-демократов?, 1894)</li><li>Розвиток капіталізму в Росії. Процес утворення внутрішнього ринку для великої промисловості (Развитие капитализма в России. Процес образования внутреннего рынка для крупной промышленности, 1899)</li><li>Що робити? (Что делать?, 1902)</li><li>Матеріалізм й емпіріокритицизм. Критичні уваги щодо однієї реакційної філософії (Материализм и эмпириокритицизм. Критические заметки об одной реакционной философии, 1908)</li><li>Філософські зошити [вперше опубліковані 1929—1930 років після смерті Леніна] (Философские тетради, 1914—1916)</li><li>Крах II Інтернаціоналу (Крах II Интернационала, 1915)</li><li>Імперіалізм як вища стадія капіталізму (Империализм как высшая стадия капитализма, 1916)</li><li>Держава і революція. Вчення марксизму про державу та завдання пролетаріату в революції (Государство и революция. Учение марксизма о государстве и задачи пролетариата в революции, 1917)</li><li>Дитяча хвороба «лівизни» в комунізмі (Детская болезнь «левизны» в коммунизме, 1920)</li></ul><div><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/621124555/24aedfef49218cea142ca1ba2dfb7bd6/3_Lenin_Kerensky0cd6.webp" />
         <pubDate>2021-01-15 15:31:31 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091593388</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ленін і терор</title>
         <author>aovalovafpmv19</author>
         <link>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091607468</link>
         <description><![CDATA[<div>Ленін закликав чинити самосуд над ворогами радянської влади та до масових вбивств заможних селян. Ленінський режим вперше застосував хімічну зброю проти власного народу під час придушення тамбовського повстання. Висловлювання екстремістського характеру з закликами до терору та насильства над ворогами комунізму часто зустрічаються у працях Леніна. Головний науковий співробітник Інституту російської історії РАН Володимир Лавров звернувся з клопотанням до слідчого комітету Росії провести експертизу творів Леніна на предмет екстремізму. Володимир Лавров вважає, що Ленін повинен бути засуджений за злочини проти людяності, які не мають терміну давності, зраду Батьківщини, екстремізм і тероризм.Церковний (РПЦ) і громадський діяч Дмитро Смірнов вважає Леніна більшим негідником, ніж Адольф Гітлер, який, на його думку, до власного народу ставився значно краще ніж Ленін до російського народу.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://www.youtube.com/watch?v=vXq2k9jWT5M" />
         <pubDate>2021-01-15 15:34:33 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091607468</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Ленін та Україна</title>
         <author>aovalovafpmv19</author>
         <link>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091619537</link>
         <description><![CDATA[<div>Не володів українською мовою, хоча читав окремі твори Володимира Винниченка. Але українську культуру та історію визнавав достатньо самостійною, щоб розглядати українське національне питання відповідно до підтримуваного ним лозунга про «право націй на самовизначення», і використовувати його відповідно до поточних потреб керованої ним партії. Тому публічно підтримував український національний рух до захоплення влади більшовиками. Одним з проявів цього було використання ним у більшовицькій пропаганді заборони святкування владою Російської імперії ювілею Тараса Шевченка 1914 року, а також конфлікту між Тимчасовим урядом і УЦР влітку 1917 року.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/621124555/dd72a18f24bc9dbbf455cd2f9e8bd2d6/1022398218.jpg" />
         <pubDate>2021-01-15 15:37:16 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091619537</guid>
      </item>
      <item>
         <title>Погляди Леніна на великоросійський імперіалізм-колоніалізм щодо України</title>
         <author>aovalovafpmv19</author>
         <link>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091626374</link>
         <description><![CDATA[<div>Ленін 1914 року обґрунтовував в економічних термінах логіку відокремлення України від Росії, а також те, що Росії слід мати власну національну державу без жодних підданих неросіян.Того року у промові він зазначав, що Росія «висмоктує все» з недорозвиненої України, а натомість нічого не дає у відповідь — твердження, яке можна тлумачити як визнання економічного колоніалізму. Проте ця промова ніколи пізніше в СРСР ані цитувалася, ані друкувалася.</div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet-uploads.storage.googleapis.com/621124555/9addcbf0bfb6d791dca2376b5bdfdb65/images__10_.jpg" />
         <pubDate>2021-01-15 15:38:50 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091626374</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>aovalovafpmv19</author>
         <link>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091632532</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://www.youtube.com/watch?v=krDV7ubmmCc" />
         <pubDate>2021-01-15 15:40:14 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091632532</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>aovalovafpmv19</author>
         <link>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091637248</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://www.youtube.com/watch?v=VJFtA84M8us" />
         <pubDate>2021-01-15 15:41:20 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091637248</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>aovalovafpmv19</author>
         <link>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091643169</link>
         <description><![CDATA[]]></description>
         <enclosure url="https://padlet.com/ivkolbafpmv19/Kolba_Gates" />
         <pubDate>2021-01-15 15:42:40 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091643169</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>aovalovafpmv19</author>
         <link>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091644857</link>
         <description><![CDATA[<div><br><br><br></div>]]></description>
         <enclosure url="https://padlet.com/bastorozhenkofpmv19/6ked697g54lic8dp" />
         <pubDate>2021-01-15 15:43:02 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091644857</guid>
      </item>
      <item>
         <title></title>
         <author>aovalovafpmv19</author>
         <link>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091650500</link>
         <description><![CDATA[Погляди Леніна на великоросійський імперіалізм-колоніалізм щодо України
Ленін 1914 року обґрунтовував в економічних термінах логіку відокремлення України від Росії, а також те, що Росії слід мати власну національну державу без жодних підданих неросіян.Того року у промові він зазначав, що Росія «висмоктує все» з недорозвиненої України, а натомість нічого не дає у відповідь — твердження, яке можна тлумачити як визнання економічного колоніалізму. Проте ця промова ніколи пізніше в СРСР ані цитувалася, ані друкувалася.
Ленін та Україна
Не володів українською мовою, хоча читав окремі твори Володимира Винниченка. Але українську культуру та історію визнавав достатньо самостійною, щоб розглядати українське національне питання відповідно до підтримуваного ним лозунга про «право націй на самовизначення», і використовувати його відповідно до поточних потреб керованої ним партії. Тому публічно підтримував український національний рух до захоплення влади більшовиками. Одним з проявів цього було використання ним у більшовицькій пропаганді заборони святкування владою Російської імперії ювілею Тараса Шевченка 1914 року, а також конфлікту між Тимчасовим урядом і УЦР влітку 1917 року.
Ленін і терор
Ленін закликав чинити самосуд над ворогами радянської влади та до масових вбивств заможних селян. Ленінський режим вперше застосував хімічну зброю проти власного народу під час придушення тамбовського повстання. Висловлювання екстремістського характеру з закликами до терору та насильства над ворогами комунізму часто зустрічаються у працях Леніна. Головний науковий співробітник Інституту російської історії РАН Володимир Лавров звернувся з клопотанням до слідчого комітету Росії провести експертизу творів Леніна на предмет екстремізму. Володимир Лавров вважає, що Ленін повинен бути засуджений за злочини проти людяності, які не мають терміну давності, зраду Батьківщини, екстремізм і тероризм.Церковний (РПЦ) і громадський діяч Дмитро Смірнов вважає Леніна більшим негідником, ніж Адольф Гітлер, який, на його думку, до власного народу ставився значно краще ніж Ленін до російського народу.
Основні твори
Що таке «друзі народу» і як вони воюють проти соціал-демократів? (Что такое «друзья народа» и как они воюют против социал-демократов?, 1894)
Розвиток капіталізму в Росії. Процес утворення внутрішнього ринку для великої промисловості (Развитие капитализма в России. Процес образования внутреннего рынка для крупной промышленности, 1899)
Що робити? (Что делать?, 1902)
Матеріалізм й емпіріокритицизм. Критичні уваги щодо однієї реакційної філософії (Материализм и эмпириокритицизм. Критические заметки об одной реакционной философии, 1908)
Філософські зошити [вперше опубліковані 1929—1930 років після смерті Леніна] (Философские тетради, 1914—1916)
Крах II Інтернаціоналу (Крах II Интернационала, 1915)
Імперіалізм як вища стадія капіталізму (Империализм как высшая стадия капитализма, 1916)
Держава і революція. Вчення марксизму про державу та завдання пролетаріату в революції (Государство и революция. Учение марксизма о государстве и задачи пролетариата в революции, 1917)
Дитяча хвороба «лівизни» в комунізмі (Детская болезнь «левизны» в коммунизме, 1920)

Культ особи Леніна
Оскільки ідеологія марксизму-ленінізму мала в Радянському Союзі яскраво виражений характер релігійної віри (квазірелігія, псевдорелігія), вона повинна була витіснити Християнство та зайняти його місце у масовій свідомості населення. Так Комуністична партія займала місце Церкви, майбутнє комуністичне суспільство ототожнювалося з життям після смерті, фігура Карла Маркса ототожнювалася з Іваном Хрестителем, а образ Леніна займав місце Ісуса Христа. Синонімами імені Леніна в офіційній радянській пропаганді були: «великий вождь», «вождь пролетаріату» та «вождь трудящих всього світу». Ім'я Леніна стало сакральною святинею, а його особа — культом. Кожний наступний керівник Партії та СРСР (починаючи з Йосипа Сталіна) як і положено «апостолам» Христа, послідовно в радянській пропаганді називався «вірним учнєм Леніна» або «вірним послідовником та продовжувачем справи Леніна».
Псевдоніми Леніна
Наприкінці 1901 року у Володимира Ульянова з'явився псевдонім «Н. Ленін», яким, зокрема, він у цей період підписував роботи, що виходили друком. За кордоном ініціал «Н» зазвичай розшифровується як рос. «Николай», хоча насправді ні в одній з прижиттєвих публікацій Леніна даний ініціал не розшифровувався. Малося багато версій про походження цього псевдоніма. Наприклад, топонімічна — по назві сибірської річки Лена.
Ленін як політик
Як політик був послідовним супротивником розподілу і децентралізації влади у суспільстві і отже такого політичного інституту суспільства як демократія, яку він називав «буржуазна демократія». Робив все можливе для зосередження, централізації влади у власних руках, для цього використовував такі поняття як «демократичний централізм» та «диктатуру пролетаріату», яка на думку критиків комунізму, була евфемізмом диктатури партії більшовиків.
1917—1924
Ленін повернувся до Росії лише після Лютневої революції 1917 . На початку квітня 1917 року, повернувшись до Петрограда, він розпочав діяльність, спрямовану на повалення Тимчасового уряду та ліквідацію двовладдя. Під час виступу поблизу Фінляндського вокзалу у Петрограді виголосив гасло «Вся влада радам!», згідно з яким передбачався мирний перехід влади до рад; одночасно висунув лозунги про припинення воєнних дій, передачу землі селянам, а заводів і фабрик — робітникам. Завершив свій виступ словами «Хай живе світова соціалістична революція!»[30]. Однак від липня 1917 р., після невдалої спроби більшовицького перевороту в Петрограді, ставив питання про перехід влади до рад шляхом збройного повстання: розробляв план збройного перевороту під час перебування у Фінляндії, де переховувався від арешту та суду (засуджений на підставі «злочинного діяння передбаченого 51, 100 і 1 п. 108 ст. Кримінального Укладення Російської імперії»).



Володимир Ульянов у п'ять років навчився читати, з дев'яти років відвідував Симбірську гімназію, де виявився відмінником: переходив з класу в клас із нагородами. Не останнім чинником успішних випускних оцінок молодшого Ульянова було те, що директором гімназії був Федір Михайлович Керенський — персональний друг сім'ї Іллі Миколайовича і батько майбутнього голови Тимчасового уряду Росії Олександра Федоровича Керенського. Після передчасної смерті голови сім'ї Ульянових Ф. М. Керенський піклувався про майбутнє молодшого Ульянова — відверто настояв на тому, щоб вчителі виставили Володі в випускному гімназичному атестаті найвищі оцінки та йому було видано «Золоту медаль», що об'єктивно не зовсім відповідало реальним знанням та здібностям майбутнього «вождя Революції». Але «Золота медаль» надавала можливість поступати до університету поза конкурсом і вступними екзаменами. Також Ф. М. Керенський допоміг Володимиру Ульянову вступити до Казанського університету — написав позитивну персональну характеристику та власне поручився перед владою та керівництвом університету за лояльність Володі Ульянова, котрому після страти його старшого брата Олександра за участь у терористичному угрупуванні і плануванні вбивства царя Олександра III, вступ до університету було закрито як «політично неблагонадійному елементу». Запорука Керенського-старшого зіграла позитивну роль і для Володимира було зроблено виняток. 1887 року вступив на юридичний факультет Казанського університету, але власне навчанням цікавився мало. У грудні цього ж року його виключено за участь у студентському страйку. У 1887—1889 роках знайомився з творами Карла Маркса, в 1888 р. брав участь у роботі нелегальних марксистських гуртків. У 1891 р., згідно з ним самим написаною автобіографією, склав екзамени екстерном за курс юридичного факультету Петербурзького університету. Після отримання диплому, між роками 1892-93 рр. , записався як помічник присяжного повіреного Хардіна, у Самарі, та декілька разів виступав по дрібних процесах. Восени 1893 р. переїхав до Петербурга, де записався помічником присяжного повіреного адвоката Волкенштейна. У квітні-травні 1895 р. за дорученням петербурзьких марксистів виїздив до Швейцарії, де познайомився з Г. Плехановим, В. Засуліч, Павлом Аксельродом. Після повернення до Росії об'єднав марксистські групи Петербурга в організацію під назвою «Союз боротьби за визволення робітничого класу». У 1895 р. заарештований, у 1897—1899 рр. перебував на засланні у с. Шушенське Єнісейської губернії, яке дуже нагадувало відпочинок в санаторії.
Закордоном
Після відбуття заслання виїхав за кордон, де заснував і співредагував російську соціал-демократичну газету «Іскра» (1900—1903 рр.). Організатор другого з'їзду РСДРП (1903 р.). Позиція Леніна з питань побудови та організації діяльності партії призвела до розколу РСДРП на «більшовиків» і «меншовиків». Очоливши «більшовиків», Ленін вів безперервну фракційну боротьбу. У листопаді 1905 р., у період піднесення російської революції, повернувся у Росію. Під час революції відмовився від співробітництва з ліберальними політичними течіями, виступав за радикалізацію революційного руху та встановлення «диктатури пролетаріату». Після поразки революції у грудні 1907 р. знову емігрував за кордон. Узявши участь у революції 1905 року, був змушений виїхати з Російської імперії після її поразки і жив у Швейцарії до 1914 р.. Вже перебуваючи у еміграції, 1909 року Ленін опублікував свою головну роботу «Матеріалізм і емпіріокритицизм». Робота була опублікована після того, як Ленін усвідомив, наскільки широку популярність отримали махізм і емпіріокритицизм. Під час Першої світової війни 1914—1918 рр. проголосив гасло поразки свого уряду у війні і перетворення війни з імперіалістичної у громадянську. Однак ці гасла йому не вдалося нав'язати ні більшовикам, ні соціал-демократичним партіям Європи. Позиція Леніна та його прихильників була вигідна державам Троїстого Союзу, тому вони (в основному Німеччина) надавали більшовикам матеріальну підтримку.
Старий Симбірськ. Так виглядало місто в роки дитинства і юності Володимира Ульянова
Родина
Володимир Ульянов народився у губернському місті Симбірську у сім'ї високопосадового губернського держчиновника і особистого дворянина. Батько — Ульянов Ілля Миколайович (1831—1886 рр.) — інспектор народної освіти; мати — Ульянова Марія Олександрівна (1835—1916 рр.), здала екстерном екзамени на право працювати вчителем початкових класів, але ніколи не працювала, займалась власною багатодітною сім'єю. Сім'я, в якій виховувався майбутній революціонер, в основному складалася з інтелігенції та була за родоводом різноманітною; виділяють у ній представників різних національних груп: росіян, калмиків, чувашів, євреїв, німців і шведів. Сам дід Леніна по батькові, Микола Васильович Ульянов (1770—1838 рр.), чуваш за національністю, був кріпаком із Нижньогородської губернії, який переселився в Астрахань, де працював ремісником; він одружився із Анною Олександрівною Смирновою (1800—1871 рр.), батько якої Олександр Лук'янович Смирнов був калмиком.
Назва
]]></description>
         <enclosure url="" />
         <pubDate>2021-01-15 15:44:19 UTC</pubDate>
         <guid>https://padlet.com/aovalovafpmv19/j7gfx01b3juv2y7i/wish/1091650500</guid>
      </item>
   </channel>
</rss>
