У 1820-1830-их рр. разом з Ф. Симиренком орендував млини в Смілі та Умані, вів гуртову торгівлю хлібом і худобою.

На початку 1840-их рр. разом заснували фірму «Брати Яхненки і Симиренко», яка 1848 року поблизу села Млієва побудувала цукроварню (Ґородищенський пісково-рафінадний завод) і звели власний машинобудівний завод – перший в Україні. Виготовляли обладнання для себе та інших цукрозаводів. Як повідомляв головний рахівник машинобудівного заводу Потап Васильович Лось, завод одразу почав давати прибутки — 25 тисяч, а інколи і 50 тисяч на рік. Тут побудували перші на Дніпрі повністю металеві пароплави «Українець» та «Святослав». Від діяльності фірми мали достаток дуже багато людей. Тільки безпосередньо при заводі працювало до 4 тис осіб.

Згодом Яхненкам належали цукроварня у с. Руська Поляна та с. Ташлику, млини, пароплавами та будинками у Києві, Харкові, Одесі.

Ці підприємства у червні-липні 1859 року відвідав Тарас Шевченко.

Брати Яхненки ніколи не розривали зв'язки з народом, із якого вони вийшли, надавали допомогу бідним, робили пожертви на добродійні справи. Засушливого 1830 року за рахунок фірми впродовж кількох місяців брати Яхненки і Симиренко годували понад 10 тис. людей із Сміли, Городища та довколишніх сіл.[2]

В ніч на 15 лютого 1868 року Кіндрат Михайлович Яхненко пішов з життя.[3]

 

Історичне значення:

Отже, Федір Степанович Симиренко— один з перших в Україні підприємців-цукрозаводчиків.Завдяки його спілці з братами Яхненками Україна отримала перший механічнийпісково-рафінадний завод.Також завдяки “Брати Яхненки і Симиренко” було вироблене обладнання для цукроваріння.В честь Симиренка було названо сорт яблук “Симиренки”.Розвитку цукрових підприємств ми завдячуємо саме Федору Симиренку.

Ткачук Юля і Страшна Катерина 9-А