квезалі між віттям світанок несли,

і смарагди спалахнули у їхнім пір'ї,

де тихо гори подихом цвіли.

Родилося дитя, що у бірюзі лісу,

сповите пелюстками синього дельфінію.

Йому співали ріки колискові сни,

а вітер гладив сріблясті коси полиновим крилом.

Кінчики гострих вушок лоскотав вітер,

а кумкання жабок збудило зелені хащі,

де ліс прокинувся від сонячних літер,

тоді й роса засвітилась на кожній билині.

І кожен житель лісовий у дарунок ніс частинку себе.

Одні несли спокій, інші грацію,

хтось ніс мудрість, а хтось красу.

І ліс єдиним голосом благословив нове життя.

Метелики обсипали дитя кольоровим пилком мрій,

олень схилив роги, прикрашені перлинами роси,

жабки подарували пісню ранкового дощу,

а бджоли принесли мед із квітів пралісу, щоб слова були солодкими.

Дитя розкрило свої крихітні оченята.

Одне берегло блакить ранкового неба,

а друге берегло барви перших пагонів.

Ось так і з'явилося на світі, ельфійське чудо~

Це була дівчинка.

І звали її Райзумі.💚