Події Української Революції 1921р. by че блинский

Signing of Soviet-Polish Peace Treaty document, Riga 18.03.1921.

cheblinsky — 2024-05-07 20:18:36 UTC

Заголовний аркуш Справи 69270 фп, том 1

cheblinsky — 2024-05-07 20:34:06 UTC

Юрій Тютюнник

cheblinsky — 2024-05-07 20:34:38 UTC

Схема бою біля с. М. Миньки

cheblinsky — 2024-05-07 20:37:51 UTC

Східна та Центральна Європа після Ризького мирного договору

cheblinsky — 2024-05-07 20:38:13 UTC

Так звана лінія Дмовського, кордони Речі Посполитої згідно з засадами, сформульованими Романом Дмовським на Паризькій мирній конференції

cheblinsky — 2024-05-07 20:38:31 UTC

Карикатура на поділ Білорусі між Росією та Польщею: «Геть ганебний ризький поділ! Хай живе вільна, неподільна, народна Білорусь!»

cheblinsky — 2024-05-07 20:38:42 UTC

Порівняння польсько-російського кордону після другого поділу Речі Посполитої (жовта крива) та згідно з умовами Ризького миру (червона крива)

cheblinsky — 2024-05-07 20:38:53 UTC

Document of Riga Peace Treaty, ending Polich-Soviet war (1919-1920)

cheblinsky — 2024-05-07 20:39:13 UTC

Second page of the treaty, Polish version

cheblinsky — 2024-05-07 20:39:37 UTC

cheblinsky — 2024-05-07 20:42:24 UTC

Ризький мир — договір, підписаний у Ризі 18 березня 1921 року представниками РСФРР і УСРР, з одного боку, та Польщі — з другого, який формально закінчив польсько-радянський збройний конфлікт 1919—1920 років, санкціонував поділ українських і білоруських земель між Польщею та Радянською Росією та фактично анулював Варшавський договір 1920 року. Ризький мир був завершенням переговорів, які велися спершу (серпень 1920) у Мінську, а згодом (від 21 вересня 1920) у Ризі. Польську делегацію очолював Ян Домбський, радянську — Карл Данішевський (Мінськ) та Адольф Йоффе (Рига); УСРР репрезентував спершу Дмитро Мануїльський, а потім Юрій Коцюбинський і Емануїл Квірінґ.

cheblinsky — 2024-05-07 20:43:24 UTC

Справа членів Центрального Комітету Української партії соціалістів-революціонерів (1921) — організований більшовицькою владою судовий процес над керівниками і діячами Української партії соціалістів-революціонерів. Судові засідання відбулися 22—29 травня 1921 року. Процес започаткував ліквідацію найбільш масової та впливової української партії часів визвольних змагань 1917—1921 років. До судової відповідальності за звинуваченням у політичному злочині — боротьбі проти радянської влади за підтримки держав Четвертного Союзу та Антанти — було притягнуто вісім осіб: членів УПСР Всеволода Голубовича, Івана Лизанівського, Івана Часника, Назара Петренка, Юрія Ярослава, Сергія Остапенка, Юрія Скугар-Скварського та члена УСДРП Григорія Сиротенка. Всі вони, окрім хіба Скугар-Скварського, обіймали в різний час відповідальні посади в урядах УНР. За вироком Революційного трибуналу обвинувачені засуджувалися до ув'язнення терміном на 5—10 років. На початку жовтня 1921 р. фігуранти справи були амністовані.

cheblinsky — 2024-05-07 20:43:54 UTC

Дру́гий зимо́вий похі́д, Листопадовий рейд — військова операція Армії УНР проти РСФРР у жовтні-листопаді 1921 року. Загальне командування Повстанською Армією здійснював Юрій Тютюнник, начальником штабу був полковник Юрій Отмарштейн.

Завдання

cheblinsky — 2024-05-07 20:44:21 UTC

У жовтні 1921 командуванням Армії УНР та Повстанчою Командою було розроблено план, який передбачав надання воєнної допомоги партизанському рухові в Україні. Активні дії повстанських загонів повинні були перешкодити вивезенню продовольства з України в Росію і тим самим врятувати населення від голоду (якраз на зиму 1921—1922 рр. прийшовся перший голодомор, спровокований більшовицькою політикою «воєнного комунізму»: фактичного пограбування села так званою «продрозкладкою»). Стратегічним завданням операції було підняття всенародного повстання і повалення більшовицького режиму в Україні. Ця акція ввійшла в історію під назвою Другий зимовий похід Армії УНР або Листопадовий рейд.

Група учасників Другого зимового походу разом з інтернованими солдатами. Каліш (Польща), осінь 1921 року

cheblinsky — 2024-05-07 20:45:47 UTC

Monument to fallen UNR soldiers in Bazar

cheblinsky — 2024-05-07 20:46:15 UTC

cheblinsky — 2024-05-07 20:47:23 UTC

Бій під Малими Міньками — бій 17 листопада 1921 року поблизу села Малі Міньки, Овруцький повіт, Волинська губернія. У ході цієї битви в боротьбі з більшовиками зазнала поразки Волинська група Повстанської армії УНР під командуванням генерала-хорунжого Юрія Тютюника. Більшість істориків вважають, що Листопадовий рейд майже не мав шансів на успіх, це був радше похід відчаю й акт героїзму.

Розправа над полоненими

cheblinsky — 2024-05-07 20:47:50 UTC

Після закінчення нищення та грабунків полонених українських вояків вишикували у чотири шеренги та повели до М. Миньок, де їх замкнули у церкві. Уночі червоноармійці продовжили грабунки. Над полоненими знущалися, не давали їсти. Г. Котовський пропонував повстанцям перейти на службу до Червоної армії, але всі вояки відмовилися від цієї пропозиції. 18 листопада полонених, оточених кінним ескортом, перевели до Базара, де над ними відбувся суд. Допит проводили Г. Котовський та співробітник ЧК І. Гаркавий. Полонених українців підводили до ям і розстрілювали з кулеметів. Близько 22-ї години 21 листопада розстріляли перших 25 старшин. Протокол Надзвичайної комісії свідчить, що під Малими Миньками вбито понад 400 бійців, до полону захоплено разом із пораненими 537 вояків, з яких до суду дожило лише 443. До найвищої міри покарання — розстрілу — засудили 360 повстанців.

Бiй у кiнематографi:

cheblinsky — 2024-05-07 20:52:24 UTC

Малі Міньки — колишнє село в Україні. Знаходиться в Народицькому районі Житомирської області.

cheblinsky — 2024-05-07 21:05:50 UTC