1.      Як ви знаєте, на території Дав­ нього Китаю спершу існувало багато дрібних держав. Висло­ віть припущення, що могло спричинити їх об'єднання.

2.      Як ви вважаєте, чи можуть дуже

суворі покарання спонукати людей завжди дотримуватися законів?

Порівняно з населенням інших китайських держав у Цінь жили дуже скромно.  Її  жителі були вправними воїнами, адже мусили відбивати постійні напади кочівників із півночі. За їхнім прикладом у державі Цінь навчилися воювати верхи на конях. Крім того, завдяки зусиллям численного чиновництва було налагоджено іригаційну систему, упорядковано податки. Владна верхівка отримувала високі доходи.

У IV ст. до н. е. у державі Цінь було вперше створено збірку писаних законів. Тепер за злочини судили відповідно до норм законів, а не за звичаєм. Також чиновник Шан Ян здійснив докорінні перетворення:

ранг людини визначався не походженням, а надавався за заслуги перед державою;

державу було поділено на округи та пові- ти, якими керували чиновники, унаслідок чого місцева знать втратила вплив;

було реформовано армію: з’явилася кавалерія, почали використовувати залізну зброю;

у суспільстві та армії панувала сувора дисципліна, заохочувалися доноси про порушення законів.

У ІІІ ст. до н. е. правитель держави Цінь на ім’я Їн Чжен завдяки своїй потужній армії зумів завоювати сусідні держави. Територію останньої з них він приєднав до своїх володінь у 221 р. до н. е. Так він створив першу китайську імперію Цінь і взяв титул «першого імператора з роду Цінь» — Цінь Ши Хуан-ді.

Порушників установлених ним правил жорстоко карали, часто страчували.

У період «воюючих держав» виникло багато філософських шкіл, які серед іншого обговорювали, як має бути влаштована держава. Цінь Ши Хуан­ді заборонив їхню діяльність, більшість філософів було страчено або відправлено на важкі будівельні роботи, а книжки спалено. Також було знищено історичні праці, для того щоб люди не могли порівнювати минуле із сучасним і сумніватися в правильності дій імператора.

Спадкоємцем Цінь Ши Хуан-ді став його молодший син. Однак він виявився бездарним імператором, і населення повстало проти нього.

Династія  Цінь  правила  лише  14  років.

У 207 р. до н. е. її було повалено.

Обличчя воїнів, їхнє вбрання та спорядження не повторювалися.

Доступившись до влади, Лю Бан і його наступники скасували жорстокі закони династії Цінь, припинили переслідування вчених, зменшили податки.

За династії Хань у Китаї процвітали ремесло й торгівля. Проте на державу постійно нападали кочівники з півночі — сюнну. Правителі Хань почали влаштовувати воєнні походи проти них та інших народів на заході. Китайські війська просувалися все далі й далі на захід, поки не дісталися Фергани (терени Узбекистану). Це місто було значним центром світової торгівлі. Тепер Китай долучився до неї.

Спочатку китайці купували породистих коней, яких не було в Китаї, а згодом почали продавати шовкові тканини. Виробництво шовку, який доправляли аж до Риму, набуло небаченого розмаху. Було  винайдено  великі ткацькі верстати, які дозволяли швидко виготовляти багато шовку. Його продаж приносив Китаю величезні прибутки. Крім того, торгівля велася й іншими товарами: держава продавала порцеляну, лаковані вироби, а ку- пувала пурпурові тканини, прикраси.

Так у середині ІІ ст. до н. е. виник торговельний маршрут із Китаю через Центральну Азію до Середземномор’я, який згодом отримав назву Великий шовковий шлях. Він простягався на 9 тис. км та об’єднав різні країни й народи. Так світом поширилися зелена квасоля, сезам (кунжут), морква, шпинат, огірки, баклажани, кавуни, гранати тощо. Безперервні війни, які вів Китай часів ди- настії Хань, вимагали значних коштів. Зростали податки, які невдовзі досягли величезних розмірів. У країні часто виникав голод. Невдоволені селяни повставали. У той самий час точилася жорстока боротьба за владу. Унаслідок цього протистояння у 220 р. імперія розпалася на три окремі держави.