Однак художні вподобання письменника не задовольнились тільки реальним описом предметів, природи, людей та подій. Під впливом нової європейської літератури М.Коцюбинський в своїх творах дає глибокі психологічні портрети героїв. Потік свідомості захоплює ліризмом, а душевні переживання драматизмом. Імпресіонізм дає змогу не тільки спостерігати за діями та вчинками героїв, але й за їх почуттями.

В акварелі"На камені", новелах "Цвіт яблуні", "Intermezzo" новаторські прийоми приводять до відходу на другий план сюжету. Головними стають емоції, переживання, ставлення до себе і світу. Коцюбинський вдається до опису не тільки свідомого, але й підсвідомого світу ліричних героїв.

Та новаторство не було самоціллю письменника. Витончений стиліст, він зумів гармонійно поєднати в творчості традиційне і нове, реальне та символічне, матеріальне та духовне.

Першим усі порухи змін в літературі помічав Іван Франко (типовий Франко!). Ось що він писав про «молодняк» ще в 1904 році:

«[Нове], що вносять у літературу наші молоді письменники, головно такі, як Стефаник і Коцюбинський, лежить не в темах, а в способі трактування тих тем, у літературній манері або докладніше — в способі, як бачать і відчувають ті письменники життєві факти. … Для них головна річ людська душа, її стан, її рухи в таких чи інших обставинах, усі ті світла й тіні, які вона кидає на ціле своє окруження залежно від того, чи вона весела, чи сумна. … Відси брак довгих описів… і та переможна хвиля ліризму… відси й несвідомий наклін до ритмічності й музикальності…»