• 1873 р. — утворення «Союзу трьох імператорів»;

• 1882 р. — утворення Троїстого союзу.

• Сер. 80-х рр. ХІХ ст. — Г. Даймлер та К. Ф. Бенц розробили перший автомобіль з бензиновим двигуном.

• 1887 р. — Г. Р. Герц довів існування радіохвиль.

• 1895 р. — В.- К. відкрив рентгенівське випромінювання.

• 1896–1897 рр. — Р. Дізель створив двигун внутрішнього згоряння.

У 1878 році договір сильно похитнувся під час російсько-турецької війни, коли на Берлінському конгресі Отто фон Бісмарк підтримав Австро-Угорську імперію проти Російської імперії.

Започаткував утворення Троїстого союзу Австро-Німецький договір від 7 жовтня 1879, який передбачав спільні дії обох країн у випадку нападу Росії на одну із них. Цей двосторонній союз 20 травня 1882 був доповнений договором між Німецькою імперією, Австро-Угорською імперією та Королівством Італія. Німецька імперія і Австро-Угорська імперія зобов'язувалися надавати всіма засобами допомогу Королівству Італія у випадку нападу на неї Французької республіки, а Королівство Італія брала на себе зобов'язання допомогти Німецькій імперії, якщо б вона стала жертвою неспровокованого нападу з боку цієї ж держави. Австро-Угорська імперія звільнялась від допомоги Німецької імперії у випадку військових дій проти Французької республіки — їй відводилась роль резерву на випадок втручання у конфлікт Російської імперії.

Окремі статті договору стосувались великих держав і передбачали, що у випадку нападу двох або кількох великих держав на одного члена Троїстого союзу у війну з ними вступають всі учасники договору. У випадку нападу однієї з великих держав, дві інші зобов'язувались зберігати сприятливий нейтралітет. Виняток робився лише для Французької республіки: у випадку її нападу на одну з країн союзу, всі інші виступали на спільну боротьбу проти неї.

Відразу ж після підписання договору Королівство Італія заявила, що не зможе надати допомогу союзникам, якщо на них нападе Велика Британія, у зв'язку з підвищеною вразливістю берегових комунікацій у випадку нападу на них британського військового флоту. Держави зобов'язувались у випадку спільної участі у війні не підписуватисепаратного миру і дотримуватись таємниці про укладений союз.

Договір трьох держав у наступні роки поновлювався: 20 лютого 1887 у Берліні підписано другий союзний договір; 6 травня 1891 — третій союзний договір; 28 червня1902 — четвертий союзний договір. Тексти цих договорів в основному повторювали положення документа 1882 і лише включали окремі додаткові угоди.

Договір 1887 містив австро-італійську угоду про збереження статусу-кво на Балканах, а у випадку, якщо це виявилося б неможливим, сторони передбачали узгоджувати свої дії, що свідчило про зародження суперечностей між цими країнами на Балканах.

У кінці 19-на початку 20 століття Королівство Італія почала переорієнтовувати зовнішньополітичний курс і поступово відходити від своїх союзників. Різке загострення британо-німецьких відносин, збитки від митної війни, яку з 1880-х повела Французька республіка проти Королівства Італія, змусили останню шукати зближення з Французькою республікою та Великою Британією. До значного послаблення позицій Троїстого союзу призвело підписання 1 листопада 1902 франко-італійської угоди, за якою Королівство Італія зобов'язувалася зберігати нейтралітет у випадку нападу Німецької імперії на Францущьку республіку. У наступні роки Королівство Італія, залишаючись формально членом Троїстого союзу, поступово зближувалася з Французькою республікою та Великою Британією.

Німецька імперія і Австро-Угорська імперія вступили в Першу світову війну без військової підтримки Королівства Італія, яка у червні 1915 заявила про свій вихід із Троїстого союзу й оголосила війну Австро-Угорській імперії.

Перший отримав електромагнітні хвилі, існування яких теоретично передбачено Максвеллом. Дослідження властивостей електромагнітних хвиль, проведені Герцом, показали, що ці хвилі підлягають тим самим законам, що й світлові. Цимвідкриттям підтверджено електромагнітну теорію світла.

У 1895 році відкрив короткохвильове електромагнітне випромінювання — рентгенівські промені. Це відкриття мало величезний вплив на подальший розвиток фізики, зокрема привело до виявлення радіоактивності.

Перша Нобелівська премія з фізики 1901 року була присуджена Рентгену. Він сприяв швидкому практичному застосуванню свого винаходу у медицині. Конструкція створеної ним рентгенівської трубки лежить в основі сучасних приладів, перший же подібний пристрій був винайдений ще у 1881 р. українцем Іваном Пулюєм.

У 1878 закінчив вищу Мюнхенську технічну школу. У своїх патентах 1892 і 1893 Дізель висунув ідею створення двигуна внутрішнього згоряння, що працює за циклом, близьким до ідеального циклу Карно, в якому найвища температура досягається стисканням повітря до 25 Мн/м² (250 кгс/см²). У 1897 в Ауґсбурзі Дізель побудував двигун, принцип роботи якого ґрунтується на попередньому стисненні повітря і самозапалюванні палива в циліндрі наприкінці такту стиснення. Двигун відрізнявся порівняно високим ККД, але працював на дорогому гасі та мав ряд конструкційних дефектів. Після деяких вдосконалень, внесених у 1898—1899 роках, двигун став надійно працювати на дешевому паливі (нафті) й одержав широке застосування в промисловості й на транспорті.

Наслідком утворення цього союзу стали:

• посилення напруженості в Європі;

• активізація пропаганди війни за світове панування;

• гонитва озброєнь;

• роздування шовіністичної пропаганди;

• готування до нових війн.

1878 р. Уряд Бісмарка провів через рейхстаг Винятковий закон проти соціалістів, що передбачав жорстокі переслідування за соціалістичну діяльність.

Заборонялося:

• видання соціалістичної літератури;

• віддання до суду діячів соціал-демократичної партії;

• скликання зборів тощо.

Соціал-демократи в другій половині XIX ст. вели боротьбу:

• проти Виняткового закону проти соціалістів;

• за розширення виборчого права;

• за покращення матеріальних умов життя робітників.